Еспресо

До цього іноземець служив у Інтернаціональному легіоні, після чого повернувся в США, де його і застало повідомлення рекрутера "Гуахіро"."Мені написали, що я підходжу, і запропонували приєднатися. Спочатку сумнівався і навіть пропустив свій перший рейс, але потім усе ж прилетів. І не шкодую", — каже Еспресо Відьмо.ВідьмоВійськового досвіду чоловік до України не мав, а на питання, чому вирішив брати участь у війні, відповідає, що просто хотів іншого життя. "У США я багато переїжджав, але не відчував себе на своєму місці. Там відбувається багато політичних речей. В Україні ж я відчув, що можу бути корисним. Я справді хочу, щоб Україна перемогла. Мене вражає, що навіть під час війни країна працює: економіка функціонує, армія тримається, зберігає дисципліну. Я думаю, Україна дійсно має в собі щось унікальне", – каже воїн.У "Хартії" працюють шість перекладачів іспанськоїАлекс один із них. Чоловік працює рекрутером у підрозділі іспаномовних бійців "Гуахіро", він також організовує бійцям оnbоаrdіng (процес інтеграції в підрозділ), вирішує їхні побутові питання, допомагає патронатній службі.Підрозділ "Гуахіро" створили навесні 2025-го, тоді ж відбулося вручення бойового прапора й розроблена символіка, в основі якої орел, символ Колумбії, який зробили подібним до символіки "Хартії". "Гуахіро" складається виключно з іспаномовних бійців, здебільшого латиноамериканців, а в більшості колумбійців.Гуахіра – це регіон у Колумбії, а гуахіро - житель Гуахіри. Свою назву підрозділ отримав на честь першого колумбійця, якого втратила бригада "Хартія", - це був його позивний.Мотивація їхати в УкраїнуЗа словами Алекса, серед іспаномовних бійців, які їдуть в Україну воювати, більшість є колумбійцями. Причина цього – громадянська війна, яка почалась у Колумбії в 1964 році. Це призвело до того, що в країні сформувались цілі покоління військових, для яких збройні сили – єдиний соціальний ліфт. Водночас багато хто з них не може служити в колумбійській армії. Нинішній президент Колумбії - соціаліст, а збройні сили країни були треновані США, і тому військові там мають більш капіталістичні погляди. Позаяк служити в армії, де головнокомандувач соціаліст, для них не варіант, а війна в Україні є хорошим шансом досягнути найбільшого професійного успіху в якості військового.Інша мотивація — гроші. Колумбійці сприймають службу в армії як роботу і їдуть сюди за зарплатою. Алекс каже, що декому досить побути в Україні п'ять місяців, щоб зароблених грошей вистачило на житло вдома.фото: "Хартія""Ще одна важлива причина: Україна – це Європа. Через Україну вони можуть після свого контракту залишитися працювати десь в іншій країні Європи", – зазначає рекрутер.На питання, чи є тенденція серед бійців "Гуахіро" приїжджати воювати проти Росії "за ідею", Алекс пояснює, що колумбійці здебільшого погано налаштовані до соціалізму й комунізму, бо соціалістична Венесуела спонсорувала дії ліворадикальних повстанських угруповань FАRС і ЕLN проти Колумбії. Тому для колумбійців Венесуела, Китай, Росія, Радянський союз стоять в одній лінії, і це також впливає на те, чому вони їдуть в Україну.За словами Алекса, серед бійців-колумбійців багато релігійних і для них важливо "бути на правильному боці історії". В іспанській мові є слова "mаtаr" і "аsеsіnаr", обоє означають "убивати", але мають різну конотацію. Бійці кажуть, що вони приїхати сюди не аsеsіnаr – холоднокровно вбивати, а mаtаr – вбивати заради захисту.Як рекрутують іноземцівРекрутер пояснює, що для пошуку новобранців найкраще працюють особисті рекомендації."Наші іспаномовні побратими кажуть: "Мій знайомий хоче приїхати". І для нас найкраще співпрацювати саме з такими людьми. Їм друзі можуть допомогти, розказати все, вони вже наперед знають, як працювати в нашому підрозділі", — розповідає Алекс.Коли в "Хартію" потрапляє контакт іноземця, що хоче долучитися до "Гуахіро", починається процес. З людиною спілкуються, дізнаються про попередній (не)бойовий досвід, стан здоров'я, наявність кримінального минулого і мотивацію приїхати в Україну. Після наступних скринінгів майбутній боєць приїжджає в Україну і підписує контракт. Водночас беруть на службу не всіх — громадяни Венесуели, дуже юні чи з серйозними захворюваннями в "Гуахіро" не потраплять. "Наші контакти вже літають між іноземцями, вони дзвонять і кажуть, що хочуть у нас служити", — каже рекрутер бригади "Хартія" і зазначає, що немалу роль відіграють відео в ТікТок, які публікують бійці і які приваблюють їх же земляків.Як "Хартія" сформувала цілий підрозділ виключно з іспаномовних бійцівАлекс каже, цьому посприяла інфраструктура для іспаномовних у бригаді - перекладачі, інструктори, люди, які говорять іспанською мовою і розуміють їхній менталітет. "А ще "Хартія" не кидає людей на м’ясо, і вони це знають", — зауважує чоловік.Водночас на системному рівні проблеми з рекрутингом іноземців залишаються. Алекс додає, що попри велику кількість іноземців у лавах Силах оборони України, досі нормально не функціонує система проходженням ними медкомісій. Наприклад, для МСЕК потрібна реєстрація у сімейних лікарів, яких у іноземців часто просто не існує. Бійці "Гуахіро" служать стрільцями, мінометниками, але поки що не операторами дронів — для цього треба добре володіти українською, щоб чітко передавати інформацію.Рекрутер каже, що "Хартія" приваблює не лише рекрутів із Латинської Америки. Європейці й американці також ідуть у бригаду, але їхня мотивація інша - це не гроші, а воєнний досвід.фото: "Хартія"У іноземців є привілей піти, коли їм заманетьсяАлекс наголошує: попри інтерес іноземців у ЗСУ, це обов'язок українців - захищати свою державу, а ще розуміти, що в армії будуть усі. "Якщо українець прийшов в армію, це надовго. Іноземці ж можуть розірвати контракт після шести місяців несення служби, вони мають привілей піти, коли їм заманеться.Крім того, ситуація може змінитись: перестануть їхати нові люди, а ті, хто є, будуть звільнятися, або ж їх країні закриють в'їзд до ЄС. Статись може що завгодно. Покладатись лише на іноземців, робити ставку тільки на них неправильно. Вони можуть приходити до нас одразу групами й групами йти, а це моментально підриває боєздатність підрозділу", — каже Алекс.