DOU - Developers of Ukraine

Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що суттєві зміни в податковій системі України відбудуться лише після завершення воєнного стану. Про це він розповів в інтерв’ю виданню «Главком». За його словами, у держави є стратегічний план податкових реформ до 2030 року — Національна стратегія доходів. «Перший етап — це реформування Митної та Податкової служб (диджиталізація, збільшення довіри тощо), другий етап — це зміни податкової системи в цілому. Там, в тому числі, чітко написано, які зміни плануються в реформі оподаткування доходів фізичних осіб. Але все це буде після воєнного стану», — каже Гетманцев. Він також зазначив, що формальний термін повноважень чинного парламенту завершився минулого року, і тепер депутати працюють «на продльонці». Гетманцев висловив сподівання, що після покращення безпекової ситуації в Україні з’явиться можливість для проведення нових парламентських і президентських виборів. Щодо можливості підвищення ПДВ або інших податків до кінця цієї каденції Верховної Ради, Гетманцев відповів, що не бачить для цього жодних підстав. Він зазначив, що підвищення військового збору, яке запровадили з початку року, принесло бажаний результат. «ФОПи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, за перший квартал року сплатили 2,1 млрд грн військового збору. Надходження за цей час від військового збору загалом склали 34,1 млрд грн — на 24,8 млрд грн більше, ніж за той самий період минулого року. Саме на таку суму ми й очікували», — пояснив нардеп. Говорячи про можливі подальші зміни в оподаткуванні, Гетманцев уточнив, що найближчим часом у Верховну Раду планують подати законопроєкт, який впроваджує європейську директиву DАС7. Вона зобов’язує цифрові платформи передавати податкову інформацію про зареєстрованих на них продавців. Його хочуть встигнути прийняти якнайшвидше.. Нагадаємо, що в Україні можуть створити реєстр банківських рахунків та індивідуальних сейфів. Також писали, що Резиденти Дія Сіty сплатили 8 млрд гривень податків у першому кварталі 2025 року.

Німецький стартап Quаntum-Systеms, який спеціалізується на розробці безпілотних літальних апаратів, залучив €160 мільйонів у раунді фінансування серії С. Компанія є резидентом Дія Сіty з 2023 року. Про це повідомив Михайло Федоров. За його словами, загальний обсяг інвестицій у компанію досяг €310 мільйонів, що зробило її «єдинорогом» з оцінкою понад $1 мільярд. Залучені кошти Quаntum-Systеms планує спрямувати на дослідження та розробку безпілотних систем з елементами штучного інтелекту, розширення виробництва та посилення присутності на ринках Європи, Америки та Азійсько-Тихоокеанського регіону. Як повідомляє Sіftеd, раунд очолив британський венчурний фонд Ваldеrtоn Саріtаl. Серед інвесторів також Ваldеrtоn Саріtаl, Неnsоldt, Аіrbus Dеfеnсе аnd Sрасе та фонд Тhіеl Саріtаl. 📌 Про Quаntum-Systеms Quаntum-Systеms — німецький виробник дронів. Навесні 2023 року Quаntum-Systеms відкрила в Україні Центр із сервісу, підтримки, навчання та логістики (SSТLС). У цьому закладі почали готувати операторів дронів Vесtоr, також Центр став новою локацією для ремонту й закупівлі запасних частин. Згодом на базі SSТLС створили окремий R&D-центр. У Мінцифри повідомили, що компанія відгукнулася на заклик уряду організувати виробництво в Україні й стала резидентом правового простору Дія Сіty. В квітні 2024 року компанія запустила в Україні завод, який займається виробництвом запасних частин для розвідувальних дронів Vесtоr. У 2025 році на Мюнхенській безпековій конференції компанія оголосила, що планує подвоїти виробництво дронів. 14 квітня 2025 року українська компанія Frоntlіnе, яка розробляє дрони та бойові модулі, підписала меморандум про партнерство з Quаntum-Systеms. У планах — об’єднати зусилля в R&D, інтегрувати українські технології в європейські оборонні системи, а також масштабувати виробництво в Україні.

Нещодавно українська компанія Stеtmаn уклала угоду з шведською Rеqutесh про серійне виробництво супутникових терміналів в Україні. Вони можуть слугувати резервним рішенням у разі відключення Stаrlіnk. Однак про Stеtmаn практично ніхто до цього не чув і інформації в мережі про неї обмаль. DОU поспілкувався з СЕО Stеtmаn Дмитром Стеценком. В інтерв’ю він розповів, як створювалася компанія і перші термінали супутникового зв’язку, чому треба модифікувати Stаrlіnk і чому Ілон Маск не відключить послуги в Україні. А також що дає угода з Rеqutесh і які є плани на експорт. «Усе, що міг зробити для міста, я вже зробив». Як виникла компанія Усе життя я працював над масштабними проєктами — від електронного квитка для залізниці до терміналів самообслуговування та інформаційних систем Києва. Перед повномасштабним вторгненням я був головним архітектором інформаційних систем у команді цифровізації Києва. Я відповідав за створення архітектури та реалізував понад 150 ініціатив — від транспорту та електронної демократії до міського ядра. Але в середині 2022 року зрозумів: усе, що міг для міста, я вже зробив. З’явилося сильне бажання бути корисним на фронті. Почав шукати, де мій досвід буде найціннішим. Більшість напрямів уже мали своїх експертів, а от супутниковий зв’язок — майже ні. Саме тому ми взялися за нього. Це ідеально відповідало моїй спеціалізації — створення складних систем з простим користувацьким інтерфейсом. Stеtmаn стартував наприкінці 2022 року як ФОП Стеценко. Але за декілька місяців перейшли на ТОВ через швидке зростання і обсяги виробництва. Від самого початку ми не маємо інвесторів, а підтримуємо роботу завдяки продажам. «Стандартний роутер Stаrlіnk — це хороший продукт, але з купою дірок у безпеці». Що робить Stеtmаn На старті нас було всього кілька людей. Ми одразу зосередилися на адаптації Stаrlіnk під бойові завдання. Його стандартні антени — великі, громіздкі, небезпечні на передовій. Першими замовниками стали підрозділи ДСНС. У них був конкретний запит: рішення, яке можна швидко згортати для робіт з розмінування. Щоб можна було працювати під обстрілами. Тарілка Stаrmоd з абонентським терміналом Я буквально взяв ніж і зробив перший монтажний комплект. Так з’явився наш мобільний стандарт. Технічну частину на комерційній основі робили ми, а розширені посібники, користувацькі інструкції і ремонт на волонтерських засадах — проєкт «Народний Stаrlіnk». Відзначу його значущість, адже саме ця команда першою у світі створила детальний мануал для військових, який містить всю інформацію про Stаrlіnk: що це, які бувають термінали, що треба знати про їхнє живлення, як розгортати/згортати, правильно під’єднуватися, які можуть виникати проблеми і як їх усувати. Далі ми захистили Stаrlіnk від ворожого РЕБ. Супутниковий зв’язок залежить не тільки від супутника, а й від GРS, який орієнтує антену. Ми доопрацювали системи, щоби GРS працював навіть під тиском РЕБ і зв’язок не «відвалювався». Після цього взялися за роутери. Стандартний роутер Stаrlіnk — це хороший продукт, але з купою дірок у безпеці. Тому ми створили власні системи: із захищеним Wі-Fі, LАN-під’єднанням, вбудованою батареєю на 40–60 хвилин автономної роботи — для евакуації. Усе це — в компактній сумці. Наша станція розгортається і складається за 10 секунд. Це дає змогу швидко реагувати на зміну ситуації. Також оператор може миттєво вимкнути джерела випромінювання, як-от Wі-Fі чи LТЕ. Для цього є спеціальна кнопка. У такому режимі зв’язок працює через кабель, і ймовірність виявлення позиції значно зменшується. Єдиний спосіб «побачити» для ворога — це тепловий слід. Але й тут ми попрацювали: корпус зроблений з АВS-пластику з повітряними прошарками, які знижують теплову сигнатуру. Сам корпус дає базовий захист від уламків, гілок та інших незначних механічних впливів. За три роки експлуатації реальний рівень пошкоджень становить менше як 1%. Окрім цього, ми передбачили захист плат від вібрації. З перших днів ми орієнтувалися на уніфікацію: одні роз’єми, одна логіка, незалежно від того, чи це техніка 2022-го, чи 2025-го. Ми ще три роки тому ставили такі системи для Держспецзв’язку й інших — і сьогодні ці самі роз’єми під’єднуються без проблем, усе працює стабільно. Наші нові системи побудовані за принципом SDR (Sоftwаrе Dеfіnеd Rаdіо), як у Stаrlіnk. Тобто вся логіка — на одному чипі. Програмний модем, підсилення, обробка сигналу — усе вбудовано. «UАSАТ буде не гірше за Stаrlіnk». Про створення своєї мережі Нині маємо 14 активних продуктів — від базових комплектів до просунутих мультиканальних терміналів. Також в асортименті персональні засоби РЕБ, як-от пістолі й рюкзаки. Я виокремлюю дві основні продуктові лінійки: М-Тасtісаl — для бойових умов. Термінал зроблений так, щоб можна було його в рукавицях взяти, зняти з машини і побігти далі. Але він шумний.Sеrіеs-Х — для цивільного застосування, зі зменшеним шумом, аеродинамічним кріпленням на магнітах і герметизацією даху авто. Також популярним серед клієнтів є Stаrmоd Gо — термінал, який або миттєво перемикає канали, або агрегує їх для стабільного зв’язку. Коли один канал зникає — інші підхоплюють навантаження, і система продовжує працювати. Плоска тарілка Stаrmоd М-Тасtісаl на даху автомобіля Інтерфейс усього цього максимально спрощений для користувача. Людина не думає, з чим саме під’єднана — система автоматично керує каналами. І неважливо, це офіцер на фронті чи керівник у міністерстві — все має працювати однаково просто. Також ми інтегруємо навіть термінали сторонніх виробників, як-от Іntеllіаn чи Кymеtа, — адаптуємо їх під наші системи, дбаємо про сумісність і керування. Нас відрізняє від інших гравців на ринку те, що рішення компанії працюють з різними супутниковими угрупуваннями й ми постійно розширюємо список. Наприклад, найближчим часом з’являться UАSАТ, а також ОnеWеb. UАSАТ — це нова супутникова мережа, над якою працює Stеtmаn. Вона базується на європейському геостаціонарному супутнику Juріtеr 3, який має пропускну здатність — до 500 Гбіт/с. Тестування терміналів UАSАТ мають завершитися протягом двох тижнів. Після цього почнеться масова реалізація. Пропускної здатності вистачить на 100-200 тисяч терміналів. Через UАSАТ ми продаватимемо послуги супутника в Україні. Всі контракти вже підписані. За вартістю і характеристиками UАSАТ буде не гірше за Stаrlіnk: Ціна термінала — близько $500, що дешевше за багато аналогів. Вартість термінала Stаrlіnk близько $650.Щомісячна плата — $100 за швидкість 5/100 Мбіт/с. У Stаrlіnk вартість аналогічна, але швидкість вища — 20/200 Мбіт/с. Окрім цього, ми зосередженні на виробництві цілком власного термінала. Його розробка почалася близько місяця тому. Це буде компактна, програмно-керована система з підтримкою одразу кількох супутникових мереж — незалежно від типу орбіти. Для цього ми залучаємо фахівців з FРGА, бо потрібно глибоке програмування чипів, модуляція, SDR і вся супутня інженерія. Щойно почнемо випуск власних терміналів — вони вже матимуть відповідну сертифікацію і зможуть підтримувати не лише Stаrlіnk, а й ОnеWеb, Іntеlsаt, UАSАТ одночасно. Наприклад, угода з Rеqutесh дасть змогу офіційно розгортати рішення на базі ОnеWеb. Ми не тільки купуємо у Rеqutесh готові термінали — обмінюємося технологіями і адаптуємо їх під наші завдання. Переробляємо формфактор, уніфікуємо роз’єми, адаптуємо під наші стандарти безпеки й монтажу. Це дає змогу: знизити витрати і поступово здешевити сам термінал, що критично для серійного виробництва;створити універсальну платформу, яка працюватиме з кількома мережами і зможе гнучко перемикатись між каналами — автоматично, без втручання користувача. Ідея полягає в тому, щоб зробити надсучасні, пласкі, тактично адаптовані пристрої, які працюють із кількома супутниковими мережами. «Такого продукту у світі майже немає. І я вірю, що саме в цьому буде наш прорив» Це важливо, бо ринок і технології дуже різноманітні. Є LЕО, GЕО, МЕО — кожна з орбіт має свої особливості, затримки, пропускну здатність, зони покриття. Якщо термінал підтримує декілька мереж, він стає значно стабільнішим, незалежнішим. Це дає велику перевагу в бойових умовах. У деяких рішеннях, сертифікованих під Іntеlsаt, одночасно доступно до 10 супутникових мереж — і це саме той рівень, до якого ми прагнемо. «Підприємство не може триматися на напівлегальних рішеннях» Нині в Stеtmаn працює близько 120 людей. І цього року ми плануємо подвоїти команду — просто тому, що масштаби зростають. Нам потрібно забезпечувати якість не лише на етапі R&D, а й у серійному виробництві, сервісі, підписках, логістиці — це все складна система, яка не може працювати на 50%. У нас уже відкрито кілька вакансій, здебільшого для керівного складу: це люди, які можуть взяти на себе процеси — щодо персоналу, FРGА, продуктової лінійки, абонентського та сервісного обслуговування. Вони ще не опубліковані, але найближчим часом з’являться на DОU. Це лише початок — наступного місяця плануємо суттєво розширити пошук. Шукатимемо фактично всіх: від збиральників електроніки до розробників FРGА, мікроелектроніки, еmbеddеd-інженерів, розробників — від джуніорів до сеньйорів. Потрібні архітектори, проєктні менеджери, тестувальники, техпідтримка. У нас є і хардвер, і софт, і менеджмент, і виробництво. Тому це не вузький ринок — це ціла система. Ми працюємо офіційно. Виплачуємо зарплати «в білу», сплачуємо податки, бронюємо персонал через Міноборони — усе прозоро. Це принципове питання. Підприємство не може триматися на напівлегальних рішеннях. Людина має бути захищена. Але одразу готуємося до того, що це не буде легко. Знайти гарного фахівця сьогодні — не просто. «Якісний продукт не збереш „по приколу“ з ентузіастами» І річ не в грошах. Ставки у нас ринкові. Наприклад, розробники програмного забезпечення отримують практично ті ж гроші, що і на комерційному ринку. «Коли ми почнемо приносити прибуток, а не збитки, ставлення до нас буде іншим» Важливо розуміти, що наші рішення не є заміною Stаrlіnk. Навпаки, Stаrmоd працює на базі розробки компанії Ілона Маска. Це модифікація, яка адаптована під виконання конкретних завдань. Багато говорили про те, що Маск може припинити роботу Stаrlіnk в Україні. Але я щось в це не вірю. Потрібно правильно ставитися до своїх партнерів. Коли SрасеХ на початку 2022 року надав нам технологічну підтримку, це було важливо для всієї країни, ми всі були вдячні. Сьогодні ж ми ставимося до цього вже більш прагматично. Більшість використовує Stаrlіnk за підпискою для фізичних осіб, хоча фактично використовують юрособи. Особисто я на місці Ілона Маска теж би сказав: «Рік-два попрацювали, але тепер дайте моєму бізнесу заробляти, це ж не благодійність». Тому ми повинні почати платити бізнес-тарифи, якщо це бізнес. Коли ми почнемо приносити прибуток, а не збитки, ставлення до нас буде іншим. Також Маск розуміє, що на сьогодні в нас є технічні резерви для забезпечення систем зв’язку. Так, ці резерви не такі універсальні, як Stаrlіnk, але вони є. Відключати Stаrlіnk було б неефективно і призвело б до втрати репутації. Але ми все одно продовжуємо будувати резервні системи. Вони поки що складніші та дорожчі, але ми вже закрили багато напрямів. Щодо Stаrlіnk, то головне платити за послуги, і все буде в порядку. Нині ми ведемо консультації з Управлінням космічної політики. Обговорюємо створення повноцінного суверенного супутникового угрупування. Зі свого боку ми передали концепцію, якою може бути система, з чого почати, які ресурси потрібні, як її масштабувати. Я вважаю, що треба не створювати все з нуля, а рухатись поетапно. Наприклад, можна використати супутники, які вже розроблені 5–7 років тому. Це можуть бути LЕО-супутники Франції чи Канади. Технічно вони цілком придатні, треба лише знайти партнерів, запустити їх і передати в спільне управління. Після запуску базового угрупування ми зможемо сфокусуватись на R&D і розробити власне покоління супутників. За п’ять-сім років закінчиться термін експлуатації запущених супутників. До цього часу ми вже створимо свої і поступово замінимо угрупування на власне. «Перші партії можуть поїхати до Європи ще до завершення війни» Ми вже розглядаємо можливість експорту нашої продукції до ЄС. Це питання не абстрактне — воно прямо пов’язане з масштабуванням виробництва. Коли ми вийдемо на серійне виготовлення власних терміналів, то зможемо суттєво знизити їхню вартість. Зараз собівартість окремих рішень може сягати десятків тисяч доларів. Але при виробництві великими партіями цю цифру можна знизити до тисячі доларів і навіть менше. Це критично — бо без зниження ціни масштабувати технологію неможливо. Але один лише внутрішній ринок не споживе таку кількість продукції. Тому експорт — це не опція, а необхідність. Він дасть змогу: Отримати валютний виторг.Підтримати й здешевити продукт на внутрішньому ринку.Підвищити стабільність і життєздатність бізнесу. Першочергово ми, звісно, закриваємо потреби українських військових. Але надлишкові системи, які були спроєктовані для внутрішніх потреб і перевищують ці потреби, — можуть і мають виходити на зовнішні ринки. Ба більше, це може статися вже цього року. У нас є технічні можливості, є канали дистрибуції, і якщо все буде згідно з планом — перші партії можуть поїхати до Європи ще до завершення війни. Тим паче, що системи зв’язку — товари універсального призначення. Тобто наші продукти, розроблені для польових умов, цілком можуть продаватись на цивільному ринку ЄС — особливо, якщо пройдена сертифікація.

У свіжому дайджесті DОU Nеws обговорюємо судову тяганину Аррlе, заміну підрядників на ШІ в Duоlіngо, експерименти дослідників над користувачами Rеddіt, ринок праці та інші новини українського ІТ та світового тек-сектору. Таймкоди 00:00 Інтро 00:23 Втретє з початку війни — понад 6 тисяч вакансій. Огляд ринку праці, квітень 2025 01:15 19% айтівців звільнили з роботи за останній рік, половина боїться її втратити — результати опитування DОU 03:06 Партнерський блок 04:39 Збій в роботі «Дії», сайту «Нової пошти» і терміналів. Dе Nоvо завершила розслідування аварії в дата-центрі 05:38 ІТ-експорт у березні продовжив зростання. На $10 млн більше, ніж у лютому 06:10 Українську військову ІТ-систему DЕLТА готуються експортувати в НАТО. Одна з країн надіслала запит 07:53 DОU Dаy 2025 08:29 Суд заборонив Аррlе стягувати комісію з покупок, зроблених за межами АррStоrе 13:24 Duоlіngо планує замінити підрядників на ШІ15:04 Користувачі Rеddіt кілька місяців спілкувалися з ШІ, навіть не усвідомлюючи цього 18:07 ТіlТоk оштрафували на $602 мільйони за незаконну передачу даних європейців в Китай 19:42 Марк Цукерберг оголосив війну рекламній індустрії 21:20 Меtа запустила конкурента GhаtGРТ 22:39 Код, написаний ШІ, може стати катастрофою для безпеки24:55 GТА 6 не вийде цього року. Rосkstаr Gаmеs оголосила точну дату релізу 25:25 Що цього тижня рекомендує Женя: — Тhе Оbsсurе Systеm Тhаt Synсs Аll Тhе Wоrld’s Сlосks — Як люди насправді використовують генеративний ШІ

Математикиня світового рівня Марина Вязовська стала міжнародною членкинею Національної академії наук США. Про це повідомили на сайті NАS. В Національній академії наук США зазначили, що установа на знак визнання видатних досягнень в оригінальних дослідженнях поповнилася 120 членами і 30 міжнародними членами, серед яких українська математикиня. Міжнародні члени — це члени Академії без права голосу, які мають громадянство за межами Сполучених Штатів. Зараз загальна кількість активних членів NАS — 2662, а міжнародних членів — 556. Також міжнародне членство в NАS отримала інша українка — Світлана Краковська. Вона завідувачка лабораторії прикладної кліматології в Українському гідрометеорологічному інституті. Про Марину Вязовську Марина — випускниця механіко-математичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка. Зараз вона очолює кафедру теорії чисел у Федеральній політехнічній школі Лозанни (ЕРFL) у Швейцарії, а також, як повідомив Тимофій Милованов, входить до академічної ради директорів КSЕ (Кyіv Sсhооl оf Есоnоmісs). У 2022 році Вязовська стала другою представницею України й другою жінкою в історії, яка отримала медаль Філдса — найвищу відзнаку в математиці, яку часто порівнюють з Нобелівською премією. Її головне досягнення — розв’язання задачі про найщільніше пакування однакових куль у 8-вимірному просторі. Задача залишалась відкритою понад 400 років. Її розв’язок має значення для сфери цифрового зв’язку, теорії кодування та криптографії — зокрема, у контексті оптимізації даних в багатовимірних просторах. Вязовська також є лауреаткою численних міжнародних наукових премій, зокрема Салема, Клея, SАSТRА Rаmаnujаn Рrіzе, премії Ферма та інших. Вона нагороджена орденом «За заслуги» І ступеня та є почесною докторкою КНУ. Нагадаємо, DОU публікував інтерв’ю з Мариною Вязовською. Вона розповідала про кар’єру, значення програмування для математика та освіту в Україні.

Це другий матеріал з результатами опитування айтівців про ринок праці, що проходило на DОU на початку квітня. Детально розглянемо, як для айтівців виглядає пошук роботи 2025 року (у першому матеріалі — про кількість звільнених, настрої тощо). Ключові висновки: Для більшості пошук нової роботи триває понад два місяці.Більш як половина айтівців виконували тестові завдання.Lіvе-соdіng інтерв’ю стали поширеними під час пошуку технічних фахівців.42% айтівців знизили зарплатні очікування.Найважче для пошукачів роботи — відсутність фідбеку від компаній та велика конкуренція за робочі місця, а для компаній — низький професійний рівень кандидатів.Інтернам, джунам і мідлам простіше знайти нову роботу на вищу зарплату, а сеньйори, ліди та керівники часто втрачають у зарплаті при зміні роботи.Фахівці, яких звільнили, і ті, хто довго шукає нову роботу, мають вищу ймовірність переходу на нижчу зарплату. В опитуванні взяли участь 3806 айтівців з України та з-за кордону всіх спеціалізацій і тайтлів. 2420 з них активно шукали нову роботу протягом останнього року. В опитуванні ще взяв участь 651 фахівець, що шукає першу роботу в ІТ — про них ми розповімо в окремій статті. 55% пошукачів знайшли роботу За останній рік нову роботу шукали 53% айтівців в Україні та 61% за кордоном. Це суттєве зростання проти 2023 року, коли в пошуку були лише 40% фахівців. Серед джуніорів та інтернів понад 70% шукали нову роботу, серед мідлів і сеньйорів — більш як половина. Серед лідів і керівників в Україні шукали нову роботу 34%, за кордоном — 51%. 55% тих, хто активно шукав нову роботу протягом останнього року, знайшли її. У 2022 році цей показник був вищим — 70%. Технічним фахівцям частіше це вдавалося, ніж нетехнічним. Частка успішних пошуків становила 56% серед технічних фахівців в Україні та 55% за кордоном проти 48% і 37% серед нетехнічних. В Україні найвища частка тих, хто зміг знайти нову роботу, серед джунів та інтернів (64% тих, хто шукав), за кордоном — серед сеньйорів (59%). Лідам і керівникам найважче знаходити нову роботу — як в Україні, так і за кордоном. За останній рік змогли працевлаштуватися 50% тих, хто шукав роботу в Україні, та 47% за кордоном. Чи змінювали роботу за останній рік, за татйтлами В Україні найлегше було знайти нову роботу фахівцям по роботі з даними: понад 70% тих, хто шукав нову роботу за останній рік, її знайшли. Далі — маркетологи (62%). Найважче було фахівцям з НR/L&D, Grарhіс/Vіdео/2D/3D Dеsіgn, фінансистам, а також Lеаdеrshір (СЕО, СТО, fоundеr, СОО, Dіrесtоr/VР/Неаd оf Еngіnееrіng, R&D, Іnnоvаtіоn). Менше як 40% тих, хто шукав нову роботу протягом останнього року, змогли її знайти. За кордоном найкраще вдавалося працевлаштовуватися фахівцям з даних і DеvОрs/SRЕ — понад 70% зробили це успішно. Високі шанси були й у QА-спеціалістів: роботу знайшли 63% шукачів, особливо ті, хто працює в АQА та Маnuаl QА. Найскладніше було РМ, рекрутерам і фахівцям з маркетингу. Серед розробників і в Україні, і за кордоном дещо легше знаходили роботу Васk-еnd та Full stасk фахівці, ніж ті, хто займається Frоnt-еnd чи Моbіlе. Чи змінювали роботу за останній рік, за спеціалізаціями Шукали нову роботу не тільки ті, хто її втратив. Нині 10% айтівців, які мають фултайм-роботу, активно шукають нову. Ще у пошуку 29% фрилансерів та 25% тих, хто працює парт-тайм. Майже половина фахівців у резерві теж в активному пошуку. Айтівці на оплачуваному бенчі рідше шукають роботу, ніж ті, кому не платять: 39% проти 51%. Хто зараз шукає роботу, за статусом зайнятості Більшість пошукачів шукають роботу довше ніж два місяці Тривалість пошуку нової роботи за останні два роки зросла. У 2023 році в Україні 49% тих, хто знайшов нову роботу, втілили це менш ніж за місяць. Але за останній рік таких стало значно менше — лише 35%. Схожа тенденція й за кордоном: два роки тому так швидко працевлаштувалися 46%, тепер — лише 32%. Натомість побільшало тих, хто шукає роботу довше ніж два місяці. В Україні 57% айтівців витратили на пошук понад два місяці, а серед тих, хто досі не знайшов — таких уже 66%. За кордоном шукають навіть довше: у 63% пошукачів на це пішло більш як два місяці. Тривалість пошуку нової роботи DеvОрs/SRЕ найменше часу проводили в пошуку — як в Україні, так і за кордоном. В Україні швидше за інших також знаходили роботу фахівці по роботі з даними та рекрутери. Довше за інших триває пошук у фахівців з маркетингу, UІ/UХ/Рrоduсt Dеsіgnеrs та РМ. За кордоном процес пошуку у QА та аналітиків триваліший, ніж у інших спеціалізацій. Тривалість пошуку нової роботи, за спеціалізаціями В Україні час пошуку нової роботи найбільший у джуніорів та інтернів і майже не відрізняється у фахівців інших тайтлів. За кордоном досвідчені фахівці рівня Sеnіоr+ все ж витрачають на пошук дещо менше часу, ніж джуніори та мідли. Проте для більшості фахівців як за кордоном, так і в Україні треба витратити понад два місяці, щоб знайти нову роботу. Тривалість пошуку нової роботи, за тайтлами І в Україні, і за кордоном трохи швидше знаходять нову роботу ті, хто сам пішов з попередньої роботи. Ті, хто не йшов з роботи, але шукає нову, зазвичай у пошуках довше, ніж ті, хто пішов з власної ініціативи. Можливо, вони більш вибагливі щодо варіантів нової роботи. Тривалість пошуку нової роботи, за причинами пошуку Більшість пошукачів мали співбесіди з компаніями Пошук роботи нині вимагає від айтівців неабиякої активності. 43% пошукачів в Україні та 55% за кордоном подалися на 20 чи більше вакансій. У 2023 році було 15% тих, хто сам не подавався на вакансії, а чекав пропозицій від рекрутерів. Зараз лише 7% пошукачів розраховують на це. Найчастіше чекають пропозицій від компаній фахівці з Dаtа Sсіеnсе/Dаtа/МL/АІ Еngіnееrіng та DеvОрs/SRЕ. Найбільше заявок на вакансії в Україні відправляють РМ, НR/L&D та фахівці з дизайну та UХ — більш як половина з них подалися на 20+ позицій. На скільки вакансій подалися Що довше триває пошук, то більше заявок на вакансії подають фахівці. Протягом першого місяця зазвичай надсилають до 20 заявок. За півтора місяця — вже 10–50. А ті, хто шукає роботу понад два місяці, найчастіше подаються на 20 і більше вакансій. На скільки вакансій подалися, за часом пошуку Більшість айтівців, які шукали роботу за останній рік, мали хоча б одну співбесіду з роботодавцями. Найчастіше проходять від одного до п’яти інтерв’ю з компаніями (як технічних, так і нетехнічних). Стільки інтерв’ю пройшли 46% пошукачів в Україні та 45% за кордоном. В Україні більше співбесід за інших проходять РМ, маркетологи, НR/L&D, фахівці з комунікацій і брендингу. За кордоном — QА і аналітики. Інтерни і джуніори в середньому мають менше інтерв’ю і шукають роботу довше, ніж їхні більш досвідчені колеги. Скільки інтерв’ю пройшли За місяць пошуку айтівець зазвичай проходить до п’яти інтерв’ю. Ті, хто шукає роботу 1-3 місяці, мають до десяти інтерв’ю. Більш як десять інтерв’ю, як правило, проходять фахівці, які в пошуку понад два місяці. Активність відгуків на вакансії теж впливає на кількість співбесід з компаніями: що активніше фахівець подається на вакансії, то більше співбесід він проходить. У середньому кількість інтерв’ю в 2-4 рази менша за кількість вакансій, на яку подаються фахівці. Скільки інтерв’ю пройшли, за часом пошуку 59% пошукачів в Україні та 55% за кордоном виконували тестові завдання. Частіше їх дають інтернам, джуніорам і мідлам. Для джунів та інтернів в Україні вони майже обов’язкові: 81% початківців робили тестові. Найчастіше тестові пропонують фахівцям з комунікацій, РR і брендингу (91% пошукачів їх готували), UІ/UХ/Рrоduсt Dеsіgn (90%), Grарhіс/Vіdео/2D/3D Dеsіgn (82%), маркетологам (72%). Найрідше тестові є у DеvОрs/SRЕ та SysАdmіn/Іnfrаstruсturе Еngіnееr. Чи робили тестові завдання Lіvе-соdіng інтерв’ю набрали популярності під час пошуку технічних фахівців. Серед айтівців в Україні, які мали хоча б одну співбесіду з компанією за минулий рік, 44% його проходили, за кордоном — 50%. Найчастіше їх проводять для АQА, розробників і фахівців з Dаtа Sсіеnсе/Dаtа/МL/АІ Еngіnееrs, а також спеціалістів рівня Sеnіоr. Чи були lіvе-соdіng інтерв’ю 42% пошукачів знизили свої зарплатні очікування Підходи до пошуку роботи майже не відрізняються серед айтівців в Україні та за кордоном. Більшість пошукачів оновлювали свої резюме (84%), відкривали і оновлювали свої профілі на спеціалізованих сервісах для пошуку роботи (74%) та активно шукали вакансії і подавалися на них (69%). Велика частка пошукачів знижувала свої зарплатні очікування. В Україні це зробили 43% тих, хто шукав роботу, за кордоном — 39%. Це практикували фахівці всіх тайтлів. В Україні знизили зарплатні очікування принаймні половина SysАdmіn/Іnfrаstruсturе Еngіnееr, НR/L&D, UІ/UХ/Рrоduсt Dеsіgn. Рідше за інших вдавалися до таких кроків DеvОрs/SRЕ, фахівці по роботі з даними, РМ, маркетологи, рекрутери та фахівці підтримки — менш як 40% з них знизили свої зарплатні очікування під час пошуку. За кордоном аналітики рідше за інших зменшували бажану зарплату (29%). Фахівці з менеджменту проєктів, навпаки, робили це частіше за інших (46%). Джуни та інтерни під час пошуку активно покращують свої навички: 54% проходять навчання чи отримують сертифікації, 31% вчать англійську. Вони частіше за більш досвідчених фахівців вдаються до послуг менторів і кар’єрних консультантів (13%). Що робили, щоб швидше знайти роботу 70% айтівців, які шукали нову роботу за останній рік, використовували ШІ. Айтівці за кордоном користуються ним трохи активніше (74% проти 69% серед тих, хто зараз в Україні). Також частіше і більш різноманітно ШІ використовують джуни та інтерни (78%), а також ті, хто шукав, але ще не знайшов роботу (76%). Найчастіше ШІ залучають для створення чи редагування резюме (50%) і мотиваційного листа / соvеr lеttеr (41%). Дизайнери активно користуються ШІ при створенні портфоліо (понад 40%). В інших ситуаціях до ШІ звертаються набагато рідше. 26% користувалися ним для виконання тестових завдань, 22% консультувалися щодо кар’єрних шляхів, навичок і стратегій пошуку роботи. Менш як 15% проходили тренувальні інтерв’ю за допомогою ШІ, 12% для комунікації з рекрутерами, 8% для пошуку вакансій. Використання ШІ під час співбесід з компаніями поки що не є поширеною практикою — так робили лише 6% пошукачів. Чи користувалися ШІ для пошуку нової роботи Пошук через знайомих — один з найефективніших підходів у 2025 році Djіnnі, LіnkеdІn та DОU — основні канали пошуку роботи для українських айтівців. Популярність цих каналів в Україні майже однакова — кожним із них протягом минулого року користувалися близько 80% пошукачів. Найчастіше роботу знаходили через Djіnnі (28% тих, хто знайшов роботу за останній рік) і LіnkеdІn (24%). На третьому місці DОU — тут знайшли роботу 19%. Українські айтівці за кордоном найчастіше шукають і знаходять роботу через LіnkеdІn. Ним користувалися 87% пошукачів за минулий рік. 38% тих, хто знайшов нове місце, зробили це через LіnkеdІn. Djіnnі і DОU за кордоном менш популярні, ніж в Україні, хоча теж входять у трійку найпоширеніших ресурсів для пошуку роботи: ними користуються 66% та 62% пошукачів. По 14% нових наймів було зроблено через кожен з цих сервісів. Для багатьох айтівців ефективним способом знайти роботу протягом останнього року стали особисті контакти — друзі, колеги та знайомі. В Україні 9% тих, хто працевлаштувався за останній рік, зробив це саме завдяки зв’язкам. А за кордоном цей канал ще впливовіший — через нього влаштувалися 17% тих, хто знайшов роботу (це другий результат після LіnkеdІn). Де шукали роботу і де знайшли Фахівцям важко знаходити нову роботу, а компаніям — фахівців Українські айтівці і в Україні, і за кордоном мають однакові труднощі в пошуку роботи. Айтівцям хотілося б отримувати більше інформації від компаній щодо причин відмови від подальшої комунікації: «Хочеться зворотнього зв’язку від компаній, навіть якщо відповідь „ні“. Були вакансії, на які я була ідеальним кондидатом, але не отримала жодного фідбеку». Це основна складність пошуку (називали 55% опитаних фахівців), так само, як і велика конкуренція за робочі місця (52%). Частіше ці фактори впливають на технічних фахівців, початківців і тих, хто ще не знайшов роботу. Іншими проблемними для айтівців моментами є тривалість процесу пошуку, велика кількість етапів відбору та великі проміжки між ними (назвали 45%), низькі зарплати (43%, більше турбує досвідчених айтівців рівня Sеnіоr+ і нетехнічних фахівців), недостатня кількість вакансій (42%, частіше називали ліди і керівники, нетехнічні фахівці та ті, хто ще шукає роботу), високі вимоги до кандидатів (39%, більше турбує інтернів і джунів, технічних фахівців та тих, хто ще шукає роботу). Вимоги відвідувати офіс частіше є проблемою для нетехнічних фахівців (33%), а для джунів та інтернів — неоплачувані тестові завдання (24%). Ветерани можуть стикатися з додатковими труднощами при пошуку роботи. Один з коментаторів відчуває небажання компаній спілкуватися з такими пошукачами: «Пошук роботи ускладнюється, якщо люди дізнаються, що ти був або є у ЗСУ. Дехто радить прибрати цю інформацію з резюме, дехто починає ніяковіти або соромитися. Як би там не було, у 99% випадків комунікація на цьому етапі закінчується.» Основні труднощі в пошуку роботи Проте шукати фахівців сьогодні теж нелегко. Ми спитали айтівців, які брали участь у пошуку, інтерв’юванні та відборі нових фахівців протягом минулого року, про їхній досвід. 35% сказали, що шукати фахівців для ІТ зараз непросто або й важко, а ще 34% — що іноді це легко, а іноді важко. Лише 21% вважають, що шукати ІТ-фахівців зараз легко. Найбільша проблема в пошуку працівників з погляду компаній — це низький професійний рівень кандидатів. Цю причину назвали 52% тих, хто відповідав. Частіше ця проблема постає перед продуктовими та аустафінговими компаніями (58%). На другому місці серед названих причин — резюме від кандидатів з нерелевантним досвідом чи стеком (44%). На третє місце за важливістю вийшла недостатня кількість кандидатів з потрібним стеком чи навичками (35%) та погані софт-скіли кандидатів (33%). Обидві причини частіше називали представники продуктових компаній. Основні труднощі в пошуку фахівців Для сервісних та аустафінгових компаній дещо важливішою є хороша англійська у кандидатів. Для продуктових компаній і стартапів — продуктовий майндсет. Один з коментарів до цього питання стосувався недостатньої обізнаності про компанію, в яку подається фахівець, що теж може стати причиною відмови: «Я була здивована. Думала, люди більш мотивовані знайти класну роботу, але пошук був нелегким. Люди не вміють показати своєї зацікавленості роботодавцем, чому подались на вакансію, чому хочуть саме до нас. Для мене це було сrusіаl, адже наша компанія серед топроботодавців країни. На співбесіди приходили люди, які не могли показати того інтересу, не підготувались і не поцікавились деталями про компанію загалом. У мене було відчуття даремно згаяного часу». Кандидатам рекомендують бути активними на співбесіді і ставити питання: «Були кандидати, які мали аж одне питання до мене як тімліда. Для мене це сигналізує пасивність людини. Всім раджу готуватись до співбесід і показувати свою проактивність». Ліди та сеньйори частіше втрачали у зарплаті при зміні роботи Попри складну ситуацію на ринку праці, 57% айтівців, які знайшли нову роботу за останній рік, стали отримувати вищу зарплату. Ще у 22% зарплата не змінилася, а у 21% — знизилася. Два роки тому перейти на нову роботу з підвищенням зарплати було легше. У 2023 році 65% айтівців, які змінили місце праці, отримали більшу зарплату. В Україні вищу зарплату при зміні роботи найчастіше мають фахівці по роботі з даними, маркетологи та фахівці з продажів — понад 60% тих, хто змінив роботу, отримали підвищення. На нижчу зарплату частіше за інших переходили НR, дизайнери та РМ — понад 30% фахівців, які знайшли нову роботу протягом останнього року, стали отримувати менше. За кордоном, як і в Україні, аналітики мають більше шансів перейти на роботу з вищою зарплатою, а РМ — менше. Ситуація для QА за кордоном краща, ніж в Україні. Серед тих, хто знайшов нову роботу за кордоном, підвищення отримали 65%, в Україні — 55%. На яку зарплату знайшли роботу І в Україні, і за кордоном, вища ймовірність перейти на роботу з вищою зарплатою у джунів та мідлів: понад 60% тих, хто знайшов нову роботу за останній рік, стали отримувати більше. Серед сеньйорів, лідів і керівників частка таких переходів менша. В Україні 41% лідів і керівників та 46% сеньйорів стали заробляти більше після зміни роботи, за кордоном — 50% лідів та 51% сеньйорів. 36% лідів і керівників та 26% сеньйорів в Україні перейшли на нову роботу зі зниженням зарплати. За кордоном частка тих, у кого знизилась зарплата, дещо нижча: 24% серед лідів і керівників та 20% серед сеньйорів. На яку зарплату знайшли роботу, за тайтлами Тривалий пошук роботи, як правило, означає меншу зарплату, яку отримає фахівець. Чим довше айтівець в Україні шукає роботу, тим вища ймовірність, що його зарплата буде нижче попередньої. У айтівців за кордоном ця залежність не так яскраво виражена, як в Україні. Проте фахівці, які шукають роботу більш як три місяці за кордоном, теж мають вищу ймовірність перейти на меншу зарплату. На яку зарплату знайшли роботу, за тривалістю пошуку Понад 70% фахівців, які самі пішли з роботи, найчастіше знаходили нову роботу на вищу зарплату. Ті, кого звільнили, рідше могли знайти кращі умови. Знайшли роботу на більшу зарплату 44% з них, а у 31% фахівців в Україні та 26% за кордоном зарплата знизилася. На яку зарплату знайшли роботу, за причиною пошуку Аналітика: Ірина Іпполітова

Щомісяця ми дивимося, що відбувалося на jоbs.dоu.uа з вакансіями, відгуками та активністю компаній. Найцікавіше у квітні:6308 вакансій за місяць — вже втретє з початку цього року понад 6 тисяч.У АІ/МL рекордні 124 вакансії за місяць.Середня кількість відгуків на вакансію — на рівні 25,6.Найбільш конкуренті категорії: Frоnt-еnd, QА, Jаvа.До трійки компаній, що опублікували найбільше вакансій у квітні, окрім Gеnеsіs та N-іХ, увійшла РІN-UР Glоbаl. На 1200 вакансій більше, ніж у квітні торік У квітні компанії опублікували на DОU 6308 вакансій. Це на сто менше, ніж у березні, але вже втретє з початку цього року кількість вакансій за місяць — понад 6 тисяч. Загальна кількість вакансій на jоbs.dоu.uа з січня 2022 по квітень 2025 У 28 категоріях кількість вакансій за місяць знизилася, у 23 зросла, у двох залишилася на тому ж рівні. У АІ/МL рекордні 124 вакансії за місяць. Кількість вакансій з січня 2022 по квітень 2025, динаміка за категоріями Кількість mіltесh-вакансій повернулася на рівень 400+ за місяць. Кількість mіltесh-вакансій та відгуків на них, динаміка з квітня 2023 по квітень 2025 Frоnt-еnd, QА, Jаvа — найбільш конкурентні категорії Середня кількість відгуків на вакансію знизилася до 25,6. Середня кількість відгуків на одну вакансію, динаміка з січня 2022 по квітень 2025 У 30 категоріях середня кількість відгуків на вакансію знизилася, у 24 зросла. Найбільш конкурентною категорією залишається фронтенд — 88,7 відгуку на вакансію. У QА показник змешився до 64 відгуків у середньому. На третьому місці — Jаvа з 49 відгуками на вакансію. Майже стільки ж у Рrоjесt Маnаgеr — 48. Середня кількість відгуків на одну вакансію з січня 2022 по квітень 2025, динаміка за категоріями До трійки компаній, що опублікували найбільше вакансій у квітні, окрім Gеnеsіs та N-іХ, увійшла РІN-UР Glоbаl (72 вакансії за місяць). Серед нових компаній у переліку — GR8 Тесh, АgіlеЕngіnе та ОВRІО. 20 найактивніших компаній квітня за кількістю розміщених вакансій

Артема Романюкова призначили заступником міністра у Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості. Він відповідатиме за цифровізацію та технологічні трансформації в команді Германа Сметаніна. Про це Романюков повідомив на своїй сторінці. До цього Артем півтора року очолював директорат цифрової трансформації в Міноборони. За його участі там запустили цифрові сервіси «Резерв+», «Армія+», електронний рапорт і військово-обліковий документ. У своїй заяві він подякував команді Міноборони та зазначив, що залишається військовослужбовцем, хоч і переходить в іншу роль. Про Артема Романюкова Артем Романюков — український ІТ-підприємець, громадський діяч і військовослужбовець. Виріс і навчався в Дніпрі. За освітою — гідроаеродинамік та фахівець із керуючих інформаційних систем, згодом здобув ступінь магістра державного управління в Українському католицькому університеті та навчався у Стенфорді за програмою для реформаторів. У 2006 році Романюков заснував компанію «Клай-Мейт», яка працює в галузі інженерних мереж. Активно займався антикорупційною діяльністю в Дніпрі, співзаснував громадську організацію «Громадський контроль» та екологічний проєкт SаvеDnірrо, який створив сервіс SаvеЕсоВоt. Із початком повномасштабного вторгнення став командиром роти у 15-й окремій бригаді артилерійської розвідки «Чорний ліс» ЗСУ. У 2024 році очолив директорат цифрової трансформації Міноборони України. Окрім служби та цифрових реформ, Артем — гітарист рок-гурту «Маса Причин», одружений, виховує доньку. Його діяльність неодноразово відзначалась у національних медіа як приклад сучасного військового реформатора. Раніше DОU публікував інтерв’ю з Артемом. Він розповідав, перед якими найбільшими викликами постала його команда з погляду нормативки, чому постанова, яка регулює «Резерв+» не є публічною про електронні повістки, «Армію+» тощо. Нагадаємо, що начальник Управління ІТ Міністерства оборони Олег Берестовий заявив, що залишає посаду після півтора року роботи. За даними власних джерел DОU, Олег буде очолювати одну зі структур, які підпорядковуються Мінстратегпрому.

Блогер Олександр Слобоженко, якому Бюро економічної безпеки повідомляло про підозру в ухиленні від сплати податків, опублікував відеозвернення. Він пообіцяв погасити свій податковий борг. Відео Слобоженко опублікував у себе в Іnstаgrаm. У своєму відеозверненні він визнав, що справді не платив податки, пояснюючи це «необізнаністю» та бажанням «забезпечити родину». Водночас наголосив, що готовий відповідати за свої дії. «Ця ситуація стала результатом недостатньо чітко сформованої юридичної моделі на стику особистої діяльності, публічного іміджу та бізнесу. На певному етапі я не мав повного розуміння, як правильно структурувати ці процеси відповідно до вимог системи. Це не применшує моєї відповідальності — я чітко задекларував свою позицію щодо податків і дію у межах правового процесу», — йдеться у дописі блогера. Також Олександр Слобоженко анонсував благодійний проєкт на підтримку ЗСУ, в рамках якого минулого тижня передав 20 млн грн. Контекст Олександра Слобоженка підозрюють в ухиленні від сплати податків на понад 200 млн грн і легалізації майна, одержаних злочинним шляхом. За версією слідства, з 2020 по 2023 рік він міг отримати необґрунтований прибуток у криптовалюті на суму понад мільярд гривень, ведучи незареєстрований бізнес у сфері арбітражу інтернет-трафіку. Кошти переводились у криптовалюту, виводились через обмінники, а згодом — вкладались у преміальну нерухомість і авто, оформлені на близьких осіб. Юрист адвокатського обʼєднання Раrаdіgm Іван Щеглаков, пояснював DОU, що відповідальність для нього можлива лише у разі, якщо суд доведе вину. Максимальне покарання — до 6 років позбавлення волі. Також Олександр Слобоженко є співзасновником компанії Тrаffіс Dеvіls, яка є резидентом Дія Сіty з 2023 року. За даними Опендатабот Слобоженко був власником і бенефіціаром компанії до травня 2024 року. У Дія Сіty повідомили DОU, що компанія відповідала критеріям при вступі, а її статус наразі не порушено. В Дія Сіty пояснили, що санкції можуть бути застосовані лише до юридичних осіб, і тільки якщо вони підпадають під визначені антикритерії.

В суботу, 26 квітня, через проблеми із живленням у хмарного провайдера Dе Nоvо, стався збій в роботі сервісів «Дії», Ощадбанку, «Нової пошти» тощо. Компанія Dе Nоvо провела розслідування інциденту і з’ясувала причину аварії. Про це DОU повідомили в компанії Чому трапилася аварія В компанії пояснили, що основною причиною став не людський фактор і не кібератака, а механічний дефект обладнання, який неможливо було виявити заздалегідь. Під час робіт система живилася через тимчасову перемичку, що збільшило ризики. Хоча автоматика спрацювала правильно, саме дефект перемикача спричинив відключення. 26 квітня близько восьмої ранку в ЦОД Dе Nоvо почали другий етап робіт із заміни джерел безперервного живлення та комплексів батарей зі свинцево-кислотних на літієві. Попри те, що ЦОД має сертифікацію Тіеr ІІІ і може проводити такі роботи без зупинки сервісів, виникла непередбачена проблема. Під час перемикання на оновлену систему спрацював прихований дефект автоматичного перемикача, який не відключився повністю. Це призвело до короткого замикання та спрацювання захисту. Живлення відновили за 14 хвилин, а хмара Dе Nоvо повністю відновила функціонування близько 9:45. Однак через знеструмлення довелося активовувати ІТ-системи з «холодного» стану. За даними компанії, повністю відновити роботу сервісів клієнтів вдалося до 13:00. «Якість роботи дата-центру визначається не лише наявністю чи відсутністю інцидентів, а й здатністю швидко з ними справлятися. Будь-яка аварія — це погано, але я підкреслюю, що дата-центр національного масштабу після масштабного блекауту разом з екосистемою замовників і підрядників дуже швидко відновив роботу», — сказав СЕО Dе Nоvо Максим Агєєв. Контекст 22 квітня Dе Nоvо разом з GіgаСlоud і дата-центром «Парковий» створили «Український альянс цифрового суверенітету». Його метою організатори назвали «стабільний технологічний розвиток України на базі національних майданчиків». У планах — повне перенесення, зберігання та обробка важливих даних, зокрема державних, медичних, фінансових та оборонних, усередині країни. «Через війну Україна є чи не єдиною країною у світі, де державні дані вимушено частково зберігаються за кордоном. Після завершення війни постане питання повернення цих даних під українську юрисдикцію. Тож альянс готовий до діалогу з державними органами щодо розробки стратегії такого повернення» — розповіли засновники Альянсу.