Межа

Генерал-майор Михайло Драпатий пройшов шлях від лейтенанта-танкіста до командувача фронту. Головні факти про військового, якого учасники “картонного” майдану бачать головкомом Його БМП стала легендою Маріуполя, росіяни оголосили його “злочинцем”, а українці дедалі частіше бачать на чолі армії. Після гучних протестів у Києві ім’я командувача Об’єднаних сил ЗСУ Михайла Драпатого знову опинилося в центрі уваги.Чому саме цього генерала називають одним із головних претендентів на посаду головнокомандувача та чим він заслужив довіру військових — у матеріалі “Межі”.

До чого тут Федоров і Сирський

Командувач Об’єднаних сил Збройних сил України Михайло Драпатий у четвер, 16 липня, написав, що за останні пів року Міністерство оборони стало справжнім партнером військ, а не просто відомством, яке забезпечує потреби фронту.Про це генерал повідомив на своїй сторінці у Fасеbооk у той самий день, коли колишній міністр оборони Михайло Федоров публічно звітував про пів року на посаді — і саме команду під його керівництвом хвалив Драпатий.У цей день в Україні збіглося одразу кілька подій: Верховна Рада голосувала за новий уряд, Федоров на брифінгу відверто говорив про свій конфлікт із головнокомандувачем Олександром Сирським, а в Києві й інших містах люди вийшли на протести з плакатами на кшталт “Сирський — у відставку, Драпатий — головком ЗСУ, Федоров — міністр оборони”. Федоров також згадав Драпатого — за його словами, генерал уже має три догани й після цього брифінгу може отримати ще одну.

“З’явилася готовність чути командирів”: що саме сказав Драпатий

За словами генерала, останні пів року у війська нарешті з’явився партнер, який не лише постачав необхідне, а й вимагав змінювати підходи та швидше ухвалювати рішення. Одним із проєктів, які реально вплинули на ситуацію на фронті, Драпатий назвав “Лінію дронів”.“Взаємодія між військами і Міністерством оборони стала іншою”, — написав командувач і додав, що система нарешті почала швидше підтримувати ініціативи, які народжуються безпосередньо у підрозділах.Драпатий визнав: чимало командирів досі працюють в умовах опору, а без справедливості жодні реформи не матимуть сенсу для тих, хто щодня тримає фронт.

21 рік у строю: від лейтенанта-танкіста до командувача фронту

Михайло Драпатий народився 21 листопада 1982 року у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині. У 2004-му він закінчив Харківський інститут танкових військ і надів лейтенантські погони в 72-й окремій механізованій бригаді в Білій Церкві. Звідти його шлях пролягав не через штаби, а через самі гарячі точки: батальйон під час АТО, угруповання “Південь” у перші тижні повномасштабного вторгнення, де його підрозділи зупинили наступ росіян на Кривий Ріг, звільнення правобережної Херсонщини у 2022-му. У 2024 році Драпатий став заступником начальника Генштабу ЗСУ з підготовки військ і паралельно очолив оборону Харківщини під час нового наступу росіян. У листопаді 2024-го Драпатого призначили командувачем Сухопутних військ — найчисельнішої складової ЗСУ, а з червня 2025-го він очолює Об’єднані сили. За роки служби Драпатий став повним лицарем ордена Богдана Хмельницького (усіх трьох ступенів) і отримав відзнаку “Народний Герой України”.

“Летюча БМП”, яка зробила Драпатого легендою

Для багатьох українців ім’я Михайла Драпатого вперше пролунало навесні 2014 року — в один із найдраматичніших днів початку російської агресії на Донбасі.9 травня Маріуполь фактично опинився під контролем проросійських бойовиків. У місті тривали збройні сутички, горіли будівлі, а в захопленому міському управлінні міліції перебували заручники. Для проведення операції до міста увійшли підрозділи 72-ї окремої механізованої бригади під командуванням тоді ще майора Михайла Драпатого.Саме тоді стався епізод, який згодом увійшов до історії війни. На шляху українських військових бойовики спорудили барикаду з вантажівок, металоконструкцій та автомобільних шин. Однак БМП не зупинилася. Машина на швидкості буквально перелетіла через перешкоду і продовжила рух вперед.Кадри миттєво облетіли інтернет, потрапили до випусків новин по всьому світу і стали одним із перших символів опору російській агресії.Цікаво, що за кермом тієї легендарної БМП сидів не сам Драпатий, а механік-водій строкової служби Дмитро Ворона. Втім, у пам’яті українців цей прорив назавжди залишився саме як “БМП Драпатого”, адже операцією керував тодішній комбат.

Прорив із “Ізваринського котла”

Та справжнім випробуванням для командира став не Маріуполь. Влітку 2014 року батальйон Драпатого опинився в районі Ізвариного поблизу російського кордону. Там українські підрозділи фактично потрапили в оточення, яке згодом назвуть “Ізваринським котлом”.Військові перебували під майже безперервними артилерійськими обстрілами, втрачали техніку та особовий склад, а запаси пального і боєприпасів стрімко танули.У цих умовах Драпатий ухвалив рішення про прорив із оточення. За різними оцінками, йому вдалося вивести понад 260 українських військових. Для багатьох із них це рішення стало буквально питанням життя і смерті.Саме після цих подій серед військових почала формуватися репутація Драпатого як командира, який не ховається за спинами підлеглих і готовий брати відповідальність на себе.

Як Драпатий зупиняв росіян після 24 лютого

Після початку повномасштабного вторгнення Росії кар’єра генерала стрімко пішла вгору.На початку великої війни він очолив оперативне угруповання військ “Південь”, яке брало участь в обороні Кривого Рогу та не дозволило російським військам просунутися далі вглиб Дніпропетровської області.Згодом його підрозділи брали участь у звільненні правобережної частини Херсонщини. У 2024 році саме Драпатому доручили керувати обороною Харківської області під час нового російського наступу на півночі.У листопаді того ж року він став командувачем Сухопутних військ ЗСУ, а згодом очолив Об’єднані сили.

Рапорт про відставку, який здивував країну

У червні 2025 року ім’я Драпатого знову опинилося в центрі уваги. Після російського удару по навчальному полігону, внаслідок якого загинули 12 українських військових, генерал подав рапорт про відставку з посади командувача Сухопутних військ.Для української армії та державної системи це був майже безпрецедентний крок.Замість пошуку винних серед підлеглих Драпатий публічно взяв частину відповідальності на себе. “Як командувач, я не зміг у повній мірі забезпечити виконання своїх наказів. Відповідальність за наслідки завжди лежить на командуванні”, — написав він.Ця заява викликала широкий резонанс як серед військових, так і серед цивільних. Для одних вона стала прикладом офіцерської честі, для інших — рідкісним проявом персональної відповідальності в українській системі управління.Президент Володимир Зеленський задовольнив рапорт, однак фактично не усунув генерала від керівництва військами. Натомість Драпатого призначили командувачем Об’єднаних сил ЗСУ, доручивши йому зосередитися виключно на веденні бойових дій.

Чому його ненавидять у Росії

Драпатий давно перебуває в полі зору російської влади. Слідчий комітет РФ двічі відкривав проти нього кримінальні справи — у 2016 та 2023 роках. Російські слідчі звинувачували українського генерала в нібито обстрілах окупованих територій. Для багатьох українських військових це радше своєрідний знак якості. Адже аналогічні справи російські правоохоронці відкривали проти більшості найуспішніших українських командирів.

Від комбата до потенційного головкома

Тим часом популярність Драпатого останніми роками лише зростала. За даними соціологічного дослідження SОСІS наприкінці 2025 року, йому довіряли 38,5% українців. Це один із найвищих показників серед діючих військових командирів, поряд із Валерієм Залужним, Кирилом Будановим та Андрієм Білецьким.Позитивно про Драпатого висловлюються не лише військові, а й популярні військові оглядачі. Зокрема, аналітик Єгор Логінов називав його одним із найталановитіших українських офіцерів і стверджував, що саме Драпатий був одним із ключових архітекторів операцій на Куп’янському напрямку. Також Логінов нагадував, що генерала у 2024 році перекинули на Харківщину для стримування російського наступу на Вовчанськ, а раніше він керував звільненням правобережної Херсонщини.Коли 16 липня 2026 року в Києві та інших містах пройшли акції протесту, ім’я Драпатого несподівано опинилося серед головних гасел мітингувальників. Лунали заклики до кадрових змін у військовому керівництві: “Сирський — у відставку, Драпатий — головком, Федоров — міністр оборони”. На інших плакатах можна було побачити коротше, але не менш промовисте гасло: “Вимоги зросли: Федоров, Драпатий”. Того ж дня про генерала згадав і сам Михайло Федоров під час свого брифінгу. Говорячи про людей, які намагаються змінювати систему зсередини, він навів як приклад саме Драпатого. За словами Федорова, генерал уже має три догани, а після його публічних заяв може отримати ще одну.Сам Драпатий у політичні дискусії не втручався і не коментував розмови про можливу конкуренцію з Олександром Сирським.Водночас чутки про конфлікт між ними неодноразово спростовували люди з оточення обох генералів. У жовтні 2025 року LІGА.nеt із посиланням на чотирьох співрозмовників писала, що їхні стосунки залишаються робочими, а розмови про протистояння значно перебільшені. Попри це, після розформування ОСУВ “Дніпро” та відставки Драпатого з посади командувача Сухопутних військ у медіа продовжували з’являтися версії про боротьбу впливів у вищому військовому керівництві.Коли 16 липня 2026 року в Києві та інших містах пройшли акції протесту, ім’я Драпатого несподівано опинилося серед головних гасел мітингувальників. Лунали заклики до кадрових змін у військовому керівництві: “Сирський — у відставку, Драпатий — головком, Федоров — міністр оборони”. На інших плакатах можна було побачити коротше, але не менш промовисте гасло: “Вимоги зросли: Федоров, Драпатий”.Того ж дня про генерала згадав і сам Михайло Федоров під час свого брифінгу. За його словами, Драпатий уже має три догани і після публічних заяв може отримати ще одну.Від комбата, який у 2014 році став символом прориву в Маріуполі, до одного з найвпливовіших командувачів сучасної української армії — саме такий шлях пройшов Михайло Драпатий за час російсько-української війни.Тhе роst Генерал, якого вимагають поставити замість Сирського: що відомо про Михайла Драпатого fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..