Gazeta.ua

У вересні настає гаряча пора збору врожаю. Але це також хороший час для посіву зелені та ранньостиглих овочів, які встигнуть дати врожай до морозів.
Також у перший місяць осені на грядках готують ґрунт до зими, ділять багаторічники, обрізають рослини та наводять лад у саду. Gаzеtа.uа розповість, що посадити у вересні за місячним посівним календарем та які інші роботи в саду та на городі треба встинути зробити.
Фази Місяця у вересні
4 вересня - остання чверть;
11 вересня - молодик;
18 вересня - перша чверть;
26 вересня - повня.
Вважається, що на зростальному Місяці краще висівати культури, які формують урожай над землею, а на спадному - займатися коренеплодами, обрізуванням дерев і підготовкою ділянки до зими.
Що посіяти у вересні, щоб ще зібрати урожай
Вереснева погода часто дозволяє продовжити сезон свіжої зелені. Головне - не зволікати, адже зі скороченням світлового дня та зниженням температури рослини ростуть повільніше.
Шпинат. Одна з найкращих культур для осіннього посіву. Він добре переносить прохолоду та може дати ніжне молоде листя ще до морозів. Для осіннього вирощування краще обирати скоростиглі сорти.
Редиска. На початку вересня можна посіяти ранньостиглі сорти. Осіння редиска часто виходить соковитішою, адже не страждає від літньої спеки. Важливо лише не загущувати посіви та регулярно поливати грядку.
Салат і рукола. Листовий салат, рукола, крес-салат та інша швидкоросла зелень можуть порадувати урожаєм уже через кілька тижнів. Їх зручно висівати невеликими партіями, щоб збирати свіже листя поступово.

Кріп і петрушка. У теплий вересень ще можна посіяти зелень для молодих сходів. Кріп росте швидше, а петрушка може залишитися зимувати на грядці й навесні рано дати першу зелень.
Кінза. Коріандр добре почувається за помірної температури, тому початок осені вдалий час для посіву. За сприятливої погоди молоду ароматну зелень можна зрізати ще восени.
Пекінська капуста. Якщо посіяти скоростиглі сорти на початку місяця, за теплої осені можна отримати молоде листя або невеликі качани. Водночас варто враховувати погодні умови конкретного регіону.
Які роботи потрібно провести на городі у вересні
Вересень - один із найважливіших місяців для прибирання та підготовки ділянки до нового сезону.
Зберіть урожай. Не залишайте стиглі овочі та фрукти на рослинах надовго. Регулярно збирайте помідори, перець, баклажани, гарбузи, коренеплоди та пізні сорти яблук і груш.

Приберіть рослинні рештки. Бадилля та хворі рослини не варто залишати на грядках. Якщо на них були ознаки грибкових або інших захворювань, такі рештки краще не додавати до звичайного компосту.
Посійте сидерати. На звільнених грядках можна посіяти гірчицю, фацелію, жито, овес або інші зелені добрива. Вони допомагають поліпшити структуру ґрунту, стримують ріст бур'янів і захищають землю від вимивання поживних речовин.
Підготуйте грядки до зими. Після збирання врожаю перекопайте або розпушіть ґрунт - залежно від його стану та обраної технології вирощування. За потреби внесіть компост чи інші органічні добрива.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли копати картоплю: найсприятливіші дні за місячним посівним календарем
Роботи в саду
Збирайте плоди в суху погоду, відразу відокремлюючи пошкоджені екземпляри від тих, які плануєте зберігати. Підпирайте гілки, перевантажені плодами, щоб вони не зламалися.
Після збирання врожаю огляньте дерева та кущі, видаліть сухі й пошкоджені гілки, зберіть опале хворе листя та зіпсовані плоди. Також вересень підходить для посадки багатьох плодових дерев і ягідних кущів, адже ґрунт ще зберігає тепло, а осіння волога допомагає рослинам краще вкоренитися.
Не забувайте про полуницю: старі та хворі листки варто прибрати, грядки прополоти, а за сухої погоди - полити. Також саме час завершити посадку нових кущиків, щоб вони встигли добре вкоренитися до зими.
Не забудьте про квітник
На початку осені можна висаджувати весняні цибулинні квіти. У вересні традиційно садять тюльпани, нарциси, гіацинти, крокуси та інші цибулинні, дотримуючись оптимальних строків.

Осінь здається вдалим часом для посадки саду. Спека вже відступила, ґрунт ще зберігає тепло, а до весни дерева мають час адаптуватися. Проте така схема підходить далеко не всім плодовим культурам. Деякі молоді дерева просто не встигають сформувати достатньо міцну кореневу систему до морозів і можуть серйозно постраждати взимку.
Садівники назвали п'ять плодових дерев, із посадкою яких восени краще не поспішати, особливо в регіонах із холодними зимами

Осінь здається вдалим часом для посадки саду. Спека вже відступила, ґрунт ще зберігає тепло, а до весни дерева мають час адаптуватися. Проте така схема підходить далеко не всім плодовим культурам. Деякі молоді дерева просто не встигають сформувати достатньо міцну кореневу систему до морозів і можуть серйозно постраждати взимку.
Садівники назвали п'ять плодових дерев, із посадкою яких восени краще не поспішати, особливо в регіонах із холодними зимами, пише Маrthаstеwаrt.
Інжир. Цій теплолюбній культурі потрібно достатньо часу, щоб добре вкоренитися. За словами Метта Банча, директора з садівництва та освіти Каnsаs Сіty Соmmunіty Gаrdеns, молодий інжир може не пережити сильні морози.
Коли температура стабільно опускається приблизно нижче -9 °С, дерев'янисті стебла можуть почати відмирати, тоді як сформована коренева система виживає під землею. Щойно висаджений інжир просто не встиг сформувати таку стійкість.
Експерт радить висаджувати інжир навесні або на початку літа, коли ґрунт уже достатньо прогрівся.
Інжир швидко росте в теплу погоду, тому посадка наприкінці весни або на початку літа дає йому найбільше часу для розвитку коренів і пагонів перед зимою, пояснює він.
Лимони. Лимонні дерева дуже чутливі до морозів. У регіонах, де взимку регулярно бувають мінусові температури, їх краще вирощувати в контейнерах, щоб із настанням холодів перенести в захищене місце.
"Головне для плодового дерева - чи зможе воно пережити зимову погоду з тією кореневою системою, яку має зараз", - каже Ліндсі Честейн, засновниця Тhе Wаddlе аnd Сluсk.
Чим далі на північ ви живете, тим ближче до початку весни варто планувати посадку.
Персики. Молоді персикові дерева можуть не встигнути вкоренитися, якщо посадити їх надто пізно восени.
"У них просто недостатньо часу, щоб укоренитися до того, як зимові холоди скують ґрунт", - пояснює сертифікований арборист Ерік Ліндберг.
У холодних регіонах безпечніше висаджувати персики ранньою весною, поки дерево ще перебуває у стані спокою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сім квітучих дерев, які перетворять маленький сад у справжню родзинку двору
Апельсини. Як і лимони, апельсинові дерева погано переносять сильні морози. У теплому кліматі осіння посадка може бути цілком вдалою, однак там, де зими прохолодні, дереву потрібен весняно-літній період, щоб адаптуватися та наростити коріння.
Абрикоси. У регіонах із суворими зимами їх також краще не садити восени. Водночас у місцевостях із м'яким кліматом осінь і зима можуть бути вдалим періодом для посадки.
"Прохолодніша погода зменшує стрес, а коріння може продовжувати рости до весни"", - зазначає Ліндберг.
Експерти наголошують: важливе не лише правильне дерево, а й час та умови його посадки.
"Правильне дерево, посаджене у правильний час і в правильний ґрунт, має найкращі шанси добре рости протягом багатьох років"", - підсумовує фахівець.

Існує безліч квітучих чагарників, які можуть додати яскравого кольору вашому саду. Є посухостійкі сорти, які не потребують багато догляду.
Зокрема рожева чагарникова троянда - надійна посухостійка ландшафтна троянда, яка безперервно цвіте яскраво-рожевими махровими квітами від весни до заморозків.

Півонії можуть десятиліттями рости на одному місці й щороку тішити пишним цвітінням. Однак іноді рослину доводиться пересаджувати: через переїзд, зміни в саду, нестачу сонця або надто загущені посадки.
Експерти нагадують, що робити це варто нечасто, адже після пересадки півонії може знадобитися два-три роки, щоб повністю відновитися, пише Маrthаstеwаrt.
"Якщо є можливість, найкраще залишити їх у ґрунті й не турбувати", - каже Кейді Адельман із Аdеlmаn Реоny Gаrdеns.
Коли пересаджувати півонії
Найкращий час - осінь, коли рослина переходить у період спокою. За словами Лори Кубес із Ніddеn Sрrіngs Реоny Fаrm, саме тоді півонія спрямовує енергію на розвиток кореневої системи, який продовжується аж до промерзання ґрунту.
"Вони зосереджують енергію на розвитку коренів аж до замерзання землі, що створює основу для активного росту наступної весни",- пояснює експертка.
Орієнтуватися варто не лише на календар, а й на погоду.
"Стежити за погодою та чекати першого відчутного похолодання - найкращий орієнтир для пересадки", - зазначає Адельман.
Ще одна ознака - листя починає змінювати колір із зеленого на бурий.
Де краще посадити півонію
Для пересадки оберіть сонячне місце з добре дренованим ґрунтом.
"Повне сонце необхідне півоніям, щоб вони формували міцні стебла, здатні утримувати великі квіти", - каже Кубес.
Навіть невелике затінення може призвести до того, що стебла під час цвітіння будуть хилитися до землі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Красиві, але викликають алергію та опік: сім рослин, яким не місце в саду
Як правильно пересадити
Спочатку обережно обкопайте кущ по колу, намагаючись не пошкодити коріння, а потім поступово підніміть рослину із землі. Кореневу систему варто промити водою, щоб добре бачити бруньки росту - так звані "вічка", з яких наступного року з'являться нові стебла.
Для нової півонії викопайте яму приблизно вдвічі ширшу за кореневу систему. Рослину не можна садити надто глибоко: коренева шийка має розташовуватися приблизно на 2,5 см нижче поверхні ґрунту.
Не садіть надто глибоко. Водночас жодна частина кореня не повинна залишатися над землею", - наголошує Кубес.
Після пересадки півонію потрібно рясно полити та протягом наступних кількох тижнів регулярно зволожувати ґрунт. Він має залишатися вологим, але не перетворюватися на болото. Варто пам'ятати, що в перший рік після пересадки цвітіння може не бути або квіти будуть значно меншими - рослині потрібен час, щоб знову наростити міцну кореневу систему.

Важливо не лише створити яскравий сад біля дому, а й вхід до нього. Арка, обплетена духмяними трояндами, клематисами чи декоративною фасолею, створює справжній ефект "вау" - ніби потрапляєш у райський куточок.
Сорт плетистої троянди Zерhеrіnе без шпичаків, з ніжними махровими квітками та солодким ароматом, ідеальний для розміщення біля входу.

Щоб створити красивий сад, зовсім не обов'язково мати велику ділянку. Навіть на невеликій території можна виростити дерева, які навесні та влітку тішитимуть рясним цвітінням, не займаючи при цьому весь вільний простір.
Головне - правильно підібрати вид і врахувати його майбутні розміри та потреби, пише Маrthаstеwаrt.
Багряник канадський - одне з найкращих рішень для невеликого саду. Навесні його гілки вкриваються рожево-фіолетовими квітами, які приваблюють запилювачів.
"Це одне з моїх улюблених квітучих дерев для невеликих садів. Вони залишаються відносно компактними й дарують багато кольору, не захоплюючи весь простір", - зазначає співзасновниця застосунку Sееd tо Sрооn Керрі Спунмор.
Ще один гарний варіант - квітучий кизил. Він декоративний не лише навесні: восени його листя набуває червоних і пурпурових відтінків, а на гілках з'являються яскраві плоди.
Арборист Марк Чізголм пояснює, що його природно невеликі розміри та здатність рости під кронами інших дерев роблять його чудовим вибором для садів, де після обіду буває тінь.
Для тих, хто хоче побачити цвітіння якомога раніше, фахівці радять магнолію зірчасту. На початку весни вона вкривається ароматними білими квітами у формі зірок.
Її повільний ріст і природно компактна форма роблять її особливо придатною для невеликих садів", - каже Чізголм.
Ірга теж може стати чудовою окрасою ділянки. Навесні вона цвіте білими гронами, пізніше дає ягоди, а восени радує яскравим листям. Після того як дерево добре вкоріниться, воно не потребує складного догляду. Достатньо час від часу видаляти пошкоджені та загущені гілки.
Для теплішого клімату підійде креп-мирт. Він цвіте влітку, коли багато весняних дерев уже відцвіли. На ньому з'являються грона квітів рожевого, червоного, фіолетового або білого кольору, розповідає Спунмор.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чотири декоративні кущі, які не варто садити біля дому - поради садівників
Існують також карликові сорти, придатні для зовсім маленьких ділянок.
Не варто забувати й про декоративну яблуню. Навесні вона вражає великою кількістю квітів - від білих до різних відтінків рожевого та червоного. Існує багато компактних сортів, які добре підходять для невеликих садів, але важливо обрати стійкий до хвороб сорт, що відповідатиме вашому простору, наголошує Чізголм.
Завершує список дерен Коуса. Він має гарну вазоподібну форму крони, відзначається стійкістю до хвороб, а наприкінці весни радує ніжним цвітінням. Восени його листя забарвлюється в насичені червоні та пурпурові тони.
Навіть маленький сад може потопати у квітах. Правильно підібране дерево стане його справжньою окрасою - і для цього зовсім не потрібна велика ділянка.

Існує безліч квітучих чагарників, які можуть додати яскравого кольору вашому саду. Є посухостійкі сорти, які не потребують багато догляду.
Зокрема рожева чагарникова троянда - надійна посухостійка ландшафтна троянда, яка безперервно цвіте яскраво-рожевими махровими квітами від весни до заморозків.

Наприкінці літа для багатьох городників настає час збирати картоплю. Але поспішати з викопуванням не варто: недостиглі бульби гірше зберігаються, а якщо залишити врожай у землі надовго, він може постраждати від надмірної вологи та гниття. Тож насамперед потрібно звернути увагу на стан самих рослин.
Головна ознака стиглості - пожовкле й висохле бадилля. Якщо воно приблизно на 80% стало млявим і сухим, картоплю вже можна перевіряти. Викопайте кілька кущів і огляньте бульби: у зрілої картоплі шкірка має бути щільною й не повинна легко здиратися пальцем.
Орієнтуватися можна і на терміни дозрівання сорту. Зазвичай картопля достигає приблизно через 90-100 днів після посадки, хоча точний час залежить від сорту та погодних умов.
Важливо правильно вибрати й погоду для збирання. Найзручніше копати картоплю через три-чотири дні після дощу, коли ґрунт уже підсох, але ще залишається достатньо пухким. У мокрій землі бульби можуть пошкодитися та гірше зберігатися взимку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як зберігати моркву, щоб залишалась соковитою та хрумкою до весни
За місячним календарем сприятливим періодом для викопування картоплі вважають фазу спадного Місяця. Наприкінці серпня 2026 року для цих робіт називають 29, 30 і 31 серпня.
Якщо ж урожай не встигли зібрати в останні дні літа або вирощуєте пізні сорти, роботи можна продовжити у вересні - найбільш підходящим періодом вважають 1-10 вересня.

Якщо під час викопування картоплі виявили бульби з білими або довгими паростками, не поспішайте їх викидати. Таке трапляється, коли бульби тривалий час перебувають у вологому ґрунті, особливо після дощів.
Якщо картопля тверда, без гнилі та неприємного запаху, її можна перебрати, обірвати паростки, добре просушити й використати найближчим часом. А от садити її у наступному році небажано. Вона може не дати гарного врожаю в новому сезоні. Тому це не найкращий вибір посівного матеріалу. Картопля просто зведеться.

Восени настає час збирати врожай моркви. Але виростити великі й соковиті коренеплоди - це лише половина справи. Значно важливіше правильно зберегти їх протягом усього холодного періоду, щоб аж до травня морква не в'янула, не ставала м'якою та не втрачала свого смаку.
Gаzеtа.uа розповість про спосіб зберігання моркви, який варто перевірити цієї зими.
Використайте звичайний поліетиленовий пакет. За правильних умов він допоможе зберегти вологу та соковитість моркви на довгі місяці.
Спочатку правильно підготуйте моркву
Для тривалого зберігання відбирайте лише цілі, здорові та щільні коренеплоди. Моркву з тріщинами, порізами чи ознаками гнилі краще використати першою - вона не пролежить довго.
Після викопування зріжте бадилля, залишивши лише невеликий край біля верхівки. Самі коренеплоди бажано не мити, якщо на них немає великої кількості мокрого ґрунту. Достатньо обережно очистити моркву від землі та дати їй добре обсохнути.
Як зберігати моркву в поліетиленовому пакеті
Підготовлену суху моркву складіть у щільні поліетиленові пакети. Не варто заповнювати їх доверху. Краще розкласти врожай невеликими порціями. Це зручно ще й тому, що якщо в одному пакеті почне псуватися морква, інший урожай не постраждає.
Важливий момент: пакет не потрібно щільно зав'язувати. Усередині має бути невелика вентиляція, щоб не накопичувався надлишок вологи та не з'являвся конденсат. Можна залишити пакет відкритим або зробити в ньому кілька невеликих отворів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що робити з викопаною картоплею, яка пустила паростки
Де найкраще тримати моркву
Моркву в пакетах потрібно зберігати у прохолодному темному місці з достатньо високою вологістю. Найкраще підійдуть льох або підвал. У теплій квартирі коренеплоди швидше втрачатимуть вологу та почнуть в'янути.
Періодично запаси варто перевіряти. Якщо на моркві з'явився конденсат, пакет потрібно провітрити, а коренеплоди оглянути. Усі м'які або пошкоджені екземпляри одразу прибирайте, щоб вони не стали причиною псування інших.
Чому цей спосіб працює
Поліетиленовий пакет допомагає створити навколо моркви середовище, у якому вона повільніше втрачає вологу. Саме тому коренеплоди довше залишаються пружними, соковитими та хрусткими. Головне - не допустити надмірної вологості й утворення конденсату.

У серпні томати потребують особливого догляду. Потрібно спрямувати сили куща на наливання та дозрівання плодів. Саме тому досвідчені обривають зайві квіти на верхівці помідорів.
Коли кущ томатів уже сформував достатньо плодів, верхні квіти можуть уже не встигнути нормально сформуватись і згодом дозріти, особливо наприкінці літа.

Якщо у вашому дворі є сонячне місце, яке отримує від шести до восьми годин прямого світла щодня, це чудова можливість посадити одне з корисних і "смачних" фруктових дерев. Сонячне світло є основним "паливом" для вироблення цукрів, які роблять фрукти солодкими. Без належної кількості сонця плоди будь-якого фруктового дерева будуть дрібними і не найкращими за смаком.
За умови вибору правильного сорту та належного догляду ви зможете виростити красиве дерево, яке даватиме смачні плоди та демонструватиме яскраве цвітіння, що приваблює корисних запилювачів. Експерти та арбористи дали свої рекомендації, які сонцелюбні дерева можна вирощувати у саду, пише Маrthа Stеwаrt.
Слива

Сливове дерево прекрасно почуває себе під прямим сонцем. Девід Фрід, власник розплідника Еlmоrе Rооts, зазначає, що сливові дерева процвітають у місцях, які отримують від шести до восьми годин прямого сонячного світла щодня. Якщо буде менше - плоди зазвичай залишаються дрібними, твердими та надмірно кислими.
Фрід рекомендує висаджувати сливові дерева ранньою весною або пізньою осінню, розміщуючи їх на відстані близько 3,5 м одне від одного. Така щільніша посадка допомагає деревам уникати більшості заморозків і зменшує тиск комах. У спекотні літні місяці важливим є регулярний полив. Фрід радить давати кожному дереву близько 19 л води через день. Сливи найкраще ростуть у добре дренованому піщано-суглинистому ґрунті із кислотністю рН від 6.0 до 6.8.
Шовковиця

Шовковиця добре відома своєю невибагливістю. Вона може повільно рости у напівтіні. Однак для оптимального формування плодів, солодкості та багатих врожаїв їй необхідне повне сонячне освітлення. Схожі на ягоди плоди за смаком нагадують ожину, малину та сушений інжир, що робить свіжу шовковицю чудовими ласощами.
Дерево гарно почуває себе на сонці, легко вирощується, переносить різні типи ґрунтів і за оптимальних умов може жити до 100 років. За належного догляду шовковицеві дерева можуть давати від 45 до 100 кг плодів щорічно, каже Фрід. Щоб досягти рясного врожаю, дайте дереву багато сонця і добре дренований ґрунт із кислотністю рН від 5.5 до 6.8.
Персик

Персики - це класичні фрукти, які люблять за їхній соковитий, солодкий смак. Роберт Дікі, персиковод у четвертому поколінні та власник ферми Dісkеy Fаrms, Іnс., зазначає, що цим деревам потрібно щонайменше від шести до восьми годин щоденного сонця та добре дренований, багатий на поживні речовини суглинистий ґрунт. При виборі дерева Дікі рекомендує обирати сорт, сумісний із вашою зоною морозостійкості.
"Персикові дерева, як правило, процвітають у зонах від 6 до 8, тому якщо ви живете в холоднішому регіоні, зосередьтеся на виборі холодостійкого сорту персика", - каже він.
Дікі також рекомендує обирати сорти, які дозрівають із кінця червня до середини вересня. Зазвичай це сорти з кісточкою, що легко відокремлюється. Регулярна обрізка дозволяє сонячному світлу та циркуляції повітря досягати внутрішньої крони дерева, що зменшує тиск хвороб і шкідників, сприяючи належному фотосинтезу для забезпечення стабільного росту й плодоношення.
Яблуня

Маючи сонячне місце, вам не доведеться залишати свій двір, щоб збирати яблука - ви зможете зробити це просто на власному подвір'ї. Крісті Балдіні, садівниця у Wіndswерt Gаrdеns, зазначає, що яблуні чудово ростуть під прямими сонцем.
"Майже всі фруктові дерева дають свої найкращі плоди за умови отримання щонайменше шести-восьми годин прямого сонячного світла щодня", - каже вона.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: П'ять вічнозелених рослин, які в жодному разі не варто обрізати: поради садівників
Разом із сонячною стороною і добре дренованим ґрунтом яблуням дуже корисна щорічна обрізка внутрішніх гілок. Це забезпечує належне проникнення сонячного світла та повітря, що допомагає зменшити грибкові захворювання й тиск шкідників. Для успішного запилення й стабільного врожаю переконайтеся, що ви посадили інший сорт яблуні на відстані близько 9-15 метрів.
Інжир

Інжирні дерева найкраще ростуть у сонячних умовах. Щоб плоди були смачними та солодкими, рослині треба шести до восьми годин прямого сонячного світла щодня. Девід Фрід зазначає, Якщо його буде замало, дерево спрямує енергію на збільшення кількості листя замість розвитку плодів. Крім того, нестача світла може призвести до того, що будь-які сформовані плоди передчасно опадуть або залишаться твердими, кислими й недозрілими.
Тим, хто планує вирощувати інжир в холодніших регіонах, зокрема в зонах від 5 до 7 (українська зона морозостійкості), рекомендується висаджувати дерево на 5-10 см глибше, ніж рівень ґрунту в розплідниковому горщику. Цей прийом допомагає ізолювати коріння від зимових морозів. На прямому сонці інжир процвітає в добре дренованому, багатому на органіку ґрунті з рН від 6.0 до 7.5, (від слабокислого до нейтрального). Уникайте посадки інжирних дерев у глинисті ґрунти.
Груша

При вирощуванні на прямому сонці груші неймовірно солодкі, маслянисті й соковиті, часто з тонкими квітковими або ванільними нотками. Цим деревам необхідне повне сонячне світло, щоб рости, давати солодкі плоди та розвивати міцні гілки, здатні витримати урожай. Без достатнього сонячного світла грушеві дерева стають більш сприйнятливими до борошнистої роси, утворюють слабкі гілки й можуть бути сезони без врожаю.
Фрід рекомендує висаджувати груші ранньою весною, щоб допомогти сформуватися їхній кореневій системі до настання літньої спеки. При посадці дерева обирайте місце з повним сонцем, відмінною циркуляцією повітря та добре дренованим, родючим суглинистим трохи кислим ґрунтом від 6.0 до 7.0.
"Уникайте ділянок, де застоюється холодне повітря, також відомих як "морозні кишені", оскільки цвіт груші чутливий до пізніх весняних заморозків", - каже Фрід.
Черешня та вишня

Як черешня, так і вишня потребують достатньої кількості сонця - від шести до восьми годин щодня, щоб розвиватись та давати свої яскраві, солодко-терпкі плоди. Коли світла мало, фотосинтез уповільнюється. Дерево витрачає енергію на витягування гілок до світла замість виробництва плодів. Недостатнє сонячне освітлення призводить до слабкого цвітіння, затримки росту, грибкових захворювань і дрібних, блідих, надмірно кислих ягід.
При посадці ґрунт має бути добре дренованим, пухким і багатим на органічні речовини з кислотністю від 6.0 до 7.0. Розміщуйте вишневе чи черешневе дерево з південного або західного боку ділянки, щоб максимально збільшити вплив сонячного світла.

Поради для легкого старту
Аналіз ділянки: перевірте рівень ґрунтових вод та освітленість.
Запилення: якщо площа саду обмежена, надавайте перевагу самозапильним сортам або щепленим дерева-садам (де на один стовбур щеплено кілька сортів).
Локальні розплідники: купуйте саджанці у місцевих розплідниках - такі рослини вже акліматизовані до умов вашого регіону та мають вищий відсоток приживлюваності.

Серпнева спека та тривала посуха перетворили тисячі садів на сухі жовті пасовища.
Більшість господарів роблять фатальну помилку - починають заливати газон водою щодня невеликими порціями, сподіваючись повернути йому зелений колір, пише Тhе Guаrdіаn.
Експерт із садівництва та догляду за газонами Монті Дон застерігає: таке поверхневе зволоження лише знищує траву.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Колір гортензій можна змінювати: що для цього потрібно
"Коли ви збризкуєте газон водою потроху щовечора, коріння трави залишається біля самої поверхні ґрунту в пошуках вологи. В результаті під пекучим сонцем воно згорає миттєво. Замість цього поливайте рідко, але максимально глибоко - один або два рази на тиждень, аби вода просочилася на глибину 10-15 сантиметрів. Це змусить коріння рости глибоко в землю, де волога зберігається набагато довше", - пояснює фахівець.

Також експерти закликають підняти леза газонокосарки на максимум або взагалі відкласти стрижку до перших осінніх дощів: висока трава створює природну тінь для власного коріння і зберігає залишки вологи в ґрунті.

Косити газони влітку доводиться ледь не щотижня. Тому закономірно, що виникає питання: куди подіти скошену траву.
Просто її викинути або спалити - не зовсім правильно, адже скошена трава може принести користь.

Якщо під час викопування картоплі виявили бульби з білими або довгими паростками, не поспішайте їх викидати. Таке трапляється, коли бульби тривалий час перебувають у вологому ґрунті, особливо після дощів.
Важливо правильно оцінити стан бульб і вирішити, які з них можна залишити для їжі, а які краще використати інакше.
Якщо картопля тверда, без гнилі та неприємного запаху, її можна перебрати, обірвати паростки, добре просушити й використати найближчим часом. А от садити її у наступному році небажано. Вона може не дати гарного врожаю у новому сезоні. Тому це не найкращий вибір посівного матеріалу. Картопля просто зведеться, розповідає Gаzеtа.uа селекціонер Микола Завальний.
"Якщо іншого картоплі на насіння немає, то вже можна висадити і цю бульбу з обірваними паростками. Таку картоплю треба одразу скласти окремо, а навесні перед посадкою замочити на 20 хв в рожевий розчин марганцівки. Тоді така картопля може дати гарний врожай. Якщо немає марганцівки, то слід на 30 хвилин замочити у іншому розчині - розведіть 50 грам попелу у відрі води", - пояснює садівник.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що треба болгарському перцю в серпні, щоб швидше почервоніти
Як правильно зберігати викопану картоплю
Після збирання не складайте картоплю одразу в мішки або ящики. Її потрібно перебрати й добре просушити в затіненому, сухому та провітрюваному місці. Потім бульби варто ще раз оглянути та відкласти ті, що мають пошкодження, гниль або вже активно проростають.
Для тривалого зберігання найкраще залишати сухі, тверді та здорові бульби без паростків. А картоплю, яка вже почала проростати, краще використати першою.

В останній місяць літа після збору основного врожаю, ще є можливість отримати ще один врожай.
Після часнику, ранньої картоплі, цибулі чи зелені на грядках звільняється місце, яке не варто залишати порожнім. Якщо правильно підібрати культури, до осінніх заморозків можна встигнути отримати свіжу зелень, соковиту редиску чи ніжну руколу.

У серпні зеленому перцю можна допомогти дозріти швидше. Головне зараз - не стимулювати нове листя, а спрямувати сили рослини на вже сформовані плоди.
Як змусити зелений перець почервоніти швидше, розповість Gаzеtа.uа.
Приберіть зайві квіти та зав'язі
Якщо на кущі ще масово з'являються нові квіти, їх можна видалити. Нові зав'язі забирають поживні речовини, які зараз краще спрямувати на дозрівання вже сформованих перців.
Не перегодовуйте азотом
Азот стимулює ріст зеленої маси, а не дозрівання плодів. Тому в серпні не варто захоплюватися азотними добривами. Якщо кущ активно нарощує листя, підживлення краще скоригувати в бік калію.
Дайте достатньо калію
Калій важливий для формування та дозрівання плодів. Можна використовувати готове добриво для перцю та томатів із перевагою калію, суворо дотримуючись дозування виробника.
Поливайте, але не заливайте
Перець не любить ні пересушування, ні постійно мокрого ґрунту. Поливайте після підсихання верхнього шару землі, бажано теплою водою. Різкі перепади від сильної посухи до надмірного поливу можуть створювати додатковий стрес для рослини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що посадити у серпні, щоб до заморозків зібрати ще один урожай
Приберіть частину листя, яке затінює плоди
Не потрібно оголювати кущ повністю. Але нижнє пожовкле листя та окремі листки, які щільно закривають уже сформовані плоди, можна видалити. Це покращить провітрювання і доступ світла.
Захищайте кущі від нічного холоду
У серпні ночі поступово стають прохолоднішими. Якщо температура помітно падає, особливо наприкінці місяця, перець можна накривати агроволокном на ніч. Тепло допоможе плодам продовжувати дозрівати.
Не поспішайте зривати великі зелені плоди
Якщо вони вже досягли характерного для сорту розміру, залиште їх на кущі. За сприятливої погоди вони поступово змінять колір із зеленого на жовтий, помаранчевий або червоний - залежно від сорту.


У серпні томати потребують особливого догляду. Потрібно спрямувати сили куща на наливання та дозрівання плодів. Саме тому досвідчені обривають зайві квіти на верхівці помідорів.
Коли кущ томатів уже сформував достатньо плодів, верхні квіти можуть уже не встигнути нормально сформуватись і згодом дозріти, особливо наприкінці літа.

В останній місяць літа після збору основного врожаю, ще є можливість отримати ще один врожай.
Після часнику, ранньої картоплі, цибулі чи зелені на грядках звільняється місце, яке не варто залишати порожнім. Якщо правильно підібрати культури, до осінніх заморозків можна встигнути отримати свіжу зелень, соковиту редиску чи ніжну руколу.
Селекціонерм Микола Завальний розповів Gаzеtа.uа, що ще можєна встигнути посіяти і мати до перших серйозних холодів.
"Особливо, якщо пройшов дощ, важливо не пропустити цей момент і у вогку землю висадити горох. він швидко сходить і ще можна встигнути поласувати молодим горошком до заморозків. Також у серпні ще садять кратоплю, щоб у жовтні їсти її молодою", - радить Микола Завальний.
Також без сумніву варто посадити кріп, цибулю на перо та широколисті салати. Восени зелень навіть соковитіша та смачніша, каже садівник.
Що ще посадити:
Редиска. Один із найкращих варіантів для серпневого посіву. Обирайте скоростиглі сорти. Вона швидко росте, а прохолодніші серпневі ночі часто сприятливіші для формування соковитих коренеплодів, ніж літня спека.
Насіння висівають у добре зволожений ґрунт, а сходи регулярно поливають, щоб редиска не стала гіркою та жорсткою.
Руколу можна сіяти протягом серпня, особливо якщо хочеться мати свіжу зелень до осені. Вона швидко сходить і вже за кілька тижнів після появи паростків можна зрізати молоде листя.
Перевага серпневого посіву ще й у тому, що в прохолоднішу погоду рукола повільніше грубішає та довше залишається ніжною.
Шпинат любить прохолоду, тому друга половина літа та початок осені для нього підходять набагато краще, ніж спекотні місяці. Посіяний у серпні шпинат встигне сформувати розетку листя до холодів. А якщо осінь буде теплою, свіжу зелень можна буде збирати досить довго.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Для чого у серпні обривати верхні квіти на помідорах: проста хитрість для щедрого врожаю
Листовий салат також добре підходить для пізнього посіву. У серпні краще вибирати ранні сорти, які формують урожай за короткий термін.
Сіяти салат варто на сонячній або злегка затіненій ділянці. Найважливіше - не допускати пересихання ґрунту, адже нестача вологи може негативно позначитися на якості листя.
Чорна чи біла редька. Вона досить швидко формує коренеплід, а прохолодна погода сприяє тому, щоб він був соковитим і ніжним.
Ріпу особливо зручно вирощувати на грядках, які звільнилися після ранніх культур.
Щавель. Якщо хочеться мати молоду зелень не лише до осені, а й на наступний сезон, серпень - підходящий час для посіву щавлю. До холодів рослини встигнуть зміцніти, а навесні одними з перших дадуть свіжі листочки.
Обирайте культури з коротким періодом вегетації та сорти, які встигають сформувати врожай за кілька тижнів.
Перед посівом грядку потрібно звільнити від рослинних решток, розпушити ґрунт і за потреби внести зрілий компост. Насіння висівають у добре зволожену землю, а після появи сходів особливу увагу приділяють поливу.
Також варто враховувати, що серпень може бути спекотним, тому молоді сходи бажано захищати від пересихання. Для цього грядки можна замульчувати тонким шаром органічного матеріалу.

Високорослі помідори здатні давати щедрий урожай аж до осені, але для цього їм потрібне правильне підживлення.
У період наливання плодів рослинам особливо важливі калій, фосфор і мікроелементи, які прискорюють дозрівання, покращують смак і допомагають томатам вирости великими та м'ясистими. Також у цей час важливо попередити появу фітофтори

Несподіване вʼянення троянд може стати сигналом, що з кущем щось не так. Чи виникла хвороба, чи зʼявився шкідник.
Експерти з садівництва назвали найпоширеніші причини поникнення троянд і як вирішити проблему, поки не пізно, пише mаrthаstеwаrt.
Занадто багато сонячного світла
Хоча трояндам потрібне сонячне світло для рясного, здорового цвітіння, його надмірна кількість може спричинити протилежну реакцію.
"Троянди процвітають на повному сонці, але інтенсивне полуденне сонце в поєднанні з високими температурами може спричинити тимчасове в'янення, оскільки рослина втрачає вологу швидше, ніж її коріння може її замінити, каже Келлі Фанк, президент і генеральний директор Jасksоn Реrkіns.
Це особливо часто трапляється під час літньої спеки.
Щоб уникнути поникнення, спричиненого інтенсивним післяобіднім сонцем та високою спекою, Фанк рекомендує рясно поливати троянди вранці, щоб рослини були зволоженими до найспекотнішої частини дня.
Якщо ваша троянда знову відновлюється ввечері, вона, ймовірно, реагує на спеку, а не зазнає постійної шкоди.
Недостатній полив
Недостатньо зволожені троянди втрачають тургорний тиск, що робить клітини рослин набряклими, а тканини жорсткими. Це призводить до в'янення листя та квітів, пояснює Фанк.
Надмірний полив є таким же проблематичним, оскільки насичений ґрунт обмежує кисень навколо коренів, заважаючи їм ефективно поглинати воду та поживні речовини.
Перед поливом завжди перевіряйте верхні кілька сантиметрів ґрунту; якщо він сухий на дотик, вашим трояндам потрібна вода. Прагніть до постійно вологого (не мокрого) ґрунту.
Поливайте ґрунт глибоко один або два рази на тиждень, відповідно коригуючи свій графік під час дощів або посухи. Якщо ваш ґрунт завжди вологий, можливо, вам доведеться додати до нього компост, щоб покращити дренаж.
Екстремальна спека
Листя може здаватися млявим вдень, а квіти часто в'януть швидше, ніж зазвичай. Хоча цього іноді не уникнути під час спеки, є способи мінімізувати тепловий стрес.
Рідкий полив троянд вранці - найкращий захист. Фанк також рекомендує уникати удобрення під час сильної спеки та підтримувати шар мульчі, щоб коріння залишалося прохолоднішим. Більшість здорових троянд відновлюються, як тільки температура стає помірною пізніше вдень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чотири декоративні кущі, які не варто садити біля дому - поради садівників
Надмірне удобрення
Удобрення троянд може додати необхідні поживні речовини до вашого ґрунту та збільшити утворення цвітіння, але перебільшення може призвести до опадання квіткових головок, каже Рон Деніелс, головний розарій Американського товариства троянд.
Зазвичай, вкорінені троянди отримують користь від раннього весняного удобрення, щойно вони починають розпускати листя, та ще одного раунду наприкінці весни або на початку літа після першого цвітіння. Припиніть підживлення наприкінці літа або на початку осені, інакше ви стимулюєте нове зростання безпосередньо перед тим, як кущ перейде в стан спокою.
Проблеми з корінням
Щоб зберегти коріння здоровим, садіть троянди в добре дренованому ґрунті. Якщо дренаж поганий, подумайте про зміну ділянки або посадку на високій грядці.

Існує безліч квітучих чагарників, які можуть додати яскравого кольору вашому саду. Є посухостійкі сорти, які не потребують багато догляду.
Зокрема рожева чагарникова троянда - надійна посухостійка ландшафтна троянда, яка безперервно цвіте яскраво-рожевими махровими квітами від весни до заморозків.

У серпні томати потребують особливого догляду. Потрібно спрямувати сили куща на наливання та дозрівання плодів. Саме тому досвідчені обривають зайві квіти на верхівці помідорів.
Коли кущ томатів уже сформував достатньо плодів, верхні квіти можуть уже не встигнути нормально сформуватись і згодом дозріти, особливо наприкінці літа.
Тому їх багато городників обривають. Тоді поживні речовини потрапляють у зав'язані помідори, а не на нові квіти. Сформовані плоди швидше наливаються і дозрівають ще до початку суттєвого похолодання.
Що робити з помідорами в серпні
Прищипнути верхівку куща
У високорослих томатів верхівку зазвичай прищипують, залишаючи над останньою сформованою плодовою китицею 23 листки. Це зупиняє подальший ріст угору і спрямовує живлення до плодів.
Видалити нові суцвіття
Якщо на верхівці з'являються нові квіти, які вже очевидно не встигнуть дати стиглі помідори до холодів, їх краще обірвати. Молоді зав'язі також можна прибрати, якщо сезон уже завершується.
Прибрати нижнє листя
Листки, які вже пожовкли, торкаються землі або мають плями, потрібно видаляти. Здорове зелене листя без потреби масово не обривайте - воно потрібне рослині для фотосинтезу.
Вирізати пасинки
Нові пасинки, особливо ті, що з'являються нижче або між плодовими кистями, наприкінці сезону краще видаляти. Вони забирають сили, але вже не дадуть повноцінного врожаю.
Не залишати хворе листя на кущі
У серпні особливо уважно стежте за плямами, потемнінням і швидким пожовтінням листків. Уражені частини краще одразу прибирати з грядки, а не залишати під кущем.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Секретний розчин, який змусить томати почервоніти прямо на кущах за три дні
Що робити з уже великими зеленими помідорами
Їх не потрібно обривати тільки для того, щоб вони швидше почервоніли. Якщо плоди здорові й уже набрали розмір, залишайте їх на кущі.
А якщо прогнозують різке похолодання, тривалі дощі або загрозу фітофторозу, частину стиглих і технічно стиглих плодів краще зняти. Вони швидко дозріють у темному приміщенні.
Не обривайте все листя
Поширена помилка - обірвати в серпні майже все листя, думаючи, що сонце швидше забарвить помідори. Насправді рослині потрібне листя, щоб виробляти поживні речовини для плодів.

Високорослі помідори здатні давати щедрий урожай аж до осені, але для цього їм потрібне правильне підживлення.
У період наливання плодів рослинам особливо важливі калій, фосфор і мікроелементи, які прискорюють дозрівання, покращують смак і допомагають томатам вирости великими та м'ясистими. Також у цей час важливо попередити появу фітофтори.

Багато господарів дивуються, чому кущі не плодоносять, а молоді дерева роками стоять у розвитку та сохнуть. Найчастіше причина не у хворобах чи поганому ґрунті, а у "тихій війні" між рослинами. Деякі культури виділяють речовини, що отруюють сусідів, або притягують спільних шкідників.
Про головні заборонені сусідства в саду та на городі розповідає Gаzеtа.uа.
1. Яблуня та малина/смородина
Малина - справжній агресор. Її потужна поверхнева коренева система буквально "висмоктує" з ґрунту всю вологу та калій, залишаючи яблуню голодною. Крім того, підросла малина затіняє нижні гілки дерева, а смородина приваблює спільних шкідників, через яких яблуня перестає родити.
2. Малина біля кущів смородини та агрусу
Ніколи не саджайте малину поруч зі смородиною. Малина миттєво пускає кореневу поросль убік сусіда, переплітається корінням і пригнічує кущ. Вже за лва роки смородина почне дрібніти й засихати.
3. Смородина та порічки біля паркану чи хати
Не висаджуйте ягідні кущі ближче ніж за 1,5 м від суцільного паркану чи стіни будинку. Влітку біля стіни виникає ефект "духовки" - ґрунт перегрівається, застоюється вологе повітря, і кущі миттєво вражає борошниста роса та попелиця.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не встигнуть прижитися: які дерева не варто садити восени
4. Вишня та горіх (або дуб)
Грецкий горіх - найнебезпечніший сусід для будь-якого плодового дерева. Його листя та коріння виділяють токсичну речовину юглон, яка пригнічує все живе навколо. Якщо посадити вишню чи черешню ближче ніж за 6-8 м від горіха, дерево загине за кілька років.
5. Виноград біля високих дерев та кущів
Винограду потрібне максимум сонця і чистий простір. Якщо посадити його під кроною дерева чи поруч із високим кущем, він не лише не набере цукру, а й підхопить мілдью та оїдіум через брак вентиляції.

Туї часто використовують для озеленення садів та парків. Ці хвойні рослини не лише прикрашають ландшафт, але й виконують функцію живої огорожі.
Але, щоб забезпечити їхній правильний розвиток, важливо знати, з якими рослинами їх не рекомендують садити поруч, пише Gаzеtа.uа.
Сусідство туй із деякими рослинами може привести до негативних наслідків.

У серпні дачники масово стикаються з головною бідою сезону: ночі стають холоднішими, з'являються рясні роси, а на томатах починає лютувати фітофтора. Замість того, щоб збирати соковиті та солодкі плоди, доводиться обривати зелені помідори та сподіватися, що вони дійдуть на підвіконні.
Про простий аптечний засіб, який зупинить хворобу та прискорить дозрівання плодів, розповідає Gаzеtа.uа.
Помилка, через яку помідори довго залишаються зеленими
Наприкінці літа кущ продовжує витрачати сили на нарощування зелені та нових зав'язей, які вже просто не встигнуть дозріти. Щоб перенаправити всі поживні речовини прямо в плоди, потрібно зробити три обов'язкові кроки:
Прищипніть верхівки: залишіть над верхньою китицею із зеленими плодами два-три листки, а всю решту верхівки зріжте.
Видаліть нижнє листя: усе листя до першої китиці з помідорами має бути повністю прибране - це покращить вентиляцію і не дасть фітофторі піднятися з ґрунту.
Скоротіть полив: надлишок води у серпні робить плоди водянистими та трісканими.
Секретний підживлювальний розчин для червоніння плодів
Щоб кущ дав сигнали плодам "терміново дозрівати", а шкірка стала міцною та стійкою до фітофтори, досвідчені городники використовують аптечний йод та десертну ложку монофосфату калію (або деревної золи).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому чорніють помідори та як з цим боротися - корисні поради
Рецепт чарівного розчину на 10 л води:
Тепла вода - 10 л
Йод аптечний 5% - 30 крапель (дезінфікує та стимулює дозрівання)
Деревна зола - 1 склянка (або 1 ст. л. монофосфату калію)
Сироватка або молоко - 1 л (утворює захисну плівку на листі від грибків)
Як обробляти:
Ретельно обприскайте кущі та самі плоди по листу у суху погоду пізно ввечері. Завдяки калію та йоду томати почнуть масово віддавати цукор у плоди й почервоніють буквально за кілька днів, а фітофтора не зможе пробитися крізь захисну плівку.

Коли погода змінюється на прохолодну та вологу, у помідорах можуть активно розмножуватися хвороботворні бактерії. У цей час слід ретельно стежити за фітофторою, постійно перевіряти стан листя та плодів, пише Gаzеtа.uа. Особливо фітофтора у цей час загрожує томатам та картоплі.
Фітофтороз зазвичай розвивається при високій вологості, росі, сирій та помірно прохолодній погоді. Листя при фітофторі має великі темно-коричневі плями із зеленувато-сірою окантовкою. Вони не обмежені основними жилками листка. При цьому великі ділянки листя стають сухими і коричневими. Невеликі темно-коричневі або чорні, круглі чи неправильної форми, просякнуті водою ураження можуть починатися на нижньому листі й з'явитися через п'ять днів після зараження.
При сильному ураженні цілі рослини буріють і в'януть, ніби від морозу. Стеблові ураження при цьому тверді, темно-коричневі, з округлими краями.

Яблуні традиційно вважають базовим вибором для власного саду. Однак для вирощування ідеальних плодів вони вимагають чимало зусиль: регулярної обрізки та постійної боротьби з шкідниками типу яблуневої плодожерки. Якщо це фруктове дерево у саду вас постійно розчаровує, варто звернути увагу на альтернативи.
Експерти радять кілька видів плодових дерев, які вирощувати значно простіше. Вони зазвичай потребують менше обробки від хвороб і шкідників, менш вибагливі до формування крони та чудово адаптуються до різних кліматичних умов.
Шовковиця
Шовковиця дарує рясний урожай солодких і соковитих ягід, що зовні нагадують ожину.
"Якби мені довелося рекомендувати одне дійсно просте у догляді фруктове дерево, це, ймовірно, була б шовковиця", - каже арбористка та засновниця навчального проєкту Оrсhаrd Реорlе Сюзан Пойзнер. - "Шовковиці неймовірно витривалі. Вони цінують добрий догляд і періодичну обрізку, але зазвичай не страждають від такої кількості шкідників та хвороб, як яблуні".
Особливістю догляду за шовковицею є тривалий збір врожаю, адже ягоди дозрівають поступово протягом кількох тижнів. Не рекомендується висаджувати це дерево поруч із пішохідними доріжками чи парковкою, щоб опалі ягоди не забруднювали покриття.

Черешня
Черешня може стати чудовою та невибагливою альтернативою у багатьох регіонах, якщо правильно підібрати сорт під свій клімат.
"У багатьох регіонах черешню також дивовижно легко вирощувати, особливо якщо ви оберете сорт, який добре підходить для вашого місцевого клімату. Після вкорінення здорове дерево може давати неймовірну кількість плодів при відносно невеликому догляді", - зазначає Пойзнер.
Основний догляд за черешнею зводиться до літньої обрізки для стримування її росту одразу після збору врожаю.

Ірга
Для тих, хто любить лохину, чудовим рішенням стане ірга - невелике красиве дерево або кущ з їстівними плодами.
"Ірга - ще одне суперпросте "їстівне" дерево для ландшафтного дизайну. Оскільки вона є рідною для більшої частини Північної Америки, вона чудово адаптована до місцевих умов вирощування", - розповіла Пойзнер.
"Ягоди чудові у свіжому вигляді. Також вони ідеально підходять для мафінів, джемів або як добавка до пластівців", - додала експертка.
Ірга прикрашає сад білим цвітінням навесні, а на початку літа дарує темно-пурпурові ягоди. Збирати плоди варто лише тоді, коли вони повністю набудуть фіолетового відтінку. В Україні вирощують три види: ірга канадська, ірга овальна та ірга колосиста.

Груша
Грушеві дерева вважаються одними з найменш проблемних завдяки природній стійкості до багатьох захворювань.
"Залежно від того, де ви живете, яблуні можуть вражатися великою кількістю комах-шкідників, як-от яблунева плодожерка, а також хворіти на бактеріальний опік, іржу, рак та багато інших захворювань", - пояснює Пойзнер.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: П'ять вічнозелених рослин, які в жодному разі не варто обрізати: поради садівників
У той же час, груші вимагають менше зусиль під час обрізки через вертикальний характер росту. Для максимального врожаю рекомендують висаджувати поруч принаймні два дерева для перехресного запилення на сонячній ділянці з добре дренованим ґрунтом.

Слива сорту Тока
Для регіонів із суворими зимами чудово підійде морозостійкий сорт сливи Тока, який витримує холоди до -40°С. Це дерево здатне до самозапилення, але наявність сусіднього дерева-запильника значно збільшить кількість урожаю.
"Загалом, незалежно від того, яке фруктове дерево ви оберете, успіх починається з вибору породи, яка добре підходить для вашого клімату, ґрунту, наявного простору та потреб у запиленні. Одна з найбільших помилок, яких припускаються початківці: вони закохуються в дерево ще до того, як дізнаються, чи справді воно підходить для місця, де вони живуть", - резюмувала арбористка Сюзан Пойзнер.


Поради для легкого старту
Аналіз ділянки: перевірте рівень ґрунтових вод та освітленість. Більшість плодових дерев потребують щонайменше 6-8 годин прямого сонячного світла на день.
Запилення: якщо площа саду обмежена, надавайте перевагу самозапильним сортам або щепленим дерева-садам (де на один стовбур щеплено кілька сортів).
Локальні розплідники: купуйте саджанці у місцевих розплідниках - такі рослини вже акліматизовані до умов вашого регіону та мають вищий відсоток приживлюваності.

4 чагарники, які ландшафтні дизайнери кажуть, що ніколи більше не посадять, і що вирощувати замість них
Коли йдеться про ландшафтний дизайн, важливо знати, які багаторічні чагарники можна садити, а які - ні, щоб заощадити купу часу та грошей, пише Маrthаstеwаrt.
Деякі кущі дуже важко видалити. Тому експерти з ландшафтного дизайну назвали найгірші чагарники, які не варто садити біля дому і розповіл, щоб вирощувати натомість. Ці альтернативи гарно цвітуть і не потребують особливого догляду.
Японський барбарис
Японський барбарис (Веrbеrіs thunbеrgіі) це привабливий чагарник, який вирощують завдяки його дрібному листю, яке восени переходить із зеленого на вогненно-червоний або насичений фіолетовий колір, та яскраво-червоним ягодам, які іноді залишаються на рослині взимку.
Але, незважаючи на свою красу, ландшафтний дизайнер Ян Йонсен застерігає від цього чагарнику. Цю колючу рослину абсолютно жахливо обрізати та прополювати, каже вона.
Вона стала серйозною екологічною проблемою - утворює густі, вологі зарості, які є ідеальним місцем для розмноження кліщів.
Садівник та дизайнер садів Кейт Вальц каже, якщо ви шукаєте красиве темно-бордове листя, розгляньте дев'ятикорий Маленький Диявол (Рhysосаrрus орulіfоlіus Sеvіllе). Він має густу купчасту форму, виростає від 3 до 4 футів заввишки та ширини, дає чудові рожево-білі літні квіти та зберігає своє темно-бордове листя протягом усього вегетаційного періоду, каже Вальц.
Спірея Ентоні Вотерер
Спіреї - чудові чагарники, але деякі сорти можуть агресивно поширюватися, і Sріrаеа jароnіса 'Аnthоny Wаtеrеr' - один із них.
Новіші гібриди, такі як серія Dоublе Рlаy або Рор Rосks, пропонують набагато щільнішу форму та яскравіше і триваліше цвітіння. А деякі мають листя, яке забезпечує багатосезонний інтерес.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: П'ять вічнозелених рослин, які в жодному разі не варто обрізати: поради садівників
Палаючий кущ
Палаючий кущ (Еuоnymus аlаtа) - це зірка осіннього листя, але досить інвазивна рослина.
Рослина легко самосіється, даючи тисячі червоних ягід, які птахи з'їдають і скидають всюди. Вони швидко перетворюються на нові кущі, що створюють густу тінь і щільні кореневі килимки, витісняючи сусідні місцеві рослини.
Замість яскравого, вогненного осіннього листя палаючого куща Вальц пропонує віргінський солодкий спірея (Іtеа vіrgіnіса) як альтернативу. Це чудова місцева рослина, яка може похвалитися красивим, насиченим червоно-фіолетовим осіннім листям і прекрасними каскадними білими квітами на початку літа, які приваблюють місцевих метеликів і бджіл. Вона також дуже добре адаптується до багатьох різних типів ґрунту та рівня сонячного світла.
Троянда гібіскуса Шарона
Цей кущ дає чудові пастельні квіти в середині літа, але в іншому це досить непоказний кущ і дуже брудний. Відцвілі квіти падають слизьким безладом, а листя опадає всюди, що вимагає регулярного прибирання".
Як альтернатива - болотний гібіскус (Ніbіsсus mоsсhеutоs), який пропонує схожі, ефектні квіти середини-пізнього літа рожевого, білого або червоного кольорів.

Існує безліч квітучих чагарників, які можуть додати яскравого кольору вашому саду. Є посухостійкі сорти, які не потребують багато догляду.
Зокрема рожева чагарникова троянда - надійна посухостійка ландшафтна троянда, яка безперервно цвіте яскраво-рожевими махровими квітами від весни до заморозків.

Навіть найкращий сорт баклажанів може розчарувати гірким смаком, якщо зібрати плоди занадто рано або, навпаки, перетримати їх на кущі.
Секрет соковитих, ніжних і майже безнасінних баклажанів криється не лише у правильному догляді, а й у вчасному зборі врожаю.
Є три прості ознаки, які допоможуть визначити ідеальний момент для зрізання плодів. Саме тоді баклажани матимуть найкращий смак, ніжну м'якуш і чудово підійдуть для смаження, запікання чи консервації.
Шкірка залишається гладкою і блискучою
Баклажан, готовий до збирання, має рівну шкірку з виразним глянцевим блиском. Колір повинен бути насиченим і характерним для сорту - фіолетовим, білим, зеленим або смугастим.
Якщо поверхня почала тьмяніти, а плід втратив привабливий блиск, затягувати зі збором не варто. Це може свідчити, що баклажан переходить від технічної стиглості до біологічної: насіння дозріває, а м'якоть стає пухкішою.
Вм'ятина після натискання швидко зникає
Обережно натисніть пальцем на бічну частину плоду. Стиглий баклажан має бути щільним, але не кам'яним. На шкірці з'явиться невелика вм'ятина, яка майже одразу вирівняється.
Якщо плід зовсім не піддається натисканню, ймовірно, він ще не набрав потрібної стиглості. Якщо ж слід довго не зникає, а шкірка зморщується, баклажан уже перетримали на кущі.
Насіння світле й м'яке
Коли сорт вирощується вперше, корисно зрізати один плід і перевірити його всередині. У вчасно зібраного баклажана м'якоть світла й пружна, а насіння - дрібне, м'яке та майже непомітне.
Темне, коричнювате й тверде насіння вказує на перестигання. Такий плід ще можна використати після термічної обробки, але його текстура буде грубішою, а ризик гіркоти - вищим.
Як правильно збирати баклажани
Плоди краще не викручувати й не відривати руками. Жорстка плодоніжка міцно тримається за пагін, тому разом із баклажаном легко пошкодити гілку або навіть частину куща.
Використовуйте гострий чистий секатор або садові ножиці. Зрізайте плід разом із плодоніжкою, залишаючи хвостик завдовжки приблизно 2-3 см. Так баклажан довше зберігатиметься і менше травмуватиметься.
У період активного плодоношення оглядайте кущі кожні два-три дні. Регулярний збір молодих баклажанів не лише забезпечує ніжні плоди без твердого насіння, а й стимулює рослину продовжувати цвітіння та формувати новий урожай.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як обрати найсолодшу та запашну диню: головні ознаки стиглості
Залишати недозрілі баклажани "доходити" на підвіконні немає сенсу. На відміну від помідорів, після зрізання вони майже не поліпшують смак і не набувають повноцінної стиглості.

Болгарський перець може порадувати великими, соковитими та солодкими плодами навіть без дорогих добрив. Органічні засоби не лише покращують смак перцю, а й допомагають отримати м'ясисті плоди без використання хімічних препаратів.
Саме в період цвітіння та наливу плодів перець особливо потребує калію, кальцію, магнію та фосфору. Якщо цих елементів достатньо, плоди виростають товстостінними, ароматними та накопичують більше природних цукрів. Попіл - один із найкращих природних засобів для перцю. Він містить багато калію, кальцію та інших корисних мікроелементів.

Аномальна спека може завдати городині не меншої шкоди, ніж затяжні дощі чи заморозки.
Під палючим сонцем ґрунт швидко пересихає, листя отримує опіки, а рослини витрачають усі сили на виживання замість формування врожаю. Проте навіть у найспекотніші дні можна допомогти овочам легше перенести екстремальні температури. Gаzеtа.uа розповість, як правильно поливати грядки, чим замульчувати землю, коли варто притіняти рослини та яких помилок слід уникати, щоб зберегти майбутній урожай.
Спека понад 30… 35 °С стає справжнім випробуванням для городу. Ось кілька дієвих способів, які допоможуть зберегти рослини здоровими у такі дні.
Поливайте правильно, а не частіше
Найпоширеніша помилка - поливати город удень, коли сонце в зеніті. Більша частина води просто випарується, а краплі на листі можуть спричинити опіки.
Найкращий час для поливу:
рано-вранці (до 8-9 години) або ввечері, коли сонце вже сіло.
Полив має бути рясним, щоб вода проникла на глибину 20-30 см. Краще полити грядки один раз якісно, ніж щодня потроху.
Головне правило під час аномальної спеки - не намагатися "залити" город водою, а створити умови, за яких волога зберігатиметься в ґрунті якомога довше
Замульчуйте ґрунт
Мульча - один із найкращих захисників від спеки. Вона утримує вологу, не дає ґрунту перегріватися, зменшує кількість бур'янів;
покращує структуру землі.
Для мульчування підійдуть скошена й трохи підсушена трава, солома, сіно, перепріла тирса, компост.
Оптимальна товщина шару - 5-8 см.
Притіняйте найвразливіші культури
Не всі овочі однаково добре переносять спеку. Найбільше страждають огірки, салати, капуста, перець.
Над грядками можна встановити спеціальну затінювальну сітку, яка пропускає світло, але знижує температуру на кілька градусів. Якщо її немає, тимчасово допоможуть легке агроволокно або саморобні навіси.
Не поспішайте з підживленням
Під час сильної спеки рослини перебувають у стресі. Внесення великих доз мінеральних добрив, особливо азотних, може лише погіршити ситуацію та навіть обпалити коріння.
Якщо підживлення необхідне, його краще проводити після поливу та лише ввечері. У цей період перевагу варто віддавати калійним добривам, які допомагають рослинам краще переносити посуху.
Не розпушуйте землю після кожного поливу
У спеку надто часте розпушування відкриває вологі шари ґрунту, через що вода випаровується ще швидше. Якщо грядки замульчовані, необхідність у регулярному розпушуванні значно зменшується.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Захищає від гнилі: чим підживити помідори на піку дозрівання
Захищайте плоди від сонячних опіків
Помідори, перець, баклажани та яблука можуть отримувати сонячні опіки. На плодах з'являються світлі або білі плями, які згодом буріють.
Не варто масово обривати листя під час спеки. Саме листя створює природний захист плодів від палючого сонця.
Видаляйте бур'яни
Бур'яни активно конкурують із культурними рослинами за воду. У період спеки це особливо критично, тому грядки бажано регулярно прополювати.
Якщо спека затягнулася
Під час тривалих періодів високих температур варто збирати достиглі плоди частіше, щоб рослина не витрачала зайві сили.
Регулярно перевіряти ґрунт на глибині 10-15 см, а не лише його поверхню.

Високорослі помідори здатні давати щедрий урожай аж до осені, але для цього їм потрібне правильне підживлення.
У період наливання плодів рослинам особливо важливі калій, фосфор і мікроелементи, які прискорюють дозрівання, покращують смак і допомагають томатам вирости великими та м'ясистими. Також у цей час важливо попередити появу фітофтори.

Багато чагарників і дерев потребують регулярної обрізки, щоб зберігати форму чи краще цвісти. Однак для деяких вічнозелених рослин ця процедура може виявитися згубною, негативно вплинувши на їхнє здоров'я та ріст. Експерти із садівництва назвали п'ять рослин, які краще залишити в спокої.
1. Ялівець
Більшість видів ялівцю ростуть досить повільно, і їх обрізка може на роки затримати відновлення. За словами Теммі Санса, майстра-садівника та генерального директора розплідника ТN Nursеry, спроби "покращити" зовнішній вигляд рослини можуть призвести до появи залисин, які вже ніколи не заповняться новим листям чи хвоєю.

2. Туя
Цей холодостійкий чагарник часто висаджують як живопліт. Завдяки природній компактній формі туя не потребує обрізки. Зрізання коричневих частин (старої деревини) повністю зупиняє регенерацію цих ділянок.
"Якщо дозволити цим вічнозеленим рослинам рости природно та не обрізати їх, вони стануть найкращими рослинами у вашому саду - міцними, стрункими та абсолютно невибагливими до догляду", - пояснив Санс.

3. Сосна
Невчасно проведена або надмірна обрізка сосни створює сильний стрес для дерева, роблячи його вразливим до хвороб і шкідників, а також може призвести до зупинки росту або деформації крони.
"Сама рослина приваблива у своєму природному вигляді, тому її краще залишити в спокої. Якщо вона здорова і не заважає садовій доріжці чи даху, мені подобається, коли ці вічнозелені рослини ростуть "дикими та вільними", - радить садівник.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Осіння малина родитиме до заморозків: що обов'язково зробити вже в серпні
4. Самшит
Самшит відомий повільним ростом та природною компактністю. Як пояснює ландшафтний дизайнер і співавтор книги "Дика гармонія" Пітер Кроес, якщо самшит висаджений як поодинокий чагарник, а не у формі щільного живоплоту, він абсолютно не потребує обрізки.

5. Карликові хвойні дерева
Різновиди карликових хвойних зазвичай додають лише кілька сантиметрів у рості за рік та рідко перевищують 1,5 метра в висоту. За словами Теммі Санса, якщо обрізати їх занадто сильно, ви ризикуєте тим, що вони відростатимуть дуже повільно або ж не відновляться взагалі.


Порада від садівників: перш ніж братися за секатор, завжди зважайте на природний темп росту та особливості конкретного виду. Іноді найкраще, що ви можете зробити для краси та здоров'я вашого саду, - це просто дозволити природі керувати процесом.