Громадське радіо

Російська пропаганда почала використовувати дипфейки (відео, створені за допомогою штучного інтелекту, на яких зображені нібито справжні люди, які говорять чи роблять вигадані речі) з метою дискредитувати риторику України щодо мирних переговорів.Громадське радіо виявило в соцмережах шкідливі наративи, які радикально інтерпретували мирну риторику України та європейських партнерів як доказ того, що президент Володимир Зеленський саботує переговори, а не прагне миру. У дописах вимоги щодо припинення вогню та гарантій безпеки описувалися як нереалістичні, свідомо неприйнятні для Росії або як частина «імітації пошуку миру», спрямованої на продовження війни.Ми знайшли чотири таких дописи у щонайменше трьох Теlеgrаm-каналах за 8 червня. Сукупно вони зібрали понад 298,8 тис. переглядів.У цьому контексті пізніше також з’явилося вигадане відео з командувачем «Азову» Денисом Прокопенком, створене за допомогою ШІ. У цьому дипфейку він нібито закликає «змінити режим Зеленського». Як такі дипфейки впливають на аудиторію?Про це в етері Громадського радіо говорили з головною редакторкою проєкту VохСhесk Аліною Тропиніною.Вона пояснила: фейки роблять ставку на масовість. Проте вони не працюють окремо: жоден окремий фейк не є самодостатнім. Вони працюють як частина потоку.За її словами, окремий дипфейк можна спростувати. А от наратив, який він закріплює у свідомості, спростувати важче. Тому коли людина бачить схожі повідомлення кілька разів з різних джерел у різному оформленні, то в неї виникає ефект псевдопідтвердження. Мовляв, «якщо це повторюється і якщо я вже десь це чув, то, мабуть, щось у цьому є».«І це не переконання через факт чи аргумент, а переконання через повторення. Бо так влаштований наш мозок: те, що нам знайоме, сприймається як достовірне. І це не тому, що людина це перевірила. А тому, що вона це вже десь бачила. У нас спрацьовує механізм економії енергії. Ми пам’ятаємо те, що побачили вперше, і при повторній зустрічі зчитуємо це як те, що ми вже бачили, знаємо, і, ймовірно, це правда. Критичне мислення як інструмент може навіть не вмикатися, бо мозок економить енергію. І на цьому грає сучасна пропаганда», — наголосила Аліна Тропиніна.Дипфейки служать доповненням до фейку. Коли людина бачить відео, а потім ще й текстові дописи на цю тему, їхні репости та тематичні коментарі, то створюється ілюзія того, що тему обговорюють. І тоді дипфейк виглядає як факт.«Ми бачимо це з кількох джерел і нам здається, що це правда, бо ми на це наткнулись декілька разів. Якщо людина не має власної позиції й достатньо контексту, щоб перевірити інформацію, то це несвідомо веде людину до того, що ми сприймаємо наведену нам думку в дипфейках як загальноприйнятну. Саме на цьому і грає пропаганда, коли створює ілюзію більшості», — наголосила головна редакторка VохСhесk.

Чому росіяни обрали для дипфейку Дениса Прокопенка

Аліна Тропиніна каже: Денис Прокопенко вже є певним символом, який викликає в аудиторії стійкий асоціативний ряд.«У нас є «Азов», Маріуполь, полон, звільнення. Він вже став знаковою фігурою для українців та міжнародної аудиторії. Тому він підходить для пропагандистських цілей. Бо якщо вдасться зламати довіру до такої людини та приписати їй антиукраїнські наративи, то це дасть максимальний ефект», — сказала головна редакторка проєкту VохСhесk.Вона наголошує: це не стільки спроба дискредитувати Прокопенка як конкретну людину, а вдарити по ньому, як по символу. Саме за такими критеріями пропагандисти обирають публічних осіб. Водночас тут можуть бути різні результати:

або це сформує в людини певну довіру до того, що та чи інша особа говорить;або це навпаки йде на руйнацію образу публічної особи. Мовляв, якщо людина вживає наративи, які не відповідають цінностям людей, які це почули, то це може посприяти зниженню довіри до людини, дипфейк якої створили.

Вона також додала: за останні три роки кількість ШІ-контенту, який використовується для поширення фейків, зросла в сім з половиною разів. Якщо у 2023 році дипфейки становили близько двох відсотків від усього потоку фейків, то в 2025 році їх вже було 14%. Цьогоріч динаміка зберігається й демонструє тенденцію до зростання.Щоб виявити дипфейк, потрібно насамперед уважно дивитись на картинку. Бажано переглядати відео кілька разів, зупиняти його й фокусуватись на деталях. Особливо потрібно звертати увагу на обличчя впродовж відео.Запис Коли і чому люди починають вірити у фейки: пояснює головна редакторка проєкту VохСhесk Аліна Тропиніна спершу з'явиться на Громадське радіо.