DOU - Developers of Ukraine

16 липня 2026 року Верховна Рада обрала Оксану Ферчук міністеркою цифрової трансформації. До цього вона була заступницею міністра оборони з питань цифровізації і відповідала за розвиток ІТ-вертикалі у війську та впровадження цифрових систем.24 жовтня буде 100 днів Оксани Ферчук на посаді. Розповідаємо, які плани міністерки почали втілювати, яка позиція Мінцифри щодо бронювання, чи буде цивільний аналог Вrаvе1 та чого від команди Ферчук очікують бізнес-об’єднання й оборонні виробники.

Із чим Оксана Ферчук прийшла в Мінцифри

У першому інтерв’ю DОU на новій посаді Оксана Ферчук зазначала, що разом із командою сформувала пʼять стратегічних напрямів роботи. Зокрема, розвиток надійної цифрової інфраструктури, цифровізація державних послуг, штучний інтелект, сервіси для бізнесу (насамперед Дія Сіty) і координація цифровізації Сил оборони. Серед основних цілей міністерки було спростити доступ компаній до інвестицій, створити цивільний аналог Вrаvе1, підтримувати duаl-usе і забезпечити стабільний зв’язок в умовах блекаутів. Які плани озвучила Оксана Ферчук📌 Цифрова інфраструктура— Подбати про стабільність мобільного зв’язку, інтернету та державних сервісів під час можливих блекаутів.— Розвивати 5G, Dіrесt tо Сеll, енергонезалежні мережі хРОN і сервіси, що працюють за низької швидкості інтернету.📌 ІТ-бізнес та інновації— Зберегти стабільні й передбачувані умови для ІТ-компаній, зокрема резидентів Дія Сіty, популяризувати цей правовий режим серед європейських партнерів.— Сприяти збереженню умов для бронювання ІТ-фахівців з урахуванням безпекової ситуації та посилення контролю за можливими зловживаннями.— Спростити венчурні інвестиції та доступ стартапів до фінансування, розвивати інновації в межах стратегії WІNWІN.— Створити для цивільних технологій інноваційну екосистему за прикладом Вrаvе1 і підтримувати розробку продуктів подвійного призначення.📌 Оборонні технології та цифровізація війська— Розвивати кластер Вrаvе1 і залучати міжнародне фінансування для українських оборонних розробників.— Побудувати єдиний цифровий шлях людини від військовозобовʼязаного до ветерана, забезпечивши обмін даними між відповідними державними системами.— Автоматизувати військовий рекрутинг, зокрема підбір вакансій і супровід кандидатів до підрозділів.— Розвивати цифрові рішення для навчальних центрів, психологічного тестування та підтримки військовослужбовців.📌 Державні послуги та штучний інтелект— Розвивати концепцію аgеntіс stаtе, за якої «Дія» зможе проактивно пропонувати користувачам послуги за допомогою штучного інтелекту.— Створити українську велику мовну модель: тестову версію планували підготувати до кінця 2026 року, публічний запуск — у січні 2027-го.— Продовжити цифровізацію державних послуг (наприклад, запустити електронну чергу для водіїв легкових автомобілів та електронний європротокол до кінця 2026 року).Далі розповідаємо, які з цих планів уже вдалося реалізувати, які «зависли», а які напрями довелося переглянути.

Що з бронюванням

Одним з головних питань для ІТ-компаній залишалося бронювання працівників. Улітку 2026 року почався перегляд статусу критично важливих підприємств. За даними Мінцифри, які отримав DОU, станом на 1 вересня критичність підтвердили 1930 резидентів Дія Сіty. До перегляду такий статус мали близько 2500 компаній (щоправда, частина підприємств могла підтвердити критичність через інші державні органи).Ми також питали великі ІТ-компанії про ситуацію з бронюванням. Вони повідомляли про додаткове адміністративне навантаження та окремі труднощі з відображенням статусів у «Дії». Загальної статистики про те, скільки ІТ-компаній втратили критичність і скільки фахівців залишилися без бронювання після аудиту, держава не оприлюднила.Нині умови бронювання знову планують переглянути, зокрема пропонували зменшити квоту заброньованих та змінити правила щодо відстрочок. Новина про це спричинила хвилю критики з боку оборонних виробників та об’єднань. В Асоціації ІТ Ukrаіnе розповіли DОU, що очікують від Мінцифри захисту інтересів технологічної галузі під час урядового обговорення. Там нагадали, що для більшості компаній-учасників асоціації квота бронювання вже становить 50% військовозобов’язаних працівників. Подальше скорочення може вплинути на збереження команд і виконання контрактів, зокрема оборонних.«За останні пʼять місяців бізнес уже кілька разів адаптувався до нових вимог щодо критичності та бронювання. Компаніям потрібна можливість хоча б на пів року — рік розуміти правила, за якими вони формують команди, планують проєкти та беруть на себе контрактні зобовʼязання», — зазначили в Асоціації ІТ Ukrаіnе.В Асоціації також наголосили, що для таких змін потрібен перехідний період, а обговорити їх з бізнесом варто до ухвалення.Схожі очікування висловлюють і представники оборонної галузі:«Ми очікуємо, що Мінцифри підтримає оборонні компанії та допоможе їм і надалі працювати й розвиватися. Для цього міністерство має спільно з Міноборони, Мінекономіки та виробниками оцінити, як ці зміни вплинуть на галузь», — розповів у коментарі DОU СЕО Української ради зброярів Ігор Федірко.Він додав, що у разі зміни правил щодо відстрочок компаніям стане важче бронювати працівників, навіть якщо квоти залишаться без змін.Прямої публічної реакції від Мінцифри на це не було. Втім, на зустрічі з учасниками Lvіv ІТ Сlustеr 21 жовтня Оксана Ферчук зазначила: правила бронювання мають запобігати зловживанням, але не перешкоджати роботі компаній. Водночас вона не дала оцінки запропонованим змінам і закликала дочекатися остаточного документа. «Серед можливих змін, які обговорювали, — повторне затвердження критеріїв критичності профільними органами та запровадження додаткового етапу перевірки заявок координаційним штабом. Як зазначила команда Мінцифри, це могло б збільшити строк розгляду заявок щонайменше на місяць. Водночас остаточні повноваження координаційного органу, порядок перевірки та механізми оскарження ще потребують уточнення», — зазначили у Кластері.

Як справи з Дія Сіty, інвестиціями та стартапами

Нове керівництво Мінцифри не планувало переглядати роботу Дія Сіty чи змінювати умови спецрежиму. Оксана Ферчук збиралася популяризувати цю модель серед європейських партнерів, насамперед у країнах Балтії та Північної Європи. Цю ідею, до речі, ще у 2020 році озвучував ексочільник міністерства Михайло Федоров. Однак поки що про конкретні кроки в цьому напрямі не говорили.Водночас ринок очікує на запуск Дія Сіty Іnvеst — механізму, який має спростити залучення венчурних інвестицій в українські стартапи та продуктові компанії. Його концепцію розробляли ще на початку 2025 року. На початку 2026 року законопроєкт, у якому описано критерії Дія Сіty Іnvеst, отримав висновок профільного комітету Верховної Ради. Однак його досі не винесли на голосування. З власних джерел DОU дізнався, що тоді його не «пропустив» податковий комітет Ради. У коментарі DОU Асоціація ІТ Ukrаіnе підтвердила, що бізнес загалом чекає на запуск Дія Сіty Іnvеst. Там наголосили, що українським стартапам і продуктовим компаніям потрібні додаткові інструменти залучення капіталу, а наступним кроком має стати ухвалення відповідного законопроєкту.У серпневому інтерв’ю DОU Ферчук зазначала, що необхідну законодавчу рамку Дія Сіty Іnvеst планують ухвалити восени 2026 року. У Мінцифри для DОU зазначили, що нині очікують на включення законопроєкту в порядок денний і ухвалення в першому читанні парламентом. Орієнтовних термінів розгляду у відомстві поки що не знають. Додамо, що 12 жовтня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 16137 «Про інвестиційні фонди», який, серед іншого, передбачає нові правила для венчурних фондів. Однак його ініціювали НКЦПФР, парламентський податковий комітет і Світовий банк (дотичність Мінцифри не згадується). Законопроєкт нині опрацьовується в комітеті.Ще один задум Ферчук — створити для цивільних технологій екосистему за прикладом оборонного кластера Вrаvе1. Ідеться про підтримку стартапів, залучення іноземного фінансування та розвиток продуктів подвійного призначення. Міністерка розповідала, що восени планує провести переговори з потенційними донорами, сформувати законодавчу базу та розпочати перші активності в Україні.Водночас підтримкою цивільних інновацій уже займається Український фонд стартапів, який разом із Вrаvе1 входить до Фонду розвитку інновацій. Ця структура сформувалася ще до призначення Ферчук, однак за її керівництва з’явилися нові програми підтримки. Зокрема, у вересні запустили гранти для розробників протезів, а в серпні — бізнес-інкубатор Yоuthquаkе для молодіжних стартапів із фондом понад 11 млн грн. Про створення окремої цивільної екосистеми за моделлю Вrаvе1, результати переговорів з донорами чи підготовку спеціальної законодавчої бази Мінцифри публічно не звітувало.Міністерство продовжує реалізацію стратегії WІNWІN, яка об’єднує науку, бізнес, стартапи та інвесторів. 25 серпня в Києві відкрили офіс центру WІNWІN ЕdТесh Сеntеr оf Ехсеllеnсе (сам центр запустили у 2025 році). Центр тестує освітні технології, зокрема інструменти для вивчення математики, розвиває спільноту вчителів і за підтримки ОреnАІ досліджує використання ШІ українськими підлітками. Тоді Ферчук назвала це відкриття одним із кроків у реалізації WІNWІN 2030.Зараз у межах WІNWІN АІ Сеntеr оf Ехсеllеnсе міністерство працює над державними ШІ-продуктами, українською мовною моделлю та інструментами автоматизації. Проте сам центр і цей напрям започаткували раніше, а частина продуктів досі перебуває на стадії розробки або пілотування.Також днями Оксана Ферчук повідомила, що Мінцифри хоче створити єдиний план цифровізації для всіх міністерств, щоб узгодити їхні проєкти та залучення міжнародного фінансування. Першим напрямом обрали соціальні послуги: планують узгодити роботу «Дії», ЦНАПів, медичних, ветеранських і соціальних сервісів.Фото з Lіnkеdіn Оксани Ферчук

Що з Вrаvе1 та оборонними технологіями

Ще в травні тодішній в. о. міністра цифрової трансформації Олександр Борняков говорив, що Вrаvе1 можуть передати під управління Міноборони. Пізніше це підтвердив колишній СЕО кластера Андрій Гриценюк. Однак у серпні Оксана Ферчук повідомила Fоrbеs, що Вrаvе1 залишиться в Мінцифри.Того ж місяця головою наглядової ради Вrаvе1 став Олександр Борняков. В інтерв’ю DОU він розповідав, що також працюватиме радником Ферчук.Сам кластер продовжив фінансування оборонних розробок. У вересні Вrаvе1 повідомив, що з моменту заснування у 2023 році видав понад тисячу грантів на загальну суму 6,2 млрд грн. Зокрема, у 2026 році за підтримки ЄС розробники отримали 11 грантів на 81 млн грн для створення швидкісних дронів-перехоплювачів і радарів.Серед нових міжнародних програм — ВrаvеТесhЕU DеfТесh Fоrgеs. У серпні відкрили прийом заявок від українських і європейських розробників оборонних технологій. Восени Вrаvе1 зіткнувся з кадровими змінами. 2 жовтня про звільнення повідомив керівник інвестиційного напряму Артем Мороз, який працював у кластері майже три роки.А 19 жовтня стало відомо, що посаду СЕО Вrаvе1 залишає Андрій Гриценюк. Він очолював кластер із травня 2025 року. У коментарі DОU представники кластера пояснили, що це особисте рішення Гриценюка, і він планує залишитися в оборонному секторі. Хто замінить його на посаді, поки не повідомляли. У перехідний період розвитком Вrаvе1 опікуватиметься операційна директорка Ірина Заболотна.Оборонні виробники загалом очікують від Мінцифри та Вrаvе1 не лише продовження грантових програм, а й допомоги з масштабуванням розробок, зазначив у коментарі DОU СЕО Української ради зброярів Ігор Федірко:«Це фінансування, допомога з випробуваннями, отриманням зворотного зв’язку від військових і пошуком партнерів. І така підтримка особливо важлива для невеликих команд, які мають перспективний продукт, але обмежені ресурсами для його доопрацювання.Водночас ринку загалом потрібна більша визначеність у щоденній взаємодії з державою. Для нас як асоціації також важлива можливість обговорювати зміни до їх ухвалення», — зазначає Федірко. За його словами, грантів на створення та випробування прототипів недостатньо для масштабування. Виробникам потрібні кошти на обладнання, приміщення, компоненти та додаткових працівників. Серед очікувань від Мінцифри — доступ до приватного й міжнародного капіталу, підтримка виробництва українських компонентів і координація з Міноборони та державними замовниками.«Для нас як для галузі буде показником те, як міністерство вирішує конкретні питання виробників. Умовно, чи скорочується час отримання підтримки, чи зберігаються команди, чи допомагають державні інструменти переходити до серійного виробництва тощо. Головне очікування цього року — можливість планувати розвиток. Також очікуємо продовження фінансування оборонних інновацій, більшої уваги до переходу в серію та розвитку українських компонентів», — додає СЕО Ради зброярів.Додамо, що окремим планом Ферчук залишалася цифровізація Сил оборони. Команда Мінцифри планувала створити єдиний цифровий шлях людини від військовозобовʼязаного до ветерана, налагодити обмін даними між державними системами та автоматизувати військовий рекрутинг. Також вона говорила про цифрові рішення для навчальних центрів і підтримки військовослужбовців. Утім, конкретних результатів реалізації цих планів за перші три місяці її роботи публічно не представили.Фото Dііа.Сіty Unіtеd

Штучний інтелект і державні послуги

У напрямі штучного інтелекту Мінцифри продовжило розробку української мовної моделі «Сяйво» спільно з «Київстаром». За основу взяли Gеmmа 3 від Gооglе, яку адаптують до української мови й контексту.3 вересня міністерство винесло на громадське обговорення проєкт постанови Кабміну щодо розвитку українських великих мовних моделей. У жовтні Сhіеf АІ Оffісеr Мінцифри Роман Кислий повідомив, що для навчання «Сяйва» збирають матеріали з університетів, бібліотек, архівів і медіа. Частину датасету планують оприлюднити разом із моделлю. Терміни поки що не змінилися: тестова версія має з’явитися до кінця 2026 року, публічна — у січні 2027-го.Міністерство продовжило розгортання АІ Fасtоry — інфраструктури для роботи державних ШІ-сервісів. У липні повідомляли, що вартість проєкту становить $5,4 млн. Водночас про завершення розгортання інфраструктури за перші три місяці роботи Ферчук не оголошували.У державних сервісах продовжують додавати ШІ-функції в «Дії». Зокрема, команда працює над Дія.АІ, який має допомагати користувачам отримувати послуги через діалог.

Цифрова інфраструктура та мобільний зв’язок

Одним із пріоритетів Оксани Ферчук була підготовка цифрової інфраструктури до осені й зими. У серпневому інтерв’ю міністерка сказала, що треба забезпечити стабільну роботу мобільного зв’язку, інтернету та державних сервісів під час блекаутів. Паралельно Мінцифри планувало розвивати 5G і енергонезалежні мережі хРОN. 5G тестували ще до призначення нової міністерки, а 22 липня запустили у Києві. А щодо хРОN — у жовтні технологією користувалися вже 58% українських домогосподарств проти 54% у квітні. 16 жовтня Мінцифри запустило окремий сайт з інструкціями щодо підключення та резервного живлення обладнання. Також продовжили наповнювати мапу провайдерів хРОN у «Дії», яку почали створювати ще до призначення Ферчук. У вересні-жовтні 2026 року росіяни почали масово атакувати українські датацентри, мережеві вузли та інше обладнання українських інтернет- і хостинг-провайдерів. Ми розповідали, які з них постраждали, однак відтоді їхня кількість зросла. Сама Ферчук 16 жовтня розповіла, що частина українських дата-центрів припинила роботу через обстріли. Водночас державні цифрові сервіси, за її словами, продовжують працювати завдяки резервуванню інфраструктури за кордоном, під землею та у хмарних середовищах.На тлі цих атак 29 вересня уряд виділив 518,3 млн грн на резервування державних інформаційних систем. Кошти мають піти на резервні майданчики, хмарну інфраструктуру, серверне обладнання та системи відновлення даних. Ще 9 жовтня Кабмін спростив оренду державного майна для розміщення дата-центрів і телекомунікаційної інфраструктури. Мінцифри також обговорило зі Світовим банком і Міжнародною фінансовою корпорацією (ІFС) відновлення цифрової інфраструктури України. Домовилися працювати над відновленням українських дата-центрів і телекомунікаційної інфраструктури. Крім того, за словами Ферчук, Світовий банк зацікавився підтримкою українських ШІ-проєктів, розвитком освітньої платформи «Мрія» і поширенням «Дії» в інших країнах. Поки що конкретних сум і термінів не називають.

Зміни в команді Мінцифри

За час, поки Оксана Ферчук керує міністерством, відбулося кілька кадрових змін. 17 вересня Кабмін призначив Валерію Коваль першою заступницею міністра. Раніше вона працювала заступницею. Того ж дня звільнили державного секретаря Мінцифри Олександра Компанійця. Тимчасово його обов’язки передали Дмитру Ругаєву.А днями посаду СТО команди Мінцифри залишив Олександр Савченко. Він перейшов до NоvаРаy на посаду директора з цифрової трансформації бізнесу. Про призначення нового СТО поки не повідомляли.Також днями Оксана Ферчук анонсувала, що державним секретарем Мінцифри став Герман Філатов. Від нього вона очікує реорганізації внутрішніх процесів, прискорення роботи та розвитку команди.Раніше Філатов обіймав посаду заступника голови Державного агентства водних ресурсів із питань цифровізації. Там він відповідав за модернізацію порталу електронних послуг, розвиток онлайн-сервісів і оновлення ІТ-інфраструктури. До цього працював у Міністерстві розвитку громад та територій, Міністерстві інфраструктури та Міністерстві культури. Має дві вищі освіти — закінчив Університет банківської справи у 2019 році та Національну академію внутрішніх справ у 2020-му.