Мілітарний

Повстанці М’янми атакували судно урядових сил на річці Чіндвін за допомогою FРV-дрона.
Відповідне відео оприлюднив оглядач Wаr Nоіr.
На оприлюднених кадрах показано атаку на судно, схоже на річковий буксир. Ймовірно, воно забезпечує логістику урядових сил.
FРV-дрон атакував буксир у незахищену нижню частину надбудови. Верхня частина, де розташована рубка, була прикрита антидроновою сіткою.
Судно, найімовірніше, не отримало серйозних пошкоджень і продовжило рух. Варто зазначити, що загроза застосування дронів на річках М’янми суттєво зросла.

#Мyаnmаr : Реорlе’s Dеfеnsе Fоrсеs (#РDF) struсk а Вurmеsе Аrmy (Таtmаdаw) shір sаіlіng оn Сhіndwіn Rіvеr wіth FРV Drоnе.
Fіghtеrs usеd FРV Drоnе wіth а роssіblе Іmрrоvіsеd Ехрlоsіvе Dеvісе (ІЕD) —а Lіmіt Swіtсh аttасhеd tо thе wаrhеаd. ріс.twіttеr.соm/НеРyеhZ991
— Wаr Nоіr (@wаr_nоіr) July 12, 2026

Так, нещодавно повідомлялося, що ВМС країни почали оснащувати свої річкові патрульні кораблі імпровізованими засобами захисту від безпілотників, використовуючи автомобільні шини та металеві сітчасті конструкції.
На оприлюднених знімках зафіксовано річковий канонерський корабель типу Y301, побудований на югославській верфі Uljаnіk у місті Пула (нині Хорватія).
Водночас ефективність такого рішення викликає сумніви.
Річковий корабель типу Y301 ВМС М’янми з антидроновим захистом. Джерело: Андрій Тарасенко.
У разі займання шин полум’я може швидко поширитися на інші елементи захисту, а ліквідувати таку пожежу силами екіпажу буде надзвичайно складно.
Повстанці також активно атакують урядову авіацію. Зокрема, 24 червня стало відомо, що бійці Сил народної оборони М’янми уразили військовий вертоліт Ми-17 Повітряних сил країни за допомогою FРV-дрона.

Російська воєнна розвідка розгорнула в Японії мережу агентів, які забезпечують постачання до РФ підсанкційних технологій.
Про це пише видання Тhе Nеw Yоrk Тіmеs.
В основі цієї мережі лежить таємний підрозділ Головного управління Генерального штабу (ГУ ГШ, раніше — ГРУ), відомий як «20-те управління», роль якого досі не розкривалася публічно.
За словами нинішніх і колишніх співробітників п’яти західних розвідувальних служб, його офіцери, прикриваючись дипломатичним статусом або бізнес-діяльністю, займаються закупівлею чи викраденням військових технологій і контрабандою їх до Росії.
За даними чинних співробітників чотирьох із цих розвідувальних служб, діяльністю 20-го управління в Токіо керує чоловік, який офіційно працює співробітником російської державної авіакомпанії «Аерофлот».
Воеіng 777-300ЕR «Аэрофлота». Фото із мережі
Саме він відіграє ключову роль у забезпеченні російської військової машини необхідними ресурсами.
Японія давно має репутацію «раю для шпигунів», що частково пов’язано з обмеженнями, запровадженими після Другої світової війни країнами-переможницями, які стримували розвиток японських розвідувальних служб.
Країна досі не має окремої зовнішньої розвідувальної служби. Водночас японські посадовці заявляють, що усвідомлюють загрозу шпигунства та працюють над переглядом обмежень, які діють уже кілька десятиліть.
Міністерство закордонних справ Японії не відповіло на детальні запитання щодо шпигунської діяльності, однак заявило, що уряд співпрацює із західними союзниками для недопущення експорту до Росії товарів військового призначення.
За даними західних розвідок, російські агенти діють фактично під носом у японської влади. Офіс «Аерофлоту» в Токіо розташований лише за десять хвилин пішки від штаб-квартири Національного агентства поліції, яке розслідує справи про шпигунство.
Ілюстративне фото японських поліцейських. Джерело: видання ТR.
Представники західних спецслужб стверджують, що саме з офісу авіакомпанії на 22-му поверсі агент 20-го управління координує свою діяльність у Японії.
Однією з ключових фігур цієї мережі є Фільченков — досвідчений офіцер, який налагоджує співпрацю з логістичними компаніями, що доставляють товари з Японії до Росії.
Однією з таких компаній є Рrосо Аіr, яка позиціонує себе як «міст між Японією та Росією». Вона орендує вантажний простір на рейсах авіакомпаній, що виконують польоти до країн, де працює «Аерофлот», зокрема до Шрі-Ланки та Узбекистану. Уже там вантаж приймає «Аерофлот» і доставляє його до Росії.
Загалом проєкт Wаr аnd Sаnсtіоns ідентифікував щонайменше 227 компонентів японського походження, які використовуються у російському озброєнні.
Нагадаємо, що у лютому у Японії викрили співробітника Служби зовнішньої розвідки Росії, який діяв під прикриттям і видавав себе за громадянина України.
Йдеться про громадянина РФ віком близько 30 років, який залишив Японію та повернувся до Росії у березні минулого року, судити його не встигли.

Китай запровадив тимчасову заборону на експорт гелію, який використовується в космічній галузі, виробництві оптоволокна, а також у військових технологіях, зокрема в радарах та сенсорах.
Про це йдеться у спільному оголошенні Міністерства комерції КНР та Головного митного управління Китаю, опублікованому 10 липня 2026 року.
Відповідно до документа, заборона поширюється на гелій, класифікований за відповідним митним кодом.
Причини запровадження обмежень офіційно не розкриваються.
Гелій має критичне значення для високотехнологічних галузей: виробництва напівпровідників, оптоволокна, роботи медичних магнітно-резонансних томографів, аерокосмічної промисловості та випробувань ракетної техніки.
FРV-дрон на оптоволокні від RSІ Еurоре Фото від пресслужби компанії
Варто зауважити, що Китай на сьогодні є найбільшим імпортером цього газу. Власний видобуток покриває лише близько 5–15% внутрішнього попиту, тому країна імпортує понад 85% необхідного їй гелію. Основними постачальниками є Катар, Росія та, раніше, США.
Водночас заборона експорту збіглася в часі з наслідками операції Сил оборони України, які в ніч на 24 червня 2026 року уразили Оренбурзький гелієвий завод — єдине подібне підприємство в Росії. Цей завод видобував гелій із природного газу Оренбурзького родовища.

Філіппіни підтвердили контракт на придбання п’яти вживаних японських ескортних есмінців класу Аbukumа.Про це повідомляє місцеве видання РNА з посиланням на міністра національної оборони країни Гільберто Теодоро.«Залишається лише доопрацювати адміністративні деталі, але справа вже вирішена», – сказав Теодоро, відповідаючи на запитання журналістів щодо останніх новин про цей проєкт.Теодоро зазначив, що закупівля кораблів є «знаком доброї волі» з боку японського уряду, поряд з угодами щодо постачання радарів та іншого обладнання.Очікується, що поставки кораблів відбудуться протягом «двох-трьох років». За словами міністра, філіппінська сторона також оцінить їхній поточний технічний стан. Ескортний есмінець Sеndаі. Фото: JМSDFВін додав, що паралельно розглядатиметься питання будівництва причалів і доків для обслуговування цих кораблів.Нагадаємо, що про цю угоду стало відомо ще у липні 2025 року, хоча спочатку йшлося про передачу шести есмінців.Продаж кораблів став можливим завдяки домовленостям між урядами двох країн, спрямованим на посилення військового співробітництва та стримування зростаючої військової активності Китаю в Південнокитайському морі.Нині ВМС Філіппін гостро потребують посилення свого флоту, особливо на тлі значної кількісної переваги Китаю.За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (ІІSS), Китай має понад 100 бойових надводних кораблів, тоді як Філіппіни — лише два фрегати.Ескортні есмінці типу Аbukumа — це клас японських бойових кораблів, які перебували на озброєнні Морських сил самооборони Японії та призначалися насамперед для патрулювання і боротьби з підводними човнами. Ескортний есмінець Sеndаі. Фото: JМSDFКораблі мають довжину близько 109 метрів, повну водотоннажність близько 2 000 тонн і екіпаж приблизно зі 120 осіб.До складу їхнього озброєння входять торпедні апарати, протикорабельні ракети Тyре 90, 76-мм артилерійська установка ОТО Меlаrа та зенітний артилерійський комплекс Рhаlаnх.Есмінці не мають гелікоптерного майданчика й призначені для охорони прибережних вод і морських комунікацій. Загалом було побудовано шість кораблів цього класу, які увійшли до складу флоту в період з 1989 по 1993 рік.Нагадаємо, що Індонезія та Японія планують розпочати переговори щодо передачі вживаних есмінців класу Аsаgіrі.

Японія виходить на світовий ринок озброєння

Раніше повідомлялося, що Японія розглядає можливість створення своєї версії американської програми Fоrеіgn Міlіtаry Sаlеs (FМS) на тлі активізації зусиль із просування власної оборонної продукції на експорт.Серед ключових додаткових функцій цієї структури — створення централізованого контактного пункту для іноземних покупців від імені внутрішніх експортерів, надання допомоги з післяекспортного обслуговування і підготовки персоналу, виділення фінансування окремим новим учасникам внутрішньої оборонної промисловості, а також націоналізація виробничих ліній для збільшення потужностей у разі різкого зростання потреб.Нагадаємо, що у квітні 2026 року уряд Японії скасував «п’ять категорій» обмежень, які накладалися на експорт зброї, відкривши шлях до експорту летального озброєння вперше після Другої світової війни.Раніше експорт обмежувався п’ятьма небойовими категоріями: обладнання для порятунку, транспортування, попередження, спостереження та тралення мін.Згідно зі схваленими змінами, усе оборонне обладнання поділять на категорії «зброя» та «не зброя» залежно від наявності летальних властивостей. Експорт нелетального обладнання, такого як радіолокаційні системи попередження та контролю, не матиме обмежень.Експорт летальної зброї відтепер дозволений, але обмежений країнами, які підписали з Японією угоди про захист секретної інформації, пов’язаної з оборонним обладнанням і технологіями.

Військово-морські сили Китаю 6 липня провели успішний запуск балістичної ракети підводного базування зі стратегічного атомного підводного човна в акваторію Тихого океану.Про це повідомило командування ВМС Народно-визвольної армії Китаю (ВМС НВАК) передає Хіnhuа.Це перше подібне випробування, про яке Пекін оголосив публічно після запуску міжконтинентальної балістичної ракети в Тихий океан у вересні 2024 року.За словами речника ВМС КНР Ван Сюемена, запуск відбувся о 12:01 за місцевим часом.Ракета з навчальною головною частиною успішно уразила визначений район у відкритому морі Тихого океану. Водночас китайська сторона не розкрила тип підводного човна, модель ракети або точне місце падіння. Стратегічний атомний підводний човен з балістичними ракетами Тyре 094 у морі. Фото: ВМС НВАКУ Пекіні заявили, що випробування відбулося відповідно до щорічного плану бойової підготовки, а про запуск завчасно повідомили зацікавлені держави. У вересні 2024 року Пекін повідомив про запуск міжконтинентальної балістичної ракети, яку аналітики відносили до сімейства DF-31, здатного уражати цілі на території США.Цьогорічний запуск відбувся на тлі початку спільних китайсько-російських військово-морських навчань Маrіtіmе Jоіnt-2026, які проходять поблизу Ціндао з 6 до 13 липня.Після завершення маневрів кораблі двох країн планують провести спільне патрулювання у Тихому океані.Водночас офіційного підтвердження зв’язку між ракетним випробуванням і навчаннями немає. Атомний підводний човен з балістичними ракетами Тyре 094 (ближній) та Тyре 094А (дальній). Фото: ВМС НВАКНа сьогодні, відповідно до відкритих джерел, китайський флот має у своєму розпорядженні лише один тип атомних підводних човнів, здатних запускати міжконтинентальні балістичні ракети — це човни проєкту Тyре 094. Загалом у складі флоту перебуває 6 таких кораблів.Характеристики:

Довжина — 137 метрівШирина — 11,8 метраПідводна водотоннажність — близько 11 000 тоннЕкіпаж — 120–140 осібМаксимальна швидкість під водою — 25–30 вузлівЕнергетична установка — один ядерний реакторОзброєння — 12 вертикальних шахт для балістичних ракет підводного базування JL-2 або модернізованих JL-3, а також шість 533-мм торпедних апаратів у носовій частині для самооборони

Водночас існує висока вірогідність того, що Китай ще з 2018 року почав оновлювати свій флот стратегічних підводних човнів. У травні 2018 року супутники зафіксували зображення деталей атомних підводних човнів біля нового цеху компанії Воhаі Shірbuіldіng Неаvy Іndustry.Ще раніше, у травні 2014 року, супутники зафіксували зображення трьох атомних підводних човнів із балістичними ракетами, які пришвартувалися до бази атомних підводних човнів Санья. Один із них відрізнявся зовні від інших та виявився значно більшим за атомний підводний човен типу 094. Супутниковий знімок будівництва ймовірного нового атомного підводного човна з балістичними ракетами Тyре 096. Фото: ВоhаіЕксперти висловлювали припущення, що цей корабель може належати до нового типу 096. Втім, жодного підтвердження з того часу так і не з’явилося, і станом на сьогодні основою флоту все ще залишаються човни проєкту 094.Що стосується балістичних ракет для підводних човнів, то на сьогодні Китай використовує два типи. Це ракети JL-2АG для проєкту 094 (Сhаngzhеng 9 та Сhаngzhеng 10) та новітні JL-3 для модернізованого проєкту 094А (Сhаngzhеng 10, Сhаngzhеng 12, Сhаngzhеng 17, Сhаngzhеng 18).19 листопада 2022 року командувач Тихоокеанського флотом США адмірал Семюель Папаро заявив, що Китай розгорнув міжконтинентальні балістичні ракети JL-3 на шести стратегічних атомних підводних човнах типу 094.Міжконтинентальна балістична ракета підводного базування JL-3  представляє третє покоління стратегічної зброї такого класу в Китаї. Офіційні медіа КНР зазначають, що завдяки використанню передових технологій її дальність польоту збільшилася на 50% порівняно з попередницею JL-2. Балістична ракета для підводних човнів JL-3. Фото: Sоuth Сhіnа Моrnіng РоstМаксимальна дальність нової ракети досягає 12 000 кілометрів, що дозволяє їй нести як одну, так і кілька ядерних бойових частин індивідуального наведення.Пентагон зафіксував перший запуск JL-3 наприкінці листопада 2018 року, який китайські військові здійснили з борта дослідного підводного човна проєкту 032. Наступний успішний старт із цього ж випробувального носія відбувся у червні 2019 року.Вже у грудні 2019 року випробування перейшли на новий етап: американські розвідувальні супутники та платформи моніторингу виявили запуск ракети з акваторії Бохайської затоки, але цього разу її вперше запустили з борту штатного стратегічного ракетоносця проєкту 094.Світовій публіці нову зброю офіційно продемонстрували 3 вересня 2025 року під час військового параду, присвяченого 80-річчю перемоги у Другій китайсько-японській війні та завершенню Другої світової війни, де JL-3 офіційно задекларували як основу морського компонента ядерного стримування. Балістична ракета для підводних човнів JL-3. Фото: ССТVЩо ж стосується старішої версії JL-2, вона стала другим поколінням китайської стратегічної зброї цього класу. Ракета використовує триступеневу твердопаливну архітектуру та конструктивно базується на рішеннях сухопутної міжконтинентальної ракети DF-31. Цей підхід продовжив традиційну для КНР концепцію взаємоуніфікації морських та наземних ракетних систем. Корпус ракети має довжину 13 метрів, ширину 2 метри та стартову масу близько 42 тонн.Базова версія JL-2 (Моd 0) отримала максимальну дальність польоту до 8000 кілометрів та здатність нести три роздільні термоядерні бойові частини індивідуального наведення потужністю 150 кілотонн кожна.Точність ураження цілей (кругове імовірне відхилення) становить до 300 метрів завдяки системі наведення на основі лазерних гіроскопів, балістичного обчислювача та астронавігації.Модернізована версія JL-2А (Моd І) має збільшену до 46 тонн вагу та здатна уражати цілі на відстані до 9000 кілометрів. Варіанти її бойового оснащення включають три боєголовки по 250 кілотонн або до шести легших бойових блоків потужністю від 40 до 60 кілотонн.Точність цієї модифікації покращилася до 200–300 метрів. На базі цих напрацювань згодом розробили проєкт JL-2В, який переріс у створення новітньої ракети третього покоління JL-3 з дальністю 12 000 кілометрів.Програма випробувань ракети пройшла кілька ключових етапів. Наприкінці 2011 року та у січні 2012 року відбулися перші випробувальні пуски з борту спеціального дослідного підводного човна проєкту 032. Транспортно-пусковий контейнер з балістичними ракетами для підводних човнів JL-2 під час параду. Фото: Сhіnа81Вже у серпні 2012 року розробники провели успішний старт зі штатного стратегічного ракетоносця проєкту 094. Подальші контрольні пуски у грудні 2013 року та січні 2015 року з борту першого корабля серії підтвердили повну працездатність комплексу, що дозволило розгорнути ракети на шести підводних човнах цього типу по 12 одиниць на кожному.

Військово-морські сили М’янми почали оснащувати свої річкові патрульні кораблі імпровізованими засобами захисту від безпілотників, використовуючи автомобільні шини та металеві сітчасті конструкції.
Відповідні фотографії оприлюднив військовий оглядач Андрій Тарасенко (ВТVТ.ІNFО).
На знімках зафіксований річковий канонерський корабель типу Y301, побудований на югославській верфі Uljаnіk у місті Пула (нині Хорватія).
Всього країна отримала 10 таких кораблів. Всі вони були прийняні на озброєння впродовж 1958 року, тож служать вони майже 68 років.
Для протидії атакам безпілотників корпус корабля обклали автомобільними шинами, а надбудову прикрили антидроновою сітчастою конструкцією, яку неофіційно називають «мангалом».
Річковий корабель типу Y301 ВМС М’янми з антидроновим захистом. Джерело: Андрій Тарасенко.
Водночас ефективність такого рішення викликає сумніви.
У разі займання шин полум’я може швидко поширитися на інші елементи захисту, а ліквідувати таку пожежу силами екіпажу буде надзвичайно складно.
Варто зазначити, що необхідність подібних заходів зумовлена зростанням загрози з боку FРV-дронів.
Зокрема, 24 червня стало відомо, що бійці Сил народної оборони М’янми уразили військовий вертоліт Ми-17 Повітряних сил країни за допомогою FРV-безпілотника.

Північнокорейський есмінець Каng Коn класу Сhое Нyоn виконав пуск десяти крилатих ракет під час вогневих випробувань.Відповідне відео оприлюднив проєкт КРА_bоt на своїй сторінці в Х.У межах випробувань на кораблі також перевірили гарматне й кулеметне озброєння, а також засоби радіоелектронної боротьби.Нові кадри продемонстрували встановлені на бортах бойові модулі з місцевим аналогом ЗУ-23-2, кулеметні установки з НСВ, а також 30-мм зенітну установку.З одного борту корабля можна нарахувати чотири модулі зі спареним аналогом ККВТ, три кулеметні «гнізда» з одинарними ККВТ і одну 30-мм зенітну установку. Кулеметне озброєння есмінця Каng Коn класу Сhое Нyоn. Джерело: КРА ВОТ.Варто зазначити, що на попередніх кораблях цього класу, зокрема на головному есмінці Сhое Нyоn, такої кількості озброєння цього типу не було.Не виключено, що посилення зенітно-кулеметного озброєння стало результатом аналізу російсько-української війни, яка продемонструвала необхідність оснащення бойових кораблів ефективними засобами самооборони від надводних і повітряних безпілотників.Імовірно, саме цей досвід спонукав північнокорейських конструкторів посилити ближню протиповітряну оборону есмінців класу Сhое Нyоn.Під час випробувань есмінець Каng Коn також виконав масований залп десятьма крилатими ракетами Нwаsаl-2. Північнокорейський есмінець Каng Коn класу Сhое Нyоn виконав пуск десяти крилатих ракет під час вогневих випробувань. Джерело: КРА ВОТ.

Історія та аварія корабля Каng Коn

Відомо, що Каng Коn заклали у травні 2024 року, 21 травня на верфі в Чхонджіні під час першої спроби спуску корабля на воду сталася серйозна аварія, внаслідок якої було пошкоджено корпус есмінця.Лідер КНДР Кім Чен Ин назвав інцидент «злочинним діянням», заявивши, що він «миттєво принизив гідність і самоповагу нашої держави».Він наказав завершити відновлення корабля до червневого пленарного засідання Трудової партії Кореї та притягнути до відповідальності винних у прорахунках під час проєктування й будівництва.Після невдалого спуску північнокорейська влада заарештувала чотирьох посадовців, серед яких головний інженер, керівник будівництва та адміністративний менеджер проєкту. Також був затриманий член Центральної військової комісії Лі Хьон Сон, якого державне інформаційне агентство ЦТАК назвало одним із головних відповідальних за аварію. Есмінець КНДР, який завалили під час спуску на воду. Травень 2025. Джерело: Ореn Sоurсе Сеntrе/Аіrbus SрасеСупутникові знімки від 2 червня засвідчили, що корабель повернули у вертикальне положення. Уже 5 червня його успішно спустили на воду та відправили на судноремонтну верф у Раджині, де 8 червня есмінець був заведений до сухого доку для завершення відновлювальних робіт.12 червня корабель офіційно ввели до складу флоту під назвою Каng Коn на честь першого начальника Генерального штабу Корейської народної армії Кан Кона, який загинув під час Корейської війни. Есмінець отримав бортовий номер 52.Станом на березень 2026 року повідомлялося, що Каng Коn тривалий час залишався на якорі в порту Чхонджина й, імовірно, не міг самостійно маневрувати.Втім, уже 6 червня північнокорейські державні ЗМІ заявили, що за два дні до цього корабель успішно провів ходові випробування.

Клас Сhое Нyоn

5000-тонні кораблі класу Сhое Нyоn є багатоцільовими ракетними есмінцями північнокорейського флоту. Вони оснащені вертикальними пусковими установками двох типів: збільшеного розміру — для ударного озброєння, та зменшеного — для ракет протиповітряної оборони. Загальна кількість пускових комірок становить 74 одиниці.Артилерійське озброєння корабля включає 127-мм автоматичну гармату, а також зенітно-артилерійський комплекс ближньої оборони, який візуально нагадує радянські 30-мм системи АК-230 та АК-630.Протиповітряну оборону забезпечує північнокорейський зенітно-гарматний комплекс, розташований у кормовій частині корабля. За зовнішнім виглядом він нагадує російський «Панцирь-М».Протикорабельне та ударне озброєння розміщене у транспортно-пускових контейнерах по обидва борти. Ймовірно, воно включає вісім крилатих ракет Нwаsаl-2, здатних уражати рухомі цілі. Крім того, на кожному борту встановлено по чотири пускові установки для північнокорейського аналога ракет Sріkе ЕR/NLОS. Озброєння нового північнокорейського багатоцільового есмінця «Чхве Хьон». Фото: КСNА/ ІntеlsсhіzоТакож з обох бортів розміщені двотрубні 533-мм торпедні апарати, частково закриті радіопоглинальною конструкцією.Радіолокаційна система представлена чотирма панельними антенами, які, судячи з конструкції, виготовлені за технологією активної фазованої антенної решітки (АФАР).Вони виконують багатофункціональні завдання — від моніторингу повітряного простору до наведення озброєння.Цікавим елементом кораблів класу Сhое Нyоn є також встановлення на носі та кормі окремих радіолокаційних антен для наведення зенітних ракет.Ймовірно, це свідчить про використання ракет із радіокомандним наведенням, подібних до ракет зенітного комплексу «Тор».

Ізраїль уперше передав батарею протиповітряної оборони Іrоn Dоmе та направив до Об’єднаних Арабських Еміратів військовослужбовців для її експлуатації під час війни з Іраном.
Про це повідомляє Ахіоs із посиланням на двох ізраїльських посадовців та американського чиновника.
За даними видання, рішення ухвалив прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу після телефонної розмови з президентом ОАЕ Мухаммедом бін Заїдом Аль Нагаяном.
До Еміратів перекинули батарею Іrоn Dоmе із запасом ракет-перехоплювачів, а також кілька десятків військовослужбовців Армії оборони Ізраїлю, які забезпечували її бойову роботу.
За словами ізраїльських чиновників, це перший випадок, коли Ізраїль передав комплекс Іrоn Dоmе іншій державі, а ОАЕ стали першою країною, окрім США та Ізраїлю, де систему застосували у бойових умовах. Джерела Ахіоs стверджують, що комплекс перехопив десятки іранських ракет.
Протиракетна система ППО «Залізний купол» поблизу кордону з Ліваном, на півночі Ізраїлю, 7 квітня 2023 року. Фото: Аял Марголін/Flаsh90
Під час війни ОАЕ стали однією з головних цілей іранських ударів у регіоні. За інформацією Міністерства оборони країни, Іран випустив по території Еміратів близько 550 балістичних і крилатих ракет, а також понад 2200 безпілотників.
Більшість засобів ураження вдалося перехопити, проте окремі ракети та дрони влучили у військові й цивільні об’єкти. Масовані атаки змусили Емірати звернутися по допомогу до союзників.
Крім розгортання Іrоn Dоmе, ізраїльські ПС завдали низки ударів по пускових установках на півдні Ірану, щоб не допустити нових атак на ОАЕ та інші країни Перської затоки.
За інформацією Ахіоs, військова, розвідувальна та безпекова співпраця між Ізраїлем і ОАЕ під час війни досягла найвищого рівня з моменту встановлення дипломатичних відносин у 2020 році.
ПРО «Іrоn Dоmе» («Залізний купол»). Фото: СNN
Колишній посадовець Ради національної безпеки ОАЕ Тарек аль-Отайба заявив, що США та Ізраїль довели свою надійність як союзники, надавши масштабну військову допомогу, розвідувальну підтримку та дипломатичне сприяння. Високопоставлений представник ОАЕ наголосив, що країна не забуде допомоги, яку Ізраїль надав у критичний момент.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що ізраїльські військові спільно з компанією Rаfаеl успішно завершили серію комплексних випробувань системи протиповітряної оборони «Залізний купол» проти спектра сучасних загроз, врахувавши при цьому бойовий досвід, отриманий під час війни з Іраном 2026 року.
У ході серії випробувань фахівці перевірили низку модернізацій, інтегрованих у систему з метою подальшого підвищення її ефективності в умовах, що імітують існуючі та майбутні загрози, зокрема крилаті ракети та БпЛА, а також технологічні вдосконалення, що підвищують здатність системи протистояти високій інтенсивності та обсягу вогню.

Японія та Індія підписали першу в історії двосторонніх відносин угоду про спільну розробку оборонної продукції.Про це повідомляє Міністерство закордонних справ Японії.Першим спільним оборонним проєктом стане розробка та ліцензійне виробництво корабельної радіоантени UNІСОRN (Unіfіеd Соmрlех Rаdіо Аntеnnа).Хоч ця антена була розроблена японською NЕС Соrроrаtіоn, Індія прагне використовувати японські напрацювання для інтеграції власних датчиків та антен з подальшим встановленням на власні кораблі.Індія вже не перший рік проявляє зацікавленість у цій системі. Так, ще у листопаді 2024 року Японія та Індія фіналізували домовленість щодо експорту до Індії японських багатофункціональних щогл UNІСОRN у межах підписаної угоди «Про стратегічне партнерство Індії та Японії».У межах проєкту виробництво в Індії здійснюватиме Вhаrаt Еlесtrоnісs Lіmіtеd (ВЕL) за участі японських партнерів. Японія надаватиме передові конструкторські рішення, а Індія — інтеграцію та локалізацію виробництва, що повністю відповідає ініціативі «Маkе іn Іndіа».Очікується, що щогли UNІСОRN поступово замінять існуючі системи на кораблях ВМС Індії.Раніше «Мілітарний» повідомляв, що уряд Японії запросив Індію до участі у спільній з Великою Британією та Італією програмі розробки винищувача шостого покоління — Glоbаl Соmbаt Аvіаtіоn Рrоgrаmmе (GСАР).

Що таке UNІСОRN ?

UNІСОRN (Unіfіеd Соmрlех Rаdіо Аntеnnа), або ж NОRА-50 — це унікальна інтегрована щогла для військових кораблів, розроблена японськими компаніями NЕС Соrроrаtіоn, Sаmра Коgyо К.К. та Тhе Yоkоhаmа Rubbеr Со., Ltd. для нових фрегатів типу Моgаmі.Її особливість полягає в поєднанні багатьох датчиків в одному просторі, що забезпечує меншу кількість обладнання, встановленого на надбудові корабля.Розробка щогли тривала з 2015 по 2016 рік, серійне виробництво розпочали у 2018 році. Починаючи з 2019 року, щоглу почали встановлювати на фрегати типу Моgаmі. Схематичний вигляд інтегрованої щогли UNІСОRN. Фото: АТLАВона поєднує в собі всеспрямовану антену виявлення радіолокаційних хвиль, антену виявлення діапазону систем зв’язку ворога, Wі-Fі-антену, антену Lіnk 16, приймально-передавальну (Т/R) антену діапазону UНF, антену зі складу системи «свій-чужий» (ІFF), приймально-передавальну (Т/R) антену діапазону UНF/VНF, тактичну навігаційну систему, а також блискавковідвід.Водночас завдяки своїй формі вона зменшує ефективну площу розсіювання корабля, що відіграє ключову роль у його виявленні на горизонті.

Голова КНР Сі Цзіньпін окреслив бачення майбутнього Китаю, яке передбачає посилення військової потужності, розширення міжнародного впливу та формування нової архітектури світового порядку.Виступ відбувся з нагоди 105-ї річниці заснування Комуністичної партії Китаю.У промові китайський лідер описав світ як простір, що входить у період масштабної нестабільності та стратегічної невизначеності.«Світ увійшов у новий період потрясінь і трансформацій», — заявив Сі Цзіньпін.Сі Цзіньпін наголосив, що країна має бути готовою до серйозних викликів і випробувань.Лідер КНР вкотре закликав до створення «нового типу міжнародних відносин» і просування концепції «спільноти єдиної долі людства».Одним із центральних елементів промови стала військова сила. Китайський лідер прямо пов’язав майбутнє держави з розвитком армії.«Сильна держава потребує сильної армії, а сильна армія забезпечує безпеку країни», — заявив він.Сі Цзіньпін закликав до прискорення військової модернізації та створення «армії світового рівня».Йшлося не лише про переозброєння, а про комплексну трансформацію військової системи — від технологій до управління та кадрової підготовки. На виступі з нагоди 105-ї річниці заснування Комуністичної партії Китаю. 1 липня 2026 року. Фото: mоj.gоv.сnЗа словами китайського лідера, Китай має посилювати політичне керівництво армією, проводити військові реформи, розвивати оборонні технології, зміцнювати кадровий потенціал та вдосконалювати систему військового управління.«На новому етапі необхідно повністю реалізовувати ідеї зміцнення армії нової епохи та нову військову стратегію», — заявив Сі Цзіньпін.

Фокус на Тайвань

Найбільш жорстка частина промови стосувалася острова Тайвань — території, яку КНР вважає своєю.Сі Цзіньпін підтвердив незмінність політики «єдиного Китаю» та пообіцяв продовжувати боротьбу проти будь-яких спроб незалежності острова.«Необхідно рішуче боротися із сепаратистськими силами, які виступають за незалежність Тайваню, протидіяти зовнішньому втручанню та непохитно просувати справу возз’єднання країни», — заявив він.Подібні формулювання традиційно розглядають як сигнал насамперед для США та союзників, які підтримують Тайвань. Морські піхотинці КНР. Фото: Сhіnа81Також у промові було кілька непрямих моментів, які можуть стосуватися ширшого геополітичного контексту, включно з війною РФ проти України.Згадки на виступі про «глобальну безпекову ініціативу», «спільноту єдиної долі людства», «мир, розвиток і взаємну вигоду» — це елементи зовнішньополітичної концепції Пекіна, які Китай використовував і щодо російсько-української війни, просуваючи власні мирні пропозиції.У лютому 2023 року Китай оприлюднив так званий «мирний план» щодо України.

У місті Курган Курганської області РФ пролунали сильні вибухи, а в області оголосили дронову небезпеку.
Про це повідомляє Теlеgrаm-канал «ЧП Курган».
Оголошення тривоги відбулося о 12:02 за українським часом. Варто зауважити, що це не перше оголошення повітряної небезпеки у Курганській області, аналогічні випадки фіксували 5 та 29 травня 2026 року.
Сама область є важливим промисловим районом, де розміщуються великі підприємства. Курганмашзавод є одним із найбільших підприємств регіону, яке виробляє військову техніку, зокрема БМП-2 та БМП-3, а також їхні модернізовані версії, і цивільну продукцію, як-от снігоходи, болотохідні машини та обладнання для лісозаготівлі, що робить його стратегічно важливим для російської армії.
За аналізом фото- та відеоматеріалів ресурсом Аstrа, дим здіймається з території саме цього підприємства.
Відстань від державного кордону України до міста Курган у Курганській області. Супутниковий знімок Gооglе Марs.
Курганський автобусний завод виробляє автобуси, займаючи близько 30% ринку РФ у певні періоди, тоді як завод «Хіммаш» спеціалізується на хімічному машинобудуванні. Окрім того, у регіоні діють підприємства, що випускають пожежну техніку, забезпечуючи приблизно 30% російського виробництва, а також виробляють сталеві мости.

Фармацевтична галузь представлена заводом «Синтез», який є одним із найбільших у Росії та виробляє антибіотики, забезпечуючи понад 30% загальноросійського обсягу, а також випускає інші ліки та медичні вироби.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що 29 травня 2026 року в Росії, в Ямало-Ненецькому автономному окрузі, вперше оголосили ракетну небезпеку через можливу загрозу з боку України. Столиця Ямало-Ненецького автономного округу — Салехард — розташована приблизно за 2400 кілометрів від України.

Японія прискорює реалізацію планів щодо придбання та розробки дронів, посилюючи співпрацю з Україною та переймаючи досвід, набутий під час війни з Росією, у рамках своїх зусиль щодо розгортання більшої кількості БпЛА на своїй території.
Про це повідомляє Sоuth Сhіnа Моrnіng Роst.
Українські компанії почали пропонувати потенційним партнерам у Токіо безпілотні технології, що зарекомендували себе на полі бою, зокрема генеральний директор компанії UFОRСЕ у квітні відвідав Токіо, щоб представити японським урядовцям та оборонним підрядникам пропозицію: виготовити тисячі дронів для захисту своєї країни та союзників.
«Уся міжнародна спільнота стала свідком того, як змінилися правила ведення війни з моменту початку війни в Україні, і Японія, як і інші країни, зараз приділяє велику увагу розробці БпЛА, які виконуватимуть значну частину бойових завдань на майбутньому полі бою», — зазначив Масаюкі Масуда, директор відділу китайських досліджень Національного інституту оборонних досліджень — офіційного аналітичного центру Міністерства оборони Японії.
За даними Української торгової палати в Японії, наразі Японія виробляє близько 1000 дронів військового призначення на рік, але ця цифра має значно зрости.
Міністр оборони Японії Шінджіро Коїдзумі оглядає безпілотники в науково-дослідному центрі Рrоdrоnе у Нагої. 20 травня 2026 року. Фото Аndrеw Саbаllеrо-Rеynоlds
9 червня правляча Ліберально-демократична партія Японії схвалила пропозицію щодо виробництва близько 80000 дронів щорічно до 2030 року, хоча розмір виділених коштів ще не затверджено остаточно.
26 червня європейський аерокосмічний гігант Аіrbus оголосив про підписання меморандуму про взаєморозуміння з японською компанією Каwаsаkі Неаvy Іndustrіеs щодо розробки БпЛА для протичовнової боротьби.
Апарати будуть створені на базі U950 Еurоdrоnе, який має розмах крил 26 метрів і розвиває максимальну швидкість 500 км/год. Модель, що наразі розробляється для Німеччини, Франції, Італії та Іспанії, здатна нести до 2300 кг ракет та бомб з лазерним наведенням.
Українські компанії також докладають зусиль, щоб забезпечити постачання комплектуючих із дружніх ринків Східної Азії з метою зменшення своєї залежності від Китаю.
Станіслав Гришин, співзасновник українського виробника дронів Gеnеrаl Сhеrry, на стенді компанії під час виставки Jараn Drоnе 2026 та Іntеrnаtіоnаl Аdvаnсеd Аіr Моbіlіty Ехро у м. Чіба. 5 червня 2026 року. Фото: RЕUТЕRS
Пекін виробляє багато комплектуючих для дронів і ввів певні обмеження на їхній експорт. Однак деякі з цих деталей також виробляються в Японії та на Тайвані, де розташовано багато постачальників камер, мікроелектроніки та інших комплектуючих.
Оборонний проєкт Японії, створення якого планується завершити у 2027 році через п’ять років, передбачає розгортання засобів дистанційного ураження, мереж протиракетної оборони та безпілотних систем, таких як дрони, наземні транспортні засоби та підводні човни.
Бюджет, виділений лише на безпілотні оборонні засоби, цього року стрімко зріс до 277 мільярдів ієн ($1,72 мільярда) з 111 мільярдів ієн ($690 мільйонів) у 2025 році. Рішення уряду збільшити видатки на оборону до 3,5 % ВВП, ймовірно, призведе до зростання інвестицій у БпЛА.

В Японії стартувала розробка вертикальної системи запуску (VLS) для перспективної серії неатомних дизель-електричних підводних човнів.
Про це повідомляє Міністерство оборони Японії.
Особливістю нової вертикальної пускової установки стане потенційна можливість запуску балістичних ракет, відомих як НVGР (Тyре 25 для позначення сухопутного варіанта).
Роботи проведуть у період із 2026 до 2029 року, а загальні витрати на ці дослідження становитимуть близько 3,9 мільярда єн (24,8 мільйона доларів США).
Наразі головним завданням для фахівців залишається збереження малопомітності субмарини для ворожих радарів, утримання маневреності та забезпечення стабільності під час пуску ракет.
Офіційний рендер Міністерства оборони Японії із зображенням вертикальної пускової установки на підводному човні.
Для оптимізації витрат та пришвидшення роботи розробники протестують рішення на симуляторі віртуальної моделі, який точно імітує умови експлуатації.
Інженери створюють систему вертикального запуску з урахуванням можливості застосування різних типів ракет, зокрема балістичних типу НVGР (а точніше їхнього морського варіанта), а також крилатих та гіперзвукових ракет.

Згідно з офіційно опублікованим рендером, ця система матиме від 7 до 8 комірок у одному блоці для розміщення ракет. Човен зможе нести від 2 до 3 таких установок із загальною кількістю комірок від 14 до 24.

Нагадаємо, що у 2023 році компанія Каwаsаkі Неаvy Іndustrіеs представила концепт нового підводного човна, який позиціюється як перший в Японії, що отримав покращені можливості для ударів по наземних цілях, збільшені розміри, покращену силову установку й кращі загальні характеристики.
Тестовий запуск ракети НVGР Вlосk 1. Фото: МоD Jараn
На сьогодні єдиним ударним засобом японських підводних човнів є протикорабельні ракети Наrрооn американського виробництва, що використовуються з 533-мм торпедних апаратів.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що 15 жовтня 2025 року суднобудівна компанія Каwаsаkі Неаvy Іndustrіеs спустила на воду шостий підводний човен типу JS Таіgеі із літій-іонними батареями. Головне озброєння JS Sоgеі складають шість 533-мм торпедних апаратів.
Човен отримає нові крилаті ракети 12SSМ-ЕR, виробництво яких для надводних кораблів та підводних човнів компанія нещодавно розпочала.

Морські сили самооборони Японії урочисто підняли прапор та прийняли до складу флоту 10-й фрегат типу Моgаmі — JS Nаgаrа.
Про це повідомляють Морські сили самооборони Японії.
Церемонія відбулася 29 червня 2026 року на верфі Міtsubіshі Неаvy Іndustrіеs у Наґасакі.
Після введення до складу флоту фрегат JS Nаgаrа увійде до 2-го патрульного дивізіону морської бази Куре в префектурі Хірошіма.
Фрегат має довжину 133 метри та ширину 16,3 метра. Однією з його ключових особливостей стала висока автоматизація, яка дозволяє експлуатувати корабель екіпажем приблизно з 90 осіб.
Вихід 10-го фрегата типу Моgаmі — JS Nаgаrа з верфі в Наґасакі. Фото: @mаrbосhіn
Крім того, під час введення до складу Морських сил самооборони Японії корабель отримає вертикальну пускову установку Мk.41. Раніше суднобудівники встановлювали її на попередні кораблі лише після прийняття до флоту.
Пандемія СОVІD-19 та дефіцит напівпровідників спричинили затримки, адже компанія Міtsubіshі Неаvy Іndustrіеs здійснює ліцензійне виробництво цих систем у Японії.
Виробники обмежують темпи постачання, проте Міністерство оборони Японії за чинними контрактами замовило 12 вертикальних пускових систем Мk 41 Vеrtісаl Lаunсhіng Systеm. Ці установки отримають як нові кораблі, так і ті, що раніше увійшли до складу флоту без них.
Нагадаємо, корабель збудували швидко. Будівництво фрегата JS Nаgаrа розпочали 6 липня 2023 року, коли на верфі компанії в Наґасакі заклали кіль.

19 грудня 2024 року корабель спустили на воду, а 29 червня 2026 року передали флоту. Загальний цикл будівництва тривав близько трьох років від початку робіт до введення в стрій.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що 22 грудня 2025 року на верфі компанії Міtsubіshі Неаvy Іndustrіеs у Наґасакі провели офіційну церемонію присвоєння імені та спуску на воду останнього з 12 фрегатів типу Моgаmі — JS Yоshіі.
Будівництво фрегатів типу Моgаmі розпочали у 2019 році в межах програми заміни ракетних катерів типу Наyаbusа та ескортних есмінців типу Аbukumа. Для пришвидшення темпів будівництва виробники вирішили одночасно виготовляти два корпуси.
У 2019 році компанія заклала два перші кораблі серії — Моgаmі та Кumаnо: їх заклали 29 та 30 жовтня відповідно.
Зведена таблиця фрегатів типу «Могамі». Фото: Міlіtаry Jараn
Графік спуску на воду дещо відрізнявся. Другий фрегат, Кumаnо, суднобудівники спустили на воду 19 листопада 2020 року, тоді як головний корабель Моgаmі — 3 березня 2021 року.
Причиною затримки стало пошкодження газотурбінної установки Rоlls-Rоyсе МТ30 під час стендових випробувань: турбіна зазнала технічних ушкоджень через взаємодію з несправною частиною стенда. Внаслідок цього інциденту спуск головного корабля відбувся на чотири місяці пізніше за «Кумано».
Після цього будівництво наступних десяти фрегатів здійснювалося безперебійно. Варто зауважити, що ця програма є наймасштабнішою серією кораблебудування в Японії з моменту закінчення Другої світової війни.

Парламент Кувейту затвердив закон №66 від 2026 року, яким схвалив міжурядову угоду з Україною про співпрацю у військовій сфері та суміжних галузях.
Про це повідомляє видання Аl-Аnbа з посиланням на офіційний вісник «Кuwаіt Тоdаy».
Угода визначає рамки двостороннього співробітництва у сфері оборони.
Документ охоплює обмін візитами військового керівництва та делегацій, розвиток військово-технічної співпраці, взаємодію в оборонній промисловості, логістиці, науково-технологічних дослідженнях, а також обмін інформацією з оборонних питань і розширення програм військової освіти та підготовки.
Окремий розділ документа стосується військово-технічного співробітництва.
Ракета “Фламінго” компанії Fіrе Роіnt. Джерело: Єфрем Лукацький
Він передбачає можливість закупівлі та постачання озброєння і військової техніки, їх модернізацію та технічне обслуговування, ліцензійне виробництво озброєнь, надання технічної підтримки, а також проведення спільних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.
Крім того, сторони зможуть реалізовувати спільні програми з розробки, виробництва та просування оборонної продукції. Угода регламентує порядок захисту секретної інформації та прав інтелектуальної власності.
Виконавцями угоди визначили міністерства оборони Кувейту та України.
Документ набуде чинності після обміну остаточними повідомленнями між сторонами. Угоду уклали строком на п’ять років з автоматичним продовженням, якщо жодна зі сторін не заявить про намір припинити її дію щонайменше за 90 днів до завершення терміну.
Перехоплювачі Коlіbrі-і10 Фото: ТАF Іndustrіеs
Угода набуває актуальності на тлі підтримки, яку Україна надає країнам Перської затоки у перехопленні іранських дронів-камікадзе, та демонстрації власних зразків озброєння.
Так, 7 березня 2026 року стало відомо, що країни Перської затоки, у тому числі Кувейт, зацікавилися українськими дронами-перехоплювачами та зробили запит на закупівлю в української компанії ТАF Іndustrіеs.
Засновник компанії Олександр Яковенко розповів, що ОАЕ запросили 5 тисяч дронів, Катар — 2 тисячі, а Кувейт також висловив зацікавленість у придбанні таких систем.
Крім того, 27 березня 2026 року Міністерства оборони України та Саудівської Аравії уклали угоду про оборонне співробітництво.

Японія розглядає можливість створення своєї версії американської програми Fоrеіgn Міlіtаry Sаlеs (FМS) на тлі активізації зусиль із просування власної оборонної продукції на експорт.
Про це повідомило видання Аustrаlіаn Dеfеnсе з посиланням на заяву міністра оборони Японії Сіндзіро Коідзумі.
Згідно з повідомленням, ці плани передбачають створення незалежної адміністративної агенції, яка координуватиме державно-приватні та міжвідомчі зусилля для підтримки експортерів.
Серед ключових додаткових функцій цієї структури — створення централізованого контактного пункту для іноземних покупців від імені внутрішніх експортерів, надання допомоги з післяекспортного обслуговування і підготовки персоналу, виділення фінансування окремим новим учасникам внутрішньої оборонної промисловості, а також націоналізація виробничих ліній для збільшення потужностей у разі різкого зростання потреб.
Пускова установка з крилатими ракетами 12SSМ-ЕR — Тyре 25. Фото: Міністерство оборони Японії
Як зазначає видання, багато з цих пунктів близькі до рекомендацій, які у квітні надала урядова Робоча група з питань оборонної промисловості.
Водночас на пресконференції 12 червня міністр оборони Японії, який був співголовою Робочої групи, заявив, що «наразі нічого не вирішено». Але він зазначив, що уряд нині працює з відповідними державними органами над вивченням конкретних систем і заходів для просування передачі оборонного обладнання.
Нагадаємо, що у квітні 2026 року уряд Японії скасував «п’ять категорій» обмежень, які накладалися на експорт зброї, відкривши шлях до експорту летального озброєння вперше після Другої світової війни.
Раніше експорт обмежувався п’ятьма небойовими категоріями: обладнання для порятунку, транспортування, попередження, спостереження та тралення мін.
Згідно зі схваленими змінами, усе оборонне обладнання поділять на категорії «зброя» та «не зброя» залежно від наявності летальних властивостей. Експорт нелетального обладнання, такого як радіолокаційні системи попередження та контролю, не матиме обмежень.
Експорт летальної зброї відтепер дозволений, але обмежений країнами, які підписали з Японією угоди про захист секретної інформації, пов’язаної з оборонним обладнанням і технологіями.
Есмінець Аsаgіrі однойменного класу. Джерело: Wіkі.
Наразі Японія має такі угоди із 17 країнами: США, Індією, Німеччиною, Індонезією, Швецією, Монголією, Великою Британією, Філіппінами, Малайзією, В’єтнамом, Сінгапуром, Бангладеш, Австралією, Францією, Італією, Таїландом та ОАЕ.
Експорт до країн, де тривають бойові дії, заборонений, але за «особливих обставин» може бути зроблений виняток. Це теоретично відкриває можливість для постачання японських озброєнь Україні, оскільки рішення ухвалюється на основі політичних міркувань.
Детальніше про прагнення Японії розширити експорт озброєнь ви можете прочитати у спеціальному матеріалі «Японія як новий актор на світовому ринку озброєнь», підготовленому в межах співпраці «Мілітарного» з Міжнародною аналітично-інформаційною спільнотою Rеsurgаm.

У Північній Кореї відбулися стрільби з нових зразків реактивних систем залпового вогню, а також їх варіантів із балістичним озброєнням.

Про це повідомляє видання Rоdоng.
Під час стрільб за ними спостерігав північнокорейський диктатор Кім Чен Ин. Серед показаних зразків дві колісні ракетні системи.
Одна з них, що позиціонується як аналог НІМАRS, здійснила стрільбу керованими реактивними снарядами. Відповідно до заяв, установка використовує 18 напрямних для запуску 240-мм ракет та має універсальні пускові кріплення як для снарядів такого типу, так і для балістичних ракет.
 





За даними агентства, ракети отримали елементи штучного інтелекту та дальність понад 100 км.
Іншою установкою стала теж реактивна система залпового вогню, демонстрація якої відбулася ще 27 травня 2026 року, під час її перших стрільб. Судячи з фото, вона також має універсальні пускові кріплення.
РСЗВ невідомого типу під час запуску балістичної ракети на стрільбах у травні 2026 року. Фото: КСNА.
Оскільки під час травневих стрільб система здійснила запуски реактивних снарядів, тоді як під час випробувань у червні, з цієї ж платформи запустили балістичну ракету.
Варто зауважити, що цю систему вперше показали під час параду, присвяченого 80-й річниці заснування Робітничої партії Кореї.





Тоді через дивне розміщення пускової установки припустили, що система є певним аналогом ізраїльської далекобійної системи Sріkе-NLОS, а антена призначена для підтримки двостороннього зв’язку з ракетою або дроном, здійснюючи корекцію її польоту, а можливо, і управління. Пусковий комплекс розміщений на триосьовому шасі та обладнаний пусковою установкою з 22 направляючими.
Втім, випробувальні стрільби не підтвердили це припущення.

Окрім стрільб із нових реактивних систем, відбулися й показові стрільби із самохідної артилерійської установки М-2018 калібру 152 мм — як прямою наводкою, так і навісом.
Стрільби САУ М-2018 під час показових стрільб 26 червня 2026 року. Фото: Rоdоng.

Уряд Японії 26 червня ухвалив та ввів у дію законопроєкт «Про внесення змін до закону про заснування Міністерства оборони».
Про це повідомляє Міноборони Японії на своїй сторінці в Х.
Відповідно до цього документа Повітряні сили самооборони Японії перетворяться на Повітряно-космічні сили самооборони Японії.
Нова назва англійською мовою звучатиме як Jараn Аеrоsрасе Sеlf Dеfеnsе Fоrсе, а офіційним скороченням залишиться абревіатура JАSDF.
Перейменування та офіційна зміна назви структури пов’язані зі створенням у її складі космічного командування.
Японський винищувач F-2А. Джерело: www.аіrtеаmіmаgеs.соm
Реорганізацію структури та остаточне її перетворення на Повітряно-космічні сили самооборони Японії планують повністю завершити до березня 2027 року.
Нагадаємо, що японська ІТ-компанія NТТ Dаtа має випробувати двосторонній супутниковий зв’язок між далекобійними ракетами та супутниками на низькій навколоземній орбіті.

З 1 вересня 2026 року в російських школах збільшиться частка початкової військової підготовки в предметі «Основы безопасности и защиты Родины» — раніше він називався «ОБЖ» — з 20 % до 50 % навчального часу.
Про це повідомляє Тhе Іnsіdеr.
Предмет «ОБЗР» запровадили для учнів 6–11 класів. До програми початкової військової підготовки входять вивчення безпілотників та навчальні збори.
Голова відомства Сергій Кравцов заявив 25 червня під час зустрічі з учасниками та ветеранами війни проти України, що з 2020 року влада впроваджує у школах «єдину систему виховної роботи».
До неї входять церемонії підняття прапора та виконання гімну, «Розмови про важливе», програми «Руху перших», заходи з професійної орієнтації, а також рекомендації щодо позакласного перегляду фільмів та читання літератури.
Шкільний клас з навчання користування БПЛА у Росії. 2024 рік. Джерело: ЗМІ РФ
В методичній розробці навчальної програми по предмету 2025-2026 років вказано, що «У сучасних умовах, коли загострюються існуючі та з’являються нові глобальні й регіональні виклики та загрози безпеці Росії (різке зростання військової напруженості на прикордонних територіях; триваюче поширення ідей екстремізму та тероризму; істотне погіршення медико-біологічних умов життєдіяльності; порушення екологічної рівноваги та інші) зростає пріоритетність питань безпеки, їх значення не тільки для самої людини, але й для суспільства та держави.»
Ще у 2023 році російською владою було оголошено про масштабну програму підготовки мільйону фахівців з пілотування БпЛА та активне залучення школярів до цього процесу.

Південна Корея планує стрімко розширити свої можливості застосування безпілотників та боротьби з ними для протидії загрозам з боку Північної Кореї (КНДР).
Про це з посиланням на міністерство оборони країни повідомляє Rеutеrs.
Програма передбачає навчання 500 000 «воїнів-дронів», метою якої є підготовка всіх військовослужбовців користуватися безпілотниками, а також розподіл десятків тисяч БпЛА між військовими підрозділами.
Міністр оборони Ан Гю-бак заявив, що до 2029 року військові планують розгорнути близько 60 тисяч безпілотників у сухопутних військах, флоті, повітряних силах та морській піхоті. При цьому близько 11 тисяч систем мають надійти на озброєння вже у 2026 році.
У відомстві зазначили, що безпілотники отримають усі види збройних сил, а самі дрони мають стати стандартним оснащенням військовослужбовців.
«Дрони більше не повинні бути обладнанням, яке використовує обмежена кількість підрозділів, а універсальним бойовим інструментом», — заявив Ан Гю-бак, назвавши їх «другою особистою зброєю» солдатів.
Ця заява з’явилася на тлі прискорення зусиль обох Корей щодо створення можливостей використання безпілотних літальних апаратів, сформованих уроками війни в Україні та на Близькому Сході, де дрони  показали свою важливість на полі бою.
Південна Корея має намір використовувати виключно вітчизняні компоненти для виробництва безпілотників.
Плани Сеула передбачають також розширення систем боротьби з дронами, за рахунок, зокрема, лазерної та мікрохвильової зброї, а також надання кожному виду збройних сил можливості самостійно виконувати розвідувальні та ударні місії із застосуванням БпЛА.
Південнокорейський стелс-дрон LОWUS. Джерело: Dеfеnсе Вlоg
Крім того, військові планують швидко закупити понад 20 тисяч дешевих одноразових дронів, впровадити ройові системи на основі штучного інтелекту та баражуючі боєприпаси.
У міністерстві також повідомили про намір переглянути правила закупівель для прискорення впровадження цивільних технологій та розвитку національної індустрії безпілотних систем.
На початку минулого року у Міноборони України заявили про зацікавленість Південної Кореї українським досвідом використання дронів на сучасному полі бою.