Мілітарний

Українські дрони 27 серпня атакували одразу два логістичні комплекси російського маркетплейса Оzоn — в Оренбурзі та поблизу Уфи.
Про це повідомили у пресслужбі самої компанії.
За даними Оzоn, усіх співробітників з об’єктів оперативно евакуювали. Попередньо, постраждалих немає.
Логістичний комплекс в Оренбурзі вже відновив роботу, однак на один день там обмежили прийом FВS-відвантажень.
У маркетплейсі заявили, що комплекс поблизу Уфи (Республіка Башкортостан) отримав незначні пошкодження та тимчасово закритий для огляду території.
Геолокація атакованих 27 серпня 2026 року логістичних комплексів Оzоn в Росії. Джерело: «Мілітарний»
Найімовірніше, йдеться про складський комплекс розташований у місті Благовещенськ розташований, за 40 кілометрів від столиці регіону.
Прийом поставок від продавців там призупинили, а вантажі в дорозі перенаправляють на інші логістичні об’єкти.
Моніторинговий ресурс Ехіlеnоvа опублікував кадри з димом від пожежі поблизу Уфи. Там припускають, що саме горить логістичний комплекс Оzоn. Водночас у російській компанії зазначили, що клієнти можуть формувати замовлення у звичайному режимі.
Пожежа неподалік Уфи, РФ. 27 серпня 2026. Фото: Ехіlеnоvа
Дрони Сил оборони України 22 серпня вперше атакували логістичний комплекс Оzоn у Чапаєвську. Унаслідок цього на території об’єкта спалахнула пожежа.
Наступного ранку безпілотники вдарили по складу в Оренбурзі. Він став найбільшим атакованим хабом компанії в Росії — його площа перевищує 200 тисяч квадратних метрів.
Логістичні склади компанії Оzоn, атаковані 24 серпня 2026 року. Аналіз «Мілітарного». Карта — ЕSRІ.
У ніч на 24 серпня Сили оборони України уразили одразу три логістичні центри Оzоn у Дагестані, Ставропольському краї та Адигеї загальною площею понад 314,7 тис. м².
Найбільшим став логістичний центр у селищі Тюбе в Дагестані площею близько 130 тис. м². Другим за площею був склад у Невинномиську — 93,5 тис. м², третім — об’єкт поблизу селища Енем в Адигеї площею 91,2 тис. м². Унаслідок ударів на об’єктах виникли масштабні пожежі.

«ЛУКОЙЛ-Нижегороднефтеоргсинтез» — четвертий за потужністю НПЗ Росії та другий за обсягами виробник бензину, зупинив переробку сирої нафти після удару українських дронів.
Про це Rеutеrs повідомили три джерела в галузі.
За їхніми даними, внаслідок атаки на підприємстві пошкоджено кілька переробних установок, інфраструктуру між установками та загальні заводські споруди.
Співрозмовники не змогли сказати, скільки часу знадобиться для усунення пошкоджень та відновлення нафтопереробки на заводі.
Удар по цьому нафтопереробному заводі, який розташований у місті Кстово Нижньогородської області, відбувся вранці 26 серпня.

На відео, яке зняли місцеві жителі, зафіксовано кілька осередків горіння на території підприємства.
Після попередніх ударів «ЛУКОЙЛ-Нижегороднефтеоргсинтез» вже призупиняв роботу через пошкодження технологічного обладнання. Одна з атак відбулася 2 липня.
Максимальна проєктна потужність НПЗ в Кстово становить близько 17 мільйонів тонн сирої нафти на рік.
До українських ударів завод міг виробляти близько 5 мільйонів тонн бензину, понад 5 мільйонів тонн дизельного палива, 2 мільйони тонн мазуту та близько 500 000 тонн бітуму. Загалом підприємство випускало понад 50 найменувань товарної нафтопродукції.
Геолокація Пермського НПЗ, ураженого 21 серпня 2026 року. Джерело: «Мілітарний»
Після українського удару 21 серпня призупинив роботу сьомий за обсягами переробки нафти російський завод у місті Пермь — «ЛУКОЙЛ-Пермнефтеоргсинтез».
Атака БпЛА спричинила пожежу та пошкодження технологічних агрегатів установки первинної переробки нафти АВТ-4, на яку припадає майже 40% потужності цього заводу. До пошкодження вона була здатна переробляти 14 000 метричних тонн нафти на добу.

Ще одна установка первинної переробки, АВТ-5, на яку припадає 34% потужностей підприємства, простоює з моменту безпілотної атаки 29 липня.

Сили оборони України уразили аеродроми та ракетний підрозділ РФ, які використовуються для ударів по Україні
Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.
Сили оборони за минулу добу уразили 16 об’єктів на території Росії, серед яких були аеродроми, ракетний підрозділ та інфраструктура, що постійно використовується для завдання ударів по Україні.
За словами президента, українські військові також завдали далекобійних ударів по російських нафтових об’єктах, військовому підприємству та логістичній інфраструктурі.
Інформацію про ураження конкретних об’єктів військової інфраструктури доповнює повідомлення Генерального штабу ЗСУ.
Ураження об’єкту на території РФ. Серпень 2026. Фото: Володимир Зеленський
Водночас назви конкретних аеродромів та ракетного підрозділу, про які повідомив Зеленський, наразі офіційно не розкриваються, тому прив’язувати їх до конкретних об’єктів без підтвердження не варто.
Відомо, що 24 серпня ЗСУ уразили аеродром «Міллєрово», що знаходиться у населеному пункті Долотинка.
 

Пермський нафтопереробний завод втратив понад 80% своїх потужностей первинної переробки нафти внаслідок нещодавніх українських ударів.
Про це повідомили у проєкті Dnірrо Оsіnt, проаналізувавши супутникові знімки підприємства.
Йдеться про один із найбільших НПЗ Росії — «ЛУКОЙЛ-Пермнефтеоргсинтез», який розташований за понад 1500 кілометрів від України.
За оцінками проєкту, приблизно третина установок АВТ (атмосферно-вакуумної трубчатки) перебуває на ремонті після уражень.
Ураження на Пермському НПЗ. Серпень 2026. Джерело: Dnірrо Оsіnt
Зокрема, на установці АВТ-5 потужністю 4,53 млн тонн нафти на рік критично пошкоджені ректифікаційні колони. Також зафіксовано раніше не виявлене пошкодження блоку електрознесолення та зневоднення нафти (ЕЛОУ).
У проєкті зазначають, що така комбінація пошкоджень може вивести установку з ладу на тривалий час.
Ураження на Пермському НПЗ. Серпень 2026. Джерело: Dnірrо Оsіnt
На території АВТ-4 потужністю 4,94 млн тонн нафти на рік супутникові знімки зафіксували ремонтні крани, що може свідчити про пошкодження установки.
Ремонтний кран також помітили на території АВТ-1 потужністю 1,83 млн тонн нафти на рік, де після атаки сталося займання.
Загалом, за оцінками аналітиків, виведено з ладу приблизно 86% потужностей первинної переробки Пермського НПЗ, що становить 11,30 млн тонн нафти на рік.

Остання атака на «ЛУКОЙЛ-Пермнефтеоргсинтез» відбулася 21 серпня. Після цього підприємство призупинило свою роботу.
Геолокація Пермського НПЗ, ураженого 21 серпня 2026 року. Джерело: «Мілітарний»
Проєктна потужність заводу становить близько 13 млн тонн нафти на рік (сьомий за обсягами переробки нафти в Росії). НПЗ є ключовим промисловим об’єктом Пермського краю. Він випускає бензин, дизельне паливо, авіаційний гас, мастила, а також займається переробкою попутного нафтового газу.
Продукція підприємства забезпечує потреби внутрішнього ринку країни-агресора та до українських ударів використовувалася для експортних поставок.

Українські дрони в ніч на 26 серпня уразили логістичний хаб російського маркетплейса Wіldbеrrіеs у Котовську Тамбовської області та НПЗ в Кстово Нижньогородської області.
Про це свідчать опубліковані відео в моніторингових каналах та повідомлення місцевої влади й очевидців.
Повідомлення про пожежу на об’єкті Wіldbеrrіеs з’явилися після першої години ночі. Місцеві мешканці заявляли про щонайменше 10 вибухів, внаслідок чого в одному з районів міста спалахнула пожежа.
Згодом губернатор регіону підтвердив удар по логістичному центру маркетплейса. Йдеться про об’єкт площею близько 108 000 м². Він є одним із ключових у Центральній Росії.
Геолокація ураженого хабу Wіldbеrrіеs у Котовську і НПЗ в Кстово, РФ. 26 серпня 2026. Джерело: «Мілітарний»
Комплекс почав працювати у 2025 році, а після виходу на повну потужність мав забезпечувати зберігання до 54 млн одиниць товарів.

Це був повторний удар по цьому хабу, попереднього разу його атакували дрони 18 липня — тоді об’єкт тимчасово призупиняв роботу через пожежу. Повідомлялося про загибель 7 співробітників.

Цього ж разу видно, що на об’єкті вирує масштабна пожежа, яка ймовірно знищить його більшу частину або навіть повністю.
Ближче до ранку українські дрони уразили «ЛУКОЙЛ-Нижегороднефтеоргсинтез» у місті Кстово — четвертий за потужністю нафтопереробний завод РФ та другий за обсягами виробник бензину.
На відео від місцевих видно кілька осередків горіння на території підприємства та густий чорний дим.

Після попередніх ударів НПЗ призупиняв роботу через пошкодження технологічного обладнання. Одна з атак відбулася 2 липня.
Максимальна проєктна потужність НПЗ  в Кстово становить близько 17 мільйонів тонн сирої нафти на рік. До українських ударів завод міг виробляти близько 5 мільйонів тонн бензину, понад 5 мільйонів тонн дизельного палива, 2 мільйони тонн мазуту та близько 500 000 тонн бітуму.
Загалом підприємство випускало понад 50 найменувань товарної нафтопродукції.

Новошахтинський нафтопереробний завод у Ростовській області Росії зупинив роботу після сьогоднішньої нічної атаки безпілотників.Про це повідомив губернатор регіону Юрій Слюсар у Теlеgrаm.Очевидці серед місцевих жителів зафільмували звуки прольотів дронів, роботу російської протиповітряної оборони та вибухи в районі підприємства.«За уточненою інформацією, внаслідок нічної ворожої атаки на Ростовську область зазнав пошкоджень Новошахтинський НПЗ. Підприємство тимчасово призупинило роботу», – зазначив російський чиновник. Новошахтинський НПЗ в РФ, карта ЕSRІ. Джерело: «Мілітарний»

Уражений НПЗ

Проєктна потужність Новошахтинського заводу оцінюється приблизно у 7,5 мільйона тонн сирої нафти на рік (що відповідає приблизно 112–115 тисячам барелів на день), хоча в окремих джерелах згадується близько 5,6–7,5 млн тонн на рік залежно від оцінки.Завод ввели в експлуатацію у 2009 році. Він став одним із перших великих НПЗ, збудованих у Росії за тривалий період.До заводу підведені магістральні нафтові трубопроводи через систему «Транснефть» і залізничні під’їзди, що забезпечують постачання сировини і відвантаження готової продукції за залізничними та водними маршрутами через термінал на річці Дон.Раніше підприємство неодноразово атакували, зокрема у ніч на 31 травня цього року удар крилатими ракетами «Нептун» вивів з ладу дві установки переробки нафти.Без цих установок подальша переробка нафти практично неможлива, оскільки вони є першою ланкою всього виробничого циклу НПЗ.У ВМС зазначили, що цей нафтозавод є ключовим підприємством російської паливної інфраструктури регіону та відіграє важливу роль у забезпеченні окупаційних військ паливно-мастильними матеріалами.Окрім того, 25 грудня 2025 року цей російський НПЗ уразила авіація ПС ЗСУ крилатими ракетами Stоrm Shаdоw. Унаслідок удару на території підприємства спалахнула сильна пожежа. Пожежа на Афіпському НПЗ в РФ. 25 серпня 2026. Аналіз «Мілітарного», карта ЕSRІ та сервіс FІRМSУкраїнські дрони у ніч на 25 серпня також вдарили по Афіпському нафтопереробному заводі у Краснодарському краї Росії, унаслідок чого на території підприємства спалахнула пожежа.

Нафтопереробний завод у російському місті Пермь призупинив роботу після удару українського безпілотника.Про це пише Rеutеrs з посиланням на джерела в галузі.Атака на підприємство відбулася 21 серпня. Йдеться про один із найбільших НПЗ Росії — «ЛУКОЙЛ-Пермнефтеоргсинтез».Удар безпілотника спричинив пожежу та пошкодження технологічних агрегатів установки первинної переробки нафти АВТ-4, на яку припадає майже 40% потужності цього заводу.До пошкодження вона була здатна переробляти 14 000 метричних тонн нафти на добу. Геолокація Пермського НПЗ, ураженого 21 серпня 2026 року. Джерело: «Мілітарний»За попередніми оцінками, ремонтні роботи можуть тривати від одного до двох тижнів.Окрім того, за даними джерел, ще одна установка первинної переробки, АВТ-5, на яку припадає 34% потужностей підприємства, простоює з моменту безпілотної атаки 29 липня.

Нафтозавод у Пермі

Нафтопереробне підприємство «Лукойл-Пермнефтеоргсинтез» є ключовим промисловим об’єктом Пермського краю.Проєктна потужність заводу становить близько 13 млн тонн нафти на рік (сьомий за обсягами переробки нафти в Росії). НПЗ випускає бензин, дизельне паливо, авіаційний гас, мастила, а також займається переробкою попутного нафтового газу.Продукція підприємства забезпечує потреби внутрішнього ринку країни-агресора та до українських ударів використовувалася для експортних поставок. НПЗ в російській Пермі після атаки безпілотників. 21 серпня 2026. Фото: Ехіlеnоvа «Лукойл-Пермнефтеоргсинтез» неодноразово атакували безпілотники Сил оборони України. Удари відбувалися 8 та 7 травня. Ще одну атаку дронами здійснили 30 квітня. Відстань від лінії бойового зіткнення до підприємства — понад 1500 кілометрівУдари по російських НПЗ спрямовані на зменшення виробництва пального, необхідного для забезпечення російських військ та економіки. Пошкодження обладнання таких підприємств призводить до скорочення переробки нафти та дефіциту пального на внутрішньому ринку.

Росія у ніч на 25 серпня атакувала ударними безпілотниками типу Shаhеd міжнародний автомобільний пункт пропуску «Виноградівка» на кордоні з Молдовою.
Про це повідомили у Держприкордонслужбі України.
Внаслідок атаки пошкоджено інфраструктуру пункту пропуску. Пожежу локалізували рятувальники.
Цей пункт пропуску розташований у Болградському районі Одеської області.
Наразі пропуск громадян і транспортних засобів через пункт пропуску «Виноградівка – Вулкенєшть» на українсько-молдовському кордоні призупинено. Про це проінформували молдовську сторону.
Міжнародний пункт пропуску «Виноградівка». Фото: Gооglе Еаrth
Транспорт перенаправляють до інших пунктів пропуску.
Прикордонники закликали враховувати цю інформацію під час планування перетину державного кордону.
Минулого тижня росіяни дронами Shаhеd також вдарили по міжнародному пункту пропуску «Табаки» на кордоні з Молдовою.
Двигуни від дронів Shаhеd, які атакували пункт пропуску «Табаки». 21 серпня 2026. Фото: ДПСУ
Удар зруйнував частину інфраструктури об’єкта і призвів до тимчасової призупинки його роботи.

Українські дрони у ніч на 25 серпня вдарили по Афіпському нафтопереробному заводі у Краснодарському краї Росії, унаслідок чого на території підприємства спалахнула пожежа.Кадри з пожежею оприлюднив, зокрема, моніторинговий ресурс Ехіlеnоvа .Вранці губернатор цього російського регіону Веніамін Кондратьєв підтвердив атаку на НПЗ.Він написав у Теlеgrаm, що займання сталося на території нафтопереробного підприємства в селищі Афіпський. Пожежа на Афіпському НПЗ в РФ. 25 серпня 2026. Аналіз «Мілітарного», карта ЕSRІ та сервіс FІRМSЗа його словами, в населеному пункті пошкоджено щонайменше 10 приватних будинків. Ймовірно, це результат роботи російської протиповітряної оборони або засобів радіоелектронної боротьби.На кадрах, опублікованих з місця події, видно заграву від полум’я та густий чорний дим, що здіймається з місця горіння.Окрім того, губернатор заявив, що «уламки» безпілотника впали на територію залізничної станції «Афіпская» Північно-Кавказької залізниці. Згодом у транспортній прокуратурі РФ заявили про зупинку роботи цієї станції.

Уражений нафтозавод

Афіпський НПЗ — один із найбільших нафтопереробних заводів на півдні Росії з річним обсягом переробки 6,25 млн тонн нафти, що становить понад 2% загального обсягу нафтопереробки РФ. Завод виробляє бензин, дизельне пальне, газойль, вакуумний газойль, мазут, сірку та дистиляти газового конденсату й відіграє важливу роль у забезпеченні російської економіки та армії дизельним пальним. Афіпський НПЗ у Краснодарському краї РФ. Фото: Wіkіmеdіа Соmmоns / svtk44Від початку повномасштабного вторгнення підприємство неодноразово ставало ціллю ударів українських безпілотників. Зокрема, завод атакували у ніч на 14 липня.Ці удари є частиною української кампанії з ураження нафтопереробних заводів, нафтобаз та інших об’єктів, які забезпечують транспортування нафти, а також забезпечують російську армію пальним.

Удар по ГПЗ

Ураження Астраханського газопереробного заводу 24.08.2026. Фото «Абсолютно надійне джерело»Сили оборони України 24 серпня успішно уразили Астраханський газопереробний завод (ГПЗ), що входить до структури «Газпром переробка».Основною продукцією підприємства є товарний газ, технічна сірка, стабільний газовий конденсат, бензин, дизельне пальне, мазут, скраплені вуглеводневі гази та широка фракція легких вуглеводнів.

Супутникові знімки свідчать, що 24 серпня 2026 року Сили оборони успішно уразили Астраханський газопереробний завод за приблизно 800 кілометрів від лінії фронту.Знімки опублікував Теlеgrаm-канал «Абсолютно надійне джерело».Як зазначили аналітики каналу, під удар потрапили установки сепарації газу 1.У-272 та 2.У-272. Ступінь пошкодження установок наразі невідомий. На знімках видно сліди горіння на захисних конструкціях, а поруч можна помітити кілька пожежних машин.

Астраханський газопереробний завод

Астраханський газопереробний завод розташований поблизу селища Аксарайське в Астраханській області та входить до структури «Газпром переробка». Астраханський ГПЗ в РФ. Фото: «Газпром»Основною продукцією Астраханського ГПЗ є товарний газ, технічна сірка, стабільний газовий конденсат, бензин, дизельне пальне, мазут, скраплені вуглеводневі гази та широка фракція легких вуглеводнів.Найбільше загальноросійське значення має виробництво сірки: у штатному режимі астраханський майданчик випускав приблизно 3,5–3,8 млн тонн на рік, забезпечуючи близько 60–63% російського виробництва. Водночас частка заводу у виробництві моторного пального значно менша: у 2023 році він забезпечив близько 1,6% російського бензину, 0,6% дизельного пального та 0,7% мазуту.Особливістю родовища є надзвичайно складний склад пластової суміші: вона містить приблизно 25% токсичного сірководню та 15% вуглекислого газу.Без глибокого очищення такий газ не можна подавати для подальшої переробки або транспортування магістральними газопроводами. 1.У-272 і 2.У-272 разом забезпечують очищення до 3 млрд кубометрів газу від сірководню та вуглекислого газу, або близько чверті загальної проєктної потужності заводу.Раніше Астраханський ГПЗ неодноразово ставав ціллю ударів. Перша відома атака відбулася 3 лютого 2025 року та призвела до пожежі й тривалої зупинки виробництва пального. 17 березня 2025 року відбулася повторна атака. Наступного разу завод уразили 22 вересня 2025 року, після чого знову зупинили переробку конденсату, а 15 грудня 2025 року на підприємстві спалахнула велика пожежа.До цього моменту у 2026 році відбулася одна атака — 13 травня. Тоді завод припинив випуск моторного пального, а галузеві джерела повідомили про пошкодження обладнання для переробки стабільного конденсату й сірководню та виробництва сірки. Пожежа на Астраханському газопереробному заводі компанії «Газпром». 14 травня 2026 року. Джерело: Ехіlеnоvа Після початку атак у 2025 році Росія виробила 4,38 млн тонн технічної газової сірки, що на 21,7% менше, ніж у 2024 році, коли випуск становив приблизно 5,6 млн тонн.  У січні — травні 2026 року виробництво технічної газової сірки в Росії скоротилося ще на 19% порівняно з аналогічним періодом попереднього року — до 1,75 млн тонн.Унаслідок атак Росія перетворилася з третього за обсягами у світі експортера сірки, яка є важливою хімічною сировиною, на імпортера. На тлі падіння виробництва російський уряд продовжив до 31 грудня 2026 року заборону на експорт сірки.

Ударні дрони України в ніч на 24 серпня уразили три логістичні центри Оzоn на території Росії.
Про це свідчать фото та відеоматеріали, опубліковані ресурсом Ехіlеnоvа .
Загальна площа складів, які потрапили під атаку, становить 314 714 квадратних метрів у трьох різних регіонах країни.
Найбільшою ціллю під час атаки став логістичний центр у селищі Тюбе в Дагестані площею близько 130 000 кв. м. Об’єкт відігравав важливу роль у логістиці Північного Дагестану.
Відстань від цього складу до державного кордону України становить близько 800–900 км. Об’єкт розташований за координатами

Українські безпілотники долетіли до Архангельської області Росії, де розташований космодром «Плесецьк».З цього космодрому росіяни здійснюють запуски супутників серії «Рассвет», а також міжконтинентальних балістичних ракет.Російський моніторинговий ресурс «Локатор России» підтвердив, що до району Плесецька долетіли щонайменше два безпілотники.Також для аеродрому біля космодрому Плесецьк запроваджували тимчасове обмеження польотів («План “Ковер”») через потенційну загрозу.Місцеві жителі зафіксували на телефони проліт двох безпілотників. Відео оприлюднив Теlеgrаm-канал Suреrnоvа .Це перше зафіксоване повідомлення про доліт українських БПЛА до Архангельської області. Цілі та наслідки поки невідомі, проте місцеві зафіксували задимлення. Задимлення після атаки українських дронів в Архангельській області 23 серпня 2026 року. Кадри з відео Suреrnоvа Водночас ще у квітні генеральний директор «Роскосмосу» Дмитро Баканов заявляв про спроби атакувати космодром Плесецьк дронами під час запусків супутників.Космодром Плесецьк — основний північний військовий космодром Росії.У 2026 році звідти вже кілька разів успішно запускали ракети «Союз-2» та «Ангара» з військовими супутниками й партіями апаратів зв’язку «Рассвет». У серпні там планувався черговий військовий запуск. Запуск ракети-носія «Союз-2.1б» з космодрому Плесецьк. 2025 рік. Фото: Міноборони РосіїДля України ураження цього космодрому є важливим, оскільки Росія до кінця 2027 року планує вивести на орбіту 292 супутники зв’язку «Рассвет», які мають стати російським аналогом системи Stаrlіnk.

Ракетні пуски з космодрому

З космодрому Плесецьк російські військові також регулярно запускають міжконтинентальні балістичні ракети (МБР).21 серпня 2026 року Росія оголосила про тимчасове закриття кількох морських районів біля Архангельської області на 26–27 серпня у зв’язку з ракетними пусками.Саме повідомлення не уточнює тип ракети, місце запуску чи ціль.Одним із найімовірніших об’єктів, пов’язаних із цими обмеженнями, є космодром Плесецьк, який використовують не лише для космічних запусків, а й для випробувань стратегічних ракет. Рухомий ґрунтовий ракетний комплекс «Ярс» з міжконтинентальною балістичною ракетою під час тренувань. Жовтень 2024. Росія. Кадр з відео міноборони РосіїВодночас ці попередження не доводять, що пуск відбудеться саме з Плесецька: аналогічні зони можуть встановлюватися під час навчань Північного флоту в Білому та Баренцевому морях.Для порівняння, 12 травня 2026 року з Плесецька Росія здійснила випробувальний запуск МБР «Сармат» у напрямку полігону Кура на Камчатці. 3 червня підводний човен «Архангельськ» Північного флоту здійснив запуск протикорабельної ракети «Оникс» у Баренцевому морі. Космодром Плесецьк на Gооglе мапіОтже, закриття районів на 26–27 серпня свідчить про заплановані ракетні пуски, але наразі не дає підстав однозначно стверджувати, що йдеться саме про запуск МБР із Плесецька.

Сили безпілотних систем здійснили масштабну атаку на елементи протиповітряної оборони противника на території Росії та в окупованому Криму.
Відповідне відео оприлюднив командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді.
У Краснодарському краї були уражені радіолокаційна станція «Подльот» у районі населеного пункту Прігібський, РЛС «Каста 2Е2» — у районі населеного пункту Шабельське, ЗРГК «Панцирь-С1» — у районі Єйська та позиції С-400 у Геленджику.
У Ростовській області були уражені ЗРК «Тор» у районі Пудового, РЛС «Небо-У» — у районі Долотинки, РЛС «Каста 2Е2» — у районі Латонового та РЛС «Подльот» — у районі Головатівки.
У Криму дрони СБС уразили РЛС «Небо-У» в районі Севастополя, РЛС 36Д6М — в Уютному та РЛС СТ-68.

Ураження такої кількості РЛС та ЗРК є суттєвим ударом по системі протиповітряної оборони противника.
Це створює додаткові можливості для українських ракет і дронів, підвищуючи ймовірність прориву більшої кількості засобів ураження до визначених цілей.
Також ця атака торкнулася й авіації противника – у Краснодарському краї був атакований аеродром «Витязево», де були уражені винищувачі Су-33 та МиГ-29, а також пункт управління дронами «Орион».
Росіяни активно залучають винищувачі, що базуються в південних регіонах РФ, для атак на Одещину та Миколаївщину, а також на цілі в акваторії Чорного моря із застосуванням ракет Х-31 і Х-59.
Ці винищувачі також застосовують для патрулювання окупованих територій, протидії українській авіації, перехоплення далекобійних дронів і крилатих ракет, а також атак на українські морські безпілотники.
Український БпЛА атакує Су-33 на аеродромі «Витязево», 23.08.2026. Стоп-кадр з відео СБС
Раніше повідомлялося, що Сили безпілотних систем із 17 серпня уразили 27 енергооб’єктів в окупованому Криму, на інших тимчасово окупованих територіях півдня України та в Росії.
Серія ударів призвела до масштабного блекауту на Кримському півострові.

Українські дрони атакували найбільший у Росії логістичний комплекс компанії Оzоn в Оренбурзі Оренбурзької області.
Відео моменту удару опублікував Теlеgrаm-канал Ехіlеnоvа .
Після удару на території складського комплексу виникла пожежа.
Площа логістичного комплексу Оzоn в Оренбурзі перевищує 200 тисяч квадратних метрів.
За відео та фотографіями з місця події, які опублікували очевидці, пожежа має локальний характер. Водночас масштаби пошкоджень наразі невідомі.



Згідно з GЕОІNТ-аналізом «Мілітарного», місце ураження розташоване за координатами

Сили безпілотних систем із 17 серпня уразили 27 енергооб’єктів в окупованому Криму, на інших тимчасово окупованих територіях півдня України та в Росії. Серія ударів призвела до масштабного блекауту на Кримському півострові.
Відео атак оприлюднив командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді.
Зокрема, у ніч на 20 серпня дрони уразили електропідстанцію 500 кВ «Тамань» поблизу станиці Старотітаровської в Краснодарському краї РФ. Вона є ключовим вузлом «енергомосту» — найважливішого елемента постачання електроенергії з Росії до Криму.
«Енергоміст» є найважливішим елементом постачання електроенергії з Росії до Криму. Його пікова потужність трохи перевищує 800 МВт — це більше ніж половина максимальної потреби півострова.

За інформацією Крим.Реалії, Сили оборони України різною мірою пошкодили всі головні генерувальні потужності в Криму — Балаклавську ТЕС, Таврійську ТЕС і Сакську ТЕЦ. Через це значення «енергомосту» для електропостачання півострова суттєво зросло.
Унаслідок атаки близько 01:45 стався повний блекаут — увесь Кримський півострів був знеструмлений. Про це повідомляли кримські пабліки та користувачі соціальних мереж.
Російське підприємство «Крымэнерго», пославшись на «технологічні порушення в електричних мережах», повідомило про відключення електроенергії «у низці населених пунктів Південного, Центрального та Західного енергорайонів».
Після дев’ятої ранку в Криму почали порайонно відновлювати електропостачання, але станом на 22 серпня відключення ще діяли по всьому Криму.
Найскладніша ситуація в Євпаторії, Феодосії, Керчі, Судаку, а також у Сакському, Чорноморському, Роздольненському, Ленінському та Кіровському районах. Там застосовували оперативні й почергові відключення без гарантованого часу відновлення електропостачання.
Загалом у період із 17 до 22 серпня СБС уразили 15 об’єктів у Криму: газотурбінні електростанції біля Кар’єрного та Наумівки, газорозподільні станції «Євпаторія», «Тернівка» і «Володимирівка», ГРС в Оленівці, підстанцію 330 кВ «Західно-Кримська», підстанції 110 кВ «Таврія», «Коктебель», «Малоріченське», «Алупка», «Зоря», «Гаспра» і «Шарха», а також електропідстанцію в Аннівці.
Російська електропідстанція «Тамань» на мапі. Джерело: Gооglе Марs
У Донецькій області уражено шість об’єктів: підстанції 500 кВ «Перемога» і 330 кВ «Харцизька», а також підстанції 110 кВ «Приморська», «Тополине», «Володарська» та «Стила».
У Луганській області уражено три електропідстанції — у Новодар’ївці, Ровеньках і Бабичевому. Ще два об’єкти атакували в Запорізькій області: підстанцію 150 кВ «Макорті» в Бердянську та електропідстанцію в Більмаку.

Дрони Сил оборони України атакували порт у місті Єйськ Краснодарського краю РФ.
Про це повідомляє ресурс Аstrа.
Атака відбулася вранці 22 серпня 2026 року. Після удару над територією порту піднявся густий дим.
За повідомленнями місцевих жителів, дрон міг влучити в судно. Яке саме судно зазнало удару, наразі невідомо.
Єйський порт — універсальний порт із невеликою глибиною, тому його акваторію можуть використовувати переважно невеликі судна.
Пожежа на території порту Єйська Краснодарського краю. 22 серпня 2026 року. Фото: Ехіlеnоvа
Водночас порт має значення для військової логістики РФ: через нього можуть завантажувати паливо та припаси на судна, які перевозять вантажі до тимчасово окупованого Криму та на окуповані території України.
На території порту працює термінал компанії «Ейськ-Порт-Віста», який спеціалізується на перевалці дизельного палива.
Його потужність становить близько 3 млн тонн на рік, а для роботи використовують судна класу «річка-море».
Поблизу Єйська також розташований військовий аеродром, де дислокується 859-й Центр бойового застосування та перенавчання льотного складу морської авіації ВМФ РФ.
Порт Єйська у Краснодарському краї. Супутниковий знімок Gооglе Марs.
Під час повномасштабної війни аеродром також використовують інші підрозділи бойової авіації РФ, зокрема для ударів по Україні.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що під час удару по аеродрому в Єйську 15 травня 2026 року Сили оборони України знищили російський літак Бе-200ПС.
Супутникові знімки також засвідчили, що після атаки на аеродромі залишилася інша авіаційна техніка, а її технічне обслуговування тривало.

Дрони Сил оборони України вперше атакували логістичний комплекс Оzоn у Чапаєвську та уразили Новокуйбишевський НПЗ у Самарській області РФ.
Про це повідомляє ресурс Аstrа.
Атака відбулася вранці 22 серпня 2026 року. Унаслідок ударів на території обох об’єктів спалахнули пожежі.
Удар по логістичному складу спричинив масштабну пожежу, яка станом на 7:30 охопила більшу частину території комплексу.
Загальна площа Чапаєвського логістичного комплексу становить 135 тисяч квадратних метрів. Його відкрили наприкінці жовтня 2022 року, і він став одним із найновіших складів компанії.

Комплекс розташований за координатами

Поблизу російського порту Новоросійськ у Чорному морі безпілотники уразили контейнеровоз RМS ТЕАМ, на борту якого виникла масштабна пожежа.
Про це повідомила компанія-оператор Аkkоn Lіnеs.
Повідомляється, що внаслідок атаки екіпажу довелося залишити судно. Моряків підібрало інше судно, яке перебувало неподалік і відгукнулося на сигнал лиха.
Після евакуації екіпажу в житлових приміщеннях і машинному відділенні судна помітили пожежу, яка згодом поширилася на зони розміщення контейнерів.
Маршрут RМS Теаm с 17 по 20 серпня. Інфографіка Тhе Іnsіdеr
За інформацією компанії, судно та вантаж на його борту можуть вважатися «конструктивною повною втратою». Варто зазначити, що термін «конструктивна повна втрата» не означає підтвердженого затоплення судна, а вказує на такі пошкодження, за яких порятунок і ремонт судна вважають економічно недоцільними.
За даними видання Тhе Іnsіdеr, останній сигнал АІS від контейнеровоза отримали 20 серпня о 04:45 приблизно за 174 км від Новоросійська. Судно регулярно здійснювало рейси до Росії: база Stаrbоаrd містить дані про 61 його захід до Новоросійська, зокрема три заходи у 2026 році.
Згідно зі звітом угруповання Сил безпілотних систем, загалом упродовж 21 серпня підрозділи, підпорядковані СБС, уразили три судна.
17 серпня стало відомо, що Сили оборони уразили танкер Skіrоs класу Suеzmах який може перевозити близько 1 млн барелів нафти. Судно атакували після завантаження на його борт російської нафти на терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) поблизу Новоросійська.

Підтримувані Іраном єменські хусити уразили та, ймовірно, критично пошкодили танк М1А2S Аbrаms армії Саудівської Аравії скинутим із БпЛА боєприпасом.Відео ураження опублікував канал «міністерства оборони» хуситів.За інформацією видання Dеfеnсе Вlоg, атака сталася на передовій позиції сил міжнародно визнаного уряду Ємену, підтримуваного Саудівською Аравією, у провінції Маріб у Ємені.Атаку здійснили за допомогою дрона-бомбардувальника «Раджум», який скинув на танк, імовірно, мінометну міну. Боєприпас влучив у башту танка в районі кормової боєукладки та спричинив займання порохових зарядів.Хусити уразили танк Аbrаms армії Саудівської Аравії скидом з БпЛА ріс.twіttеr.соm/nаuRvL2fbr— dіmdіm (@dіmdіm518484) Аugust 21, 2026Відео не показує точних наслідків ураження, однак вигоряння боєукладки свідчить про те, що танку знадобиться щонайменше капітальний ремонт башти.

Бої в Ємені

Відновлення напруженості між хуситами та Саудівською Аравією переросло у відкритий конфлікт після того, як 13 липня Саудівська Аравія завдала ударів по міжнародному аеропорту Сани, аби не допустити посадки іранського літака. Це стало найсерйознішим загостренням між сторонами після укладення перемир’я у 2022 році.Хусити негайно здійснили атаки у відповідь. У період із 13 липня до 14 серпня вони провели 16 атак на саудівські об’єкти, зокрема на сім нафтових об’єктів і шість нафтових танкерів. 20 липня хусити оголосили про початок морської блокади. Дрон бомбардувальник «Раджум». Стоп-кадр з відео «міністерства оборони» хуситівСаудівські сили безпосередньо відповіли на атаки хуситів серією ударів по військових об’єктах у районі порту Ходейда та на острові Камаран, зокрема по складах озброєння. Карта контролю Ємена станом на серпень 2026 року. Карта АtlynхУ відповідь хусити розширили свою кампанію, розпочавши масштабні атаки на підтримувані Саудівською Аравією сили міжнародно визнаного уряду Ємену (ІRG). 6 серпня хусити одночасно атакували табори урядових сил у провінціях Хадрамаут і Маріб, унаслідок чого загинули щонайменше 30 військовослужбовців.Відтоді важкі бої між урядовими силами та хуситами майже щодня відбуваються на внутрішніх лініях фронту — переважно у провінціях Маріб, Таїз і Ходейда. Хусити намагаються захопити місто Мосі та просунутися на південь уздовж узбережжя Червоного моря в напрямку стратегічної Баб-ель-Мандебської протоки.Як зазначають у виданні Fіnаnсіаl Тіmеs, це поставило Саудівську Аравію перед складним вибором: посилити військові дії проти хуситів, ризикуючи новими атаками на нафтові об’єкти, або домагатися нового перемир’я.Хусити вимагають, щоб Саудівська Аравія виплачувала зарплати жителям контрольованих ними районів, надала їм доступ до доходів від нафти, яку видобувають на територіях під контролем уряду Ємену, а також виплатила компенсації. Хусити також хочуть, щоб Ер-Ріяд дозволив їм користуватися аеропортами в контрольованих ними північних районах і забезпечив безперешкодне судноплавство до контрольованих повстанцями портів. Саудівська Аравія побоюється, що це дасть Ірану змогу збільшити військову підтримку хуситів.

Російські війська завдали удару реактивними дронами по найбільшому торговельному центру в Кривому Розі на Дніпропетровщині.
Про це повідомив Олександр Ганжа, очільник Дніпропетровської ОВА.
Він також повідомив, що внаслідок атаки загинули дві людини, ще щонайменше 50 осіб отримали поранення.
Після влучання всередині будівлі загорілися магазини.

На місці атаки вже працюють аварійно-рятувальні служби.
Після першого удару російські війська здійснили повторну атаку по ТРЦ реактивним безпілотником. За повідомленнями голови Ради оборони міста Олександра Вілкула, дрони рухалися на надзвичайно низьких висотах.
Відео з моментом удару по ТРК у місті Кривий Ріг. Серпень 2026. Кадр з відео: t.mе/truехаkrіvоjrоg
Влада попередила про можливість повторних ударів та закликала мешканців міста перебувати в укриттях. Остаточні масштаби руйнувань та кількість постраждалих уточнюються.