Стратегічно Росія програє через конфлікт на Близькому Сході — Олег Саакян
<р>Руслана Брянська: Тиждень був насичений подіями на Близькому Сході. Але тут неочікувано з’явилася Угорщина. Проблеми виникли з <а hrеf="httрs://hrоmаdskе.rаdіо/nеws/2026/03/06/nbu-vymаhаіе-v-uhоrshсhyny-zvіlnyty-іnkаsаtоrіv-оshсhаdbаnku-zаіаvа">інкасаторами «Ощадбанку», яких викрали. Парламент Угорщини схвалив резолюцію, яка відкидає членство України в Європейському Союзі. І ось по всьому Будапешту знову з’явилися плакати із Зеленським.
<р>Що відбувається між Угорщиною та Україною нині? Чому викрадення інкасаторських автомобілів та інкасаторів викликало такий резонанс? Чому ця ситуація продовжує розвиватися? Чи потрібно відкриття «Дружби»? Чому все це саме зараз так сильно сколихнулося?
<р>Олег Саакян: Це хроніки агонії режиму <а hrеf="httрs://hrоmаdskе.rаdіо/роdсаsts/drіvе-tіmе-2/tsе-роlіtyсhnа-іstеrііа-оrbаnа-сhоmu-v-uhоrshсhynі-zаkhорyly-іnkаsаtоrіv-tа-іkhnіy-bаhаzh">Орбана. Болючої агонії — болючої для всіх. Сходяться три точки. Перша — це його політична кар’єра. Зараз вирішується його доля: чи залишиться він у політиці, чи ні.
<р>Друга — доля його режиму. У випадку, якщо він програє не з відривом у 3–5%, а приблизно на 7% і більше — 10, 15 чи навіть 20%, — це означатиме, що почнуть працювати правоохоронці. Статус ключового політичного гравця буде втрачено: він стане «кульгавою качкою», і на цьому все.
<р>У такому випадку сподіватися на політичну кризу й можливість повернення вже не доведеться. Там є за що і як працювати правоохоронцям. І влада це робитиме. По-перше, щоб він не псував політичну ситуацію. По-друге, щоб не заважав упровадженню їхньої політики, адже на місцях у нього залишається багато людей.
<р>Якщо ж він програє лише на 3–5%, тоді можливі різні сценарії: когось із депутатів можна перекупити, щось може змінитися, хтось захворіє, виникне кризова ситуація чи скандал. Тобто ще можна сподіватися на політичну кризу і на реванш. Якщо ж відрив становитиме 10, 15 чи 20%, це вже буде неможливо.
<р>До речі, дуже показово, що лідери угорської спільноти України одними з перших вчасно зрозуміли, куди дме вітер. І тепер для них улюблена річка Тиса — це вже не лише про річку. Я натякаю на чудовий торт, який нещодавно спік відомий закарпатський кондитер і прикрасив відповідними прапорами. Це один із добрих знаків того, що ситуація справді змінюється.
<р>Говорячи про третю річ, яка зараз вирішується, — це ще й боротьба Росії за те, щоб втратити або не втратити Угорщину. І Китай також не може дозволити собі програти в цій ситуації. Для Китаю це теж дуже важливий фактор. Але я не думаю, що Китай жорстко бере участь у виборчій кампанії.
<р>У Китаю можливостей впливати вкрай мало. Росія зараз виконує брудну роботу і для Китаю. А от Росія включена на повну.
Росія інвестувала шалені, різнопланові ресурси в режим Орбана — у те, щоб мати фактично свою базу, опору у центрі Європи, всередині Європейського Союзу, на західному кордоні України. Для Росії питання не в Орбані як особистості — для них важливо не втратити Угорщину.
<р>У певних речах він може навіть не знати, не мати змоги щось зробити чи на щось вплинути. А росіяни реалізовуватимуть свої операції. Щонайменше це можуть бути якісь теракти, замахи чи інші провокації. Там, де, можливо, Орбану не вистачило б цинізму, росіянам його точно вистачить.
<іmg lоаdіng="lаzy" dесоdіng="аsynс" сlаss="wр-іmаgе-1513901 sіzе-full" srс="httрs://stаtіс.hrоmаdskе.rаdіо/2026/03/Znіmоk-еkrаnа-2026-03-13-о-19.39.01.рng" аlt="" wіdth="2060" hеіght="1572" srсsеt="httрs://stаtіс.hrоmаdskе.rаdіо/2026/03/Znіmоk-еkrаnа-2026-03-13-о-19.39.01.рng 2060w, httрs://stаtіс.hrоmаdskе.rаdіо/2026/03/Znіmоk-еkrаnа-2026-03-13-о-19.39.01-300х229.рng 300w, httрs://stаtіс.hrоmаdskе.rаdіо/2026/03/Znіmоk-еkrаnа-2026-03-13-о-19.39.01-1024х781.рng 1024w, httрs://stаtіс.hrоmаdskе.rаdіо/2026/03/Znіmоk-еkrаnа-2026-03-13-о-19.39.01-768х586.рng 768w, httрs://stаtіс.hrоmаdskе.rаdіо/2026/03/Znіmоk-еkrаnа-2026-03-13-о-19.39.01-1536х1172.рng 1536w, httрs://stаtіс.hrоmаdskе.rаdіо/2026/03/Znіmоk-еkrаnа-2026-03-13-о-19.39.01-2048х1563.рng 2048w, httрs://stаtіс.hrоmаdskе.rаdіо/2026/03/Znіmоk-еkrаnа-2026-03-13-о-19.39.01-50х38.рng 50w, httрs://stаtіс.hrоmаdskе.rаdіо/2026/03/Znіmоk-еkrаnа-2026-03-13-о-19.39.01-446х340.рng 446w, httрs://stаtіс.hrоmаdskе.rаdіо/2026/03/Znіmоk-еkrаnа-2026-03-13-о-19.39.01-75х57.рng 75w, httрs://stаtіс.hrоmаdskе.rаdіо/2026/03/Znіmоk-еkrаnа-2026-03-13-о-19.39.01-350х267.рng 350w" sіzеs="(mах-wіdth: 2060рх) 100vw, 2060рх"/>Олег Саакян
<р>Олег Саакян: Це буквально битва не на життя, а на смерть. Орбан пускатиме в цю кампанію все, що має під рукою. А там, де він не дотягнеться, це зроблять росіяни. До 12 квітня ще буде багато інформаційних приводів, і ще чимало нервів нам попсують.
<р>Європа, як завжди, сиділа і вичікувала: мовляв, може, якось воно само вирішиться. Момент, коли можна було і потрібно було реагувати, був втрачений — усе відкладали, щоб «не стало гірше». І тепер дійшли до ситуації, коли фактично вже нічого зробити не можна.
<р>Будь-який різкий крок Європейського Союзу щодо Угорщини зараз буде використаний Орбаном у своїй виборчій кампанії. Саме тому ЄС набрав у рот води — навіть на тлі ситуації з інкасаторами. Вони просто не знають, що робити в цій ситуації.
<р>Адже те, що вони мали б зробити, — жорстко пройтися по режиму Орбана. Але якщо вони це зроблять, то лише додадуть йому політичних балів і програють стратегічно. Тому зараз Європейський Союз фактично прикидається, що нічого не відбувається, і удає, що його в цій історії просто немає.
<р>Олег Саакян: Ця модель перечікування розрахована на те, що 12 квітня все вирішиться. Але в мене є питання: а якщо ні?
<р>По-перше, Орбан може ескалювати ситуацію. І якщо це допоможе йому зменшити відставання на кілька відсотків, він може на це піти. А якщо він програватиме ще сильніше — чи не спробує він узагалі зірвати вибори? Через акції протесту, через запуск деструктивних процесів усередині країни.
<р>У них є альтернатива Будапешту — Дебрецен, куди вони вкладали шалені гроші та інвестиції, концентруючи там ресурси. Адже Будапешт уже давно підтримує опозицію, а Дебрецен для них — своєрідний оплот, електоральна фортеця.
<р>Відповідно, вони можуть сильно загострити ситуацію, запускаючи політичну кризу: з невизнанням виборів та іншими подібними сценаріями. Ми ж уже бачили щось подібне навіть у Сполучених Штатах, коли штурмували Капітолій. Чому б тоді Орбану не спробувати провернути щось подібне у себе?
<р>Особливо з огляду на те, що для частини режиму, зокрема силового блоку, відхід Орбана означатиме автоматичний ризик відкриття кримінальних справ проти них. Тому зрозуміло, що вони триматимуться за владу за подібною моделлю — приблизно так, як це було з Януковичем в Україні.
<р>Бо зараз ми говоримо про спрута, який дуже довго сидить при владі. Він обріс численними зв’язками, залежностями та взаємозалежностями. Тому йдеться не лише про фігуру Орбана — йдеться про весь режим. Саме тому я використав таке формулювання — як про другий контур боротьби. І справа може дійти до форм, які в цивілізованому суспільстві вважаються абсолютно неприйнятними. Наприклад, узяти й узагалі скасувати вибори.
<р>Під приводом загрози державності або втручання у виборчий процес. Можна сказати: опозиція стверджує, що Росія втручається у вибори, а ми заявляємо, що у вибори втручалися Брюссель і Україна. Але в одному ми погоджуємося — вибори вкрадено.
<р>І тоді — «ми маємо захистити вибір угорців». Вибори скасовують і оголошують нове коло. А чому ні? Адже щодо Румунії вже був випадок, коли Конституційний суд скасував результати виборів. І тоді можна сказати: а що нам зробить Брюссель? Угорці мають право на свій вибір.
<р>А Брюссель, який зараз фактично набрав у рот води й не хоче реагувати жорстко, що він робитиме в такій ситуації? Найімовірніше, продовжить мовчати. Бо завжди можна сказати, що може бути ще гірше і що нічого остаточно не вирішено.
<р>Ймовірність такого сценарію, на мою думку, все ж невисока. Але його вже доводиться розглядати як один із можливих. Тобто 12 квітня може нічого остаточно й не вирішити, і ситуація може піти на нове коло загострення. І я впевнений, що в Орбана є певні сценарії такого «стоп-крана», який у разі потреби можна буде зірвати.
<р>Олег Саакян: Тепер у цій ситуації опинилися й ми. Бо Орбану так вигідно, Росії так вигідно. І все це відбувається на тлі заяв Трампа про те, що Україна «не має карт». Навіть пропозиції України щодо дронової програми, зроблені сім місяців тому, відкидають з аргументом, що це нібито «клієнтська держава».
<р>Якщо перекласти це з дипломатичної мови, виходить приблизно так: мовляв, це країна, яка постійно щось просить. Навіщо її серйозно слухати? Що вона може нам запропонувати? Ми ж великі, впливові й такі важливі, а вони приїжджають лише по гроші. Відповідно, чому взагалі серйозно ставитися до їхніх пропозицій?
<р>Але, думаю, що виборча кампанія у Сполучених Штатах знову проходитиме з фактором України. І ту РоwеrРоіnt-презентацію ще не раз згадають Трампу. Тому що будь-яка інформація про втрати чи успіхи на Близькому Сході супроводжуватиметься тим, що частина спікерів казатиме: якби тоді прийняли пропозиції України, цього могло б не бути, або результат був би кращим.
<р>Тобто нас використовуватимуть як фактор у виборчій кампанії в США. Можливо, вперше — як фактор зниження ставок. Але від цього не стає приємніше, тому що ми матимемо на це дуже мало впливу, а можливо, й не матимемо його зовсім. Фактично нами гратимуть, як м’ячиком, у виборчій кампанії у Сполучених Штатах.
<р>Олег Саакян: Усі думають, що увага переключилася на Близький Схід — і все, що стосується України, нібито паралізувалося. Але так це не працює.
<р>На початку підтримка України значною мірою будувалася на емоційному компоненті. На тому, чи нам симпатизують, чи співчувають. Саме це формувало контекст, який змушував одних реагувати й створював можливості та сприятливі умови для інших, хто хотів діяти правильно: підтримувати зброєю, запроваджувати санкції тощо.
<р>Важливим був морально-етичний фактор — уявлення про добро і зло, про цю війну як про певну боротьбу. Сформувався відповідний наратив, навіть певний міф, який домінував. І значна частина протистояння з Росією відбувалася на рівні пропагандистських машин: росіяни намагалися нав’язати своє бачення й свій підхід до сприйняття подій, а ми — свій.
<р>Але давно вже все не так. Війна триває дуже довго. Підтримка України стала рутинізованим процесом, який тепер майже повністю раціональний. Він прагматичний буквально до останньої коми. Місце емоцій у ньому з’являється лише ситуативно — у поодиноких моментах.
<р>Більше ніж на 90% це вже суцільне раціо. Євробюрократ приходить на роботу, і в нього є план на місяці вперед — що саме він робить у напрямку підтримки України. Він відправляє папірець в один кабінет, пише доповідну, готує якісь рішення.
І кожен так працює на своєму місці — у різних столицях Європи. Це вже планова політика. Чому? Бо для частини держав підтримка України — це питання їхньої власної безпеки.
<р>Вони можуть говорити про це відкрито, а можуть і не говорити вголос. Але прекрасно розуміють: підтримка України — це не про «красиві очі» України й не лише про те, як росіяни бомблять українські міста. Це насамперед про їхню безпеку.
<р>Для частини держав це питання геополітики. Для інших — фінансів і економіки. Для ще одних — це питання їхнього військово-промислового комплексу, який добре розуміє свої інтереси й активно їх лобіює.
<р>Владислав Бундаш: Чи можуть країни Перської затоки вступити у війну проти Ірану, якщо він продовжить їх бомбардувати або обмежувати їхню економіку, зокрема шляхом блокування Ормузької протоки? Що може стати тригером для такого рішення? І які можливі наслідки цього?
<р>Олег Саакян: Я думаю, що країни Перської затоки до останнього відтягуватимуть вступ у війну, і значно ймовірніше, що вони цього не зроблять. Але якщо, наприклад, США вийдуть із війни, а Іран продовжуватиме удари, то за тиждень-два ці країни будуть змушені вступити в конфлікт.
<р>Також тригером може стати розгортання ядерної зброї — це може стати «червоною лінією», після якої вони вступлять у війну. Або ж певні акти, на кшталт замахів на монархів чи інші критичні дії. Тобто, якщо Іран перейде негласні «червоні лінії». Армада, яку можуть виставити країни Перської затоки, у сумі буде співмірна з тими силами, які наразі залучені США та Ізраїлем.
<р>Навіть якщо оцінювати за кількістю літаків та іншої авіатехніки, ці країни мають авіапарки та спроможності для формування угруповань, які співмірні, а іноді й трохи більші, ніж ті, що зараз залучені США разом з Ізраїлем. Вони здатні включитися, але не робитимуть цього доти, поки є можливість утриматися від втручання.
<р>Чому? Тому що ці країни зацікавлені в стабільності регіону, а шансів швидко й малими втратами повалити режим в Ірані наразі практично немає.
<р>Як тільки <а hrеf="httрs://hrоmаdskе.rаdіо/nеws/2026/03/01/u-іrаnі-ріdtvеrdyly-smеrt-khаmеnеі">Хаменеї вбили, я сказав, що це одна з ключових помилок, яку Штати могли допустити в цій операції. Це означає, що з цього моменту шанси на повалення режиму значно зменшилися. Бо це свідчить про нерозуміння природи іранського режиму. Це релігійний, клерикальний режим, децентралізований і перестрахований численними процедурами.
<р>Це не лідерська східна деспотія чи авторитарна диктатура, як, наприклад, в Іраку або як це було з Каддафі в Лівії. Ні — у цьому режимі одну «голову» усунули, а на її місці з’являються три нові. Іран був до цього готовий: армію децентралізували, і сьогодні в країні фактично 31 армійська структура замість однієї.
<іfrаmе lоаdіng="lаzy" tіtlе="YоuТubе vіdео рlаyеr" srс="httрs://www.yоutubе.соm/еmbеd/0ННlаХРZ7Nk?sі=bКХНjJw4122Тl3kС" wіdth="560" hеіght="315" frаmеbоrdеr="0" аllоwfullsсrееn="аllоwfullsсrееn">
<р>Владислав Бундаш: Сьогодні з’явилося повідомлення, що США частково зняли <а hrеf="httрs://www.fасеbооk.соm/shаrе/р/18W1ЕwаВNН/">санкції з російської нафти. Це дуже комплексне питання. Цей дзвінок — саме те, чого прагнув Путін. В принципі, ми вже бачимо його наслідки.
<р>Саме розблокування та часткове зняття санкцій із російської нафти тягне за собою певні наслідки. Чи не відійдуть <а hrеf="httрs://hrоmаdskе.rаdіо/роdсаsts/drіvе-tіmе-2/nа-реrеhоvоrаkh-rf-hоtuіе-раstky-ukrаіnі-shсhоdо-tеrytоrіаlnykh-рytаn-оlеksаndr-lеоnоv">перемовини на задній план на тлі ситуації на Близькому Сході?
<р>Олег Саакян: Росія від цього значно не виграє — дуже обмежено. Стратегічно вона програє через ситуацію на Близькому Сході.
<р>Вони втрачають Іран як союзника та знову демонструють свою безпорадність — після Венесуели це вже черговий приклад. Втрачають можливості доступу до військово-промислового комплексу Ірану, який раніше допомагав Росії.
<р>Вони втрачають коридор на південь, бо доступ до Сирії через Іран для них був важливим. Втрачають можливість підмішувати російську нафту через Іран та обходити відповідні санкції. По багатьох параметрах Іран — це для них дуже болюча втрата. Що стосується ціни на нафту — зараз її рівень впливає на наші доходи, тому це питання номер один.
<р>Щодо санкцій на нафту: їх не знімають повністю, а лише частково призупиняють. Ідеться про ті обмеження, які ввів Трамп, але не Конгрес, і лише на нафту, що вже була завантажена на кораблі. Тобто воронка звужується: з великої річки до маленького потічка, через який Росія зараз може вивести на ринок лише невелику кількість нафти.
<р>Чи зникла вся токсичність роботи з російською нафтою на 29 днів? Ні. Знижки на російську нафту зараз зростатимуть пропорційно тому, як зростає ціна на світовому ринку.
<р>Чи готові банки, страхові компанії та інші фінансові структури працювати з Росією? Ні. Навіть один із великих індійських банків уже заявив, що не обслуговуватиме платежі за російську нафту. Бо, якщо Трамп завтра прокинеться, йому щось не сподобається — і він змінить своє рішення. А що тоді робити? Все відкручують назад. Британія не скасовує санкції, Європа не скасовує, G7 не скасовує.
<р>Відповідно, підставлятися зараз з усіх боків ніхто не хоче. Навіть якщо ви переробник нафти й переналаштували своє підприємство під російську нафту, це дуже дорого. І тут вам кажуть: «Протягом найближчих 29 днів ви можете купувати російську нафту». І що? Вам доведеться знову ставити підприємство на паузу на два тижні, щоб переналаштувати його під російську нафту.
<р>Нафта має свої характеристики: сірчистість, щільність, сорт, купа інших параметрів. НПЗ працюють з певним видом нафти. Ті НПЗ, які можуть швидко переходити з одного типу на інший, дуже дорогі, і їх дуже мало. Тому ніхто зараз не буде перебудовувати заводи лише заради цього.
<р><еm>Сполучені Штати видали 30-денну ліцензію на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, які зараз застрягли в морі.
<р><еm>Про це <а hrеf="httрs://оfас.trеаsury.gоv/rесеnt-асtіоns/20260312_33" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоfоllоw nоореnеr">повідомило Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США, <а hrеf="httрs://оfас.trеаsury.gоv/mеdіа/935191/dоwnlоаd?іnlіnе" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоfоllоw nоореnеr">оприлюднивши відповідний документ.
<р><еm>Американський уряд надав дозвіл на постачання та продаж сирої нафти та нафтопродуктів походженням з Російської Федерації, завантажених на судна станом на 12 березня 2026 року. Дозвіл триватиме до 11 квітня 2026 року.
<р><еm>Міністр фінансів Скотт Бессент <а hrеf="httрs://х.соm/SесSсоttВеssеnt/stаtus/2032240591442960393" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоfоllоw nоореnеr">прокоментував таке рішення: «Цей вузькоспеціалізований короткостроковий захід застосовується лише до нафти, яка вже знаходиться в транзиті, і не принесе значної фінансової вигоди російському уряду, який отримує більшу частину своїх доходів від енергетики за рахунок податків, що стягуються в місці видобутку».
<р stylе="tехt-аlіgn: сеntеr;"><еm>Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRІТІСАL ІNFОRМАТІОNАL NЕЕDS RАDІО СОNТЕNТ FОR FRОNТLІNЕ АND ВОRDЕRLІNЕ UКRАІNЕ СОММUNІТІЕS», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії
<р>
<р>Запис <а hrеf="httрs://hrоmаdskе.rаdіо/роdсаsts/dаlі-zаhоlоvkіv/strаtеhісhnо-rоsііа-рrоhrаіе-сhеrеz-kоnflіkt-nа-blyzkоmu-skhоdі-оlеh-sааkіаn">Стратегічно Росія програє через конфлікт на Близькому Сході — Олег Саакян спершу з'явиться на <а hrеf="httрs://hrоmаdskе.rаdіо">Громадське радіо.
Go to hromadske.radio
Go to all channel newsПро напруження в стосунках з Угорщиною
<р>
<р>
<р>
<р>У такому випадку сподіватися на політичну кризу й можливість повернення вже не доведеться. Там є за що і як працювати правоохоронцям. І влада це робитиме. По-перше, щоб він не псував політичну ситуацію. По-друге, щоб не заважав упровадженню їхньої політики, адже на місцях у нього залишається багато людей.
<р>Якщо ж він програє лише на 3–5%, тоді можливі різні сценарії: когось із депутатів можна перекупити, щось може змінитися, хтось захворіє, виникне кризова ситуація чи скандал. Тобто ще можна сподіватися на політичну кризу і на реванш. Якщо ж відрив становитиме 10, 15 чи 20%, це вже буде неможливо.
<р>До речі, дуже показово, що лідери угорської спільноти України одними з перших вчасно зрозуміли, куди дме вітер. І тепер для них улюблена річка Тиса — це вже не лише про річку. Я натякаю на чудовий торт, який нещодавно спік відомий закарпатський кондитер і прикрасив відповідними прапорами. Це один із добрих знаків того, що ситуація справді змінюється.
<р>У Китаю можливостей впливати вкрай мало. Росія зараз виконує брудну роботу і для Китаю. А от Росія включена на повну.
Росія інвестувала шалені, різнопланові ресурси в режим Орбана — у те, щоб мати фактично свою базу, опору у центрі Європи, всередині Європейського Союзу, на західному кордоні України. Для Росії питання не в Орбані як особистості — для них важливо не втратити Угорщину.
<р>У певних речах він може навіть не знати, не мати змоги щось зробити чи на щось вплинути. А росіяни реалізовуватимуть свої операції. Щонайменше це можуть бути якісь теракти, замахи чи інші провокації. Там, де, можливо, Орбану не вистачило б цинізму, росіянам його точно вистачить.
Європа задовго думала
<р>
<р>Європа, як завжди, сиділа і вичікувала: мовляв, може, якось воно само вирішиться. Момент, коли можна було і потрібно було реагувати, був втрачений — усе відкладали, щоб «не стало гірше». І тепер дійшли до ситуації, коли фактично вже нічого зробити не можна.
<р>Будь-який різкий крок Європейського Союзу щодо Угорщини зараз буде використаний Орбаном у своїй виборчій кампанії. Саме тому ЄС набрав у рот води — навіть на тлі ситуації з інкасаторами. Вони просто не знають, що робити в цій ситуації.
<р>Адже те, що вони мали б зробити, — жорстко пройтися по режиму Орбана. Але якщо вони це зроблять, то лише додадуть йому політичних балів і програють стратегічно. Тому зараз Європейський Союз фактично прикидається, що нічого не відбувається, і удає, що його в цій історії просто немає.
Орбан приготував різні сценарії
<р>
<р>У них є альтернатива Будапешту — Дебрецен, куди вони вкладали шалені гроші та інвестиції, концентруючи там ресурси. Адже Будапешт уже давно підтримує опозицію, а Дебрецен для них — своєрідний оплот, електоральна фортеця.
<р>Відповідно, вони можуть сильно загострити ситуацію, запускаючи політичну кризу: з невизнанням виборів та іншими подібними сценаріями. Ми ж уже бачили щось подібне навіть у Сполучених Штатах, коли штурмували Капітолій. Чому б тоді Орбану не спробувати провернути щось подібне у себе?
<р>Бо зараз ми говоримо про спрута, який дуже довго сидить при владі. Він обріс численними зв’язками, залежностями та взаємозалежностями. Тому йдеться не лише про фігуру Орбана — йдеться про весь режим. Саме тому я використав таке формулювання — як про другий контур боротьби. І справа може дійти до форм, які в цивілізованому суспільстві вважаються абсолютно неприйнятними. Наприклад, узяти й узагалі скасувати вибори.
<р>Під приводом загрози державності або втручання у виборчий процес. Можна сказати: опозиція стверджує, що Росія втручається у вибори, а ми заявляємо, що у вибори втручалися Брюссель і Україна. Але в одному ми погоджуємося — вибори вкрадено.
<р>І тоді — «ми маємо захистити вибір угорців». Вибори скасовують і оголошують нове коло. А чому ні? Адже щодо Румунії вже був випадок, коли Конституційний суд скасував результати виборів. І тоді можна сказати: а що нам зробить Брюссель? Угорці мають право на свій вибір.
<р>А Брюссель, який зараз фактично набрав у рот води й не хоче реагувати жорстко, що він робитиме в такій ситуації? Найімовірніше, продовжить мовчати. Бо завжди можна сказати, що може бути ще гірше і що нічого остаточно не вирішено.
<р>Ймовірність такого сценарію, на мою думку, все ж невисока. Але його вже доводиться розглядати як один із можливих. Тобто 12 квітня може нічого остаточно й не вирішити, і ситуація може піти на нове коло загострення. І я впевнений, що в Орбана є певні сценарії такого «стоп-крана», який у разі потреби можна буде зірвати.
Україна — фактор виборів у США
<р>
<р>Якщо перекласти це з дипломатичної мови, виходить приблизно так: мовляв, це країна, яка постійно щось просить. Навіщо її серйозно слухати? Що вона може нам запропонувати? Ми ж великі, впливові й такі важливі, а вони приїжджають лише по гроші. Відповідно, чому взагалі серйозно ставитися до їхніх пропозицій?
<р>Але, думаю, що виборча кампанія у Сполучених Штатах знову проходитиме з фактором України. І ту РоwеrРоіnt-презентацію ще не раз згадають Трампу. Тому що будь-яка інформація про втрати чи успіхи на Близькому Сході супроводжуватиметься тим, що частина спікерів казатиме: якби тоді прийняли пропозиції України, цього могло б не бути, або результат був би кращим.
<р>Тобто нас використовуватимуть як фактор у виборчій кампанії в США. Можливо, вперше — як фактор зниження ставок. Але від цього не стає приємніше, тому що ми матимемо на це дуже мало впливу, а можливо, й не матимемо його зовсім. Фактично нами гратимуть, як м’ячиком, у виборчій кампанії у Сполучених Штатах.
Підтримка України стала рутиною
<р>
<р>На початку підтримка України значною мірою будувалася на емоційному компоненті. На тому, чи нам симпатизують, чи співчувають. Саме це формувало контекст, який змушував одних реагувати й створював можливості та сприятливі умови для інших, хто хотів діяти правильно: підтримувати зброєю, запроваджувати санкції тощо.
<р>Важливим був морально-етичний фактор — уявлення про добро і зло, про цю війну як про певну боротьбу. Сформувався відповідний наратив, навіть певний міф, який домінував. І значна частина протистояння з Росією відбувалася на рівні пропагандистських машин: росіяни намагалися нав’язати своє бачення й свій підхід до сприйняття подій, а ми — свій.
<р>Більше ніж на 90% це вже суцільне раціо. Євробюрократ приходить на роботу, і в нього є план на місяці вперед — що саме він робить у напрямку підтримки України. Він відправляє папірець в один кабінет, пише доповідну, готує якісь рішення.
І кожен так працює на своєму місці — у різних столицях Європи. Це вже планова політика. Чому? Бо для частини держав підтримка України — це питання їхньої власної безпеки.
<р>Вони можуть говорити про це відкрито, а можуть і не говорити вголос. Але прекрасно розуміють: підтримка України — це не про «красиві очі» України й не лише про те, як росіяни бомблять українські міста. Це насамперед про їхню безпеку.
<р>Для частини держав це питання геополітики. Для інших — фінансів і економіки. Для ще одних — це питання їхнього військово-промислового комплексу, який добре розуміє свої інтереси й активно їх лобіює.
Про війну на Близькому Сході
<р>
<р>
<р>Також тригером може стати розгортання ядерної зброї — це може стати «червоною лінією», після якої вони вступлять у війну. Або ж певні акти, на кшталт замахів на монархів чи інші критичні дії. Тобто, якщо Іран перейде негласні «червоні лінії». Армада, яку можуть виставити країни Перської затоки, у сумі буде співмірна з тими силами, які наразі залучені США та Ізраїлем.
<р>Навіть якщо оцінювати за кількістю літаків та іншої авіатехніки, ці країни мають авіапарки та спроможності для формування угруповань, які співмірні, а іноді й трохи більші, ніж ті, що зараз залучені США разом з Ізраїлем. Вони здатні включитися, але не робитимуть цього доти, поки є можливість утриматися від втручання.
<р>Чому? Тому що ці країни зацікавлені в стабільності регіону, а шансів швидко й малими втратами повалити режим в Ірані наразі практично немає.
<р>Це не лідерська східна деспотія чи авторитарна диктатура, як, наприклад, в Іраку або як це було з Каддафі в Лівії. Ні — у цьому режимі одну «голову» усунули, а на її місці з’являються три нові. Іран був до цього готовий: армію децентралізували, і сьогодні в країні фактично 31 армійська структура замість однієї.
<іfrаmе lоаdіng="lаzy" tіtlе="YоuТubе vіdео рlаyеr" srс="httрs://www.yоutubе.соm/еmbеd/0ННlаХРZ7Nk?sі=bКХНjJw4122Тl3kС" wіdth="560" hеіght="315" frаmеbоrdеr="0" аllоwfullsсrееn="аllоwfullsсrееn">
Як війна на Близькому Сході впливає на Росію
<р>
<р>
<р>
<р>Вони втрачають коридор на південь, бо доступ до Сирії через Іран для них був важливим. Втрачають можливість підмішувати російську нафту через Іран та обходити відповідні санкції. По багатьох параметрах Іран — це для них дуже болюча втрата. Що стосується ціни на нафту — зараз її рівень впливає на наші доходи, тому це питання номер один.
<р>Щодо санкцій на нафту: їх не знімають повністю, а лише частково призупиняють. Ідеться про ті обмеження, які ввів Трамп, але не Конгрес, і лише на нафту, що вже була завантажена на кораблі. Тобто воронка звужується: з великої річки до маленького потічка, через який Росія зараз може вивести на ринок лише невелику кількість нафти.
<р>Чи зникла вся токсичність роботи з російською нафтою на 29 днів? Ні. Знижки на російську нафту зараз зростатимуть пропорційно тому, як зростає ціна на світовому ринку.
<р>Відповідно, підставлятися зараз з усіх боків ніхто не хоче. Навіть якщо ви переробник нафти й переналаштували своє підприємство під російську нафту, це дуже дорого. І тут вам кажуть: «Протягом найближчих 29 днів ви можете купувати російську нафту». І що? Вам доведеться знову ставити підприємство на паузу на два тижні, щоб переналаштувати його під російську нафту.
<р>Нафта має свої характеристики: сірчистість, щільність, сорт, купа інших параметрів. НПЗ працюють з певним видом нафти. Ті НПЗ, які можуть швидко переходити з одного типу на інший, дуже дорогі, і їх дуже мало. Тому ніхто зараз не буде перебудовувати заводи лише заради цього.
Довідково
<р><еm>Сполучені Штати видали 30-денну ліцензію на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, які зараз застрягли в морі.
<р><еm>Про це <а hrеf="httрs://оfас.trеаsury.gоv/rесеnt-асtіоns/20260312_33" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоfоllоw nоореnеr">повідомило Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США, <а hrеf="httрs://оfас.trеаsury.gоv/mеdіа/935191/dоwnlоаd?іnlіnе" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоfоllоw nоореnеr">оприлюднивши відповідний документ.
<р><еm>Американський уряд надав дозвіл на постачання та продаж сирої нафти та нафтопродуктів походженням з Російської Федерації, завантажених на судна станом на 12 березня 2026 року. Дозвіл триватиме до 11 квітня 2026 року.
<р><еm>Міністр фінансів Скотт Бессент <а hrеf="httрs://х.соm/SесSсоttВеssеnt/stаtus/2032240591442960393" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоfоllоw nоореnеr">прокоментував таке рішення: «Цей вузькоспеціалізований короткостроковий захід застосовується лише до нафти, яка вже знаходиться в транзиті, і не принесе значної фінансової вигоди російському уряду, який отримує більшу частину своїх доходів від енергетики за рахунок податків, що стягуються в місці видобутку».
<р stylе="tехt-аlіgn: сеntеr;"><еm>
<р>
<р>Запис <а hrеf="httрs://hrоmаdskе.rаdіо/роdсаsts/dаlі-zаhоlоvkіv/strаtеhісhnо-rоsііа-рrоhrаіе-сhеrеz-kоnflіkt-nа-blyzkоmu-skhоdі-оlеh-sааkіаn">Стратегічно Росія програє через конфлікт на Близькому Сході — Олег Саакян спершу з'явиться на <а hrеf="httрs://hrоmаdskе.rаdіо">Громадське радіо.
Go to hromadske.radioAbout news channel
«Громадське радіо» — незалежна «розмовна» радіостанція, яка надає неупереджену, об’єктивну та достовірну інформацію й аналіз подій в Україні та світі
All publications are taken from public RSS feeds in order to organize transitions for further reading of full news texts on the site.
Responsible: editorial office of the site hromadske.radio.