DOU - Developers of Ukraine

Міністерство оборони України відкрило понад 2000 ІТ-вакансій для цифровізації у Збройних силах. Першого цифрового офіцера вже призначили, і ним став колишній керівник у Vіsа, а нині — заступник начальника головного штабу Державної спеціальної служби транспорту, лейтенант Олексій Думинюк. В інтерв’ю Олексій Думинюк розповів DОU, навіщо створюють нову структуру, хто такі цифрові офіцери, які до них вимоги, чим вони займатимуться у війську і наскільки командири готові до них дослухатися. А також про те, як працює спеціальний інженерний підрозділ Міністерства оборони, який відповідає за фортифікації.

«У лавах Збройних сил опинився після першого блокпосту»

— Як від ролі керівника у Vіsа ви перейшли на військову посаду?

Я керував платформою Сybеrsоurсе — технологічним рішенням Vіsа — у 17 країнах. А у 2022 році став керівником з аксептенсу. Утім, попри роботу в бізнес-сегменті, я почав аналізувати, до якого підрозділу в Силах оборони можу долучитись. Обрав для себе конкретний спецпідрозділ, який працює з аналітикою і розвідкою. Але через брак бойового досвіду мене не брали, і я далі чекав нових можливостей. Подавався на інші посади, які не вимагали бойового досвіду. Лише у 2025 році я отримав позитивну відповідь. І спецслужби розпочали ретельну перевірку. У цей час я відмовився від продовження броні й чекав на фінальне рішення від свого підрозділу. Але не встиг його отримати, як після першого блокпосту опинився у лавах Збройних сил. Мене відіслали в Академію Сухопутних військ, де я пройшов курс підготовки на командира взводу. На цій посаді я продовжив служити у 25 окремому штурмовому батальйоні, куди потрапив після навчання, а згодом перейшов у штаб військової частини. Коли на сайті Міноборони і DОU з’явився анонс створення ІТ-вертикалі, а з ним — і вакансія керівника цифрової трансформації стратегічного рівня, я відразу подався.Я пройшов конкурс з чотирьох етапів. На одному з яких мене співбесідувала експертна група директорату цифрової трансформації Міноборони. Я мав запропонувати план дій на перші 30, 60 і 90 днів роботи на майбутній посаді. Далі я розмовляв із заступницею міністра оборони з цифровізації Оксаною Ферчук. А на фінальному етапі мене чекала співбесіда безпосередньо з головою Адміністрації ДССТ, генерал-майором Олександром Яковцем. Розмова була відвертою. Він сказав: «Олексію, на тобі буде велика відповідальність, берися зразу до роботи». Це був фінальний етап, на якому я теж отримав « ».

«У моєму плані є обовʼязковий пункт — виїзд на конкретні позиції»

— Чим займається Державна спеціальна служба транспорту під час війни?

Це спеціальний інженерний підрозділ Міністерства оборони, який відповідає за фортифікації, гуманітарне розмінування, інженерні споруди, захист мостів і обʼєктів критичної інфраструктури, антидроновий захист на дорогах. Також у нас є відділ, який відповідає за технологічну інженерію оборонних рубежів.

— Чимало військових зауважують, що в нас немає достатньо обладнаних зон. Ви як СDТО служби можете вплинути на цю ситуацію? Що з цим робити з погляду цифровізації?

ДССТ будує не всі фортифікації в країні. Значна частина позицій на передньому краї створюють безпосередньо підрозділи піхоти у бойових умовах і під свої конкретні потреби. Ми ж відповідаємо за системне будівництво другої і третьої ліній оборони, де працює спеціальна інженерна техніка й застосовуються напрацьовані методики. Окремо ми залучаємо спеціальне обладнання для посилення антидронового захисту — це дозволяє збільшувати обсяги виконаних робіт і швидше закривати критичні ділянки.

— Якими будуть ваші завдання на посаді керівника цифрової трансформації ДССТ?

Як керівник я маю впроваджувати технологічні ініціативи, які погоджуються на рівні Міністерства оборони. Великий сегмент роботи — це операційка. За спиною одного військовослужбовця, що виконує задачі на передовій, стоїть десятеро військових, які обслуговують його виконання завдань: видають зброю, замовляють необхідні засоби, займаються документами. Ці процеси не на поверхні, але зазвичай займають 80% щоденної роботи. І саме тут важливо розуміти, що цифрова вертикаль — це не лише про софт чи розгортання систем. Це про зміну самих процесів. Фактично це військовий бізнес‑аналіз: визначення пріоритетних процесів, їх опис, виявлення вузьких місць, подальше спрощення, оптимізація, а за потреби — зміна нормативки або навіть законодавства. Без цього жодна система не дасть ефекту.Цифровізація без зміни процесів лише автоматизує хаосМи маємо впроваджувати системи, які допомагають автоматизовувати облік особового складу, як-от «Імпульс», планувати постачання вчасно, наприклад, через систему управління логістичним забезпеченням. ДССТ — це багато військових частин. У нас є різні підрозділи по всій території України, які виконують спеціальні завдання з охорони або антидронового захисту. ДССТ має і БПЛА-підрозділи. Саме тому нам потрібні системні зміни як в операційній роботі, так і в роботі безпосередньо в районі виконання.Також ми плануємо розгорнути комунікаційні системи, які будуть показувати аналітику, допомагати нам працювати з великою базою даних і ухвалювати конкретні рішення. Деякі системи в ДССТ вже є. Наприклад, система моніторингу фортифікацій. Але питання в єдиній екосистемі, оскільки використувати 150 систем — це неефективно. А якщо це буде одна велика база даних, то процес аналізу матиме інший вигляд, а рішення ухвалюватимуть швидше.Крім того, у моєму плані є обовʼязковий пункт — виїзд на конкретні позиції і реальна оцінка обстановки в полі: якими системами користуються військові, які слід удосконалити, а яких не вистачає.

— Яких саме ІТ-продуктів не вистачає зараз у вашій службі?

Продуктів достатньо. Але великі питання до підходу впровадження, цільового використання, до того, як вчать користуватись цими продуктами в підрозділах. Наприклад, я можу бути крутим оператором дронів — і не розуміти «Ортофото». Це високоточне аерофото місцевості з відображенням об’єктів у реальних координатах і масштабі, яке Сили оборони отримують з БПЛА. Але мене можна навчити. Важливо памʼятати, що ІТ-вертикаль — це не розробники, а СDТО, проєктні менеджери, бізнес-аналітики, просто аналітики, техрайтери. Фахівці супроводу, які забезпечують правильне впровадження й використання продуктів, навіть якщо вони не є розробниками. Якщо їм бракуватиме ІТ-продуктів, вони звернуться до українських виробників. Ми працюватимемо з ними через відкриту та системну комунікацію в межах dеftесh‑екосистеми. Система моніторингу й контролю будівництва інженерних споруд і фортифікацій — один із прикладів. Вона дозволяє бачити план і факт виконання робіт, типи споруд, їхнє оснащення та розташування на карті. Тобто військовим не потрібно збирати вручну дані про стан і розташування фортифікацій. Цей продукт можна інтегрувати в систему ситуаційної обізнаності, і це спростить передачу інформації іншим підрозділам. Окрім наявних ІТ-продуктів, деякі підрозділи ДССТ вже використовують глобальну аналітику і візуалізують ці дані. Це допомагає командирам побачити, чи вдалося виконати план, а якщо ні, то чому: чого не вистачило, що можна змінити відразу, де додати ресурсу.

«Командири не будуть одразу відкриті до фахівців цифрової трансформації»

— Хто раніше виконував функції цифрових офіцерів у ДССТ?

У ДССТ більшість проєктів робили звʼязківці. Навіть зараз моїм заступником у відділі на стратегічному рівні є колишній зв’язківець. Вони досвідчені технічні спеціалісти, розуміються на розгортанні й технічній підтримці систем. А для чого тоді ІТ-вертикаль, якщо є звʼязківці? Вони виконували точкові задачі. Надійшло завдання розгорнути якусь систему. Вони зробили це і забули, бо в них купа іншої роботи. Вони не аналізували процеси, не змінювали їх, бо це не входило в їхні функції. В цілому вони відповідали за свій сектор, а термінові вимоги командира були факультативними задачами. Навіть якби вони бралися за аналіз і роадмапу, керівник міг би сказати «це не на часі» або «давай завтра». Саме через відсутність системності й точковість ініціатив потрібно було створити структуру, яка буде уніфіковувати підходи і синхронізовувати комунікації між підрозділами. Тому я в очікуванні того, щоб цифрова вертикаль запрацювала у всіх родах і видах військ, як у ДССТ.

— Наскільки готові командири співпрацювати з цифровими офіцерами, вчитися?

Просто ніколи нічого не дається. Командири не будуть одразу відкриті до фахівців цифрової трансформації лише тому, що зʼявилася ІТ-вертикаль. Нам важливо донести, що ми не конкуренти і не додаткова робота для них. Хоча в певному сенсі перехід зі старого на нове — це все одно робота. Десь функції будуть дублюватися, але з часом відбудеться повна заміна старого процесу.Цифровим офіцерам важливо почути командирів, які не просто даватимуть зворотний зв’язок щодо систем, а розповідатимуть про актуальні проблеми в підрозділах. Наприклад, командир скаже: «Мені тут болить. Що порадите?» І наш цифровий офіцер — бізнес-аналітик або проджект-менеджер — проаналізувавши цей процес, скаже: «Друже, ми можемо вирішити це питання, впровадивши таку систему». Командир спитає: «Що для цього потрібно?» І пішли працювати — зробили робочі місця, розгорнули систему, навчили людину. Коли все запрацює, командир це побачить і відкриється нам.Ми могли б жорстко спустити задачу вниз, сказати «це до виконання» — і всеАле ми підемо з комунікацією до командира і пояснимо: «Друже, ми зараз цю систему впровадимо. Буде нелегко, треба трошки часу, треба навчитися. Можливо, вона тобі не відразу сподобається, але далі ти відчуєш різницю. Бо ми це запустили в такому-то підрозділі, зробили пілот і там це зайшло. Можеш подзвонити і запитати у начальника штабу». А сарафанне радіо ніхто не скасовував.

— ДССТ — це перша служба, де запровадили Структуру цифрової трансформації. Фактично це пілотний проєкт. В інших структурах Сил оборони будуть запроваджувати таку саму ІТ-вертикаль?

Міноборони розробило документ «Основні засади функціонування структури ІТ-вертикалі». Він допомагає швидко масштабувати ІТ-продукти на рівні військових частин. На основі цього документа описали структуру вертикалі для ДССТ і для Збройних сил України. Наші структури різні за масштабом і підпорядкуванням, адже ДССТ — це підрозділ Міністерства оборони. Тому наша модель трохи інша. Але в цьому документі чітко визначені стратегічний, оперативний та тактичний рівні. Для кожного з них визначені конкретні задачі і функції. А кількість офіцерів залежить від розміру кожного підрозділу.

«Є 30% вакантних посад у різних частинах ДССТ»

— У ДССТ відкрилися 46 ІТ-посад. Чим будуть займатися фахівці, які до вас прийдуть, і як ви їх шукаєте?

На більшість посад ми перевели фахівців усередині ДССТ, зокрема з підрозділу звʼязківців. Є фахівці, які прийшли ззовні, як я. Податися можуть і військові, й цивільні. Далі з ними працюватимуть рекрутинг-команди, які будуть визначати, в який підрозділ фахівець найкраще підходить. Якщо до війська хоче долучитися цивільний, рекрутери говоритимуть з кожним підрозділом окремо і знайдуть той, куди його можна скерувати.Нині є посади:

керівника підрозділу цифрової трансформаціїпроєктного менеджерааналітика данихбізнес-аналітикафахівця з супроводження продуктуфахівця із документального супроводження.

Понад половина посад уже мають фахівців. Утім, є 30% вакантних посад у різних частинах ДССТ по всій Україні. Кількість посад може змінюватися, оскільки через специфічні задачі у нас можуть формуватись додаткові експертні групи. Наприклад, відкритою є вакансія радника з цифрових трансформацій та аналітики процесів.Також спостерігаємо новий тренд: до нас долучаються цивільні ІТ-волонтериВаріанти їхньої залученості можуть бути різні: робота за договором, влаштування на цивільну посаду (якщо це дозволяє штатний розпис) або в межах ІТ-коаліції. Хто бажає долучитисямобілізуватися, можна написати мені в LіnkеdІnГоловне, що вже зробили в ДССТ, — створили регіональні управління. Вони відповідають за свої військові частини. І в кожній має бути свій представник ІТ-вертикалі для того, щоб він розумів, що в частині відбувається: які процеси автоматизовані, а які — ні, що потребує додаткової уваги. Тому у нас буде цифровий фахівець у кожній бригаді і батальйоні ДССТ. А кількість фахівців буде залежати від розміру підрозділу. Дані збирають від тактичного рівня — цифрових офіцерів, які контактують з військовими в частинах і в полях, і звітують про хід робіт в регіональні управління. В одній частині на тактичному рівні в батальйоні може бути двоє чи троє фахівців цифрової трансформації. Тактичний рівень дуже важливий, бо коли ми розгортаємо якийсь продукт, то пілотуємо його на конкретній частині. Ми збираємо зворотний зв’язок і бачимо, чи воно взагалі потрібно. Якщо воно підходить, масштабуємо продукт. Якщо потребує змін, повертаємось на оперативний і стратегічний рівні, звітуємо в міністерство, доробляємо і повертаємось. Стратегічний рівень — це безпосередньо мій відділ. Ми відповідаємо за стратегію, контроль виконання треків. Наприклад, якщо в системі «Імпульс» бракує функцій, критично важливих саме для нашого напряму, ми формуємо офіційний запит, і Міністерство оборони бере його в опрацювання. Або коли нам потрібні специфічні модулі в Dеltа.

— Скільки є охочих на одне місце?

Зараз триває загальний рекрутинг на відкриті 2000 посад в ІТ-вертикалі, незалежно від структури Міноборони. Заявок дуже багато, але точну кількість назвати не можу. Невдовзі настане другий етап рекрутингу, під час якого я отримаю перелік фахівців, які мені потрібні. Далі я обиратиму серед них тих, хто підійде на відкриті посади в ДССТ.

— А які вимоги висуваєте до кандидатів?

Вимоги будуть різні, і конкретний опис кожної позиції є на порталі. Якщо порівнювати кваліфікаційні рівні з оперативним, стратегічним і тактичним, то на стратегічному це sеnіоr lеvеl, на оперативному це Strоng Міddlе або Міddlе. На тактичному це можуть бути і Junіоr-, і Міddlе-спеціалісти. З частин і батальйонів є заявки на фахівців. Частина може потребувати бізнес-аналітика і проджект-менеджера. А батальйон — тільки бізнес-аналітика, бо підпорядкований іншій частині, у якої вже є проджект-менеджер. А якийсь оперативний підрозділ може потребувати аналітика і техрайтера, який займатиметься описом документації. Шлях рекрута зрозумілий: він проходить співбесіди з рекрутерами МОУ та Lоbby Х, які ведуть відбір у межах ІТ‑вертикалі, а потім — з командою персоналу ДССТ. Ми консультуємо кандидата щодо всіх процедур, у тому числі щодо можливості підписання контракту на визначений термін служби.Зараз ми створюємо базу фахівців, і рекрутингова компанія буде визначати, де кому буде краще.Але без погодження самого рекрута його ніхто нікуди не буде переводитиДля цивільних це ще одна можливість обрати посаду в армії. Як кажуть: «Або ти вибереш посаду, або ТЦК за тебе вибере посаду». А ще для них є великим плюсом отримання офіцерського звання після долучення до цифрової вертикалі. Є невеликі вимоги, але не потрібно довго вчитися чи підписувати контракт. Команда Міністерства оборони зробила зміни в наказі № 214 спеціально для вертикалі цифрової трансформації. І тепер фахівці мають право на такий привілей.Деякі військові йдуть до звання молодшого лейтенанта роками; для цього потрібна освіта або підписаний контракт. А в ІТ-вертикаль вірять, і це шанс для того, хто прийде на цю посаду.

— Чи не може трапитись такої ситуації, яка сталася у вас? Людина подається до вас на посаду, проходить перевірку, знімається з броні, і її забирають в інший підрозділ.

У мене була трохи інша ситуація. Тоді мені в ТЦК прямо сказали, що я зарано відмовився від броні. Це слід було робити, коли на руках уже був би лист-відношення як гарантія того, що частина забирає мене до себе. Але я опинився там, де мав бути. А зараз прямий призов добре працює. І люди не ризикують, якщо вони підуть правильним шляхом.