Еспресо

Про це повідомляє фінансовий портал "Мінфін".Курс долара в Україні на сьогодніСтаном на 09:00 долар у середньому можна купити за 41,05 грн, а продати за 40,95 грн.В обмінниках долар можна купити за 41,05 грн, а продати - за 40,94 грн.У приватників купити долар зможете по 41,05 грн, а продати - по 41,12 грн.У банках середній курс продажу долара становить 41,50 грн, купівлі - 40,90 грн.Курс євро на сьогодні Євро в середньому можна купити по 46,95 грн, а продати по 46,70 грн.Євро в обмінниках сьогодні продають населенню в середньому по 46,95 грн, а купують по 46,70 грн.У приватників євро можна купити в середньому по 46,95 грн, продати по 46,70 грн.У банках євро в середньому продають по 47,23 грн, а купують по 46,45 грн.Курс валют НБУНаціональний банк України встановив офіційний курс долара на рівні 41,22 грн. Євро за курсом НБУ коштує 46,82 грн.Курс валют ПриватБанку Долар ПриватБанк купує по 40,70 грн, продає по 41,40 грн. Євро купує по 46,20 грн, продає по 47,20 грн.Курс злотого до гривні Польський злотий за курсом НБУ коштує 10,90 грн, в обмінниках у середньому 10,74 грн у купівлі та 10,85 грн у продажу.Інші валютиМолдовський лей за курсом НБУ коштує 2,38 грн, в обмінниках — у середньому 2,28 грн у купівлі та 2,48 грн у продажу.Румунський лей за курсом НБУ вартує 9,41 грн, в обмінниках — у середньому 8,84 грн у покупці та 9,20 грн у продажу.Чеська крона за курсом НБУ коштує 1,87 грн, в обмінниках — в середньому 1,72 грн у покупці та 1,85 грн у продажу.Прогнози щодо ринку валютУ 2025 році значних змін на валютному ринку не прогнозується, різких курсових коливань очікувати не варто, оскільки курс валют перебуває під контролем НБУ. Про це зазначив у коментарі "Еспресо" інвестиційний банкір Сергій Фурса. За його словами, значної девальвації гривні не буде, адже Нацбанк використовує курс валюти, зокрема, для боротьби з інфляцією. Восени 2024 року інфляція в Україні прискорилася. Фурса прогнозує, що перший квартал 2025 року не сильно відрізнятиметься, інфляція залишиться високою. Якщо ж вона буде сповільнюватися, НБУ може дозволити гривні більше девальвувати, але ці рухи також будуть обмеженими. "На кінець наступного року ми очікуємо 45 грн за долар, – каже експерт. – У нас забезпечна фінансова підтримка на наступний рік з боку іноземних партнерів, тобто вона повністю профінансована. Таким чином резерви НБУ залишатимуться на дуже високому чи навіть рекордному рівні. Як результат, у нього буде достатньо ресурсів, аби стримувати різкі коливання на валютному ринку". Водночас керуючий партнер Бюро інвестиційних програм економіст Олександр Бондаренко в ефірі Еспресо зазначив, що поступова девальвація гривні є частиною свідомої політики НБУ та Мінфіну."Мінфін заклав у бюджет на 2025 рік курс валюти на рівні 43,5 гривні за долар, але його ще можуть переглянути й підвищити до 44 гривень. Тому очікувати зміцнення гривні не варто. Тим більше, що в Україні зберігається дефіцит зовнішньої торгівлі на рівні 2–2,5 мільярда доларів щомісячно, ми імпортуємо більше, ніж експортуємо. Це серйозна проблема для економіки, оскільки країна виробляє й продає за кордон менше, ніж купує. Така ситуація безпосередньо впливає на валютний курс, – пояснив Бондаренко.За словами економіста, на курс гривні також впливають міжнародна фінансова допомога та бюджетний дефіцит. Ми витрачаємо більше, ніж заробляємо, що створює додатковий тиск на гривню. За його словами, у 2025 році можна очікувати подальшої девальвації гривні щодо долара та євро."Слід враховувати, що здешевлення гривні вигідне Міністерству фінансів і Нацбанку. Україна має отримати понад 35 мільярдів доларів міжнародної допомоги наступного року. Ці кошти, здебільшого у доларах і євро, конвертують у гривню. Якщо курс становитиме 44 гривні за долар, це дозволить отримати більше гривневих надходжень для виплати зарплат бюджетникам, фінансування опалювального сезону та інших потреб. Таким чином, поступова девальвація гривні є частиною свідомої політики НБУ та Мінфіну", – переконаний Бондаренко.

Про це розповіла етнологиня Олена Щербань в етері телеканалу "Еспресо"."Будете здивовані: з давніх-давен випікали баби або бабки. Це первісна назва, адже слово паска - уже охристиянена бабка. Панетоне, коломбо, крафіни, мафіни - це вже наслідки глобалізаційних процесів, взаємообміну інформацією між країнами. Здобна бабка - це символ доброго хліба, який збирає біля себе всю родину, ось у чому сенс. Хліб для українців - це основна страва. На щодень він пісний. Колись це був узагалі сірий хліб. А здобна бабка - пишна, добра, гарна й бажана", - наголосила Щербань.Етнологиня також додала, що раніше в бабку встромляли гілочку верби, тому що верба першою пробивається крізь холод, і ця сила, краса нібито переходить у весняну здобу."Головне - аби ми пекли цю весняну здобу. Наша весняна здоба освячена й здобрена любов'ю тієї господині, яка її випікає. До речі, нині здобу - паски, бабки - випікають і чоловіки", - зауважила Щербань.Читайте також: Мармурові, блискучі або космічні: як гарно розфарбувати яйця на Великдень. 

Про це він розповів в етері Еспресо. "Наразі на лінії, де оборону тримає наша бригада "Рубіж", достатньо напружена ситуація. Противник абсолютно постійно, щоденно робить по три-п'ять накатів штурмових дій. При тому без якоїсь великої кількості техніки, але водночас із великою кількістю особового складу. І це створює певні проблеми, тому що вони реально навіть не дають відпочити і штурмують просто постійно. Водночас ми бачимо, що вони накопичують техніку, тобто в найближчому часі вони будуть штурмувати і з технікою. Те, що в них нічого не вийде, це однозначно факт. Це не перший буде і навіть не 10-й штурм, який наша бригада відбиває на лінії бойового зіткнення. Але тим не менше, ми бачимо, що вони постійно пробують, постійно намагаються проводити і повітряну розвідку для того, щоб знайти наші слабкі місця і намагаються трішечки змінювати свою тактику. Але знову ж таки, наша бригада до цього готова, тому я впевнений, що все буде добре", - зазначив він. Військовий зауважив, що росіяни намагаються прорватися на будь-якій техніці, а спроби проїхати на мотоциклах - це вже класика."На мотоциклах це взагалі вже класика, і, дійсно, вони їздять на мотоциклах, при тому там може їхати п'ять-десять мотоциклів, які намагаються максимально прорватися вже не на лінію бойового зіткнення, тобто не на абсолютний нуль, а трошечки далі для того, щоб закріпитися і створити таку, умовно, сумотоху. Щоб, умовно кажучи, наші війська начебто мали стріляти і назад, і вперед, для того, щоб знищити противника, тому що він посередині. Але водночас це мотоцикли. І дуже кумедно бачити, коли половина з тих російських солдат падає з цих мотоциклів. Будь-який снаряд відразу збиває їх, вони теж перекочуються. Тобто таким методом вони намагаються зробити максимальний бліцкриг, максимально, умовно кажучи, проїхати як найглибше і десь там трішечки закріпитися", - розповів він.Військовослужбовець також зазначив, що наступ росіян не припиняється."Їхній наступ в принципі і не зупиняюся, можна так сказати, але водночас на лінії, де оборону тримає наша бригада, ми наразі спостерігаємо достатньо стабільну, я не знаю, як правильно сказати, стабільність штурмів. І ми теж знаємо, що до них привозять все нових і нових бійців. При тому, крайні полонені, які попадалися нашій бригаді, де бійці бригади “Рубіж” брали в полон росіян, це люди, які мали підготовку в районі тижня, в районі восьми днів. Один хлопчина мав два тижні, але вони зовсім не навчені. Це при тому два тижні з моменту підписання контракту до моменту попадання в полон. Це два тижні його служби і все", - додав Андрій Отченаш.Для того, щоб краще бачити ворога бригада "Рубіж" проводить здір FРV-дрони.Ціль: 1 млн грн. Посилання на банку. Номер картки банки: 4441 1111 2822 216714 квітня Андрій Отченаш розповів, що дрони на фронті - розхідний матеріал. Особливо FРV. Таких на одній ділянці військові витрачають до 30 на день. І не всі з них долітають до ворога та знищують його.

Про це повідомив очільник видавництва Коmubооk Павло Швед у fасеbооk."Друзі, сумна новина. 10 квітня раптово відійшов у вічність талановитий перекладач і загалом дуже світла та добра людина Бойко Тарас Богданович. Для нас він переклав, зокрема, "Місис Делловей" Вірджинії Вулф, "Серце пітьми" Джозефа Конрада і більшу частину збірки творів Лавкрафта", - зазначив Швед.Про смерть перекладача повідомила його дружина."Більшу частину свого життя проживав в Івано-Франківську. Навчав іноземної мови студентів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Івано-Франківського національного медичного університету та інших вишів. Потім певний час проживав у Києві. Працював перекладачем при Верховній Раді та Міністерстві юстиції. Разом із владикою Стрийським Тарасом Сеньківим, владикою Івано-Франківським Володимиром Війтишиним та іншими делегатами у 1989 році проводили голодування в Москві на підтримку УГКЦ. Отримав особливі заслуги перед УГКЦ", — зазначила родина перекладача.Як пише "Читомо", завдяки Тарасу Бойку українською перекладені тексти письменників Салмана Рушді ("Джозеф Антон", "Лука й вогонь життя", "Гарун і Море Оповідок", "Флорентійська чарівниця", "Сатанинські вірші"), Сюзен Зонтаґ ("Хвороба як метафора", "Метафори СНІДу"), Вірджинії Вулф ("Місіс Делловей"), Томаса Пінчона ("Веселка тяжіння"), Трумена Капоте ("Сніданок у Тіффані"), Г. Ф. Лавкрафта ("Поклик Ктулгу"), Філіпа К. Діка ("Чи мріють андроїди про електричних овець"), Тома О’Ніла ("Давні друзі"), Даїті О Гоґейна ("Історія кельтів"), Джейсона Джонсона ("Аліна"), Джона МакКормака ("Історія Ірландії"), Р. Ч. Спрола ("Невидима рука", "Заскочені стражданням", "Божий задум"), Ерін Гантер (серія "Зграя") та інших."Мені завжди хочеться, аби переклад був "український". Маю на увазі, аби не впадало в очі, що то переклад. Але такого досягти складно. … Дуже багато сказано про всілякі підходи до перекладу в різних "теоріях перекладу", але, боюся, що мало перекладачів дотримуються, в буквальному значенні цього слова, їхніх численних правил. Особисто досліджував "Відтворення ритму новел Василя Стефаника англійською мовою". І цілком погоджуюся з Олексою Логвиненком, що в перекладі найголовніше ритм. Також погоджуюся з тим, що треба вчитися на поганих перекладах, себто на тому, як не треба перекладати. А якщо хороший переклад, то одразу важко зрозуміти, чому він хороший. Просто хороший. Легко читається", — розповідав він в інтерв’ю видавництву Коmubооk. 

Про це Андрій Єрмак повідомив у себе в Теlеgrаm-каналі. "Щойно приземлився в Парижі. Прилетіли разом з міністром закордонних справ Андрієм Сибігою та міністром оборони Рустемом Умєровим", - зазначив Єрмак. Він повідомив, що в рамках візиту заплановано серію двосторонніх та багатосторонніх зустрічей з представниками держав коаліції охочих та спроможних гарантувати безпеку, зокрема з Франції, Німеччини та Великої Британії."Також заплановані зустрічі з представниками США, які в цей час перебувають у Франції. Працюємо над важливими питаннями для безпеки України та всієї Європи", - додав керівник офісу президента України.Напередодні пресслужба Державного департаменту США підтвердила, що Держсекретар США Марко Рубіо та спеціальний представник президента Дональда Трампа Стів Віткофф цього тижня відвідають Францію, де з-поміж іншого обговорять війну в Україні. 

Про це пише Еurасtіv.Зазначається, що протягом 24 годин у Мелоні заплановані зустрічі з Дональдом Трампом і віцепрезидентом США Джей Ді Венсом."Ніякого тиску, як ви можете собі уявити. Це складний момент. Ми зробимо все можливе - подивимося, що з цього вийде", - заявила Мелоні перед візитом до Вашингтона.Видання наголошує на гарних відносинах між італійською прем'єркою та Трампом. Один з дипломатів ЄС заявив, що Мелоні може використати "свою особисту хімію"."Ми досить розслаблені. І якщо Мелоні використає свою особисту хімію з Трампом на користь ЄС, тим краще", - заявив він.Раніше стало відомо, що Джорджа Мелоні планує зустрітися з Дональдом Трампом 16 квітня. Вона хоче обговорити можливість скорочення взаємних мит між США та Євросоюзом.

Про це повідомляють Суспільне та РБК-Україна із посиланням на власні джерела.Зазначається, що Прокопіва підозрюють в організації схем із незаконного переправлення чоловіків призовного віку до Європи.За даними джерел, скоро з'явиться детальна інформація по справі від правоохоронців.Кличко відсторонив Прокопіва через розслідування Віhus.Іnfо22 жовтня 2022 року Кличко звернувся до правоохоронних і антикорупційних органів для того, щоб вони перевірили факти, викладені журналістами-розслідувачами Віhus Іnfо щодо Прокопіва."А також на час перевірки, задля її обʼєктивності, відсторонюю Прокопіва від виконання обовʼязків заступника голови КМДА із самоврядних повноважень", - написав мер.Того ж дня Володимир Прокопів написав заяву на звільнення після розслідування журналістів Віhus.Іnfо.Довідка. Володимир Прокопів - депутат Київради з 2014 року, очільник фракції "Європейська Солідарність". 

Про це пише Fіnаnсіаl Тіmеs. Йдеться про систему RаріdDеstrоyеr, яку розробив консорціум під керівництвом французького оборонного концерну Тhаlеs. Вона використовує радіочастотне випромінювання високої потужності для виведення з ладу або знищення електроніки дронів на відстані.За інформацією Міністерства оборони Великої Британії, два рої з восьми дронів було знешкоджено під час нещодавнього випробування. Загалом же у рамках проєкту знищили понад 100 БПЛА.Як зазначають у виданні, технологія все ще перебуває на ранній стадії розвитку. Систему RаріdDеstrоyеr перевозять на платформі вантажівки і вона потребує великої кількості енергії.Цей тип зброї випускає широкий промінь енергії, який коштує відносно недорого й дозволяє збивати кілька дронів одночасно. За словами експертів, така система добре працює проти великої кількості дронів, але через те, що вона діє без точного наведення, її складно застосовувати для захисту об’єктів, як-от аеропорти.Як зауважили у виданні, ця технологія також орієнтована на захист від ракет. Військово-морські сили США оголосили, що у 2026 році випробують мікрохвильову зброю високої потужності під назвою Рrоjесt Меtеоr, здатну знищувати протикорабельні балістичні ракети.У січні 2024 року у Великій Британії вперше випробували лазерну зброю проти повітряних цілей. Ця зброя прямої видимості може вразити мішень зі швидкістю світла.  

Про це повідомила перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко в ефірі телемарафону "Єдині новини".За словами Григоренко, наразі більшість регіонів здійснили евакуацію цінностей першої та другої категорій — найбільш цінних частин колекцій. Евакуювали 500 тис. одиниць частини музейного фонду. Але загалом потрібно вивезти 6 млн обʼєктів з 63 закладів 12 областей, які перебувають під постійним обстрілом РФ.Водночас інструкції з визначення цінності музейних предметів застарілі й потребують оновлення. МКСК разом з експертами громадського сектору розробить нові проєкти цих документів.  "Задача на рівні експертного середовища, на рівні працівників музеїв — дійсно переоцінити й переписати документи, щоб черговість евакуації було визначено в інший спосіб", — повідомила перша заступниця міністра.МКСК разом із громадськими організаціями, зокрема Коаліцією дієвців культури та експертним середовищем, в межах стратегії розвитку культури на період до 2030 року працює над створенням оновлених інструкцій з евакуації культурних цінностей. Низка таких кроків включена до операційного плану заходів з реалізації у 2025—2027 роках стратегії розвитку культури в Україні на період до 2030 року, розробленої МКСК спільно з громадськістю."Ми напрацюємо нові рекомендації, щоб змінити підхід до визначення черговості евакуації. Вони знадобляться не лише під час війни, а й у разі надзвичайних ситуацій або техногенних катастроф", — наголосила Галина Григоренко.Наступні черги евакуації плануються у взаємодії між музеями, обласними військовими адміністраціями та МКСК.За даними Мінкульту, оприлюдненими 3 квітня, Росія за час повномасштабної війни пошкодила 1419 пам’яток культурної спадщини.З прифронтових територій вдалося евакуювати понад пів мільйона культурних артефактів. При цьому Україна просить Європу допомогти в евакуації цінностей за кордон 

Про це Еспресо.ТV пише з посиланням на офіційний сайт УЄФА.Транслятором усіх матчів Ліги конференцій в Україні є медіасервіс Меgоgо.Ліга конференційЧвертьфінал. Повторні матчі17 квітня19:45 "Ягелоннія" (Польща) - "Бетіс" (Іспанія)Перший матч - 0:219:45 "Фіорентина" (Італія) - "Цельє" (Словенія) Перший матч - 2:122:00 "Челсі" (Англія) - "Легія" (Польща) Перший матч - 3:022:00 "Рапід" (Австрія) - "Юргорден" (Швеція)Перший матч - 1:0