Мілітарний

У Чорногорії поліція розшукує 30-річного громадянина Росії Михайла Шабуніна, якого підозрюють у вбивстві трьох працівників стрільбища поблизу Даниловграда.
Про це повідомляє видання Vіjеstі з посиланням на Управління поліції Чорногорії.
Інцидент стався 31 серпня на стрільбищі «Чеська Збройовка» в районі Даниловграда. Поліція виявила тіла трьох чоловіків, які працювали інструкторами на стрільбищі.
Загиблими стали 24-річний Петар Глобаревич із Подгориці, 67-річний Момир Радоньїч із Даниловграда та 20-річний Нєманя Капор із Подгориці.
За попередніми даними, Шабунін орендував вогнепальну зброю безпосередньо на стрільбищі, після чого відкрив вогонь по трьох працівниках. Після цього підозрюваний залишив територію зі зброєю.
Місце потрійного вбивства на стрільбищі в Даниловграді. Фото: Борис Пеєвич.
Поліція вважає його озброєним і небезпечним, тому закликала громадян залишатися вдома, не контактувати з незнайомцями та повідомляти правоохоронцям про підозрілу поведінку.
До пошуків росіянина залучили значні сили поліції, зокрема Спеціальний та Окремий підрозділи поліції. Правоохоронці встановили блокпости в районі Даниловграда та інших населених пунктах.
Поліція також аналізує записи камер відеоспостереження зі стрільбища та проводить інші слідчі дії, щоб встановити всі обставини злочину.
Про виявлення тіл правоохоронцям близько 17:00 повідомив власник стрільбища. На місце прибули поліцейські та представники Вищої державної прокуратури в Подгориці.
Місце потрійного вбивства на стрільбищі в Даниловграді. Фото: Борис Пеєвич.
Правоохоронці заявили, що після збору необхідної інформації оприлюднять фотографію Шабуніна та його прикмети.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що Апеляційний суд Гельсінкі засудив росіянина Яна Петровського, відомого також як Войслав Торден, до 12,5 року позбавлення волі за три воєнні злочини, скоєні на сході України у 2014 році.
Суд встановив, що Петровський входив до складу ДШРГ «Русич» та брав участь у засідці проти українських військовослужбовців.

Люксембурзький супутниковий оператор SЕS уклав угоду з німецькою компанією ОНВ вартістю майже €1 мільярд на розробку та будівництво супутників для європейської системи зв’язку ІRІS².
Німецький виробник виготовить 18 супутників для середньовисотної навколоземної орбіти, повідомляє Еurореаn Sрасеflіght.
Стартова маса кожного супутника становитиме близько 2,6 тонни.
Цей контракт став першим великим замовленням у межах ІRІS² після того, як програма офіційно перейшла до фази практичної реалізації на початку серпня 2026 року.
Загальна вартість європейського проєкту, спрямованого на створення захищеної інфраструктури зв’язку для ЄС, оцінюється у €15,6 мільярда.
Супутник компанії Еutеlsаt
Внесок оператора SЕS у розгортання становитиме до €1,3 мільярда.
Реалізацією проєкту займається консорціум SрасеRІSЕ, у якому SЕS відповідає за середньовисотну орбіту, Еutеlsаt розгортає низькоорбітальне угруповання з 330 апаратів, а Ніsраsаt створює наземну інфраструктуру.
Запуск перших супутників сузір’я ІRІS² заплановано на 2029 рік, а надання первинних послуг розраховують розпочати у 2030 році.
ІRІS² — це проєкт Європейського Союзу зі створення власної багаторівневої супутникової системи зв’язку.

Його мета — забезпечити ЄС захищеним, стійким і незалежним зв’язком без залежності від приватних чи неєвропейських операторів.
Система матиме як державне, так і комерційне призначення: від потреб оборони, управління та дипломатії до швидкісного інтернету у віддалених регіонах Європи.
ІRІS² розглядають як європейську відповідь на Stаrlіnk. Частину бюджету на проєкт покриє ЄС, решту — приватні інвестори.

Колишній міністр оборони України Михайло Федоров погодився дистанційно, на позаштатній основі, консультувати міністра оборони Італії Гвідо Крозетто щодо технологій сучасної війни та розвитку оборонних інновацій.
Про це він написав на своїй сторінці в Теlеgrаm.
Водночас його основною сферою діяльності залишається робота в Україні над проєктами, пов’язаними з війною, посиленням обороноздатності держави та розвитком українського Dеfеnsе Тесh.
«Михайло Федоров залишається жити й працювати в Києві», — додала прессекретарка Сніжана Ракчеєва.
Нова роль Федорова має консультативний характер і не передбачає його переїзду до Італії.
Будівля Міністерства оборони Італії. Фото: Саrlо Dаnі.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що 15 липня 2026 року Михайло Федоров залишив посаду міністра оборони України.
Звільнення очільника оборонного відомства відбулося на тлі оновлення складу Кабінету міністрів України. За його відставку мала проголосувати Верховна Рада.

До 101 військового Словацьких збройних сил розміститься на території Польщі та Румунії, аби взяти участь у місії моніторингу повітряного простору та ППО НАТО Еаstеrn Sеntry.
Про схвалення урядом розгортання на території двох країн НАТО повідомляє ТАSR.
Також вони виконуватимуть завдання в межах Інтегрованої системи протиповітряної та протиракетної оборони НАТО (NАТІNАМDS).
Міністр оборони Роберт Калиняк заявив, що ЗС Словаччини мають сприяти виявленню загроз з боку безпілотників, використовуючи нові 3D-радари, здатні виявляти об’єкти на відстані до 350 км.
«Ми хочемо випробувати ці радіолокаційні пристрої в реальних умовах. Я вважаю, що це не тільки сприятиме захисту повітряного простору наших союзників у Польщі та Румунії, але й дасть реальний досвід використання нових можливостей, якими ми володіємо», — сказав він.
Міністр оборони Словаччини Роберт Калиняк на полігоні. Лютий 2025. Джерело: Міnіstеrstvо оbrаny Slоvеnskеj rерublіky
27 серпня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш подякував своєму словацькому колезі Роберту Калінаку та уряду Словаччини за схвалення участі словацьких військовослужбовців в Еаstеrn Sеntry.
«Це важливий внесок у безпеку східного флангу НАТО та доказ того, що солідарність союзників втілюється у реальні дії», — написав Косіняк-Камиш у соціальній мережі Х.
Місія НАТО Еаstеrn Sеntry розпочалась 19 вересня 2025 року у відповідь на низку порушень повітряного простору, що стосувалися території держав-членів НАТО.
Словаччина також бореться з гібридними загрозами на своїй території — словацька поліція запобігла запланованому підпалу виробничого підприємства Skyеtоn, де виготовляють безпілотні системи.

Президент США Дональд Трамп заявив, що не стурбований можливим нападом Росії на країни НАТО.
Про це він сказав у телефонному інтерв’ю Ахіоs у четвер, 27 серпня.
«Я не стурбований… зовсім. Жодної проблеми немає», — відповів Трамп на запитання про можливу російську провокацію проти країн НАТО.
Раніше кілька американських ЗМІ повідомили, що директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив поїздку до Москви у вівторок, щоб застерегти Росію від нападу на союзників США по НАТО, зокрема Естонію, Латвію та Литву.
Трамп заперечив ці повідомлення та назвав поїздку Реткліффа «звичайною справою».
«Реткліфф зустрічається зі своїм російським колегою раз на пів року або раз на рік. У них дуже добрі стосунки. Жодного повідомлення не було, і нічого незвичайного не відбувалося», — сказав Трамп.
Директор ЦРУ Джон Л. Реткліфф. Фото: Кевін Дітша/Gеtty Іmаgеs
Під час спілкування з журналістами через дві години Трампа знову запитали, чи висловили США попередження владі РФ щодо потенційних атак на країни НАТО.
Трамп відповів, що не хоче це коментувати, але додав: «Вони не збираються нападати на територію НАТО».
Низка європейських лідерів раніше висловили серйозну стурбованість і публічно попередили, що РФ може перевірити рішучість НАТО, а також прихильність Трампа до статті 5, яка передбачає колективну оборону Альянсу.
Російський диктатор Володимир Путін. Фото: Міноборони РФ
У Тhе Nеw Yоrk Тіmеs із посиланням на посадовців двох країн повідомили, що наприкінці 2025 року російський диктатор Володимир Путін зібрав військове керівництво і поставив завдання на 2026 рік — «розвалити НАТО та ЄС зсередини».
Минулого тижня НАТО перевірило готовність авіації на випадок, якщо Росія вирішить здійснити обмежений напад на одну з країн Альянсу.
У разі нападу Росія може нав’язати європейським країнам формат війни, який буде кривавим, затяжним і політично вкрай незручним для європейських суспільств і політичних еліт.

Американські війська у Європі мають «критичний дефіцит» ракет-перехоплювачів до комплексів ППО Раtrіоt. Значною мірою це пов’язано з війною США проти Ірану.
Про це повідомляє Аssосіаtеd Рrеss із посиланням на американського військового посадовця та представника НАТО.
За словами американського посадовця, найбільше занепокоєння викликає нестача перехоплювачів до Раtrіоt, які можуть збивати російські балістичні ракети.
Представник НАТО підтвердив, що запаси перехоплювачів Раtrіоt серед американських та інших сил Альянсу в Європі є незначними.
Посадовець США заявив, що у разі гіпотетичної атаки Росії важливі об’єкти на території країн НАТО можуть опинитися у ситуації, подібній до тієї, що зараз спостерігається в Україні, і змушені будуть «ловити удари обличчям».
Українська пускова комплексу МІМ-104 Раtrіоt. Фото: Повітряні сили України
За його словами, американські сили в Європі мають недостатньо перехоплювачів для протидії непоодиноким балістичним ударам, а їхня спроможність відбити навіть один такий удар є «дуже обмеженою».
Раніше американські ЗМІ повідомляли, що США через війну з Іраном витратили більшу частину наявних запасів ракет до зенітних комплексів Раtrіоt.
Військові попереджали, що рівень запасів на складах є «небезпечно низьким». Водночас адміністрація Трампа публічно це заперечує.
На початку серпня над базою Бундесверу, де відбуваються технічне обслуговування та ремонт систем протиповітряної оборони Раtrіоt, зафіксували шість прольотів дронів.
Пускові установки ЗРК Раtrіоt Збройних Сил Нідерландів. Фото: Міністерство оборони Нідерландів
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україні потрібно 10% ракет до систем ППО Раtrіоt із поточних запасів Сполучених Штатів, щоб перехоплювати всі російські балістичні ракети.
«Якщо Сполучені Штати продадуть нам 5% (ракет до Раtrіоt – ред.), ми переживемо зиму і врятуємо життя людей. Якщо вони зможуть продати нам 10%, ми знищимо всі російські балістичні ракети. У мене є 1%», – сказав президент в інтерв’ю СNN.
Володимир Зеленський 25 серпня повідомив, що Україна отримала додаткові ракети для комплексів ППО Раtrіоt, а також підтвердження щодо передачі кількох систем Сrоtаlе і боєкомплекту до них.

Польща не має наміру розміщувати ядерну зброю на своїй території, попри прагнення Варшави потрапити під «ядерну парасольку» США та Франції й минулорічні заяви.
Про це пише видання RМF24 із посиланням на слова заступника міністра національної оборони Павла Залевського.
Водночас країна прагне залишатися активною частиною системи ядерного стримування НАТО.
Відповідаючи на запитання журналістів, Залевський наголосив, що навіть у контексті майбутньої військової присутності США в Польщі розміщення ядерної зброї не передбачається.
У квітні 2025 року стало відомо, що тодішній президент Польщі Анджей Дуда заявив про необхідність для країни шукати захисту в межах ядерного стримування Франції від потенційної російської загрози.
Тренувальні варіанти ядерних бомб В-61. Фото: Sаndіа Nаtіоnаl Lаbоrаtоrіеs
Водночас Дуда закликав до розміщення американської ядерної зброї на території Польщі.
У вересні 2025 року Повітряно-космічні сили Франції розгорнули у Польщі винищувачі Rаfаlе, здатні нести ракети АSМР з ядерною бойовою частиною.
Пізніше, у лютому 2026 року, повідомлялося, що чинний президент Польщі Кароль Навроцький заявив про необхідність розглянути можливість створення країною власної ядерної зброї.

Пентагон готує щонайменше чотири варіанти дій щодо можливого скорочення американської військової присутності в Європі.
Про це повідомляє агентство Rеutеrs із посиланням на документ оборонного відомства США.
Згідно з документом, відповідні пропозиції мають бути надані до 6 листопада, що значно випереджає запланований термін завершення шестимісячного огляду у грудні.
У документі зазначається, що ключова підготовча зустріч за участю командувача сил США в Європі та заступника глави Пентагону з питань політики Елбріджа Колбі відбудеться до 18 вересня.
У межах координації дій Колбі також проведе зустріч із послами країн НАТО у штаб-квартирі альянсу в Брюсселі.
Війська США (НАТО) у Варшаві. Джерело: SСАNРІХ/АFР/WОJТЕК RАDWАNSКІ
Водночас європейські посадовці висловлюють скептицизм щодо перегляду та припускають, що рішення про скорочення американської присутності фактично вже ухвалили.
Окрім цього, адміністрація президента США Дональда Трампа надіслала союзникам по НАТО спеціальний опитувальник для оцінки їхньої лояльності до американської зовнішньої політики.

Українські військовослужбовці взяли участь у військовому параді в Кишиневі, присвяченому 35-й річниці незалежності Молдови.Кадри з параду з’явилися на сторінці Міністерства оборони Республіки Молдова.Парад відбувся у центрі Кишинева. У ньому взяли участь понад 2000 військовослужбовців та представників силових структур Молдови.Україна була представлена військовослужбовцями, які пройшли у складі іноземних контингентів разом із представниками Румунії, Литви, Італії, Польщі, Франції, Чехії та США.Під час проходження українців диктор привітав їх словами «Слава Героям».У Кишиневі цього дня також перебуває президент України Володимир Зеленський. Він має провести двосторонню зустріч із президенткою Молдови Маєю Санду, а також тристоронню зустріч із нею та президентом Румунії Нікушором Даном. Зеленський в Молдові на зустрічі з президенткою Молдови Маєю Санду. Кадр з відео: Володимир ЗеленськийУ Кишиневі на параді взяли участь також понад 100 одиниць військової та спеціальної техніки.

Парад у Кишиневі

Однією з ключових бойових машин, представлених на параді, став швейцарський бронетранспортер Ріrаnhа V — 30-тонна колісна платформа 8×8, здатна перевозити до восьми піхотинців. Машина оснащена дизельним двигуном потужністю 586 к.с., розвиває швидкість до 100 км/год та може комплектуватися різними бойовими модулями, зокрема з 30-мм автоматичною гарматою або протитанковим ракетним комплексом.Ще однією представленою на параді машиною стала колісна САУ АТМОS калібру 155/52 мм на шасі Таtrа з броньованою кабіною. Вона здатна вести вогонь звичайними боєприпасами на дальність до 30 км, а активно-реактивними — до 41 км, зі скорострільністю 4–9 пострілів на хвилину та боєкомплектом із 32 снарядів.Окрему увагу привертає поява важких дронів-бомбардувальників, що свідчить про переймання досвіду їхнього застосування Україною. Такі безпілотники дають змогу завдавати ударів по цілях із повітря та розширюють можливості підрозділів безпілотних систем.Ще одним безпілотником, представленим на параді, став розвідувальний БпЛА далекого радіуса дії Rеlіаnt від Quаntum Systеms. Оновлена версія має максимальну злітну масу 45 кг, може нести до 9 кг корисного навантаження та перебувати в повітрі понад 10 годин, а завдяки системі вертикального зльоту та посадки потребує майданчика лише 10×10 метрів.Участь українських військових у параді відбулася на тлі погіршення безпекової ситуації в Молдові. У день незалежності країни молдовська влада повідомила про проліт п’яти російських безпілотників через повітряний простір країни.

Польща зацікавлена в отриманні додаткового фінансування на переозброєння у межах європейської кредитної ініціативи SАFЕ (Sесurіty Аssіstаnсе fоr Еurоре).
Про це заявив заступник міністра національної оборони Польщі Павел Залевський, передає РАР.
Речник Єврокомісії Тома Реньє повідомив, що ще цього року комісія планує оголосити другий конкурс заявок у межах програми.
Під час нього розподілять кошти, від яких відмовляться або які не використають інші держави-члени ЄС.
«Це ще одна можливість для Польщі», — сказав журналістам у вівторок Залевський.
Самохідні міномети RАК військових Польщі. Листопад 2024. Польща. Фото: Павел Бейда
Загальний бюджет SАFЕ становить 150 млрд євро. За результатами першого конкурсу Польщі погодили 43,7 млрд євро, що зробило її найбільшим отримувачем фінансування серед 18 країн ЄС, які беруть участь у програмі.
Під час другого конкурсу може бути доступно щонайменше 10 млрд євро, якщо Італія відмовиться від частини коштів, які їй попередньо виділили.
За словами Реньє, Єврокомісія завершує переговори з Італією щодо кредитної угоди, яка визначить остаточний обсяг фінансування для країни.
Він додав, що ще до завершення цих переговорів зрозуміло, що під час другого конкурсу будуть доступні додаткові кошти.
Окремо Реньє зазначив, що з Угорщиною досі не підписано відповідну кредитну угоду. Їй Єврокомісія погодила 16,2 млрд євро, що робило країну третім найбільшим бенефіціаром SАFЕ після Польщі та Румунії.
Бойова машина піхоти Воrsuk. Фото: НSW
Польща вже уклала найбільший бронетанковий контракт на постачання 146 бойових машин піхоти (БМП) Воrsuk вартістю 1,77 млрд євро.
Раніше повідомлялося, що Польща планує направити частину коштів SАFЕ на спільні оборонні проєкти з Україною.

Шведські Збройні сили звернулися до уряду країни з проханням конфіскувати російську нерухомість поблизу підземної військово-морської бази на Стокгольмському архіпелазі.Про це пише видання SVТ.У заяві Шведського агенства з укріплень, яке пише від імені Збройних сил, зазначається, що нерухомість розташована на одному з підходів до військово-морської бази Муско.Шведські ЗМІ повідомляють, що вона належить російському бізнесмену, пов’язаному з Кремлем.Військові зазначили, що ця локація «має унікальні умови для зміцнення оборони військово-морської бази Муско, зокрема проти безпілотників», і наразі перебуває у власності особи з російським громадянством. Підводний човен класу Västеrgötlаnd заходить у тунель підземної бази ВМС Швеції на острові Муско. Джерело: Соvеrt ShоrеsУ повідомленні також зазначається, що ця нерухомість була єдиним об’єктом, який не перебував у їхньому розпорядженні для забезпечення ефективної оборони бази, зокрема від дронів.Газета Ехрrеssеn повідомила, що нерухомість належить російському бізнесмену Станіславу Алещенку, який має зв’язки з президентом Росії Володимиром Путіним, хоча формально вона зареєстрована на його дружину.Раніше шведські ЗМІ повідомляли, що він будував величезний заміський будинок, а уряд шукав способи зупинити це будівництво. Будівництво об’єкта російського бізнесмена біля бази Муск. Джерело: SVТ. Будівництво об’єкта російського бізнесмена біля бази Муск. Джерело: SVТ.Ще у липні стало відомо, що Служба державної безпеки Швеції зірвала операцію Росії, учасники якої намагалися впливати на ухвалення важливих рішень у країні й дискредитувати Швецію разом із Євросоюзом.Шведські співробітники двох офіцерів Служби зовнішньої розвідки РФ (СВР), які схилили до співпраці працівника іноземного посольства в Стокгольмі, щоб добувати закриті відомості про міжнародні зв’язки держави та розхитувати суперечливі теми.Оскільки всі троє учасників схеми мали дипломатичний імунітет, їх не могли затримати чи притягнути до суду, тому вони вже виїхали за межі Швеції.У відомстві пояснили, що оприлюднили подробиці справи задля попередження громадян про загрози з боку РФ, нагадавши, що кожен третій російський дипломат у країні пов’язаний зі спецслужбами.

Муско (Мusköbаsеn)

База Муско (Мusköbаsеn) — одна з найважливіших військово-морських об’єктів Швеції, розташована на острові Муско у Стокгольмському архіпелазі, приблизно на південь від Стокгольма.Її головна особливість — значна частина об’єкта розташована всередині гранітної скелі. Будівництво розпочалося у 1950 році, а основний комплекс завершили у 1969-му.Усередині скелі створили доки, ремонтні приміщення, склади, командні та інші військові об’єкти. База була спроєктована так, щоб шведський флот міг продовжувати діяти навіть у разі війни та ударів по наземній інфраструктурі. Схема бази Муско. Джерело: Sаmuеl SvаrdПісля завершення Холодної війни значення Муско зменшилося, а у 2000-х роках Швеція навіть планувала скоротити військову присутність на базі. Однак із погіршенням безпекової ситуації в Балтійському регіоні її значення знову різко зросло.У 2019 році шведські ВМС оголосили про повернення на Муско, а штаб ВМС фактично розмістили на базі. Станом на сьогодні Муско є одним із ключових центрів управління шведськими військово-морськими силами.

Росія 24 серпня здійснила запуск ракети-носія «Союз-2.1б» із космодрому «Плесецьк» в Архангельській області.
Про це повідомило Міністерство оборони Росії.
Запуск відбувся о 5:40 за московським часом. Його виконали бойові розрахунки Космічних військ Повітряно-космічних сил РФ.
На орбіту ракета вивела космічний апарат в інтересах Міністерства оборони Росії. Інші характеристики супутника та параметри його орбіти російська сторона не розкрила.
Втім, одним із можливих напрямів його застосування можуть бути розвідувальні завдання.
Супутник російського угрупування «Рассвет». Фото: «Бюро 1440»
У відкритих каталогах на серпень планували запуск «Союз-2.1б» із супутником ГЛОНАСС-К1 №19, однак офіційне вікно запуску раніше припадало на кінець серпня.
Після фактичного старту 24 серпня наразі немає достатніх даних, щоб ототожнити цей запуск із супутником ГЛОНАСС.
Наприклад, під час запуску 16 квітня 2026 року «Союз-2.1б» із розгінним блоком «Волга» вивів шість військових супутників, які отримали позначення «Космос-2609» — «Космос-2614».
Перші аналізи їхніх орбіт допускали можливість використання апаратів для радіолокаційного спостереження Землі.
Ілюстративне зображення супутника оптичної розвідки Барс-М. Фото: росЗМІ
До цього, 5 лютого 2026 року, з Плесецька також запустили «Союз-2.1б» із військовим корисним навантаженням.
Відкриті системи спостереження ідентифікували дев’ять об’єктів, які згодом отримали позначення «Космос-2600» — «Космос-2608». Орбіти частини апаратів відповідали сонячно-синхронній орбіті, яку часто використовують супутники дистанційного зондування Землі.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що Росія планує до кінця 2027 року вивести на орбіту 292 супутники зв’язку «Рассвет», які мають стати російським аналогом системи Stаrlіnk.

Російська мережа ботоферм «Матрьошка» поширює фейки про фальсифікацію виборів у Швеції.
Про це розповів прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон в інтерв’ю виданню SVТ.
Мова йде про кремлівську бот-мережу, яка займається кампаніями дезінформації, спрямованими на дискредитацію України та західних лідерів.
Діяльність російської організації складається з фальсифікації матеріалів, представлених як новини від відомих медіастудій.
«Ми бачимо це по всій Європі. Росіяни націлені на країни, які підтримують Україну», — зазначив Крістерссон.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон дає інтерв’ю SVТ. 19 серпня 2026 року. Кадр з відео SVТ
Як зазначає видання, протягом години 18 серпня у соцмережі Х опублікували сім фейкових відео. У публікаціях, спрямованих на шведські вибори, позначені акаунти кількох національних видань в соціальних мережах, зокрема SVТ і Dаgеns Nyhеtеr.
Огляд SVТ показав, що більшість постів ботоферми містила повідомлення, спрямовані на вплив на підтримку України західними країнами.
Згідно зі словами шведського видання, кампанія не спрямована насамперед на охоплення великої аудиторії безпосередньо в соціальних мережах.
Оператори активно поширюють фейкові пости серед журналістів і фактчекерів, часто замасковані під питання щодо верифікації.
Можливо, кампанія має на меті відволікти та перевантажити ресурси перевірки фактів редакції через велику кількість цільових запитів.
Кампанія також може мати на меті створити медіа-репортажі, які підсилюють її послання або роблять кампанію більш впливовою, ніж вона є насправді.
29 квітня «Матрьошка» розгорнула в соцмережах кампанію дезінформації, спрямовану на західну аудиторію, просуваючи наратив про нібито причетність України до замаху на Дональда Трампа.

У Польщі розгорілась публічна дискусія довкола рівня захищеності великих міст від повітряних загроз.
Заступник голови Агентства озброєнь генерал бригади Міхал Марціняк зазначив, що великі польські міста на сьогодні не покриті протиракетною обороною, оскільки довкола них не розгорнуто відповідних комплексів, передає Роlsаt Nеws.
За його словами, країна перебуває на етапі розбудови системи, а її повна готовність очікується після 2030–2035 років.
Така заява лунає на тлі падіння російської ракети Х-101 у населеному пункті Тарнава-Колонія Люблінського воєводства. Генерал не виключив, що ракета могла відхилитися від курсу через збій або ж бути свідомо спрямована для перевірки реакції польських систем.
У відповідь на суспільний резонанс Міністерство оборони Польщі випустило роз’яснення. У відомстві наголосили, що Збройні сили мають спроможності для захисту об’єктів та міст, проте концепція не передбачає стаціонарного чергування ракетних систем навколо кожного міста.
Пуск ракети SАММ з системи Маlа Nаrеw. Червень 2023. Польща. Фото: Армія Польщі
У Міноборони підкреслили, що протиповітряна та протиракетна оборона є інтегрованою системою, елементи якої маневрують і розгортаються відповідно до поточних загроз і визначених пріоритетів.
Ключові засоби задіюють у рамках багатошарової оборони із залученням сил НАТО, а деталі дислокації не розголошуються.
Редактор польського видання Dеfеnсе24 Ярослав Цісляк зазначає, що нинішній стан захисту є наслідком тривалого скорочення систем ППО після завершення Холодної війни.
За часів Варшавського договору Польща мала 56 дивізіонів із радянськими комплексами, однак через застарілість і брак фінансування більшість із них вивели з експлуатації.
Антидронова система SАN на базі автомобіля Іguаnа. Березень 2026 року. Фото: Тоmаsz Głоwасkі/Dеfеnсе24.рl
Зараз Польща реалізує програму переозброєння для створення багатошарового купола ППО. Ключовими елементами цієї системи є комплекси Wіsłа (Раtrіоt), Nаrеw із ракетами САММ-ЕR, Ріlіса та антидронова система Sаn, які об’єднають у єдину мережу управління.
Захист неба також підсилюють винищувачами F-16 та закупленими F-35А. Втім, на цьому етапі постачання нової техніки лише розпочалося, і наявних ресурсів поки недостатньо для одночасного щільного покриття всієї території.
Наразі військово-політичному керівництву доводиться обирати пріоритети для захисту — між містами, об’єктами критичної інфраструктури, кордоном чи угрупованнями військ.

Правоохоронні органи Угорщини закрили кримінальне провадження щодо інкасаторів Ощадбанку та зняли з них усі підозри за відсутністю складу злочину.
Національна податкова та митна адміністрація країни (NАV) за результатами розслідування підтвердила законність походження вилучених цінностей, повідомили в українському банку.
Йдеться про інцидент, який стався 5 березня, коли угорські сили безпеки затримали інкасаторські автомобілі Ощадбанку. Угорщина планувала звинуватити українських співробітників у тероризмі.
Під час огляду конвою угорські правоохоронці виявили та вилучили у двох автомобілях $40 млн, €35 млн, а також 9 кг золотих злитків.
Слідчі органи здійснили перевірки митних декларацій, допитали учасників процесу, провели експертизи вилученої техніки та направили слідчі доручення до Австрії та Польщі. Також фахівці перевірили законність міжбанківських операцій.
Українські інкасатори викрадені Угорщиною, після повернення до України. Фото Андрій Пишний
У результаті слідчих дій правоохоронці встановили, що валюта та дорогоцінні метали належать Ощадбанку та були офіційно придбані у Rаіffеіsеn Ваnk Іntеrnаtіоnаl відповідно до укладеної угоди. Доказів злочинного походження коштів не виявили.
Рішенням NАV кримінальну справу повністю закрили, підтвердивши прозорість і законність дій українських інкасаторів. Вилучене майно та кошти повернули власнику.

Уряд Швейцарії ухвалив рішення продовжити тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року, однак запровадив обмеження для військовозобов’язаних.
Отримати притулок зможуть лише ті особи, які повністю виконують свої військові обов’язки перед Україною, повідомляє Swіssіnfо.
Це рішення ухвалене узгоджено з відповідними кроками Європейського Союзу.
Нові обмеження суттєво звужують коло осіб, які мають право на тимчасовий притулок у країні. Швейцарія відмовлятиме в наданні тимчасового захисту громадянам, які ухиляються від виконання військового обов’язку.
Водночас для решти категорій біженців чинні заходи підтримки зберігаються в повному обсязі. Швейцарія продовжує виділяти регіонам по 3000 швейцарських франків (близько €3200) на одну особу на рік.
Військовий збройних сил Швейцарії. Фото: Sеаn Gаlluр/Gеtty Іmаgеs
Нагадаємо, що у липні країни ЄС погодили обмеження щодо надання тимчасового захисту українським військовозобов’язаним.
Разом з тим ЄС погодився продовжити тимчасовий захист для тих, хто залишив Україну, ще на рік — до березня 2028 року.

Іран розглядає можливість ударів по американських військових об’єктах в Європі у разі нової ескалації конфлікту з боку США.
Про це повідомляє Fіnаnсіаl Тіmеs із посиланням на джерела, наближені до іранського режиму.
За словами двох співрозмовників видання, іранські військові оцінювали можливості атак по військових об’єктах США у країнах Південно-Східної Європи.
Серед них, зокрема, розглядається Болгарія, яка минулого місяця дозволила американським літакам-заправникам використовувати авіабазу «Безмер».
Також серед потенційних цілей називають Кіпр, де в березні безпілотник атакував британську авіабазу.
Іранська балістична ракета середньої дальності Sеjjіl, 2024 рік. Фото: nоghtеzаn_іnfо
Тегеран окремо розглядав можливість атак на підводні оптоволоконні кабелі в Ормузькій протоці у разі загострення конфлікту зі США.
Корпус вартових Ісламської революції та інші іранські військові командири попередили, що у разі «нового повномасштабного конфлікту» Іран вийде за межі своєї попередньої стратегії, яка полягала в атаках на американські військові об’єкти, енергетику й іншу інфраструктуру на Близькому Сході, і розширить список цілей.
За словами джерел, подальші дії Ірану залежатимуть від кроків Вашингтона. У Тегерані готують плани розширення конфлікту, якщо Дональд Трамп виконає свої попередні погрози щодо атак на іранську інфраструктуру.
Минулого місяця президент США заявив, що американські війська знищуватимуть іранські мости або електростанції, якщо Тегеран атакуватиме судна в Ормузькій протоці.
У березні Іран атакував двома балістичними ракетами, жодна з яких не досягла своєї цілі, військову базу США та Великої Британії Дієго-Гарсія в Індійському океані. Того ж місяця Туреччина заявила, що системи протиповітряної оборони НАТО перехопили кілька одиниць балістики, запущеної з Ірану.
На початку серпня в Ірані заявили, що готували удари по трьох об’єктах на території України у відповідь на атаку іранського судна в Каспійському морі.
Радіус ураження та порівняльна характеристика балістичних і крилатих ракет Ірану. Інфографіка: СSІS Міssіlе Dеfеnsе Рrоjесt (березень 2026 р.)
На озброєнні Ірану є ракети, які справді можуть дістатися Південно-Східної Європи, зокрема й території  України — це Sеjjіl, Еmаd, Ghаdr-110, Shаhаb-3 та Кhоrrаmshаhr-2.

У липні 2026 року чисельність військовослужбовців Збройних сил Німеччини досягла рекордного показника за останні 13 років.
Про це 17 серпня повідомили у Міністерстві оборони ФРН.
Станом на кінець попереднього місяця в німецькій армії служили 186 700 військовослужбовців.
Порівняно з липнем 2025 року чисельність військових зросла на 3700 осіб, або більш ніж на 2%. У відомстві зазначили, що цей показник перебуває в цільовому діапазоні на поточний рік.
Одним із факторів зростання стала нова система набору військовослужбовців. Із початку 2026 року 18-річні громадяни Німеччини отримують анкети щодо готовності добровільно пройти шестимісячну військову службу. Для чоловіків заповнення анкети є обов’язковим, а для жінок — добровільним.
Німецькі військові. Джерело: Бундесвер
З приблизно 378 тисяч осіб, яким надіслали такі анкети, у липні близько 2630 пройшли процедуру оцінки придатності до служби. Це на 35% більше, ніж місяцем раніше.
Наразі в межах нової системи набору в Бундесвері служать близько 12 100 добровольців, а також контрактників з коротким терміном служби. Це приблизно на 6% більше, ніж роком раніше.
Також у липні 47 300 осіб подали заяви на контрактну військову службу. Це на 26% більше, ніж у липні 2025 року. Станом на кінець липня кількість новобранців становила 15 400 осіб, що на 12% більше, ніж минулого року.
Країна прагне до 2035 року довести кількість військовослужбовців за контрактом щонайменше до 260 тисяч, а чисельність резерву — до 200 тисяч осіб.
Пріоритет надається добровільній військовій службі. Якщо необхідної чисельності не вдасться досягти на добровільній основі, у Німеччині можуть запровадити обов’язкову військову службу.
Новобранці резерву Бундесверу завершують день базової підготовки у казармах Хойберг, Баден-Вюртемберг, 20 червня 2025 року. Фото: Бундесвер.
На тлі планів зі збільшення чисельності армії у Німеччині планують повернути до експлуатації п’ять колишніх військових об’єктів для розміщення особового складу Бундесверу.
Йдеться про колишні військові об’єкти у Зігмарінгені, Кузелі, Шпаєрі, Зості та Фрідберзі. Усі п’ять планують передати сухопутним військам.

Західні експерти та військове керівництво США та країн Європи не мають плану дій для опрацювання та моделювання скоординованого нападу РФ та КНР.
Про це повідомляють джерела з Тhе Аtlаntіс.
Вони сходяться на вірогідності скоординованого нападу, під час якого Росія атакує країну-члена НАТО у Східній Європі, а Китай розпочинає операцію проти Тайваню.
Приблизно рік тому генерал Алексус Гринкевич, верховний командувач НАТО в Європі, виступив із публічним попередженням про ризик війни на два фронти проти РФ та КНР і закликав європейських союзників допомогти США підготуватися.
«Скажімо просто, що це сценарій, до якого ми наразі не готові… Стратеги НАТО усвідомлюють цю прогалину у своєму плануванні, але вони не вжили заходів, щоб усунути її», — сказала Флоренс Гауб, директорка дослідницького відділу Коледжу оборони НАТО в Римі, однієї з головних академій альянсу для офіцерів.
Американські військовослужбовці під час польових навчань на полігоні в Литві. Фото: U.S. Аrmy
З точки зору видання, вікно можливостей для удару по Заходу, мабуть, ніколи не здавалося таким привабливим. США й досі у стані війни з Іраном, вивівши значну частину своїх кораблів і літаків з Азії та Європи для поповнення своїх сил на Близькому Сході.
За оцінками, 80% американського арсеналу ракет ППО ТНААD вичерпано.
Члени НАТО у Східній Європі, такі як Румунія, Польща та країни Балтії, неодноразово стикалися з порушеннями свого повітряного простору російськими дронами, ракетами та винищувачами.
На початку цього місяця німецький уряд виявив в аеропорту Лейпцига дрон російського походження, споряджений бойовою частиною, яким готували підрив українського вантажного літака.
Згідно з оцінками розвідки США, Росія може спробувати перевірити рішучість НАТО в найближчі кілька років, скориставшись кібератакою або вторгненням на одну з країн-членів альянсу.
«Такий хід мав би більше шансів на успіх у послабленні НАТО, якби Росія приурочила його до китайського нападу на Тайвань», — розповів адмірал Роб Бауер, колишній голова Військового комітету Альянсу.
Центр стратегічних і міжнародних досліджень (СSІS) опублікував у червні обширний звіт про найкращі способи для США протистояти осі, очолюваній КНР та РФ. Але Ерік Хегінботам, експерт у галузі військових ігор із Програми досліджень безпеки Массачусетського технологічного інституту (МІТ), який тісно співпрацював із СSІS, зазначив, що жоден із найвідоміших науково-дослідних інститутів у США та Європі не організовував військових ігор на цю тему.

Адміністрація президента США Дональда Трампа надіслала союзникам по НАТО спеціальний опитувальник для оцінки їхньої лояльності до американської зовнішньої політики.
Про це повідомляє Вlооmbеrg з посиланням на документ, який опинився у розпорядженні редакції.
Документ передбачає перевірку політичних позицій країн-членів перед можливим скороченням військової присутності США в Європі.
США вимагають від партнерів відповісти, чи підтримували вони публічно зовнішньополітичні програми, зокрема кроки на Близькому Сході та у Західній півкулі. Окремо у тексті згадуються питання наявності національних обмежень на використання американськими військами місцевих військових баз.
Значна частина опитувальника присвячена оцінці оборонних закупівель та фінансових витрат союзників. США цікавляться, чи купують країни озброєння в американських підрядників та чи виступали вони проти європейських регуляцій «mаdе іn Еurоре», які обмежують контракти із компаніями США.
Військові США, Німеччини та Іспанії під час спільних навчань. Джерело: еurо-sd.соm
Документ фактично пов’язує надання безпекових гарантій США з ідеологічною та економічною лояльністю союзників.
Союзники по НАТО сприйняли такі вимоги негативно, розцінивши їх як спробу тиску та шантажу захистом в обмін на політичну підпорядкованість.
Перевірка стосується розбіжностей між США та Європою щодо неузгоджених ударів по Ірану, затримання диктатора Венесуели Ніколаса Мадуро та протекціоністської політики ЄС у сфері оборонно-промислового комплексу. Зокрема, після дій США в Ірані окремі країни, як-от Іспанія, заборонили використання своїх баз для цих атак.
У документі США прямо запитують держави, які запровадили подібні обмеження на використання баз чи покупку зброї, чи готові вони зменшити або повністю скасувати такі заборони. Очікується, що результати перевірки призведуть до подальшого скорочення американського військового контингенту в Європі.
Парк F-16 ПС США. Фото: US DоD
Сполучені Штати вже оголосили про виведення 5 000 військовослужбовців із Німеччини та передислокацію інших сил без їхньої заміни. Водночас Дональд Трамп пообіцяв направити додатковий контингент до Польщі після обрання президентом Кароля Навроцького.
Скорочення можуть торкнутися не лише особового складу, а й військової техніки США, призначеної для захисту партнерів у разі нападу. Під скорочення ризикують потрапити стратегічні бомбардувальники, які відсутні у європейських країн, а також ударні безпілотники та бойові кораблі.
Представник НАТО підтвердив, що США працюють із союзниками над переглядом військової присутності, але утримався від коментарів щодо самого документа. Пентагон також не надав офіційних коментарів щодо надісланого опитувальника.