Громадське радіо

Російські окупанти з вечора майже 30 разів атакували чотири райони Дніпропетровської області безпілотниками та скидали авіабомби, одна людина загинула і 16 зазнали поранень
Про це повідомив голова обласної державної адміністрації Олександр Ганжа.
У Синельниківському районі під ударами були Васильківська та Українська громади. Виникли пожежі. Частково зруйновані два приватні будинки, ще кілька пошкоджених. Також зазнали пошкоджень ферма, господарські споруди, автомобілі. Знищений магазин. Одна людина загинула і троє постраждали.
У Зеленодольській громаді Криворізького району поранена одна людина.
У Павлограді пошкоджені багатоповерхівка і будівля рятувального підрозділу. Постраждали 12 людей.
У Нікопольському районі росіяни атакували Нікополь, Марганецьку, Червоногригорівську, Мирівську і Покровську громади. Горів приватний будинок, пошкоджене підприємство.
Нагадаємо, що Сили протиповітряної оборони знешкодили 195 із 221 безпілотника, якими російські окупанти атакували Україну з вечора 10 червня.
Запис На Дніпропетровщині окупанти атакували область, є загиблий та 16 поранених спершу з'явиться на Громадське радіо.

Сили протиповітряної оборони знешкодили 195 із 221 безпілотника, якими росіяни атакували Україну з вечора 10 червня.
Про це повідомили Повітряні сили Збройних сил України.
З 18:00 10 червня росіяни атакували двома балістичними ракетами «Іскандер-М» із Бєлгородської області, а також 221 ударним БПЛА типу Shаhеd (в т.ч. реактивними), «Гербера», «Італмас» і дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Орел, Курськ, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ (РФ), Чауда, Гвардійське (тимчасово окупований Крим).
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, станом на 07:30 11 червня ППО збила / подавила 195 дронів на півночі, півдні та сході України.
Зафіксовані влучання ракет та 21 ударного БПЛА на 9 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 8 локаціях.
Атака триває, в повітряному просторі перебувають російські дрони.
Нагадаємо, що напередодні місто Павлоград у Дніпропетровській області зазнало ворожої атаки.
Запис Сили ППО знешкодили 195 безпілотників, якими Росія атакувала Україну спершу з'явиться на Громадське радіо.

Загальні бойові втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення в Україну, з 24 лютого 2022 року по 11 червня 2026 року, становлять близько 1 378 820 осіб, зокрема 1 310 – за минулу добу.Про це повідомив Генштаб ЗСУ.Також інші втрати окупантів:

танків / tаnks – 12 010 ( 6) од.бойових броньованих машин / trоор–саrryіng АFVs – 24 727 ( 10) од.артилерійських систем / аrtіllеry systеms – 43 787 ( 74) од.РСЗВ / МLRS – 1 859 ( 2) од.засоби ППО / аntі–аіrсrаft systеms – 1 416 ( 2) од.літаків / аіrсrаft – 436 ( 0) од.гелікоптерів / hеlісорtеrs – 353 ( 0) од.наземних робототехнічних комплексів / grоund rоbоtіс systеms – 1 628 ( 9) од.БПЛА оперативно–тактичного рівня / UАV ореrаtіоnаl–tасtісаl lеvеl – 342 651 ( 2 120) од.крилаті ракети / сruіsе mіssіlеs – 4 733 ( 0) од.кораблі / катери / wаrshірs / bоаts – 33 ( 0) од.підводні човни / submаrіnеs – 2 ( 0) од.автомобільна техніка та автоцистерни / vеhісlеs аnd fuеl tаnks – 105 498 ( 326) од.спеціальна техніка / sресіаl еquірmеnt – 4 277 ( 10) од.

Дані уточнюються.Нагадаємо, що 9 червня загальні бойові втрати росіян від початку повномасштабного вторгнення в Україну становили близько 1 376 320 осіб.Запис Втрати росіян на війні зросли: дані Генштабу спершу з'явиться на Громадське радіо.

Російська пропаганда почала використовувати дипфейки (відео, створені за допомогою штучного інтелекту, на яких зображені нібито справжні люди, які говорять чи роблять вигадані речі) з метою дискредитувати риторику України щодо мирних переговорів.Громадське радіо виявило в соцмережах шкідливі наративи, які радикально інтерпретували мирну риторику України та європейських партнерів як доказ того, що президент Володимир Зеленський саботує переговори, а не прагне миру. У дописах вимоги щодо припинення вогню та гарантій безпеки описувалися як нереалістичні, свідомо неприйнятні для Росії або як частина «імітації пошуку миру», спрямованої на продовження війни.Ми знайшли чотири таких дописи у щонайменше трьох Теlеgrаm-каналах за 8 червня. Сукупно вони зібрали понад 298,8 тис. переглядів.У цьому контексті пізніше також з’явилося вигадане відео з командувачем «Азову» Денисом Прокопенком, створене за допомогою ШІ. У цьому дипфейку він нібито закликає «змінити режим Зеленського». Як такі дипфейки впливають на аудиторію?Про це в етері Громадського радіо говорили з головною редакторкою проєкту VохСhесk Аліною Тропиніною.Вона пояснила: фейки роблять ставку на масовість. Проте вони не працюють окремо: жоден окремий фейк не є самодостатнім. Вони працюють як частина потоку.За її словами, окремий дипфейк можна спростувати. А от наратив, який він закріплює у свідомості, спростувати важче. Тому коли людина бачить схожі повідомлення кілька разів з різних джерел у різному оформленні, то в неї виникає ефект псевдопідтвердження. Мовляв, «якщо це повторюється і якщо я вже десь це чув, то, мабуть, щось у цьому є».«І це не переконання через факт чи аргумент, а переконання через повторення. Бо так влаштований наш мозок: те, що нам знайоме, сприймається як достовірне. І це не тому, що людина це перевірила. А тому, що вона це вже десь бачила. У нас спрацьовує механізм економії енергії. Ми пам’ятаємо те, що побачили вперше, і при повторній зустрічі зчитуємо це як те, що ми вже бачили, знаємо, і, ймовірно, це правда. Критичне мислення як інструмент може навіть не вмикатися, бо мозок економить енергію. І на цьому грає сучасна пропаганда», — наголосила Аліна Тропиніна.Дипфейки служать доповненням до фейку. Коли людина бачить відео, а потім ще й текстові дописи на цю тему, їхні репости та тематичні коментарі, то створюється ілюзія того, що тему обговорюють. І тоді дипфейк виглядає як факт.«Ми бачимо це з кількох джерел і нам здається, що це правда, бо ми на це наткнулись декілька разів. Якщо людина не має власної позиції й достатньо контексту, щоб перевірити інформацію, то це несвідомо веде людину до того, що ми сприймаємо наведену нам думку в дипфейках як загальноприйнятну. Саме на цьому і грає пропаганда, коли створює ілюзію більшості», — наголосила головна редакторка VохСhесk.

Чому росіяни обрали для дипфейку Дениса Прокопенка

Аліна Тропиніна каже: Денис Прокопенко вже є певним символом, який викликає в аудиторії стійкий асоціативний ряд.«У нас є «Азов», Маріуполь, полон, звільнення. Він вже став знаковою фігурою для українців та міжнародної аудиторії. Тому він підходить для пропагандистських цілей. Бо якщо вдасться зламати довіру до такої людини та приписати їй антиукраїнські наративи, то це дасть максимальний ефект», — сказала головна редакторка проєкту VохСhесk.Вона наголошує: це не стільки спроба дискредитувати Прокопенка як конкретну людину, а вдарити по ньому, як по символу. Саме за такими критеріями пропагандисти обирають публічних осіб. Водночас тут можуть бути різні результати:

або це сформує в людини певну довіру до того, що та чи інша особа говорить;або це навпаки йде на руйнацію образу публічної особи. Мовляв, якщо людина вживає наративи, які не відповідають цінностям людей, які це почули, то це може посприяти зниженню довіри до людини, дипфейк якої створили.

Вона також додала: за останні три роки кількість ШІ-контенту, який використовується для поширення фейків, зросла в сім з половиною разів. Якщо у 2023 році дипфейки становили близько двох відсотків від усього потоку фейків, то в 2025 році їх вже було 14%. Цьогоріч динаміка зберігається й демонструє тенденцію до зростання.Щоб виявити дипфейк, потрібно насамперед уважно дивитись на картинку. Бажано переглядати відео кілька разів, зупиняти його й фокусуватись на деталях. Особливо потрібно звертати увагу на обличчя впродовж відео.Запис Коли і чому люди починають вірити у фейки: пояснює головна редакторка проєкту VохСhесk Аліна Тропиніна спершу з'явиться на Громадське радіо.

Уряд спростив процедуру повернення молоді з окупованих територій на підконтрольну. Отримати «білий паспорт» (посвідчення особи на повернення в Україну) стало простіше. Чому це важливо та що змінюється?
На ці запитання в етері Громадського радіо відповіла юристка ГО «Донбас SОS» Тайя Аврам.
За її словами, на перший погляд, створювалося враження, що в Україні створюються всі умови для того, щоб молодь з окупованих територій поверталася на підконтрольну територію. Але на практиці молоді люди навіть не могли в’їхати на підконтрольну Україні територію через застарілі процедури.
Щодо ключових змін, то юристка зазначила: тепер за отримання посвідчення на повернення в Україну не треба буде платити консульський збір, який становить 30 доларів.
Також скоротили перелік документів, які потрібно надати для оформлення посвідчення особи на повернення в Україну. Якщо раніше потрібно було звертатися до правоохоронних органів у країні перебування з заявою про те, що людина загубила паспорт, то тепер такої вимоги немає. Зазначимо, що українці можуть повертатися з окупованих територій лише через треті країни.
Водночас Тайя Аврам наголосила: проєкт, який спрощує повернення молоді з окупації, є експериментальним. Молодим людям стало простіше отримати «білий паспорт» лише на території Білорусі, Грузії, Вірменії, Казахстану й Туреччини. Це якраз ті країни, через які найчастіше українці з окупації повертаються на підконтрольну Україні територію.
Однак проєкт має суттєвий мінус: ним не зможуть скористатися ті, хто народився до проголошення незалежності. Через те, що інші члени сім’ї залишатимуться в окупації, не всі захочуть виїжджати за спрощеною процедурою.
Тайя Аврам також додала, що людині можуть відмовити в поверненні на підставі зауважень СБУ. Але чого саме мають стосуватися ці зауваження у відповідній урядовій постанові не вказано. Постанова передбачає можливість оскаржень рішень про відмову, але юристка «Донбас SОS» наголосила, що це буде складно зробити за відсутності документів.
Також можуть бути проблеми з ідентифікацією особи. Як свідків для цієї процедури дозволено залучати лише найближчих родичів віком від 16 років. Це може ставити під загрозу родичів, що перебувають в окупації. Через це люди можуть взагалі відмовлятися від процедури отримання білого паспорта.
Вона також висловила занепокоєння тим, що люди в окупації можуть не дізнатися про таку спрощену процедуру й зазначила, що багато людей на окупованих територіях взагалі не знають про можливість повернення в Україну через треті країни.
Повністю розмову з Тайєю Аврам слухайте в доданому аудіофайлі.
Запис Українці, що поверталися з окупації, мали платити консульський збір за посвідчення на повернення: тепер це скасували спершу з'явиться на Громадське радіо.

Збройні Сили України знову атакували нафтобазу «Грушовая» у Росії. Вона є однією з ключових для експорту російської нафти і найбільшою на Кавказі. З неї нафта доставляється до морського терміналу «Шесхарис», а далі — на експорт. «Шесхарис» також неодноразово зазнавав українських атак. Який ефект від цих ударів?Про це в етері Громадського радіо говорили з військовим оглядачем Денисом Поповичем.За його словами, ефект від ударів по нафтобазі «Грушовая», як і по будь-якій іншій, є не миттєвим, а відкладеним.«Коли ми знищуємо резервуари, то знищуємо можливості зберігання сирої нафти. Її не буде де зберігати. Це означає зменшення видобутку, зменшення податків з цього видобутку, як наслідок — зменшення фінансування російського бюджету. Після цього нафтові свердловини, які є в Росії, потрібно глушити. А потім їх за потреби потрібно буде знову відновлювати. А це коштує дуже дорого», — сказав військовий оглядач.Він наголосив: українські удари по російських нафтобазах та нафтопереробних заводах мають на меті зменшити можливості Росії експортувати нафту. Водночас він наголосив на тому, що ці об’єкти потрібно знищувати послідовно, щоб ускладнити росіянам переорієнтування логістики.Він пояснив, що ефект від таких ударів є не миттєвим, а відкладеним:

Сили оборони зменшують можливість російських НПЗ;позбавляють їх запасів пального;створюють напругу на внутрішньому ринку (йдеться, зокрема, про обмеження продажу пального);знищують логістику, що призводить до того, що РФ не лише не може виготовити достатню кількість пального, але й доставити його.

Коли настають проблеми для логістики — проблеми з пальним починає відчувати фронт. Це призводить до обмежень на кількість боєприпасів, які можна використовувати, оскільки через проблеми з пальним є проблеми з постачанням. Якщо така тенденція триватиме, то з пальним залишаться лише окремі групи російських військових, каже Денис Попович. Запис Удари ЗСУ по російських нафтобазах і НПЗ мають відкладений ефект, а не миттєвий: військовий оглядач пояснив, як це працює спершу з'явиться на Громадське радіо.

Школи на Одещині виявилися неготовими до складання НМТ в умовах довготривалих та частих повітряних тривог. Лише 30% шкіл були адаптовані до того, щоб діти складали національний мультипредметний тест у сховищах.
Про це в етері Громадського радіо сказала журналістка Юлія Афанасьєва.
Вона розповіла, що 8 червня деякі діти складали НМТ в період з 10 до 23 години (тобто загалом 13 годин). Того дня в області було близько одинадцяти повітряних тривог. Вони фактично були безперервними: після відбою діти навіть не встигали зайняти місця, як тривога починалася знову.
«Дітям запропонували перенести сесію на період після 22 липня. Багатьох це не влаштувало. Центри складання НМТ покинули одиниці, а більшість залишалася, як кажуть, до перемоги», — розповіла журналістка.
З’ясувалося, що Одещина й Одеса зокрема не обладнана місцями для складання національного мультипредметного тесту у сховищах. Такими сховищами були обладнані лише близько 30% шкіл. Вони змогли продовжити тестування попри тривоги.
«Сьогодні пройшло два дні з часу скандальної здачі НМТ. Кількість шкіл [з можливістю здачі іспиту у сховищах] незначно збільшилась. Однак більшість сьогодні [10 червня] знову складала з перервами на тривоги», — сказала Юлія Афанасьєва.
Вона констатувала, що Одещина, яка є прифронтовим регіоном і регулярно зазнає ворожих атак виявилася неготовою до повноцінної сесії НМТ.
Запис Школи Одещини виявилися неготовими до НМТ в умовах тривалих повітряних тривог спершу з'явиться на Громадське радіо.

Місто Павлоград у Дніпропетровській області знову зазнало ворожої атаки. Росіяни атакували його надвечір у середу, 10 червня.
Про це повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, внаслідок удару поранення отримали п’ятеро людей. Це 13-річний хлопчик і чоловіки 43, 44 та 79 років. Посадовець зазначив, що всі постраждалі лікуватимуться амбулаторно.
Також поранень зазнала 75-річна жінка, її госпіталізували у важкому стані.
Також він розповів, що внаслідок атаки зазнала пошкоджень багатоповерхівка.
Пошкоджений будинок, з якого йде дим після удару росіян по Павлограду 10 червня 2026 / Фото: Дніпропетровська ОВА
ДСНС уточнила, що окупанти атакували місто безпілотником. А Дніпропетровська обласна прокуратура повідомила, що, окрім житлового будинку, пошкоджено адміністративну будівлю та підприємство.
Кількість поранених зросла до семи.
Нагадаємо, Павлоград також зазнавав ворожих ударів 4 і 5 червня. Під час атаки 5 червня загинули двоє людей.
Як повідомляло Громадське радіо, вдень 10 червня російський дрон атакував вокзал у Сумах. Його уламки впали на дах останнього вагона поїзда Суми — Рахів і спричинили пожежу. Загалом унаслідок цієї атаки постраждали четверо людей.
 
Запис Росіяни атакували Павлоград: пошкодили багатоповерхівку, семеро постраждалих спершу з'явиться на Громадське радіо.

Російські «шахеди» не припиняють атакувати Одесу з моря. Однак ці атаки не перешкоджають відпочинку людей.Про це в етері Громадського радіо розповіла журналістка Юлія Афанасьєва.Вона розповіла, що росіяни атакують Одесу з моря. Більшість дронів ППО намагається збивати саме над морем. Але якщо цього зробити не вдасться, тоді місто починає відчувати наслідки атаки.Журналістка розповідає: в моменти, коли над морем збивають дрони, люди пляжів не покидають, а дехто взагалі не виходить з води навіть після того, як у море впав збитий дрон.За її словами, 10 червня в інтернеті з’явилося кілька відео, на яких люди під час атаки відпочивають на пляжі й дивляться, як ППО збиває дрони.«Вони дивляться, як винищувач збиває дрони, або як збитий дрон просто падає в море. Однак чомусь людей це не сильно лякає. Судячи з відео, вони продовжують купатися й навіть не виходять з моря», — розповіла Юлія Афанасьєва.Нагадаємо, що в Одесі можна відпочивати лише на офіційних пляжах. Щоб пляжі могли приймати відпочивальників у курортний сезон, вони мають відповідати певним вимогам:

дно на території пляжів мають перевірити водолази. Це можуть бути як водолази-сапери ДСНС, так і ті, що працюють на комунальних підприємствах Одеської міськради;там мають бути встановлені рятувальні пости;наявні буйки, за які не можна запливати;укриття повинно бути на відстані до 500 метрів від пляжу.

Також цьогоріч більше безпечних пляжів відкриють в Одеській області.Як повідомляло Громадське радіо, Одеса зазнала дронової атаки вночі в середу, 10 червня. Постраждала жінка та двоє дітей.Запис Дрон падає в море, але люди навіть не виходять з води, — журналістка про курортний сезон в Одесі спершу з'явиться на Громадське радіо.

На дах останнього вагона поїзда №143 Суми — Рахів, курсування якого «Укрзалізниця» відновила нещодавно, впали уламки російського дрона, збитого над територією вокзалу. Також унаслідок цієї атаки постраждали четверо людей, але вони не перебували в цьому поїзді.
Це сталося вдень у середу, 10 червня.
Як розповіли в «Укрзалізниці», росіяни атакували територію вокзалу в Сумах дроном. Шахед був збитий над будівлею вокзалу і його уламки впали на пасажирський поїзд №143 Суми-Рахів. Внаслідок падіння загорівся дах останнього вагона.
Як заявили в «Укрзалізниці», пасажири та поїзна бригада не постраждали, оскільки знаходилися в укритті.
Після атаки поїзд відправився, але рухається з затримкою на 5 годин. У компанії наголосили, що роблять все, щоб надолужити відставання від графіка.
Водночас голова Сумської міської військової адміністрації Сергій Кривошеєнко повідомив, що внаслідок атаки на транспортну інфраструктуру в Сумах постраждали четверо людей — жінки віком 36, 38 та 69 років, а також 62-річний чоловік.
Місцеве видання «Кордон.Медіа» пише, що безпілотник атакував вокзал у Сумах близько 12:00. В момент атаки на пероні перебували люди. Будівля вокзалу зазнала пошкоджень.
Запис Уламки російського дрона впали на вагон нещодавно запущеного поїзда Суми — Рахів спершу з'явиться на Громадське радіо.

В Україні офіційно з’явився День Сил безпілотних систем. Його відзначатимуть щороку 11 червня.
Відповідний указ у середу, 10 червня підписав президент Володимир Зеленський.
«Ураховуючи роль Сил безпілотних систем Збройних Сил України у боротьбі за свободу, незалежність та територіальну цілісність України, з метою започаткування нових військових традицій постановляю: установити в Україні День Сил безпілотних систем Збройних Сил України, який відзначати щороку 11 червня», — сказано в указі.
Він починає діяти з дати опублікування. Таким чином, вперше День Сил безпілотних систем Україна відзначить вже в четвер.
Нагадаємо, указ про створення Сил безпілотних систем Зеленський підписав 25 червня 2024 року. Вони стали окремим родом військ у Збройних силах України.
11 червня 2025 року було створене Угруповання Сил безпілотних систем, до якого увійшли 12 бойових підрозділів.
Запис Зеленський підписав указ про День Сил безпілотних систем спершу з'явиться на Громадське радіо.

НАБУ та САП викрили схему на понад 350 мільйонів гривень за участю ексзаступника командира однієї з військових частин Харківської області, за якою групу компаній підозрюють у постачанні оборонним підприємствам запчастин до бронетехніки, які списали як «знищені» ще у 2022 році.Про це в середу, 10 червня повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.Як з’ясували правоохоронці, протягом 2022-2024 років група компаній і ФОПів, яких фактично контролювали двоє фігурантів, поставила державним оборонним підприємствам запчастини до бронетехніки на понад 350 мільйонів гривень. Проте з’ясувалося, що частина цього майна насправді вже належала ЗСУ та зберігалася на складах військової частини на Харківщині. На початку повномасштабного вторгнення ці запчастини незаконно списали, оформивши їх як знищені внаслідок російських ракетно-бомбових ударів. Насправді ж дефіцитну продукцію вивезли з території частини, а згодом повторно продали державі, кажуть у САП.Там повідомили, що реалізації злочинного задуму сприяв колишній заступник командира військової частини, який систематично ігнорував свої обов’язки щодо обліку та збереження ввіреного йому майна. За таку лояльність він отримав від організатора схеми щонайменше 2,8 млн грн хабаря.  Бізнесмен безпосередньо оплачував для військового побутове обладнання, дорогі будівельні матеріали та інші товари.

Організатору схеми інкримінують надання хабаря;колишньому заступнику командира — викрадення військового майна,  одержання хабаря та недекларування.

Наразі досудове розслідування триває. Встановлюються інші особи, які можуть бути причетні до вчинення цього злочину.Запис САП і НАБУ викрили корупційну схему в оборонці на 350 млн грн спершу з'явиться на Громадське радіо.

В одному з магазинів на вулиці Привокзальній у Вінниці чоловік смертельно поранив ножем свою знайому, а потім скоїв самогубство, вдаривши себе тим самим ножем.Про це повідомила поліція Вінницької області.10 червня вдень в поліцію зателефонували очевидці події, що сталася на вулиці Привокзальній. За попередньою інформацією, між чоловіком та жінкою виник конфлікт, під час якого він завдав знайомій ножових поранень. Від отриманих травм потерпіла померла. Після цього чоловік цим же ножем спричинив смертельні тілесні ушкодження й собі.За інформацією поліції, жінці був 51 рік, чоловікові — 53.

Подвійне вбивство на Привокзальній у Вінниці: деталі

Як пише «Суспільне» з посиланням на речницю поліції Вінниччини Заріну Маєвську, інцидент стався в одному з магазинів з продажу побутових товарів. З повідомлення поліції випливає, що магазин розташований на одному з ринків.Попередньо, він очікував на колишню співмешканку поблизу місця її роботи. Згодом вони разом зайшли до приміщення магазину, де між ними виник словесний конфлікт. Під час сварки чоловік поранив жінку в живіт.«Суспільне» також з’ясувало, що чоловік і жінка раніше проживали однією сім’єю та тривалий час конфліктували.Поліція вже вилучила ніж з місця події, а тіла відправили на судово-медичну експертизу. Усі обставини події встановлюватимуть слідчі під час розслідування.За цим фактом відкриті кримінальні провадження за ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство та умисне вбивство з позначкою «самогубство»). Тривають першочергові слідчі дії.Запис Подвійне вбивство в магазині у Вінниці: чоловік смертельно поранив ножем знайому і скоїв самогубство спершу з'явиться на Громадське радіо.

Вдень у середу, 10 червня у Виноградові Закарпатської області сталася смертельна ДТП: рефрижератор в’їхав у людей, які виходили з автобуса.
Про це повідомила поліція Закарпатської області.
Повідомлення про аварію у Виноградові надійшло на лінію 112 сьогодні о 14:55. За викликом виїхала слідчо-оперативна група Відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції та слідчі ГУНП в Закарпатській області.
Наразі встановлено, що 47-річний водій вантажівки МАN, рухаючись вулицею Івана Ірлявського, з’їхав з дороги та в’їхав у групу людей, які саме вийшли з маршрутного автобуса. Унаслідок наїзду 53-річна жінка загинула на місці події. Ще трьох жінок віком 53, 54 та 72 роки з травмами госпіталізували.
Закарпатські медики уточнили, що в людей в’їхав рефрижератор з морозивом. Водій вантажівки помер дорогою до лікарні, зазначили у Закарпатській обласній прокуратурі.
За попередніми даними, причиною аварії могло стати раптове погіршення самопочуття водія вантажівки, який згодом помер у кареті швидкої.
Зараз на місці ДТП слідчі поліції продовжують першочергові слідчі дії. Відомості про аварію слідчі Головного управління Національної поліції в Закарпатській області внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, що призвели до смерті людини.
Запис У Виноградові рефрижератор з морозивом в’їхав у людей, які виходили з автобуса, двоє загиблих спершу з'явиться на Громадське радіо.

Україна має перевагу над Росією у застосуванні FРV-дронів на полі бою. Водночас окупанти намагаються копіювати технологічні зміни з української армії.
Про це розповів начальник Генерального штабу Збройних сил України Андрій Гнатов в інтерв’ю LІGА.nеt.
Щодо технологічних змін в українських та російських військах, Гнатов сказав, що не говорив би, хто кого наздоганяє.
«Хоча, наприклад, за використанням FРV-дронів ми переважаємо противника у співвідношенні 1,5 до 1, а за кількістю виконаних завдань наземних роботизованих комплексів — удвічі», — сказав начальник Генштабу.
Він додав, що російські збройні сили розвиваються своїм шляхом, українські — своїм. За словами Гнатова, багато в чому ці процеси перетинаються, а багато чого росіяни «відверто копіюють» у ЗСУ.
«Те, що спочатку з’являється в підрозділах ЗСУ як ноу-хау, через деякий час бачимо вже у росіян. Пам’ятаю випадок, коли в розвідувальних зведеннях ми отримали інформацію, як один із командувачів напрямку ставив своїм підлеглим завдання: «Копіюйте, що є в українців, і все буде добре», — розповів начальник Генштабу.
Нагадаємо, раніше командир 1 окремого штурмового полку Дмитро Філатов в етері Громадського радіо розповів, що Україна відстає від Росії за показником знищення точок зльоту ворожих пілотів.
Запис Україна переважає Росію в застосуванні FРV-дронів та НРК: начальник Генштабу назвав співвідношення спершу з'явиться на Громадське радіо.

У Херсоні ворожий дрон убив енергетика, який виконував ремонтні роботи.
Про це повідомила Херсонська обласна прокуратура.
Як з’ясували правоохоронці, в середу, 10 червня, близько 13:40 російські військові вдарили безпілотником по одній з вулиць Херсона. Унаслідок скидання вибухового пристрою загинув працівник енергетичної компанії. У момент атаки чоловік виконував аварійно-відновлювальні роботи.
«Прокурори спільно зі слідчими поліції здійснюють необхідні слідчі дії для документування чергового воєнного злочину, вчиненого військовослужбовцями РФ», — сказано в повідомленні.
Голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін уточнив, що енергетику, який загинув через російську атаку в Херсоні, було 39 років. Він також зазначив, що це сталося в Корабельному районі міста.
Запис У Херсоні росіяни вбили енергетика: він загинув від обстрілу під час ремонтних робіт спершу з'явиться на Громадське радіо.

Ангеліна Завадецька: Привіт, це подкаст «Що з економікою?» від Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку. Мене звати Ангеліна Завадецька, я комунікаційна менеджерка ЦЕС.
Максим Самойлюк: А я Максим Самойлюк, економіст ЦЕС. З нами сьогодні Юлія Вітка з ПриватБанку. Вона голова управління з бізнес-взаємодії з міжнародними та державними програмами. 

Ангеліна Завадецька: ПриватБанк та Європейський банк реконструкції та розвитку запускають новий механізм розподілу ризиків на €825 млн для підтримки українського бізнесу. У межах цього проєкту ЄБРР надаватиме покриття частини кредитного ризику за новими кредитами, які ПриватБанк надаватиме українським компаніям. Сьогодні про це будемо говорити. Юліє, для початку розкажи, будь ласка, що таке дерискінг? Що це за інструмент, для чого він бізнесу і як він допоможе українському бізнесу?
Юлія Вітка: Дерискінг — це українською мовою фактично покриття ризиків. Це допомагає банку більш безпечно себе почувати, фінансуючи бізнес, особливо в умовах війни. Фактично дерискінг замінює для банку забезпечення, тобто тверду заставу. Ми часто стикаємося з ситуаціями, коли в бізнесу немає застави, її недостатньо або це застаріле обладнання. Або взагалі, якщо ми говоримо про прифронтові зони, то навіть і сама застава ще не є гарантією. І ось наявність такого гарантійного механізму від ЄБРР, або ВGК, або Європейського інвестиційного банку, чи ІFС — всі з яких є у нас у банку — фактично покриває для банку ці ризики. Тобто у випадку, якщо щось станеться, банк звертається до гарантора, і гарантор відшкодовує за підприємство вартість цього кредиту.
Ангеліна Завадецька: Тобто, якщо говорити просто, то це такий механізм, який дозволить українському бізнесу більше можливостей брати кредити, а відповідно інвестувати, розвиватися або відновлюватися.
Юлія Вітка: Так, це дозволяє бізнесу або брати кредит у тих випадках, коли взагалі неможливо його отримати, або брати більші суми. Інколи це взагалі уможливлює фінансування у високоризикових територіях, навіть якщо там є застава і всі фінансові показники достатні. Але, припустимо, місто знаходиться під постійними обстрілами. Тобто це або збільшення фінансування, або його уможливлення. І лише завдяки міжнародним програмам у 2025 році банк профінансував 12 тисяч клієнтів.
Максим Самойлюк: Як виглядає типовий клієнт за дерискінгом? У мене було відчуття, що дерискінг пов’язаний насамперед із безпековими ризиками. Але зараз мені здається, що це не зовсім так, бо ви сказали, що це і бізнеси, які не мають застави. Ось типова ситуація: приходить бізнес, у нього є все потрібне, щоб отримати кредит, щось його зупиняє — і це щось може покрити дерискінг. Як виглядає ця ситуація?
Юлія Вітка: Так, може бути ситуація, коли, наприклад, застави недостатньо для отримання кредиту. Причому коефіцієнт застави буде різним для прифронтових територій і для решти регіонів — для прифронтових він буде вищий. Буває так, що не вистачає застави: є певна частина суми кредиту, ми вираховуємо, скільки є застави у клієнта, а решта — це незабезпечена частина. І буває так, що ті ліміти, які розраховані по незабезпеченій частині, є недостатніми — клієнту потрібна більша сума кредиту, ніж оця незабезпечена, яка залишається за мінусом застави. А в такому разі якраз гарантія або дерискінг допомагає збільшити цю незабезпечену суму, фактично її подвоїти. Буває також, що гарантія дозволяє зменшити суму авансового внеску. Ну або взагалі, якщо немає застави — я про це вже сказала. Таких клієнтів є дуже багато.
Ми фактично до великої частини портфелю застосовуємо дерискінг, тому що в таких умовах у нас зараз немає повністю безпечних територій. Тому це дуже зручний інструмент для банку, а для клієнта це дозволяє або отримати фінансування взагалі, або більшу суму, або з більш сприятливими умовами — більш сприятливою структурою кредитної угоди.
Ангеліна Завадецька: Ви вже згадали, що 12 тисяч клієнтів отримали кредит за таким інструментом. Що це за бізнес? Чи можна їх розділити на якісь категорії? Є умовно бізнес, хто готовий отримувати фінансування, тільки ці ризики заважають. Хто це?
Юлія Вітка: Бізнес це може бути з різних сфер. У нас історично за нашою статистикою десь близько третини — це агробізнес. Ми знаємо, як для агробізнесу важлива посівна, важлива сезонна закупівля засобів захисту рослин або аграрного обладнання і техніки. І у нас є такі можливості. Більше того, це відбувається не тільки з гарантією, але і з грантами. У нас є можливість завдяки програмі ЄБРР отримати ще грант на агротехніку, особливо якщо це зелена техніка, — розмір гранту від 10 до 30% від суми фінансування, так званий кешбек. І ця програма є дуже популярною.
Це один з прикладів. Аграрний сектор займає близько третини нашого портфелю, але є також виробничі підприємства, переробні, підприємства логістики, надання послуг. Тобто, коли ми публікуємо історії успіху підприємств, які погоджуються на розкриття інформації, то в нас є кейси від зовсім маленьких — наприклад, кав’ярня в Харкові, яка під час війни відновила свою роботу завдяки програмі ВGК, тобто мікробізнес — до таких великих або середніх, як Куменський тепличний комбінат, який має багато гектарів теплиць, вирощує помідори. У цьому випадку ми підтримали енергонезалежність цього бізнесу — їм потрібно було закупити відповідне енергообладнання.
Тому кейси дуже різні, і тут немає такого, що якомусь сектору ми відмовимо або надамо перевагу. Це вже залежатиме більше від фінансового стану клієнта, від його фінансової звітності та її актуальності, наявності, прозорості, від співвідношення фінансових показників, від бізнес-моделі клієнта і від наявності забезпечення.
Ангеліна Завадецька: Чи є взагалі історичні успішні приклади в інших країнах? Як застосовується цей інструмент?
Юлія Вітка: В інших країнах — тут трошки важко порівнювати Україну, тому що все-таки всі ці програми Україні надаються Європейським Союзом, за що ми дуже вдячні. Це треба підсвітити — всі ці програми за підтримки Європейського Союзу, і вони надаються в рамках так званого Ukrаіnіаn Іnvеstmеnt Frаmеwоrk, тобто Української інвестиційної рамки. Це виділення коштів, траншів Єврокомісії для підтримки бізнесу, і вони насамперед зосереджені на малому та середньому бізнесі.
Аналогічні програми, напевно, існують або у дещо видозміненому вигляді, тому що я думаю, що в Україні вони на більш сприятливих умовах. Наприклад, ці грантові компоненти — це доволі унікальна річ саме для України. Але загалом дерискінг у країнах Східної Європи — це не абсолютно новий чи незнаний інструмент. Так само, звичайно, ці міжнародні фінансові інституції, такі як ЄБРР, ІFС, Європейський інвестиційний банк, працюють і в інших країнах.
Ангеліна Завадецька: ПриватБанк та ЄБРР запускають новий механізм на €825 млн, який я вже згадала. Як бізнеси можуть на практиці ним скористатися?
Юлія Вітка: Для цього потрібно звернутися до банку.
Максим Самойлюк: До ЄБРР?
Юлія Вітка: Ні, до нашого банку, звичайно. Тому що для цього і є українські банки, через які працюють міжнародні фінансові організації. Тобто звертатися потрібно лише напряму до ПриватБанку — або через Рrіvаt24 подати заявку, або прийти за консультацією. І тут важливо розуміти, що клієнту може бути доступна не лише гарантія ЄБРР, а може бути доступна якась інша гарантія, яка саме в його випадку підійде більше. Тому що кожен з цих міжнародних фінансових інститутів надає різне покриття. До прикладу, в ЄБРР це 50% покриття ризику по кредиту — тобто 50%, якщо щось стається, покриває ЄБРР. А, наприклад, в Європейського інвестиційного банку це 80%. У Банку господарства краєвого Польщі — це Польський банк розвитку — також 80%. Деяким клієнтам це більше підходить.
І особливість ПриватБанку в тому, що коли клієнт звернеться і ми подивимося на його профіль, у нас з’явиться, чи доступна йому та чи інша гарантія — як галочками відмічено. І далі вже можна вибирати те, що підходить саме цьому клієнту. Є випадки, коли покриття у 80% грає дуже важливу або навіть вирішальну роль.
У нас є також такий кейс у роботі — не будемо називати імен. Це місто Марганець: ми розуміємо, що воно під постійними обстрілами і там насправді небагато працюючих підприємств залишилося. Навіть незважаючи на те, що там є застава, доволі ризиково фінансувати, бо ми розуміємо, що ця застава може бути знищена в будь-який момент. Але наявність покриття або гарантій на 80% дозволила нам прийняти позитивне рішення і рухатися з таким клієнтом.
І тут ще важливо зазначити, що інколи ми можемо просити індивідуальні погодження через ці фінансові організації в Єврокомісії на певні підприємства, коли, наприклад, у них перевищуються певні показники по кількості підприємств чи по обороту за рік.
Ангеліна Завадецька: Тобто здається, що вони вже більші, але їм все одно потрібно скористатися, і ви просто оцінюєте їх?
Юлія Вітка: Так, тому що ми маємо оцінювати клієнта за групою — тобто не лише індивідуально, але і за групою пов’язаних осіб, пов’язаних контрагентів фактично. І деякі клієнти через цей показник виходять за межі малого або мікромалого бізнесу, на які спрямована допомога Єврокомісії. То в таких випадках ми можемо просити індивідуальне погодження.
Максим Самойлюк: Якщо я правильно зрозумів, це не так, що бізнес приходить у ПриватБанк і думає: «О, я хочу податись на цю програму €825 млн дерискінгу». Він просто приходить до ПриватБанку, каже, що йому потрібні гроші — це може бути і капітальні інвестиції, і поповнення обігових коштів — і вже під конкретний бізнес у ПриватБанку визначають, чи є та чи інша програма, якою він може скористатися. І це може бути не обов’язково ця — може бути якась краща програма.
Юлія Вітка: Так. Я відразу, можливо, перерахую. У нас є програма ЄБРР — це не лише новий договір, який ми будемо підписувати, але і фактично продовження всієї попередньої співпраці, бо ми починали з €200 млн, потім €400 млн, €600 млн і зараз €825 млн. Це одна програма і там є грантовий компонент.
Друга програма — це програма Міжнародної фінансової корпорації, або ІFС. Там також покриття ризику 50%, але кредити від $10 тис. до $100 тис. лише туди потрапляють — саме так визначили межі цих мікромалих підприємств у даній програмі.
Є програма Європейського інвестиційного банку, яку ми буквально завтра почнемо приймати заявки. Теж дуже хороша програма, бо там покриття 80%, і також незабаром ми додамо туди грантовий компонент для інвестиційних кредитів — тобто коли клієнти закупляють обладнання, не просто обіговий капітал, а саме інвестиційні кредити.
І також у нас є програма Банку господарства краєвого Польщі — Польського банку розвитку — де покриття 80%, і вона саме орієнтована на прифронтові області: Миколаївська, Харківська, Запорізька, Херсонська. І фактично вона також в основному спрямована на інвестиційні кредити.
Тобто так, ви правильно кажете: клієнт може, звичайно, запитати про програму ЄБРР, але насправді можливостей є більше. Крім цього, ці міжнародні програми ще можуть поєднуватися з державними — наприклад, з програмою 5-7-9 зі зниженими відсотковими ставками. Тому ми вже запропонуємо клієнту цю комбінацію державної і міжнародної програми.
Ангеліна Завадецька: Я, до речі, в цьому контексті також хотіла запитати про програму від ЄБРР та ПриватБанку — механізм часткового звільнення від боргу для постраждалого від війни бізнесу. На це виділили майже €7 млн. Що це за інструмент? Чим він відрізняється від програми дерискінгу на €825 млн і хто ним зможе скористатися на практиці?
Юлія Вітка: Цю програму нещодавно запровадили — буквально нещодавно ми підписали цей договір. Наразі вона є лише у двох банках, але далі буде масштабуватися, у тому числі у ПриватБанку. Вона є частиною тої програми дерискінгу і полягає в тому, що якщо підприємству буде завдано збитків — фактично пошкодження його майна, яке було придбано за кредитні кошти під програмою ЄБРР з гарантією ЄБРР — то дві умови мають бути: це майно придбано за кредитні кошти, якісь активи підприємства, і воно було під гарантією ЄБРР. І третя умова — відбулося пошкодження або знищення внаслідок війни.
У такому разі підприємство може претендувати на фактично прощення частини боргу, яка відповідає відсотку покриття ЄБРР, а ми говорили, що це 50%. І є ще умова — пошкодження повинно становити не менше ніж 10% від цих активів. Тобто в такому випадку фактично підприємству буде прощено частину його боргу, яка відповідає покриттю ЄБРР. Умовно кажучи, ЄБРР відмовляється від своєї частини, пов’язаної з неможливістю повернення цієї частини кредиту. Тоді як решту кредиту позичальник буде банку повертати.
Це, знаєте, як аналог страхування військових ризиків, де також є певна франшиза і фактично виплата здійснюється клієнту у випадку страхування. А тут, оскільки він брав кредит, йому фактично прощається борг — тобто те саме.
І ще одна відмінність — це безкоштовно для клієнтів. Для клієнтів ПриватБанку, які отримували кредит за програмою ЄБРР, це безкоштовна опція. Якщо, не дай Боже, з будь-яким з наших клієнтів це станеться, то клієнт може звернутися із заявою. Там зручно ще й те, що пакет документів доволі невеликий, мінімальний: фото до і фото після, та ще один підтверджуючий документ. Тобто не потрібно збирати великого пакету документів. І ми далі процесуємо цю заяву, передаємо до ЄБРР, і вже далі цей механізм працює.
Максим Самойлюк: То виходить такий ланцюжок, якщо я правильно зрозумів. Дерискінг — це коли ПриватБанк звертається до ЄБРР або іншої міжнародної інституції, отримує гарантію і може видати більше кредитів. Якщо щось стається, то ПриватБанк отримує компенсацію, і це дозволяє фінансувати далі. А оце покриття ризиків — це якщо у компанії, яка взяла кредит, щось стається, то вона отримує компенсацію і може не платити цю частину?
Юлія Вітка: Так, фактично як прощення частини боргу отримує.
Ангеліна Завадецька: На одному з наших подкастів Роман Ботнар, співзасновник «LаРіес» та власник мережі «РіzzаНоt» розповідав нам — для довідки, його виробництво росіяни знищили в листопаді минулого року — що його та подібні бізнеси не страхують від воєнних ризиків. Розкажіть, будь ласка, які зараз є в Україні програми і чи вони дійсно працюють?
Юлія Вітка: Ну, тут, звичайно, питання перш за все до страхових компаній, але з того, що є на ринку, є певні пропозиції страхування воєнних ризиків. Як мінімум, я знаю декілька компаній — українських або навіть з іноземним капіталом, які в Україні працюють — що пропонують страхування. Вони перестраховують свої ризики у Лондоні, відповідно, або у декого з них є програми перестрахування з DFС. Вартість такого страхування є досить високою — це перше. Друге, вартість страхування може в один момент бути одною, в інший — іншою. Залежить від безпекової ситуації на даний момент, залежить від попиту на такі продукти, який є доволі волатильним. Тобто, коли спілкуєшся зі страховими компаніями, вони говорять, що в періоди загострення попит збільшується, в периоди послаблення — зменшується. Власне, через цю волатильність і ціна доволі висока. Тому я не буду тут говорити якихось конкретних цінових індикаторів, бо різні говорять — 10%, 5% може бути. Все залежить від того, який об’єкт страхується і де він знаходиться.
Ми розуміємо, що ціна дуже визначатиметься територією, типом об’єкта і так далі. Але точно знаю, що за підтримки ЄБРР і деяких українських страхових компаній якраз зараз знову запроваджується страхування воєнних ризиків вже під більш прийнятну ціну. Можливо, це страхування товарів в обороті, тобто не всі об’єкти туди потраплятимуть, але цим треба більше цікавитися. Тобто, в принципі, є певні інструменти — вони, скажімо, не системні, але вони є. Ціна може бути висока. Щодо певних об’єктів страхові можуть відмовлятися страхувати. Тому тут дійсно якогось системного покриття всієї держави наразі немає. Але й невідомо, чи воно буде, тому що небагато є охочих брати на себе ці ризики — зрозуміло, що хтось потім за них платитиме.
Максим Самойлюк: А чому так виходить? Чому ми говоримо, що для дерискінгу вже є системні програми на суми, які обчислюються мільярдами євро, різні інституції готові це підтримувати, і бачимо з того, що ви розповідаєте, що це дійсно працює — бізнес може прийти, йому видадуть меню і він обере, що найбільше підходить. А чому зі страхуванням ризиків ми такого не бачимо, хоча, можливо, це мало би навіть більший ефект і більший вплив на роботу підприємства?
Юлія Вітка: Ну, важко сказати, я можу говорити тільки свої думки. По-перше, у нас банківський сектор набагато більш розвинений і ліквідний в Україні, ніж страховий. Зрозуміло, що хтось повинен брати на себе ці ризики. Банк також бере на себе ризики позичальників, але маючи дуже сильну базу, резерви, ліквідність — може цим оперувати. Страховий ринок України, по-перше, дуже мало займає у ВВП і історично не був таким розвиненим. На ринку є небагато фінансово спроможних страхових компаній. Відповідно, їм доводиться або якось об’єднуватися в консорціуми, або шукати перестрахування за кордоном — фактично додаткове покриття для себе. І ось те покриття для них є доволі дорогим. Тут ще, якщо говорити про дерискінг, який іде через міжнародні фінансові організації, — це все йде в рамках траншів і підтримки Єврокомісії.
Тому цей дерискінг не є таким вартісним для банків, це більше не прибуткова історія, а такий самий механізм підтримки від Європейського Союзу. Це механізм підтримки, і тому він є здешевлений для України. Наразі таких системних механізмів підтримки від Європейського Союзу, які би настільки здешевлювали страхування, немає. Можливо, цьому сприяє і стан розвитку страхового ринку. Тому є поодинокі компанії, які спроможні, але цього начебто недостатньо для системного покриття країни — підприємств багато, а розмір і кількість страхових компаній є набагато меншими.
Максим Самойлюк: Минулого літа ми записували подкаст з Євгеном Заіграєвим, членом правління ПриватБанку з питань корпоративного, малого і середнього бізнесу. Тоді тема була про покриття ризиків — дерискінг від ЄБРР, який надав ПриватБанку на суму €185 млн. Як спрацювала та програма? Я так розумію, що зараз це все є продовженням тієї. Чи є якісь гучні історії успіху? І загалом скільки кредитів видали по факту, які суми?
Юлія Вітка: Власне, це ті цифри, про які я говорила. Тобто 12 100 клієнтів у нас за програмами міжнародної підтримки за 2025 рік. А фактично у 2025-му в нас були наразі тільки ЄБРР і програма БГК, але там клієнти не в тисячах вимірюються.
Максим Самойлюк: Тобто у 2025-му були тільки ці дві програми, а зараз вже ціле меню?
Юлія Вітка: Так, саме так. Ми дуже багато працювали минулого року, щоб підписати договори ще з ІFС і з ЄІФ. Власне, підписали в кінці минулого року обидва ці договори, але певний час займає впровадження в системах банку — якраз зараз впроваджуємо. Тому ось ці 12 000 клієнтів профінансовано переважно за допомогою ЄБРР, бо БГК — це значно менша програма.
І тому ми постійно нарощуємо наш портфель з ЄБРР, вони бачать, що ми надійний партнер, швидко видаємо кредити, утилізовуємо ці транші — і відповідно суми збільшуються. Дещо видозмінюється структура цих траншів і сублімітів, наприклад, можуть бути спеціалізовані субліміти на енергопотреби. До речі, там частка зелених технологій повинна бути не менше 70%. Таким чином ми навіть пропагуємо принципи сталого розвитку, хоча в Україні це доволі важко — зрозуміло, що багато бізнесів можуть закуповувати генератори. І коли ми бачили хвилю закупівлі генераторів, особливо коли держава ще видала свою програму підтримки під генератори взимку, то був такий сплеск.
Ми бачимо, що тоді вже наближаємося і незабаром не будемо виконувати 70-відсотковий показник зелених технологій — бо це не про генератори. Відповідно, ми починаємо це коригувати, спрямовувати такі заявки не в цю програму, щоб дотримуватися того показника. Ми не відмовляємо в таких заявках — просто це піде в іншу програму, де або немає таких вимог, або це буде без покриття гарантій ЄБРР. Тобто є в нас такий енергосубліміт з ЄБРР.
Далі — ми з ЄБРР і взагалі з Єврокомісією, якраз вчора був діалог банків з Єврокомісією тут у Києві, дякуємо їм за те, що приїжджають і напряму з нами спілкуються — розвиваємо тему фінансування підприємств середнього розміру. Ми бачимо, що є великий попит і пайплайн проєктів клієнтів середнього бізнесу — не лише мікро і малого, але й середнього та корпоративного, тобто більших клієнтів, особливо на енергопотреби. І це клієнти, у яких потреба є більше $5 млн, а інколи, якщо говоримо дійсно про забезпечення енергонезалежності, то більше $15 млн.
І ось ми з Єврокомісією говоримо про те, що ці рамки потрібно розширювати — не обмежуватися визначенням МСБ або SМЕ, як це є у європейській регуляції, а додавати механізми й транші для таких підприємств. Бо вони ж також будують навколо себе екосистему малих підприємств. Ми не можемо відновлювати українську економіку лише за рахунок мікро і малих підприємств. І Єврокомісія це чує, йде назустріч. Ми сподіваємося, що в нових програмах буде закладена хоча б якась частка фінансування для більших підприємств — нехай це буде 20% від всього, що виділяється на бізнес, для середніх і більших підприємств — і це вже буде дуже добре. Якщо там ще буде якась грантова складова для інвестиційних кредитів, було б взагалі чудово. Тобто ось так програми видозмінюються від того, який ми відчуваємо попит і запит від українського бізнесу. Ведемо ці переговори з Єврокомісією і міжнародними фінансовими організаціями — не лише напряму як ПриватБанк, але і через банківську асоціацію. Вдячні, що вони чують і рухаються нам назустріч.
Ще одна потреба — ви запитуєте, як еволюціонують ці відносини. Бо крім самих сум, які збільшуються, наш банк здатний їх абсорбувати, процесувати і видати в бізнес — крім сум, ми ще говоримо з ними про такі галузі, як товари подвійного призначення та оборонний комплекс. Зрозуміло, що для багатьох цих інституцій це табу і так звані списки виключення — тобто ОПК як такий не підпадає під ці програми гарантій. Але потрошку з’являється рух в Єврокомісії — хоча б дозволяти фінансувати так звані МіlТесh, DеfеnсеТесh, Іnnоvаtіоns Соmраnіеs, тобто фактично розробників дронів. Десь ми сподіваємося, що ці списки виключення ставатимуть більш гнучкими, хоча б дозволяючи фінансувати розробників товарів подвійного призначення.
І вже — я от була на ЕU-Ukrаіnе Вusіnеss Summіt — там підписувалися угоди, поки що не через банки, але з європейськими інвестиційними фондами, де вони будуть співінвестувати в українські стартапи — розробників дронів. Фактично надавати їм еquіty-капітал, тобто пайовий капітал, бо це ще стартапи. Але можливо, якщо там будуть ці інвестиційні фонди в капіталі у них, то далі десь і вимоги до гарантій стануть більш гнучкими, і ми як банки зможемо фінансувати не лише самостійно — це не означає, що ми взагалі не фінансуємо, це означає, що ми не під ці гарантії фінансуємо. Дуже би хотілося, щоб ми могли і під такі гарантії. Тобто такий діалог іде, наразі чітких механізмів, що такі гарантії можна застосовувати до товарів подвійного призначення, ще немає, але робота в цьому плані ведеться.
Максим Самойлюк: А з цих гарантій €185 млн — чи доводилося ПриватБанку звертатися до ЄБРР по покриття? Чи все пройшло супер?
Юлія Вітка: Всі попередні транші вони утилізовані…
Максим Самойлюк: Я маю на увазі — ці кошти, якщо я правильно розумію, не надходять ПриватБанку одразу, вони надходять тільки якщо щось стається і потрібно покривати?
Юлія Вітка: Так, ці кошти — це так звані unfundеd mесhаnіsms. Тобто ПриватБанк їх не має в наявності, вони є потенційними — це гарантія від потенційного збитку. Але це зафіксовано в угоді, і звичайно, якщо будуть якісь невиконання, тобто NРL, дефолтні кредити, — то ми будемо звертатися. Але рівень дефолтів дуже низький, тому, якщо ви запитували про те, в яких випадках ми звертаємося, — це справді поодинокі випадки.
І слава Богу, ми взагалі спостерігаємо невисокий рівень NРL, і тим більше по цих програмах гарантій, оскільки там позичальники також мають відповідати певним критеріям. Навіть взяти критерії сталого розвитку — відповідно, природно, можливо, кращі позичальники потрапляють під гарантії ЄБРР. Тобто в нас рівень NРL або неповернених кредитів є низьким в принципі, а за програмами гарантій — точно низький. Тому в нас дуже небагато таких випадків звернень за виплатами.
Максим Самойлюк: А чи не виходить тоді, що якщо NРL такий низький, то, може, ці гарантії не потрібні — може, і без них можна давати кредити?
Юлія Вітка: Ну, знаєте, залежно від того, яка би була безпекова ситуація, — це перший момент. Другий — як я сказала, наразі це дозволяє банку все-таки в рамках кредитних політик і вимог Національного банку надавати більші суми кредиту. Ми би могли фінансувати і без гарантій — це не те, що банк би не міг, в нас є частина портфелю без гарантій, і зрештою до 2023 року в нас і були гарантії Кабінету Міністрів, але це ж також не весь портфель покривало. Але тоді були би значно менші суми, значно менші портфелі. Тобто є ще регуляторні вимоги, які обмежують?
Максим Самойлюк: Так, тобто є регуляторні вимоги які це обмежують?
Юлія Вітка: Так, є регуляторні вимоги, бо ці гарантії ще позитивно впливають на капітал банку. Вони як тверда застава — зменшують ризикові активи. Тобто хоч банк і не отримує фізично ці гроші, вони повністю впливають на капітал згідно з регуляціями Нацбанку і знижують нам активи, зважені на ризик, — так наче ми взяли заставу на всю цю суму.
Ангеліна Завадецька: Часто малий і середній бізнес каже, що банки все одно не кредитують. Це відповідає реальності? І чи є це проблема банків чи бізнесу?
Юлія Вітка: Ну, я б не сказала таке твердження, бо навіть якщо подивитися на статистику кредитування — в кожного банку зростає портфель, в когось швидше, в когось повільніше. Я знаю, що в нас одні з найшвидших темпів зростання портфелів. Тому це вже за статистикою не може відповідати дійсності.
А по-друге, тут можливо або клієнти просто не пробували, а лише щось чули — це перший фактор. Другий — можливо, в них є завищені очікування. Ну, наприклад, це може бути якийсь стартап, в якого є лише бізнес-ідея, невідомо як вона буде реалізована, і він хоче якусь велику суму кредиту. Зрозуміло, що тут це може бути нереально. А може бути якась непрацююча бізнес-модель і так далі.
Тобто, як правило, я думаю, така думка може бути тільки в підприємств або стартапів, які лише починають діяльність, ще самі не знають, чи їхня ідея буде втілена. Або якісь завищені очікування щодо суми кредиту. А так, в принципі, ми це можемо бачити по портфелях не тільки нашого, але і інших банків. Від ФОПів, тобто якщо ФОП може взяти кредит — до великих підприємств. Тобто, якщо ти ФОП, в тебе є звітність і немає збиткової діяльності, то абсолютно, цілком — таких тисячі прикладів.
Максим Самойлюк: А кого ПриватБанк зараз кредитує? Які є пріоритетні сектори — це ФОПи чи це великі бізнеси? І от ви казали, що в європейців є табу, вони ОПК не кредитують. ПриватБанк кредитує? Чи є в ПриватБанку табу? Або які навпаки сектори пріоритетні?
Юлія Вітка: Так, я можу пояснити і по сегментах, і по секторах. Тобто, історично ПриватБанк — це банк мікро- і малого бізнесу. Ми навіть знаємо, що ПриватБанк — це банк ФОПів. Дуже багато людей мають відкриті рахунки в ПриватБанку і користуються додатком Приват24. Але протягом вже певного часу — близько двох років — ми розвиваємо в банку і сегмент середнього та корпоративного бізнесу.
Тобто, це порівняно нові сегменти для нас, ми там свою експертизу розвиваємо, вже маємо багато клієнтів, вже наростили портфель, тому будемо в цьому плані також рухатися. Так, історично для мікро- та малого бізнесу це залишається, напевно, основною цільовою аудиторією ПриватБанку, але ми активно працюємо і про нас вже знає середній та корпоративний бізнес. І власне, нові програми, які ми зможемо отримати від ЄБРР або від інших партнерів, які будуть покривати ці сегменти, дуже нам допоможуть. Більш того, якщо говорити про енергопроєкти, то це якраз більше середній і корпоративний бізнес.
Ось приклад Уманського тепличного комбінату, про який я згадувала. Ситуація змінюється, і ми під неї перебудовуємося. Якщо ми розуміємо, що для відбудови України це потрібно — будемо рухатися.
Більш того, на перспективу можна думати про муніципалітети, про комунальні підприємства. Не всі банки фінансують ці сектори, але ми розуміємо, що для відбудови це також наш стратегічний напрям. Тим більше, що з’являються і програми Єврокомісії у цьому напрямку.
Якщо говорити про сектори, то для нас немає якихось заборонених секторів економіки. Є ті сектори, які не підпадають під програми — це вже кожен МФІ визначає. Тут не тільки може бути ОПК, а й, наприклад, продаж алкоголю, тютюнових виробів або зброї — вони можуть бути заборонені під вимогами МФІ. У нас у банку велика частка — це агробізнес, і в нас дуже амбітна ціль нарощувати кредитування агробізнесу, бо маємо для цього всі умови.
Друге — у нас великий ритейл, логістика, послуги. Немає якихось заборон на товари подвійного призначення чи ОПК, але деталі визначаються кредитною політикою та відповідними рішеннями кредитного комітету. Ми розуміємо, що це можуть бути як невеликі угоди, так і дуже великі, консорціумні — і це вже питання індивідуальних рішень.
Ангеліна Завадецька: Я наостанок хотіла запитати: чи є якась підтримка від європейських банків, пов’язана з оподаткуванням українських банків — зараз це 50%?
Юлія Вітка: Тут я б не сказала, що це питання дуже залучає Єврокомісію чи європейські банки, бо це все-таки питання оподаткування — це наші внутрішні питання.
Тут важливу роль відіграє НАБУ як банківська асоціація.
Максим Самойлюк: Це не той НАБУ — інший.
Юлія Вітка: Так, інший. Це Національна асоціація банків України. Я є головою міжнародного комітету в цій асоціації, і НАБУ відстоює позиції банків у питаннях оподаткування. Я особисто не пригадую якихось заяв від Єврокомісії чи європейських банків щодо цього. Це більше наша внутрішня політика.
Ангеліна Завадецька: А це більше про допомогу українському бізнесу?
Юлія Вітка: Так, саме так. Є певна допомога у питаннях політик — наприклад, розвиток факторингу, сприяння появі нових фінансових інструментів, технічна допомога, допомога в розробці законопроєктів тощо. Але велика частина — і Єврокомісія постійно наголошує на цьому — це бажання бачити, як допомога доходить до кожного конкретного бізнесу, до кожної людини.
Тому в своїх угодах вони дуже чітко прописують так звану передачу вигоди: як гарантії допоможуть бізнесам, як ми спростимо свої вимоги або збільшимо суми — все це прописується. Це є індикаторами для Єврокомісії того, що допомога йде за призначенням і дійсно допомагає безпосередньо українському бізнесу.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Запис Як бізнесу отримати кредит під час війни? Юлія Вітка з ПриватБанку спершу з'явиться на Громадське радіо.

У Волинській області планують встановити антидронові сітки в прикордонних населених пунктах поблизу Білорусі.
Про це заявив тимчасовий виконувач обов’язків начальника Волинської обласної військової адміністрації Роман Романюк під час зустрічі з депутатами Шацької селищної ради.
Він стверджує, що ризики з боку Білорусі залишаються. Антидронові сітки встановлять на окремих ділянках доріг, зокрема, й на території Шацької громади. За його словами, в області також облаштували інженерні загородження та укріпили оборонні позиції.
«Ми повинні бути максимально готовими до будь-якого розвитку подій. Волинь сьогодні є однією з найкраще підготовлених прикордонних областей України, і цю роботу необхідно продовжувати», — сказав Романюк.
Як повідомляло Громадське радіо, 15 травня президент Володимир Зеленський за підсумками наради з військовим керівництвом, розвідкою та СБУ повідомив, що Україна продовжує фіксувати спроби Росії ще більше втягнути Білорусь у війну проти України, і доручив Силам оборони представити план реагування.
Білоруське Міноборони заявило, що 18 травня в країні розпочалися навчання підрозділів з бойового застосування ядерної зброї. Вони проходять у взаємодії з російськими військовими.
У зв’язку з такою загрозою СБУ та військові посилили перевірки людей у п’ятьох областях.
20 травня Зеленський заявив, що Росія має п’ять сценаріїв розширення війни через північ України. На тлі цього з’явилася інформація про підготовку низки регіонів до кругової оборони. Йдеться про Київщину, Чернігівщину, прикордонні райони Волині й Одесу.
Також зазначимо, що Росія розміщує в Білорусі ретранслятори для «шахедів». У лютому 2026 року Зеленський повідомляв про те, що Україна знищила від трьох до чотирьох таких пристроїв.
Запис На дорогах Шацької громади на Волині встановлять антидронові сітки спершу з'явиться на Громадське радіо.

Верховна Рада запровадила обмеження на продаж через інтернет низки підакцизних товарів з 2027 року. Йдеться про обмеження продажу через інтернет пива, алкоголю, тютюнових та нікотинових виробів.Відповідну поправку до законопроєкту №15111-д про оподаткування доходів з цифрових платформ парламент ухвалив 9 червня, пише в середу, 10 червня LІGА.nеt.Йдеться про продаж у інтернет-магазинах:

пива (крім безалкогольного);алкогольних та слабоалкогольних напоїв;тютюнових виробів;електронних сигарет та рідин для них;пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.

З 2027 року сайт інтернет-магазину, який продає таку продукцію, має бути включено до реєстру Державної податкової служби. Якщо магазину не буде у реєстрі, податкова спрямує регулятору дані для подальшого блокування його сайту та застосунку.Також для торгівлі необхідно буде мати чинну ліцензію на продаж такої продукції (крім пристроїв).Підтверджувати, що споживачу є 18 років, потрібно буде під час реєстрації на сайті або на етапі замовлення продукції, а також уже під час доставки. На сайті можна буде підтвердити вік, використовуючи електронні документи в «Дії» — ІD-картку, закордонний паспорт, посвідчення водія чи інше «електронне відображення інформації», або з використанням технології розпізнавання чи з залученням оператора.Ліцензіати, які вже продають вказані товари через інтернет, упродовж місяця з дати початку роботи реєстру мають подати відповідні повідомлення до податкової.Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила закон про оподаткування доходу з цифрових платформ, таких як Glоvо, Uklоn, Воlt та Ubеr 241 голосом «За».  з 1 січня 2027 року платформи почнуть автоматично стягувати податок з доходів осіб, які на них працюють, за ставкою 10%, військовий збір не стягатиметься. За чинною системою податкове навантаження на доходи фізичних осіб становить 18% ПДФО та 5% військового збору. Це один з трьох податкових законопроєктів, ухвалення яких необхідне для мобілізації внутрішніх доходів, чого вимагають від України Міжнародний валютний фонд і Європейський Союз. 7 квітня депутати вже ухвалили один з них, продовживши військовий збір за ставкою 5% на три роки після війни.Запис Рада обмежила продаж в інтернеті пива, алкоголю, тютюнових і нікотинових виробів спершу з'явиться на Громадське радіо.

Речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий заявив, що Україна не отримує безплатної військової допомоги від Болгарії, а оборонна співпраця між державами відбувається на комерційній основі.
Про це він сказав на пресбрифінгу в Києві в середу, 10 червня, повідомило «Суспільне».
Коментар Тихого прозвучав після того, як міністр оборони Болгарії Дімітар Стоянов заявив, що країна більше не постачатиме військову допомогу Україні.
В українському МЗС запевнили, що оборонна співпраця з Софією відбувається на взаємовигідних умовах. Речник відомства пояснив, що Україна отримує необхідні оборонні засоби, а болгарські підприємства та оборонна промисловість — можливості для розвитку.
Речник МЗС зазначив, що Київ розраховує, що така співпраця триватиме й надалі, додав Тихий.
«Ми вдячні Болгарії, вдячні за те, що такі проєкти є можливими…Ця співпраця комерційна, взаємовигідна, дозволяє нам швидше досягати мирних домовленостей», — сказав речник МЗС.
Як відомо, з 2022 року Болгарія виділила Україні 13 пакетів військової допомоги, але зберегла їхню вартість та вміст у секреті.
У березні 2026 року Болгарія приєдналася до ініціативи РURL із закупівлі американської зброї для України. Того ж місяця болгарський уряд підписав безпекову угоду з Україною терміном на 10 років.
Проте вже у квітні на парламентських виборах у Болгарії перемогла партія «Прогресивна Болгарія» на чолі з проросійським експрезидентом Руменом Радевим. Вона здобула переконливу більшість у 44,59% голосів. Радев вже став прем’єр-міністром Болгарії.
Радев неодноразово висловлював проросійські заяви, зокрема називав окупований Крим російським. А минулого місяця болгарський прем’єр-міністр заявив, що Європейський Союз повинен взяти на себе провідну роль у переговорах з Росією, щоб покласти край її повномасштабному вторгненню в Україну.
Запис Болгарія заявила, що не постачатиме більше Україні зброю: що кажуть в українському МЗС спершу з'явиться на Громадське радіо.