Еспресо

Про це пише Вlооmbеrg.За словами трьох осіб, обізнаних у цій справі, група співробітників ФБР переглядала архіви Епштейна в межах масштабної ревізії, яка проводилась для підготовки матеріалів до потенційного оприлюднення. Ім’я Трампа, як і прізвища інших публічних осіб, були вилучені задля захисту приватності, оскільки на момент початку федерального розслідування у 2006 році вони не обіймали державних посад.Робота з архівами була розпочата у відповідь на передвиборчу обіцянку Трампа розсекретити документи, що стосуються Епштейна. Так, згідно з повідомленням, у березні директор ФБР Каш Патель направив агентів із Нью-Йорка та Вашингтона до архівного центру у Вінчестері, де ті долучились до працівників, які обробляють запити відповідно до закону про свободу інформації (FОІА).У липні сенатор-демократ Дік Дурбін повідомив, що до процесу долучили близько тисячі працівників. Вони переглянули понад 100 тисяч документів, зокрема стенограми засідань великого журі, справи прокурорів і багаторічні матеріали ФБР щодо Епштейна.Редагування проводилося відповідно до дев’яти винятків, передбачених FОІА — серед них захист приватності, національної безпеки та інформації, що може зашкодити слідству.Що відомо про справу ЕпштейнаУ 2007 році мільярдера Джеффрі Епштейна звинувачували у сутенерстві та схилянні декількох десятків неповнолітніх до проституції, нагадує "Громадське".  Розслідування тривало у 2002-2005 роках у Нью-Йорку та Флориді. Тоді Епштейн пішов на угоду зі слідством — його справу вів Алекс Акоста, який тоді був прокурором Південної Флориди й погодився на угоду з Епштейном. У підсумку той провів у в'язниці лише 13 місяців замість багаторічного, а можливо, й довічного терміну, який міг призначити йому суд. Крім того, Акоста погодився приховати факт угоди зі слідством від жертв у цій справі.Проте в листопаді 2018 року газета Тhе Міаmі Неrаld опублікувала власне розслідування, присвячене справі Джеффрі Епштейна і ролі в ньому Алекса Акости. За старою справою журналістам вдалося знайти близько 60 жертв насильства з боку Епштейна.У лютому нинішнього року суддя окружного суду по Південній Флориді Кеннет Марра ухвалив, що приховування інформації від жертв було незаконним.7 липня 2019 року влада США затримала Епштейна. За версією слідства, Епштейн отримував сексуальні послуги від неповнолітніх дівчат і "позичав" їх впливовим людям. Мільярдер не визнав провину, а занадто м'яка угода з Епштейном викликала публічну критику на адресу Акости. Звинувачений у торгівлі людьми та педофілії американський мільярдер Джеффрі Епштейн повісився у камері в 2019 році.

Таку думку в етері Еспресо висловив дипломат Валерій Чалий, голова правління Українського кризового медіацентру, надзвичайний і повноважний посол України у США (2015-2019 рр.) в інтерв'ю ведучому програми "Студія Захід" Антону Борковському."Фактично Росія хоче діяти в парадигмі Російської імперії ХІХ століття, але сил таких немає. Тому ці всі лякалки для першої країни світу, як у мілітарному плані, так і в економічному, це брязкання чимось тим, що у них є. Вони мають на увазі ядерну зброю, але по руках їм уже вдарили у 2022 році", - зауважив Валерій Чалий.За його словами, у РФ були наміри полякати використанням тактичного ядерного боєзаряду. Їм сказали, що буде конвенційна відповідь, але масована. Китайці також тоді зайняли позицію, що це неприпустимо."Я думаю, що всі ці сигнали: заяви проти США, удари по Україні, ескалація і з повітря, і на суходолі - це сигнал Китаю того, що Росія і Путін ще досить сильні, щоб продовжувати виснажувати Америку. Тобто це навіть не американцям, а китайцям сигнал. Тільки Китай може вплинути на свого союзника, адже вони оформили союзницькі стосунки. Пекін має важелі впливу. Правда, цей союзник вже є васалом , Китай грає Росією як інструментом. Путін призвів до того, що позбавив Росію суб'єктності, вона вже ніколи не зможе претендувати на якусь свою велику геополітичну роль, але зараз цей інструмент спрацьовує проти США. Тому це сигнали Сі Цзіньпіну, який не хоче бути в програшній ситуації,  не хоче бути слабким Путіним, а Путін йому готує переговорну позицію з Трампом", - прокоментував дипломат.Російська окупаційна армія в ніч на 31 липня атакувала Україну ракетами й "шахедами". У Києві внаслідок обстрілу загинула 31 людина, серед них три дитини, а також 159 містян постраждали, з них - 16 дітей.

Про це пише Інтерфакс-Україна."Чинна Конституція не надає особливого якогось статусі російській мові. Однак у статті 10, коли йдеться про мови національних меншин та російської, то вона виокремлюється і стоїть осібно. Проблема не лише у букві цієї статті, а в тому, як вона десятиліттями тлумачиться і використовувалася для збереження домінування російської мови в публічному просторі, медіа і освіті. З  огляду на багаторічну колоніальну політику, залишки російської мовної ієрархії, а також поширеність маніпуляцій з темою пригнічення російської мови, наразі постає питання дерусифікації, і в ширшому сенсі - деколонізації мовної політики. Відповідно, через внесення певних змін в Конституцію", – сказала Івановська.Водночас вона акцентувала: зараз зміни до Конституції неможливо внести через воєнний стан, але "це не означає, що ми маємо займатися бездіяльністю, чекати"."Навпаки, саме зараз треба починати роботу, готувати аналітичну базу, вести фахову дискусію, шукати конституційно вивірені формулювання, які позбавлять мову країни-агресора будь-якого привілейованого статусу в українському правовому полі. Тут йдеться не про утиски, а про відновлення історичної справедливості", – додала омбудсменка.Весною 2025 повідомлялось: в Україні продовжує зростати відсоток громадян, які виступають проти викладання російської мови в україномовних школах - з 52% у 2023 році до 58% зараз. Натомість кількість тих, хто підтримує вивчення російської, зменшилася з 42% до 38%.

Про це в етері Еспресо розповів генерал-майор запасу Сергій Кривонос."Вся наша увага прикута до Покровського напрямку. На мій погляд, як військового, найголовніший напрямок ворожих дій – Костянтинівка та Слов'янськ. А головне завдання росіян – провести Костянтинівсько-Слов'янську наступальну операцію з метою повного захоплення Слов'янська і далі взяття під контроль водного каналу Дніпро - Донбас (штучний водотік, що сполучає одні з найбільших річок України - Дніпро та Сіверський Донець, - ред.). Бо найбільша проблема, яка є зараз на території Донбасу, – відсутність системного постачання води", - зауважив Сергій Кривонос.За його словами, попри те, що росіяни свого часу побудували водогін з річки Дон на Донбас, але більшість грошей, яка була виділена на будівництво, вкрадена, відповідно, це абсолютно не вирішило проблему щодо забезпечення водою. Мешканці окупованого Донецька розповідають, що вода надається протягом декількох годин один раз на три доби."Російських окупантів цікавить не стільки забезпечення водою мирного населення, а щоб підприємства, які відновили роботу і працюють на користь РФ, мали воду для технічного забезпечення своїх виробничих процесів. Тому найбільша проблема, яку противник хоче вирішити, - проблема води. І ця проблема може бути вирішена тільки на Слов'янському напрямку. Ті дії, які здійснює ворог і на Покровському, і на Куп'янському напрямках, – достатньо важливі, але, я думаю, що основна увага з часом буде притягнута до Лимансько-Слов'янського та Костянтинівсько-Слов'янського напрямків. Противник докладе максимум зусиль, аби взяти цю ситуацію під контроль", - зауважив генерал. Раніше аналітик та журналіст Сергій Гармаш розповів, що на окупованій частині Донеччини через проблеми з постачанням води місцеві мешканці не можуть цивілізовано облаштувати свій побут, а спека влітку погіршує санітарну ситуацію.1 серпня інформаційний ОSІNТ-проєкт DеерStаtе повідомив, що російська армія мала територіальні успіхи на Донеччині. Окупанти просунулись у Часовому Яру, Торецьку, Зеленому Гаю, поблизу Олексіївки та Андріївки-Клевцевого.

Про це повідомляють Повітряні сили.Атака на ХарківО 20:47 міський голова Ігор Терехов повідомив про удар ворожим дроном "Молния" по місту, деталі зʼясовуються.О 20:57 зʼявилася інформація, що безпілотник влучив поблизу багатоквартирного будинку в Київському районі Харкова. Постраждала дитина."25-річна та 35-річна жінки постраждали в Київському районі Харкова внаслідок ворожого прильоту, їх госпіталізовано. Постраждалим надається вся необхідна медична допомога. Ворог продовжує тероризувати мирне населення Харкова. Тому не ігноруйте сигналів тривоги", - написав голова ОВА Олег Синєгубов о 21:05.Терехов станом на 21:10 поінформував, що в Харкові постраждало пʼятеро людей, серед них хлопчик 9 років."До шести зросла кількість постраждалих у Харкові. 32-річна жінка, 48-річний чоловік та 10-річний хлопчик також шпиталізовані. Усі отримують медичну допомогу в повному обсязі. На місці ворожого удару працюють екстрені служби", - написав Синєгубов о 21:30.Станом на 21:44 кількість постраждалих збільшилась до 10 людей, з яких троє діти, зокрема немовля 5 місяців.Рух дронівО 18:09 Чернігівську область попередили про загрозу застосування ворогом ударних безпілотників. А згодом небезпека поширилась на Сумську область.О 18:48 дрони зафіксували на північному сході від Чернігова, курс південно-західний."Чернігівщина: БПЛА курсом на Остер/Десну/Київщину", - написали Повітряні сили о 19:42.Згодом загрозу застосування ударних безпілотників оголосили у Київській області, зокрема у Вишгородському районі.О 20:09 ПС попередили Житомирську та Київську області, зокрема Вишгородський і Бучанський райони, про небезпеку застосування ударних ворожих БПЛА.О 20:40 безпілотники фіксували на північному сході та сході Чернігівщини, курс південно-західний.Згодом про загрозу застосування ударних дронів поінформували Харків, Харківський район.О 20:55 небезпека поширилась на Броварський та Бориспільський райони Київщини.Станом на 21:09 БПЛА  прямували з Чернігівщини на Київщину, курсом на Київ/Вишгород з північного сходу.Новина доповнюватиметься...

Про це повідомили Ліцей №13 Святошинського району міста Києва та Європейська школа бізнесу Міжнародного європейського університету.У ліцеї написали, що родина загиблих – Аліна Гуменюк (6-А клас), Анастасія Гуменюк (9-А клас) та їхня мама були переселенцями з Донбасу. "Вони тікали від війни, сподіваючись знайти безпеку, нове життя, мир… Але війна наздогнала їх тут", – йдеться в повідомленні.У навчальному закладі згадують, що Аліна й Настя були щирими, добрими, світлими дівчатками: "Ми пам’ятатимемо їхні усмішки, добрі серця, бажання жити й учитися".фото: fасеbооk.соm/sсhооl13.kyіv Також унаслідок ракетного удару РФ загинув випускник ліцею Владислав Гайовий. У навчальному закладі пишуть про нього як про світлого, доброго, вихованого юнака."Це не просто втрати. Це діти. Це наші діти. І ми ніколи цього не пробачимо", – додали в ліцеї.Як поінформували в Європейській школі бізнесу Міжнародного європейського університету, де навчався Владислав Гайовий, разом із юнаком унаслідок атаки загинули його мати, рідний брат і дядько. Живими з родини залишилися його батько та молодший брат.фото: fасеbооk.соm/sсhооl13.kyіv "Ця втрата є невимовно болючою як для родини, так і для всієї нашої університетської спільноти. Світла пам’ять Владиславу – талановитому, щирому, цілеспрямованому студенту, який мав великі мрії та амбітні плани", – додали в закладі.На підтримку обох родин оголошено збори коштів. Долучитися можна на сторінках закладів.У ніч на 31 липня російські війська завдали масованої атаки ракетами та дронами по Києву, внаслідок чого загинула 31 людина, серед них – 3 дитини, ще 159 містян поранено, зокрема 16 дітей.Серед загиблих – 6-річний вихованець клубу карате "Сен-Бін" Матвій Марченко. Також РФ убила учня організації японського рукопашного бою Віталія Рабощука, його 18-річну доньку та їхнього собаку.

Про це вона поінформувала в tеlеgrаm."Сьогодні вперше як премʼєр-міністр провела розмову з Крісталіною Георгієвою — директоркою-розпорядницею МВФ. Вдячна за теплі слова підтримки та співчуття після вчорашнього російського обстрілу Києва", – написала очільниця уряду.Під час діалогу сторони обговорили подальшу кроки у співпраці з МВФ. Наразі українська команда працює над проєктом бюджету-2026."Очікуємо на візит місії Фонду до Києва наприкінці серпня. Попереду місяці інтенсивної роботи й переговорів. Розраховуємо на підтримку і тримаємо зобовʼязання", – акцентувала Свириденко. Термін чинної кредитної програми МВФ на суму близько $16 млрд спливає у 2027 році. Через невизначеність щодо тривалості війни може знадобитися додаткове фінансування. 

Про це заявив генерал Сухопутних сил США у відставці та колишній командувач об'єднаних Збройних сил НАТО в Європі Веслі Кларк в інтерв'ю ведучому програми "Студія Захід" Антону Борковському на телеканалі Еспресо.Він порівняв конфлікт на Близькому Сході та війну Росії проти України."По-перше, Ізраїль уже багато років фактично перебуває в стані воєнної оборони, готуючись до протистояння іранській ядерній програмі, загрозі балістичних ракет, а також до боротьби з іранськими терористичними проксі-силами, такими як "Хезболла" і ХАМАС", - зазначив генерал.Він наголосив, що Іран отримав певну допомогу з боку Росії і, ймовірно, також з боку Північної Кореї. "Проте його військовий потенціал не можна порівнювати з потенціалом Росії – це очевидно. По-друге, США надали Ізраїлю фактично необмежену підтримку в його обороні від Ірану. За даними ЗМІ, ми витратили близько 25%  наших власних запасів протиракет на захист Ізраїлю в цей період. Це ракети, які не можуть бути легко замінені з огляду на нинішні темпи виробництва у Сполучених Штатах", - сказав Кларк.Генерал зауважив, що Україна такої підтримки від США не отримала. "На мою думку, серйозні прорахунки були допущені адміністрацією Байдена ще на початку війни. Якби ми вчасно надали Україні артилерію, НІМАRS, F-16, АТАСМS, боєприпаси та стрілецьку зброю, хвилю російських атак, ймовірно, вдалося б зупинити. Успіхи, досягнуті у вересні 2022 року, могли б повторитися або перерости у ширший контрнаступ, але Сполучені Штати не спромоглися дати рішучу відповідь на загрози російської агресії, і як наслідок війна досі триває", - додав він.Військовий сказав, що Європа, схоже, займає більш рішучу позицію щодо Росії, однак її можливості допомоги Україні залишаються обмеженими. "Ідея, щоб європейські країни закуповували американське озброєння, є логічною, і я сподіваюся, що вони зроблять це якомога швидше та забезпечать його оперативне постачання на фронт. Проте на полі бою все ще існує серйозна нерівновага. З погляду військової стратегії, кількість потенційних цілей у Росії значно більша, ніж в Ірані. Територія, яку Україна має захищати, теж набагато ширша, ніж територія Ізраїлю. І навіть попри наявність передових оборонних систем Ізраїль не зміг повністю зупинити іранські ракети, близько 25% із них усе ж досягали цілей. Отже, якою б ефективною не була оборона, самою лише обороною цю війну не виграти. Вона може стримати поразку, але не забезпечить перемогу", - підсумував Кларк. 

1. Скорочення строку з 50 днів до 10 означає лише те, що Дональд Трамп не бачить сенсу в жодному з цих термінів. Уже зараз зрозуміло, що Путін проігнорує будь-які ультиматуми — і робить це відкрито, кидаючи виклик і явно демонструючи безпорадність усього світу на чолі зі США.В таких умовах немає сенсу далі чекати, адже з кожним днем американський президент виглядає дедалі більшим посміховиськом в очах світу.2. Питання: що станеться на 11-й день?Теоретично, це могли б бути "вторинні тарифи" з законопроєкту Ліндсі Грема. Але цей проєкт так і не був ухвалений. У разі його прийняття президент США отримав би зручний і гнучкий інструмент тиску на покупців російської нафти по всьому світу. Думаю, якби ультиматум був підкріплений цим законом, він звучав би загрозливіше — хоча б тому, що, крім тарифів, там було передбачено чимало інших засобів впливу.Тобто, якщо ми й побачимо якісь "тарифні" заходи, вони точно відрізнятимуться від того, що чули й бачили ще з квітня.3. Очевидно, що США насправді не хочуть робити нічого радикального. Ідеальна для них ситуація — щоб усе вирішилося якось саме собою, без особливих витрат з боку Америки.Читайте також: Ніякого завершення війни за 10 днів не будеТому пропозиція щодо вторинних тарифів фактично зводиться до намагання розширити коло тих, хто тиснутиме на Путіна. У цей контекст вписуються і зустріч Келлога з Лукашенком, і обіцянки штрафних тарифів проти Індії, і намагання схилити Китай до участі в тиску на Росію.У цьому ж контексті візит Стіва Віткоффа до Москви може розглядатися американцями як крайня спроба домовитися з Путіним бодай про щось.4. Індія вже заявила, що переглядає постачання нафти з Росії.Натомість Китай нічого конкретного не відповів. Хоча в медіа писали, що він уже нібито відкинув можливість відмови від російської нафти під тиском американців, насправді реліз МЗС КНР нічого подібного не містить.Дослівна цитата: "Китай вживатиме розумних заходів енергетичної безпеки, виходячи з власних національних інтересів". Очевидно, що в цьому немає жодного натяку на згоду з блокувальними тарифами в 500% в обмін на дешеву нафту з Росії.5. Є питання: чи має Китай можливість вплинути на Путіна, щоб той припинив війну?Питання непросте. Є приклад Північної Кореї, яка економічно залежить від Китаю на 99,9%. Але, попри таку залежність, вплив Китаю на її військові програми — мінімальний. Санкції Ради Безпеки ООН проти КНДР, підтримані Китаєм, — яскраве цьому підтвердження.Очевидно, що військово-технічне співробітництво між Росією та Китаєм є суттєвим. Верстати, електроніка, двигуни, оптика, навігаційні системи тощо — все це активно постачають китайські підприємства до Росії, і воно використовується у війні проти України.Тож, якщо Китай і може вплинути на Путіна, то, ймовірно, лише припиненням постачання продукції подвійного призначення — як напряму, так і через треті країни.Але щоб Китай на це пішов, йому треба щось запропонувати натомість — те, що буде справжньою цінністю для Пекіна. Можливо, питання тарифів і є такою цінністю, хоча й тут є сумніви.Читайте також: Ультиматум Трампа: торги будуть довгими6. Якщо узагальнити все викладене вище, то виходить, що шанси зупинити війну впродовж серпня хоч і залишаються, але вони надзвичайно малі. У США не так багато нових інструментів тиску на Путіна.По суті, вся стратегія зводиться до того, щоб тиснути на партнерів Росії, аби ті тиснули на неї разом зі США. Навіть у випадку, якщо Китай та Індія відмовляться від купівлі російської нафти, це не стане катастрофою для Росії, яка змусить її зупинити війну. Найімовірніше, Кремль просто ще більше забере грошей із цивільних секторів економіки на користь війни.Вести війну стане трохи складніше, але не настільки, щоб її припинити.Найбільша надія — що країни Глобального Півдня у відповідь на "тарифні заходи" Трампа таки допоможуть створити достатній тиск на Путіна, аби він зупинив війну. Якщо це станеться — це буде ще одне диво в цій війні.Але краще б замість усього цього дали нарешті "Томагавки" і не обмежували вибір цілей.ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.

Про це повідомила організація Вrіng Кіds Васk UА."15-річна Марія сміливо відстоювала свою українську ідентичність — у вишиванці ходила до російської школи, сперечалася з учителями щодо України. За це однокласники обзивали її "укропкою", цькували й били, а вчителі писали доноси й погрожували мамі позбавленням батьківських прав", – написали в матеріалі.Також вдалося повернути 4-річну Мілану та 8-річного Сашка: сімʼї погрожували відібрати дітей, якщо вони не підуть до школи РФ. Їхню маму змусили оформити російські документи, а бабусю – пройти детектор брехні, коли для Мілани з інвалідністю було важко знайти ліки в окупації."17-річний Семен вирішив не чекати повноліття і тікати з окупації, щоб уникнути призову до російської армії після того, як його однокласників, попри юний вік, змусили вступити до лав збройних сил РФ. Та й до нього додому вже приходили представники військкомату, погрожували штрафом та фізичною розправою за неявку за повісткою", – пише організація.Водночас окупанти допитували 15-річну Ліну за проукраїнський коментар у соцмережах 6 годин поспіль та погрожували арештом."Після того дівчина боялася, що за нею стежать та що одного дня примусово відправлять до так званого російського табору перевиховання", – розповіли в матеріалі.25 липня в рамках ініціативи Вrіng Кіds Васk UА Україні вдалося повернути ще одну групу дітей з тимчасово окупованих територій, що жили під російським тиском.