КоментаріUA

Корпоративний конфлікт навколо ІТ-Еntеrрrіsе показує, як у технологічному бізнесі права на код, торговельні марки, клієнтські контракти й операційний контроль здатні визначити долю компанії швидше, ніж суди встигають дати остаточну оцінку подіям.Українські технологічні компанії зазвичай демонструють свій масштаб через клієнтів, кейси й географію впроваджень. Під час корпоративного конфлікту справжня історія часто лежить у менш помітному місці: у реєстраційних змінах, балансах, рядках фінансової звітності та договорах, які переносять майбутні грошові потоки з одного юридичного контуру в інший.Конфлікт навколо ІТ-Еntеrрrіsе давно вийшов за межі приватної суперечки між давніми партнерами. Він став історією про те, як в українському ІТ-бізнесі захищеність міноритарного співвласника залежить від якості корпоративних процедур, прозорості операцій з інтелектуальною власністю та здатності правової системи швидко розбиратися в складних цифрових активах.ІТ-Еntеrрrіsе належить до найстаріших українських розробників корпоративного програмного забезпечення. Компанія веде свою історію від 1987 року й описує себе як платформу для цифрової трансформації бізнесу, ЕRР, виробничих, фінансових, логістичних та управлінських процесів. Її публічні матеріали згадують ЕRР-систему ІТ-Еntеrрrіsе, тендерний майданчик SmаrtТеndеr, продукти МАSТЕR та інші рішення, якими користуються великі корпоративні й державні замовники.У жовтні 2025 року співзасновник групи Володимир Михайлов публічно заявив про корпоративний конфлікт зі своїм багаторічним партнером Олегом Щербатенком і його сином Олексієм. За версією Михайлова, його поступово усували від управління, обмежували доступ до корпоративних систем, права на ключові програмні продукти,торговельні марки і договори з клієнтами перейшли до пов’язаних з його багаторічним партнером структур.Олег Щербатенко, зі свого боку, підтверджував журналістам сам факт конфлікту, пояснюючи його втратою довіри між партнерами та різними світоглядом на подальший розвиток бізнесу. Сторони описують причини конфлікту по-різному. Остаточну правову оцінку здатні дати суд, первинні документи та незалежний аудит.Найважливіша частина цієї історії починається у відкритих державних реєстрах України. Вони показують два контури бізнесу.Перший - історична група компаній, пов’язана з брендами ІТ-Еntеrрrіsе, МАSТЕR і SmаrtТеndеr. На початок 2025 року в цій групі фігурували Володимир Михайлов (40%) та Олег з Олексієм Щербатенки (60%). Другий - нова група навколо ТОВ "Аіх діджитал", зареєстрованого у вересні 2024 року, контроль в який пов’язаний тільки із родиною Щербатенків. Станом на травень 2026 року відкриті дані показували реєстрацію ТОВ “Аіх діджитал” 11 вересня 2024 року, перебування компанії в реєстрі Дія Сіty з 13 вересня 2024 року, подальші зміни керівника й складу бенефіціарів в родині Щербатенків.Офіційна фінансова звітність цих компаній за 2025 рік з порталів YоuСоntrоl і ОреnDаtаВоt створюють головну драматургію конфлікту.За відкритими даними, ТОВ "Аіх діджитал" у 2025 році показало стрімке зростання - 640,7 млн грн доходу та 402,0 млн грн чистого прибутку. Рентабельність становила 62,74%, активи на кінець року - 362,1 млн грн, кількість працівників - 49. Дохід на одного працівника сягнув 13,1 млн грн. Для компанії, створеної у вересні 2024 року, така динаміка зростання доходів в 130 разів за рік і фантастична рентабельність як для ІТ-компанії, що працює виключно на внутрішньому ринку за великими державними замовленнями і підрядами, потребує точного пояснення джерелами контрактів, умовами придбання прав і структурою витрат.Паралельно вся історична група компаній пов’язана з брендами ІТ-Еntеrрrіsе, МАSТЕR і SmаrtТеndеr стала в 2025 році аномально збитковою вперше за весь період свого існування. Так головна компанія ТОВ НВП "Інформаційні технології", яку пов’язують із розробкою ЕRР-системи ІТ-Еntеrрrіsе, у 2025 році отримала 226,0 млн грн доходу і при 400 млн грн витрат завершила рік з аномальним збитком 174,1 млн грн. Цей збиток становить 99,9% від нерозподіленого прибутку компанії на початок 2025 року. Активи головної компанії скоротилися з 175,1 млн грн у 2024 році до 1,0 млн грн у 2025 році. Рентабельність впала з 29,14% у 2024 році до мінус 77,03% у 2025 році. Це різкий розворот для ІТ-компанії, яка раніше демонструвала раніше стабільну прибутковість, є членом Дія.Сіті і входить до клубу “білого бізнесу”Всі інші компанії історичного контуру також показують шалені збитки. Загалом вся історична група компаній отримала в 2025 році 433,2 млн грн доходу і при 800,0 млн грн витрат завершила рік з аномальним збитком в 366,8 млн грн. Цей збиток також практично співпадає з нерозподіленим прибутком всієї групи на початок 2025 року. Сукупні активи історичної групи скоротилися з 381,4 млн грн у 2024 році до 14,2 млн грн у 2025 році. Загальна кількість працівників в компаніях історичної групи на кінець року - 218, дохід на одного працівника сягнув 1,9 млн грн. Рентабельність впала з 32% у 2024 році до мінус 85% у 2025 році. Порівнюючи офіційну річну фінансову звітність історичної групи компаній і нової ТОВ “Аіх діджитал” неозброєним оком видно, що річні аномальні збитки історичної групи 366,8 млн грн корелюють з 402,0 млн грн чистого прибутку нової компанії Олега і Олексія Щербатенків.У програмному бізнесі вартість зосереджена в коді, торговельних марках, майнових правах, клієнтських відносинах, команді підтримки й репутації продукту. Перехід такого набору активів або економічних вигод із одного периметра в інший змінює майбутнє бізнесу без заводських воріт, складів і вантажівок. Судовий спір навколо ІТ-компанії виглядає менш помітним зовні, за наслідками здатен бути таким самим масштабним, як конфлікт навколо промислового активу.Юридичний аналіз такої ситуації спирається на кілька питань. Чи дотримано процедур схвалення правочинів із заінтересованістю. Чи відповідала ціна переданих прав їхній ринковій вартості. Чи отримували всі учасники доступ до повної інформації. Чи були міноритарні співвласники залучені до корпоративних рішень. Чи діяв менеджмент в інтересах відповідних товариств або в інтересах пов’язаного периметра.Відповіді на ці питання дають змогу кваліфікувати події та оцінити наявність ознак потенційного виведення активів. У цій справі публічно описані обставини вказують на ризики конфлікту інтересів, можливого порушення фідуціарних обов’язків і потребу в незалежному фінансово-правовому аудиті. Правова кваліфікація залежить від первинних договорів, корпоративних протоколів, оцінки активів і висновків суду.Для клієнтів ІТ-Еntеrрrіsе ця історія має практичний вимір: безперервність підтримки, стабільність продуктів, легітимність ліцензій, доступ до оновлень і відповідальність постачальника. Для інвесторів ширший урок полягає в іншому: навіть зрілий технологічний бізнес із відомим брендом і довгою історією залежить від документованих правил управління, незалежної оцінки активів і механізмів захисту співвласників.Для держави справа також виходить за межі окремої компанії. Україна просуває себе як юрисдикцію для технологічного бізнесу, Дія Сіty, цифрової економіки та інноваційних продуктів. Така репутація тримається на довірі до правил. Публічний конфлікт щодо прав на програмні продукти, торговельні марки, клієнтську базу і контроль над групою впливає на оцінку самої компанії та здатності правової системи захищати складні нематеріальні активи.Найслабше місце в подібних історіях — корпоративна пам’ять, побудована на усних домовленостях. Бізнеси, які десятиліттями трималися на особистій довірі засновників, часто входять у фазу спадкування, залучення дітей, зміни ролей, міжнародної експансії та переоформлення прав. У цей момент відсутність письмових правил перетворюється на джерело конфлікту. У стартапі це виглядає як дрібна юридична недбалість. У зрілому бізнесі це стає ризиком на сотні мільйонів гривень.Корпоративна гігієна в таких компаніях має включати чітку карту власності на ІР, процедури для правочинів із пов’язаними особами, незалежну оцінку ключових активів, протоколи ухвалення рішень, правила доступу до корпоративних систем, механізми вирішення глухих кутів між партнерами та регулярний аудит. За відсутності такого набору контроль переходить до того, хто має операційні доступи, підпис на договорах і можливість швидко змінювати корпоративний периметр.Історія ІТ-Еntеrрrіsе триває. Публічні заяви сторін уже зафіксували масштаб недовіри. Реєстри вже показали зміну структури, різке зростання нової компанії та несподівану аномальну збитковість всіх компаній історичного контуру. Наступний рівень доказів лежить у договорах, оцінках, протоколах, листуванні, даних про клієнтів і судових матеріалах.Для українського бізнесу ця справа є нагадуванням про просту річ: активи цифрової компанії рухаються швидко, правовий захист часто наздоганяє їх із запізненням.У конфлікті навколо ІТ-Еntеrрrіsе державні реєстри вже залишили слід. Тепер цей слід потребує професійного аудиту, чесного судового розгляду і відповідей, які матимуть значення далеко за межами однієї ІТ-групи.