Люди питають: «Де ти береш натхнення?»
Я його черпаю звідусіль.
Кожна мить мого сьогодення
Потребує маленьких зусиль,
Аби втілити те жадане,
Те відчутне бажання жить.

Я плекаю в собі незрівнянне,
Я майструю моменти, мить,
Що пролине, пройде, закінчиться,
Але лишиться в серці й думках.

Я щодня проганяю свій страх,
Аби дихати вільно,
Бачить моменти краси
І у Бога й надалі просить:
Дай мені ще хоч день, як сьогодні,
Я вже встигла його полюбить.

І коли засинаю, молюся,
Щоби й завтра в коханні прожить.