DOU - Developers of Ukraine

<р>Наскільки ефективні дрони-перехоплювачі, які недоліки їх масового виробництва та як у ці дрони інтегрують штучний інтелект — про це та інше розповідає військовий з позивним Лінк, боєць 12 бригади спеціального призначення «Азов». Дивіться новий випуск рубрики DОU DеfТесh на нашому ютуб-каналі, а стислу текстову версію розмови читайте далі.
<р>Партнер рубрики — dеfеnсе-tесh компанія «<а hrеf="httрs://jоbs.dоu.uа/соmраnіеs/gеnеrаl-сhеrеshnyа/" tаrgеt="_blаnk">Генерал Черешня».
<р>

Що таке дрон-перехоплювач і на які цілі він розрахований

<р>Коли ми говоримо про дрон-перехоплювач, найчастіше маємо на увазі трохи переоснащений 10-дюймовий квадрокоптер з покращеним відеозв’язком. Утім, під це поняття і підпадають швидкісні дрони, так звані шахедоперехоплювачі, і дрони літакового типу. Кожен з цих дронів виконує свої завдання — залежно, що треба збити.
<р>Звичайними квадрокоптерними перехоплювачами знищують розвідувальні дрони — «Орлан», Zаlа, Suреrсаm — та повільні ударні дрони, як-от «Молния» або «Ланцет». Дронами літакового типу також збивають переважно розвідувальні безпілотники, але під час більш специфічних завдань. Ціль шахедоперехоплювачів — шахеди.
<р>Можна виділити два основні сценарії застосування цих дронів. Перший — це прикриття прифронтової лінії, коли ми захищаємо безпосередньо позиції артилерії та піхоти. Наше завдання — максимально збивати саме розвідувальні крила, тобто унеможливити розвідку, аби ворог не зрозумів наш тактичний задум, де йому краще наступати тощо. Окрім того, по змозі збиваємо ударні дрони першої хвилі — Маvіс і «Молнии», якщо ті долітають до нас.
<р>Другий сценарій — це захист міст від розвідувальних дронів, тих самих «Орланів» чи Zаlа. Над містом не збиваємо тільки шахедів.

На якій висоті відбувається збиття і як часто перехоплення успішні

<р>Залежить від висоти польоту ворожого дрона, яка в середньому становить від 1,5 км до 4 км. Невеликий ударний дрон типу «Молнии» зазвичай літає до кілометра, але може й вище.
<р>Важливо, на якому етапі перехоплюють безпілотник. На підльоті до міста шахед рухається на висоті мінімум два кілометри, а коли наближається і заходить на ціль, то й збиття буде нижче.
<р>Будь-яка зброя не має стовідсоткової успішності. Не кожна куля чи артилерійський снаряд влучає в ціль — так само і дрони-перехоплювачі. Утім, ми використовуємо їх багаторазово: якщо перехоплювач не збив ціль, намагаємося повернути його на позицію і застосувати повторно. Таким чином, щоб збити дві-три цілі, нам може знадобитися шість-сім вильотів — це хороший показник.

Чи можуть дрони-перехоплювачі — зараз або в майбутньому — замінити зенітні ППО

<р>Залежить від цілей. Великі цілі не під силу дронам-перехоплювачам. Були поодинокі випадки ураження гелікоптерів, але літака такий дрон не знищить.
<р>А якщо говорити про збиття ударних чи розвідувальних безпілотників, малі зенітні ракети з часом замінять дронами-перехоплювачами. Їх уже поступово ставлять на озброєння по всьому світу, й Україна також до цього йде.
<р>Це потрібно, навіть якщо немає бойових дій: FРV-дрони або малі ударні дрони типу «Молнии» можуть використати, наприклад, для атаки на аеропорт чи енергетику. Тому нині багато країн веде розробки в цьому напрямі якраз для того, щоб захищати такі об’єкти на постійній основі.
<р>Ми вже замінили зенітні ракети дронами-перехоплювачами, де можливо, але потрібно це масштабувати. І тоді отримаємо кращий результат.
<р>Зазвичай усі рахують вартість засобу і вартість збитого дрона. Але є ще два важливі фактори ефективності протиповітряної оборони.
<р>По-перше, відсутність російських повітряних засобів над нашими позиціями свідчить про ефективну роботу ППО. Бо ворог боїться залітати на нашу територію і не може нічого розвідати.


А по-друге, потрібно думати не лише, що́ ми збили, а й що́ ми захистили

<р>Наприклад, багато хто недооцінює «Молнию» — мовляв, це дешевий дрон з палок і трубок. Однак він несе чимало вибухівки й може уразити артилерію, особовий склад чи енергетичний об’єкт.
<р>Отож робота ППО — це не тільки про збиття, а й про захист від розвідки чи ураження.

Хто і як виготовляє дрони-перехоплювачі

<р>Час виготовлення одного дрона-перехоплювача залежить від того, хто виготовляє. Волонтер удома може зібрати дрон за тиждень-два, тоді як велике виробництво за цей же час — сотні дронів.
<р>Ті самі «Дикі Шершні» й «Генерал Черешня» випускають сотні тисячі дронів, які спеціально зроблені для перехоплення повітряних цілей.
<р>Проте масове виробництво має і негативний бік — це затримка в комунікації з військовими. Воно й зрозуміло: закупівлі та обробка зворотного зв’язку займають не один день. Але що більше виробники будуть дослухатися до потреб військових (наприклад, додавати необхідні технології чи враховувати нюанси збірки в контексті конкретних завдань), то швидше ми зможемо застосовувати ці дрони.
<р>Ворог використовує різні діапазони частот керування на різних ділянках фронту. А оскільки в армію надходить більш-менш стандартизований безпілотник, нам доводиться додатково його адаптовувати під конкретні ділянки: налаштовувати частоти, відеосистеми, антени тощо.
<р>Якщо говорити про нашу бригаду, то ми використовуємо дрони різних українських виробників: Вullеt від «Генерала Черешні», «Фенікс» від однойменної компанії, Stіng від «Диких Шершнів». Іноземних перехоплювачів не застосовуємо, але сподіваємося, що їх ставатиме більше. Зокрема в Україні.
<р>Вартість перехоплювачів залежить від типу виробу. Звичайний квадрокоптер з цифровим відеозв’язком — близько $500. Швидкісні перехоплювачі втричі дорожчі.
<р>Дрон Вullеt

Скільки людей потрібно для керування і обслуговування одного перехоплювача

<р>Щоб перехоплювач злетів, досить і однієї людини. Але зазвичай екіпаж складається щонайменше з трьох.
<р>По-перше, необхідне цілодобове чергування: хтось спить, хтось літає. По-друге, окрім дрона, треба керувати ще антенним блоком, який наводиться на цей дрон і супроводжує його. Тому завжди є як мінімум штурман і пілот, аби політ відбувся. По-третє, має бути РЛС, радіолокаційна система виявлення цілей, — без неї дрон-перехоплювач працюватиме хіба наосліп. А ще потрібні водії та майстри, які дороблятимуть дрон.
<р>Це — екосистема. І для успішних перехоплень вона має працювати комплексно.
<р>На навчання екіпажу потрібен час. Він залежить від попередніх навичок людей. Багато нинішніх пілотів-перехоплювачів раніше працювали по наземних цілях або з розрахунками ПЗРК — для них цей процес швидший. Якщо йдеться про людину без жодного дотичного досвіду, то базові FРV-навчання, а відтак тренування на спеціальних симуляторах зі збиття повітряних цілей займуть кілька місяців.
<р>Команда, яка обслуговує і запускає дрони, отримує таку ж зарплату, як і інші бойові підрозділи. Зенітний розрахунок, що працює близько до лінії фронту — у так званій кілзоні, — отримує оплату майже на рівні піхоти.

Як працюють системи виявлення і наведення

<р>Виявлення і наведення — це два окремі етапи. Спочатку РЛС фіксує зону-квадрат з ворожою ціллю, відтак туди вилітає дрон-перехоплювач і на відстані 400–600 метрів від цієї цілі виявлення відбувається візуально — пілот має побачити її на власні очі. Для цього нам і потрібен якісний відеозв’язок. Якщо пілот виявив ціль, то з імовірністю 80–90% ми її зіб’ємо.
<р>ШІ вже інтегрований в українські перехоплювачі, але дуже слабко. У дронах, які ми використовуємо, ШІ майже немає. Однак напрацювання активно відбуваються. Сподіваємося, найближчим часом ці дрони масштабують і будуть постачати в бойові підрозділи — це справді робоче рішення, яке значно підвищує ефективність перехоплювача.
<р>Штучний інтелект інтегрують у систему виявлення (на останній стадії) і ураження. Спочатку процес той самий: РЛС фіксує ціль — і дрон вилітає у відповідну зону. Але замість людини виявлення робить нейромережа, після чого наближається до об’єкта. Оператор бачить ціль, розпізнає її — ворожа чи наша, підтверджує ураження і далі може або долетіти й уразити вручну, або зробити це за допомогою системи автоматичного наведення.

Які проблеми з дронами-перехоплювачами

<р>Перехоплювачі вразливі до РЕБ, як і будь-які інші дрони. У них встановлені ті самі протоколи керування, що й на звичайних ударних FРV-дронах.
<р>Утім, перехоплення відбувається за лінією бойового зіткнення, тобто коли ворожі дрони вже перелетіли на нашу сторону. Плюс ми літаємо достатньо високо — 2000–3000 м над землею, а РЕБ із машини покриває максимум 500 м. Слабкі установки просто не добивають до нас. А от серйозніші РЕБи, які покривають велику площу, таки заважають літати.
<р>Загалом з перехоплювачами є ті самі виклики, з якими стикаються будь-які підрозділи. Війна все більше переходить в ураження дронами, збільшується відстань від лінії бойового зіткнення, на якій ускладнена логістика.
<р>Якщо говорити про конкретно зенітну роботу, ворог намагається збільшити швидкість усіх своїх засобів ураження, тим самим намагається уникнути збиття звичайними, не швидкісними FРV-дронами. І це та проблема, яку нам треба вирішувати найближчим часом.

Якими мають бути українські перехоплювачі, щоб здобути технологічну перевагу над ворогом

<р>Передусім нам треба навчитися якісно збивати швидкісні цілі, адже ворог намагатиметься зробити їх ще швидшими. І нам теж треба над цим працювати. Перше рішення — антишахедні дрони, які дозволяють збивати такі цілі.
<р>Звичайний FРV-дрон має квадратну форму й чотири промені, на яких розміщені мотори, — він не сильно враховує аеродинаміку. Водночас швидкісний безпілотник має обтічний корпус, може летіти, розвертаючи всі мотори вперед, і набирати більшу швидкість. Рекорд FРV — близько 600 км/год, тобто правильно побудований аеродинамічний дрон може розвивати дуже великі швидкості.
<р>Наразі цільова швидкість перехоплювача — стабільно розвивати 300 км/год.

Бліц

— Що сьогодні важливіше для перехоплювача: швидкість, маневреність чи оператор?

<р>Оператор. Від нього ефективність залежить найбільше. Хай який хороший засіб ви дасте операторові, та без уміння виявляти цілі, заходити на них або вражати результату не буде.

— Дешево і масово чи точно і точково?

<р>Щось посередині. Якщо дешево і масово, то кожен другий дрон просто не злетить. А якщо дуже точково, то не вистачатиме засобів. Найкращий варіант — якісно і масово (сміється).

— Що складніше збити — шахедоподібний дрон чи розвідувальний БПЛА?

<р>Звісно, шахедоподібний дрон — він швидший. А швидкісні цілі збивати складніше. Переслідуючи ціль, що летить 250–300 км/год, ви маєте враховувати мінімальні рухи, щоб виконувати найпростіші маневри. Найменша помилка чи технічна несправність впливає на траєкторію вашого польоту.

— Чи може перехоплення стати повністю автономним, без оператора?

<р>З часом — так. Утім, триває боротьба контрзасобів. Наразі схоже, що автоматизація дронів покращить їхню ефективність.
<р>Але ми не можемо бути застраховані від того, що ворог не придумає контррішення. Як, наприклад, росіяни зрозуміли, що ми масово використовуємо перехоплювачі, тож на деякі свої розвідники встановили системи ухилення — тепер дронам важче збивати такі цілі.
<р>Ворог завжди буде розвиватися. Тому треба враховувати, що нового він вигадав, і думати, як це перемогти.