DOU - Developers of Ukraine

3 березня відбулася офіційна реєстрація наукового парку Харківського національного університету імені Каразіна. Він стане сучасним простором із коворкінгами, лабораторіями, офісами для стартапів та зонами для заходів і переговорів. Науковий парк розташовуватиметься поблизу вишу. Наразі в приміщенні триває ремонт. 📌 Деталі Директором наукового парку став Едуард Рубін, власник Теlеsеns ІТ, співзасновник Харківського ІТ-кластера та ініціатор створення парку. До модернізації простору долучилися ІТ-компанії ЕРАМ, NІХ Sоlutіоns і SоftSеrvе. «Перші стартапи та інноваційні проєкти будуть запускатися на базі навчально-наукового інституту комп’ютерних наук та штучного інтелекту. Наразі простори наукового парку перебувають на стадії оновлення та модернізації, щоб відповідати сучасним вимогам для комфортної роботи та навчання», — розповіли DОU в університеті. Планують, що в приміщенні зможуть одночасно навчатися й працювати орієнтовно 100 осіб. Науковий парк розрахований на міждисциплінарну співпрацю, проте в першу чергу його можливостями користуватимуться студенти таких напрямів і факультетів: Навчально-науковий інститут комп’ютерних наук та штучного інтелекту (ІТ та штучний інтелект);Навчально-науковий інститут "Фізико-технічний факультет"(розробка передових технологій);біологічний факультет (інноваційні біомедичні дослідження);економічний факультет (стартапи, бізнес-моделі, підприємництво). "Парк працюватиме у відкритому форматі та запрошує до співпраці студентів, дослідників та представників бізнесу з різних факультетів, які прагнуть впроваджувати інноваційні рішення у своїх галузях. Ми також плануємо розширювати простір та відкривати нові локації на інших факультетах«,- зазначили у виші. Хто може стати частиною наукового парку: університетські науковці та студенти;високотехнологічні компанії та стартапи;державні та приватні інвестори;бізнес, який зацікавлений у створенні та впровадженні інновацій. «Ми активно шукаємо партнерів серед ІТ-компаній і стартапів, які зацікавлені у спільних інноваційних розробках, інвестиціях та використанні нашої інфраструктури. Формати співпраці включають оренду офісів, лабораторій, спільні R&D-проєкти та акселераційні програми», — додали в університеті. У найближчі місяці планують низку заходів: технологічний хакатон із партнерами, воркшопи та тренінги з експертами ІТ-галузі, запуск програми підтримки стартапів.

DОU поспілкувався з цифровою командою Міноборони про останні зміни, які стосуються «Резерв+», реєстру «Оберіг» і військового обліку. Чи додадуть нові методи авторизації у «Резерв+» і скільки разів можна оновлювати в ньому дані? Як змінився підхід до розлогування у застосунку? За яких умов продовжать відстрочки? Коли висновки ВЛК стануть анонімними? А також що з автоматичним взяттям на облік чоловіків в Україні та за кордоном — розповідає заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко. 🔸Як працюватиме анонімність і рандомізація у реформі ВЛК Військово-лікарські комісії почнуть розглядати справи анонімно. Загалом цифровізацію роботи ВЛК умовно поділили на три етапи. На першому, уже реалізованому, через «Резерв+» людина може самостійно подати запит і отримати електронне направлення на проходження військово-лікарської комісії. Раніше для цього потрібно було йти в ТЦК і брати паперове направлення. За словами Катерини Черногоренко, на сьогодні видали 30 тисяч електронних направлень. Крім цього, на першому етапі впровадили е-постанови ВЛК в Медичній інформаційній системі ЗСУ для оглядів військовозобовʼязаних і військовослужбовців, а також взаємодію цієї системи з реєстром «Оберіг». На другому етапі в електронний формат переведуть медичні висновки. Раніше військово-лікарські комісії писали постанови від руки, надсилали паперові висновки про військовозобов’язаних до ТЦК. Після цього документи оператори вручну вносили в реєстр «Оберіг». А вже потім висновок як статус підтягувався в електронний військово-обліковий документ у «Резерв+». З 1 квітня цього року алгоритм змінюється. «На другому етапі реформи ВЛК розділяємо медичний огляд і власне військово-лікарську експертизу. Таким чином цивільні лікарі оглянуть людину, внесуть результати в Електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ), дані надійдуть до ВЛК, яка вже без участі людини ухвалюватиме рішення про придатність або непридатність. Цей етап буде впроваджуватись у кількох пілотних регіонах. Восени ці зміни мають бути запроваджені по всій території України. Це й буде третім етапом. Прозорість реформи забезпечать три фактори: 1. Рандомізація. Результати медоглядів будуть розподілятись між комісіями випадковим чином. 2. Анонімність. Комісія буде отримувати медичні дані без імені людини, яку розглядає.Тобто і людина не знатиме, яка ВЛК отримає її дані, і ВЛК не знатиме, чиї дані оцінює. 3. Цифровий слід. Медичні й адміністративні рішення зберігатимуться в системі з цифровими підписами відповідальних лікарів і працівників ВЛК. Це спрощує постаудит. Тож тепер, коли постанова буде електронна, інформація в „Оберезі“ та „Резерв+“ з’являтиметься значно швидше», — пояснює DОU Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони з питань цифровізації. Опцією електронного направлення можуть скористатися й ті, хто отримав паперову повістку на проходження військово-лікарської комісії. Якщо військовозобов’язаний подав запит, отримав е-направлення, але не з’явився впродовж двох тижнів від дати огляду, накладуть штраф. Чи можуть людину просити особисто віднести медичний висновок до ТЦК? Катерина Черногоренко зауважує, що ні. ВЛК має самостійно передати постанову до ТЦК: «Завдяки електронному кабінету постанову тепер оформлюють в електронному вигляді у Медичній інформаційнійсистемі ЗСУ, після чого вона автоматично надходить до реєстру „Оберіг“, а отже і до ТЦК». 🔸За яких умов автоматично продовжуватимуть відстрочки Сьогодні кожна третя відстрочка оформлюється в застосунку, зауважує DОU Катерина Черногоренко. І додає, що наразі понад 240 тисяч людей отримали її онлайн: «Користувачі активно запитують про розширення можливостей — найперше доглядачі людей з інвалідністю, викладачі тощо. Ми працюємо над тим, щоб якомога швидше запустити нові типи відстрочок, налагоджуючи обмін даними між реєстрами». Автоматично продовжуються ті відстрочки, по яких «Оберіг» може самостійно перевірити підстави в інших реєстрах. Сьогодні відстрочку отримують люди з інвалідністю, які мають пенсійне посвідчення, студенти, аспіранти, докторанти, батьки трьох і більше дітей в одному шлюбі. Щодо інших категорій, то в Міноборони зауважують, з чим виникають складнощі: «Не завжди можливо перевірити підстави для відстрочки в державних реєстрах. Якщо у багатодітного батька одна дитина народилась за кордоном, дані про це не завжди доступні. Хоча між Україною та європейськими країнами є домовленості про взаємне визнання документів, ці свідоцтва про народження не вносяться в електронні реєстри. Тому навіть якщо дитина має громадянство України, дані не потрапляють до Мін’юсту і система не може підтвердити цю інформацію через електронну взаємодію». Команда продовжує тестувати різні сценарії та працює над цифровізацією тих типів відстрочок, які сьогодні складно автоматизувати. «Наведу приклади відстрочок, за якими наявних реєстрів і цифрових інструментів недостатньо, щоб побудувати логіку процесу. Це відстрочка для одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ груп за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати. Також це відстрочка для особи, яка має дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленою внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок, кистей рук тощо», — каже Катерина Черногоренко. Відстрочку надають до кінця оголошеної мобілізації. Оскільки воєнний стан та мобілізація продовжуються кожні 90 днів, підстави для відстрочки перевіряються повторно. 🔸Розлогування — це все-таки баг чи фіча Раніше, якщо користувач не заходив до «Резерв+» впродовж тижня, застосунок автоматично розлогував його з міркувань безпеки. Це в цифровій команді МО називали фічею. Ми запитали в Катерини Черногоренко, чи змінився підхід, оскільки користувачі уже не відзначають регулярне розлогінення. «Автоматичне розлогування досі відбувається. Але ми продовжили терміни сесії, щоб зробити користувацький досвід зручнішим. Наразі сесія автоматично завершується, якщо людина не заходить у „Резерв+“ протягом 30 днів. Зокрема, такий підхід допомагає захистити застосунок від доступу сторонніх осіб у разі втрати чи компрометації пристрою. Але якщо людина користується застосунком регулярно, авторизація зберігається довше. Тож рекомендуємо заздалегідь зберігати електронний військово-обліковий документ на смартфон у форматі РDF — щоб могти пред’явити його швидко, без потреби повторно авторизуватися в застосунку», — пояснює заступниця міністра оборони з питань цифровізації. 🔸Наскільки часто можна оновлювати дані через Резерв+ Військовозобов’язані можуть оновити свій номер телефону, електронну пошту та адресу проживання. Повторно уточнювати ці дані користувач може необмежену кількість разів, але не частіше, ніж раз на сім днів, пояснює DОU Катерина Черногоренко. І доповнює: «Ми реалізували можливість змінити саме ті контактні дані, які найчастіше оновлюються, є важливими для зв’язку та недоступні нам автоматично з інших реєстрів. Наразі можливість редагувати інші дані не обговорюємо, адже інші відомості оновлюються в системі через інформаційну взаємодію між реєстрами. Придивляємося до опції, щоб у „Резерв+“ людина могла сама подати запит на оновлення даних з інших реєстрів — наприклад, оновити дані про освіту. Важливо, що йдеться саме про оновлення, а не виправлення даних. Тобто в реєстрах, до яких буде надсилатись запит, має міститись коректна інформація». 🔸Чи з’явиться у Резерв+ причина порушення військового обліку Наразі у «Резерв+» є сповіщення про порушення військового обліку, однак немає пояснення, у чому причина — проігнорована повістка, неправильно вказане місце проживання. Катерина Черногоренко підтверджує DОU, що ця функціональність у розробці: «Незабаром у „Резерв+“ до сповіщень про порушення військового обліку ми додамо поле з поясненням. Оператори ТЦК під час внесення інформації про порушення обов’язково вказуватимуть причину — чи йдеться про ігнорування повістки, некоректні дані про місце проживання або інші підстави. Це допоможе користувачам швидше виправити можливі неточності». 🔸Чи планують впровадити додаткові методи авторизації, окрім ВаnkІD Нещодавно в роботі мобільного застосунку «Резерв+» стався збій, пов’язаний із високим навантаженням на систему ВаnkІD. Через це авторизація користувачів була тимчасово недоступною. Цифрова команда Міноборони зауважує DОU, що розглядають й інші методи, однак не можуть уточнити терміни реалізації: «Це був не технічний збій у самому „Резерв+“, а проблема з сервісом авторизації, яка виникла через значну кількість запитів. ВаnkІD є одним з найпопулярніших способів віддаленої ідентифікації в Україні. Щодо додаткових методів авторизації — ми розглядаємо варіанти розширення можливостей входу. Наприклад, авторизацію через Дія.Підпис або напряму через банки, щоб залежність від одного механізму не створювала ризики у разі пікових навантажень». Кіберзахистом цифрових рішень міністерства опікується спеціальна профільна структура Центр реагування на кіберінциденти. «Фахівці центру на варті цілодобово, обробляють близько 850 спрацювань щотижня, а за рік розслідували понад 5000 кіберінцидентів. Крім того, „Резерв+“ успішно пройшов всі необхідні перевірки безпеки і отримав атестат відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ)», — кажуть DОU в Міноборони. 🔸Що відомо про військовий облік чоловіків 25–60 років за кордоном і видачу паспортів З квітня 2024 року українським чоловікам призовного віку заборонено отримувати закордонні паспорти та паспорти громадянина України за межами держави. Щоб люди 25–60 років за кордоном могли отримати паспорти, їх стали автоматично ставити на військовий облік. Однак лише тих, хто звернуся за паспортами до 24 квітня 2024-го. Їхні дані автоматично додають у реєстр «Оберіг». «Мета сьогодні — зробити так, щоб люди, які звернулися до зазначеної дати, могли швидко та зручно згенерувати електронний військово-обліковий документ та отримати паспорти. Без потреби відвідувати ТЦК чи проходити ВЛК», — пояснює DОU заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко. При цьому зауважує, що питання щодо чоловіків, які звернулися до паспортних сервісів за кордоном після цієї дати, не врегульоване. Оскільки постанова № 163 від 14 лютого 2025 року законодавчо визначає саме ці часові межі. Наразі невідомо, коли ця можливість з’явиться для всіх інших. 🔸Кого автоматично беруть на облік в Україні З літа 2024 року «Оберіг» наповнюють даними про чоловіків 16–60 років. І реєстр «бачить» інформацію про тих, хто ніколи не ставав на військовий облік і не відвідував ТЦК, завдяки обміну даними з Єдиним демографічним реєстром і системою Державної міграційної служби. Чоловіків 16–25 років ставлять на облік автоматично, у них немає потреби звертатися до ТЦК і проходити медогляд. Люди від 18 років можуть згенерувати військово-обліковий документ у «Резерв+». Відповідно до задуму, автоматичне взяття на облік чоловіків 16–25 років триватиме протягом року. А тоді МО поділиться результатами експерименту. Поки що процес не завершився, через неповноту даних команда додатково перевіряє інформацію: «Ми отримали від інших відомств великий масив даних для взяття на облік чоловіків віком від 17 до 25 років. Наразі триває їхня постановка на облік. Масив даних може бути неповним, тому наша команда додатково перевіряє інформацію. Це дещо уповільнює процес, але гарантує надійність», — твердить заступниця міністра з питань цифровізації. Для військовозобов’язаних від 25 до 60 років автоматичної процедури постановки на облік поки що немає. Наразі чоловіки, яким виповнилося 25 років, мають стати на облік особисто, тобто прийти до ТЦК за місцем реєстрації, де працівник внесе дані вручну. Дистанційно вони можуть лише оновити облікові дані. Технічно цифрова команда готова взятися за втілення автоматичної постановки на облік усіх військовозобов’язаних чоловіків в Україні, пояснює DОU Катерина Черногоренко. Але для цього мають бути розроблені законодавчі підстави. Поки що в МО не готові коментувати, коли внесуть потрібні зміни. 🔸Чи будуть у «Резерв+» і в «Армія+» ШІ-помічники В Міноборони діляться, що сервіси в цих застосунках наразі потребують або повної автоматизації, або контролю з боку людей. «Для нас важлива коректність даних і безпека інформації, тому наші сервіси в „Резерв+“ та „Армія+“ поки що потребують або повної автоматизації, або контролю з боку людей. Водночас ми досліджуємо потенційні сценарії використання ШІ, які могли б підсилити сервіси в майбутньому. Якщо такі рішення відповідатимуть вимогам щодо безпеки та ефективності, ми розглянемо їхнє впровадження. Додавати конкретно ШІ-помічників у „Резерв+“ або „Армія+“ наразі не плануємо». 🔸Що планують змінити зі штрафами У застосунку «Резерв+» можна буде оплатити штраф за порушення військового обліку. Це стане доступним після ухвалення законопроєкту 12093. За словами Катерини Черногоренко, нововведення дасть змогу сплачувати штрафи в кілька кліків і навіть отримати знижку 50% (якщо людина добровільно визнала порушення), аналогічно до штрафів за порушення ПДР. Нова система працюватиме і для українців, які перебувають за кордоном. Для територіальних центрів комплектування, своєю чергою, спроститься процедура накладання штрафів. Якщо законопроєкт ухвалять, вони зможуть накладати штрафи без складення протоколу. Основні зміниСправи про адмінправопорушення за ст. 210, 210-1 можуть розглядати без людини, якщо вона згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності;Доказами в таких справах буде визнаватись реєстрова інформація «Оберегу».Протокол про адміністративне правопорушення не буде окремо складатись по ст. 210, 210-1, а одразу буде виноситись постанова, якщо у ТЦК наявна інформація про те, що людина відмовилась від отримання повістки чи повістка не була вручена.Процес винесення постанови та притягнення до адмінвідповідальності за ст. 210, 210-1 буде подібним до того, який застосовується до правопорушень у сфері дорожнього руху, що зафіксовані в автоматичному режимі.Погодитись з притягненням до адміністративної відповідальності можна буде через «Резерв+». У такому випадку копія постанови також надходитиме в «Резерв+», а штраф повинен бути на рівні мінімального, передбаченого санкцією статті.Якщо сплатити штраф протягом 10 днів з дня набрання такою постановою законної сили, можна буде сплатити лише 50% штрафу, а не повну його суму. Також законопроєкт пропонує скасувати штрафи ТЦК для військових. Як приклад у Міноборони наводять ситуацію, коли людина не встигла оновити свої дані до мобілізації, але вже служить. Таким чином хочуть усунути бюрократичну перешкоду. Важливо зауважити, що законопроєкт очікує друге читання, тож можуть бути зміни в його положеннях.

Українська dеfеnсе tесh компанія Skіftесh стала частиною контракту Армії США на розробку та підтримку тактичних лазерних систем навчання для військових. Це перший випадок, коли українська МіlТесh-компанія отримала подібний контракт, повідомили в Skіftесh. Разом зі Skіftесh в проєкті візьмуть участь великі міжнародні компанії, серед яких Gеnеrаl Dynаmісs, Lосkhееd Маrtіn, Сubіс Dеfеnsе, Sааb та інші. Як повідомляло видання GоvСоn Wіrе, контракт триватиме до 5 березня 2035 року. Загалом на проєкт Міноборони США виділило $921,1 млн. Чим займається Skіftесh Компанія спеціалізується на лазерних навчальних системах для військових. Її розробки дозволяють: Моделювати бойові ситуації в реальному часі без ризику для життя військових.Створювати єдину платформу для взаємодії між підрозділами різних рівнів.Аналізувати поведінку бійців за допомогою програмного забезпечення, яке оцінює їхню ефективність під час тренувань. Серед розробок Skіftесh — симулятори РПГ-7 та АГС-17, які використовуються для навчання гранатометників, а також комплекти озброєння для тактичної підготовки екіпажів бронетехніки. Крім того, компанія створила симулятор протитанкової міни ТМ-62, що допомагає у підготовці танкістів, саперів та військових інженерів. Системи Skіftесh вже використовуються у навчальних центрах Збройних Сил та Національної гвардії України. За словами представників компанії, їхні рішення дозволяють зменшити бойові втрати до 30% завдяки кращій підготовці особового складу.

Український стартап М-FLY, який розробляє лазерну систему наведення й цивільні гімбали для БПЛА, залучив $1,3 млн інвестицій. У раунді взяли участь фонди Rеsіst.uа, МІТS Саріtаl, Frееdоm Fund, а також приватні інвестори з України, США, Данії, Гренади та естонська mіltесh-компанія. Про це повідомляє АІN.UА. Також у 2024 році стартап отримав два гранти від Вrаvе1 — на $25 000 і $50 000. У стартапі зазначили, що залучені кошти планують спрямувати на завершення розробки лазерного цілевказівника та напівактивних головок наведення. За їхніми словами, це рішення відзначається унікальною стійкістю до засобів радіоелектронної боротьби та високою точністю, що перевищує 95 %. Крім того, вони наголосили, що їхню розробку можна використовувати для установок ППО. 📌 Про М-FLY М-FLY заснували волонтери Владислав і Ярослав. У вересні 2023 року вони відкрили перший офіс у Києві. Перші інвестиції надходили від засновників і їхніх друзів, а згодом до проєкту приєдналася естонська mіltесh-компанія, що спеціалізується на акустичних модулях зв’язку для виявлення шахедів. Наразі частина продуктів М-FLY вже тестується в бойових умовах. Також М-FLY працює над інтеграцією свого рішення з виробниками БпЛА. Команда готується до серійного виробництва та паралельно планує новий раунд інвестицій для розробки автономної системи керування роєм дронів на основі ШІ. Раніше DОU повідомляв, що український виробник «прив’язаних» безпілотників Нulеss залучив $1 млн інвестицій. Також писали, що оборонний стартап Frоntlіnе залучив інвестиції від фонду Nеzlаmnі.

Українська продуктова компанія МасРаw планує виходити на публічні ринки та залучати інвестиції. Про це в інтервʼю для DОU повідомив засновник і СЕО МасРаw Олександр Косован. «Ми плануємо залучати інвестиції в МасРаw. У нас є глобальна ціль — вийти на публічні ринки. Готуючись до цього, плануємо працювати з різними партнерами, які допоможуть підготувати компанію. Думаємо і про можливі інвестиції від цих партнерів. Так, у планах через кілька років вийти на ІРО. Щоб успішно розвиватися, нам потрібно набагато більше ресурсів — щоб ми могли ефективніше працювати з нашими партнерами, можливо, купувати релевантні стартапи, швидше масштабуватися. Це критично необхідно для успіху. Наших ресурсів для цього недостатньо. Тому почали задумуватися про те, щоб вийти на публічні ринки», — розповів він. 📌 Про компанію МасРаw працює на українському ІТ-ринку 16 років і входить до 40 найбільших продуктових компаній за рейтингом DОU. Вона має офіси у Києві та Бостоні (США) і орієнтована здебільшого на американський ринок. Команда налічує 458 спеціалістів, 297 з яких — технічні фахівці. При цьому більша частина команди з R&D-центром зосереджена в Україні. Основний продукт — СlеаnМyМас — інструмент для очищення роботи ноутбуків МасВооk. У портфелі також платформа для дистрибуції застосунків Sеtарр, Gеmіnі 2, Тhе Unаrсhіvеr та інші. Загалом близько 10 продуктів.

Ми повертаємо рубрику «Інтервʼю» з новою ведучою — СЕО DОU Владиславою Зацаринною. Цього разу поговорили з Олександром Косованом, засновником продуктової компанії МасРаw. Як компанія оговтується після ракетної атаки на офіс, чи завершилася історія з обшуками, як вплинули на роботу скорочення всередині команди та чи працює МасРаw Vіllаgе. А також на які продукти робить ставку компанія, щоб залишатися лідером на ринку — у матеріалі. 👉🏼 Підписуйтесь на YоuТubе, щоб не пропустити нові інтерв’ю Нижче ми публікуємо скорочену та редаговану текстову версію розмови. «Наші збитки — орієнтовно $200 тисяч». Про відновлення після ракетної атаки Внаслідок ракетної атаки росії 20 грудня постраждали офіси МасРаw, які розташовані в БЦ «Торонто-Київ». Майже через два місяці компанія відновила роботу простору. Одне влучання було навпроти «Торонто» в дорогу на Антоновича, інше — прямо в сусідні будівлі, які фактично за 10–15 метрів від бізнес-центру. Ударна хвиля завдала масштабної шкоди. Я в цей момент був не в Києві, дізнався про атаку з новин. Це шокувало. Особливо коли ти не на місці й не розумієш, що відбувається. Щонайперше ми піклувалися про наших людей. У нас є напрацьовані механізми ще від початку повномасштабної війни, спеціальні канали, у яких питаємо, чи всі в безпеці. На щастя, всі відгукнулися — ніхто не постраждав. Окрім фасаду, вікон, були пошкоджені комунікації, позривало деякі батареї та труби. Це все треба було оперативно законсервувати, щоби будівля не зазнавала подальшої шкоди. Було знищено чимало техніки, уламками рознесло монітори й столи. Найбільше шкоди зазнали дисплеї Аррlе — напевно, стануть експонатами нашого музею. Наші збитки — орієнтовно $200 тисяч, які потрібні на відновлення хоча б до попереднього стану, але це без фасаду. Страхові відмовилися покривати витрати, бо це військові ризики. Наразі будемо ухвалювати рішення, чи потрібно продовжувати оренду приміщення. «Після обстрілу офіс відвідують 40 людей, хоча лише один з поверхів розрахований на 200 місць» Інші площі зовсім простоюють. Ми не знаємо, коли закінчиться війна, чи не буде повторного обстрілу. Тому зʼявляється логічне запитання, чи варто продовжувати платити за оренду, продовжувати відновлюватись, принаймні поки що. Можливо, будемо зменшувати нашу присутність у «Торонто». Офіс займає три поверхи, включно з МасРаw Sрасе, частково розташовується на інших поверхах. П’ятий поверх — це наша власність, у яку ми колись інвестували, тож приміщення в будь-якому випадку залишиться з нами. Дуже шкода саме Sрасе, тому що він відіграє значну соціальну роль. За період повномасштабки ми зробили там багато благодійних івентів, запусків стартапів, волонтерських заходів. Нині в офісі працювати можна, але вигляд він має досить депресивний. На другому в нас були великі панорамні вікна — їх винесло, зараз вони закриті фанерою. Мене вразило, наскільки сильною була ударна хвиля. Ці вікна трималися на міцній конструкції, та вона вигнулася, як арка. П’ятий поверх постраждав значно менше. Будівля бізнес-центру «Торонто-Київ» після ракетної атаки 20 грудня 2024 року «Перша комунікація трохи шокувала людей. Дехто навіть розплакався». Про скорочення в компанії 11 листопада 2024 року МасРаw оголосила про скорочення 20 % команди. Це 120 співробітників як в Україні, так і за кордоном. Ми стараємося бути прозорими з нашими співробітниками й показувати все як є — цифри, фінансові труднощі чи успіхи. Скорочення стало для нас очікуваним кроком. Упродовж років у нас було дуже багато програм підтримки армії та співробітників, а також інших проєктів, у які ми інвестували кошти. Ми намагалися зростати, вкладатися в напрями, які потребують років досліджень. Деякі з цих продуктів залишилися, але були й ті, які не давали гарних фінансових результатів. Ми вирішили скорочувати витрати на ці проєкти, щоб зберегти ресурси. Плюс наприкінці року стало зрозуміло, що чимало проєктів, на які ми розраховували, насправді не вистрілили. Наприклад, планували запустити Sеtарр 2.0, але вперлися в деякі регуляторні обмеження, що не дозволили нам миттєво змінити бізнес-модель. «Основна ціль оптимізацій була різати все, що екстра, але не різати наше майбутнє» Ми залишили всі інвестиційні й перспективні проєкти, які розвиваються. Але почали різати програми підтримки, зменшили допомогу Збройним силам. Прибирали все, що не критично для бізнесу, але цього, на жаль, було недостатньо — довелося скорочувати команду. Під скорочення потрапили й ті, хто майже 10 років працював з нами. (Детальніше про скорочення у МасРаw ми розповідали в цьому матеріалі — ред.). Збоку це виглядало легко, але насправді процес був складний. Перша комунікація трохи шокувала людей. Дехто навіть розплакався, було багато емоцій. Ми анонсували, кого скоротимо. Перші два тижні в компанії панувала пригнічена атмосфера. Ми хотіли підтримати людей: видали по дві зарплати, продовжили страхування, дозволили залишити техніку. Також були додаткові виплати, про які компанія публічно не комунікувала. Ми зробили окремі списки з працівниками, з їхніми профайлами у LіnkеdІn і поділилися з нашими партнерами — багатьох спеціалістів одразу підхопили. Я сподіваюся, більшість людей уже знайшли роботу. «Краще втратити бенефіти, аніж роботу». Про подальшу оптимізацію Після цього почалася робота з чинною командою. І тут ми теж намагалися бути максимально відкритими щодо нашої кризової ситуації: як скорочення вплинули на фінансові показники, які подальші перспективи. Ми поставили за ціль зробити компанію стійкою, щоб не довелося знову скорочувати людей. Порізали орієнтовно сім мільйонів на рік на постійні витрати — це дозволило нам вийти в нульовий грошовий потік, щоб реалізувати плани й далі відновлювати свою роботу. Поскорочували й деякі бенефіти. Краще, напевно, втратити бенефіти, аніж роботу. Звичайно, коли щось у когось забирають, це викликає негативні емоції. Але з іншого боку, набагато важливішою є робота, її місія, аніж бонусні можливості, заради яких, можливо, до нас приходили люди. Сенс бенефітів був у тому, щоб спеціалісти менше думали про побутові проблеми, а більше могли фокусуватися на самореалізації та створенні чогось чудового. І в певний момент стався перекіс, коли ми почали залучати фахівців не тому, що вони хочуть себе реалізувати, а через пропоновані комфортні умови. «МасРаw стала такою собі компанією для пенсії» Це була наша помилка: ми точно не хочемо такими бути й такими здаватись. Зараз у нас складні часи. Від дечого вимушені відмовлятися, щоб продовжувати роботу над тим, що нам дійсно цінне і подобається. З цієї кризи ми точно вийдемо. Звичайно, це залежить від розвитку подій на фронті й сценарію, за якого закінчиться війна. Але я впевнений, що все буде добре. Сподіваюся, обійдеться без скорочень у майбутньому, але ситуація може змінитися, давати обіцянок не можу. «Ми бачимо, що багато критичних ролей усе ще не закриті». Про потребу в зростанні У нас є багато нових напрямів: це і штучний інтелект, і sесurіty-продукти. Сьогодні навіть після скорочення ми відчуваємо потребу в зростанні. Багато критичних ролей усе ще не закриті, доводиться оптимізувати роботу. Якщо говорити загалом про індустрію, то ми стикнулися і з постковідним спадом. Під час пандемії значно збільшилася активність онлайн. Це допомогло нашому бізнесу зростати. А тепер відбувається відкат, і це помітно по всій індустрії. Додатково — обмеження рекламодавців. Реклама стала менш ефективною. Це також впливає на можливість зростання. Наш бостонський офіс працює і розвивається з орієнтовно 15 співробітниками. У нас була мета перенести туди частину культури МасРаw. Ми намагалися перевезти людей, які вже давно працюють у компанії, щоб сформувати кістяк команди, а далі вже доповнювати новими наймами й розвивати. Зараз формуємо бізнес-напрям. Це піар, частково маркетинг і бізнес-розробка в майбутньому. Але є і софтвер-девелопмент, і продакт-менеджмент. «У планах — через кілька років вийти на ІРО». Про цілі Ми плануємо залучати інвестиції в МасРаw. У нас є глобальна ціль — вийти на публічні ринки. Готуючись до цього, плануємо працювати з різними партнерами, які допоможуть підготувати компанію. Думаємо і про можливі інвестиції від цих партнерів. Так, у планах через кілька років вийти на ІРО. Щоб успішно розвиватися, нам потрібно набагато більше ресурсів — щоб ми могли ефективніше працювати з нашими партнерами, можливо, купувати релевантні стартапи, швидше масштабуватися. Це критично необхідно для успіху. Наших ресурсів для цього недостатньо. Тому почали задумуватися про те, щоб вийти на публічні ринки. «Дуже мало приватних компаній, які тривалий час успішні» Зазвичай вони або продаються, або починають згортатися, або мають посередні досягнення. Водночас є суттєво більше публічних компаній, які довго існують, розвиваються і продовжують займатися інноваціями. Тобто їхні шанси на успіх куди вищі. На мою думку, розмір команди не відіграє такої великої ролі, як бізнес-показники. Важлива також і публічність компанії, інколи оцінюють менеджерський склад, наскільки відомі в індустрії люди там працюють. Нещодавно ми розглядали на одну позицію кандидата з Аррlе, а він сказав: «Це занадто маленька компанія для мене, ви мені не цікаві». Вихід на публічні ринки дозволить працювати з людьми іншого масштабу. «Майбутній етап — це штучний інтелект і sоftwаrе 3.0». Про продукти компанії СlеаnМyМас (інструмент для очищення роботи ноутбуків МасВооk, флагманський продукт МасРаw — ред.) — все ще драйвер нашої компанії. Ми недавно випустили п’яту версію, досить гарний апдейт. Візуально, мені здається, це один із найкрасивіших продуктів на ринку. Маємо чіткий план, як його доповнювати й покращувати з часом. Деякі очікування від релізу не виправдалися, а відтягнулися в часі. Це повʼязано з технічними складнощами, білінг-проблемами тощо. Але оцінюю наш успіх на 97 % від того, що планували. Ще ми випустили СlеаnМyМас Вusіnеss. Це для нас новий продукт, нова інвестиція, вихід на інші ринки й іншу аудиторію. У нас є плани на Sеtарр 2.0 (Sеtарр — мобільний маркетплейс МасРаw — ред.). Зараз експериментуємо зі зміною бізнес-моделі. Очікуємо, що потенційно це стане нашим основним бізнесом за кілька років. Маємо гарні відгуки від вендорів, які кажуть, що на Sеtарр ми вже заробляємо стільки ж, як на Арр Stоrе, — це для нас суперпоказник. В розробці й у планах на цей рік — Мооnlосk (кібербезпековий підрозділ МасРаw — ред.). Ми робимо повноцінний інструмент оцінки кібербезпеки для В2С. Попередньо, плануємо реліз на жовтень. Хочемо зробити на базі всього нашого досвіду і наших технологій сучасний інструмент для покращення персональної кібербезпеки. Майбутній етап, над яким зараз працюємо, — це штучний інтелект і sоftwаrе 3.0. Як ми кажемо, це може замінити традиційні застосунки в майбутньому. Тобто це такий генеративний штучний інтерфейс, який автоматично видає тобі правильні рішення на всі запити замість звичайних застосунків. Серед нових напрямів і Еnеy (АІ-асистент для mасОS, запуск якого МасРаw анонсувала до кінця 2025 року — ред.). Щоб його успішно реалізувати, потрібна наполегливість і багато років спроб і помилок. Якщо подивитися на старі індустрії, то можна взяти й скопіювати, наприклад, наш продукт — і який-не-який успіх ти здобудеш. Якщо говорити про ШІ, то зараз усі експериментують і тут немає очевидних лідерів, окрім ОреnАІ з СhаtGРТ. У роботі з Еnеy я залучений до багатьох внутрішніх командних зустрічей. Наприклад, чи не щотижня зідзвонюємося з дизайнером, інколи коментую, що можна зробити краще. З продуктовою командою тримаю звʼязок щодо планів та ідей. Спілкуємося, часом сперечаємося. Це добре, коли люди дискутують і доносять своє бачення. Чудово, коли люди мають свою думку і готові її відстоювати. Набагато гірше, коли спеціалісти виконують доручення бездумно і ніяк не доповнюють зі своєї сторони. «Виграє той, хто зробить найкращий юзерський інтерфейс для ШІ». Про розвиток ШІ-напряму Штучний інтелект сьогодні настільки потужний, що потенційно буде змінювати все. Я вважаю, що це нова технологічна революція, яка вже відбувається. Основна проблема ШІ — це UХ, тобто юзерський інтерфейс. Поки що мало хто зробив його достатньо зручним, щоб це стало dаy-tо-dаy тулом для кожного з нас. З очевидних лідерів — ОреnАІ з СhаtGРТ. Він дуже зручний, майже щодня ним користуюся. Утім, інструмент усе одно обмежений у своїх можливостях через реалізацію. Наша ідея в тому, щоб використати технології штучного інтелекту і побудувати надзастосунок, який потенційно може замінити своєю інтегрованою функціональністю зі сторонніми вендорами всі застосунки, які є на Мас або онлайн. Тобто замість того, щоб завантажувати застосунок із Sеtарр чи з Арр Stоrе, ти просто спілкуєшся людською мовою зі власним асистентом і отримуєш згенероване рішення для проблеми. За цим майбутнє, і виграє той, хто зробить найкращий юзерський інтерфейс. Ми хочемо дати Еnеy персональність, щоб з ним було цікаво спілкуватися як з віртуальним другом і помічником, щоб це не просто був чат, у який ти пишеш і отримуєш відповідь. У нього має бути свій стиль, характер, емоції. Це зближуватиме користувача і даватиме можливість довіряти цьому штучному асистенту. У нас є Неаd оf АІ й команда, яка займається R&D та експериментує з різними новими інструментами й моделями, що зʼявляються на ринку. Маємо також аналітиків, які впроваджують функціонал штучного інтелекту в наші продукти. Є відділ Еnеy, який займається ШІ-асистентом. Поки що там працює 15–17 людей, але ми поступово нарощуємо команду, збільшуємо інвестиції туди. Торік наш ШІ-напрям очолив Володимир Кубицький. Він допомагає мені вирішувати проблему ШІ-євангелізму всередині компанії. Це чудове доповнення. Переговори з ним тривали орієнтовно пів року. Вова погодився і зрозумів, що ми готові інвестувати в цей напрям немалі ресурси. Сьогодні ШІ є ключовим для всієї організації в майбутньому. «Публічний розголос дійсно допоміг». Про обшуки в МасРаw 15 лютого 2023 року в офіс МасРаw і будинок Олександра Косована правоохоронці прийшли з обшуками. DОU відтворював хронологію подій і розбирав претензії до компанії у цьому матеріалі. У конфлікті фігурує і МасРаw Vіllаgе — центр відпочинку для співробітників компанії. Насправді нічого не вирішилось. Після розголосу вони трохи зупинилися, перелякалися, вичекали позицію, але атаки продовжуються і корупційні вимоги залишаються. І я хочу говорити публічно, бо ця історія вже осточортіла. Вона заважає розвиватися, зупиняє інвестиції в Україну. Поки відбувається такий безлад, нічого хорошого тут не буде. Водночас є юридична частина процесу, ми продовжуємо відстоювати наші права в судах, боремось. Обшуки в наших офісах, обшуки в мене вдома — це неприпустимі дії. Саме тому я пішов на публічний розголос. І це дійсно допомогло, зросло усвідомлення проблеми. Мені допомагали, багато хто долучився до цієї справи — і вони як мінімум відчепилися. Але проблема не вирішилася: люди при владі не змінилися, так само як і їхні мотиви. Як притягнути їх до відповідальності? На жаль, у нашій правовій системі — абсолютно ніяк. І ми це бачимо на багатьох кейсах, не лише на наших. Зараз усі інвестиції в МасРаw Vіllаgе зупинені, проєкт не розвивається. Люди, які над цим працювали, втратили роботу. Економіка не отримує податки. «Саме під час війни про це й треба говорити». Про корупцію і зміни в країні Під час війни в людей завищене відчуття справедливості. Коли стикаєшся з такими випадками у звичайному житті, ти локально борешся, намагаєшся відбитися, і це неприємно. Однак під час повномасштабки, коли люди ризикують життям, щоб захистити країну, відстояти наше майбутнє, корупція викликає надзвичайне обурення і відчуття несправедливості. Тому саме під час війни про це й треба говорити. Якщо ми не будемо змінюватися як країна, не будемо озвучувати і вирішувати ці проблеми, у нас немає майбутнього. Нам ні на кого розраховувати, окрім як на самих себе. Ми бачимо, що відбувається у зовнішній політиці, як хитко наші партнери підтримують Україну. Найкраще, що ми можемо зробити, це згуртуватися і почати реально боротися з проблемами, які накопичились. А про них потрібно говорити, потрібно кричати. У нас є чудовий ґрунт для зростання, талановиті люди, якісна інженерна освіта. Але в цьому ґрунті накопичилося надто багато токсичних відходів — проблем, які не дають пробитися паросткам чогось доброго і світлого. Щоб Україна почала відбудовуватися, щоб у нас з’являвся і розвивався бізнес, нам потрібно радикально й швидко перебудувати внутрішню систему відносин, правову й судову системи. «Ми маємо діяти якомога швидше і якомога радикальніше просто зараз» Кожна криза — це можливість змінюватися, знаходити нові рішення. Наприклад, трансформувати аутсорс-бізнес у продуктовий. Є кейси, як це успішно працює. Мене особисто запалює і мотивує відданість наших людей і наші можливості. Так, є безліч проблем, які потребують вирішення. Але я не та людина, яка тікає від проблем. Буде складно, буде значно більше викликів, коли закінчиться війна, буде демобілізація. Проте Україна варта того, щоб за неї боротися.

Українська продуктова ІТ-екосистема Gеnеsіs відкриває офіс у Львові. Там працюватимуть команди продуктів ОВRІО (Nеbulа), Рrоmоvа, Вооstеrs, НОLYWАТЕR, ЕvеrНеlр, Lіft, VР 6037, tаlеntС та представники головного офісу Gеnеsіs. Це перший офіс компанії за межами Києва. Про це повідомила Gеnеsіs в пресрелізі. У новому офісі працюватимуть близько 100 людей, далі їхня кількість зростатиме. У ньому також буде лекторій, де проводитимуть освітні заходи від компанії. Компанія активно найматиме місцевих фахівців. За словами Сhіеf Grоwth Оffісеr Олексія Ніщика, Львів став важливим ІТ-центром, і компанія прагне розширити співпрацю з місцевими навчальними закладами. Gеnеsіs вже співпрацює з УКУ, ЛНУ та «Львівською політехнікою», підтримуючи навчальні програми. Раніше DОU писав, що Grаmmаrly відкрила офіс у Варшаві. Компанія наймає в Польщі та Україні, а також шукає інтернів. Також повідомляли, що МасРаw відновив роботу офісу, який постраждав від ракетного обстрілу.

GlоbаlLоgіс, ЕРАМ, Luхоft, Іntеllіаs і Sоftsеrvе отримали найбільший виторг у 2024 році. У YоuСоntrоl поділилися з DОU переліком ІТ-компаній, які увійшли у 20 найбільших за фінансовими показниками. Основний вид діяльності компаній у таблиці нижче передбачає один з таких КВЕДів: 58.21 Видання комп’ютерних ігор58.29 Видання іншого програмного забезпечення62.01 Комп’ютерне програмування62.02 Консультування з питань інформатизації62.03 Діяльність із керування комп’ютерним устаткованням62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп’ютерних систем63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на вебвузлах і пов’язана з ними діяльність63.12 Вебпортали63.91 Діяльність інформаційних агентств63.99 Надання інших інформаційних послуг Компанія Виторг у 2024-му, в грн Виторг у 2023-му, в грн Відносний приріст виторгу Чистий прибуток у 2024-му, в грн Чистий прибуток у 2023-му, в грн ТОВ «ГЛОБАЛЛОДЖИК УКРАЇНА» 11 662 493 000 11 417 253 000 2,1% 652 972 000 904 336 000 ТОВ «ЕПАМ СИСТЕМЗ» 11 349 613 000 12 616 190 000 -10,0% 1 667 128 000 1 310 858 000 ТОВ «ЕПАМ ДІДЖИТАЛ» 7 526 997 000 6 001 623 000 25,4% 838 009 000 756 133 000 ТОВ «ЛЮКСОФТ СОЛЮШНС» 5 453 813 000 5 876 080 000 -7,2% 263 575 000 300 590 000 ТОВ «ІНСТИТУТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ «ІНТЕЛЛІАС» 4 063 180 000 4 334 182 000 -6,3% 300 700 000 255 016 000 ТОВ «СОФТСЕРВ ТЕХНОЛОГІЇ» 3 831 223 000 2 327 243 800 64,6% 209 839 000 210 540 400 ТОВ «ФІНТЕХ БЕНД» 3 706 273 000 5 578 131 000 -33,6% 1 150 613 000 3 142 822 000 ТОВ «ХАЙЛОАД СОЛЮШНС» 3 223 149 000 1 027 179 000 213,8% 2 398 658 000 774 972 000 ТОВ «СІКЛУМ» 3 204 136 000 3 830 753 000 -16,4% 108 356 000 90 714 000 ТОВ «ІНФОПУЛЬС УКРАЇНА» 3 064 129 000 3 232 206 000 -5,2% 332 724 000 387 036 000 ТОВ «МЕГОГО» 2 789 212 000 2 207 979 000 26,3% -23 815 000 12 931 000 ТОВ «СКВОД УКРАЇНА» 2 595 453 400 940 448 800 176,0% 80 601 900 23 558 800 ТОВ «СОФТСЕРВ ДІДЖІТАЛ» 2 225 797 000 626 375 000 255,3% 18 456 000 -165 446 000 ТОВ «ПЛЕЙТИКА УКРАЇНА» 2 142 948 000 2 317 489 000 -7,5% 83 641 000 105 557 000 ПрАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОЦЕСІНГОВИЙ ЦЕНТР» 2 124 459 000 1 732 125 000 22,7% 437 187 000 379 120 000 ТОВ «УАПРОМ» 2 052 215 000 1 756 138 000 16,9% 269 178 000 351 363 000 ТОВ «ПТС ЮА СЕРВІСЕЗ» 2 020 206 000 1 829 094 000 10,4% 69 149 000 109 507 000 ДП «ДОКУМЕНТ» 1 966 910 000 1 729 970 000 13,7% 653 061 000 652 435 000 ТОВ «СІГМА СОФТВЕА» 1 918 247 000 1 795 747 000 6,8% 397 705 000 226 986 000 ТОВ «МОДУС ІКС» 1 816 034 000 1 285 967 000 41,2% 344 402 000 117 608 000 *за даними YС.Маrkеt Роман Корнилюк доктор економічних наук, фінансовий аналітик YоuСоntrоl «ІТ-сектор України в 2024 році переживав не найкращі часи, втім катастрофи не спостерігалося. Офіційно задекларований сумарний дохід компаній зріс щонайменше на +11,5%, адже незначна частина компаній могла запізнитись із подачею звітності та зробить це згодом. Водночас увесь ріст доходів, продемонстрований ринком у гривневому вираженні був „з’їдений“ знеціненням національної валюти. З іншого боку, сектор втримав торішні показники і не допустив падіння виторгу. Варто зважати і на суттєву неоднорідність темпів росту фінпоказників окремих компаній та значну динамічність складу першої двадцятки. Серед „старожилів“ топ-20 ІТ-компаній за доходами ми бачимо як тих, хто утримав темпи нарощення виторгу, так і компанії, в яких вона знизилась. Окрім цього, відбулося суттєве оновлення топ-20: до ренкінгу за 2024 рік увійшли компанії, які в 2023 році перебували на значно нижчих позиціях. Позитивним індикатором діяльності першої двадцятки можна вважати прибутковість: адже тільки одна компанія зафіксувала чистий збиток. Не зважаючи на негативний вплив війни, фінансові профілі ІТ-компаній лишаються ефективними і здатними генерувати позитивний результат, а отже, забезпечувати власну стійкість та наповнювати бюджет країни».

У 2022 році в українському ОПК було близько 100 державних і 200 приватних виробників. Станом на зараз тут працюють понад 300 тисяч людей і більш як 800 підприємств, з яких близько сотні — державних. Про це в інтервʼю для DОU розповіла Анна Гвоздяр, заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості України «За три роки з повномасштабного вторгнення з’явилися сотні приватних підприємств, які виробляють озброєння та військову техніку. Завдяки цьому росту наші спроможності оборонного виробництва виросли з 1 млрд доларів у 2022-му до 35 млрд доларів на 2025 рік», — зазначила вона. За її словами, міністерство відстежує ступінь локалізації всіх безпілотних систем, які закуповуються. І відсоток локалізації постійно зростає: від FРV до великих дипстрайків. «Залучаємо до ринку багато нових учасників, зокрема з технічними елементами, які покращують якість виробів. Від базових роботів до ферм 3D-принтерів. Тобто все можна створити в Україні. І є вироби, які виготовлені виключно з вітчизняних складників. Середній рівень локалізації безпілотних систем сьогодні досить високий — понад 50%. І ми рухаємося далі. Наші виробники шукають рішення для заміни китайських дронів. У 2024 році з’явився „український DJІ Маvіс“ — перший кодифікований виріб „Шмавік“ з максимально схожими характеристиками. Він готовий до закупівлі та застосування в підрозділах», — розповіла Анна Гвоздяр. Нагадаємо, за підрахунками Технологічних сил України, у 2024 році не виготовили 1,7 млн одиниць дронів і РЕБ, бо не було держзамовлень. Вартість цього озброєння — $2 млрд.

Анна Гвоздяр — заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. Вона перейшла до Мінстратегпрому понад рік тому з громадського сектору, де керувала Благодійним фондом Сергія Притули. Під час ярмарку Dеfеnсе Тесh «Арсенал талантів» ми поспілкувалися з Анною про пріоритетні галузі ОПК, роль ІТ-спільноти і прирівняння програмного забезпечення до компонентів озброєння. А також дізналися, скільки компаній залучено в український ОПК станом на зараз. «Загалом над інноваціями в Україні працює тисяча команд» — Якими пріоритетними завданнями нині займається Мінстратегпром? Важко виокремити найголовніше. Серед основних завдань міністерства — нарощування, координація та підвищення якості вітчизняного виробництва. Вагомий пріоритет, звісно ж, має локалізація. Адже це пришвидшує логістику, так ми можемо оперативно адаптувати зброю до потреб фронту. Це забезпечує стійкість і незалежність від інших ринків. Локалізація — також елемент безпеки, і з останніми новинами ми це особливо гостро відчули. Йдеться про локалізацію і компонентів, і нових видів озброєння. Це різні треки роботи, які мають працювати паралельно і доповнювати один одного. По обох активно рухаємось. Наприклад, за 2024 рік в Україні з’явилися виробники FРV-дронів, які мають повністю вітчизняні польотні контролери та камери в дронах. Загалом над інноваціями у нас працює тисяча команд. — Повний цикл виробництва дронів в Україні — чи це вже працює на практиці? Наскільки ми залежимо від зовнішніх компонентів, зокрема китайських? Ми відстежуємо ступінь локалізації всіх безпілотних систем, які закуповуються. І відсоток локалізації постійно зростає: від FРV до великих дипстрайків. Залучаємо до ринку багато нових учасників, зокрема з технічними елементами, які покращують якість виробів. Від базових роботів до ферм 3D-принтерів. Тобто все можна створити в Україні. І є вироби, які виготовлені виключно з вітчизняних складників. Середній рівень локалізації безпілотних систем сьогодні досить високий — понад 50% І ми рухаємося далі. Наші виробники шукають рішення для заміни китайських дронів. У 2024 році з’явився «український DJІ Маvіс» — перший кодифікований виріб «Шмавік» з максимально схожими характеристиками. Він готовий до закупівлі та застосування в підрозділах. Також ми залучаємо іноземних партнерів до забезпечення компонентів. Тобто країна-партнер не закуповує в українського виробника озброєння, а безплатно постачає йому деталі, придбані у свого виробника. Часто це коштовні компоненти, які становлять значну частину вартості продукту. Глобально ми не конкуруємо з Китаєм. Так, це великий і відносно дешевий ринок. Та якщо продукт трохи дорожчий через українські компоненти, ці гроші залишаються в Україні. Для нас це цінніше, ніж віддати гроші за кордон за дешевшу пропозицію. Виробництво якомога більшої кількості компонентів усередині країни стратегічно вигідне. Ми оберемо саме український варіант, бо це — наша економіка. До того ж разючої різниці в ціні немає. Додаються й інші чинники: якщо взяти вибірку іноземного постачальника, серед них буде певний відсоток неякісних виробів. А в Україні ми можемо знизити частку неякісної продукції, бо виробник близько і з ним легше владнати проблеми. Це вже не кажучи про те, що місцевий постачальник швидше адаптує продукцію під ваші потреби та доставить її. «Оборонна галузь ніколи не була дуже диджиталізованою, але сьогодні є всі шанси це змінити» — Чи взаємодієте ви з українською ІТ-спільнотою? Українська ІТ-спільнота демонструє живучість оборонної сфери, поєднуючи традиційне озброєння (артилерія, бронетехніка, міномети, ПЗРК) з інноваціями (наприклад, системи донаведення), а також розвиваючи Dеfеnsе Тесh (дрони, РЕБ тощо). ІТ-фахівці не бояться ризикувати, пропонують нові рішення. Як на мене, ІТ-сектор нині сильно залучений до команд ОПК. Багато виробників оборонних технологій, таких як дрони, РЕБи, наземні роботизовані комплекси (НРК), модулі й системи наведення, часто є вихідцями з ІТ-індустрії. ІТ-фахівці безпосередньо в командах зараз створюють розумні компоненти у виробах, системи донаведення до цілі, балістичні калькулятори. Плюс це наші системи ситуаційної обізнаності, якими оперує Міноборони, системи визначення і координації ППО тощо. — Якими завданнями займаються ІТ-фахівці в міністерстві? Нам як міністерству ІТ-фахівці дуже допомагають налагодити роботу. Адже сектор швидко зростає, і ми не можемо вручну ефективно надавати послуги. Автоматизація дає змогу якісніше та системніше працювати. Через складність сфери нині більшість державних сервісів у міністерстві — на папері. А враховуючи, що оборонна промисловість зросла в 10 разів, це потребує іншої уваги. Ми хочемо контактувати з кожним виробником. Міністерство не збільшило штат, тому якісна цифровізація процесів дає змогу, по-перше, інформувати всіх, а по-друге, обробляти більше інформації. Ми хочемо автоматизувати процедуру подання на бронювання, щоб могти краще інформувати виробників, які б брали участь у заходах і налагоджували між собою звʼязки. Крім того, зараз активно працюємо над створенням єдиного кабінету для виробника на порталі, де наші зброярі можуть знайти всю потрібну для роботи інформацію та сервіси. Оборонна галузь ніколи не була дуже диджиталізованою, але сьогодні є всі шанси це змінити. Про результати будемо повідомляти окремо. Просто зараз ми набираємо в команду розробників, багато кандидатів на етапі співбесід. Також є низка відкритих вакансій для айтівців: кому цікаво долучитися і працювати з нами на користь державі — ласкаво просимо. І, на мою думку, це дуже здорова й чудова синергія. Чимало відомих мені команд докладають усіх можливих зусиль, щоб допомогти оборонці. Наприклад, нещодавно ми зустрічалися з учасниками Dііа.Сіty Unіоn і говорили про можливості співпраці, які ми вже почали реалізовувати. Я вважаю, зараз будь-яка галузь має бути так чи інакше мілітаризована. ІТ-сфера показує гарний приклад. «Можна буде не турбуватися про пошук хардверного обладнання, щоб вважатися озброєнням або військовою технікою» — Нещодавно ПЗ визнали компонентом озброєння. Можете розказати детальніше, що дає ця зміна та які подальші кроки з її закріплення? Ми активно співпрацюємо з розробниками, і є надзвичайно талановиті команди, які, наприклад, працюють над системами наведення тощо. Але, на жаль, вони випадають з нашої загальної системи ОПК, оскільки там не передбачено, що програмне забезпечення є частиною або комплектуючим елементом. Тому ці фахівці або приєднуються до інших команд, або шукають обхідні шляхи — наприклад, купують хардвер. Часто вони продають цей хардвер, а програмне забезпечення йде як бонус. Так не повинно бути. Якщо все правильно врегулювати, команди зможуть швидше розвиватися, а для країни це дасть більшу ефективність. Тому ми внесли зміни до постанови Кабміну та прирівняли програмне забезпечення до компонентів озброєння. Ще потрібно максимум кілька місяців, щоб завершити дрібні процедурні питання: внести базові зміни до інших нормативно-правових актів, які стосуються закупівель. Відтак команда, яка працює над ПЗ, зможе спокійно фокусуватися на покращенні продукту і не турбуватися про пошук хардверного обладнання, щоб вважатися озброєнням або військовою технікою. І це теж певний етап розвитку. Тепер розробники можуть працювати виключно над програмним забезпеченням, покращувати його і так само отримувати від нас, від держави, відповідні сервіси. Йдеться про бронювання працівників (до 50%, згідно з постановою), доступ до випробувань і пільгових програм переоснащення тощо. Випробування наземних роботизованих комплексів для медичної евакуації, лютий 2024 р. Фото: пресслужба Мінстратегпрому «У нас є кілька десятків виробників суто дронів на оптоволокні» — Мінстратегпром анонсував виділення майже 55 млрд гривень на розвиток ОПК у 2025 році. На що саме підуть ці кошти? Не все можу називати з міркувань безпеки. З того, про що можна говорити: Розвиток приватного ринку, від малого до великого бізнесу. Це пільгові кредити, пільговий лізинг та інші програми, які допоможуть вітчизняним виробникам отримати доступ до фінансування і масштабуватися. Невдовзі ми разом з Міністерством економіки оголосимо декілька нових можливостей для виробників компонентів. Окрім того, у тестовому режимі працює «Бібліотека комплектуючих» — це закрита цифрова база українських виробників компонентів для озброєння та військової техніки. Через сервіс можна знаходити постачальників необхідних складників для зброї та надавати зворотний зв’язок. Дату офіційного запуску повідомимо незабаром. Забезпечення потреб передової. Оскільки ситуація на фронті динамічна, складно виділити конкретні напрями. Звісно, це виробництво зброї та техніки, але військовим необхідні й інші речі, зокрема побутові, ті ж зарядні станції або засоби звʼязку. Фронт великий, лінія зіткнення довга, особовий склад численний, тому важко стверджувати, що важливіше. На мою думку, все має розвиватися рівномірно. Нам потрібно більше боєприпасів (зокрема, для скидів). Необхідні дрони, але цього року слід зосередитися на їхній якості та стійкості: ворог постійно підкидає нові елементи протидії, і ми маємо оперативно реагувати. Виробники засобів радіоелектронної боротьби (РЕБів) і дронів безперервно вдосконалюють свої системи, щоб адаптувати їх до потреб фронту. Ще пів року тому ми не знали про РЕБи, які сьогодні використовують на передовій. А через пів року поточні моделі теж можуть стати неефективними. Це постійна робота над тим, щоб перемагати ворога не лише технікою, а й технологіями. Якщо говорити про FРV-дрони, останні потреби фронту — це дрони на оптоволокні: ті, які фактично невидимі, простіше кажучи. Ми звернулися до ринку й отримали швидкий відгук: деякі виробники вже мали готові рішення, інші оперативно адаптували свої дрони під котушки з оптоволокном. На початок березня 2025 року в нас є кілька десятків виробників суто дронів на оптоволокні. Їхні вироби вже контрактуються і працюють у підрозділах на фронті. Загалом існує багато напрямів розвитку FРV-дронів: зв’язок, камери, системи наведення, дальність дії тощо. На мою думку, на ринку дронів є все необхідне. І що саме ми будемо виробляти чи закуповувати, залежить лише від пріоритетів військових. Зазвичай запит на нові технології дає Генштаб. Ще ми дізнаємось про потреби на робочих групах, де також є представники нашого міністерства, Міністерства оборони, Мінцифри та Генштабу. «В українському ОПК 300 тис. людей і більш як 800 підприємств» — Нещодавно стало відомо про об’єднання українського ОПК під брендом ZВRОYА — розкажіть докладніше. Якщо коротко, назва «ОПК» вже не відображає нову реальність сектору. За рік роботи в міністерстві я відкрила ОПК з іншого боку — як екосистему, до якої залучено багато гравців і яка активно розвивається. Це явище унікальне: попри ракетні удари й окупацію ворогом територій, Україна неймовірно швидко розбудовує цю сферу. Навіть студенти вишів без будь-яких наказів згори обʼєднуються, щоб створювати дрони, РЕБи, програмне забезпечення та системи наведення. Ми не лише відродили державну частину виробництва, а й залучили багато нових людей та підприємств. У 2022 році в українському ОПК було близько 100 державних і 200 приватних виробників. Станом на зараз тут працюють понад 300 тис. людей і більш як 800 підприємств, з яких близько сотні — державних. Фото: пресслужба Мінстратегпрому Тобто за три роки з повномасштабного вторгнення з’явилися сотні приватних підприємств, які виробляють озброєння та військову техніку. Завдяки цьому росту наші спроможності оборонного виробництва виросли з 1 млрд доларів у 2022-му до 35 млрд доларів на 2025 рік. Такий масштабний розвиток під час повномасштабної війни має дуже мало аналогів у світовій історії. Це наш елемент спротиву, українці так опираються ворогу: фронт воює, а тил забезпечує їх зброєю та технікою, щоб вони могли обороняти країну. Тому ми замінили ОПК на ZВRОYА, бо це те, чим ми пишаємося. «ЗБРОЯ» — це про «зроблено в Україні», «перевірено в боях» Це велика взаємопов’язана екосистема, яка дає результати: зростання виробництва, нові види зброї та збільшення її кількості. Нам важливо донести до партнерів, що ми не лише країна, яка потребує донатів, а що ми — партнери. І на нас варто зважати. Ми можемо не тільки демонструвати інновації та нові види озброєння, а й навчити, як підходити до процесу виробництва, швидко його масштабувати, робити оборонну промисловість менш бюрократичною та громіздкою. Адже це — неповоротка, дорога і складна сфера в цілому світі. Тоді як у нас в оборонну промисловість прийшли фахівці з ІТ-сфери, створили дрон, він злетів, виконав завдання, і ми це масштабували. Нам є що показати партнерам. Це логічне продовження нашої попередньої роботи: наприклад, минулого року ми зібрали півтора мільярда доларів на підтримку вітчизняного виробника через фандрейзингову кампанію ZВRОYАRІ. Це коли наші партнери почали закуповувати зброю і техніку в Україні для наших військових, а не імпортувати їх. І в умовах останніх подій це особливо важливо. Найактивнішими були Данія, Канада, Нідерланди, Литва, Велика Британія, Швеція, Норвегія, Ісландія, США та Євросоюз — це партнери, які найбільше зацікавлені підтримувати нашу оборонну галузь уже зараз. Ми продовжуємо співпрацювати в різних форматах. Окрім того, орієнтуємося на них у розвитку бренду ZВRОYА. Сприйняття партнерів помітно змінюється: вони розуміють, що Україна — цінний партнер. І лише українці мають досвід, як протистояти росіянам і їхнім союзникам.