Еспресо

Це були ще долоукостні часи в Україні, коли Будапешт був містом підскоку, а невеликі розміри країни дозволили при нагоді об'їздити її must hаvе. Я бачив, що поряд з мадярською та англійською мовою, на інформаційних стендах чи касах, третьою йшла навіть не німецька, а польська. Польський злотий писався третім і на табличках обміну валют, як у нас, в той час, русскій рубль. Я намагався зрозуміти, звідки ж така теплота між двома народами. Не могло ж воно взятися нізвідки. Факти нагромаджувалися, хоча відповіді не давали. Були спочатку суперниками, біля сотні років, в завоюванні Галичини. Так, Львів міг балакати не польською, а мадярською, бо, згідно з династичним правом, угорці мали право на корону Данила. Але коли мадяри все ж поступилися Галичиною між ними та поляками запанувала згода. Коли Гітлер лише готував війну в Європі, то польський міністр закордонних справ Бек, перебуваючи в Берліні, погодився на аншлюс Австрії та ліквідацію Чехословаччини, бо фюрер пообіцяв йому не чіпати Гданськ. Правда, перед тим, Гітлер, перераховуючи свої територіальні претензії, в розмові з лордом Галіфаксом, назвав Австрію, Чехословаччину та Польщу, але польська ненависть до чехів була такою сильною, що вони й не помітили, як ріжуть гілку під собою. Читайте також: Триває орбанізація Польщі, — журналіст ВуйціцькийЗнайома історія, чи не так? Так ось, крім ірраціональної ненависті до чехів, яких гонорові поляки вважали дрібнобуржуазними нікчемами, була й цілком осяжна політична ціль. Ліквідація Чехословаччини давала можливість нарешті здійснити давню мрію: спільний кордон з Угорщиною. Саме тому, коли мадяри розпочали агресію проти Підкарпатської Русі — польська армія, виконуючи розпорядження Варшави, розстрілювала вояків Карпатської Січі, які були громадянами Речі Посполитої та з її паспортами намагалися повернутися додому. Угорці теж ненавиділи чехів: і за Словаччину, яку вважали вкраденою Прагою, і за конкуренцію в часи Габсбургів. Ненавиділи настільки, що коли перед Судетами старий адмірал Хорті їхав до Польщі, до своїх любих союзників, то розглядав варіант літака. Його вернуло від огиди, що потяг пройде територією ненависної Чехословаччини. Врешті, коли Хорті прибув до Польщі, то його, попри зиму, вздовж всієї залізниці від кордону і до самого Кракова зустрічали бурульки з польських дітей, які вітали узурпатора трону Карла І. На Вавелі влаштували банкет на 800 осіб, а потім убили 31 кабана на полюванні в Біловежжі.Вже за якийсь час мрія поляків здійснилася — вони отримали спільний кордон з мадярами. Ціною України та Чехословаччини. Правда, ненадовго: трохи як за рік Польща перестала існувати. Нині вона має усі шанси повернутися на сто років назад. Іншування, політичний екстремізм, отруєння історією та аномальне зростання популярності неофашистів — це вже поховало Польщу Ґедройця і воскресило Польщу Дмовського. Читайте також: "Угорщина є дуже важливим партнером для Польщі": Навроцький сподівається на хороші відносини з ОрбаномТу Польщу, яка тиснула руку Гітлеру, окупувала Заолжя, а перед тим називала майбутнього президента Чехословаччини "срака Бенеша". І саме чехи — ще сто років тому дали найкраще пояснення отієї теплоти між поляками та угорцями, яка панує вже сотні років. "Чехословацького президента вразила манія величі Бека, його буфонада та відірваність від реальности; чехи вважали це все типово польськими рисами", - так пише польський історик Пйотр Маєвський. Манія величі. Буфонада. Відірваність від реалій. Яке ж стовідсоткове попадання. Поляки та мадяри любляться саме тому, що схожі в цьому.  А ще тому, що вважають один одного шляхетними націями. Тоді як інші — якісь чехи, словаки чи українці, порох на їх замшевих чоботях. Манія величі. Буфонада. Відірваність від реалій. І хоча це завжди закінчується однаково, все ж ніяк не виправить ні поляків, ні мадяр. Що ж, хоч в біді їм буде добре разом.* Публікується зі збереженням стилю автораДжерелоПро автора: Олег Манчура, журналіст.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.