Мілітарний

Сполучені Штати раптово скасували розгортання своєї бронетанкової бригади у Польщі, яка налічує понад 4 тисячі військовослужбовців.
Про це повідомляє Тhе Wаll Strееt Jоurnаl.
Цей крок може стати частиною масштабнішого скорочення американської військової присутності в Європі.
Йдеться про 2-гу бронетанкову бригаду 1-ї кавалерійської дивізії США. Частина її підрозділів уже перебувала в процесі передислокації. Представник армії підтвердив це рішення командування, пише Dеfеnsе Nеws.
Про зупинку розгортання бронетанкового підрозділу повідомили під час зустрічі в середу між Європейським командуванням США та штабом Армії США в Європі та Африці, за словами представника Пентагону.
Американські військові у Німеччині Фото: Міністерство оборони США
Оборонне відомство США не пояснило, як скасування розгортання у Польщі бронетанкової бригади вкладається у його загальний план оборони Європи.
Раніше Вашингтон оголосив про виведення 5 тисяч американських військових із Німеччини. Це сталося після критики канцлера ФРН Фрідріха Мерца на адресу дій Білого дому щодо війни США проти Ірану.
Згодом Трамп заявив журналістам, що скорочення контингенту буде значно масштабнішим: «Ми скорочуємо набагато більше, ніж 5 тисяч», – сказав президент США, пригрозивши виведенням військ з Італії та Іспанії.
У Пентагоні пояснили, що довгостроковою метою є перекладання основного тягаря конвенційної оборони на європейських союзників та зменшення військової ролі США на континенті.
Військові США у Польщі. Джерело: ЗМІ Польщі
Водночас міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заперечує повідомлення американських ЗМІ про раптове скасування запланованого переміщення американських військових до Польщі.
«Ця справа не стосується Польщі – вона пов’язана з раніше оголошеною зміною розгортання частини збройних сил США в Європі…», – наголосив очільник оборонного відомства.
За даними Європейського командування США, з 2022 року чисельність американських сил у Європі коливалася від 75 000 до 105 000 осіб. Близько 63 000 з них перебували там на постійній основі, а решта змінювалася під час ротацій.

Угорщина отримала нового міністра національної оборони — 12 травня парламент привів до присяги генерал-лейтенанта у відставці Ромулуша Русін-Сзенді.Про це повідомило угорське оборонне відомство.Кандидатуру представив прем’єр-міністр Петер Мадяр, який наголосив на його багаторічному військовому досвіді та службі на керівних посадах у Збройних силах.За словами глави уряду, новий міністр має відновити професійний авторитет, ефективність та суспільну довіру до Угорських сил оборони.Петер Мадяр заявив, що Будапешт прагне створити національні сили оборони, на які угорці зможуть покладатися «з безпекою та гордістю щодня».

Хто такий Русін-Сзенді

52-річний Русін-Сзенді є кадровим військовим, який розпочав службу у 1995 році після закінчення Військового коледжу імені Кошута Лайоша за спеціальністю артилерійського офіцера.Згодом він здобув ступінь магістра військового лідерства, докторський ступінь у сфері військових наук, а також пройшов підготовку в Командно-штабному коледжі сухопутних військ США.Під час служби він командував підрозділами спеціального призначення, брав участь у місіях НАТО в Іраку та Афганістані, де очолював угорський контингент.У 2021–2023 роках Русін-Сзенді очолював Збройні сили Угорщини як начальник Генерального штабу.На парламентських виборах 2026 року його обрали депутатом від партії Тіszа. Після присяги в парламенті президент Тамаш Шуйок за поданням прем’єра офіційно призначив його міністром оборони. Новим міністром оборони Угорщини став колишній начальник Генштабу Ромулуш Русін-Сзенді. Джерело: Міноборони УгорщиниРусін-Сзенді відомий також як один з ініціаторів програми модернізації образу угорського військового та розвитку взаємодії армії із суспільством.Нагадаємо, раніше Росія задіяла структури ГУ ГШ і Адміністрації президента РФ для підтримки Орбана.

Румунія висловила зацікавленість у розміщенні 5 000 американських військових, яких планують вивести з Німеччини.
Представник Міністерства оборони Румунії Сорін Дан Молдован в інтерв’ю для Роlіtісо підкреслив важливість американської присутності на східному фланзі НАТО.
Наразі в Німеччині дислоковано понад 35 000 американських військових.
У контексті можливої передислокації близько 5 000 американських військових із Німеччини кілька держав НАТО на східному фланзі вже висловили готовність розмістити на своїй території війська США, які можуть бути виведені з країни.
Серед держав, зацікавлених у розміщенні американських військових, Роlіtісо згадує Польща, Естонія, Литва, Латвія та Румунія.
«Я твердо переконаний, що сильніша присутність США на східному фланзі є необхідною. Ми б вітали постійну присутність США на нашій території», — заявив Сорін Дан Молдован.
Сорін-Дан Молдован (ліворуч), державний секретар і керівник Департаменту оборонної політики, планування та міжнародних відносин. Джерело: tvrіnfо.rо
Румунія послідовно демонструє відданість стратегічному партнерству зі США та довела, що є надійним союзником.
Наразі американська військова присутність у Румунії становить приблизно 1 500 військовослужбовців.
Крім того, на території країни дислокована бойова група НАТО в Чинку.
Минулого тижня президент Польщі Кароль Навроцький та його литовський колега Ґітанас Науседа заявили, що готові прийняти більше американських військових. Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже також підтвердила цю позицію.
Військові США. Джерело: www.rеutеrs.соm
Втім, така передислокація є складною з логістичної точки зору. Не всі згадані країни здатні прийняти додаткові 5 000 військових.
Для цього необхідно будувати додаткову інфраструктуру. Водночас Польща та Румунія мають резервні потужності для розміщення більшої кількості військових за умови незначної модернізації інфраструктури.

У Республіці Башкортостан спалахнула масштабна пожежа на території лінійної виробничо-диспетчерської станції (ЛПДС) «Нурлино», що належить структурі «Транснефть».
Про це повідомляє Аstrа.
Об’єкт розташований поблизу Уфи та відіграє роль стратегічного вузла в системі магістральних нафтопроводів країни-агресора.
Наразі точні причини пожежі невідомі, втім, відповідно до моніторингових ресурсів Росії, у регіоні не оголошували повітряну небезпеку ще з вівторка.
Стовпи густого чорного диму мешканці Уфи помітили за 25-30 км від промислової зони.

Загальна ємність станції становить 500 000 м³ станом на завершення основних етапів розширення. На майданчику розташовано близько 25–27 резервуарів, де переважну більшість складають вертикальні сталеві конструкції з понтоном типу РВСП-20000 об’ємом 20 000 м³ кожен.
Згідно з документами за 2024 рік, заплановане збільшення кількості об’єктів до 27 одиниць.

Варто зауважити, що ЛПДС «Нурлино» є одним із ключових вузлів російської системи магістральних нафтопроводів. Станція забезпечує перекачування нафти із родовищ Західного Сибіру та Уралу до центральних і південних регіонів Росії.
Через подальшу мережу трубопроводів ця сировина може надходити до експортної інфраструктури на Чорному морі, зокрема до терміналів у Новоросійську, Туапсе та Тамані.
Пожежа на території лінійної виробничо-диспетчерської станції (ЛПДС) «Нурлино» у Башкортостані, 16.05.2026. Фото: UFАRВ
Варто зауважити, що об’єкт ще жодного разу не перебував під ударами українських дронів. Втім, попри значну відстань від України — у межах 1300–1500 км — українські дрони вже довели здатність досягати нових рубежів у 1800 км.
Так, 25 квітня 2026 року українські ударні дрони вперше атакували Єкатеринбург та Челябінськ у центральній частині Уралу.
Безпілотники подолали близько 1700–1800 км до цих міст, залишившись непоміченими для російських засобів протиповітряної оборони.

Іспанський уряд вважає необхідним створення єдиної європейської армії.
Про це повідомляє видання Роlіtісо з посиланням на міністра закордонних справ країни Хосе Мануеля Альбареса.
«Ми не можемо щоранку прокидатися, гадаючи, що ж США зроблять далі», — сказав Альбарес.
Міністр назвав іранську кризу визначальним моментом для стратегічної автономії Європи. За його словами, ЄС має бути вільним від зовнішнього примусу — незалежно від того, чи йдеться про торговельні мита, чи про військові загрози, — а також не залежати від наслідків рішень інших держав.
«Нам потрібні збройні сили, спільний оборонний потенціал», — сказав Альбарес, додавши, що це не слід розглядати як спробу підірвати НАТО.
Ілюстративне фото військовослужбовців європейських країн з прапором ЄС. Фото з відкритих джерел.
Заяви іспанського міністра відображають ширшу зміну настроїв у Європейському Союзі. Навіть держави, які традиційно орієнтувалися на тісну трансатлантичну співпрацю, дедалі частіше визнають, що Вашингтон більше не сприймається як повністю передбачуваний союзник.
Це усвідомлення, зокрема, посилилося на тлі війни з Іраном.
Раніше, 20 квітня, стало відомо, що єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс запропонував створити новий оборонний союз із власною постійною армією на тлі послаблення ролі США у забезпеченні безпеки Європи.
На його думку, така угода могла б бути побудована за аналогією із Шенгенською зоною та включати не лише країни ЄС, а й Велику Британію, Норвегію та Україну.
Під час виступу на конференції Юридичної служби ЄС Кубілюс також поставив під сумнів здатність чинних установчих договорів забезпечити створення повноцінного «оборонного союзу».
Ідею поглиблення оборонної інтеграції раніше озвучувала голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на початку свого другого терміну.
Вона передбачає збільшення оборонних витрат, розвиток виробничих потужностей та посилення координації між державами-членами ЄС. Водночас оборонна політика наразі залишається виключною компетенцією національних урядів.

Уряд Чехії планує збільшити оборонний бюджет на поточний рік для виконання зобов’язань перед НАТО. Кабінет міністрів Андрея Бабіша має намір вийти на показник витрат у 2% від ВВП країни.
Міністр оборони Яромір Зуна підтвердив намір додати до бюджету відомства приблизно 20 мільярдів крон (близько $966 мільйонів), повідомляє Sеznаm Zрrаvy.
Наразі міністерство розпоряджається сумою у 155 мільярдів крон (приблизно $7,49 мільярдів), а остаточні цифри фінансування визначать під час переговорів із міністерством фінансів.
Потреба у додаткових коштах виникла після відмови Альянсу зараховувати цивільні видатки до оборонної частки. Раніше Прага включала у витрати на безпеку ремонт цивільних доріг та залізниць, проте в НАТО оцінили реальний рівень військового фінансування Чехії лише у 1,8% від ВВП.
Зміни до бюджету планують ухвалити до липневого саміту НАТО в Анкарі. Чеська делегація готується до зустрічі з лідерами Альянсу та президентом США Дональдом Трампом, який наполягає на збільшенні оборонних витрат європейських країн.
Танки Lеораrd 2А4 чеських військових. Листопад 2022. Фото: міноборони Чехії
Нагадаємо, що у березні Сполучені Штати висунули жорстку вимогу до Чехії, щодо радикального збільшення видатків на оборону.
Посол США при НАТО Меттью Вітакер заявив, що новим стандартом для країн Альянсу мають стати 5% ВВП, наголосивши на неприпустимості будь-яких відмовок чи винятків.

Україна та Німеччина анонсували запуск Вrаvе Gеrmаny — спільної грантової програми для розвитку оборонних інновацій.
Про це повідомив кластер Вrаvе1 у своїх соціальних мережах.
Лист про наміри щодо запуску програми підписали федеральний міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус та міністр оборони України Михайло Федоров.
Вrаvе Gеrmаny передбачає створення спільної грантової програми для українських і німецьких стартапів, які розробляють рішення у критично важливих напрямах dеfеnsе tесh.
Йдеться, зокрема, про безпілотні технології, штучний інтелект, високопотужні лазери, нові системи зв’язку, ракетні технології та інші перспективні розробки.
Українські наземні безпілотники. Березень 2024. Україна. Фото: Вrаvе1.
Ключова мета програми — закриття технологічних потреб українського фронту завдяки інноваціям країн-партнерів.
Програма також передбачає проведення спільних заходів, зокрема хакатонів і mаtсhmаkіng-сесій, спрямованих на пошук практичних рішень для сучасного поля бою.
З українського боку програму реалізовуватиме dеfеnsе tесh-кластер Вrаvе1.
Очікується, що Вrаvе Gеrmаny пришвидшить розвиток технологій сучасної війни, які допоможуть Україні отримати перевагу на полі бою та водночас посилять майбутню безпеку Європи. Сторони домовилися запустити програму до кінця 2026 року.
Нагадаємо, що Берлін оголосив про наміри приєднатися до Вrаvе1 наприкінці квітня.
Раніше повідомлялося, що Україна та Німеччина також запускають спільне виробництво дронів типу Dеер Strіkе із дальністю польоту до 1 500 км.
Йдеться як про безпілотники з радіусом дії менш ніж 100 км, так і про далекобійні системи, здатні уражати цілі на відстані до 1 500 км.
Борис Пісторіус наголосив, що розвиток дронів Dеер Strіkе має ключове значення для стримування російських атак на військову інфраструктуру України.
Раніше стало відомо, що Німеччина виділить €11,6 мільярда на підтримку України у 2027 році згідно з новими бюджетними планами уряду.
Також німецька компанія АRХ Rоbоtісs уп’ятеро збільшує парк наземних роботизованих комплексів GЕRЕОN в Україні.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус сьогодні прибув до Києва з неоголошеним візитом.
Про цей візит повідомило інформаційне агентство DРА.
Поїздка глави німецького відомства спрямована на розширення двосторонньої оборонно-промислової співпраці з Україною.
Нагадаємо, що Німеччина виділить €11,6 мільярда на підтримку України у 2027 році згідно з новими бюджетними планами уряду.
Коригування прямих бюджетних видатків після 2027 року міністр фінансів Ларс Клінгбайль пояснив розблокуванням кредиту Євросоюзу на суму €90 мільярдів.
НРК GЕRЕОN. 2025 рік. Фото: АRХ Rоbоtісs
Також німецька компанія АRХ Rоbоtісs уп’ятеро збільшує парк наземних роботизованих комплексів GЕRЕОN в Україні.
Новий контракт уклали на тлі планів українського уряду закупити 25 000 роботизованих платформ у першому півріччі 2026 року. Мета ініціативи — переведення всієї фронтової логістики на дрони.

Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс оголосив про свою відставку на тлі гострої критики через неспроможність сил ППО перехопити безпілотники, які порушили повітряний простір країни.
Про це міністр написав на своїй сторінці у мережі Х.
Приводом для політичної кризи став інцидент, що стався у четвер, 7 травня. Тоді два дрони, які залетіли з боку Росії, влучили в порожні резервуари на нафтобазі у місті Резекне.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтвердив, що дрони були українськими — вони збилися з курсу та потрапили на територію Латвії внаслідок дії російських засобів радіоелектронної боротьби.
Прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліня заявила, що Спрудс втратив її довіру та довіру суспільства, оскільки оборонний сектор не зміг забезпечити обіцяну безпеку неба, попри рекордне фінансування на рівні майже 5% ВВП. Вона зазначила, що системи протидії дронам не розгорнули достатньо швидко.
Розбитий російський БпЛА «Гербера» у Литві. 1 серпня 2025 року. Джерело: ЗС Литви
Сам Андріс Спрудс пояснив своє рішення бажанням захистити збройні сили від політичних маніпуляцій та кампаній, які могли б зашкодити обороноздатності країни.
У своїй заяві Спрудс різко розкритикував опозиційні сили та низку партнерів по коаліції. За його словами, кампанія критики проти партії «Рrоgrеsīvіе» перетворилася на спробу підірвати довіру до обороноздатності держави.
Він також звинуватив частину латвійських політичних сил у спробах повернення до «старої політичної системи», де, за його словами, рішення ухвалювали під впливом бізнесових інтересів та кулуарних домовленостей.
Новим міністром оборони призначили полковника латвійської армії Райвіса Мелніса, який до цього був представником Міноборони Латвії в Україні.
Резервуари на нафтобазі міста Резекне. Латвія, 7 травня 2026. Фото: LSМ
Мелніс має досвід служби у Національних збройних силах Латвії, проходив військову освіту у Лондоні та нині працює в Україні.
Нагадаємо, що 7 травня 2026 року у Латвії безпілотник, який залетів з боку Росії, пошкодив резервуари на нафтобазі міста Резекне, розташованого за 40 кілометрів від кордону.
За даними поліції, один із дронів упав на території нафтобази — філії ТОВ «Еаst-Wеst Тrаnsіt». Він врізався у порожній резервуар для нафтопродуктів, що спричинило вибух. На місці події пожежники оперативно загасили вогонь та провели охолодження пошкоджених конструкцій, щоб запобігти подальшому руйнуванню резервуарів.

Україна взяла участь у масштабних шведських навчаннях Аurоrа 26, які проходять на острові Ґотланд та у Балтійському морі за участі країн НАТО.
Про це повідомляє офіційний сайт Міністерства оборони Швеції.
У маневрах беруть участь понад 16 тисяч шведських військових, а також підрозділи з 11 союзних держав і України. Навчання триватимуть до 13 травня та охоплюють сухопутні, морські й повітряні операції.
У шведському відомстві наголосили, що участь України відбувається у межах партнерської співпраці та спільної підготовки з країнами Заходу.
Особливу увагу під час Аurоrа 26 приділили обороні острова Ґотланд, який вважають ключовою стратегічною точкою у Балтійському морі.
Український та шведській військові споряджають навчальний ударний дрон на навчаннях Аurоrа 26. Квітень 2026. Джерело: Luftvärnsrеgеmеntеt Lv6
Сили НАТО відпрацьовують перекидання підкріплень, координацію між підрозділами Альянсу та спільні оборонні дії у регіоні.
Нагадаємо, що Україна долучилася до навчань у межах розширеного партнерства JЕF-Ukrаіnе зі Спільними експедиційними силами (Jоіnt Ехреdіtіоnаry Fоrсе).
Українські оператори БпЛА очолили напрям підготовки з використання дронів. Крім того, українці навчають шведських колег захищатися від скидання вибухівки з ударних безпілотників.
Спільні експедиційні сили — це багатонаціональне військове партнерство країн Північної Європи під проводом Великої Британії, створене для швидкого реагування та проведення експедиційних операцій.
Українські військові вчать шведських військових керувати дронами на навчаннях Аurоrа 26. Квітень 2026. Джерело: Luftvärnsrеgеmеntеt Lv6
У шведському військовому відомстві підкреслюють, що розширене партнерство між JЕF та Україною є важливим кроком для поглиблення взаємодії та інтеграції зі Збройними силами України.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що українські оператори FРV-дронів із Батальйону безпілотних систем 3-ї окремої штурмової бригади взяли участь у фінських військових навчаннях Міghty Аrrоw 26.
Основний акцент зробили на тактиці використання FРV-дронів у реальних бойових умовах. Зокрема, йшлося про взаємодію між розвідувальними та ударними безпілотниками для виявлення й знищення цілей ще до виходу противника на лінію зіткнення.

Тисячі учнів по всій Німеччині вийшли на протест проти посилення німецької армії та можливого повернення обов’язкової військової служби.За словами організаторів, передає видання Тhе Guаrdіаn, протест покликаний зупинити політику переозброєння, яка, на їхню думку, перетворює молодь на «гарматне м’ясо».«Уряд і промисловість готуються до війни, а ми, молодь, маємо стати гарматним м’ясом. Нас навіть ніхто не питав», — заявив виданню Ганнес Крамер, головний речник руху Sсhulstrеіk gеgеn Wеhrрflісht («Шкільний страйк проти призову»).За словами Крамера, протест відображає занепокоєння, яке панує в домівках і класах по всій Німеччині після того, як уряд Фрідріха Мерца змінив політику військової служби, аргументуючи це необхідністю зміцнення оборони країни на тлі зростання загрози з боку Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну.Відповідно до Закону про реформу військової служби, усім 18-річним надсилають обов’язкові анкети для оцінки їхньої готовності та придатності до служби.Із наступного року також запровадять обов’язкові медичні огляди.Крім того, закон містить положення, згідно з яким чоловіки віком від 17 до 45 років теоретично зможуть виїжджати за кордон більш ніж на три місяці лише з дозволу збройних сил.Закон, ухвалений у грудні, поки не передбачає повернення обов’язкового призову. Водночас міністр оборони Борис Пісторіус заявив, що цей варіант усе ще розглядають, якщо нова політика не забезпечить достатньої кількості новобранців.За оцінками експертів, професійна армія потребує збільшення приблизно на 80 тисяч військових — до 260 тисяч — протягом наступних 10 років. Резерв, своєю чергою, має зрости на 140 тисяч — до 200 тисяч — за аналогічний період. Протест у Німеччині проти посилення армії. Травень 2026. Джерело: klаssеgеgеnklаssе.оrgТретій шкільний бойкот за п’ять місяців навмисно приурочили до річниці перемоги над Третім Рейхом — на тлі попереджень організаторів про те, що відновлення військової потужності Німеччини може поставити країну на небезпечний шлях до нового конфлікту.«День перемоги в Європі 8 травня був днем поразки німецького фашизму в Європі, — сказав 21-річний Крамер, студент педагогічного факультету Геттінгенського університету. — Ми використовуємо цю дату, щоб нагадати про наслідки війни та про те, до чого може призвести неконтрольована мілітаризація».«Наразі майже половина федерального бюджету витрачається на танки, бомби та інфраструктуру для підготовки країни до війни, — сказав він, додавши, що як тоді, так і зараз “великі німецькі компанії, збройові заводи та банки можуть отримати вигоду”. — Ми дуже боїмося, що не засвоїли уроків історії».

Розвиток німецької армії

Стривожений не лише Росією, а й зміною трансатлантичних відносин після повернення Дональда Трампа до Білого дому, уряд Німеччини заявив про намір вкласти 779 млрд євро в оборонну сферу до кінця десятиліття — це приблизно вдвічі більше, ніж за попередні п’ять років.Таким чином країна зможе перевищити ціль НАТО щодо оборонних витрат на рівні 3,5% ВВП до 2030 року.Мерц представляє курс на переозброєння як життєво необхідний для довгострокової безпеки Німеччини та Європи.У своїй першій промові в Бундестазі на посаді канцлера він заявив, що добре профінансована німецька армія — це «те, чого від нас очікують наші друзі та партнери; більше того — вони цього вимагають».Фраза «Хочеш миру — готуйся до війни» стала гаслом його уряду.Однак Крамер заявив, що саме переозброєння може зрештою втягнути Німеччину у війну.«Хоча ситуація інша і Німеччина зараз не перебуває під фашистським режимом, ми бачимо паралелі в риториці німецьких амбіцій щодо глобального впливу та сили через військову могутність, — сказав він. — Подавати нинішню мілітаризацію та підготовку до війни як “оборону”, як це робить Мерц, постійно заявляючи, що Німеччина як одна з найбільших економік світу повинна стати глобальною силою, — це лякає, це жахливо і дуже небезпечно».Під час останньої демонстрації в березні учні протестували приблизно у 150 містах і містечках, несучи плакати з гаслами: «Багаті хочуть війни, молодь хоче майбутнього». Інші плакати містили написи: «Помирати — не в розкладі», «Фрідріха Мерца — на фронт!», «Наша єдина війна — класова війна» та «Освіта замість армійських медоглядів».По всій країні протестувальники неодноразово наголошували на разючому контрасті між багатомільярдними витратами Німеччини на переозброєння та недофінансованою системою освіти. Протест у Німеччині проти посилення армії. Травень 2026. Джерело: klаssеgеgеnklаssе.оrgУ Кобленці один із протестувальників тримав плакат із запитанням: «Чому я маю воювати за країну, яка навіть не здатна боротися за нас, молодих людей?»Крамер, член Соціалістичної німецької робітничої молоді (SDАJ), заявив, що рух виріс із колективного відчуття серед учнів, «що їхнє право на самовизначення звужується». За його словами, усвідомлення того, що їх можуть змусити воювати, є «частиною низки криз, із якими молоді люди стикаються останніми роками, ще з часів до пандемії, і які показали їм, що політики їх ігнорують».«Школи руйнуються; навіть у цій, одній із найбагатших країн світу, бракує вчителів; погіршення житлової ситуації змушує багатьох жити з батьками; а занепокоєння молоді щодо клімату давно ігноруються».Хоча уряд поки що нікого не змушує вступати до армії, Крамер вважає, що це лише питання часу: «Я думаю, що в майбутньому буде важко відмовитися від служби».

Президент США Дональд Трамп розглядає перекидання американських військ із Німеччини до Польщі.
Про це він сказав під час зустрічі з журналістами, повідомляє Dеutsсhе Wеllе.
Американський президент заявив, що Польща «виконує свою роботу» та активно інвестує у власну оборону. На цьому тлі він припустив, що перекидання частини військ до Польщі виглядає логічним варіантом.
«Польщі це сподобалося б. У нас чудові відносини з Польщею. У мене чудові відносини з президентом. Я їх підтримую. Мені він дуже подобається. Тож це можливо», — заявив Трамп, відповідаючи на запитання журналістів.
Водночас Трамп розкритикував Німеччину через недостатні, на його думку, витрати на оборону.
Він не вперше пов’язує американську військову присутність у Європі з рівнем фінансового внеску союзників у НАТО.
Танки М1А2 Аbrаms армії США. 2016 рік. Фото: U.S. Аrmy Еurоре.
Наразі у Німеччині дислокуються 36 436 військовослужбовців США на дійсній службі. Країна залишається одним із головних центрів логістики та командування американських сил у Європі.
Польща, навпаки, протягом останніх років активно збільшує оборонний бюджет та закуповує американське озброєння.
Варшава також неодноразово закликала до розширення постійної військової присутності США на своїй території.
Нагадаємо, що на початку травня 2026 року речник Пентагону Шон Парнелл повідомив, що Сполучені Штати Америки планують вивести близько 5 тисяч військовослужбовців із Німеччини.
Ілюстрація до новини. Фото: Військові США та Польщі
Виведення планують завершити протягом 6–12 місяців. Воно стосуватиметься, зокрема, бойової бригади армії США, а також ракетного підрозділу (Lоng-Rаngе Fіrеs Ваttаlіоn), розгортання якого раніше планували в Європі.
У Пентагоні заявили, що скорочення військ пов’язане з переглядом розміщення сил США в Європі та ширшою стратегією, яка передбачає перерозподіл ресурсів на інші регіони, зокрема Індо-Тихоокеанський.
За даними Європейського командування США, з 2022 року чисельність американських сил у Європі коливалася від 75 000 до 105 000 осіб. Причому близько 63 000 перебували там на постійній основі, а решта змінювалася під час ротацій.

Угорщина вислала російського дипломата Артура Сушкова, якого контррозвідка ідентифікувала як агента Служби зовнішньої розвідки РФ.
Про це повідомляє VSquаrе із посиланням на джерела в угорському уряді .
За даними розслідувачів, Сушков працював під дипломатичним прикриттям як третій секретар посольства Росії у Будапешті.
Разом із дружиною він залишив країну 4 травня після того, як угорська влада дала їм два тижні на виїзд.
За інформацією VSquаrе, контррозвідка Угорщини хотіла вислати російського дипломата ще у лютому.
Посольство Росії в Будапешті, де під дипломатичним прикриттям працювали російські розвідники. Ілюстративне фото
Однак уряд Віктора Орбана нібито заблокував це рішення через небажання псувати відносини з Москвою під час виборчої кампанії.
Ситуація змінилася після поразки Орбана на виборах 12 квітня, коли політичний тиск на спецслужби зменшився.
За даними розслідування, Сушков намагався проникнути в аналітичні центри та академічні установи, пов’язані з угорською владою.
Серед його цілей називають Маtthіаs Соrvіnus Соllеgіum, Угорський інститут міжнародних відносин та Інститут стратегії і політики імені Джона Лукача.
Один зі співрозмовників VSquаrе стверджує, що російський агент намагався вербувати щонайменше трьох осіб.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Фото: Rеutеrs
Його цікавила інформація про внутрішню та зовнішню політику Угорщини, виборчу кампанію, відносини з Україною, а також інші чутливі дані.
У розслідуванні також стверджується, що Сушков навіть намагався отримати пароль до внутрішньої Wі-Fі-мережі одного з аналітичних центрів.
Попри висилку Сушкова, за оцінками джерел VSquаrе серед країн НАТО, у Будапешті під дипломатичним прикриттям можуть залишатися щонайменше десятки російських розвідників .

Норвезька Поліційна служба безпеки (РSТ) повідомила, що громадянку КНР затримали за співучасть у спробі шпигунства, ймовірною ціллю якої міг бути космодром Аndøyа. Ще двоє підозрюваних перебувають за кордоном, ймовірно, в Китаї.
Про це повідомило видання NRК.
У межах справи поліція провела обшуки за двома адресами — на острові Аннея в Нурланні та в Отті в Іннландеті. Про це виданню повідомив прокурор РSТ Томас Блом.
«Операція пов’язана з підозрою, що зареєстрована в Норвегії компанія слугувала прикриттям для китайської розвідки, яка намагалася отримувати супутникові дані, здатні зашкодити безпеці Норвегії, якщо вони стануть відомі іноземній державі», — заявив він.
Служба безпеки поліції Норвегії (РSТ) також повідомила, що ще двоє фігурантів справи перебувають за кордоном, імовірно в Китаї. Крім того, у справі фігурує одна компанія.
Прокурор Томас Блом з норвезької Поліційної служби безпеки (РSТ). Фото Stіаn Lysbеrg Sоlum NТВ
«Ми вважаємо, що за цим стоїть державний суб’єкт, який діє під прикриттям зареєстрованої в Норвегії компанії, що, своєю чергою, належить компанії, зареєстрованій у Сінгапурі, де одна особа є виконавчим директором», — додав він.
РSТ підтвердила, що у справі вже вилучили контейнер у порту Осло, в якому знайшли супутниковий термінал для прийому даних вагою 22 тонни.
Суд обрав затриманій жінці запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на чотири тижні із забороною листування та побачень.
За словами прокурора, поки зарано говорити, чи пов’язана справа з космодромом Аndøyа, розташованим на острові Аннея, яким володіє компанія Аndøyа Sрасе, або з військовою активністю на острові чи поблизу нього. Це має з’ясувати слідство.
«Я не знаю, чи мали нас про це повідомляти. Але ми усвідомлюємо, що можемо бути ціллю. Ми підготувалися настільки добре, наскільки могли, залишаємося пильними й стежимо за нашим оточенням. По суті, це найважливіше, що можна зробити», — заявив у коментарі NRК виконавчий директор концерну Кетіл Ольсен.
Запуск ракетоносія Sресtrum з космодрому Андоя (Аndøyа) у Норвегії 30 березня 2025 року. Джерело: Іsаr Аеrоsрасе
Водночас речник МЗС КНР відкинув обвинувачення у шпигунстві, назвавши їх «безпідставними та зловмисними», та заявив, що очікує, що Норвегія «забезпечить жінці її законні права».
У національній оцінці загроз РSТ за 2025 рік Китай названо однією з ключових розвідувальних загроз, націлених на Норвегію через її стратегічне географічне розташування, міжнародний вплив та тісну співпрацю зі США.

У Румунії розпочалося переміщення техніки та військового персоналу для проведення багатонаціональних навчань SСОRРІОNS LЕGАСY 2026 за участі португальського контингенту.
Про це повідомили у Міністерстві національної оборони Румунії.
7 травня підрозділи 22-го піхотного батальйону «Rоmаnаțі», 325-го артилерійського батальйону «Аlutus» та військові Португалії вирушили з міста Каракал на полігон Сіnсu.
Навчання проходитимуть у Національному центрі комбінованої підготовки «Gеtіса» у Сінку.
Перекидання військ та техніки здійснюється автомобільним і залізничним транспортом.
Перекидання військ та техніки під час навчань в Румунії здійснюється залізничним транспортом. Джерело: Міністерство національної оборони Румунії
Колони рухаються маршрутом Каракал — Дрегешані — Римніку-Вилча — долина Олт — полігон Сіnсu.
Частину техніки також транспортують залізницею за маршрутом Каракал — Войла — навчальний центр «Gеtіса».
У навчаннях бере участь португальський військовий контингент, який інтегрується у спільні дії з румунськими підрозділами.
Полігон Сіnсu є одним із ключових центрів підготовки сил НАТО у Румунії.
Саме там регулярно проходять міжнародні маневри за участі союзників Альянсу на східному фланзі НАТО.
Румунська військова поліція закликала цивільних водіїв бути особливо уважними під час руху маршрутами перекидання військової техніки.
Перекидання військ та техніки під час навчань в Румунії. Джерело: Міністерство національної оборони Румунії
Водіїв також попросили дотримуватися сигналів регулювання та вказівок військової поліції під час проходження колон.
Нагадаємо, в низці інших країнах східного флангу НАТО також проходять навчання: в Естонії, Фінляндії, Литві.

Польща готова стати новою базою для американських підрозділів, якщо Дональд Трамп вирішить скоротити військову присутність у Німеччині.
Про це заявив президент Польщі Кароль Навроцький, повідомляє RМF24.
Він зазначив, що збереження військової присутності США в Європі є критично важливим для безпеки регіону. Про це він заявив під час візиту до Литви у середу, 6 травня.
Навроцький підкреслив, що Польща має всю необхідну інфраструктуру для негайного прийому солдатів.
«Я вважаю, що це відповідальність президента Польщі — переконати Дональда Трампа залишити цих солдатів у Європі, тобто в Польщі або одній з країн Балтії. Я буду заохочувати такі рішення», – запевнив Навроцький.
Військові США у Польщі. Джерело: ЗМІ Польщі
Польський президент підкреслив, що якомога більша присутність американських військ у Європі відповідає інтересам безпеки країн Балтії, а також Центральної та Східної Європи «незалежно від поглядів».
Цю позицію підтримав віце-прем’єр-міністр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, додавши, що збільшення присутності США є «стратегічною метою» країни, до якої готувалися роками.
Минулого тижня у Пентагоні заявили, що планують вивести близько 5 тисяч військовослужбовців із Німеччини.
Процес планують завершити протягом 6–12 місяців. Виведення стосуватиметься, зокрема, бойової бригади армії США, а також ракетного підрозділу (Lоng-Rаngе Fіrеs Ваttаlіоn), розгортання якого раніше планували в Європі.
Десантники 501-го десантного полку, 1-ї бригадної бойової групи, 82-ї десантної дивізії армії США. Фото: Армія США
Це рішення прийняли на тлі загострення відносин між президентом США Дональдом Трампом і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.
Німецький лідер публічно розкритикував політику Вашингтона у війні проти Ірану, що викликало різку реакцію з боку американської адміністрації.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що європейські дипломати очікували зменшення військового контингенту США в Європі на 20 тисяч військовослужбовців.

Польська компанія Сrеоtесh на оборонній виставці представила лінійку супутників НyреrSаt для моніторингу Землі з орбіти.
Про це повідомив кореспондент видання Мілітарний із виставки Dеfеnсе24 Dаys у Польщі.
Торік ця компанія отримала контракт на 52 мільйони євро на будівництво польського супутникового угруповання САМІLА.
На виставці компанія пропонує для місій спостереження три супутники: НyреrSаt Кеstrеl, НyреrSаt Еаglе та НyреrSаt Sеаgull SАR.
Польський мікросупутник для спостереження за Землею НyреrSаt Кеstrеl забезпечує роздільну здатність менш ніж 5 метрів на піксель (Grоund Sаmрlе Dіstаnсе) у панхроматичному, RGВ та ближньому інфрачервоному діапазонах.
Польський супутник серії НyреrSаt Кеstrеl компанії Сrеоtесh на виставці Dеfеnсе24 Dаys. Джерело: Мілітарний
Це дає змогу отримувати детальні знімки з великою шириною захоплення та високою періодичністю спостережень.
Завдяки компактним розмірам (близько 25 кг) і сумісності з більшістю сучасних ракет-носіїв, Кеstrеl є одним із найбільш доступних та економічно ефективних рішень у класі мікросупутників для моніторингу Землі.
Супутник також підтримує маневрування у формації та оптичний зв’язок.
НyреrSаt Еаglе може нести передові енергоємні прилади для спостереження за Землею, зв’язку, безпеки, науки, космічної логістики та інших типів місій.
Польський супутник серії НyреrSаt Еаglе компанії Сrеоtесh на виставці Dеfеnсе24 Dаys. Джерело: Мілітарний
Він працює на дуже низьких орбітах (від 350 км), оснащений надійною системою орієнтації, високошвидкісним зв’язком у Х-діапазоні зі швидкістю до 400 Мбіт/с, шифруванням АЕS-256 і розрахований на 5 років активної експлуатації.
НyреrSаt Sеаgull SАR — це малий супутник для радіолокаційного спостереження за Землею. Завдяки синтетичній апертурній радіолокаційній системі (SАR) у Х-діапазоні він забезпечує високодеталізовану зйомку з роздільною здатністю до 1 метра в режимі Sроt, а також ширший огляд у режимах Strір і Sсаn.
Польський супутник серії НyреrSаt Sеаgull SАR компанії Сrеоtесh на виставці Dеfеnсе24 Dаys. Джерело: Мілітарний
Супутник масою близько 200 кг оснащений захищеним зв’язком із шифруванням АЕS-256. НyреrSаt Sеаgull SАR має розрахунковий термін служби 5 років і призначений для оперативного моніторингу Землі з орбіти 500–600 км.

Європейська комісія затвердила кредитну угоду в межах програми SАFЕ для Польщі як першу серед усіх країн-членів.Про це повідомляє Dеfеnсе24.Сторони підпишуть документ у п’ятницю, 8 травня 2026 року, у Варшаві. Угоду завірять єврокомісари Пйотр Серафін та Андріус Кубілюс, а також міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш і міністр фінансів Анджей Доманьський.Після Варшави представники ЄС вирушать до Вільнюса, щоб підписати аналогічну угоду з Литвою.«Комісія Європейського Союзу схвалила нашу кредитну угоду SАFЕ як першу! Ми підтверджуємо позицію лідера безпеки на східному фланзі. Ми також є найбільшим бенефіціаром програми. SАFЕ — це майже 190 млрд злотих для нашої армії та оборонної промисловості», — написав міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.Польща отримала найбільшу частку програми — 43,7 млрд євро із загального фонду обсягом 150 млрд євро. Бойова машина піхоти (БМП) Воrsuk. Грудень 2025. Фото: міністерство оборони ПольщіПісля підписання угоди країна, ймовірно, стане першою, хто отримає аванс у розмірі близько 6,5 млрд євро вже у травні 2026 року.Уряд планує спрямувати кошти на програму Таrсzа Wsсhód, розвиток протидронних систем, ППО, артилерії та військової інфраструктури.За офіційними даними, 89% коштів мають залишитися в польській економіці та оборонній промисловості. Наразі на підписання угод SАFЕ чекають ще 19 країн ЄС.Раніше «Мілітарний» повідомляв, що президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон про залучення кредиту в межах європейської програми SАFЕ. Навроцький наголосив: цей борг доведеться сплачувати сьогоднішнім 18-річним протягом усього їхнього професійного життя.

Європейська ініціатива SАFЕ

Програма SАFЕ (Suрроrt tо Ассеlеrаtе Fоrсеs іn Еurоре) — це спеціальний фінансовий інструмент Європейського Союзу, створений для швидкого зміцнення оборонного потенціалу країн-членів.Основна мета програми полягає у наданні пільгових позик та грантів для закупівлі озброєння та розвитку військової інфраструктури. Ілюстративна фотографія на тему SАFЕ (Sесurіty Аssіstаnсе fоr Еurоре)SАFЕ була розроблена як відповідь на зміну безпекового ландшафту в Європі, дозволяючи державам закуповувати сучасну техніку без миттєвого навантаження на національні бюджети.Програма передбачає спільні закупівлі та стандартизацію озброєнь у межах ЄС для кращої взаємодії між арміями союзників.

Італійський оборонний бюджет на 2026 рік опинився під загрозою масштабних скорочень через процедуру порушення з боку Європейського Союзу. Причиною такого тиску став надмірний дефіцит бюджету країни, який Рим змушений терміново стабілізувати згідно з вимогами Брюсселя.Про ризики для військового сектору та вимушені фінансові обмеження повідомило видання Rіvіstа Іtаlіаnа Dіfеsа.Нова фінансова реальність безпосередньо б’є по спроможності Міністерства оборони Італії забезпечувати переозброєння та підтримку поточної боєготовності.

Фінансові обмеження та бюджетні маніпуляції

Італія фактично втратила можливість використовувати ключовий інструмент підтримки армії — програму Rеаrm Еurоре. Спеціальне захисне застереження, яке раніше дозволяло виводити військові видатки за межі загальних обмежень дефіциту, цього року для Італії залишається заблокованим.Єдиним доступним ресурсом залишаються кошти за програмою Sесurіty Асtіоn Fоr Еurоре (SАFЕ), проте вони не підуть на розвиток нових технологій. Уряд планує спрямувати цей ресурс на компенсацію скорочень бюджетів різних міністерств, щоб штучно повернути показник дефіциту до рівня нижче 3% ВВП. Джорджія Мелоні, Прем’єр-міністр Італії Фото: Уряд ІталіїДля формального звітування перед міжнародними партнерами про збільшення витрат влада використовує показник у 1,5% на загальну «безпеку». До цієї категорії фактично вписують будь-які нецільові витрати, які не мають прямого стосунку до закупівлі зброї чи модернізації техніки.

Програми під загрозою «заморозки»

Італійська промисловість перебуває в стані тривоги через імовірне призупинення фінансування низки важливих напрямків.Під найбільшим ударом опинилися програми оновлення сухопутної техніки, зокрема закупівлі нових всюдиходів АТV. Також під загрозою скасування або суттєвого відтермінування перебувають плани з придбання перспективних колісних самохідних артилерійських установок.Економія зачепить і високотехнологічний сектор, зокрема програми загальної «дронізації» збройних сил. Плани щодо масового насичення підрозділів безпілотними системами різних типів можуть бути відкладені на невизначений термін через брак вільних коштів.Значні скорочення прогнозують у сфері ракетного озброєння та логістичного забезпечення. Видатки на поповнення арсеналів і створення запасів боєприпасів на складах наразі перебувають у зоні найбільшого ризику через їхню високу вартість. Артилерійська башта НІТFІRЕ від Lеоnаrdо на платформі VВМ NG. Джерело: RІD

Політичний прогноз

Міністр фінансів Джанкарло Джорджетті та прем’єр-міністр Джорджа Мелоні вже підтвердили ймовірність такого жорсткого сценарію. Уряд змушений обирати між соціальною стабільністю та дотриманням європейських фінансових правил, що робить армію зручною ціллю для економії.За даними RІD, очікувати покращення ситуації у 2027 році не варто через наближення виборів. Збільшення військових видатків не є популярною темою серед італійського електорату.

США повідомили Норвегію про можливу затримку запланованих поставок зброї. Норвегія очікує від США ракети протиповітряної оборони.
Про це йдеться в листі до Аftеnроstеn, який надіслав прессекретар Міністерства оборони Браге Берглунд.
Міністерство не уточнює, про які саме затримки йдеться.
«Норвегія отримала звернення від американської влади, яка повідомила, що можливі затримки. Водночас підкреслюється, що жодного рішення ще не ухвалено. Норвегія веде постійний і тісний діалог із США з цього питання», — повідомили в Міноборони.
За даними Fіnаnсіаl Тіmеs, кілька союзників США в Європі також отримали повідомлення про можливі затримки постачання американського озброєння.
Оскільки Норвегія має спільний кордон із Росією, ця інформація може вважатися чутливою.
Прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре заявив, що ця ситуація виникла після того, як США використали «величезні обсяги» військової техніки у війні проти Ірану.
«Наразі жодні критично важливі поставки для нас не постраждали. Це стосується інших країн», — запевнив Стьоре в інтерв’ю ТV 2.
Водночас новим є те, що поставки зброї, на які очікують європейські союзники по НАТО, були відкладені або скасовані. Балтійські країни дізналися про це останніми днями, а іншим європейським державам повідомили, що частину озброєння перенаправляють на Близький Схід.
Комплекс NАSАМS застосовує ракету АМRААМ-ЕR. Лютий 2024. Фото: Rаythеоn
«Для мене це підкреслює, що Європа має й надалі співпрацювати зі США у сфері військової техніки, але ми повинні стати більш самодостатніми та посилити внутрішню співпрацю», — сказав Стьоре.
В оновленому довгостроковому плані розвитку Збройних сил Норвегія надала пріоритет системам протиповітряної оборони малої та середньої дальності.
Норвегія уклала кілька угод зі США, щоб посилити наземну протиповітряну оборону сучасними ракетами.
Імовірно, затримки можуть стосуватися постачання ракет протиповітряної оборони.
У 2024 році Норвегія замовила ракети збільшеної дальності АМRААМ-ЕR для ЗРК NАSАМS.
У 2025 році США схвалили продаж Норвегії ракет класу «повітря — повітря» АІМ-9Х Вlосk ІІ Sіdеwіndеr.