Нацрада вимагає реєструвати YоuТubе-канали та ТіkТоk як окреме медіа: що це означає для редакцій і чим загрожує
Go to bykvu.com
Go to all channel news<р>Національна рада з питань телебачення і радіомовлення почала вимагати від медіа реєстрації YоuТubе-каналів, ТіkТоk та інших соцмереж як окремих аудіовізуальних медіасервісів — під загрозою штрафів до 600 тисяч гривень. Проблема в тому, що чітких правил для цього досі не існує.
<р>
<р>Про ситуацію першими заявили директор «Української правди» Андрій Боборикін та директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. Подробиці з’ясовувала «Межа».
<р>Усе почалося з того, що хтось подав до Нацради скарги на «Українську правду» — про ознаки нелінійного аудіовізуального медіасервісу на її YоuТubе-каналах. Редакція опинилася перед вибором: судитися чи реєструватися.
<р>Андрій Боборикін обрав другий варіант і саркастично прокоментував це у своїй сторінці в мережі:
<р>
<р>«Певний час тому отримали інформацію, що хтось почав скаржитись на нас в Нацраду через наявність ознак нелінійного аудіовізуального медіа на наших ютуб-каналах, і є реальна можливість отримати неприємних розмірів штрафи. Ну ок, нам нескладно зареєструвати одинадцять нових медіа», — написав він.
<р>Далі — з іронією:
<р>«Дякуємо авторам медійного законодавства, Нацраді та небайдужим громадянам за підтримку належного градусу абсурду в нашому житті. Тільки зараз помітив, що забули подати наш інстаграм, а там же ж і редакційний контроль, і регулярність оновлення, і спрямованість на масову аудиторію. Але нічого, рано чи пізно все буде медіа (зареєстроване)!», — додав Боборикін.
<р>23 квітня Нацрада справді зареєструвала 11 YоuТubе-каналів та інших платформ «УП медіа плюс» як окремі нелінійні медіасервіси — зокрема «Українська правда» (YоuТubе), «Економічна правда» (YоuТubе), «Кляті питання» (YоuТubе), «Роман Кравець» (YоuТubе) та інші.
<р>Боборикін визнав, що така реєстрація допомогла підсвітити проблему, однак наголосив — це не вихід:
<р>«Я так розумію, що був створений механізм тиску на медіа через скарги або запити на перевірку. Якщо ці листи оформлені правильно, то Нацрада не може їх проігнорувати, а за їх трактуванням ознак нелінійних аудіовізуальних медіа ютуб-канал дійсно таким є, і відповідно є причина для накладання штрафу. Звичайно можна було б погратися в суди, але об’єктивно в УП немає на це часу і ресурсів», — зазначив він.
<р>Оксана Романюк написала на своїй фейсбук-сторінці, що Нацрада змінила підхід до класифікації онлайн-платформ без жодних публічних пояснень.
<р>
<р>«Три роки Нацрада реєструвала ютуб-канали, інстаграми, тіктоки як онлайн-медіа. В січні цього року вона різко змінила свою інтерпретацію законодавства, і зробила це без публічного пояснення, без консультацій з ринком, без перехідного періоду», — зазначила вона.
<р>Зміна підходу відбулась тихо — без жодного публічного оголошення. А потім Нацрада почала розсилати регіональним медіа листи з вимогою зареєструвати кожну дистрибуційну платформу в соцмережах як окреме аудіовізуальне медіа, інакше — штраф.
<р>Романюк також наголосила, що в Україні досі немає чітких правил, які б розмежовували онлайн-медіа та нелінійні аудіовізуальні медіасервіси.
<р>«Закон зараз не дає чітких критеріїв розмежування онлайн-медіа і нелінійного аудіовізуального медіа. Саме тому у нас зараз і йде робота співрегулювання. У такій ситуації Нацрада демократичної країни мала б утриматися від довільного розширення практики реєстрації та дочекатися критеріїв, напрацьованих ринком», — написала Романюк.
<р>Вона також звернула увагу на логічну суперечність у позиції Нацради: регулятор, з одного боку, бере участь у робочих групах з імплементації Європейського акту про свободу медіа (ЕМFА), де обговорюється лібералізація реєстрації для YоuТubе-каналів, а з іншого — паралельно розсилає ультиматуми медіаринку.
<р>Поки що йдеться про реєстраційний збір — кілька тисяч гривень за одне медіа. Але якщо редакція має десять платформ у соцмережах, то це вже десятки тисяч лише на старті.
<р>Гірше — адміністративний тягар. Щоб запустити новий ТіkТоk чи YоuТubе-канал, редакції доведеться спочатку подати заявку, чекати 10 робочих днів, і лише тоді — починати.
<р>Романюк пояснила, що нинішній підхід регулятора фактично блокує розвиток нових форматів:
<р>«Теперішня логіка Нацради означає, що редакція, яка хоче відкрити тікток-акаунт чи виставляти відео на ютубі, спочатку має подати заявку на реєстрацію окремого медіа і чекати 10 робочих днів до того, щоб запустити канал, при цьому невідомо спрацює він чи ні, платити збір в кілька тисяч грн. Це не регулювання, це доволі великий бар’єр для розвитку медіаринку», — наголосила Романюк.
<р>Якщо ж медіа вже запустило платформу і не встигло зареєструватись — це грубе порушення. А штраф за грубе порушення для реєстранта — від 80 до 600 тисяч гривень.
<р>І ще один нюанс, на який звернула увагу Романюк у своєму дописі: якщо слідувати логіці Нацради послідовно, то всі ТіkТоk-акаунти, YоuТubе-канали й сторінки у Fасеbооk державних органів — ЗСУ, Генштабу, ОВА, уряду — також мають реєструватися як окремі аудіовізуальні медіа. Виключення в законі є, але дуже вузьке — лише для офіційних сайтів із публічною інформацією. Відео під це виключення не підпадають.
<р>Оксана Романюк у Fасеbооk висунула дві конкретні вимоги до Нацради.
<р>На її думку, штрафувати медіа за правила, яких ще немає, — неприпустимо.
<р>«Не можна карати за невиконання правил, яких ще не існує», — підкреслила вона, закликавши до мораторію на перевірки та штрафи до моменту, коли критерії будуть узгоджені з ринком або закріплені законодавчо.
<р>Директорка ІМІ також закликала до системного діалогу між регулятором і медіаспільнотою.
<р>«Рішення щодо класифікації та реєстрації медіапослуг в інтернеті має вироблятись разом із ринком, а не замість нього», — написала Романюк.
<р>Вона також запропонувала конкретне технічне рішення: Нацрада має запровадити у своїх документах поняття «дистрибуційного майданчика» і враховувати ознаку редакційного контролю як ключовий критерій. Бо якщо YоuТubе-канал є лише способом донести контент однієї редакції до аудиторії — це не окреме медіа, а канал поширення.
<р>Національна рада ще у січні 2026 року опублікувала роз’яснення — і там чітко прописала свою позицію.
<р>За логікою регулятора, ключовий критерій — не платформа, а характер діяльності. Якщо канал системно публікує відеопрограми під редакційним контролем, це вже не просто акаунт у соцмережі, а аудіовізуальний медіасервіс. І реєструватися треба обов’язково — ще до початку роботи.
<р>Нацрада розмежовує три категорії:
<р>Ті самі правила Нацрада поширює й на Іnstаgrаm та Fасеbооk.
<р>Щодо кількості реєстрацій — регулятор пояснює: якщо один канал мовить через кілька платформ з ідентичним контентом, достатньо однієї реєстрації. Але якщо це кілька каналів з різним контентом і концепцією — кожен реєструється окремо.
<р>Штрафи за порушення — суттєві. За відсутність реєстрації, коли вона обов’язкова, це вважається грубим порушенням. Для реєстрантів санкції розраховуються від мінімальної зарплати: за значні порушення — від 40 до 320 тисяч гривень, за грубі — від 80 до 600 тисяч гривень. І якщо канал мовить через кілька технологій — штрафи підсумовуються.
<р>На момент публікації Нацрада не відреагувала на звернення медіаспільноти. За добу після публікації допису Боборикіна — жодної офіційної реакції від регулятора не надійшло. «Межа» також направила запит на коментар до Нацради — на момент виходу матеріалу відповіді отримано не було.
<р>Ситуація залишається відкритою. Від того, як відреагує Нацрада, залежить те, як в Україні регулюватимуть цифрові медіа — і чи не перетвориться реєстрація з формальності на інструмент тиску.Тhе роst Нацрада вимагає реєструвати YоuТubе-канали та ТіkТоk як окреме медіа: що це означає для редакцій і чим загрожує fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..
<р>
<р>Про ситуацію першими заявили директор «Української правди» Андрій Боборикін та директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. Подробиці з’ясовувала «Межа».
«Зареєстрували 11 медіа за один день»
<р>Усе почалося з того, що хтось подав до Нацради скарги на «Українську правду» — про ознаки нелінійного аудіовізуального медіасервісу на її YоuТubе-каналах. Редакція опинилася перед вибором: судитися чи реєструватися.
<р>Андрій Боборикін обрав другий варіант і саркастично прокоментував це у своїй сторінці в мережі:
<р>
<р>«Певний час тому отримали інформацію, що хтось почав скаржитись на нас в Нацраду через наявність ознак нелінійного аудіовізуального медіа на наших ютуб-каналах, і є реальна можливість отримати неприємних розмірів штрафи. Ну ок, нам нескладно зареєструвати одинадцять нових медіа», — написав він.
<р>Далі — з іронією:
<р>«Дякуємо авторам медійного законодавства, Нацраді та небайдужим громадянам за підтримку належного градусу абсурду в нашому житті. Тільки зараз помітив, що забули подати наш інстаграм, а там же ж і редакційний контроль, і регулярність оновлення, і спрямованість на масову аудиторію. Але нічого, рано чи пізно все буде медіа (зареєстроване)!», — додав Боборикін.
<р>23 квітня Нацрада справді зареєструвала 11 YоuТubе-каналів та інших платформ «УП медіа плюс» як окремі нелінійні медіасервіси — зокрема «Українська правда» (YоuТubе), «Економічна правда» (YоuТubе), «Кляті питання» (YоuТubе), «Роман Кравець» (YоuТubе) та інші.
<р>Боборикін визнав, що така реєстрація допомогла підсвітити проблему, однак наголосив — це не вихід:
<р>«Я так розумію, що був створений механізм тиску на медіа через скарги або запити на перевірку. Якщо ці листи оформлені правильно, то Нацрада не може їх проігнорувати, а за їх трактуванням ознак нелінійних аудіовізуальних медіа ютуб-канал дійсно таким є, і відповідно є причина для накладання штрафу. Звичайно можна було б погратися в суди, але об’єктивно в УП немає на це часу і ресурсів», — зазначив він.
Три роки реєстрували як онлайн-медіа, а тепер — ні
<р>Оксана Романюк написала на своїй фейсбук-сторінці, що Нацрада змінила підхід до класифікації онлайн-платформ без жодних публічних пояснень.
<р>
<р>«Три роки Нацрада реєструвала ютуб-канали, інстаграми, тіктоки як онлайн-медіа. В січні цього року вона різко змінила свою інтерпретацію законодавства, і зробила це без публічного пояснення, без консультацій з ринком, без перехідного періоду», — зазначила вона.
<р>Зміна підходу відбулась тихо — без жодного публічного оголошення. А потім Нацрада почала розсилати регіональним медіа листи з вимогою зареєструвати кожну дистрибуційну платформу в соцмережах як окреме аудіовізуальне медіа, інакше — штраф.
<р>Романюк також наголосила, що в Україні досі немає чітких правил, які б розмежовували онлайн-медіа та нелінійні аудіовізуальні медіасервіси.
<р>«Закон зараз не дає чітких критеріїв розмежування онлайн-медіа і нелінійного аудіовізуального медіа. Саме тому у нас зараз і йде робота співрегулювання. У такій ситуації Нацрада демократичної країни мала б утриматися від довільного розширення практики реєстрації та дочекатися критеріїв, напрацьованих ринком», — написала Романюк.
<р>Вона також звернула увагу на логічну суперечність у позиції Нацради: регулятор, з одного боку, бере участь у робочих групах з імплементації Європейського акту про свободу медіа (ЕМFА), де обговорюється лібералізація реєстрації для YоuТubе-каналів, а з іншого — паралельно розсилає ультиматуми медіаринку.
Скільки коштує «абсурд»
<р>Поки що йдеться про реєстраційний збір — кілька тисяч гривень за одне медіа. Але якщо редакція має десять платформ у соцмережах, то це вже десятки тисяч лише на старті.
<р>Гірше — адміністративний тягар. Щоб запустити новий ТіkТоk чи YоuТubе-канал, редакції доведеться спочатку подати заявку, чекати 10 робочих днів, і лише тоді — починати.
<р>Романюк пояснила, що нинішній підхід регулятора фактично блокує розвиток нових форматів:
<р>«Теперішня логіка Нацради означає, що редакція, яка хоче відкрити тікток-акаунт чи виставляти відео на ютубі, спочатку має подати заявку на реєстрацію окремого медіа і чекати 10 робочих днів до того, щоб запустити канал, при цьому невідомо спрацює він чи ні, платити збір в кілька тисяч грн. Це не регулювання, це доволі великий бар’єр для розвитку медіаринку», — наголосила Романюк.
<р>Якщо ж медіа вже запустило платформу і не встигло зареєструватись — це грубе порушення. А штраф за грубе порушення для реєстранта — від 80 до 600 тисяч гривень.
<р>І ще один нюанс, на який звернула увагу Романюк у своєму дописі: якщо слідувати логіці Нацради послідовно, то всі ТіkТоk-акаунти, YоuТubе-канали й сторінки у Fасеbооk державних органів — ЗСУ, Генштабу, ОВА, уряду — також мають реєструватися як окремі аудіовізуальні медіа. Виключення в законі є, але дуже вузьке — лише для офіційних сайтів із публічною інформацією. Відео під це виключення не підпадають.
Що пропонує медіаринок
<р>Оксана Романюк у Fасеbооk висунула дві конкретні вимоги до Нацради.
<р>На її думку, штрафувати медіа за правила, яких ще немає, — неприпустимо.
<р>«Не можна карати за невиконання правил, яких ще не існує», — підкреслила вона, закликавши до мораторію на перевірки та штрафи до моменту, коли критерії будуть узгоджені з ринком або закріплені законодавчо.
<р>Директорка ІМІ також закликала до системного діалогу між регулятором і медіаспільнотою.
<р>«Рішення щодо класифікації та реєстрації медіапослуг в інтернеті має вироблятись разом із ринком, а не замість нього», — написала Романюк.
<р>Вона також запропонувала конкретне технічне рішення: Нацрада має запровадити у своїх документах поняття «дистрибуційного майданчика» і враховувати ознаку редакційного контролю як ключовий критерій. Бо якщо YоuТubе-канал є лише способом донести контент однієї редакції до аудиторії — це не окреме медіа, а канал поширення.
Що каже Нацрада: реєструватись зобов’язані всі, хто веде мовлення
<р>Національна рада ще у січні 2026 року опублікувала роз’яснення — і там чітко прописала свою позицію.
<р>За логікою регулятора, ключовий критерій — не платформа, а характер діяльності. Якщо канал системно публікує відеопрограми під редакційним контролем, це вже не просто акаунт у соцмережі, а аудіовізуальний медіасервіс. І реєструватися треба обов’язково — ще до початку роботи.
<р>Нацрада розмежовує три категорії:
<р>Ті самі правила Нацрада поширює й на Іnstаgrаm та Fасеbооk.
<р>Щодо кількості реєстрацій — регулятор пояснює: якщо один канал мовить через кілька платформ з ідентичним контентом, достатньо однієї реєстрації. Але якщо це кілька каналів з різним контентом і концепцією — кожен реєструється окремо.
<р>Штрафи за порушення — суттєві. За відсутність реєстрації, коли вона обов’язкова, це вважається грубим порушенням. Для реєстрантів санкції розраховуються від мінімальної зарплати: за значні порушення — від 40 до 320 тисяч гривень, за грубі — від 80 до 600 тисяч гривень. І якщо канал мовить через кілька технологій — штрафи підсумовуються.
<р>На момент публікації Нацрада не відреагувала на звернення медіаспільноти. За добу після публікації допису Боборикіна — жодної офіційної реакції від регулятора не надійшло. «Межа» також направила запит на коментар до Нацради — на момент виходу матеріалу відповіді отримано не було.
<р>Ситуація залишається відкритою. Від того, як відреагує Нацрада, залежить те, як в Україні регулюватимуть цифрові медіа — і чи не перетвориться реєстрація з формальності на інструмент тиску.Тhе роst Нацрада вимагає реєструвати YоuТubе-канали та ТіkТоk як окреме медіа: що це означає для редакцій і чим загрожує fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..
Go to bykvu.comAbout news channel
#Межа - Новини України та світу, інтерв‘ю, фото, відео
All publications are taken from public RSS feeds in order to organize transitions for further reading of full news texts on the site.
Responsible: editorial office of the site bykvu.com.