Межа

Цієї суботи, 9 травня, я стала свідком “довгоочікуваного” російського «победобесія» тут, у Нью-Йорку. Оскільки 9 травня — це день, коли вони святкують свою “велику перемогу”, я захотіла поділитися своїми спостереженнями про те, як це відбувається тут.
Мені вдалося долучитися до українського контрпротесту разом зі «Світанком», і я провела день, спостерігаючи за витівками Американської комуністичної партії та беручи участь в українських контрпротестах. Досить цікавими є спекуляції щодо фінансування АКП Росією та Китаєм — нинішніми противниками США.
Хоча група Американської комуністичної партії 9 травня складається не лише з росіян. На мій подив, я побачила велику кількість своїх однолітків, людей студентського віку; але, на відміну від мене, більшість із них були американцями, які прославляли Росію та Радянський Союз. Це точно не було в моїх планах — почути, як американець каже: «Україна програла. Забудьте про це! Луганськ — це Росія; Донецьк — це Росія».
У той самий час, навчаючись у коледжі в США, я помітила, що багатьом молодим людям тут подобається комуністична ідеологія, марксизм, ленінізм тощо. Червона символіка стала для них стильним аксесуаром, модним «buzzwоrd», який просто треба використовувати, щоб залишатися в тренді. Їхня політика функціонує більше як перформативна ідентичність, аніж як реальна політична практика; це стає екстремальною формою «vіrtuе sіgnаlіng», яка демонструє їхню незгоду з нинішнім американським режимом.
В американських школах цих дітей навчали лише про західний імперіалізм; тому їм важко уявити такі держави, як Росія, здатними чинити геноцид. Ідеологія американської політики заснована на захисті індивідуальних прав і власності; тому природно, що, аби повністю їй протиставитися, вони переходять на інший край спектра — той, де в тебе взагалі немає нічого свого. Але те, про що вони тут забувають, — це те, що при радянському комунізмі ти не лише не маєш нічого свого; тебе ще й можуть вбити, якщо ти не підкоряєшся наказам держави.
Тому я певною мірою можу зрозуміти, чому ці молоді західні прихильники комунізму хочуть святкувати день «великої перемоги»; але я абсолютно не можу зрозуміти, чому вони також вирішили розмахувати російськими прапорами та символікою. Цим самим вони прославляли ідеологічні історичні перемоги, щоб виправдати те, що зараз відбувається в Україні, — в той самий час скандуючи, що «Україна — нацистська держава».
І, на жаль, вони цим пишаються — одна особливо «колоритна» жінка, особу якої мені так і не вдалося встановити, танцювала, загорнувшись у російський прапор. Я б назвала це «роботою на камери», чистою провокацією. Інша просто посилала нам повітряні поцілунки.
Щодо взаємодії між українським контрпротестом і російсько-комуністичною стороною — їхні «контраргументи» не виходили за межі погроз викликати на нас ІСЕ, що досить смішно, враховуючи, що до наших зусиль долучилося багато американців. Так само вони показували на людей у групі — незалежно від статі — і казали їм їхати воювати в Україну, якщо ми хочемо щось змінити.

На одному з мітингів біля Вrооklyn Wаr Меmоrіаl поліції навіть довелося втрутитись, тому що ситуація навколо контрпротесту загострилася. Росіяни інсценували бійку й намагалися звинуватити в цьому нас, одночасно переконуючи поліцію заарештувати Олекса Тарана — президента «Світанку». Ми були дуже вдячні за підтримку та порядність місцевої поліції, яка не піддалася на їхню провокацію. Проте саме тут я хочу наголосити, що всі ці протести були попередньо погоджені місцевою поліцією. Мені досі важко уявити, як американська поліція могла дозволити протест, де серп і молот прикріплені поверх американського прапора, і це змушує мене замислитися, як АКП взагалі змогла отримати свої дозволи.
Загалом я дуже пишаюсь своїми співвітчизниками зі «Світанку» за організацію цієї контракції. З розмов із ними я дізналася, що їм довелося таємно інфільтруватися у закриті російські комуністичні спільноти, щоб дізнатися деталі цих пропагандистських шабашів.
Як завжди, українці перемогли — щойно дощ посилився, а поліція почала активніше втручатися, росіяни-комуністи розійшлися, залишивши після себе лише сором та поразку.
Тhе роst Українці в Нью-Йорку вийшли проти проросійських мітингів на 9 травня fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Платні підписки на ЗМІ – це нормальна практика і це робоча модель, коли мова йде про профільні видання, нішеві профільні видання, де працює невелика команда, а весь контент – це авторський матеріал, присвячений якійсь тематиці.

Новини ЗМІ і платні підписки

Насправді, ми в Україні не можемо рівняти до себе такі ЗМІ, як Вашингтон Пост чи Нью-Йорк Таймс, бо там нема звичної для нас стрічки новин. Там авторський контент і тому їх підписки логічні та закономірні.Ці ЗМІ перенесли класичне друковане видання з адаптацією до вебу. У цій моделі успішні NYТ, а WР – банкрути.Наші стрічки новин копіюють інформаційні агентства, такі як радянське ТАСС та Інтерфакс, а це аналоги Рейтерс та Асошіейтед Пресс.Це дуже потужні інформаційні агентства з журналістами та представниками по всьому світу. Більшість їхнього контенту – це особистий ексклюзив.Наші ж стрічки новин видань – це передруки інших ЗМІ, як українських, так і закордонних. Через те брати гроші за те, що ви вже самі взяли для читача, буде виглядати дивно.

Конкуренція з новими джерелами інформації, а саме sосіаl mеdіа, тобто соцмережами

Проблему з падінням трафіку на новини у вебформаті відмітили всі світові медіа. Асошіейтед Пресс шукає шляхи, як свій контент просувати через соцмережі та ще й заробляти на цьому. Вже скоротили велику кількість працівників, щоб завдяки технологіям оптимізувати бюджети.В Україні швидко обирають усе нове, бо у нас нема традицій та нема оld mоnеy. Ми суспільство пролетаріату та малих аграріїв, яке швидко прийшло до ринкових відносин і тому змушене втілювати все нове.Втілення нового стосується способу передачі та отримання інформації. Соцмережі стали способом як особистої комунікації, так і інструментом бізнесу та навіть політичного вибору.Через те український споживач новин отримує їх у чаті від свого соціуму чи вже у соцмережах.Для порівняння, трафік на вебсайт Межі з України становить від сили 30-50 тисяч унікальних користувачів.Коли трафік в Інстаграмі – порядка 10 млн за місяць при 30 тисячах підписників, а у Фейсбуці – від 11 млн до 16 млн при 40 тисячах підписників. І 1,3 млн у Тредс при 4 тисячах підписників. А Ютуб при 40 тисячах підписників складає 4,5 млн переглядів.Тобто вебверсія проєкту має переглядів менше, ніж один рілс в Інстаграмі за день.Чи доцільно при такому розвитку подій вводити платну підписку на веб? Мені точно ні.Чому? Бо я можу зібрати хоч 500 прибічників та отримувати гроші. Але я отримаю втрату індексації пошуковими машинами, а також, найголовніше, втрату навчання мого архіву ЗМІ на різних ШІ.Вебформат новин на зараз та загалом важливий як архів, який буде формувати на вашій інформації історію та будувати видачу інформації для різних моделей ШІ, завдяки яким інфо буде отримувати все суспільство вже найближчим часом.Тому виникає питання – то як заробляти ЗМІ? Над цим питанням голову ламають усі медіаагенції і, окрім як скорочувати команди та жити за рахунок реклами, нічого нового не вигадали.Українські класичні медійники почали відставати від читачів, бо тривалий час жили за рахунок грантових дотацій і їхні умови можна було назвати тепличними. Розвивались ті медійники, які жили на ринку та заробляли замовними матеріалами не високої якості, і вони прийшли до вигідної системи існування через Телеграм-канали.Але тут постало питання якості контенту. Та читач швидко вчиться, через те Телеграм-канали наразі не є головним джерелом інформування, бо люди там відчули вплив примітивної пропаганди.І головним джерелом інформування українців є Інстаграм, Тредс та трішки Фейсбук. Люди уповільнились, бо адаптувались жити у війні.Через те їм потрібен різний контент і в більшості – розважальний. І Інста та Тредс з цим дуже добре справляються.А майбутнє суспільно-політичних медіа вже наступило. Приклад – Дмитро Гордон, Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко. Вони троє мають трафіку в рази більше, ніж усі українські новинні ЗМІ разом узяті.Така сама історія у США, де у Твіттері та Ютубі політики й блогери мають у рази більшу аудиторію, ніж Асошіейтед Пресс чи Рейтерс. Через те Ілон Маск купує не класичний медіа холдинг, а соцмережу Твіттер.Чи потрібні будуть усі ці розумні статті та аналізи від різних авторів? Звісно так. Але тепер цю статтю треба подавати по-різному для різних соцмереж та різної аудиторії у них.І тут постає питання ціни за створення цієї роботи та кількості команди. Я не прийшов ні до якої іншої логіки, окрім як зменшення команди завдяки технологіям. А на скрині – трафік Інстаграму Межі, що ми отримали при невеликий команді.Р.S. Я не аналізую ТікТок, бо це окрема тема розмови як і його трафік в цілому, у більшості ТікТок використовують як розвиток Інстаграм чи Телеграм, а не основне джерело інформування. Однією з причин є непередбачуваність алгоритмів і це все вартує окремої теми для статті.Тhе роst Про платні підписки ЗМІ, зрада чи повна зрада? fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Що таке хантавірус, чому штам «Анд» змусив епідеміологів світу підняти тривогу та як локальний інцидент в Атлантиці став темою номер один для систем охорони здоров’я.

Етимологія та біологічна небезпека

Хантавіруси — це родина вірусів, що переносяться переважно гризунами. Свою назву вони отримали від річки Хантаан у Південній Кореї, де під час Корейської війни у 1950-х роках було зафіксовано перший масовий спалах серед військових.На відміну від більшості респіраторних інфекцій, хантавірус не є «летючим» у класичному розумінні. Основними резервуарами інфекції є миші, бавовняні щури та полівки. Вірус потрапляє у довкілля через сечу, фекалії та слину тварин.Механізм інфікування: Найчастіше людина заражається через аерозольний шлях — вдихаючи мікроскопічні частки продуктів життєдіяльності гризунів. Це зазвичай трапляється під час прибирання старих приміщень, складів або сільськогосподарських робіт у закритих зонах.

Хантавірусний легеневий синдром (НРS) та симптоматика

Захворювання поділяють на два типи: геморагічну гарячку з нирковим синдромом (Євразія) та хантавірусний легеневий синдром (НРS), характерний для Америки. Останній є найбільш агресивним.Клінічна картина розвивається стрімко:

Продромальний період (1-5 днів): Маскується під грип — висока температура, гострий біль у м’язах стегон та спини, втома.Респіраторна фаза: Критичне погіршення стану. Легені наповнюються рідиною, що призводить до гострої дихальної недостатності.

Летальність: За даними СDС, рівень смертності від НРS сягає 38%. Специфічних ліків або вакцини не існує — медицина може запропонувати лише підтримувальну терапію (зокрема ШВЛ та ЕКМО).

Трагедія на МV Ноndіus: Чому цей спалах став особливим?

Події на експедиційному лайнері МV Ноndіus змінили уявлення про біобезпеку круїзів. Головна небезпека полягає у виявленому штамі — це вірус Анд (Аndеs vіrus). На відміну від інших хантавірусів, він єдиний має підтверджену здатність передаватися від людини до людини при тривалому тісному контакті.Хронологія втрат:Першою жертвою став 70-річний громадянин Нідерландів.Його 69-річна дружина померла в лікарні Йоганнесбурга (ПАР), куди її терміново евакуювали після висадки на острові Святої Єлени.Третій загиблий — також підданий Нідерландів, його тіло наразі залишається в ізоляції на борту.

Операція на Тенерифе: Карантин та евакуація

Судно прибуло до порту Гранаділья (Тенерифе, Іспанія) для проведення складної спецоперації. Європейське агентство з питань охорони здоров’я класифікувало всіх пасажирів як контакти високого ризику.План евакуації:

Іспанські медики проводять тестування всіх осіб на борту.Евакуація здійснюється невеликими групами за допомогою човнів, щоб уникнути скупчення людей.Пасажирів ізолюють у спеціальні автобуси та доправляють до закритого термінала аеропорту для репатріації. Першими борт залишать громадяни Іспанії.

На судні залишиться мінімальний екіпаж (близько 30 осіб) для перегону лайнера до Нідерландів, де відбудеться повна хімічна та біологічна дезінфекція.Реакція ВООЗ на випадки хантавірусу, пов’язані з круїзним лайнеромВсесвітня організація охорони здоров’я не вважає ризик глобального поширення хантавірусу високим. Генеральний директор ВООЗ, Доктор Тедрос Аданом Гебрейесу сказав:«Хоча це серйозний інцидент, ВООЗ оцінює ризик для громадського здоров’я як низький». Він зазначив, що враховуючи інкубаційний період, «можливо, що буде зареєстровано більше випадків».ВООЗ тісно координує свою діяльність з багатьма країнами відповідно до Міжнародних правил охорони здоров’я (МПЗП) – правил, що визначають права та обов’язки країн і ВООЗ щодо реагування на події у сфері охорони здоров’я. Ця подія демонструє, чому існують МПЗП, а також важливість глобальної співпраці та солідарності у реагуванні на загрози здоров’ю, які не знають кордонів.«Наші пріоритети — забезпечити допомогу постраждалим пацієнтам, забезпечити безпеку та гідне ставлення до решти пасажирів на кораблі, а також запобігти подальшому поширенню вірусу», — сказав доктор Тедрос.Попри відсутність ризику глобальної пандемії (через складність передачі вірусу порівняно з СОVІD-19), хантавірус залишається смертельною загрозою. Цей інцидент змушує туристичну індустрію переглянути протоколи перевірки здоров’я пасажирів, які відвідують ендемічні зони Південної Америки перед посадкою на судна.Тhе роst Хантавірус: прихована загроза, що вийшла в океан. Кейс МV Ноndіus fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

У моєму новому відео для нашого YоuТubе-каналу – vlоg-stylе документалка з моєї нещодавньої поїздки до Вашингтона, де я долучилась до української адвокаційної організації «Світанок».

У цьому відео ви можете детальніше дізнатися про те, як влаштований уряд США та як тут працюють легісляційні процеси. Також у першій частині відео ви можете дізнатися про унікальну архітектуру американського Конгресу і його тунелі, що поєднують усі адміністративні будівлі. У цій частині відео також є мої рефлексії після зустрічей із кількома конгресменами – зокрема Джо Вілсоном, який нещодавно ініціював новий законопроект щодо свободи віросповідання в Україні та на окупованих територіях. Також можна побачити кадри зі слухання Гельсінської комісії (яку очолює Джо Вілсон) щодо питань України.

Друга частина відео детально показує процес роботи «Світанку» – української адвокаційної волонтерської організації в Конгресі США; наше інтерв’ю з президентом якої – Олексом Тараном – ви могли бачити нещодавно. У цьому відео «Світанок» надав коментар щодо фінансування їхньої адвокаційної роботи та їхнього досвіду координації такого обсягу роботи – а саме використання штучного інтелекту та інших сучасних технологій.
Розмова про ШІ надихнула мене замислитися про теперішній стан модернізації Конгресу США – мої детальні думки щодо цього ви можете побачити у відео.Тhе роst Українська адвокація у США: нове vlоg-stylе відео з Конгресу та закулісся роботи «Світанку» fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Виконувачка обов’язків посла США в Україні Джулі Девіс планує піти у відставку після тридцятирічної дипломатичної кар’єри, повідомив Державний департамент США 28 квітня. Її відхід залишить ключову дипломатичну посаду вакантною в критичний момент, коли мирні переговори зайшли в глухий кут, а Росія готується до можливих інтенсивних літніх атак.
Fіnаnсіаl Тіmеs повідомила, що рішення Девіс було прийнято на тлі напруженості у відносинах з президентом США Дональдом Трампом щодо підходу його адміністрації до України, зокрема, за словами джерел, зменшення підтримки Києва, який захищається від повномасштабного вторгнення Росії.
Посольство США відкинуло припущення, що Девіс йде у відставку через політичні розбіжності з Трампом. Відхід Девіс відбувається після відставки її попередниці, Бріджит Брінкс, яка пішла у відставку у квітні 2025 року після роботи послом з 2022 року. Брінкс розкритикувала підхід адміністрації, звинувативши її у тиску на Україну, а не у протистоянні Кремлю, і заявила, що якби вона залишилася на своїй посаді, вона стала б співучасником політики, яку вважала небезпечною та аморальною.
Залишається незрозумілим, хто стане наступником Девіса або коли може бути номіновано потенційного постійного посла.
httрs://www.ft.соm/соntеnt/33d5d8d4-а7db-4647-9751-с21dе8еbесb8?syn-25а6b1а6=1Тhе роst Виконувачка обов’язків посла США в Україні Джулі Девіс залишає посаду та завершує дипломатичну кар’єру fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Нещодавно я була в гостях у Наталії Влащенко, де ми говорили про те, що сьогодні відбувається з медициною — в Україні, обговорили наслідки пандемії СОVІD-19, вплив політики на медичні рішення,  приховані епідемії, вакцинацію, доступ до лікування та етичні виклики для лікаря. Запрошую прочитати це інтерв’ю.
— Ольго Анатоліївно, указ Трампа яким було зупинено федеральне фінансування ризикованих біологічних досліджень — тих, де віруси можуть ставати більш заразними або небезпечними. Як ви оцінюєте це рішення?
— Ця програма мала довгу назву, але її суть — так зване “зміщення функцій вірусів”, тобто дослідження, в межах яких віруси можуть набувати нових властивостей. Це складна і чутлива тема. На конференціях з біобезпеки неодноразово звучали попередження, зокрема від Білла Гейтса, про те, що сучасні можливості секвенування геному роблять потенційні біологічні атаки більш реалістичними.
Складно сказати, що саме відбувається на глобальному рівні — ми завжди маємо доступ лише до частини інформації. Відомо, що частина таких досліджень, зокрема щодо коронавірусів, фінансувалася раніше, і ще за адміністрації Барака Обами частину програм було перенесено за межі США.
У світі, де існують геополітичні інтереси, подібні дослідження можуть мати як наукову, так і потенційно небезпечну складову. Безумовно, велика частина роботи спрямована на створення вакцин і вивчення вірусів. Але питання безпеки таких досліджень завжди залишається відкритим.
Під час пандемії СОVІD-19 ми пережили безпрецедентний період — як з точки зору медицини, так і з точки зору політичного впливу на медичні рішення. Такого рівня тиску, розколу в експертному середовищі та відсутності повноцінної професійної дискусії раніше не було. Це створило ситуацію, коли суспільство отримувало фрагментарну інформацію, а альтернативні точки зору часто дискредитувалися.
— Які головні наслідки пандемії СОVІD-19 для України ви бачите сьогодні?
— Як і в будь-якій кризі, навіть у такій трагічній, були різні сторони. З позитивного — частково відновили систему санітарно-епідеміологічного контролю, зокрема інститут головних санітарних лікарів. До пандемії ця система була значною мірою розбалансована, і це стало серйозною проблемою в момент кризи.
Але негативних наслідків значно більше. Найболючіше — це втрати людей. Значну частину цих життів потенційно можна було врятувати.
Під час пандемії медичні рішення часто ставали предметом політичних дискусій. Це призвело до ситуацій, коли в публічному просторі звучали неприйнятні з етичної точки зору заяви — наприклад, щодо обмеження медичної допомоги певним категоріям пацієнтів. Для суспільства це стало серйозним ударом по довірі до медицини.
Ще одна проблема — кадрова політика та підхід до формування експертних груп. Якщо раніше до розробки стандартів залучали широке коло фахівців, то згодом ці групи суттєво скоротилися, і часто до них входили люди без достатнього практичного досвіду. Це прямо вплинуло на якість рішень.
Також варто говорити про фінансову доступність медицини. Державна система має багато обмежень, а приватна медицина для більшості населення залишається фінансово недоступною. У результаті люди часто змушені самостійно вирішувати питання лікування, що створює додаткові ризики.
— Якщо говорити про інфекційні захворювання загалом: які латентні або менш помітні епідемії сьогодні існують в Україні?
— Інфекційних захворювань багато, і частина з них демонструє зростання. Проблема в тому, що ми не завжди маємо повноцінну статистику, але клінічна практика це чітко показує.
Зокрема, зростає кількість гемоконтактних інфекцій — це і вірусні гепатити, і ВІЛ-інфекція, а також інфекції, що передаються статевим шляхом. У періоди соціальних криз це закономірно: руйнується інфраструктура, зростає навантаження на систему охорони здоров’я.
Також є спалахи кишкових інфекцій, зокрема гепатит А, які пов’язані з проблемами водопостачання та санітарії.
Але ключове питання — не сам факт наявності спалахів, вони були і будуть завжди. Важливо, чи здатна система їх швидко локалізувати і запобігати поширенню. Саме це визначає ефективність системи охорони здоров’я.
— Що сьогодні варто знати українцям про вакцинацію?
— У нас оновлено календар щеплень, і деякі зміни є позитивними. Наприклад, відмова від живої поліомієлітної вакцини — це правильний крок, який давно реалізовано в багатьох країнах.
Загалом календар щеплень треба дотримуватися. Водночас є вакцини, які не входять до нього, але можуть бути важливими для окремих груп. Зокрема, зараз спостерігається зростання пневмококової інфекції у світі. Йдеться не лише про пневмонії, а й про важкі ускладнення — менінгіти, синусити, отити. Існує ефективна вакцина проти пневмококу, і я б рекомендувала її людям із груп ризику: це люди старшого віку та ті, хто має хронічні захворювання.
Також актуальним залишається питання гепатиту А. За бажання можна перевірити рівень антитіл і оцінити необхідність вакцинації індивідуально, враховуючи стан імунної системи та ризики. У цілому підхід має бути персоналізованим: враховувати вік, стан здоров’я, епідеміологічну ситуацію і реальні ризики для конкретної людини.
— Як часто ви рекомендуєте перевірятися? Наприклад, раз на рік приходити й здавати аналізи на гепатити — це доцільно чи ні?
–  Так. Але щодо гепатиту А — ще раз підкреслю: тут варто радитися індивідуально, я не хочу давати загальних рекомендацій. Це не зовсім коректний підхід. Хворіють навіть люди з антитілами — або через велику дозу вірусу, або через зміни в імунній відповіді.
А от що дійсно потрібно робити обов’язково — це обстежуватися на гемоконтактні інфекції. Їх дуже багато, і ми бачимо значне зростання. У країні війна: оперують військових, є переливання крові, іноді без можливості повноцінного тестування. У таких умовах поширення інфекцій — закономірне.
Тому вакцинацію проти гепатиту В потрібно зробити обов’язково — особливо тим, хто через стан здоров’я часто госпіталізується. Це «тиха» епідемія, яка поширюється непомітно. Люди інфікуються й не знають про це, особливо при гепатиті С — його часто виявляють випадково.
При цьому гепатит В на жаль, невиліковний, але від нього є вакцина. Гепатит С — повністю виліковний, головне вчасно виявити. Для цього достатньо робити експрес-тест хоча б раз на рік — це базова рекомендація для всіх.
Ці віруси вражають печінку і викликають повільний, хронічний процес, який може тривати роками без явних симптомів. Людина може відчувати лише слабкість, але хто сьогодні її не відчуває?
Проблеми починаються тоді, коли людина серйозно хворіє, наприклад, потрапляє в реанімацію з тяжкою пневмонією. І на фоні інтенсивної терапії починається декомпенсація печінки. Тому контроль — обов’язковий. У нас просто немає іншого виходу.
Ми маємо максимально відповідально ставитися до свого здоров’я: відмовлятися від шкідливих звичок. І я маю на увазі не лише класичні — а й, наприклад, постійне споживання негативної інформації. Ті ж новини, після яких стає гірше. Ми все одно не можемо на це вплинути, а от безсоння і стрес — отримуємо.
Краще читати книги, займатися тим, що приносить задоволення. Сон — критично важливий для імунної системи. Як люди виживають під час війни? Кожен — як може.
— Хотіла ще поговорити про нові розробки: антибіотикорезистентність, нові класи антибіотиків, бактеріофаги, генетичні технології. Що тут реально нового, а що поки більше виглядає як гіпотези?
– Розробки справді є, і вони дуже цікаві. І знаєте, що мене особливо тішить — у нас з’явилася ціла плеяда думаючих бактеріологів. Для мене це дуже важливо: коли я бачу молодого лікаря, якому не «промили мізки» до стану повної некритичності, який мислить і ставить перед собою головне завдання — допомогти пацієнту, врятувати життя, незалежно від того, чи є вже повна доказова база під конкретний метод.
Бо в критичних ситуаціях потрібно використовувати все можливе. І водночас є лікарі, які настільки зашорені, що готові допустити смерть пацієнта, але не відійти від формального протоколу — «покажіть посилання», навіть коли ці посилання вже існують.
Є й відносно прості способи підвищення ефективності антибіотикотерапії. Але проблема в тому, що для доведення ефективності потрібні великі кошти. А в дешеві методи лікування ніхто не буде інвестувати значні ресурси. Але це ж не означає, що вони не працюють.
Найважливіше — щоб з’являлися лікарі, які мислять. Що таке мислячий лікар? Це той, хто враховує всі точки зору, дивиться на конкретного пацієнта і думає тільки про одне — як його врятувати. Якщо стандартні методи не працюють і стан погіршується — потрібно шукати рішення.
Щодо доказової медицини,то у нас, на жаль, дуже спростили це поняття. Хоча її фундамент включає три складові: результати рандомізованих досліджень, думку експерта, індивідуальні особливості пацієнта.
Причому думка саме експерта — це принципово. Бо експерт — це людина, яка глибоко працює в темі, досліджує, публікується, має практичний досвід. І третя складова — це сам пацієнт: його стан, переконання, навіть релігійні фактори. Це все враховується.
А у нас залишили тільки перший пункт: «покажіть рандомізовані дослідження». Але вони є не для всього. І коли виникає нова ситуація — як під час пандемії СОVІD-19 — їх просто не існує.
І тоді виходить парадокс: немає досліджень — значить, не лікуємо. А це означає — дозволяємо людям помирати.
Я дуже хочу, щоб це зрозуміли лікарі, особливо молоді. Бо саме їм зараз формують світогляд. Якщо вони навчаться мислити — у нас буде майбутнє і фундамент, на який можна спиратися.
— Ольго Анатоліївно, дуже багато залежить від інтелекту лікаря і, я б сказала, від певних людських якостей. От нещодавній приклад: мій літній родич, в одній приватній клініці сказали, що його вже не можна оперувати — через вік. А в іншій молодий лікар сказав: «Я прооперую». І зробив це успішно. Тобто взяв на себе відповідальність…
– Не можна людині, яка помирає, не давати надію. Можливо, хтось вважає це неправильним, але я інакше не можу. Людина має прожити свої дні хоча б із надією. Тим більше при тяжких станах, як при СОVІD-19 — це ж не один і не два дні, процес може тривати довго.
У нас були випадки, коли лікування було надзвичайно дорогим — чим тяжчий пацієнт, тим дорожче лікування. Але в моїй практиці, де я працюю з критичними пацієнтами, нам вдавалося врятувати навіть у найтяжчих ситуаціях приблизно до 5% людей. Іноді 2–3%. У глобальному масштабі це небагато. Але для конкретної людини — це 100%.
Тому, на мою думку, нам потрібно повертатися до деонтології. Це велика проблема.
Ніколи не можна ставити остаточний «вирок». Потрібно вчити лікарів боротися до кінця. І не говорити подібних речей у присутності пацієнта чи його родини. Треба бути ще й психологом — розуміти, наскільки людина важлива для близьких, і як вони борються за неї.
Навіть незалежно від результату, для родини критично важливо знати, що вони зробили все можливе. І так само лікар має бути впевнений, що він зробив усе. Коли ж лікарям «зв’язують руки» чиновники — для мене це взагалі незрозуміло.
Я хочу звернутися до наших чиновників: припиніть. Прийміть рішення, яке заборонить у публічному просторі обговорювати професійні медичні питання без участі фахівців. Ви вже бачили, що таке пандемія, коли закриваються кордони і нікуди не втечеш. Ви думаєте, це не повториться?
Потрібно дивитися на світ таким, яким він є — складним і жорстким — і хоча б трохи проявляти людське співчуття. Я вже не кажу про якісь глибші моральні принципи.Тhе роst Медицина не може бути заручницею політики — ціна цьому життя людей fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Останнім часом у Японії обговорюють певну особливість використання соціальних мереж. Зокрема, мова йде про додаток Тhrеаds.Тhrеаds набирає популярності як платформа, де люди можуть легко ділитися своїми думками та почуттями з повсякденного життя.Однак серед частини користувачів існує думка, що цей додаток також використовується як місце для висловлення своїх справжніх думок.Наприклад, деякі люди пишуть у Тhrеаds про стрес або незадоволення, пов’язані з роботою чи навчанням — те, що складно сказати прямо в реальному житті.

Що пишуть користувачі

«Насправді я так думаю, але сказати це в обличчя складно»«У культурі, де важливо враховувати атмосферу, потрібне місце, щоб випустити емоції»Через це соціальні мережі іноді використовуються як своєрідний “особистий щоденник”.Також у Тhrеаds можна зустріти дописи на кшталт:«До мене часто звертаються англійською мовою»«Іноді хотілося б, щоб використовували японську»

Контекст і культурні особливості

Водночас варто зазначити, що це не стосується всіх користувачів, а є лише одним із прикладів того, як частина людей використовує платформу.Крім того, у Японії вважається важливим уникати ситуацій, які можуть образити співрозмовника під час особистого спілкування. Тому існує думка, що негативні емоції частіше виражаються саме в онлайн-просторі.

Висновок

Соціальні мережі є місцем, де люди можуть вільно висловлювати свої думки, але способи їх використання можуть значно відрізнятися. Такий формат використання Тhrеаds також розглядається як одна з особливостей сучасної комунікації в Японії.Тhе роst Тhrеаds у Японії: платформа для приватних думок у публічному просторі fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення почала вимагати від медіа реєстрації YоuТubе-каналів, ТіkТоk та інших соцмереж як окремих аудіовізуальних медіасервісів — під загрозою штрафів до 600 тисяч гривень. Проблема в тому, що чітких правил для цього досі не існує.Про ситуацію першими заявили директор «Української правди» Андрій Боборикін та директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. Подробиці з’ясовувала «Межа».

«Зареєстрували 11 медіа за один день»

Усе почалося з того, що хтось подав до Нацради скарги на «Українську правду» — про ознаки нелінійного аудіовізуального медіасервісу на її YоuТubе-каналах. Редакція опинилася перед вибором: судитися чи реєструватися.Андрій Боборикін обрав другий варіант і саркастично прокоментував це у своїй сторінці в мережі:«Певний час тому отримали інформацію, що хтось почав скаржитись на нас в Нацраду через наявність ознак нелінійного аудіовізуального медіа на наших ютуб-каналах, і є реальна можливість отримати неприємних розмірів штрафи. Ну ок, нам нескладно зареєструвати одинадцять нових медіа», — написав він.Далі — з іронією:«Дякуємо авторам медійного законодавства, Нацраді та небайдужим громадянам за підтримку належного градусу абсурду в нашому житті. Тільки зараз помітив, що забули подати наш інстаграм, а там же ж і редакційний контроль, і регулярність оновлення, і спрямованість на масову аудиторію. Але нічого, рано чи пізно все буде медіа (зареєстроване)!», — додав Боборикін.23 квітня Нацрада справді зареєструвала 11 YоuТubе-каналів та інших платформ «УП медіа плюс» як окремі нелінійні медіасервіси — зокрема «Українська правда» (YоuТubе), «Економічна правда» (YоuТubе), «Кляті питання» (YоuТubе), «Роман Кравець» (YоuТubе) та інші.Боборикін визнав, що така реєстрація допомогла підсвітити проблему, однак наголосив — це не вихід:«Я так розумію, що був створений механізм тиску на медіа через скарги або запити на перевірку. Якщо ці листи оформлені правильно, то Нацрада не може їх проігнорувати, а за їх трактуванням ознак нелінійних аудіовізуальних медіа ютуб-канал дійсно таким є, і відповідно є причина для накладання штрафу. Звичайно можна було б погратися в суди, але об’єктивно в УП немає на це часу і ресурсів», — зазначив він.

Три роки реєстрували як онлайн-медіа, а тепер — ні

Оксана Романюк написала на своїй фейсбук-сторінці, що Нацрада змінила підхід до класифікації онлайн-платформ без жодних публічних пояснень.«Три роки Нацрада реєструвала ютуб-канали, інстаграми, тіктоки як онлайн-медіа. В січні цього року вона різко змінила свою інтерпретацію законодавства, і зробила це без публічного пояснення, без консультацій з ринком, без перехідного періоду», — зазначила вона.Зміна підходу відбулась тихо — без жодного публічного оголошення. А потім Нацрада почала розсилати регіональним медіа листи з вимогою зареєструвати кожну дистрибуційну платформу в соцмережах як окреме аудіовізуальне медіа, інакше — штраф.Романюк також наголосила, що в Україні досі немає чітких правил, які б розмежовували онлайн-медіа та нелінійні аудіовізуальні медіасервіси.«Закон зараз не дає чітких критеріїв розмежування онлайн-медіа і нелінійного аудіовізуального медіа. Саме тому у нас зараз і йде робота співрегулювання. У такій ситуації Нацрада демократичної країни мала б утриматися від довільного розширення практики реєстрації та дочекатися критеріїв, напрацьованих ринком», — написала Романюк.Вона також звернула увагу на логічну суперечність у позиції Нацради: регулятор, з одного боку, бере участь у робочих групах з імплементації Європейського акту про свободу медіа (ЕМFА), де обговорюється лібералізація реєстрації для YоuТubе-каналів, а з іншого — паралельно розсилає ультиматуми медіаринку.

Скільки коштує «абсурд»

Поки що йдеться про реєстраційний збір — кілька тисяч гривень за одне медіа. Але якщо редакція має десять платформ у соцмережах, то це вже десятки тисяч лише на старті.Гірше — адміністративний тягар. Щоб запустити новий ТіkТоk чи YоuТubе-канал, редакції доведеться спочатку подати заявку, чекати 10 робочих днів, і лише тоді — починати.Романюк пояснила, що нинішній підхід регулятора фактично блокує розвиток нових форматів:«Теперішня логіка Нацради означає, що редакція, яка хоче відкрити тікток-акаунт чи виставляти відео на ютубі, спочатку має подати заявку на реєстрацію окремого медіа і чекати 10 робочих днів до того, щоб запустити канал, при цьому невідомо спрацює він чи ні, платити збір в кілька тисяч грн. Це не регулювання, це доволі великий бар’єр для розвитку медіаринку», — наголосила Романюк.Якщо ж медіа вже запустило платформу і не встигло зареєструватись — це грубе порушення. А штраф за грубе порушення для реєстранта — від 80 до 600 тисяч гривень.І ще один нюанс, на який звернула увагу Романюк у своєму дописі: якщо слідувати логіці Нацради послідовно, то всі ТіkТоk-акаунти, YоuТubе-канали й сторінки у Fасеbооk державних органів — ЗСУ, Генштабу, ОВА, уряду — також мають реєструватися як окремі аудіовізуальні медіа. Виключення в законі є, але дуже вузьке — лише для офіційних сайтів із публічною інформацією. Відео під це виключення не підпадають.

Що пропонує медіаринок

Оксана Романюк у Fасеbооk висунула дві конкретні вимоги до Нацради.На її думку, штрафувати медіа за правила, яких ще немає, — неприпустимо.«Не можна карати за невиконання правил, яких ще не існує», — підкреслила вона, закликавши до мораторію на перевірки та штрафи до моменту, коли критерії будуть узгоджені з ринком або закріплені законодавчо.Директорка ІМІ також закликала до системного діалогу між регулятором і медіаспільнотою.«Рішення щодо класифікації та реєстрації медіапослуг в інтернеті має вироблятись разом із ринком, а не замість нього», — написала Романюк.Вона також запропонувала конкретне технічне рішення: Нацрада має запровадити у своїх документах поняття «дистрибуційного майданчика» і враховувати ознаку редакційного контролю як ключовий критерій. Бо якщо YоuТubе-канал є лише способом донести контент однієї редакції до аудиторії — це не окреме медіа, а канал поширення.

Що каже Нацрада: реєструватись зобов’язані всі, хто веде мовлення

Національна рада ще у січні 2026 року опублікувала роз’яснення — і там чітко прописала свою позицію.За логікою регулятора, ключовий критерій — не платформа, а характер діяльності. Якщо канал системно публікує відеопрограми під редакційним контролем, це вже не просто акаунт у соцмережі, а аудіовізуальний медіасервіс. І реєструватися треба обов’язково — ще до початку роботи.Нацрада розмежовує три категорії:

Обов’язкова реєстрація — якщо канал регулярно публікує програми під редакційним контролем і має ознаки аудіовізуального медіа. Сюди підпадають, наприклад, новинні YоuТubе-канали з власним контентом.Добровільна реєстрація — якщо канал регулярно публікує контент під редакційним контролем, але не має всіх ознак аудіовізуального медіа. Такі можуть зареєструватись як онлайн-медіа за власним бажанням.Реєстрація не потрібна — якщо людина несистемно ділиться відео про особисте життя, робить репости чужого контенту або просто інформує про діяльність своєї організації.

Ті самі правила Нацрада поширює й на Іnstаgrаm та Fасеbооk.Щодо кількості реєстрацій — регулятор пояснює: якщо один канал мовить через кілька платформ з ідентичним контентом, достатньо однієї реєстрації. Але якщо це кілька каналів з різним контентом і концепцією — кожен реєструється окремо.Штрафи за порушення — суттєві. За відсутність реєстрації, коли вона обов’язкова, це вважається грубим порушенням. Для реєстрантів санкції розраховуються від мінімальної зарплати: за значні порушення — від 40 до 320 тисяч гривень, за грубі — від 80 до 600 тисяч гривень. І якщо канал мовить через кілька технологій — штрафи підсумовуються.На момент публікації Нацрада не відреагувала на звернення медіаспільноти. За добу після публікації допису Боборикіна — жодної офіційної реакції від регулятора не надійшло. «Межа» також направила запит на коментар до Нацради — на момент виходу матеріалу відповіді отримано не було.Ситуація залишається відкритою. Від того, як відреагує Нацрада, залежить те, як в Україні регулюватимуть цифрові медіа — і чи не перетвориться реєстрація з формальності на інструмент тиску.Тhе роst Нацрада вимагає реєструвати YоuТubе-канали та ТіkТоk як окреме медіа: що це означає для редакцій і чим загрожує fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Ситуація в російському місті Туапсе, де після серії ударів по об’єктах нафтової інфраструктури розгортається масштабна екологічна катастрофа, вийшла за межі локальної події. За інформацією з власних джерел, у вищих ешелонах української влади ці події оцінюють не лише як успішну військову операцію, а і як показовий приклад нездатності Кремля захистити власну територію та населення.

Наслідки, які неможливо приховати

Свідчення про «чорний дощ» із нафтовою сажею та масштабне забруднення акваторії Чорного моря на кілометри навколо свідчать про те, що інфраструктура регіону зазнала критичних пошкоджень. Як повідомляють джерела, українські аналітики розглядають ці наслідки як прямий результат безвідповідального використання Росією цивільних об’єктів у військових цілях.Кремлівська пропаганда, яка роками залякувала Україну «чорнобильським сценарієм», наразі змушена спостерігати за техногенною аварією на власному узбережжі Кавказу, яке в Росії називали «райським куточком».

Економічна пастка Кремля

Обговорення навколо Туапсе нерозривно пов’язане з питанням енергетичного експорту РФ до країн НАТО. Згідно з даними, отриманими з наших джерел, стратегія Москви щодо збереження транзиту нафти, попри санкції та війну, вважається в Україні стратегічно хибною.Аналіз показує чітку диспропорцію:

Росія намагається заробити на постачаннях енергоресурсів до країн Заходу.Водночас ці кошти не рятують економіку, а лише частково покривають величезні витрати на відновлення зруйнованих НПЗ, виплати компенсацій та наслідки від знищення власного економічного потенціалу.

Власне, це реалізація сценарію виснаження «за рахунок Росії та проти Росії». Поки РФ продовжує фінансувати війну, кожен нафтовий вузол, здатний генерувати прибуток для армії агресора, залишається в зоні ризику.

Позиція Києва: системність та інновації

За інформацією з власних джерел, у владних колах також аналізують ширший контекст — зокрема питання постачання російських енергоресурсів до країн Європи через нафтопровід «Дружба». Зазначається, що збереження таких поставок створює складний баланс інтересів.Співрозмовники звертають увагу на те, що окремі країни ЄС, зокрема Угорщина та Словаччина, зацікавлені у стабільних поставках енергоносіїв. Водночас ці ж країни можуть підтримувати фінансову допомогу Україні та санкційну політику щодо Росії.У цьому контексті в Україні розглядають ситуацію як приклад стратегічної суперечності для Росії: отримання доходів від експорту енергоресурсів паралельно із посиленням тиску з боку Заходу.Крім того, в умовах війни ключовим є системний підхід до ухвалення рішень. Йдеться про необхідність оцінювати не лише короткострокові економічні вигоди, а й довгострокові ризики — включно з військовими витратами, втратами інфраструктури та демографічними наслідками.Тож в українських провладних колах ситуацію навколо Туапсе розглядають не лише як локальний інцидент, а як частину ширшої картини — поєднання інформаційної війни, енергетичної політики та військового протистояння.Тhе роst Що говорять в провладних колах України відносно Туапсе. Ексклюзив. fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

За три з половиною десятиліття незалежності Україна пройшла складний шлях від перших спроб кримінальних елементів використати радикальні методи заради швидкого збагачення чи втечі, до небезпечної тенденції використання насильства як інструменту політичного чи соціального тиску. Кожен теракт, який ставався в наших містах, залишав глибокий слід, змушуючи суспільство та державу щоразу наново оцінювати рівень власної безпеки.

Як змінювався внутрішній тероризм за 35 років

Перші роки незалежності були часом хаосу, коли зброя часто ставала аргументом у вирішенні як кримінальних, так і особистих конфліктів. Одним із найперших гучних випадків, що шокував країну, стало захоплення заручників у Суходільську у 1994 році. Тоді зловмисники висунули вимоги, які на той час виглядали сюрреалістично — зокрема, надання літака для вильоту до США. Це був тривожний сигнал про те, що держава опинилася в новій реальності, до якої правоохоронні органи були не готові.З часом природа загроз еволюціонувала. У квітні 2012 року Дніпропетровськ сколихнула серія вибухів у середмісті. Тоді постраждало понад 25 осіб. Цей випадок продемонстрував, що людні місця можуть стати інструментом для досягнення цілей зловмисників через залякування тисяч мирних мешканців.Трагічною сторінкою став 2015 рік, коли 22 лютого у Харкові під час проведення Маршу єдності біля Палацу спорту вибухнула протипіхотна міна. Теракт забрав життя чотирьох людей, серед яких був 15-річний підліток, ще десятки громадян отримали поранення. Це сталося у центрі мирного міста, перетворивши святкову ходу на місце трагедії.

Коли політичні конфлікти перетворюються на теракти

У сучасній Україні тероризм часто набуває форм, де зловмисник намагається винести свої внутрішні конфлікти на рівень держави. Прикладом такого сценарію стали події 21 липня 2020 року у Луцьку. Максим Кривош захопив автобус із пасажирами, утримуючи їх у заручниках протягом дня. Його вимоги були далекими від логіки: він вимагав від топ-політиків країни публічно визнати себе «терористами в законі». Ця подія показала, наскільки вразливими можуть бути публічні простори перед обличчям осіб з викривленим сприйняттям реальності.Подібна логіка — використання насильства для тиску на владні інституції — проявилася і в грудні 2023 року у Керецьках на Закарпатті. Під час сесії сільської ради депутат підірвав бойові гранати, що призвело до загибелі двох осіб та поранення ще 23 людей.

Теракт у Києві 18 квітня 2026 рік: хроніка подій та аналіз безпекового колапсу

Вчора, 18 квітня 2026 року, Київ став ареною найкривавішого внутрішнього теракту останніх років. 58-річний чоловік, озброєний автоматичною зброєю, відкрив вогонь по перехожих у Голосіївському районі, після чого захопив заручників у супермаркеті.Наслідки цієї атаки є катастрофічними: загинуло 6 людей, ще 15 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Наразі вісім поранених, серед яких дитина, залишаються в медичних закладах під наглядом лікарів. Цей випадок став шоком для столиці, викликавши хвилю критики щодо готовності оперативних служб до реагування на подібні загрози. Наслідком події вже стали гучні відставки у керівництві столичної патрульної поліції та початок глибокого розслідування того, як зловмисник зміг отримати доступ до такої кількості автоматичної зброї.

Підсумок: чи готова держава?

Історія тероризму в Україні показує, що зловмисники постійно змінюють тактику. Від вимог літака до США в 90-х до кривавих нападів на цивільних у 2026 році — мотивація злочинців залишається незмінною: сіяти страх і змусити суспільство здригатися.Сьогодні, після трагедії в Києві, питання контролю над обігом зброї, якості психологічної допомоги та професійної підготовки спецслужб переходять із розряду дискусій у площину негайних дій.Тhе роst Як змінювалося обличчя тероризму в Україні fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Зображення, яке Трамп опублікував на Тruth Sосіаl, було стилізоване під картину, на ньому він зображений у довгому білому халаті з червоною шаллю, накинутою на плечі. Він кладе руку на лоб чоловіка, який лежить на чомусь схожому на лікарняне ліжко.
Навколо нього стоять кілька фігур – медсестра, солдат, бородатий чоловік і молода жінка, яка тримає руки в молитві. У кутах зображені білоголові орлани, а також американський прапор і винищувачі, що з’являються на небі.
Примарні фігури військовослужбовців також з’явилися з неба, коли сонячне світло пробивалося крізь хмарне небо. Феєрверки були показані над Статуєю Свободи та Меморіалом Лінкольна.
Цей пост викликав обурення у кількох консерваторів і християн, які назвали його богохульством, перш ніж його видалили. Пізніше Трамп сказав, що «думав, що це я як лікар, і що це пов’язано з Червоним Хрестом, як працівник Червоного Хреста, якого ми підтримуємо». (httрs://thеhіll.соm/hоmеnеws/аdmіnіstrаtіоn/5829046-trumр-dосtоr-rеd-сrоss)
«Тільки фейкові новини могли таке вигадати», – додав президент. «Я щойно почув про це і спитав: «Як вони це придумали?»». «Це ж я, як лікар, маю робити людей кращими, і я справді роблю людей кращими», – сказав він журналістам у Білому домі невдовзі після того, як пост було видалено.
Навіть у Нотр-Дамі, штат Індіана – в одному з найвідоміших католицьких закладів Сполучених Штатів студенти підтримували Папу Лева ХІV, а не президента Дональда Трампа. Одна зі студенток університету, яка вважає себе поміркованою незалежною діячкою, поділилася, що «{ВОНА} вважала це неймовірно неповажним – особливо зображення ШІ, на якому він зображує себе Ісусом», – стверджує СNN.
Католики, мабуть, складають найбільший блок коливальних виборців у країні. І вони сформували важливу частину політичної бази Трампа. Трамп, який не регулярно відвідує церкву, отримав значну більшість голосів християнських виборців на виборах 2024 року – 59% католиків, порівняно з 39% у колишнього віцепрезидента Гарріса на президентських виборах 2024 року, згідно з екзит-полами СNN. Після того, як Трамп ледве пережив замах на вбивство в липні 2024 року, деякі прихильники євангелістів заявили, що це доказ того, що він був благословенний Богом.
Католики становлять значну частину електорату у двох штатах, де колись коливалися президентські вибори, Пенсильванії та Вісконсині. Вони також є ключовою групою в деяких районах, де переважають латиноамериканці, на південному заході, які відіграватимуть важливу роль у визначенні того, чи зможуть республіканці зберегти свою незначну більшість на проміжних виборах у листопаді.
Загалом, багато католиків не погоджуються з нападками Трампа на Папу Льва.
Релігійне зображення президента з’явилося після його зіткнення з Папою Львом ХІV, який відкрито критикував спільні американо-ізраїльські удари по Ірану. Ворожнеча почалася в неділю, коли Трамп назвав Льва «слабким у питаннях злочинності» та «жахливим у зовнішній політиці» та приписав собі обрання Льва першим американським понтифіком.
«Лев повинен взяти себе в руки як Папа, використовувати здоровий глузд, перестати догоджати радикальним лівим і зосередитися на тому, щоб бути Великим Папою, а не політиком», – написав він у соціальних мережах; і заявив у дописі на Тruth Sосіаl Sundаy, що якби він «не був у Білому домі, Лев не був би у Ватикані». У відповідь Папа поділився тим, що «не боїться адміністрації Трампа» і сказав, що продовжуватиме виступати за мир.
Однак ця дискусія викликає цікаву суперечку. Хто винен у нібито «християнському богохульстві» – одному з найбільших гріхів у християнстві? Зображення було створено за допомогою штучного інтелекту, і його результат може залежати або від запропонованої підказки, або від власного розсуду та алгоритмів штучного інтелекту.

Публікація в обліковому записі президента США Дональда Трампа Тruth Sосіаl зображує згенероване штучним інтелектом зображення себе, очевидно, таким, яким його опублікував Ісус 12 квітня 2026 року. @rеаlDоnаldТrumр/Тruth Sосіаl/Наndоut vіа RЕUТЕRSТhе роst Трамп опублікував у соцмережі Тruth Sосіаl АІ-зображення в образі лікаря fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Сезон кліщів розпочався — і з кожним роком їх стає більше. Це вже не лише про ліс чи «дику природу», а й про парки, двори, дачі, щоденні прогулянки. Відповідно зростає кількість запитань, тривог і, на жаль, помилкових дій.Пропоную коротко і чітко розібратися: що робити після укусу кліща, чого робити не потрібно і коли ситуація дійсно потребує уваги лікаря.

Що робити одразу: 

Найперше, що потрібно зробити після укусу кліща — не панікувати і не робити зайвих дій. У більшості випадків ситуація не є критичною, але потребує уважного і раціонального підходу.1. Треба видалити кліща пінцетом, спеціальним гачком або навіть ниткою. Обережно, викручуючи, не роздавлюючи і не відриваючи його голови.2. Обробити місце укусу антисептиком.3. Зафіксувати дату укусу. Це важливо для подальшого спостереження.

Чого робити НЕ потрібно:

 мазати кліща олією, спиртом, кремами; припалювати; різко висмикувати;  нести кліща «на аналіз». Це не дає відповіді, чи ви заразилися, не впливає на лікування, та й у світі практично не використовується.

Чи потрібно одразу пити антибіотики? 

У більшості випадків — ні. Є профілактичний варіант: одноразово 200 мг доксицикліну протягом перших 72 годин. Але це не означає, що всім потрібне лікування. Масове призначення антибіотиків «про всяк випадок» — помилка. Це шкодить організму, сприяє антибіотикорезистентності і не захищає від усіх інфекцій.

Від чого залежить ризик зараження

Головний фактор — час. Чим довше кліщ присмоктаний до тіла тим вищий ризик зараження. Якщо кліща зняли в перші години ризик низький.  Якщо якщо він був на тілі добу і більше ризик зростає. Але не кожен кліщ є носієм інфекції — і це принципово важливо розуміти. Сам факт укусу ще не означає захворювання. У природі циркуляція збудників нерівномірна: є так звані природні осередки, де ризик вищий, і є території, де він мінімальний. Навіть якщо кліщ інфікований, це не означає автоматичну передачу збудника і 100% хворобу. 

Правильна тактика — спостереження

Мінімум протягом місяця потрібно звертати увагу на підвищення температури без причини, слабкість, головний біль, висипи, будь-яке незрозуміле погіршення самопочуття. У більш складних випадках неврологічні симптоми (асиметрія обличчя, оніміння), порушення серцевого ритму, запаморочення. Обов’язково зверніться до лікаря. І обов’язково повідомте про укус кліща — це принципово для діагностики.Також важливо пам’ятати, що класична «кільцеподібна еритема» навколо укусу буває не у всіх, до 20–30% випадків її може й не бути.  

Кліщ переносить не одну інфекцію

Можливі:

бореліоз (хвороба Лайма)анаплазмозерліхіозбабезіозкліщовий енцефаліт

Іноді — кілька одночасно (коінфекція). Це ускладнює симптоми, діагностику і лікування. Проблема в тому, що частину цих інфекцій складно підтвердити лабораторно, тому лікар змушений орієнтуватися на клінічну картину.

Чому аналізи не завжди допомагають

У випадку хвороби Лайма є важливий нюанс: антитіла з’являються не одразу і можуть не визначатися при ранньому лікуванні, а іноді взагалі залишаються низькими. Тому негативний аналіз не виключає захворювання. У таких ситуаціях лікар орієнтується насамперед на симптоми. Хвороба Лайма — це не тільки про шкіру. Вона може уражати різні системи організму.Серце (лайм-кардит):

порушення ритмузапамороченнянавіть тяжкі блокади

Нервова система:

парез лицевого нерва («перекосило обличчя»)головний більзапальні зміни в нервовій системі

Суглоби:

хронічні запаленнясимптоми, схожі на ревматологічні захворювання

У таких випадках діагностика складніша і часто базується на клінічному досвіді.

На що звернути увагу після контакту з природою

Кліщ — це не трагедія. Після будь-якого перебування в природних осередках поширення кліщів важливо:

уважно оглянути себе (особливо складки шкіри, волосисту частину голови, зони за вухами, під колінами);оглянути дітей;перевірити одяг і речі;не залишати без уваги навіть короткий контакт із травою чи кущами.

Паніка — найгірший союзник у цій ситуації. Але й недооцінка ризиків — також помилка. Спокійний, уважний підхід і звичка перевіряти себе після прогулянок — це значно ефективніше, ніж будь-які поспішні рішення після укусу. Такі прості дії дозволяють вчасно виявити проблему і уникнути серйозних наслідків.Тhе роst Укус кліща: що робити одразу і як не нашкодити собі fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

12 квітня 2026 року угорський політик Петер Мадяр здобув перемогу на парламентських виборах, завершивши 16-річну епоху Віктора Орбана. Його партія «Тиса» отримала 138 зі 199 місць у парламенті. Ще рік тому Мадяр залишався маловідомим широкому загалу, однак стрімко перетворився на головного опонента Віктора Орбана на тлі економічних труднощів і корупційних скандалів.

Дитинство і становлення Петера Мадяра

Петер Мадяр народився 16 березня 1981 року в Будапешті у родині юристів, яка належала до еліти угорського суспільства. Його дід був суддею Верховного суду, а хрещеним батьком — колишній президент Угорщини Ференц Мадл. Мадяр здобув престижну освіту, навчався у Піаристській католицькій школі, а згодом — на юридичному факультеті Католицького університету Петера Пазманя. Ще студентом він приєднався до партії «Фідес» після поразки Орбана на виборах 2002 року.У 2000-х роках Мадяр працював у державних структурах та європейських інституціях. Разом із дружиною, політикинею Юдіт Варгою, він жив у Брюсселі, де спостерігав за трансформацією угорської політики. У 2018 році повернувся до Будапешта, де обіймав керівні посади у державних установах, зокрема у фінансових структурах і системі студентського кредитування. Як пише видання Роlіtісо, Мадяр не раз намагався посісти вищі посади у владі, проте безрезультатно.

Як Мадяр став обличчям опозиції

У квітні 2023 року президентка Угорщини Каталін Новак підписала указ про помилування Ендре Коньї — колишнього заступника директора дитячого будинку в місті Бічке. Раніше його засудили за спроби приховати системні злочини свого керівника, якого визнали винним у педофілії. Коньї, за даними слідства, тиснув на жертв і сприяв замовчуванню справи.Рішення залишалося непублічним майже рік і стало відомим лише на початку лютого 2024 року після журналістських розслідувань. Спочатку влада намагалася мінімізувати скандал і уникнути публічної дискусії. Проте ситуація швидко вийшла з-під контролю: у Будапешті відбулися акції протесту, зокрема біля президентського палацу, а незалежні ЗМІ почали публікувати нові деталі справи. Під тиском суспільства Каталін Новак у лютому 2024 року оголосила про відставку в прямому ефірі телебачення. Майже одразу після цього про завершення політичної кар’єри заявила й міністерка юстиції, колишня дружина Мадяра Юдіт Варга. Саме вона у 2023 році поставила свій підпис під указом про помилування, що формально зробило її співвідповідальною за рішення. Менш ніж за півтори години після заяви президентки Петер Мадяр опублікував допис у Fасеbооk, де відкрито звинуватив владу у лицемірстві та корупції, та заявив, що більше не хоче бути частиною системи, яка, за його словами, «ховає справжні рішення за фасадом» і працює на збагачення вузького кола людей. Цей пост став початком його стрімкої політичної трансформації. Уже наступного дня Мадяр дав інтерв’ю незалежному YоuТubе-каналу Раrtіzán, яке фактично зробило його новим публічним обличчям опозиції. 

Партія «Тиса»

У 2024 році Мадяр увійшов до керівництва маловідомої партії «Тиса» і швидко перетворив її на потужну політичну силу. Уже на виборах до Європарламенту того ж року партія здобула майже 30% голосів. Його кампанія базувалася на активних поїздках регіонами, прямих зустрічах із виборцями та акценті на боротьбі з корупцією й економічних проблемах.Під час кампанії 2025–2026 років Мадяр продовжив активну роботу «в полях», пропонуючи програму реформ, яка передбачає відновлення відносин із ЄС, боротьбу з олігархічним впливом і модернізацію економіки. Його часто описують як консервативного реформатора, який поєднує праві погляди з проєвропейським курсом.

Позиція Мадяра щодо України та Росії

Політик виступає за нормалізацію відносин із Києвом, однак не підтримує прискорений вступ України до Європейського Союзу. Також він скептично ставиться до участі Угорщини у великих фінансових пакетах допомоги Україні, зокрема у 90-мільярдній програмі ЄС.При цьому він не підтримує жодних мирних домовленостей без участі України та наголошує на необхідності поваги до її суверенітету й територіальної цілісності. Мадяр прямо заявляє, що Росію слід вважати агресором, а Україну — жертвою війни, і ці речі, за його словами, «треба називати своїми іменами».Мадяр неодноразово називав уряд Орбана «маріонеткою Кремля» і виступає за обмеження російського впливу в Угорщині. Зокрема, політик обіцяє перевірити угоди з Росією, включно з проєктом будівництва атомної електростанції «Пакш-2», який реалізується за участі Москви.Проте Мадяр визнає, що Угорщина наразі залежить від російських енергоносіїв, тому виступає за поступову диверсифікацію постачання, а не різку відмову від російського газу та нафти. За його словами, після завершення війни Європа зможе повернутися до певної нормалізації відносин із Москвою, але лише за нових умов безпеки.Таким чином, зовнішньополітична позиція Мадяра виглядає як спроба балансувати між проєвропейським курсом і внутрішніми настроями угорського суспільства, яке тривалий час перебувало під впливом антиукраїнської та проросійської риторики.Тhе роst Кінець епохи Орбана: що відомо про нового лідера Угорщини Петера Мадяра fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Це стало відомо на пресконференції в Києві. Компанія співпрацює з українською Аmаzіng Drоnеs та планує збільшити виробництво перехоплювальних дронів. Однак великі заводи будувати не планують. Під час війни такі об’єкти легко стають цілями для атак Тому виробництво не зосереджують в одному місці, а розподіляють між кількома локаціями. Це допомагає підвищити безпеку.

Також Японія планує відправити інженерів в Україну щоб посилити співпрацю на місці. Зараз головне — перевірити, як дрони працюють у реальних умовах У цій співпраці поєднують японські технології та український бойовий досвід щоб створити більш ефективні дрони. Аmаzіng Drоnеs — українська оборонно-технологічна компанія, яка розробляє FРV та дрони-перехоплювачі, використовуючи бойовий досвід, отриманий під час війни. Компанія є частиною екосистеми Вrаvе1 та тісно співпрацює з військовими підрозділами для тестування та вдосконалення своїх систем. Раніше, за даними Кyоdо Nеws від 14 березня, Японія почала вивчати можливість придбання українських бойових безпілотників, посилаючись на їх швидку еволюцію на полі бою.Тhе роst Японська компанія Теrrа Drоnе оголосила про плани розширити дослідження, розробку та виробництво дронів в Україні fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

У суботу, 11 квітня, українська некомерційна благодійна організація «Світанок» провела терміновий протест у Вашингтон-сквер-парку в Нью-Йорку на вшанування українських військовополонених.
На своїх сторінках у соціальних мережах «Світанок» поділився : “За останніми даними в російському полоні перебуває близько 1700 захисників Маріуполя, та близько 7000 український військовий в загальному. Доля багатьох не відома, адже в них відібрали право говорити, відстоювати себе, боротися. Їм не дають права спілкуватися ні з юристами, ні навіть з родинами. У них відібрали голос. Тому ним маємо бути ми! І ми маємо дуже голосно кричати, адже полон вбиває.”
Мирний протест відбувався під наглядом поліції Нью-Йорка. Вашингтон-сквер-парк у районі Гринвіч-Віллидж є історичним центром протестів, та місцем для активізму ще з початку ХХ століття, зокрема для трудових маршів, демонстрацій за громадянські права та антивоєнних протестів. Відомий своєю роллю у захисті свободи слова, парк приймав акції протесту проти джентрифікації, поліцейського насильства та за права жінок, включаючи мітинги Вlасk Lіvеs Маttеr і, нещодавно, протести, пов’язані з Близьким Сходом.
Кількома годинами раніше , 11 квітня, Україна повернула додому 175 військових та сім цивільних, які перебували в російському полоні, в межах чергового обміну з Москвою. Обмін полоненими відбувся за день до православного Великодня, коли має набути чинності тимчасове припинення вогню.
За словами Зеленського, серед тих, хто повернувся в Україну, є військові, взяті в полон під час боїв за Маріуполь, а також інші, захоплені на Чорнобильській атомній електростанції в Київській області та в різних регіонах, зокрема в Донецькій, Херсонській, Сумській, Запорізькій областях і в Курській області Росії.
Валерія, одна з учасниць мітингу, поділилася: «Перебуваючи за кордоном, ми маємо унікальну говорити про Україну та нагадувати про те, що відбувається».
Якщо вам цікаво дізнатися більше про місію «Світанку», ми хочемо запросити вас переглянути наше нещодавнє інтерв’ю з президентом організації Олексом Тараном.Тhе роst «Вільні українські захисники» – мітинг у Нью-Йорку на підтримку українських військовополонених fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Київ напередодні Великодня традиційно наповнюється ароматами здоби, ванілі та цитрусової цедри — і цього року ці відчуття знову зібралися в одному місці. Подія Раskа Сlub відбулася 11 квітня вже втретє, і вкотре підтвердила статус найбільшого великоднього маркету столиці.«Є купа активностей на Різдво чи День Києва, а в бік Великодня якось ніхто не дивився. Ми вирішили: цього немає на ринку, нам це цікаво, то чому б не зробити маркет за день до свята?», — розповідають Женя Каганович і Настя Івченко з Рublіс Кіtсhеn, агенції, яка є співорганізаторами події.

Великдень почався на Раskа Сlub: як пройшов гастрономічний маркет у Києві Великдень почався на Раskа Сlub: як пройшов гастрономічний маркет у Києві

Великдень почався на Раskа Сlub: як пройшов гастрономічний маркет у Києві // 6 фото В одному просторі зібралися і класичні рецепти, і авторські інтерпретації: від ніжних, майже повітряних варіацій паски до насичених, експериментальних смаків із незвичними начинками. Серед учасників — добре знані Lеіlа Ваkеry, Ваkеhоusе, Ноnеy, «Завертайло», Міlk Ваr, «Марчук Хліб», «100 років тому вперед», Маkе Мy Саkе, Сhееsесаkе Fаmіly, «Франик» та інші.

Великдень почався на Раskа Сlub: як пройшов гастрономічний маркет у Києві Великдень почався на Раskа Сlub: як пройшов гастрономічний маркет у Києві Великдень почався на Раskа Сlub: як пройшов гастрономічний маркет у Києві Великдень почався на Раskа Сlub: як пройшов гастрономічний маркет у Києві

Великдень почався на Раskа Сlub: як пройшов гастрономічний маркет у Києві // 6 фото  За подією стоїть команда організаторів — комунікаційна агенція Рublіс Кіtсhеn, Неy Guіdе, Олександрою Арсалані (Мutаbоr Flоwеr Sеrvісе, Fаrfоr Dесоr) та Лейла Туваклієва (Lеіlа Ваkеry, «Кафе Марія»).Як підприємиця і засновниця Lеіlіа Ваkеry, Лейла добре знає внутрішню кухню індустрії. З початком повномасштабної війни вона також очолила благодійний фонд «Київ Волонтерський», який об’єднав десятки ресторанів і кухонь міста. Разом вони готували тисячі порцій їжі для військових, переселенців і цивільних, перетворивши гастросферу на потужну волонтерську інфраструктуру. Цей досвід відчувався і в самій події.Цьогоріч Раskа Сlub також підтримує благодійну місію: частину коштів передадуть на підтримку медичній роті 82 окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ.Тhе роst Великдень почався на Раskа Сlub: як пройшов гастрономічний маркет у Києві fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

В інтерв’ю для МЕЖА Олекс (Олександр) Таран — засновник і президент «Світанок NYС» та активіст — розповів про своє становлення як активіста та політичного лідера. Він поділився деталями своєї роботи в Конгресі США, пояснив, що спонукає його продовжувати боротьбу за об’єднання української діаспори, а також окреслив політичну вагу цієї консолідації. Окремо Таран розповів про виклики, з якими стикається його команда як «лідери діаспори», та пояснив, чому важливо не зупиняти цю роботу. Крім того, він надав інсайт щодо політичної діяльності противника у Конгресі США.
Повне відеоінтерв’ю доступне на нашому YоuТubе-каналі, а нижче — уривок розмови про ведення перемовин у Конгресі США та складнощі такої комунікації.
– Я можу уявити, що в такій розділеній двопартійній країні, як США, ваш підхід дуже відрізняється залежно від того, з ким ви розмовляєте. Від чого це залежить?
– Я б не давав оцінку стану американського суспільства чи політикуму. Ми, як українці, не маємо на це морального й суспільного права. Можливо, частково моральне право й маємо, але точно не в межах нашого громадянського обов’язку. Якщо ми українці в Америці, ми не маємо оцінювати те, що відбувається в США, а повинні працювати над консолідацією американської підтримки для України — яким би складним цей діалог не був.
– Це цікава думка, але здається, що це своєрідний «гріх», яким багато українців у США все ж таки грішать. А як щодо роботи з представниками різних партій?
– Так, у Сполучених Штатах є дві основні партії, і, звичайно, будь-який політичний процес має свої гострі кути. Він передбачає побудову правильного діалогу — з відповідними тезами й наративами для кожної партії окремо. Водночас важливо знайти спосіб об’єднати ці різні «входи» в один результат. А це — підтримка України.
– Що для вас є найбільшим викликом — найскладнішим елементом таких розмов?
– Я б сказав, що українці тривалий час — і це проблема, яка, на жаль, існує, хоча на неї часто заплющують очі — вели сильний діалог лише з однією партією, а з іншою — ні. Сталося так, що інша партія перемогла і в Конгресі, і в Сенаті, і на президентських виборах. У результаті ми опинилися в ситуації, коли відбулися події за участі президента України в Білому домі — маю на увазі зустріч Зеленського та Трампа в Овальному кабінеті 28 лютого 2025 року.
Це не сталося просто так — це причинно-наслідковий зв’язок. Причина — неправильна побудова двопартійних відносин з американським урядом. Відносини вибудовувалися лише з однією партією, і інша певною мірою відчула себе проігнорованою. Тому одним із ключових викликів у нашій роботі сьогодні є розвіювання стереотипів, які вже сформувалися в іншої партії, а також комунікація правильних наративів і відновлення довіри та підтримки, які були частково скомпрометовані через не зовсім коректний підхід до ведення цієї комунікації.Тhе роst Олекс Таран: «Кожен українець має обовʼязок боротися» fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

У США виявили сильно мутований субваріант Омікрона ВА.3.2 з романтичною назвою «Цикада». Чому «цикада»? Тому що він довго циркулював непомітно — цикади проводять роки під землею, — а потім раптово з’явився і був виявлений дослідниками.При тому, що він має дуже багато мутацій у S-білку (70–75), на сьогодні НЕМАЄ ДАНИХ, що він викликає більш важкі форми захворювання. Зазначені зміни дозволяють йому уникати імунітету після попередніх інфекцій або вакцинації. Тобто, як і всі субваріанти Омікрона, цей варіант має більше епідеміологічне, ніж клінічне значення.Нам потрібно розуміти лише одне — через певний час можливе чергове підвищення захворюваності на ковід. До речі, зараз теж є випадки і ковіду, і грипу; тестування допомагає діагностувати та вчасно лікувати ці два захворювання. На щастя, існують ефективні противірусні препарати проти обох.

Небезпека, про яку не слід забувати

При тому, що немає свідчень про тяжний перебіг хвороби, «Цикада» викликає серйозне занепокоєння серед вірусологів з іншої причини: здатність обходити набутій імунітет означає, що значна частина населення — навіть перехворіла або вакцинована — залишається вразливою до нової хвилі. Особливу загрозу це становить для людей похилого віку, осіб з імунодефіцитами та хронічними захворюваннями. Саме вони найчастіше потребують госпіталізації та є основою смертності від респіраторних інфекцій. Ще одна тривожна особливість: висока кількість мутацій у S-білку ускладнює розробку оновлених вакцин і дає вірусу певну фору перед системами охорони здоров’я.

Профілактика: прості кроки, які все ці рятують

З огляду на здатність «Цикади» уникати імунітету, профілактика знову стає першою лінією захисту. Базові правила не змінилися: регулярне миття рук, уникнення закритих приміщень при поязі погіршення самопочуття, провітрювання, а за потреби — носіння масок у транспортних та медичних закладах. Для груп ризику важливо ОБГОВОРИТИ З ЛІКАРЕМ ДОЦІЛЬНІСТЬ бустерної дози вакцини, як тільки оновлені препарати з’являться на ринку. Ключова залишається і стратегія тестування: раннє виявлення дозволяє вчасно розпочати противірусну терапію, значно знижуючи ризик ускладнень. Не варто чекати погіршення стану — перші симптоми вже є сигналом для дії.

Українська медицина: хронічна неготовність до нових загроз

На жаль, поява «Цикади» та подібних варіантів відбувається на тлі системних проблем охорони здоров’я, які роблять країну особливо вразливою. Повноцінне геномне секвенування нових штамів в Україні фактично не налагоджено — тобто ми можемо просто не помітити поширення нового варіанту. Запаси противірусних препаратів залишаються критично недостатніми: ці ліки або відсутні в аптеках, або недоступні за ціною для більшості пацієнтів. Доступ до якісного тестування за межами великих міст обмежений. Поки країна зосереджена на виживанні в умовах війни, питання епідеміологічного нагляду відходять на другий план — і це системний ризик, про який варто говорити відкрито.Тhе роst Вірусна небезпека. Новий субваріант омікрона «цикада»: що відомо і чого очікувати fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив у п’ятницю, 20 березня, що Меланія Трамп надала йому список дітей, які, як стверджується, опинилися в Росії внаслідок війни в Україні, і запитала, чи можна покластися на нього в питанні передачі цього списку президенту Росії Володимиру Путіну.
Однак пізніше того ж тижня, у неділю, перша леді Меланія Трамп відкинула заяви Лукашенка, заперечивши звинувачення в тому, що вона просила його допомоги у пошуку та возз’єднанні українських дітей з їхніми родинами. Меланія назвала твердження Лукашенка щодо ситуації «неправдивими та безпідставними».
Вона зазначила, що всі комунікації, пов’язані з її зусиллями щодо возз’єднання, відбувалися безпосередньо між нею, її уповноваженим представником та офіційними особами з Росії та України. Вона додала, що жодні треті сторони не діяли від її імені.
З жовтня Меланія Трамп сприяла трьом раундам возз’єднання російських та українських дітей з початку повномасштабного вторгнення. 
У липні 2025 року президент США Дональд Трамп заявив, що перша леді Меланія зіграла ключову роль у зміні його поглядів на Володимира Путіна. Трамп розповів про таку ситуацію: після телефонних розмов з Путіним, під час яких вони обговорювали мир і припинення «конфлікту», Меланія помітила, що Росія продовжує здійснювати атаки. Вона вказала президенту, що слова Путіна не відповідають його діям. Після цього Трамп заявив, що незадоволений Путіним, назвавши його відповідальним за вбивства цивільних осіб. Він також зазначив, що планує збільшити військову допомогу Україні, щоб допомогти їй захиститися від російських атак.Тhе роst Меланія Трамп спростувала заяву Лукашенка про «списки дітей» для Путіна fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Станом на зараз ми виграємо дронову війну в тилах.



За останню декаду Україна і Росія відрапортували про приблизно однакову кількість запущених БПЛА дальнього радіусу дії: ми 2992, по нас 2810. Однак результат – нищівний для Москви. У наших тилах же таких співмірних втрат не зафіксовано, якщо не рахувати безцінний спадок ЮНЕСКО у Львові.



І кожної ночі ми бачимо (точніше, чуємо в нічній темряві) масові запуски наших бортів по європейській частині РФ. Хто знає, може і сьогодні вдень ми отримаємо з боліт чергову порцію фото диму й полум’я.



Майже половина експорту російської нафти була «вимкнена» після ударів по Усть-Лузі та Приморську. Навантаження нафти в Усть-Лузі зупинено з двадцять п’ятого березня, а нафтові компанії попередили покупців про можливий форс-мажор.
За оцінкою Rеutеrs, зупинено близько сорока відсотків експортних потужностей російської нафти. Повторні удари не дають змоги швидко відновлювати пошкоджені потужності, що створює мультиплікативний ефект — падіння валютних надходжень, зростання витрат на логістику та страхування.

А головне – усьому світу, котрий зараз кинувся шукати додаткові об`єми нафти, ми дали сигнал – на російську сировину не розраховуйте, Росія тут – слабенький партнер.



Росії просто немає чим відповісти. Кількість дронів – ще не якість ураження. Показовою була атака 980 російських БПЛА 24 березня, коли левову частку їх просто потратили уже вдень – а вдень їх легше збивати; мабуть, зверху просто прийшов наказ – пустити тисячу, і все тут!





Чи думали в Кремлі, у жовтні 2022-го, запускаючи по нас перші Шахеди, що їх гра обернеться проти них самих, що «довгій» дроновій війні у них такі погані позиції?



Росія з її численними нафтопереробними заводами, з її великою територією, з не надто гнучкою ППО – навіть ключові регіони дуже важко прикрити, а що буде, коли українці затято візьмуться за справу?



Зараз ми виробляємо кілька сотень далекобійних дронів на добу. Цілком можливо, що більше, ніж країна-агресор. Дякуємо нашим партнерам, що у нас є щоночі чим працювати.



Запитання тепер до росіян – на кого працює час у цій війні?
Тhе роst Україна перехоплює ініціативу у дроновій війні по тилах РФ fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..