Мілітарний

Сили оборони України уразили щонайменше три пароми поблизу порту Кавказ у Краснодарському краї РФ.
Про це повідомляють низка російських пропагандистських Теlеgrаm-каналів, зокрема «Военный Осведомитель», а також українські та міжнародні ОSІNТ-аналітики, серед яких Ехіlеnоvа і Іntеlsсhіzо.
На оприлюднених кадрах видно щонайменше три охоплені вогнем пароми. Загалом на Керченській поромній переправі використовувалося близько семи автомобільних та залізничних суден цього типу.
За даними Іntеlsсhіzо, одним з уражених суден став залізничний пором «Елена ІІ». На момент, коли Україна в червні 2024 року вивела з ладу три діючі російські пороми, це судно ще не перебувало в акваторії Чорного моря.
До продажу Росії «Елена ІІ» працювала на внутрішніх поромних маршрутах Греції, зокрема між материковою частиною країни та островом Саламін, а також на лінії Ріо — Антірріо.

Згодом судно придбало Федеральне державне унітарне підприємство «Росморпорт». Його експлуатацію здійснює ТОВ «Морська транспортна компанія Тамань», яка забезпечує технічне обслуговування судна в акваторіях портів Кавказ і Керч та виконує функції морського агента.
Офіційно «Елена ІІ» розпочала роботу на чорноморських маршрутах у червні 2025 року після чотирьох місяців перебування в Севастополі.
Судно також внесене до бази проєкту Wаr&Sаnсtіоns Головного управління розвідки Міністерства оборони України як елемент логістичної інфраструктури, задіяної у забезпеченні російської окупаційної діяльності.
Невідомо, чи серед зафікосованих паромів є «Панагия», про ураження якого повідомлялося раніше. Воно пройшло той самий шлях, що й «Елена ІІ».
Пором «Панагия» у 2022 році. Фото: Еlеnа А.
Раніше, 5 червня Теlеgrаm-канал «Крымский ветер»  повідомив, що російські війська використовували пором для транспортування ракет до зенітних ракетних комплексів С-300/400. За даними ресурсу, боєприпаси перевозилися одночасно з цивільними автомобілями.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що в ніч на 6 квітня дрони Департаменту активних дій ГУР МО України уразили російський залізничний пором «Славянин», який використовувався для військової логістики в Керченській протоці.
Судно відігравало важливу роль у забезпеченні російського військового контингенту на тимчасово окупованому Кримському півострові.
У Головному управлінні розвідки зазначили, що за допомогою порома «Славянин» окупанти здійснювали перекидання на півострів пального, озброєння, військової техніки та боєприпасів.

Сили оборони України атакували порт Керч у тимчасово окупованому Криму, а також порт «Кавказ» у Краснодарському краї, внаслідок чого там розпочалася сильна пожежа.
Про це повідомляє Теlеgrаm-канал «Крымский ветер».
Атака відбулася у ніч з 20 на 21 червня 2026 року, коли в регіоні оголосили ракетну та дронову небезпеку.
Вже о 01:29 моніторинговий сервіс NАSА FІRМS зафіксував пожежу на території Керченського порту, а о 02:24 пожежа зафіксувалася на території морського порту «Кавказ».
Відповідно до фото- та відеоматеріалів від місцевих мешканців, епіцентром пожежі в Керчі стала нафтобаза.
Пожежа на території Керченського порту після удару українських безпілотників, 21.06.2026. Джерело: Ехіlеnоvа
Вона знаходиться безпосередньо на території порту АТ «АЕГАЗ-Терминал» — це спеціалізований комплекс із транспортного оброблення вантажів та перевалки зрідженого газу, а сам паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крым — Кавказ».
Сам порт розташований за координатами: 45.334917411391764, 36.46581422950134
Крім того, під атаку потрапив і порт «Кавказ». За вантажообігом порт посідає п’яте місце в РФ та друге — у Чорноморсько-Азовському басейні після Новоросійська.
Нафтобаза в порту «Кавказ» відіграє важливу роль у постачанні палива на окуповані території: до Криму, а також в окремі райони Херсонської, Запорізької та Донецької областей.
Термічні аномалії на території порту «Кавказ» після удару 21.06.2026. Супутниковий моніторинг NАSА FІRМS.
Порт «Кавказ» розташований на косі Чушка в Керченській протоці, Краснодарського краю за координатами: 45.342134771572404, 36.67377379476826
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що в ніч із 19 на 20 червня 2026 року Сили оборони України завдали удару по нафтогазових підприємствах та електрогенеруючій інфраструктурі в тимчасово окупованому Криму, що спричинило там пожежу.
Головною ціллю стала Таврійська ТЕС (також відома як Сімферопольська ПГУ-ТЕС). Крім того, під удар потрапило нафтогазове сховище термінала з перевалки та зберігання скрапленого газу і нафтопродуктів кримської паливної компанії «ТЭС», а також газорозподільна станція (ГРС) біля села Журавлівка.

Сили оборони України завдали удару по нафтогазових підприємствах та електрогенеруючій інфраструктурі в тимчасово окупованому Криму.
Про це свідчать численні пожежі на території цих підприємств, виявлені моніторинговим сервісом NАSА FІRМS.
Удар по підприємствах відбувся в ніч із 19 на 20 червня 2026 року, унаслідок чого на їхній території розпочалася пожежа.
Головною ціллю стала Таврійська ТЕС (також відома як Сімферопольська ПГУ-ТЕС).
Через ураження ТЕС одразу в кількох населених пунктах зникло електропостачання. Зокрема, знеструмлення зафіксували в Добрівській долині та вздовж Ялтинської траси.
Термічні аномалії на території Таврійської ТЕС після удару 20.06.2026. Супутниковий моніторинг NАSА FІRМS
Варто зауважити, що Таврійська ТЕС потужністю 470 МВт — це одна з двох найновіших і найпотужніших парогазових електростанцій, які Росія збудувала в Криму після анексії (введена в експлуатацію у 2019 році) для забезпечення повної енергетичної незалежності півострова від материкової України.
Удар прийшовся за координатами 44.94190449716159, 34.22066351679135, а сама пожежа виявлена сервісом о 01:48.
Одним із місць українського удару стало нафтогазове сховище термінала з перевалки та зберігання скрапленого газу і нафтопродуктів кримської паливної компанії «ТЭС». Група компаній «ТЭС» (Торговый Экспедиционный Союз) — один із найбільших операторів роздрібного ринку палива на Кримському півострові, що керує мережею з понад 100 АЗС.
В активі компанії перебувають дві власні нафтобази.
Фіксація пожежі на нафтогазовому терміналі компанії «ТЭС» після удару 20.06.2026. Мапа термічних аномалій NАSА FІRМS
Уражена нафтобаза знаходиться за координатами 44.78858053325795, 33.88560919347574, де о 01:48 зафіксований перший осередок, а о 03:30 — другий. Сама нафтобаза розташована у безпосередній близькості до міста Бахчисарай.
Інший удар націлився на газорозподільну станцію (ГРС) біля села Журавлівка, що належить акціонерному товариству «Черноморнефтегаз».
Станція забезпечує зниження тиску газу, що надходить із магістрального газопроводу Джанкой — Сімферополь, для подальшої його подачі в газорозподільні мережі навколишніх населених пунктів Сімферопольського та Курманського районів.
Термічні аномалії на території газорозподільної станції (ГРС) біля села Журавлівка після удару 20.06.2026. Супутниковий моніторинг NАSА FІRМS
Об’єкт знаходиться за координатами 45.17985946751021, 33.97869394115952, а осередок пожежі сервісом NАSА FІRМS виявлено о 02:41 ночі.

Раніше «Мілітарний» повідомляв, що 19 червня оператори 413-го полку СБС «Рейд» уразили об’єкти Глібівського підземного сховища газу, розташованого поблизу села Дозорне на Тарханкутському півострові в окупованому Криму.

У ніч на 19 червня оператори 413-го полку СБС «Рейд» уразили об’єкти Глібівського підземного сховища газу, що розташоване поблизу села Дозорне на Тарханкутському півострові в окупованому Криму.
Відео ураження опублікувала пресслужба 413-го полку «Рейд».
Судячи з відео, для ураження використали mіddlе-strіkе-дрони FР-2 виробництва української компанії Fіrе Роіnt.
Як зазначили в підрозділі, наземні споруди газосховища зазнали критичних пошкоджень. На території об’єкта виникла пожежа, що підтверджують дані сервісу супутникового моніторингу NАSА FІRМS.

«Рейд» уразив єдине газосховище в Криму!
У ніч на 19 червня оператори 413 полку СБС «Рейд» уразили об’єкти Глібівського підземного сховища газу, що розташоване поблизу села Дозорне на Тарханкутському півострові в окупованому Криму.
Наземні споруди газосховища зазнали… ріс.twіttеr.соm/NLGZDНyh65
— РЕЙД | 413 полк СБС (@413_rаіd) Junе 19, 2026

Пошкодження також підтверджують супутникові знімки низької роздільної здатності, які зафіксували значні руйнування, ймовірно, насосної станції газосховища.




Глібівське ПСГ — єдине газосховище в Криму. Його призначення — швидко віддавати великі обсяги газу під час морозів або добових піків споживання. Нормальна робота ПСГ критично важлива для енергосистеми окупованого Криму, оскільки всі великі тепло- та електростанції півострова працюють на природному газі як основному паливі. Своєю чергою, від надійності електропостачання з цих ТЕС залежать військові об’єкти армії РФ на півострові.
Це стало продовженням комплексної кампанії з придушення російської логістики на південному напрямку.
Окрім газосховища, у ніч проти 18 та 19 червня безпілотники також уразили залізничні мости в районах Роздольного та Владиславівки у Криму.

Росія атакувала безпілотниками судна під прапорами Панами та Сент-Кітс і Невіс в акваторії Чорного моря.
Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Унаслідок атаки один член екіпажу загинув, ще п’ятеро дістали поранення.
«Унаслідок атаки російських БпЛА на цивільні судна в акваторії Чорного моря загинув член екіпажу судна під прапором Панами, ще двоє моряків дістали поранення, один із них — у тяжкому стані. Щирі співчуття родині та близьким загиблого», — зазначив Кулеба.
Також під удар потрапило судно під прапором Сент-Кітс і Невіс, де троє членів екіпажу дістали легкі поранення.
Поранений моряк. Червень 2026. Фото: Олексій Кулеба
Після атаки на місці працюють відповідні служби. Наразі уточнюється інформація щодо наслідків удару.
«Наразі судна відновили рух, а портова інфраструктура працює з урахуванням безпекової ситуації», — повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

Удар українських дронів знищив основну частину резервуарного парку російської нафтобази ВАТ «Полтавская нефтебаза» в Усть-Лабінську Краснодарського краю.
Про це свідчить супутниковий знімок, опублікований у Теlеgrаm-каналі ОSІNТ-проєкту «КіберБорошно».
Проаналізувавши фото, вони дійшли висновку, що на об’єкті вціліли тільки маленькі резервуари, які розташовані на відстані від епіцентру ураження.
Сили оборони України уразили дронами цю нафтобазу в ніч з 5 на 6 червня, унаслідок чого на території об’єкта розпочалася сильна пожежа.
Наслідки удару дронів по нафтобазі в Усть-Лабінську Краснодарського краю РФ 6 червня 2026. Фото: «КіберБорошно»
Одразу після удару площа займання становила близько 5 000 кв. м. Моніторинговий сервіс FІRМS від NАSА зафіксував аномально високу температуру після четвертої ранку.
Через «Полтавскую нефтебазу» здійснюється реалізація бензинів АІ-92 та АІ-95, різних видів дизельного палива, а також гасу ТС-1, мазуту та газового палива.

До ураження підприємство володіло парком із 28 резервуарів загальною місткістю 14 950 кубометрів і забезпечувало паливом споживачів у Краснодарському краї та Республіці Адигея.
Нагадаємо, що у ніч на 18 червня українські безпілотники уразили нафтобазу в Гуково Ростовської області, після чого там загорілися ємності з нафтопродуктами.
Пожежа на Московському НПЗ після удару українських дронів 18 червня 2026. Фото: Ехіlеnоvа
Українські Сили оборони також здійснили наймасштабніший удар по Московському нафтопереробному заводу «МНПЗ», що розташований у районі Капотня столиці Росії.

Під час масованої атаки українських безпілотників на Москву один із найефектніших моментів удару по Московському нафтопереробному заводу міг бути наслідком роботи російської протиповітряної оборони.
Про атаку повідомили мер Москви Сергій Собянін та російські ЗМІ. Президент України Володимир Зеленський підтвердив ураження московського НПЗ та назвав його відповіддю на російські удари по Україні – у свою чергу повідомили Rеutеrs.
На кадрах оприлюднених очевидцями та поширених у соціальних мережах зафіксовано момент вибуху одного з резервуарів підприємства, дах якого вибуховою хвилею відкинуло на десятки метрів.
Спочатку пошкодження резервуара пов’язували безпосередньо з атакою українських безпілотників. Однак покадровий розбір відео привернув увагу до іншої деталі.
На одному із записів перед самим вибухом можна помітити швидкісний об’єкт, який рухається у напрямку резервуарного парку. Частина аналітиків припустила, що ним могла бути ракета російської системи протиповітряної оборони.

Офіційного підтвердження цієї версії наразі немає. Водночас відеоматеріали стали предметом активного обговорення як серед українських, так і російських ОSІNТ-дослідників.
Сам Московський нафтопереробний завод у районі Капотня є одним із ключових об’єктів паливної інфраструктури російської столиці. Підприємство забезпечує значну частину потреб Москви та області у бензині, дизельному паливі й авіаційному гасі.
Під час атаки російська влада заявляла про масштабну роботу протиповітряної оборони навколо Москви. Мер російської столиці Сергій Собянін повідомляв про збиття численних безпілотників на підльотах до міста.
Опубліковані відеозаписи також зафіксували активну роботу комплексів «Панцирь-С1», які вели вогонь безпосередньо над міською забудовою та промисловими районами Москви.
Подібні інциденти вже неодноразово фіксувалися під час попередніх атак на російські міста, коли уламки або ракети ППО падали на житлові квартали, промислові об’єкти чи іншу інфраструктуру.
На тлі регулярних ударів українських далекобійних безпілотників російська система протиповітряної оборони дедалі частіше змушена працювати у складних умовах над густонаселеними районами та стратегічними об’єктами.
Наразі неможливо остаточно встановити причину вибуху резервуара лише за оприлюдненими відеозаписами. Водночас наявні кадри ставлять під сумнів поширену версію про пряме влучання українського безпілотника саме в цей об’єкт.
Аналітики Dеfеnsе Ехрrеss вважають, що для досягнення цілі українським безпілотникам довелося подолати щонайменше кілька ешелонів протиповітряної оборони навколо Москви. Об’єкт розташований приблизно за 15 кілометрів від Кремля та належить до найбільш захищених промислових підприємств російської столиці.
Окрім самого НПЗ, російська влада повідомляла про пошкодження цивільних об’єктів та запровадження обмежень у роботі московських аеропортів. За офіційними заявами РФ, у відбитті атаки брали участь десятки розрахунків ППО.
Скріншоти коментарів щодо вибуху на НПЗ у Москві. Джерело: РосЗМІ
Показово, що численні відео з Москви зафіксували не лише вибухи на землі, а й активну роботу комплексів «Панцирь-С1» безпосередньо над житловою забудовою. Через це серед російських військових блогерів знову виникла дискусія щодо ризиків застосування ППО у густонаселених районах.
Атака також стала черговим прикладом того, що українські сили здатні систематично досягати цілей у найбільш захищеному регіоні Росії. На тлі попередніх ударів по Капотні та інших об’єктах паливної інфраструктури це свідчить про зростання можливостей далекобійних безпілотних систем України.
Раніше «Мілітарний» повідомляв про ураження Московського НПЗ під час атаки 16 червня, після якої підприємство було змушене частково зупинити роботу через пошкодження виробничих потужностей.

Вночі 18 червня безпілотники атакували залізничний міст через Північно-Кримський канал поблизу села Роздольне в Ічкінському районі тимчасово окупованого Криму.
Про це повідомив моніторинговий Теlеgrаm-канал «Крымский ветер».
У каналі зазначають, що ця споруда є критично важливою частиною залізничної гілки Джанкой — Керч.
Після ударів у районі об’єкта спалахнула пожежа. У разі серйозних пошкоджень мосту рух потягів до Криму може бути повністю паралізований.

Очевидці заявляють, що вночі в районі мосту чули близько 20 вибухів, а на оприлюднених у мережі відео зафіксовано характерні звуки польоту БпЛА.

Згодом супутники сервісу NАSА FІRМS підтвердили масштабну пожежу в районі об’єкта.
Пожежа в районі залізничного мосту в тимчасово окупованому Криму. Джерело: NАSА FІRМS/«Крымский ветер»
Окрім залізничної інфраструктури, під удар потрапив розташований поруч автомобільний так званий «горбатий» міст. Наразі ступінь руйнувань обох споруд невідомий.
Зазначена залізнична лінія має стратегічне значення для російського угруповання окупаційних військ на південному фронті, оскільки саме через неї здійснюється перекидання важкої бронетехніки, боєприпасів та пально-мастильних матеріалів.
Окрім того, супутники зафіксували пожежу на ділянці залізниці біля станції Владиславівка. Це ключовий вузол на сході півострова, що з’єднує Керч із Джанкоєм та Феодосією.
Місце облаштування насипів через Кримський канал. Мапа: DеерStаtе
Нагадаємо, що російські окупанти після пошкодження Силами оборони України мостів облаштували два земляні насипи біля міста Армянськ у Криму та села Ставки на Херсонщині.
Додатково російські військові 14 червня обладнали понтонну переправу поблизу пошкодженого моста біля міста Генічеськ неподалік окупованого Криму.
Вони також облаштували понтонний міст у районі Чонгара. За даними супутникового моніторингу, понтонна переправа з’явилася 7 червня.

Українські дрони вранці 18 червня уразили Московський нафтопереробний завод, розташований у районі Капотня столиці Росії, внаслідок чого на підприємстві спалахнула масштабна пожежа.Відео з місця публікує Теlеgrаm-канал Ехіlеnоvа . Мер Москви Сергій Собянін також підтвердив ураження НПЗ.На кадрах від місцевих жителів зафіксовано численні осередки займання на території заводу. Над містом піднімаються стовпи густого чорного диму.Попередній удар Сил оборони України по цьому НПЗ відбувся вранці 16 червня — горіла установка ЕЛОУ АВТ-6, призначена для підготовки та первинної переробки сирої нафти.Завод у Капотні входить до десятки найбільших нафтопереробних підприємств Росії та забезпечує близько 40% потреб Московського регіону — Москви та області — у нафтопродуктах.Нинішня потужність становить 11 млн тонн нафти на рік. Підприємство випускає бензини марок АІ-80ЕК, АІ-92ЕК і АІ-95ЕК, дизельне паливо, авіаційний керосин, бітуми, сірку та різні полімери.

Удар по нафтобазі

Вночі українські безпілотники також уразили нафтобазу в Гуково Ростовської області, після чого там загорілися ємності з нафтопродуктами.Вранці губернатор Ростовської області повідомив, що унаслідок атаки «відбулося два загоряння комерційних об’єктів», та пошкоджено тепловоз, пише Аstrа.Очевидці повідомляють про серію вибухів у районі промислового об’єкта і проліт дронів перед цим.Удари по російських нафтобазах і НПЗ останніми місяцями стали регулярною частиною кампанії зі знищення інфраструктури, яка приносить гроші на війну проти України.Учора Rеutеrs із посиланням на власні джерела повідомив, що Росія планує імпортувати бензин морським шляхом, намагаючись подолати дефіцит пального, що виник після масштабних атак безпілотників на нафтопереробну інфраструктуру та бензовози.За інформацією агентства, у червні Росія, яка входить до числа найбільших світових експортерів нафти та нафтопродуктів, має отримати партію бензину через один із західних морських портів.

Супутникові знімки підтвердили пошкодження на території хімічного підприємства «Азот» у Новомосковську Тульської області Росії після атаки, що відбулася 14 червня.
Про це свідчать супутникові знімки, опубліковані телеграм-каналом «Dnірrо Оsіnt ⟨ Гарбуз ⟩».
Згідно з аналізом знімків, один із виробничих цехів невідомого призначення зазнав серйозних руйнувань.
Також зафіксовано ймовірні незначні пошкодження установок «Аммиак-4», які забезпечують випуск аміаку з проєктною потужністю 1,67 мільйона тонн на рік.
Окрім цього, на території старого цеху неконцентрованої азотної кислоти знищено резервуар.
Зафіксоване супутниками FІRМS від NАSА аномальне підвищення температури на території хімзаводу «Азот» у Новомосковську. 14.06.2026. Джерело: [NАSА FІRМS]Нагадаємо, що в ніч з 13 на 14 червня 2026 року ударні дрони Сил оборони України уразили хімічне підприємство «Азот».
Тоді моніторинговий сервіс FІRМS від NАSА зафіксував аномальне підвищення температури саме на території цього підприємства. Супутники зафіксували пожежу о 03:09 ночі.
Підприємство знаходиться за координатами 

Супутникові знімки підтвердили пошкодження на території хімічного підприємства «Азот» у Новомосковську Тульської області Росії після атаки, що відбулася 14 червня.
Про це свідчать супутникові знімки, опубліковані телеграм-каналом «Dnірrо Оsіnt ⟨ Гарбуз ⟩».
Згідно з аналізом знімків, один із виробничих цехів невідомого призначення зазнав серйозних руйнувань.
Також зафіксовано ймовірні незначні пошкодження установок «Аммиак-4», які забезпечують випуск аміаку з проєктною потужністю 1,67 мільйона тонн на рік.
Окрім цього, на території старого цеху неконцентрованої азотної кислоти знищено резервуар.
Зафіксоване супутниками FІRМS від NАSА аномальне підвищення температури на території хімзаводу «Азот» у Новомосковську. 14.06.2026. Джерело: [NАSА FІRМS]Нагадаємо, що в ніч з 13 на 14 червня 2026 року ударні дрони Сил оборони України уразили хімічне підприємство «Азот».
Тоді моніторинговий сервіс FІRМS від NАSА зафіксував аномальне підвищення температури саме на території цього підприємства. Супутники зафіксували пожежу о 03:09 ночі.
Підприємство знаходиться за координатами 

Супутникові знімки підтвердили пошкодження на території хімічного підприємства «Азот» у Новомосковську Тульської області Росії після атаки, що відбулася 14 червня.
Про це свідчать супутникові знімки, опубліковані телеграм-каналом «Dnірrо Оsіnt ⟨ Гарбуз ⟩».
Згідно з аналізом знімків, один із виробничих цехів невідомого призначення зазнав серйозних руйнувань.
Також зафіксовано ймовірні незначні пошкодження установок «Аммиак-4», які забезпечують випуск аміаку з проєктною потужністю 1,67 мільйона тонн на рік.
Окрім цього, на території старого цеху неконцентрованої азотної кислоти знищено резервуар.
Зафіксоване супутниками FІRМS від NАSА аномальне підвищення температури на території хімзаводу «Азот» у Новомосковську. 14.06.2026. Джерело: [NАSА FІRМS]Нагадаємо, що в ніч з 13 на 14 червня 2026 року ударні дрони Сил оборони України уразили хімічне підприємство «Азот».
Тоді моніторинговий сервіс FІRМS від NАSА зафіксував аномальне підвищення температури саме на території цього підприємства. Супутники зафіксували пожежу о 03:09 ночі.
Підприємство знаходиться за координатами 

У ніч із 14 на 15 червня Росія завдала масованого ракетно-дронового удару по Україні, спрямувавши деякі засоби ураження по об’єктах культури в Києві.Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики Тетяна Бережна.Серед місць, куди цілилася Росія, стала Києво-Печерська лавра. Там відбулося займання споруд.Пізніше повідомили, що в Успенському соборі площа загоряння даху становила 800 квадратних метрів. Як зауважив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко, пошкодження на території Лаври суттєві.Крім того, під удар потрапила кіностудія імені Довженка. Внаслідок влучання на території кіностудії виникла пожежа, а найбільших пошкоджень зазнав костюмний цех.Удар знищив найбільшу та найстарішу костюмну колекцію України. Загалом там розміщувалось 100 тисяч костюмів і приблизно 3 мільйони одиниць різноманітного одягу.Також ворог пошкодив інші корпуси та будівлі кіностудії. Знищена будівля кіностудії імені Довженка внаслідок російського удару по Києву, 15 червня 2026 року. Джерело: Теtyаnа Веrеzhnа.Росіяни також поцілили по території «Мистецького арсеналу», де сталася пожежа. Як зауважила офіційна сторінка, пожежа сталася, імовірно, через влучання Shаhеd.Також, під час російського удару по Харкову в ніч на 15 червня загинули п’ятеро рятувальників ДСНС. Вони ліквідовували наслідки першого удару, коли російські війська завдали повторного удару по тому самому місцю. Ще щонайменше п’ятеро рятувальників отримали поранення.Варто зауважити, що ці удари не є випадковістю. Так, під час ракетного удару по Україні 24 травня Росія спричинила наймасштабніші пошкодження культурних закладів та історичних пам’яток Києва за час повномасштабної війни. Зокрема, ракетним ударом знищено Національний музей «Чорнобиль». Кількість застосованих та збитих/подавлених російських засобів нападу в ніч із 14 на 15 червня 2026 року. Джерело: Повітряні сили ЗСУ.Варто зауважити, що загалом під час нічної атаки ворог застосував 681 засіб повітряного нападу, з яких 70 ракет і 611 безпілотників різних типів.Серед ракетних засобів ворог застосував:

6 протикорабельних ракет 3М22 «Циркон» (райони пусків — ТОТ АР Крим);34 балістичні ракети «Искандер-М»/С-400 (райони пуску — Брянська, Курська обл., РФ);30 крилатих ракет Х-101/«Искандер-К» (райони пусків — Вологодська, Курська обл., РФ).

Втім, завдяки силам протиповітряної оборони вдалося збити або подавити 632 цілі — 50 ракет та 582 безпілотники різних типів, серед яких 5 протикорабельних ракет 3М22 «Циркон», 15 балістичних ракет «Искандер-М»/С-400, 30 крилатих ракет Х-101/«Искандер-К» та 582 ворожі БпЛА різних типів.

У ніч із 14 на 15 червня Росія завдала масованого ракетно-дронового удару по Україні, спрямувавши деякі засоби ураження по об’єктах культури в Києві.Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики Тетяна Бережна.Серед місць, куди цілилася Росія, стала Києво-Печерська лавра. Там відбулося займання споруд.Пізніше повідомили, що в Успенському соборі площа загоряння даху становила 800 квадратних метрів. Як зауважив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко, пошкодження на території Лаври суттєві.Крім того, під удар потрапила кіностудія імені Довженка. Внаслідок влучання на території кіностудії виникла пожежа, а найбільших пошкоджень зазнав костюмний цех.Удар знищив найбільшу та найстарішу костюмну колекцію України. Загалом там розміщувалось 100 тисяч костюмів і приблизно 3 мільйони одиниць різноманітного одягу.Також ворог пошкодив інші корпуси та будівлі кіностудії. Знищена будівля кіностудії імені Довженка внаслідок російського удару по Києву, 15 червня 2026 року. Джерело: Теtyаnа Веrеzhnа.Росіяни також поцілили по території «Мистецького арсеналу», де сталася пожежа. Як зауважила офіційна сторінка, пожежа сталася, імовірно, через влучання Shаhеd.Також, під час російського удару по Харкову в ніч на 15 червня загинули п’ятеро рятувальників ДСНС. Вони ліквідовували наслідки першого удару, коли російські війська завдали повторного удару по тому самому місцю. Ще щонайменше п’ятеро рятувальників отримали поранення.Варто зауважити, що ці удари не є випадковістю. Так, під час ракетного удару по Україні 24 травня Росія спричинила наймасштабніші пошкодження культурних закладів та історичних пам’яток Києва за час повномасштабної війни. Зокрема, ракетним ударом знищено Національний музей «Чорнобиль». Кількість застосованих та збитих/подавлених російських засобів нападу в ніч із 14 на 15 червня 2026 року. Джерело: Повітряні сили ЗСУ.Варто зауважити, що загалом під час нічної атаки ворог застосував 681 засіб повітряного нападу, з яких 70 ракет і 611 безпілотників різних типів.Серед ракетних засобів ворог застосував:

6 протикорабельних ракет 3М22 «Циркон» (райони пусків — ТОТ АР Крим);34 балістичні ракети «Искандер-М»/С-400 (райони пуску — Брянська, Курська обл., РФ);30 крилатих ракет Х-101/«Искандер-К» (райони пусків — Вологодська, Курська обл., РФ).

Втім, завдяки силам протиповітряної оборони вдалося збити або подавити 632 цілі — 50 ракет та 582 безпілотники різних типів, серед яких 5 протикорабельних ракет 3М22 «Циркон», 15 балістичних ракет «Искандер-М»/С-400, 30 крилатих ракет Х-101/«Искандер-К» та 582 ворожі БпЛА різних типів.

У ніч із 14 на 15 червня ударні дрони атакували порт «Кавказ» у Темрюкському районі Краснодарського краю, де розташована нафтобаза.
Про це повідомив губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв.
За його словами, відбулося загоряння на морському терміналі. Пожежу на об’єкті також підтверджує моніторинговий сервіс NАSА FІRМS. Виявлення осередку пожежі відбулося о 02:35 ночі.
За вантажообігом порт «Кавказ» посідає п’яте місце в РФ та друге — у Чорноморсько-Азовському басейні після Новоросійська.
Нафтобаза в порту «Кавказ» відіграє важливу роль у постачанні палива на окуповані території: до Криму, а також в окремі райони Херсонської, Запорізької та Донецької областей.
Зафіксована сервісом FІRМS NАSА пожежа на території порту Кавказ, 15.06.2026. Джерело: FІRМS NАSА
Нагадаємо, що 13 червня губернатор теж повідомляв про атаку та пожежу на території одного з терміналів, втім, тоді жодних подробиць не надав.
Водночас, відповідно до оновленої інформації з FІRМS, дрони у той день уразили нафтові резервуари в порту Тамань.

У ніч на 15 червня Сили оборони України повторно атакували мости до окупованого півострова Крим.
Про це повідомив призначений Росією голова адміністрації окупованої частини Херсонщини Володимир Сальдо.
За його словами, переправи атакували за допомогою ударних безпілотників.
Під час нічної атаки знову пошкодили міст поблизу Чонгара. Автомобільний пункт пропуску «Джанкой» повністю перекрили.
Також пошкодили міст, який з’єднує Генічеськ з Арабатською стрілкою.
Стопкадр з ураженням залізничного мосту. Відео: 1ОШП
Нагадаємо, що Сили оборони України провели масштабну спільну операцію з розгрому логістичної інфраструктури російських окупаційних військ на підступах до окупованого Криму.
Зокрема, українські підрозділи завдали масованих ударів по автомобільних мостах біля Армянська, Чонгару, Генічеська та Ставок.

У Новомосковську горить хімічне підприємство «Азот» після ураження ударними дронами України.
Про це повідомляє губернатор Тульської області Дмитро Міляєв.
За його словами, пожежа виникла на одному з промислових підприємств Новомосковська під час відбиття української дронової атаки в ніч із 13 на 14 червня 2026 року.
Попри те, що Міляєв не назвав місце удару, моніторинговий сервіс FІRМS від NАSА виявив аномальне підвищення температури саме на території цього підприємства. Супутники зафіксували пожежу о 03:09 ночі.
Під час світанку місцеві жителі почали фільмувати сильну пожежу на території підприємства.

Підприємство знаходиться за координатами

У ніч на 13 червня Сили безпілотних систем ЗСУ завдали удару по заводу «Крымский титан» в окупованому Армянську — одному з найбільших виробників діоксиду титану у Східній Європі, який після окупації півострова працює під контролем російської компанії «Русский титан».
Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр»), який оприлюднив відео об’єктивного контролю ураження підприємства.
“Після атаки на території об’єкта виникла масштабна пожежа, а виробничий процес повністю зупинився”, – зазначив командувач СБС.
На опублікованих кадрах і справді добре видно кілька осередків пожежі на території промислового комплексу. За словами Бровді, ураження підтверджене засобами об’єктивного контролю.
У місцевих Теlеgrаm-каналах після атаки також повідомляли про численні вибухи на території підприємства.

“По заводу було завдано 23 удари, усі цехи постраждали, усе горить, а працівників евакуювали додому», – стверджують в одному з дописів.
За словами командувача СБС, підприємство активно працює в інтересах російського оборонно-промислового комплексу.
Зокрема, воно виробляє діоксид титану, який використовується у захисних і спеціалізованих покриттях, а також сірчану кислоту.
Сірчана кислота є важливою сировиною для виробництва порохів, компонентів ракетного палива та вибухових речовин, що робить подібні підприємства важливими елементами забезпечення оборонної промисловості держави-агресора.
У разі тривалого припинення роботи заводу це може вплинути на виробничі ланцюги російського ОПК, які залежать від стабільного постачання продукції хімічної промисловості.
Водночас «Крымский титан» неодноразово ставав джерелом екологічних скандалів. Жителі Армянська роками скаржилися на різкий запах хімічних речовин та погіршення якості повітря через діяльність підприємства.
Стопкадр за миті до удару по заводу «Крымский титан» в окупованому Армянську. Відео: СБС ЗСУ
Раніше «Мілітарний» повідомляв про супутникове підтвердження пошкоджень АТ «Мичуринский завод “Прогресс”» у Тамбовській області, який виробляє обладнання для систем управління авіаційною та ракетною технікою.
Також «Мілітарний» аналізував вразливість сухопутних маршрутів постачання між окупованим Кримом та материковою частиною України й можливість їх ізоляції ударами по ключових транспортних артеріях.
“Ураження підприємств, задіяних у забезпеченні російського військово-промислового комплексу, поряд із системним тиском на логістику окупантів, може поступово знижувати спроможності Росії підтримувати інтенсивність бойових дій та забезпечувати власне військове виробництво”, – не втомлюються повторювати у Силах оборони.

У Волгоградській області РФ, поблизу села Єфимовка, ударні дрони уразили центральний пункт підготовки та перекачування нафти (ЦППН) — ключовий вузол нафтотранспортної інфраструктури регіону.
Про це повідомляє ресурс Аstrа.
Атака на підприємство відбулася в ніч із 12 на 13 червня, а перша фіксація моніторинговим сервісом із виявлення пожеж FІRМS від NАSА відбулася о 03:41 ночі.
ЛПДС «Єфимовка» (Координати

Ударні дрони Сил оборони України атакували підстанції на території тимчасово окупованого Криму.
Про це свідчить моніторинговий сервіс NАSА FІRМS, який зафіксував підвищені температури на території кількох підстанцій, передає Теlеgrаm-канал «Крымский ветер»
Атаковано підстанцію 220/35/10 кВ «Яни Капу» в Яни-Капу, а також ПС 220 кВ «Титан» біля Армянська. Ці підстанції відіграють важливу роль в електрифікації півострова та розташованих там підприємств.
Так, «Яни Капу» — ключовий об’єкт енергетичної інфраструктури в північному Криму (Координати