Федоров: прем’єр, міністр чи відставка? Джерела «Межі» розкрили деталі головної кадрової інтригиЕксперти пояснюють: головна інтрига не в прем’єрстві, а в тому, чи залишиться Федоров міністром оборониПісля оголошення про перезавантаження уряду ім’я Михайла Федорова несподівано опинилося серед головних претендентів на посаду прем’єр-міністра. Однак уже за кілька днів політична інтрига змінилася: замість розмов про підвищення в кулуарах почали обговорювати можливу втрату ним посади міністра оборони.«Межа» зібрала все, що наразі відомо: хто просуває Федорова, за що його критикують, які реформи він уже встиг запустити в Міноборони та чому саме навколо нього точиться одна з головних кадрових інтриг цього літа.
Чотири прізвища Арахамії: хто насправді претендує на крісло прем’єра
12 липня Зеленський заявив, що Кабінету міністрів потрібна “свіжа енергія”, а Юлія Свириденко залишає посаду очільниці уряду. Одразу після цього голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія написав у чаті фракції чотири прізвища кандидатів на прем’єрство: Федоров, глава “Нафтогазу” Сергій Корецький, міністр енергетики Денис Шмигаль і міський голова Харкова Ігор Терехов.Але, як пише Українська правда, реальна вага цих кандидатур була дуже різною. За даними видання, Терехову радше пропонували посаду в уряді, а не крісло прем’єра, а Шмигалю “особливо не пропонували” очолювати Кабмін узагалі. Головним реальним претендентом, судячи з усіх публікацій і витоків, лишається Сергій Корецький.Народний депутат Ярослав Железняк також підтверджував цю версію, назвавши Корецького найбільш імовірним новим очільником Кабміну.Чому Федоров відмовився очолити уряд
За інформацією Української правди, у вихідні перед оголошенням змін президент особисто цікавився у Федорова, чи готовий той очолити уряд. Міністр відмовився.Причина, за словами співрозмовників видання, проста: Федоров лише кілька місяців тому прийшов у Міністерство оборони і тільки почав реалізовувати власне бачення реформи відомства. Кинути цей процес напередодні зими означало б почати все спочатку. Тому недільна розмова з президентом була радше робочою зустріччю, ніж співбесідою на посаду прем’єра, а після неї міністр оборони, за даними УП, усіх переконував, що продовжує роботу.Втім, кілька джерел видання в урядовій команді мають сумніви щодо цього і вважають ситуацію значно складнішою. Є ймовірність, що Зеленський запропонує Федорову повернутися в Мінцифру або зайняти якийсь символічний пост.Клименко замість Федорова: що стоїть за можливою рокіровкою
Саме для цього, за даними джерел УП, президент паралельно попросив міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка бути готовим до переходу в Міноборони. Про цей же сценарій незалежно повідомило LВ.uа, яке, своєю чергою, посилається на два джерела, наближені до Офісу президента, і на співрозмовника з оточення самого Клименка.Якщо Клименко очолить Міноборони, звільнене крісло міністра внутрішніх справ, за даними джерел УП, може дістатися чинному голові Нацполіції Івану Вигівському. Утім співрозмовники видання одразу застерігають: таке призначення малоймовірне, оскільки Вигівський обіймає посаду керівника Нацполіції ще занадто мало часу.Джерела LВ.uа, пов’язані з Офісом президента (за переказом Gоrdоn), називають й іншу причину можливої заміни: не бажання покращити мобілізацію, а незадоволення Зеленського діями самого Федорова.Про можливу заміну першою написала народна депутатка від “Слуги народу” Ольга Василевська-Смаглюк у власному Теlеgrаm-каналі, повідомивши, що на місце Федорова розглядають Клименка. Слідом цю інформацію в різних варіаціях підтвердили одразу кілька видань, зокрема РБК-Україна та Українська правда.Зеленський нібито запевнив обох, що посади збережуться
За інформацією, отриманою редакцією “Межі” від співрозмовника в оточенні президента, на зустрічі з Федоровим і Клименком Володимир Зеленський запевнив обох, що вони залишаються на своїх посадах. Офіційно в Офісі президента цю інформацію не підтверджували і не спростовували.Ця версія суперечить повідомленням джерел УП і LВ.uа, наведеним вище: вони натомість вказують, що Клименка просили бути готовим до переходу в Міноборони, а Федорову натякали на можливе повернення в Мінцифру. Наскільки ці версії відображають остаточне рішення Зеленського, а наскільки – лише один з етапів перемовин, поки достеменно невідомо.Прогноз нардепа: “гроші, а не політика”
Свою версію подій виклав у Fасеbооk позафракційний народний депутат Дмитро Костюк. За кілька днів до офіційних новин про перезавантаження Кабміну він написав, що Федорова планують звільняти з посади міністра оборони, а рішення проштовхує “монобільшість”.Костюк спрогнозував такий сценарій: після відставки уряду президент повторно внесе кандидатуру Федорова на посаду міністра оборони, аби не втрачати ефективного члена команди, але голосування зірвуть ті нардепи, які лобіюють інтереси оборонних компаній. За версією депутата, саме цим компаніям Федоров “перекрив мільярдні фінансові вливання від держави” після переходу на відкриті торги в закупівлях.“ЗМІ помиляються: питання НЕ політичне”, – написав Костюк, додавши, що Федорова не розглядають як конкурента-загрозу, а на кону, за його оцінкою, саме гроші. Депутат також назвав ситуацію навколо міністра “мафією”, яка перемагає. Це особиста оцінка депутата, а не підтверджений факт: жодне з проаналізованих вище видань версію про змову оборонних компаній безпосередньо не підтверджувало.Опір у Раді: Гетманцев проти, частина “Слуги народу” – за
Публічно проти будь-якого нового призначення Федорова виступив голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.“Я не буду підтримувати рішення про призначення Федорова на посаду”, – заявив Гетманцев, додавши, що півроку роботи міністра оборони було достатньо, аби переконатися в його “безпорадності”. За словами нардепа, він закликатиме колег у Раді не підтримувати кандидатуру Федорова.Водночас позиція в самій монобільшості неоднорідна. Представник профільного парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський підтвердив LІGА.nеt, що Федоров зберігає підтримку серед членів комітету. За даними того ж видання, із занепокоєнням до можливої заміни міністра поставилися і в Генеральному штабі, де вважають, що надто часта зміна очільників Міноборони створює для армії більше ризиків, ніж переваг.За що Федорова критикують генерали
Про глибину конфлікту навколо Федорова детально написало британське видання Тhе Есоnоmіst. За даними видання, на початку липня на засіданні військової ради генерали критикували закупівлі ракет і боєприпасів, за які відповідав міністр оборони.Свідок процесу описав ситуацію як зіткнення “двох різних систем координат”, де немає спільної мови навіть без прямого конфлікту. Критики Федорова визнають, що він покращив закупівлі безпілотників і цифровізацію відомства, але наполягають: брак військового досвіду робить його некомпетентним для планування війни.Частина опонентів, за даними видання, вважає флагманські реформи міністра лише переупакованою під новим піар-соусом роботою, яку розпочали ще до нього, а самого Федорова порівнює з американським міністром оборони Робертом Макнамарою, чиї корпоративні методи управління погано прижилися в Пентагоні. Критикують і “гейміфікацію” бойових дій, яка, на думку опонентів, заохочує показові знищення ворога на полі бою замість менш ефектних, але важливих завдань.Окремо Тhе Есоnоmіst фіксує особистий конфлікт міністра з головнокомандувачем Олександром Сирським: за даними видання, Федоров домагався усунення генерала, але не зміг отримати схвалення президента.У чому реальні здобутки Федорова
Утім список претензій – це лише половина картини. Федоров очолив Міністерство оборони 14 січня 2026 року, і його призначення тоді підтримали 277 народних депутатів. До цього він майже сім років керував Мінцифрою, де запустив застосунок “Дія” з цифровими документами й державними послугами.Після повномасштабного вторгнення Росії Федоров долучився до розвитку української “армії безпілотників”, впровадивши ринкові механізми нарощування виробництва дронів. На посаді міністра оборони він ініціював аудит відомства, який, за даними Тhе Есоnоmіst, виявив перевитрати на 300 мільярдів гривень, а частину закупівель перевів на систему відкритих торгів, що, за його словами, майже одразу знизила вартість 155-міліметрових артилерійських снарядів на 16%.З червня в Міноборони почали впроваджувати перший пакет кадрових реформ: підвищення грошового забезпечення піхотинців на передовій до семи тисяч доларів на місяць, фіксовані контракти на строк від шести до 24 місяців, обмежену демобілізацію найдовше воюючих солдатів до кінця року і стоденне вікно для повернення в стрій військових, які самовільно залишили частини, без покарання.Керівник урядового центру військових технологій Вrаvе1 Андрій Гриценюк, який спостерігає за Федоровим із 2019 року, називає його “мрійником” і наводить приклад із запуском “Дії”: за його словами, коли команда представила застосунок, кожен традиційний державний чиновник вважав це неможливим, а тепер сервіс став невіддільною частиною повсякденного життя українців.Серед публічних прихильників курсу Федорова – і Сергій Стерненко, волонтер і блогер із двомільйонною аудиторією, якого міністр у січні призначив своїм радником з питань використання дронів на фронті. Приймаючи запрошення, Стерненко написав у Теlеgrаm: “Моє бачення щодо розвитку безпілотних технологій та в цілому щодо нашої оборони практично повністю збігається з баченням міністра, тож готовий допомогти реалізувати його стратегію”.Хто ще підтримує Федорова: сам Зеленський і частина фронтовиків
Призначаючи Федорова на Міноборони в січні, Зеленський пояснював цей вибір потребою радикальної технологізації Збройних сил. Президент тоді окремо відзначив результати Федорова у цифровізації держави та розвитку оборонних технологій, зокрема виробництва безпілотників.Схожу підтримку Федоров має і серед частини військових, які напряму залежать від технологій. Велике розслідування Української правди про перші тижні міністра на посаді наводить десятки коментарів з фронту. Один із офіцерів, що давно працює над протидією Shаhеd, розповів про командира Павла Єлизарова (Лазаря), якого Федоров залучив до команди ще на самому початку: за його словами, Лазар “не просто був ідеологом Сил безпілотних систем, а взяв цю ідею, сформував її і втілив у життя”.Командир батальйону “Сигнум” Віктор Печериця в тому ж розслідуванні назвав Стерненка “головним спонсором” підрозділу: за його словами, волонтер за час війни забезпечив батальйон тисячами дронів на мільйони доларів, і без цієї підтримки підрозділ не досяг би нинішнього рівня. Джерело з батальйону “Шершні Довбуша” 68-ї окремої єгерської бригади додало, що фонд Стерненка “послідовно постачає якісні дрони та рятує, коли настає дефіцит”, а також прислухається до фідбеку військових.Водночас те саме розслідування фіксує і фронтові претензії, здебільшого не до самого міністра особисто, а до системи виплат і забезпечення: офіцер одного з корпусів на Донеччині скаржився на низькі зарплати штабних співробітників після відведення штабу через розширення “зони враження”.Думка експертів: чому це насправді не про прем’єрство
Політолог Тарас Загородній в ексклюзивному коментарі “Межі” зазначив, що зациклюватися на суто політичних мотивах у цій історії не варто, оскільки класичного політичного процесу зараз немає і не буде до завершення воєнного стану.“Федоров був призначений, скоріш за все, як людина-функція, яка показала себе непогано в координації військових розробок”, – пояснив Загородній. За його словами, посада міністра оборони зараз має величезну вагу через концентрацію ресурсу, а там, де є великий грошовий ресурс, завжди накопичуються інтереси й претензії.“Всі претензії пов’язані в першу чергу з грошима, я вважаю, тому що дуже багато ресурсу там проходить”, – додав політолог, наголосивши, що не чув відкритих претензій до роботи Федорова з боку виробників зброї, дотичних до Міністерства оборони.Політолог Володимир Фесенко в ексклюзивному коментарі “Межі” пояснив, що головна інтрига навколо Федорова полягає зовсім не в перспективі його прем’єрства.“Зараз головна інтрига з Федоровим, думаю, настільки в контексті його майбутнього прем’єрства, скільки в тому, а чи залишиться він міністром оборони”, – зазначив Фесенко. За його словами, з чотирьох прізвищ, які назвав Арахамія, реальним кандидатом на прем’єрство є лише Сергій Корецький, тоді як Терехову пропонували роботу в уряді, а не крісло прем’єра, а Шмигалю “особливо не пропонували”.“Федорову запропонували посаду прем’єра, але там головна інтрига в тому, що чимало людей в команді президента, за різними даними, радять президенту, щоб Федоров пішов з посади міністра оборони”, – пояснив політолог. За його словами, тема прем’єрства – це радше спосіб “лагідного” усунення міністра з Міноборони.Що далі
Остаточне рішення щодо нового складу уряду ще попереду. Поки Верховна Рада готується до кадрового голосування, головна інтрига навколо Михайла Федорова вже змінилася: якщо кілька днів тому його називали одним із можливих прем’єрів, то тепер головне питання — чи збереже він посаду міністра оборони.«Межа» й надалі стежитиме за кадровими рішеннями та розповість, хто ще претендує на ключові посади в оновленому уряді.Тhе роst Федоров: прем’єр, міністр чи відставка? Джерела «Межі» розкрили деталі головної кадрової інтриги fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..