DOU - Developers of Ukraine

23 жовтня Кабмін оновив правила бронювання на критично важливих підприємствах. Серед головних змін: створення Координаційного центру, обмеження бронювання для оборонних і енергетичних підприємств на рівні 95% із можливістю збільшення квоти, а також додаткові перевірки компаній.DОU поспілкувався з ІТ та dеftесh-об’єднаннями щодо цих нововведень. Розповідаємо, як зміняться квоти та умови бронювання, які наслідки відчують на собі технологічні компанії та які ризики для оборонки спричинить зменшення квот.

💻 Що зміниться для ІТ

Для ІТ-компаній головна зміна — не кількість працівників, яких можна забронювати, а сама процедура бронювання, пояснюють для DОU в Асоціації ІТ Ukrаіnе. Як і раніше, критично важливі компанії можуть бронювати до 50% військовозобов’язаних працівників. Але тепер отримати або підтвердити статус критично важливого підприємства може бути складніше, адже заявки додатково розглядатиме Координаційний центр. Вимоги до компаній можуть переглянути.«Для ІТ-компаній профільним органом для визначення критичності залишається Мінцифри. Тому основний потенційний ризик для галузі — не автоматичне зменшення кількості заброньованих працівників, а ускладнення і подовження процедури отримання або підтвердження критичності, а також можливі зміни галузевих критеріїв», — пояснюють в Асоціації. Додають, що нові правила навряд чи вплинуть на бронювання окремих фахівців, як-от розробників, інженерів, фахівців із кібербезпеки чи інших ІТ-спеціалістів. «Ризик може виникати на рівні підприємства загалом — якщо процедура отримання або підтвердження критичності стане складнішою чи тривалішою. Саме тому для галузі важливо, щоб критерії залишалися чіткими, об’єктивними та передбачуваними, а адміністративні процедури не створювали додаткових бар’єрів», — кажуть в об’єднанні.ІТ-компанії очікують від держави стабільних правил. За останні місяці умови бронювання змінювали вже кілька разів, а до 1 грудня уряд планує підготувати нові зміни. Представники галузі хочуть, щоб наступні рішення обговорювали з компаніями ще до їхнього ухвалення.«Саме бізнес може дати практичну оцінку того, як запропоновані механізми працюватимуть для підприємств і які ризики вони можуть створити».У Мінцифри для DОU розповіли, що протягом 10 днів міністерства мають подати оновлений галузевий критерій, за якими компанії отримуватимуть статус критично важливих. Ці критерії не будуть пов’язані з резидентством у Дія.Сіty. Далі Координаційний центр розгляне їх і погодить або поверне на доопрацювання. Після погодження Мінцифри та інші міністерства затвердять нові критерії своїми наказами.

😐 Як зміняться квоти й для чого потрібен Координаційний центр

Раніше критично важливі підприємства в оборонній та енергетичній сферах могли бронювати 100% військовозобов’язаних працівників. Тепер встановлюють обмеження — не більше ніж 95%.

Які є винятки

Усі військовозобов’язані працівники, які безпосередньо залучені до виробничих процесів, підлягають обовʼязковому бронюванню [оборонні виробники критикують цей пункт, оскільки незрозуміло, як таких працівників зараховуватимуть до квоти, — прим.ред.]Міноборони або Міненерго можуть дозволити бронювати понад 95% працівників, врахувавши узгоджені рекомендації Координаційного центру.Для збільшення квоти потрібно надати обґрунтування (у постанові не вказано, які саме).

Координаційний центр, який погоджуватиме збільшення квоти, буде консультативним органом Кабміну. Він не ухвалюватиме рішення, але зможе рекомендувати уряду підвищити квоту на тих чи інших підприємствах за їхнім запитом. Центр очолюватимуть заступники міністрів економіки та оборони. До складу також увійдуть представники Мінцифри, Міненерго, Генштабу, СБУ, ГУР та інших державних органів.Чим займатиметься Координаційний центр:— Розглядом пропозицій щодо надання підприємствам статусу критично важливих.— Розглядом звернень про збільшення квот бронювання.— Моніторингом відомостей про військовозобов’язаних працівників.— Підготовкою рекомендацій щодо скасування статусу критично важливого підприємства.— Узгодженням окремих критеріїв критичності.Координаційний центр може відмовитися розглядати пропозицію про збільшення квоти бронювання. Адвокат Іван Щеглаков у коментарі для DОU пояснює:«Квоту не підвищать до 100% у тому разі, якщо будуть встановлені факти, що керівник критично важливого підприємства систематичного порушує вимоги законодавства у сфері організації та ведення військового обліку. Йдеться про наявність протягом останніх 12 місяців двох і більше документально підтверджених фактів таких порушень та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності за їх вчинення».

❓ Чому виробники скептично ставляться до Координаційного центру

Наші співрозмовники по-різному оцінюють створення Координаційного центру. В Українській раді зброярів підтримують ідею, щоб потребу у 100% бронюванні можна було обґрунтувати індивідуально. Але саму процедуру потрібно деталізувати.Зокрема, підприємства мають розуміти, які документи подавати, за якими критеріями їх оцінюватимуть і як оскаржувати відмову.«Під час розгляду потрібно оцінювати виробничу програму, строки постачання, функції працівників і можливість їх заміни. Поки підприємство очікуватиме на рішення, не повинно бути перерви у бронюванні потрібних фахівців», — пояснює Федірко.Натомість у ТСУ побоюються, що новий орган ускладнить процедуру та збільшить терміни ухвалення рішень.«Строки в самій постанові це підтверджують: стандартний розгляд — календарний місяць, у термінових випадках сім робочих днів за обґрунтуванням державного органу. Для підприємства, яке набирає людей під конкретний контракт, місяць невизначеності — це зрушені графіки», — вважають у ТСУ.В обʼєднанні нагадують, що Міноборони вже перевіряє критичність оборонних підприємств. Під час останнього перегляду 86% компаній підтвердили цей статус, а 14% — ні.Окрема проблема — немає чітких критеріїв, на основі яких Координаційний центр буде працювати. «Складно уявити, як діятимуть усі 17 членів цього центру і якими критеріями вони користуватимуться. Рекомендації ухвалюються більшістю присутніх, а при рівності голосів потрібна підтримка обох співголів — заступників міністрів економіки та оборони. Окремо передбачено право відмовити в розгляді, якщо керівник підприємства має два або більше задокументованих порушення за останні 12 місяців: сама ідея відповідальності за порушення військового обліку правильна, але все залежить від того, що вважатимуть порушенням і хто його фіксує. Корупційні ризики тут очевидні, і з цього приводу було б дуже цінно отримати висновки НАЗК», — додають в обʼєднанні.У ТСУ вважають, що саме Міноборони має вирішувати, які оборонні підприємства отримають статус критично важливих і скільки працівників вони зможуть забронювати. Адже міністерство знає, які компанії виконують оборонні замовлення та коли мають їх завершити.

🕔 Терміни для збільшення квоти

Якщо підприємству погодили збільшення квоти на бронювання, воно повинно оформити його через «Дію» протягом 10 робочих днів після внесення інформації про новий ліміт. Якщо цього не зробити, рішення про збільшення квоти втратить чинність.Саме рішення про збільшення квоти діятиме не довше як рікПотім підприємство повинно протягом пʼяти робочих днів вжити заходів для скасування відстрочок.Для представництв донорських установ і виконавців міжнародної технічної допомоги встановлюють обмеження: не більш ніж 50% військовозобов’язаних працівників, безпосередньо залучених до одного проєкту, і не більше як сім осіб.

👀 Як зміниться процедура отримання критичності

Тепер заявки на отримання статусу критично важливого підприємства проходитимуть через Координаційний центр.

Процедура передбачає три етапи:

📌 Первинна перевірка — до 7 робочих днів

Підприємство подає звернення до відповідного державного органу. Той перевіряє, чи відповідає компанія встановленим критеріям критичності, після чого звертається до Координаційного центру. У зверненні зазначають код ЄДРПОУ, назву підприємства, кількість військовозобовʼязаних працівників і критерії, яким воно відповідає.

📌 Розгляд Координаційним центром — до одного календарного місяця

Центр аналізує інформацію та дає державному органу рекомендації щодо надання статусу. Він також має право отримувати додаткову інформацію від державних органів і підприємств, перевіряти відомості про військовозобов’язаних працівників у державних реєстрах. Для невідкладних випадків передбачили прискорену процедуру: за обґрунтованим зверненням державного органу центр має надати рекомендації протягом семи робочих днів.

📌 Остаточне рішення — до трьох робочих днів

Після отримання рекомендацій Координаційного центру відповідний державний орган ухвалює рішення про надання статусу критично важливого підприємства або надсилає мотивовану відмову. У разі відмови він повинен пояснити, яким саме критеріям не відповідає компанія.Сам центр не ухвалюватиме остаточних рішень щодо критичності. Ці повноваження залишаються за відповідними державними органами, які повинні враховувати його рекомендації.Додамо, що Координаційний центр зможе рекомендувати не лише надання, а й скасування статусу критично важливого підприємства, зокрема за зверненнями правоохоронних органів. Такі рекомендації стануть підставою для розгляду питання про скасування статусу, але не означатимуть його автоматичної втрати.Постанова уточнює, які підприємства можуть отримати статус критично важливих. Серед них — компанії з ІТ, оборонної промисловості, енергетики, зв’язку та інших галузей. Для цього потрібно підтвердити, що мобілізація працівників може суттєво зашкодити їхній роботі, а отже — економіці, обороні чи забезпеченню потреб населення.Раніше прем’єр-міністр Сергій Корецький зазначив, що Кабмін хоче створити новий механізм 100% бронювання. Попередня ідея полягає в тому, що для повного бронювання підприємство має добровільно залучати частину співробітників до війська. При цьому військовослужбовець має знати, куди його відправлять і на який термін, а за ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Поки що ця пропозиція на етапі обговорення. Додамо, що інші критерії, які зазвичай використовували ІТ-компанії (а саме реєстрація компанії в Дія Сіті, відсутність заборгованості з оплати податків, рівень зарплати), залишаються чинними. Постанова не передбачає змін для них, зазначає адвокат Іван Щеглаков.

🚀 Які наслідки для оборонної галузі

Представники оборонної галузі побоюються, що зменшення квоти бронювання навіть на 5% може призвести до втрати ключових спеціалістів, скорочення виробництва та затримок постачання зброї військовим.Як розповів DОU СЕО Української ради зброярів Ігор Федірко, спочатку уряд розглядав зменшення квоти до 85%. Міноборони наполягало на збереженні 100% бронювання, і зрештою вдалося погодити 95%. Однак ризики для виробників залишаються.«Коли виробник підписує контракт, він розраховує потребу в людях, компонентах, обладнанні. І навіть якщо людей стає менше, зобов’язання перед державою залишаються ті самі. Наслідком можуть бути затримки постачання зброї військовим».У Технологічних силах України теж вважають, що втрата навіть одного ключового фахівця може призвести до колапсу виробництва. «Ринок праці скорочується, а спеціалісти в галузі ОПК фактично незамінні через досвід, здобутий упродовж 2022-2026 років. Просто замінити таких працівників неможливо — їхній пошук і підготовка потребують часу», — пояснюють у ТСУ.На додачу зауважують, що уряд не обговорював належним чином зміни з оборонними виробниками:«На жаль, проєкту постанови до її ухвалення ТСУ не отримували, уряд не проводив прямих консультацій із сектором ОПК. Про рішення зменшити ліміт бронювання до 85%, а потім до 95% ми дізналися з публічних джерел і публікацій ЗМІ», — розповіли для DОU в ТСУ. Зараз складно оцінювати вплив кожної окремої норми постанови та наслідки цих змін, додають в об’єднанні. Частина формулювань потребує зʼясування й практичного застосування, тож реальну оцінку можна буде дати лише згодом. У ТСУ звертають увагу на ще одне відкрите питання. У постанові йдеться про те, що оборонні компанії можуть бронювати не більше ніж 95% працівників. Водночас у документі зазначено, що всі працівники, які безпосередньо залучені до виробництва зброї, мають бути заброньовані.Тому незрозуміло, як рахуватимуть квоту й чи зможе компанія забронювати всіх виробничих працівників, навіть якщо їх понад 95% команди. Від цього залежить, скільки працівників підприємство зможе зберегти.

👨‍💻 Яких фахівців можуть втратити виробники

Якщо зменшення квоти призведе до скорочення фахівців, насамперед це може зачепити інженерів, конструкторів, технологів, фахівців з електроніки, операторів верстатів, складальників і випробувачів. За словами Ігоря Федірка, на окремих виробництвах певні операції вміють виконувати лише 1–2 людини.Особливо вразливими є невеликі виробники компонентів, які постачають компоненти одразу кільком оборонним компаніям. Втрата спеціалістів може вплинути на виконання кількох контрактів одночасно.Замінити таких працівників складно не лише через їхню кваліфікацію, а й через вимоги безпеки, додають у ТСУ. Частина фахівців працює з чутливими технологіями та інформацією з обмеженим доступом, тому новим працівникам потрібні додаткові перевірки.«Кадровий голод у галузі такий, що пошук вузькопрофільного спеціаліста займає до пів року, і ще мінімум пів року потрібно на його повноцінну адаптацію в команді. Це стосується всіх ланок створення продукту», — зазначають у ТСУ.

🔮 Які питання залишаються відкритими

Поки що невідомо, чи погодять в Кабміні ідею, коли 100% бронювання компаніям надаватимуть в обмін на добровільне залучення частини працівників до війська. Невідомо, скільки людей у такому разі потрібно буде відправляти на службу, на який термін і як вони повертатимуться на роботу. Цей механізм планують розробити до 1 грудня 2026 року. Ігор Федірко припускає, що компанії насамперед шукатимуть заміну працівникам на адміністративних і допоміжних посадах. Але навіть такі фахівці можуть бути незамінними. Наприклад, якщо одна людина відповідає за закупівлю всіх компонентів.У Технологічних силах наголошують, що у разі ухвалення такого рішення уряд має чітко визначити умови служби та гарантувати працівникам збереження роботи й зарплати.«Без цих гарантій, прописаних у нормативному акті, а не в анонсі, механізм не буде робочим. І його умови потрібно опрацювати з виробниками до 1 грудня, а не після».Ще одне невирішене питання — як підприємства переходитимуть на нові квоти. За словами Федірка, поки що масового скасування бронювань не передбачається. Представники галузі пропонують застосовувати нові вимоги під час наступного перебронювання. Міноборони погодилося обговорити цю пропозицію з урядом, але остаточного рішення ще немає.«Підприємствам треба завчасно знати дату розрахунку квоти, статус чинних бронювань і час, який вони матимуть для адаптації», — наголошує Федірко.Також виробники побоюються, що під час наступних перевірок їм доведеться щоразу скорочувати кількість заброньованих працівників.Федірко пояснює, що це не повинно відбуватися автоматично. За чинними правилами, працівників, мобілізованих після 18 травня 2024 року, продовжують враховувати під час розрахунку квоти. Водночас треба уточнити, як за новими правилами враховуватимуть уже мобілізованих і нових працівників.Є й інший ризик: якщо через втрату людей компанія почне виробляти менше зброї, це може вплинути на її можливості бронювати працівників у майбутньому.«Якщо підприємство втратить людей, скоротить через це випуск продукції, а потім менші обсяги виробництва стануть підставою для подальшого зменшення бронювання, його кадрові проблеми лише поглиблюватимуться», — застерігає Федірко.У ТСУ вважають, що правила для оборонних компаній мають бути стабільними. А якщо окремі підприємства зловживають бронюванням, держава має перевіряти саме їх, а не зменшувати квоти для всієї галузі.