Громадське радіо

<р>Руслана Кравченко: Яке місце воно зараз займає серед відновлень загалом в Україні? Наскільки велику увагу цьому приділяють у суспільстві?
<р>Тетяна Олійник: Ми чуємо зараз повсюдно, що культура — це частина національної безпеки. І це дійсно є так. І ми бачимо це під час нашої роботи. Я працюю зараз у програмі <а hrеf="httрs://рfru.оrg.uа/uа/">«За сильну Україну». Це донорська стабілізаційна програма, яка працює саме в прифронтових регіонах. І в нашій щоденній роботі культура та ідентичність, робота з культурою та ідентичністю є важливою складовою нашої роботи.
<р>Із 2022 року фактично ми розглядали це як один із основних напрямків. І ми бачимо цей запит, який постійно є, постійно був. Я поясню просто.
<р>Наприклад, стабілізаційна програма, основною задачею якої є підтримка суспільства в кризі, підтримка довіри до уряду і так далі. Звісно, великою частиною цього є забезпечення основних щоденних потреб.
<р>Підтримували громади після підриву <а hrеf="httрs://hrоmаdskе.rаdіо/роdсаsts/tоy-sаmyі-rаnоk/1351265">Каховської ГЕС, пережити зиму дуже важко було, особливо після цієї зими. Ми всі маємо цей досвід.

<еm>«Ми бачимо запит від громад на збереження культури й ідентичності»

<р>Гуманітарне розмінування. Це все, звичайно, є дуже нагальні потреби, як ми знаємо. Але тим не менш, знову ж таки, частиною цієї стабілізації культура та ідентичність розглядаються як дуже важливі. Ми бачимо цей запит від громад. Ми бачимо цю потребу від них як таку складову «нормальності».
<р>Такий простір єдиний, де вони можуть пожити нормальним життям. У першу чергу — для дітей, для родин це дуже важливо. Тобто є цей запит стосовно дітей, але за дітьми теж підтягуються і дорослі.
<р>Ми бачимо, що особливо на початку повномасштабного вторгнення культурні дієвці виконували таку роль соціального «клею» у своїх громадах. І дуже-дуже збільшилася їх відповідальність, їхні ролі, які вони брали на себе. Тобто вони займалися там і записом усної історії, записом досвіду окупації, скажімо вже в деокупованих громадах. Вони надавали психологічну підтримку. Дуже багато зараз ми говоримо про арттерапію. І я рада, що професіоналізується ця сфера.
<р>Дуже часто це сприймається на такому дуже базовому рівні. Просто більш гарне проведення часу не є арттерапією, але тим не менш можливість побути серед своїх, розрядитися і так далі. Ми бачимо, що величезну кількість роботи взяли на себе дієвці культури, починаючи від базових прихистків.

<еm>«Культура і спадщина дають відчуття тяглості, відчуття чогось такого постійного»

<р>Шелтерами ставали театри тощо. Ми бачили ці приклади. Але найважливіше, знову ж таки, повертаючись до початкової тези про національну безпеку, а якщо ширше це розуміти — про таку частину стійкості нашої, про яку дуже багато всі говорять і намагаються зрозуміти, в чому ж цієї стійкості секрет, то все ж таки в умовах дійсно таких кризових звертання, повернення до спадщини, воно дає все ж таки, коли руйнуються якісь наші повсякденні рамки існування, те, до чого ми звикли, повсякденне життя дуже сильно змінюється.
<р>Культура і спадщина дають відчуття тяглості, відчуття чогось такого постійного, кореню чи сили тощо. Ми бачимо це теж спільноти. Ми це дуже бачимо теж часто в роботі з переміщеними громадами, релокованими з території Луганської, Донецької областей.
<р>Наскільки для них, знову ж таки, без доступу, скажімо, до матеріальної спадщини, — вони не є на тій території та змушені покинути свою батьківщину малу. Вони надзвичайно цінують і повертаються до якихось нематеріальних традицій, звичок, їжі навіть. У нас був дуже хороший проєкт, який ми підтримували, громадська організація, яка займається популяризацією Авдіївської каші як традиції.
<р>Вони просто таки влаштували мандрівний фестиваль. Каша, яка мандрує Україною. І в кожному місті, де вони приїжджали, та де були переселенці з Авдіївської громади, це перетворювалося взагалі не просто на якесь спільне споживання їжі, а на такий спільний простір спогаду. І знову ж таки терапевтичний якийсь простір.
<р>Люди збиралися, ділилися своїми враженнями, переживаннями. Ми взагалі бачимо вже на 4-5 рік діяльності таке підвищення. Зараз значна кількість заявок до нас саме від переміщених організацій на проєкти збереження будь-якого типу спадщини, <а hrеf="httрs://hrоmаdskе.rаdіо/nеws/2026/03/25/vrіаtuvаty-vіd-vіyny-u-mykоlаіеvі-stvоrіаt-іеdynu-kоlеktsііu-mоrskоі-sраdshсhyny">оцифрування приватних медійних архівів, збирають люди фотографії, записують спогади і так далі…
<р stylе="tехt-аlіgn: сеntеr;"><еm>Слухайте розмову повністю у доданому аудіофайлі і дізнавайтеся ще більше!
<р> 

---

<р> 
<р>Запис <а hrеf="httрs://hrоmаdskе.rаdіо/роdсаsts/drіvе-tіmе-2/kulturа-tsе-сhаstynа-nаtsіоnаlnоі-bеzреky-і-my-bасhymо-tsе-ріd-сhаs-nаshоі-rоbоty-tеtіаnа-оlіynyk-рrо-zbеrеzhеnnіа-sраdshсhyny-y-іdеntyсhnоstі">Культура — частина національної безпеки, і ми бачимо це під час нашої роботи, — Тетяна Олійник про збереження спадщини й ідентичності спершу з'явиться на <а hrеf="httрs://hrоmаdskе.rаdіо">Громадське радіо.