DOU - Developers of Ukraine

Випускник Маріупольського ліцею міста Києва Роман Мєламуд став абсолютним переможцем першої Європейської олімпіади зі штучного інтелекту у Румунії. Він здобув золоту медаль і показав найкращий результат серед 94 школярів із 24 країн.Для Романа це не перший міжнародний успіх: навесні 2026-го на Балтійській олімпіаді з інформатики у Фінляндії Роман теж отримав срібло. А на Всеукраїнській олімпіаді з інформатики цьогоріч школяр завоював золоту медаль. Чому не завжди виграє той, хто має найкращі знання, які стратегії допомогли Роману здобути першість і як виглядає перша олімпіада зі штучного інтелекту — читайте в інтерв’ю.Роман на олімпіаді в Румунії

«Я людина радше інтровертна, не можу сказати, що потребую багато спілкування»

Ніхто з моїх друзів або однокласників не займається олімпіадами, утім я готуюся до них навіть у вільний час. Одне з моїх хобі — розв’язувати задачі з архівів олімпіад просто заради задоволення. Особливо ціную задачі, де потрібна не завчена формула, а креативна модифікація стандартного алгоритму. Для мене це творчий процес. Я тренуюся без графіків та системи, але роблю це, як тільки випадає вільна хвилина. Коли потрібно видихнути й перезавантажитися, я гуляю з собакою. Я сам із Одеси, до великої війни навчався у Рішельєвському ліцеї з поглибленим вивченням математики. Після вторгнення ми сім’єю переїхали до Польщі, у Краків, а ліцей змінив умови навчання: для тих, хто відвідує навчання онлайн, можлива тільки стандартна програма загальноосвітньої школи. У новинах ми з мамою дізналися про Маріупольський ліцей у Києві, де можна було вчитися онлайн з поглибленою математикою, тож перейшов туди. Цьогоріч закінчив навчання.Дистанційний формат вплинув на мене радше добре, бо заощадив час: не треба було їхати до школи й назад. Я людина радше інтровертна, не можу сказати, що потребую багато спілкування. Та й по шкільних предметах виконував просто необхідний мінімум, навчання не забирало аж так багато часу. Найбільше уваги приділяв математиці й фізиці, бо вони мені подобаються. Саме їх я обрав для складання НМТ. Теорію знав добре, залишилося повправлятися на пробних тестах. Я міг зосередитися на найважливішому для себе. Програмуванням я захопився давно. Проходив деякі курси веброзробки, НТМL і СSS, дивився в ютубі уроки. Одним із моїх проєктів на курсі НТМL і СSS став сайт із купою простих математичних ігор. Я зробив акцент на тому, щоб використати буквально кожну річ, про яку прочитав у підручнику з СSS. Коли побачив, як створюють інтерфейси сайтів, зацікавився, як працюють складніші сайти, з бекендом. Я вивчав також Рythоn. Основи я засвоїв доволі добре, знайшов курс Рythоn Аdvаnсеd в одній з комп’ютерних шкіл, куди треба було пройти вступний тест — щонайменше на вісім із 15 балів. Я склав його на 14. Мені тоді було десять років, я був єдиною дитиною у групі для дорослих. На першому занятті вони трохи здивувалися, але далі нормально реагували.

Послідовно розвʼязую задачі з кібербезпеки

На всеукраїнську олімпіаду з інформатики я вперше зареєструвався дев’ятикласником. Просто з цікавості: чому б не спробувати? Після моєї першої всеукраїнської олімпіади з інформатики у 2024 році з не дуже гарним результатом (розв’язав замало задач) я збагнув, що не знаю, як ефективно тренуватися перед олімпіадами, тож шукав тренера. Бо якби результат був добрим, я б собі вирішив: «Безкоштовні медалі, клас!». І продовжував би сам. З Валентином Мельником ми вже почали займатися систематично влітку 2025-го — якраз незадовго до Балканської олімпіади з інформатики. Валентин найбільше допоміг мені саме стратегією: радив не хвилюватися і розв’язувати задачі на часткові бали, а не намагатися одразу закрити все завдання цілком. Це, як і вміння підбирати справді гарні задачі для тренувань, — дуже цінно. А от моральна підтримка для мене такого значення не мала:Я й так хотів займатися програмуванням, незалежно від того, підтримує мене хтось зовні чи ніЩе до перших олімпіад програмування було просто моїм хобі. Я навчився робити сайти, думав про те, що хочу працювати в цій сфері. Крім того, вже кілька років як я цікавився кібербезпекою. Знайшов сайт зі змаганнями РісоСТF. Там я просто послідовно розв’язував задачі з кібербезпеки. І врешті-решт розв’язав достатньо, щоб у 2025-му посісти шосте місце в їхньому щорічному змаганні. Також ще до того, як почати брати участь в олімпіадах з інформатики, я зацікавився штучним інтелектом. Мені чи то купили, чи то десь завантажили книжку з бібліотеки ТеnsоrFlоw. Математику, яка там використовувалась, я тоді ще не дуже розумів, тому займався переважно з точки зору розробки застосунків — написання коду. А потім уже знайшов онлайн-запис курсу Стенфорда з машинного навчання. Цей курс був саме про математичні основи машинного навчання. Я спробував це дивитись, але небагато зрозумів. Тому зайшов на сайт Кhаn Асаdеmy й пройшов там курси з математики, яка була потрібна: матаналіз, теорія ймовірності.

Як перестати хвилюватися і стати чемпіоном. Олімпіада з ШІ

Навесні 2025-го з’явилася українська олімпіада зі штучного інтелекту — в онлайн-форматі, і я взяв участь. Її організовували за зразком бразильської національної олімпіади: перші два етапи — це просто тести. На третьому етапі нам дали ще один тест і вже задачу з табличними даними.Третій етап проходив одночасно з відбором на Балканську міжнародну олімпіаду з інформатики. На відборі було два тури, перерва, потім ще два тури. У тих, хто брав участь в обох олімпіадах, вийшло два тури інформатики, потім олімпіада зі штучного інтелекту, потім ще два тури інформатики. І на останньому етапі ШІ-олімпіади було вже три повноцінні задачі — приблизно як на інформатиці. Перша і найлегша — реалізувати складну функцію на бібліотеці РyТоrсh. Якщо просто намагатися писати її циклами на Рythоn, це зайняло б надто багато часу. Тож треба було або вміти читати документацію, або знати синтаксис РyТоrсh. Друга задача — з табличними даними, куди додали умову, що результат не повинен залежати від перестановки колонок. Треба було подумати, як натренувати модель з урахуванням цього. І ще одна задача — на розпізнавання цифр із картинок. Там теж трохи модифікували стандартну задачу: серед прикладів для тренування не було цифри дев’ять. Потрібно було натренувати модель так, щоб в одній підзадачі вона розпізнавала цифри 0–8, а в другій — всі цифри разом із дев’яткою. Я з усім впорався і посів перше місце. Європейська олімпіада зі штучного інтелекту відбувалася в румунському місті Клуж-Напоці. У нас було два дні змагань, на кожен день припадало по три задачі. Самі змагання пройшли на диво спокійно. Я просто сидів, розв’язував задачі і навіть особливо не хвилювався. Проходило все в університеті — кілька кімнат поруч. Комусь поставили стаціонарні комп’ютери, комусь ноутбуки, розсадили по місцях. Очно було 56 людей, всі інші — онлайн. Оскільки Україна є повноцінним членом цієї олімпіади, тож її представники мають брати участь офлайн.Онлайн-учасники вважаються неофіційнимиМедалі вони отримують, але на самі межі медалей вони не впливають. Я був тільки за поїхати, бо люблю подорожувати. Головне в задачах було не знати якісь складні алгоритми, а саме вміти думати: якось спростити задачу, зрозуміти, що взагалі треба зробити, що може принести часткові бали. І ця навичка, мені здається, переноситься на ШІ з інформатики. Наприклад, тут треба було натренувати модель, яка розв’язує якусь задачу. Потім вимірюється точність моделі, і оцінювання відбувається буквально за такою ідеєю: якщо менше ніж 60% — нуль балів, більше ніж 90% — сто балів. А якщо між 60 і 90, бали зростають лінійно. На інформатиці натомість є конкретні вимоги для блоків, для часткових розвʼязків. І щоб отримати бали за блок, потрібно повністю написати розвʼязок під задані обмеження.Наприклад, перша задача першого дня була про модель, яка визначає настрій текстового відгуку про фільм — позитивний чи негативний. У першій підзадачі треба було знайти до 12 слів, які найбільше впливають на цей результат: без яких модель почала б сумніватися у своєму висновку, а якщо їх залишити — результат не зміниться.Нам одразу дали готову функцію, яка показує, наскільки одне конкретне слово впливає на результат моделі. Наше завдання було — придумати, як за допомогою цієї функції знайти ті кілька слів, які впливають найбільше.У другій підзадачі треба було знайти вже два незалежних набори таких слів. Дехто, напевно, почав вигадувати складні алгоритми, а я знайшов простіший шлях: запускав ту саму функцію кілька разів поспіль, щоразу забираючи слово з найбільшим впливом. Коли перший набір ставав достатньо хорошим, я просто продовжував тим самим способом набирати слова, але вже для другого набору. Тобто умова задачі звучала набагато страшніше, ніж сам розв’язок.Ще одна задача — теж зі страшною на вигляд умовою: дано спостереження за позиціями різних планет і супутників у зоряній системі, і треба зрозуміти, що навколо чого обертається.Ключова здогадка: якщо відняти позицію однієї планети від іншої — і перша дійсно обертається навколо другої, — вийде еліпс. А рівняння еліпса можна переписати так, щоб воно стало лінійним. Тоді підходить звичайна лінійна модель: дивишся, наскільки добре вона лягає на отримані дані, і так розумієш, яка планета навколо якої обертається.На цій олімпіаді бали було видно одразу — і свої, і чужі. Коли я писав код і відправляв розвʼязок, за кілька секунд він тестувався, і я бачив результат. Бали інших теж оновлювались у реальному часі, але приблизно — на основі лише частини тестів, тож фінальні результати могли ще змінитися, плюс-мінус 10 балів. Я бачив, що йду попереду, але особливо на цьому не зациклювався — більше дивився, на яких задачах іншим вдається набрати бали, щоб і собі докласти зусиль там само.Я знав, що добре написав, тож був трохи внутрішньо налаштований на хороший результатХоча ще перед самою олімпіадою розраховував на бронзу або максимум срібло. Я чітко йшов за продуманою стратегією — відправляв розвʼязки, що приносять часткові бали. Намагався не забувати думати над задачею перед тим, як писати щось повʼязане зі ШІ. А чому в інших не вийшло краще за мене, не знаю. Бо я впевнений, що в інших точно були кращі знання ШІ, ніж у мене, — принаймні в деяких людей. Можливо, у них були проблеми зі стратегією. Тобто значення має не тільки знання, а й певна поведінка, підхід до розв’язання задач.Чим відрізняється олімпіада з програмування від аналогічного змагання з ШІ? На ШІ-олімпіаді дають сайти з документацією всіх бібліотек, які там використовуються. Плюс сам факт, що є ці бібліотеки, бо вони реалізують більшість алгоритмів, які потрібні. Тобто акцент саме на тому, щоб не писати ці алгоритми самому — якось модифікувати їх чи оптимізувати, щоб вони швидко працювали, — а на тому, щоб зрозуміти задачу і придумати, як застосувати до неї ШІ.А на інформатиці, звичайно, ніяких сайтів з документацією недоступно, і треба писати все самому.

Для гарних результатів не обовʼязково розвʼязувати задачі на 100

Раніше хвилювання було для мене великою проблемою. Я міг витратити майже годину часу просто на думки про те, що в мене мало балів, що я не впораюся. Це заважало нормально думати про задачі і стало великою перепоною. Щодо стратегії найбільше запам’ятав таку пораду: в ІОІ, якщо подивитися на статистику результатів попередніх років, то стабільні, хоча і не високі результати на кожній задачі часто в сумі дають вище рейтингове місце. Тобто для гарних результатів зовсім не обовʼязково розвʼязувати задачі на сто, можна просто виконати багато відносно простих часткових блоків.Слід кожну задачу прочитати, три хвилини подумати, і зі всього, що придумав, одразу написати код. А далі — ще десять хвилин подумати і знову написати код. І коли це зроблено для всіх трьох задач, вже є гарне розуміння, над чим є сенс працювати далі. Та хвилювання не відпускало. Я почав думати, чому воно виникає і як його можна подолати. Спочатку вирішив, що це через те, що мене відволікає шум. Почав використовувати беруші на олімпіадах. Виявилося, що шум — це не вся проблема. Тоді просто порадився з психологом, і це ще більше зменшило хвилювання. Можливо, мало значення й те, що з кожним наступним змаганням обстановка ставала звичнішою, а отже, викликала менше занепокоєння.

Шанс бути поміченим як інженер

Попри пережите хвилювання, олімпіади дали мені більше, ніж просто медалі. Я вже знаю, які теми мені буде цікаво вивчати в університеті. Це ШІ, або загальна Соmрutеr Sсіеnсе та інформатика, або кібербезпека. І звичайно ж, є ще купа студентських олімпіад, змагань.Ще одна причина брати участь у якомога більшій кількості олімпіад — це бонус для роботодавців, шанс бути поміченим як інженер. Як конкретно це мені може знадобитися, я ще особливо не шукав. Але, сподіваюся, якось допоможе. Я подався в декілька університетів, але, найімовірніше, вчитимуся у Познанській політехніці. Обрав бакалаврську програму з ШІ англійською. ШІ — мій пріоритет як дослідника зараз. Потім можна застосовувати ці знання на користь України. Мені хотілося б вивчати ШІ саме з теоретичної точки зору: можливо, покращувати наявні методи навчання моделей. Розбиратися, чому моделі працюють і навчаються так, як вони працюють. А щодо практичного застосування — я ще сам у цьому не розібрався.