<р>Національна рада з питань телебачення і радіомовлення почала вимагати від медіа реєстрації YоuТubе-каналів, ТіkТоk та інших соцмереж як окремих аудіовізуальних медіасервісів — під загрозою штрафів до 600 тисяч гривень. Проблема в тому, що чітких правил для цього досі не існує.р>
<р>р>
<р>Про ситуацію першими заявили директор «Української правди» Андрій Боборикін та директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. Подробиці з’ясовувала «Межа».р>
«Зареєстрували 11 медіа за один день»
<р>Усе почалося з того, що хтось подав до Нацради скарги на «Українську правду» — про ознаки нелінійного аудіовізуального медіасервісу на її YоuТubе-каналах. Редакція опинилася перед вибором: судитися чи реєструватися.р>
<р>Андрій Боборикін обрав другий варіант і саркастично прокоментував це у своїй сторінці в мережі:р>
<р>р>
<р>«Певний час тому отримали інформацію, що хтось почав скаржитись на нас в Нацраду через наявність ознак нелінійного аудіовізуального медіа на наших ютуб-каналах, і є реальна можливість отримати неприємних розмірів штрафи. Ну ок, нам нескладно зареєструвати одинадцять нових медіа», — написав він.р>
<р>Далі — з іронією:р>
<р>«Дякуємо авторам медійного законодавства, Нацраді та небайдужим громадянам за підтримку належного градусу абсурду в нашому житті. Тільки зараз помітив, що забули подати наш інстаграм, а там же ж і редакційний контроль, і регулярність оновлення, і спрямованість на масову аудиторію. Але нічого, рано чи пізно все буде медіа (зареєстроване)!», — додав Боборикін.р>
<р>23 квітня Нацрада справді зареєструвала 11 YоuТubе-каналів та інших платформ «УП медіа плюс» як окремі нелінійні медіасервіси — зокрема «Українська правда» (YоuТubе), «Економічна правда» (YоuТubе), «Кляті питання» (YоuТubе), «Роман Кравець» (YоuТubе) та інші.р>
<р>Боборикін визнав, що така реєстрація допомогла підсвітити проблему, однак наголосив — це не вихід:р>
<р>«Я так розумію, що був створений механізм тиску на медіа через скарги або запити на перевірку. Якщо ці листи оформлені правильно, то Нацрада не може їх проігнорувати, а за їх трактуванням ознак нелінійних аудіовізуальних медіа ютуб-канал дійсно таким є, і відповідно є причина для накладання штрафу. Звичайно можна було б погратися в суди, але об’єктивно в УП немає на це часу і ресурсів», — зазначив він.р>
Три роки реєстрували як онлайн-медіа, а тепер — ні
<р>Оксана Романюк написала на своїй фейсбук-сторінці, що Нацрада змінила підхід до класифікації онлайн-платформ без жодних публічних пояснень.р>
<р>р>
<р>«Три роки Нацрада реєструвала ютуб-канали, інстаграми, тіктоки як онлайн-медіа. В січні цього року вона різко змінила свою інтерпретацію законодавства, і зробила це без публічного пояснення, без консультацій з ринком, без перехідного періоду», — зазначила вона.р>
<р>Зміна підходу відбулась тихо — без жодного публічного оголошення. А потім Нацрада почала розсилати регіональним медіа листи з вимогою зареєструвати кожну дистрибуційну платформу в соцмережах як окреме аудіовізуальне медіа, інакше — штраф.р>
<р>Романюк також наголосила, що в Україні досі немає чітких правил, які б розмежовували онлайн-медіа та нелінійні аудіовізуальні медіасервіси.р>
<р>«Закон зараз не дає чітких критеріїв розмежування онлайн-медіа і нелінійного аудіовізуального медіа. Саме тому у нас зараз і йде робота співрегулювання. У такій ситуації Нацрада демократичної країни мала б утриматися від довільного розширення практики реєстрації та дочекатися критеріїв, напрацьованих ринком», — написала Романюк.р>
<р>Вона також звернула увагу на логічну суперечність у позиції Нацради: регулятор, з одного боку, бере участь у робочих групах з імплементації Європейського акту про свободу медіа (ЕМFА), де обговорюється лібералізація реєстрації для YоuТubе-каналів, а з іншого — паралельно розсилає ультиматуми медіаринку.р>
Скільки коштує «абсурд»
<р>Поки що йдеться про реєстраційний збір — кілька тисяч гривень за одне медіа. Але якщо редакція має десять платформ у соцмережах, то це вже десятки тисяч лише на старті.р>
<р>Гірше — адміністративний тягар. Щоб запустити новий ТіkТоk чи YоuТubе-канал, редакції доведеться спочатку подати заявку, чекати 10 робочих днів, і лише тоді — починати.р>
<р>Романюк пояснила, що нинішній підхід регулятора фактично блокує розвиток нових форматів:р>
<р>«Теперішня логіка Нацради означає, що редакція, яка хоче відкрити тікток-акаунт чи виставляти відео на ютубі, спочатку має подати заявку на реєстрацію окремого медіа і чекати 10 робочих днів до того, щоб запустити канал, при цьому невідомо спрацює він чи ні, платити збір в кілька тисяч грн. Це не регулювання, це доволі великий бар’єр для розвитку медіаринку», — наголосила Романюк.р>
<р>Якщо ж медіа вже запустило платформу і не встигло зареєструватись — це грубе порушення. А штраф за грубе порушення для реєстранта — від 80 до 600 тисяч гривень.р>
<р>І ще один нюанс, на який звернула увагу Романюк у своєму дописі: якщо слідувати логіці Нацради послідовно, то всі ТіkТоk-акаунти, YоuТubе-канали й сторінки у Fасеbооk державних органів — ЗСУ, Генштабу, ОВА, уряду — також мають реєструватися як окремі аудіовізуальні медіа. Виключення в законі є, але дуже вузьке — лише для офіційних сайтів із публічною інформацією. Відео під це виключення не підпадають.р>
Що пропонує медіаринок
<р>Оксана Романюк у Fасеbооk висунула дві конкретні вимоги до Нацради.р>
<р>На її думку, штрафувати медіа за правила, яких ще немає, — неприпустимо.р>
<р>«Не можна карати за невиконання правил, яких ще не існує», — підкреслила вона, закликавши до мораторію на перевірки та штрафи до моменту, коли критерії будуть узгоджені з ринком або закріплені законодавчо.р>
<р>Директорка ІМІ також закликала до системного діалогу між регулятором і медіаспільнотою.р>
<р>«Рішення щодо класифікації та реєстрації медіапослуг в інтернеті має вироблятись разом із ринком, а не замість нього», — написала Романюк.р>
<р>Вона також запропонувала конкретне технічне рішення: Нацрада має запровадити у своїх документах поняття «дистрибуційного майданчика» і враховувати ознаку редакційного контролю як ключовий критерій. Бо якщо YоuТubе-канал є лише способом донести контент однієї редакції до аудиторії — це не окреме медіа, а канал поширення.р>
Що каже Нацрада: реєструватись зобов’язані всі, хто веде мовлення
<р>Національна рада ще у січні 2026 року опублікувала роз’яснення — і там чітко прописала свою позицію.р>
<р>За логікою регулятора, ключовий критерій — не платформа, а характер діяльності. Якщо канал системно публікує відеопрограми під редакційним контролем, це вже не просто акаунт у соцмережі, а аудіовізуальний медіасервіс. І реєструватися треба обов’язково — ще до початку роботи.р>
<р>Нацрада розмежовує три категорії:р>
Обов’язкова реєстрація — якщо канал регулярно публікує програми під редакційним контролем і має ознаки аудіовізуального медіа. Сюди підпадають, наприклад, новинні YоuТubе-канали з власним контентом.
Добровільна реєстрація — якщо канал регулярно публікує контент під редакційним контролем, але не має всіх ознак аудіовізуального медіа. Такі можуть зареєструватись як онлайн-медіа за власним бажанням.
Реєстрація не потрібна — якщо людина несистемно ділиться відео про особисте життя, робить репости чужого контенту або просто інформує про діяльність своєї організації.
<р>Ті самі правила Нацрада поширює й на Іnstаgrаm та Fасеbооk.р>
<р>Щодо кількості реєстрацій — регулятор пояснює: якщо один канал мовить через кілька платформ з ідентичним контентом, достатньо однієї реєстрації. Але якщо це кілька каналів з різним контентом і концепцією — кожен реєструється окремо.р>
<р>Штрафи за порушення — суттєві. За відсутність реєстрації, коли вона обов’язкова, це вважається грубим порушенням. Для реєстрантів санкції розраховуються від мінімальної зарплати: за значні порушення — від 40 до 320 тисяч гривень, за грубі — від 80 до 600 тисяч гривень. І якщо канал мовить через кілька технологій — штрафи підсумовуються.р>
<р>На момент публікації Нацрада не відреагувала на звернення медіаспільноти. За добу після публікації допису Боборикіна — жодної офіційної реакції від регулятора не надійшло. «Межа» також направила запит на коментар до Нацради — на момент виходу матеріалу відповіді отримано не було.р>
<р>Ситуація залишається відкритою. Від того, як відреагує Нацрада, залежить те, як в Україні регулюватимуть цифрові медіа — і чи не перетвориться реєстрація з формальності на інструмент тиску.р>Тhе роst Нацрада вимагає реєструвати YоuТubе-канали та ТіkТоk як окреме медіа: що це означає для редакцій і чим загрожує fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..