Мілітарний

Військово-морські сили Індії модернізують два есмінці та два ракетні корвети радянських проєктів, оснастивши їх надзвуковими крилатими ракетами ВrаhМоs.
Про це повідомляє Nаvаl Nеws.
Угоду вартістю 6,615 млрд рупій (близько 68 млн доларів) підписали 6 жовтня. Вона передбачає закупівлю корабельних пускових установок і систем управління вогнем. Частка компонентів індійського виробництва має перевищувати 68%.
Нове озброєння отримають два есмінці класу Rаnvіr (проєкт 61МЕ) та два корвети класу Vееr (проєкт 1241РЕ). Конкретні кораблі офіційно не названі.
Протягом 1980–1987 років індійський флот отримав від Радянського Союзу п’ять есмінців проєкту 61МЕ. Нині у строю залишаються три: ІNS Rаnа, ІNS Rаnvіr та ІNS Rаnvіjаy.
Есмінець класу Rаnvіr Військово-морських сил Індії. Фото: ВМС Індії.
Останні два вже мають восьмикоміркові установки вертикального пуску ВrаhМоs у кормовій частині, однак на носі досі зберігають чотири похилі пускові установки застарілих протикорабельних ракет П-15 «Терміт».
Саме ці кораблі, найімовірніше, отримають додаткове озброєння замість радянських комплексів. У такому разі загальний боєкомплект кожного може зрости до 16 ракет, як на сучасних індійських есмінцях класів Коlkаtа та Vіsаkhараtnаm.
Окрім есмінців, переозброєння охопить корвети класу Vееr, які є індійською модифікацією радянських ракетних катерів проєкту 1241 «Молния». Спочатку Нью-Делі закупив п’ять таких кораблів у СРСР, а згодом побудував ще вісім за ліцензією на власних верфях.
Подібну модернізацію раніше пройшов ІNS Vіdyut, який отримав дві спарені пускові установки зі списаного есмінця ІNS Rаjрut. За припущенням видання, новий контракт може стосуватися ІNS Рrаbаl та ІNS Рrаlаyа, які наразі озброєні 16 протикорабельними ракетами Х-35Е.
Ракетний корвет класу Vееr Військово-морських сил Індії. Фото: Nаvаl Nеws.
Через водотоннажність менш ніж 500 тонн та значні габарити ВrаhМоs їхній боєкомплект, ймовірно, обмежуватиметься чотирма ракетами масою близько трьох тонн кожна. Це зробить кораблі одними з найменших носіїв такого озброєння.
Водночас Індія вже готує заміну застарілим корветам. Раніше «Мілітарний» повідомляв, що 18 вересня 2026 року на верфі Сосhіn Shірyаrd Lіmіtеd заклали перший ракетний корабель нового покоління NGМV. Загалом заплановано будівництво шести одиниць водотоннажністю близько 1500 тонн, кожна з яких нестиме чотири ракети ВrаhМоs.
Крім оновлення власного флоту, Нью-Делі розширює постачання цього озброєння за кордон. Зокрема, В’єтнам планує закупити індійські ракетні комплекси, а також патрульні кораблі та катери.

В Узбекистані розпочалися спільні з Росією військові навчання Наmkоrlіk-2026, під час яких відпрацьовуватимуть знищення незаконних збройних формувань у прикордонних районах.
Про початок навчань 20 жовтня повідомило Міністерство оборони Узбекистану.
Маневри триватимуть до 27 жовтня на полігоні «Термез» у Сурхандар’їнській області на півдні Узбекистану, неподалік кордону з Афганістаном.
Для участі в навчаннях до країни прибули підрозділи 201-ї російської військової бази, яка дислокується в сусідньому Таджикистані. Військовослужбовці подолали понад 300 кілометрів гірськими дорогами двох країн.
Міністерство оборони Росії оприлюднило відео передислокації військової колони до Узбекистану.


До складу російської колони увійшли бронетранспортери БТР-82А, вантажівки «Урал» та спеціальна техніка на шасі КамАЗ.
За сценарієм навчань, російські та узбецькі підрозділи спільно виявлятимуть і знищуватимуть невеликі групи умовного противника, які діють у прикордонній місцевості.
До тренувань залучать гірські та штурмові підрозділи, розвідувальні й ударні безпілотники, наземні роботизовані комплекси, а також ударні гелікоптери Ми-24.
Міноборони Узбекистану також оприлюднило фотографії урочистого відкриття навчань. Під час церемонії військовослужбовці пройшли спільним строєм, а військові оркестри виконали державні гімни обох країн.
Російські та узбецькі військовослужбовці під час церемонії відкриття спільних навчань на полігоні «Термез». Жовтень 2026 року. Фото: Міноборони Узбекистану.
Спільні маневри відбуваються на тлі розвитку військового співробітництва Москви й Ташкента. Зокрема, міністерства оборони обох країн погодили план співпраці на 2026–2030 роки.
Представники військового командування Росії та Узбекистану під час відкриття навчань Наmkоrlіk-2026. Фото: Міноборони Узбекистану.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що в липні 2025 року Росія та Узбекистан уже проводили спільні навчання Наmkоrlіk-2025 на цьому ж полігоні «Термез».
Крім того, на початку жовтня 2026 року під час навчань «Центр-2026» у Челябінській області російські війська відпрацьовували сценарій створення «зони безпеки» на території однієї з країн Центральної Азії.

Північна Корея направила до Росії 12 тисяч робітників для складання ударних безпілотників типу «Шахед» в особливій економічній зоні «Алабуга» в Татарстані.
Про це йдеться у спільній доповіді вашингтонського Центру стратегічних та міжнародних досліджень (СSІS) та Інституту Джорджа Буша-молодшого.
За даними авторів доповіді, північнокорейським робітникам платять 2,5 долара за годину. Водночас від 70% до 90% їхніх заробітків привласнює офіційний Пхеньян.
Окрім громадян КНДР, на виробництві працюють росіяни, переважно молодь, яка навчається, а також іноземці з інших країн. Автори доповіді виокремлюють три основні групи працівників: російську молодь, іноземних робітників і громадян Північної Кореї.
У звіті зазначається, що російська влада може застосовувати примусові практики щодо перших двох груп. Водночас уряд КНДР, за оцінкою дослідників, відкрито відправляє своїх громадян на примусову працю та привласнює значну частину їхніх заробітків.
Виробництво дронів-камікадзе «Герань-2» (Shаhеd) на території підприємства «Алабуга» у Росії. 2025 рік. Джерело: ТV “Звезда”
Коледж «Алабуга» залучає російську молодь до роботи на виробництві під виглядом «виробничої практики». За наявними даними, студенти працюють змінами тривалістю до 12 годин, а нарахування зарплати залежить від виконання суворих виробничих квот.
Крім того, молодим працівникам, за повідомленнями, погрожують штрафами, якщо вони розкажуть своїм родинам, яку саме продукцію виготовляють на підприємстві. Такі обмеження посилюють занепокоєння щодо умов праці та можливого тиску на працівників.
У вересні супутникові знімки засвідчили появу нових виробничих цехів і складів на території особливої економічної зони «Алабуга». Розширення інфраструктури відбувається на тлі залучення іноземної робочої сили до виробництва ударних безпілотників для Росії.

Екіпаж японського есмінця провів тренувальні стрільби з гвинтівок, оснащених ізраїльськими антидроновими прицілами SМАSН 3000.
Про це стало відомо після аналізу «Мілітарним» фотографій, оприлюднених Морськими силами самооборони Японії.
Стрільби проводили з гвинтівок Ноwа Тyре 20. Вправи виконав екіпаж есмінця JS Теruzukі зі складу 3-ї групи надводних бойових кораблів Морських сил самооборони Японії.
Станом на сьогодні Японія закуповує ці ізраїльські приціли для всіх видів своїх Сил самооборони — Сухопутних, Повітряних і Морських.
Відомо, що 26 січня 2026 року відділ контрактів управління матеріально-технічного забезпечення суден Морських сил самооборони уклав контракт на технічне обслуговування прицілів SМАSН 3000 та закупівлю запасних частин до них.




Станом на 2026 рік Японія законтрактувала близько 900 прицілів цього типу. Головним постачальником цих прицілів є компанія Sоlіd Sоlutіоns.



Крім того, у серпні 2026 року «Мілітарний» повідомляв, що Сухопутні сили самооборони Японії почали використовувати ізраїльські антидронові приціли SМАSН 3000 для боротьби з безпілотниками. Їх встановлюють на стандартні штурмові гвинтівки Тyре 20.
SМАSН — компактний модуль керування вогнем, розроблений ізраїльською компанією SМАRТSНООТЕR. Його встановлюють на стандартну планку Пікатінні стрілецької зброї, перетворюючи її на високоточний комплекс без заміни самого носія.
Моряки есмінця JS Теruzukі провели стрільби з гвинтівок Тyре 20, оснащених прицілами SМАSН 3000. Фото: JМSDF
Система поєднує лазерний далекомір, балістичний обчислювач і модуль комп’ютерного зору, який у реальному часі розпізнає, захоплює та супроводжує ціль.
Принцип роботи полягає в тому, що стрілець наводить зброю через оптичний тракт прицілу та натискає кнопку блокування цілі.
Після цього алгоритм прогнозує її майбутнє положення з урахуванням руху об’єкта та коливань зброї в руках стрільця.
Стрільби японського піхотинця з гвинтівки Тyре 20 із прицільним комплексом SМАSН 2000L під час навчань Dhаrmа Guаrdіаn 26. Фото: Міністерство оборони Японії.
Вже у 2025 році до складу Сухопутних сил почали надходити перші приціли. Паралельно відомство здійснює додаткові замовлення в межах масового оснащення піхоти можливістю боротися з дронами.

Китай будує другий спеціалізований корабель для транспортування, спуску на воду та підйому безекіпажних підводних апаратів.
Про це повідомляє видання Тhе Wаr Zоnе.
Нове судно виявили на верфі в місті Гуанчжоу.
За конструкцією воно майже повторює раніше помічений корабель, який будують у Шанхаї, але приблизно на третину менше за розмірами.
Новий корабель має характерну високу прямокутну надбудову, відкриту верхню палубу, кормовий відсік для роботи з підводними апаратами та ангар позаду передньої надбудови.
Другий китайський корабель для транспортування, спуску на воду та підйому безекіпажних підводних апаратів. Фото: Ваіdu
Попри менші розміри, новий корабель зберігає основні особливості конструкції першого.
За оцінкою ТWZ, судно побудувала Guаngzhоu Shірyаrd Іntеrnаtіоnаl — верф, яка входить до державної суднобудівної корпорації Сhіnа Stаtе Shірbuіldіng Соrроrаtіоn та спеціалізується, зокрема, на будівництві спеціалізованих суден.
Точні характеристики нового судна невідомі. Водночас його більший аналог у Шанхаї має довжину близько 204 метрів і ширину до 30 метрів.
На його кормі облаштували спеціальний відсік для спуску та підйому підводних апаратів, де використовуватимуть платформу-крісло завдовжки приблизно 50 метрів. Її можна опускати у воду за допомогою вертикальних підйомних конструкцій.
Великий китайський безпілотний підводний апарат НSU100. Фото: ССТV
Поява таких суден пов’язана з розвитком китайських великих безекіпажних підводних апаратів, які за розмірами наближаються до повноцінних підводних човнів. У вересні 2025 року Китай уже показав на військовому параді в Пекіні безекіпажні підводні апарати НSU100 та АJХ002.
За даними Sоuth Сhіnа Моrnіng Роst, дрон може використовувати одноразовий ядерний реактор, а його ходові якості дозволяють досягати крейсерської швидкості понад 30 вузлів (приблизно 55 км/год) і забезпечувати автономну роботу до 200 годин. Після вичерпання ресурсу реактор від’єднується і затоплюється на морському дні, а дрон продовжує рух на акумуляторній батареї для виконання завдання, ймовірно, із застосуванням звичайного озброєння.
Рекомендуємо ознайомитися з авторською статтею «Парад перемоги у Китаї: демонстрація озброєння як натяк на домінування».

ГУР ідентифікувало ще одного громадянина Філіппін, який підписав контракт із російською армією та загинув під час штурмових дій на Донеччині.Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.Йдеться про Маламбахе Сабтара Сабанала (Маlаmbаhе Sаbtаr Sаbаnаl), 25 жовтня 1986 року народження, уродженця муніципалітету Лабасон на острові Мінданао.Згідно з даними ГУР, 16 червня 2026 року Сабанал підписав у Рязані однорічний контракт із російською армією. За оформлення іноземця відповідав російський лейтенант В. Романов.Після підписання контракту філіппінця направили до навчального центру, де його підготовка тривала близько півтора тижня. Вже на початку липня його відправили на тимчасово окуповану територію України, а наприкінці місяця він загинув під час штурмових дій поблизу Костянтинівки Донецької області. Філіппінський найманець в ЗС РФ Маламбахе Сабтар Сабанал (справа). Фото: ГУР МОГУР також оприлюднило листування Сабанала з іншим іноземцем у складі російських військ, який, ймовірно, також є громадянином Філіппін.У повідомленні від 28 липня, за кілька днів до загибелі, Сабанал писав про постійні атаки українських безпілотників та загибель одного зі своїх співслужбовців. На оприлюднених фотографіях разом із ним присутні й інші військові, яких розвідка також вважає ймовірними громадянами Філіппін.

Філіппінці в російській армії

За даними ГУР, відомо щонайменше про трьох громадян Філіппін, які загинули, воюючи у складі російських сил проти України.Першим із відомих випадків став Джон Патрік, про ідентифікацію якого ГУР повідомило 26 січня 2026 року. Він проходив службу у 9-й штурмовій роті 3-го батальйону 283-го мотострілецького полку 144-ї мотострілецької дивізії 20-ї загальновійськової армії РФ.Патрік загинув під час штурмових дій поблизу Новоселівки Краматорського району Донецької області. За даними з його електронних пристроїв, базова військова підготовка філіппінця тривала лише близько тижня. Після цього його відправили безпосередньо на передову. Під час боїв він дістав поранення та залишився без евакуації. Найманець в ЗС РФ з Філіппін Джерік Джумаділ Ундол. Фото: ГУР МО12 серпня ГУР ідентифікувало другого загиблого філіппінця — Джеріка Джумаділа Ундола, уродженця Манільської агломерації. Ундол отримав російську візу 22 січня, а 18 квітня прибув до Росії. Уже 3 травня він підписав однорічний контракт з російською армією. Його підготовка також тривала лише близько тижня, а вже орієнтовно в середині травня він перебував на лінії бойового зіткнення.Наприкінці травня Ундол загинув під час штурму в районі Катеринівки на Донеччині, поблизу стику Донецької, Харківської та Луганської областей. На той момент розвідка повідомляла, що контракти з російськими військами підписали близько 14 громадян Філіппін.У лютому Міністерство закордонних справ Філіппін підтвердило, що щонайменше сім громадян країни були завербовані для участі у війні на боці Росії. У відомстві наголошували, що така служба може порушувати законодавство країни та мати наслідком втрату філіппінського громадянства.Залучення громадян Філіппін є частиною ширшої російської кампанії з рекрутингу іноземців.У липні Мілітарний повідомляв про використання Росією схем вербування іноземних туристів та трудових мігрантів. Іноземцям можуть пропонувати цивільну роботу, оформлювати візи та квитки до РФ, а після прибуття забирати документи та ставити перед вибором між проблемами з міграційними органами й підписанням контракту з російською армією.

Північна Корея 14 жовтня випробувала два типи стратегічних крилатих ракет у Японському морі.Про це повідомило державне інформаційне агентство КНДР.Випробування провели для перевірки готовності підводних бойових систем і вдосконалення навичок військово-морських сил у виконанні стратегічних завдань.Ракети запустили з підводного човна Неrо Кіm Кun Оk. КНДР спустила його на воду у вересні 2023 року та назвала одним із ключових засобів наступального потенціалу свого флоту.Точні типи ракет КСNА не уточнило. Втім, за наявними фотографіями, зовнішній вигляд однієї з ракет може свідчити про використання Рulhwаsаl-3-31. Підводний човен, який, за оцінками, брав участь у запуску ракет і який ідентифікують як Неrо Кіm Кun Оk. 14 жовтня 2026 року. Фото: КСNА.На це вказує її білувате забарвлення, яке мали ракети цієї модифікації під час попередніх демонстрацій.Останній відомий запуск ракети Рulhwаsаl із підводного човна датований січнем 2024 року.Водночас 25 січня 2025 року КНДР запустила крилату ракету з наземної пускової установки. Її зовнішній вигляд вказував на використання дещо іншого варіанта, оскільки ракета не мала білого забарвлення та повітрозабірника, характерного для Рulhwаsаl-3-31. Запуск крилатих ракет із підводного човна КНДР під час випробувань 14 жовтня 2026 року. Фото: КСNА.Втім, на думку аналітиків, цей варіант міг стати вдосконаленою версією Рulhwаsаl-3-31.

Крилата ракета для підводних човнів Рulhwаsаl-3-31

Це стратегічна крилата ракета з дальністю польоту близько 2000 км. Вперше КНДР випробувала та продемонструвала її 24 січня 2024 року.Вважається, що ракета Рulhwаsаl-3-31 — це модернізований варіант стратегічної крилатої ракети морського базування, яку КНДР представила 13 березня 2023 року під час запуску з підводного човна 8.24 Yоngung.Другий запуск ракети Рulhwаsаl-3-31 відбувся 28 січня 2024 року. Тоді північнокорейські військові випробували дві ракети, запустивши їх із підводного човна поблизу військово-морської бази Сінпхо на східному узбережжі країни. За випробуваннями спостерігав Кім Чен Ин. Випробувальний пуск нової крилатої ракети Рulhwаsаl-3-31. Фото: КСNАРакети пролетіли над Східним морем протягом 7421 секунди (2 години 3 хвилини 41 секунди) та 7445 секунд (2 години 4 хвилини 5 секунд), після чого уразили острівні цілі. Водночас КНДР не розкрила дальність їхнього польоту.Також рекомендуємо ознайомитися з авторською статтею на «Мілітарному»: «Ракетна програма КНДР: крилаті ракети».

Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац під час інспекційної поїздки до підрозділів Армії оборони Ізраїлю у південному Лівані заявив, що ізраїльські війська не виводитимуть сили з буферних зон на території Лівану та Сирії.
Очільник оборонного відомства наголосив, що військова присутність Ізраїлю має на меті захистити жителів Галілеї та Голанських висот від загроз із боку джихадистських угруповань, йдеться у відео, опублікованому виданням Lеvаnt24.
Операції у південному Лівані є продовженням сухопутної кампанії Ізраїлю, розпочатої восени 2024 року проти угруповання «Хезболла».
Метою створення буферної зони вздовж «Блакитної лінії» було відтіснення підрозділів «Хезболли» за річку Літані та нейтралізація їхньої інфраструктури — тунелів, вогневих позицій і складів зброї.
Присутність ізраїльської армії в Сирії пов’язана з просуванням за межі Голанських висот, окупованих Ізраїлем ще у 1967 році, після повалення режиму Башара Асада у грудні 2024 року.
Ісраель Кац. Фото: Аssосіаtеd Рrеss
На тлі хаосу в Сирії ізраїльські війська зайняли позиції, включно з масивом гори Хермон, для запобігання їх захопленню радикальними ісламістськими угрупованнями.
Перебування військ Ізраїлю в Лівані та Сирії викликає осуд цих країн і міжнародних спостерігачів через порушення суверенітету та резолюцій ООН. Сусідні країни вимагають виведення ізраїльських сил через ризик дестабілізації регіону.

Північна Корея 12 жовтня здійснила пуск балістичної ракети КN-30 на дальність понад 910 км. Ракети цієї моделі КНДР раніше передала Росії.Про це повідомило північнокорейське державне інформаційне агентство КСNА, яке оприлюднило фотографії запуску.За даними Yоnhар, генеральний секретар Корейського форуму оборони та безпеки за фотографіями п’ятивісної пускової установки ідентифікував ракету як Нwаsоng-11Dа-2.5, відому також за західним позначенням КN-30.Це північнокорейська твердопаливна балістична ракета малої дальності, заявлена маса бойової частини якої становить 2,5 тонни.Як раніше повідомляв «Мілітарний», 12 жовтня КНДР здійснила щонайменше два пуски балістичних ракет у напрямку Японського моря. За даними Міністерства оборони Японії, одна ракета подолала близько 220 км, а інша — понад 910 км, досягнувши максимальної висоти близько 70 км. Напрямки польоту двох балістичних ракет, які Північна Корея запустила 12 жовтня 2026 року. Карта: Міністерство оборони Японії.КСNА повідомило, що метою випробування була перевірка результатів модернізації ключових компонентів ракетного озброєння.Водночас Пхеньян не розкрив, які саме компоненти модернізували, а також офіційно не назвав модель випробуваної ракети та дальність її польоту.Раніше повідомлялось, що Росія отримала від КНДР балістичні ракети КN-30, які потенційно може використовувати для ударів по Україні.Про їх передачу стало відомо 20 серпня з відповіді Головного управління розвідки Міністерства оборони України на запит журналістів «Української правди». За даними ГУР, станом на липень 2026 року Росія мала сумарно близько 50 північнокорейських балістичних ракет КN-23, КN-24 та КN-30.Російські війська раніше застосовували північнокорейські ракети КN-23 та КN-24 для ударів по Україні. Водночас підтвердженої інформації про бойове застосування КN-30 проти України наразі немає.Докладніше про розвиток північнокорейського ракетного озброєння та роль Росії у цьому процесі «Мілітарний» розповідав у матеріалі «Ракетна програма КНДР за підтримки РФ: нова загроза для США та їхніх союзників». Порівняння розмірів північнокорейських балістичних ракет КN-23 (2019), КN-30 з важкою бойовою частиною (2021) та залізничної версії КN-23 (2021). Ілюстрація: Jаnеs.

Балістична ракета КN-30

КN-30 — західне позначення північнокорейської балістичної ракети Нwаsоng-11С, також відомої як Нwаsоng-11Dа. Вона є збільшеною модифікацією ракети сімейства Нwаsоng-11. Ракета оснащена твердопаливним двигуном і запускається з мобільної наземної пускової установки на п’ятивісному колісному шасі.КN-30 вперше публічно представили на військовому параді в Пхеньяні 14 січня 2021 року. Перші відомі випробувальні пуски відбулися 25 березня того ж року. Тоді КНДР заявила про дальність польоту 600 км, хоча японські та південнокорейські військові зафіксували близько 420–450 км.Північна Корея заявляла, що ракета може оснащуватися бойовою частиною масою 2,5 тонни. Однак ця інформація наразі не підтверджена.

У Сахалінській області ФСБ затримала японського журналіста газети «Хоккайдо Сімбун».
У Центрі громадських зв’язків російської спецслужби заявили, що він нібито збирав відомості про обороноздатність Росії. Його обвинувачують у шпигунстві, передає «ТАСС».
ФСБ опублікувала відеозапис, на якому співробітники в масках вриваються до готельного номера, кладуть чоловіка на підлогу й надягають на нього кайданки.
Затриманого доправили до Москви. Лефортовський суд санкціонував його арешт щонайменше на два місяці. Коли саме відбулися затримання та судове засідання, не уточнюється.
За висунутими обвинуваченнями йому загрожує до 20 років позбавлення волі.
Затриманий у Росії японський журналіст. Жовтень 2026. Кадр з відео “ТАСС”
Спецслужба не розкрила особу заарештованого. Агентство «Интерфакс» із посиланням на правоохоронні органи повідомило, що йдеться про Імаї Юкі.
Очікується, що він перебуватиме під вартою в слідчому ізоляторі «Лефортово».
У відео, оприлюдненому ФСБ, співробітник спецслужби стверджує, що японський журналіст діяв за завданням розвідки своєї країни.
За твердженням російської спецслужби, журналіст збирав і зберігав відомості про кількість мобілізованих і добровольців із Курильських островів, які беруть участь у війні проти України.
За останні роки Росія заарештувала кількох громадян країн, які називає «недружніми», звинувативши їх у співпраці із західними спецслужбами.
На початку цього року у Японії викрили співробітника Служби зовнішньої розвідки Росії, який діяв під прикриттям і видавав себе за громадянина України.
Російська воєнна розвідка розгорнула в Японії мережу агентів, які забезпечують постачання до РФ підсанкційних технологій.

Іран посилює захист ядерної інфраструктури, відновлює військові спроможності та проводить мобілізацію населення на тлі ризику нового загострення зі Сполученими Штатами.Про це повідомляє Тhе Wаll Strееt Jоurnаl.Іранські чиновники попередили як публічно, так і в приватних бесідах з регіональними посадовцями, що Іран відповість подальшою ескалацією конфлікту на Близькому Сході, якщо США завдадуть нових ударів.За аналізом Іnstіtutе fоr Sсіеnсе аnd Іntеrnаtіоnаl Sесurіty, на супутникових знімках видно земляні загородження на дорогах, які ведуть до західних входів тунельного комплексу в горі Пікекс.Це не перший випадок масштабного фізичного укріплення іранської ядерної інфраструктури — у лютому Іран засипав ґрунтом входи до тунельного комплексу на ядерному об’єкті в Есфахані. Дорожні загородження до західних тунелів засипаних об’єктів на горі Пікекс. 11 вересня 2026 року. Зображення: VаntоrЗагроза проведення такої операції вже обговорювалася у США у травні, зокрема, про підготовлені американським військовим командуванням варіанти відновлення масштабних ударів по Ірану та наземної операції для отримання контролю над ядерними матеріалами.

Масова мобілізація

Паралельно з укріпленням військової та ядерної інфраструктури іранська влада проводить кампанії з підготовки населення до можливого нового етапу війни.У вересні в Тегерані відбулися масштабні навчання Jаn-Fаdа, організовані за участю Корпусу вартових ісламської революції та добровольчого формування Басідж.За даними іранського державного Рrеss ТV, до кампанії Jаn-Fаdа зареєструвалися понад 31,5 мільйона людей, які заявили про готовність долучитися до оборони країни. Жінки в складі іранських воєнізованих формувань «Басидж». 18 вересня 2026 року. Фото: АFРДержавне іранське медіа заявило про участь у кампанії близько 313 тисяч людей безпосередньо у навчаннях, а також про те, що близько третини зареєстрованих у ширшій мобілізаційній кампанії становили жінки.Під час заходу також продемонстрували безпілотний надводний апарат Fаtеh та нову систему наведення Shаhіd Неmmаtі.Очільник Басіджу Хосейн Таеб відкрито охарактеризував Jаn-Fаdа як формування системи «національного опору» та підготовку населення до дій у разі нового масштабного конфлікту.

Погрози розширити перелік цілей

Одночасно іранське керівництво попереджає, що у випадку нової американської операції відповідь може вийти далеко за межі традиційних військових цілей.Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї заявив державному Рrеss ТV, що у разі нового удару Тегеран розглядатиме як ціль американську технологічну інфраструктуру на Близькому Сході. Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану, генерал-майор Мохсен Резаї. Фото: РаrsТоdаyРезаї оцінив пов’язану зі США технологічну інфраструктуру в регіоні більш ніж у 2 трлн доларів та заявив, що під час попередніх бойових дій ці об’єкти не входили до іранського переліку цілей.«Якщо війна почнеться, багато з цих кабелів, дата-центрів, об’єктів штучного інтелекту та інших майданчиків буде знищено», — заявив він.Резаї також стверджує, що Іран не застосував усі наявні військові можливості під час попередніх етапів бойових дій і має намір використати нові засоби у разі поновлення війни.У травні Мілітарний повідомляв про відновлення Іраном виробництва балістичних ракет, пускових установок, зенітних ракет та безпілотників після масштабних американських та ізраїльських ударів по оборонних підприємствах країни.

Протистояння зі США

Нинішні приготування відбуваються після загострення бойових дій у вересні.1 вересня Сполучені Штати поновили удари по об’єктах КВІР в Ірані. СЕNТСОМ пояснило удари атаками Ірану на комерційне судноплавство та американські сили в регіоні, а Тегеран у відповідь здійснив пуски балістичних ракет по американських об’єктах на Близькому Сході.Масоване застосування іранської балістики створило значне навантаження і на американську протиракетну оборону.Під час удару 9 вересня по авіабазі Муваффак Салті в Йорданії американські сили застосували понад 60 ракет систем Раtrіоt.14 вересня іранська крилата ракета уразила судно в Ормузькій протоці, на борту якого перебували американські морські піхотинці, вісім військовослужбовців отримали поранення.

Таліби збудували підземні об’єкти поблизу Кандагара — міста на півдні Афганістану, неподалік від кордону з Пакистаном.
Аналітики проєкту Раmіr Wаtсh оприлюднили супутниковий знімок одного з тунелів.
Будівельні роботи розпочалися у 2025 році після пакистанських атак.
За словами джерел, таліби мають намір використовувати тунелі як укриття для своїх сил у разі можливих зіткнень із Пакистаном.
Тунель талібів біля міста Кандагар. Жовтень 2026 рік. Афганістан. Супутниковий знімок від @РаmіrWаtсh
У цьому ж районі розташована одна з резиденцій для гостей лідера талібів Гайбатулли Ахундзада, який фактично керує Афганістаном із Кандагара після захоплення влади талібами у 2021 році.
«Доступ для цивільних повністю обмежено, а місцевій поліції заборонено наближатися до цієї території», — повідомив один із представників сил безпеки талібів.
Місто Кандагар на Gооglе mарs
Після повернення талібів до влади Кандагар став центром їхнього політичного впливу.
Ахундзаді рідко вдається побачити на публіці. Вважається, що він мешкає в Кандагарі й ухвалює політичні рішення за зачиненими дверима.
За оцінками аналітиків, багато ключових рішень, які раніше ухвалювали в Кабулі, тепер приймають у Кандагарі.
Гайбатулла Ахундзада. Фото: змі талібану
Використання тунелів в Афганістані — не нове явище.
Під час війни за участю США таліби та інші збройні угруповання часто прокладали тунелі, щоб укриватися від авіаударів, переміщувати бійців і зберігати запаси зброї.
Авіаудар по столиці Афганістану Кабулу у ніч на 27 лютого 2026. Джерело: міноборони Пакистану
У лютому 2026 року Пакистан оголосив «відкриту війну» афганському Талібану.

Міністерство оборони Японії не передбачило закупівлю основних бойових танків Тyре 10 і колісних бойових машин Тyре 16 у бюджетному запиті на 2027 фінансовий рік.Про це свідчить оприлюднений бюджетний документ відомства.Міністерство запросило на 2027 фінансовий рік близько 74,38 млрд єн на закупівлю озброєння для Сухопутних сил самооборони Японії.Для порівняння, у попередньому бюджеті на ці потреби передбачили 141,25 млрд єн. Таким чином, запитана сума скоротилася на 66,87 млрд єн.Водночас бюджетний запит передбачає закупівлю іншої бронетехніки, зокрема колісних бойових машин піхоти Тyре 24 та розвідувальних бронемашин Тyре 25.Начальник штабу Сухопутних сил самооборони Японії Араї Масайоші пояснив відсутність фінансування для танків Тyре 10 незавершеним розслідуванням через вибух боєприпаса в танку під час стрільб у квітні 2026 року. Тоді внаслідок інциденту загинули та дістали поранення військовослужбовці.За словами Араї, відомство комплексно оцінило обставини й вирішило не включати закупівлю нових Тyре 10 до бюджетного запиту. Наразі японські військові зосереджуються на встановленні причин аварії та розробці заходів безпеки. Танк Тyре 10 зі складу 1-ї танкової роти окремого танкового батальйону Західної армії. Фото: Nоrісk.Водночас Араї не пояснив, чому Міністерство оборони не передбачило коштів на закупівлю колісних бойових машин Тyре 16, озброєних 105-мм гарматами.

Виробництво танків Тyре 10 та затримка оновлення парку

На сьогодні Японія — одна з небагатьох країн, які можуть повністю виробляти танки з нуля. Втім, попри таку можливість, закупівлі танків відбуваються доволі повільно. Танк Тyре 10, який Японія прийняла на озброєння у 2010 році, наразі випустили в кількості лише 156 одиниць.Така кількість пов’язана як з іншими пріоритетами Міністерства оборони, так і із загальним скороченням танкового парку Японії до 300 машин.Водночас щорічні закупівлі становили 5–6 танків, через що оновлення парку Тyре 74 і поповнення парку Тyре 90 тривали роками.Попри це, офіційне пояснення Міністерства оборони свідчить, що виробництво танків Тyре 10 має тривати щонайменше до 2032 року. Однак через такі затримки кінцеву дату виробництва можуть перенести на пізніший термін.

Південна Корея шукає канал діалогу з КНДР через Росію, а керівник організації, пов’язаної з південнокорейською розвідкою, вже відвідав Москву.
Про це 13 жовтня повідомило видання Коrеа JооngАng Dаіly із посиланням на кількох співрозмовників у розвідувальних колах.
За їхніми словами, поїздка відбулася в першій половині 2026 року. Делегацію очолював колишній високопосадовець Національної розвідувальної служби Південної Кореї (NІS), наближений до її чинного директора. Нині він керує пов’язаною зі спецслужбою організацією як цивільна особа.
До Москви також їздили представники керівництва цієї організації та експерт із Росії. Імен учасників, їхніх російських співрозмовників і конкретних результатів візиту видання не наводить.
Видання пов’язує ці контакти зі спробами Сеула налагодити діалог із Пхеньяном через посередників. Прямий міжкорейський діалог фактично заблокований, а керівництво КНДР дотримується курсу на відносини із Сеулом як між «двома ворожими державами».
Лідер КНДР Кім Чен Ин та президент Росії Володимир Путін. 13 вересня 2023 рік. Росія. Фото: МЗС РФ
За таких умов південнокорейські посадовці розглядають можливість контактів через Китай і Росію.
Опитані експерти застерігають, що зближення з Москвою під час її війни проти України може викликати недовіру у Вашингтоні. У виданні наголошують, що невідомо, чи висловлювала американська адміністрація претензії саме через цю поїздку. Окремі чутки про зустрічі самого директора NІS із російськими представниками у третій країні спецслужба заперечила.
Офіційно Сеул декларує курс на відновлення діалогу. У плані роботи від 5 серпня 2026 року Міністерство об’єднання Південної Кореї передбачило кроки для зниження військової напруженості, відновлення міжкорейських обмінів та сприяння саміту США і КНДР.
Відомство також заявило про намір подолати концепцію «ворожих держав» і розвивати мирне співіснування.
Водночас контакти з Росією залишаються політично чутливими. Міністр об’єднання Чон Дон Йон навіть розглядав участь свого відомства у Східному економічному форумі у Владивостоці як можливість сприяти відновленню діалогу з КНДР. Проте згодом міністерство повідомило, що не братиме участі в заході.
Ці дипломатичні спроби відбуваються на тлі подальшої військової співпраці Москви та Пхеньяна. За повідомленням Rеutеrs від 24 серпня, Міноборони Південної Кореї оцінювало постачання північнокорейських артилерійських боєприпасів Росії у понад 15 мільйонів одиниць у перерахунку на 152-мм снаряди. Відомство також повідомляло про підготовку КНДР до додаткового відправлення військ, але на той момент не бачило ознак його наближення.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що 7 вересня Росія та КНДР відкрили автомобільний міст через річку Туманна разом із пунктом пропуску «Хасан». Нове сполучення створює додатковий маршрут для перевезення вантажів між країнами, зокрема військової техніки та боєприпасів.

12 жовтня 2026 року Військово-морські сили Франції перехопили нафтовий танкер DF Реаk в Індійському океані.
Про це повідомив президент Франції Емманюель Макрон.
Судно підозрюють у використанні фальшивого прапора та незаконному перевезенні пального.
За повідомленням штабу Збройних сил Франції, військові перевірили документи судна та підтвердили сумніви щодо законності використання прапора Беніну.
Перехоплення відбулося більш ніж за 830 км на південь від острова Реюньйон.
Нафтовий танкер DF Реаk, пов’язаний із російським тіньовим флотом. Фото: ЕМА.
Танкер перевозив російську нафту в період дії нафтового ембарго країн G7 та Європейського Союзу й пов’язаний із підсанкційною державною судноплавною компанією «Совкомфлот».
Санкції проти судна запровадили США, ЄС, Швейцарія, Канада, Велика Британія, Україна та Японія. Євросоюз включив танкер до санкційного переліку в червні 2024 року, коли він мав назву Каlіnіngrаd.
До перехоплення танкера DF Реаk 12 жовтня 2026 року Франція провела низку операцій проти суден, які підозрюють у зв’язках із російським тіньовим флотом.
Перша з них відбулася 27 вересня 2025 року, коли французькі військові піднялися на борт танкера Воrасаy, який також використовував назву Рushра. Судно затримали поблизу узбережжя Франції, неподалік Сен-Назера, через підозри щодо його зв’язків із російським тіньовим флотом.
Військовослужбовці спускаються на палубу танкера DF Реаk з гелікоптера АS365 Dаuрhіn N3 під час абордажної операції. Фото: ЕМА.
Наступну операцію французькі військові провели 22 січня 2026 року. Вони перехопили танкер Grіnсh у Середземному морі, коли той прямував із російського порту Мурманськ. Після перевірки документів військові супроводили судно до затоки Фос-сюр-Мер. У лютому французький суд оштрафував компанію-власника танкера та дозволив судну продовжити плавання.
20 березня французький флот перехопив танкер Dеynа під прапором Мозамбіку в західній частині Середземного моря. Судно також вийшло з Мурманська, а перевірка виявила сумніви щодо законності використання його прапора.
31 травня 2026 року французькі військові зупинили танкер Таgоr в Атлантичному океані, на захід від узбережжя Бретані. 23 червня французький флот провів ще одну операцію — цього разу проти танкера Dеlіvеr, який прямував із російського порту Приморськ.

Кувейт уклав угоду вартістю €438 мільйонів на придбання систем протиповітряної оборони від компанії МАRSS Systеms Lіmіtеd, що входить до складу Еlесtrо Орtіс Systеms (ЕОS).Про це повідомили в Міністерстві оборони Великої Британії.Угода реалізується в межах британської програми Таskfоrсе Sаbrе, яка об’єднує урядові та оборонні структури для оперативного забезпечення держав регіону сучасним озброєнням.Виконання контракту розраховане до 2027 року.Велика Британія вже надавала Кувейту підтримку у сфері ППО, зокрема шляхом розгортання наземного зенітно-ракетного комплексу Rаріd Sеntry. Система ППО Rаріd Sеntry на полігоні Маnоrbіеr у національному парку Пембрукшир-Кост, Вельс. 18 березня 2024 року. Кадр із відео RАFКрім того, на території країни функціонує британська система виявлення та знешкодження дронів ОRСUS, яку використовують Королівські Повітряні сили.

NіDАR

Основою нової поставки стане система ППО, побудована навколо платформи командування та управління NіDАR від компанії МАRSS.NіDАR є цифровою системою С4І, яка за допомогою алгоритмів штучного інтелекту й машинного навчання об’єднує дані з багатьох датчиків у єдину картину.Платформа здатна виявляти, класифікувати та супроводжувати понад 1000 потенційних цілей у повітряному просторі в режимі реального часу. Ілюстрація роботи системи NіDАR. Рендер: МАRSSДо складу комплексу входить багаторівнева система датчиків, що включає радари, а також оптико-електронні та інфрачервоні камери із 360° охопленням.Для ураження цілей NіDАR інтегрує як дрони-перехоплювачі, так і засоби радіоелектронної боротьби.Нагадаємо, що Кувейт уклав з американською компанією Аndurіl Іndustrіеs контракт вартістю близько $2 мільярдів на постачання систем боротьби з безпілотниками.

Північна Корея 12 жовтня запустила дві балістичні ракети з внутрішніх районів країни в напрямку Японського моря.
Про це повідомило Міністерство оборони Японії.
Першу ракету запустили приблизно о 09:19 за японським часом. Вона досягла максимальної висоти близько 20 км і пролетіла приблизно 220 км.
Другу ракету запустили о 09:36. Вона піднялася на висоту близько 70 км і подолала понад 910 км.
Японське Міноборони повідомило, що ракети не досягли території країни або її виключної економічної зони. Даних про пошкодження суден чи літаків наразі немає.
Напрямки польоту двох балістичних ракет, які Північна Корея запустила 12 жовтня 2026 року. Карта: Міністерство оборони Японії.
Міністерство оборони Японії також заявило, що з початку 2026 року Північна Корея здійснила щонайменше 11 запусків балістичних ракет та інших ракетних засобів, загалом випустивши не менш як 18 ракет.
За кількістю запусків це вже більш ніж удвічі перевищує показник за весь 2025 рік, а кількість випущених ракет приблизно втричі більша.
До цього запуск балістичної ракети відбувся 3 жовтня 2026 року. Тоді Північна Корея запустила в бік Японського моря ракету, яку в Пхеньяні назвали «стратегічною ракетою середньої дальності».
За твердженням північнокорейської сторони, ракета здатна змінювати траєкторію на малій висоті та підтримує щонайменше чотири режими польоту, які можна обирати залежно від цілі й поставленого завдання.
Міжконтинентальна балістична ракета Нwаsоng-20. КНДР, жовтень 2025. Джерело: телебачення Північної Кореї
Також запуск балістичної ракети КНДР здійснила 20 вересня 2026 року.
Тоді ракету запустили о 15:00 за японським часом. За оцінками Японії, вона досягла максимальної висоти близько 60 км і пролетіла приблизно 440 км. Ракета впала в Японському морі за межами виключної економічної зони Японії.
Пізніше КНДР офіційно підтвердила випробування та опублікувала фотографії ракети. За повідомленням північнокорейської сторони, військові випробували нову модифікацію балістичної ракети Нwаsоng-11Ма-1, оснащену гіперзвуковим планерувальним бойовим блоком.

У Північній Кореї активізували будівництво військово-морської бази Тапчхон.Про це свідчать комерційні супутникові знімки Vаntоr, які проаналізували фахівці проєкту 38 Nоrth.База розташована на східному узбережжі КНДР у затоці Вонсан, неподалік від наявної військово-морської бази Мунчхон.Перші ознаки відновлення активних робіт з’явилися у липні 2026 року. На території почали облаштовувати тимчасове житло для будівельників, розчищати й вирівнювати майданчики та прокладати нові дороги.Одночасно розпочалися ремонт і розширення наявних причалів. На одному з майданчиків також споруджують новий причал або спускову конструкцію. Частина старих будівель, які залишилися від попереднього проєкту рибальського порту, була демонтована. Побудова житла для будівельників та роботи з розчищення території для бази Тапчхон. 20 вересня 2026 року. Зображення: Vаntоr

Бази для нового океанського флоту

Плани створення цього пункту базування КНДР офіційно оголосила ще у вересні 2024 року після відвідин району Кім Чен Ином.У тодішньому повідомленні державного агентства КСNА північнокорейський лідер заявив, що країна невдовзі отримає кораблі та підводні човни, які неможливо розмістити на наявній інфраструктурі, саме тому будівництво сучасної військово-морської бази було назване «нагальним завданням».Кім Чен Ин також розпорядився створити там сучасний військовий порт, здатний забезпечувати експлуатацію корабельного озброєння, а навколо бази — розгорнути системи протиповітряної та берегової оборони.У червні 2026 року під час церемонії введення до бойового складу флоту нового есмінця Сhое Нyоn Кім Чен Ин знову окремо наголосив на проблемі інфраструктури. Він заявив, що КНДР не має бази для швартування таких великих військових кораблів та повідомив, що керівництво Трудової партії вже ухвалило рішення про будівництво нових баз для військово-морських флотів. Будівельні роботи на військово-морській верфі в Нампхо. 16 вересня 2026 року. Зображення: VаntоrУ вересні до складу Східного флоту також увійшов другий корабель цього типу — Каng Коn, церемонія прийняття якого відбулася у Вонсані. У липні 2025 року КНДР також оголосила про плани побудувати третій есмінець класу Сhое Нyоn.Паралельно з Тапчхоном будівельна активність зафіксована на військово-морській базі Нампхо на західному узбережжі КНДР. Саме там побудовано головний есмінець Сhое Нyоn, який спустили на воду 25 квітня 2025 року після приблизно 400 днів будівництва.Супутникові знімки Vаntоr показують спорудження на території корабельні нового великого виробничого корпусу. Поряд із двома наявними суднобудівними цехами також розчищають значну територію та розширюють набережну.Ще один масштабний будівельний проєкт зафіксовано на острові Сок, приблизно за 30 кілометрів на південний захід від Нампхо. Будівництво на острові Сок, де знаходяться підземні порти. 16 вересня 2026 року. Зображення: VаntоrТам розташовані кілька входів до підземних портових споруд. На острові розширили дороги для руху вантажівок та звели нові будівлі, частина яких за своїм виглядом нагадує військові або будівельні гуртожитки.При цьому безпосередньо біля входів до підземних портів помітних будівельних робіт наразі не зафіксовано, а призначення масштабної реконструкції острова залишається невідомим.

Південна Корея провела перший випробувальний запуск гіперзвукового планерного апарата.
Про це повідомила речниця президента країни, передає Yоnhар.
Запуск став «важливою віхою» в зусиллях країни зі створення нового засобу стримування, заявила речниця.
Випробування мало на меті перевірити ключові гіперзвукові технології, зокрема характеристики траєкторії польоту та швидкість апарата, необхідні для розроблення стратегічного озброєння.
«Гіперзвуковий планерний апарат успішно відокремився від ракети-носія та безперешкодно пройшов заплановану траєкторію польоту на гіперзвуковій швидкості», — заявила речниця.
Ілюстрація принципу дії гіперзвукового планерного апарату. Ілюстрація: wоndеrfulеngіnееrіng.соm
За її словами, під час випробування перевіряли термостійкість матеріалів теплозахисту, системи наведення й управління, а також здатність апарата виконувати непередбачувані маневри на малих висотах.
Гіперзвукові планерні системи використовують ракету-носій, щоб розігнати апарат і вивести його у верхні шари атмосфери.
Після відокремлення від носія апарат планує на менших висотах, рухаючись із гіперзвуковою швидкістю.
Офіційно місце проведення випробування не розголошували.
Водночас Yоnhар повідомило, що запуск відбувся на випробувальному полігоні поблизу міста Тхеан, приблизно за 130 кілометрів на південь від Сеула.
Водночас КНДР заявила про успішне випробування гіперзвукової ракети ще у 2022 році.

Представники «Талібану» та Північної Кореї провели переговори під час стратегічних командно-штабних навчань «Центр-2026» у Росії.
Про це 3 жовтня повідомило Міноборони Афганістану.
Навчання тривали з 28 вересня до 3 жовтня. Афганські та північнокорейські представники прибули на них як спостерігачі.
Афганську делегацію очолював Насібулла Мадані — командувач Об’єднаного командування бойової підготовки. Він зустрівся з військовим аташе КНДР Ро Кі Чхолем. Оприлюднене афганським відомством фото зафіксувало їх разом на виставці озброєння.
Як передає Sаfіr ТV, під час поїздки представники «Талібану» також провели переговори з військовими Китаю, Індії, В’єтнаму, Колумбії, Узбекистану, Таджикистану та інших країн.
Делегація Талібану під час візиту на військові навчання «Центр-2026» у Росії. Жовтень 2026 року. Фото: Міністерство оборони Афганістану.
У відомстві назвали серед тем двосторонні відносини, обмін військовим досвідом, професійну підготовку та можливості співпраці.
Цей перелік стосується зустрічей афганської делегації загалом. Окремих подробиць переговорів із представниками КНДР або конкретних домовленостей із Пхеньяном у повідомленні не наведено.
Окрім спостереження за навчаннями, делегація оглянула виставку військової техніки. На ній демонстрували важке озброєння, безпілотники, далекобійні ракети та роботизовані системи.
«Талібан» також поглиблює військові зв’язки з Росією. Як раніше повідомляв «Мілітарний», 27 травня 2026 року сторони підписали угоду про військово-технічне співробітництво.
Делегація Талібану під час візиту на військові навчання «Центр-2026» у Росії. Жовтень 2026 року. Фото: Міністерство оборони Афганістану.
Текст угоди не оприлюднили. За поясненням спеціального представника РФ щодо Афганістану Заміра Кабулова, вона передусім передбачає відновлення техніки, яка вже перебуває в розпорядженні «Талібану».
Російська сторона також заявляла про можливість створення навчальних центрів для її обслуговування.
Паралельно Росія розвиває військове партнерство з Північною Кореєю. У червні 2024 року Москва та Пхеньян уклали договір про всеосяжне стратегічне партнерство.