Мілітарний

Вранці 6 вересня 2026 року українські дрони атакували Рязанський нафтопереробний завод.
Відео з ураженням опублікував ресурс Ехіlеnоvа .
Відповідно до аналізу «Мілітарного», дрони атакували промислову установку низькотемпературної ізомеризації пентан-гексанових фракцій «Изомалк-2-ЛИН-800».
Установка розміщена за координатами 54.5715, 39.7484 та належить до критично важливих ланок технологічного циклу Рязанського НПЗ. Вона перетворює низькооктанові прямогонні фракції нафти на високооктановий екологічний компонент.
Саме завдяки цьому компоненту завод може виробляти автомобільні бензини високих екологічних класів, зокрема Євро-5, без додавання шкідливих присадок.



Атака на цей елемент заводу відбувається не вперше. У грудні 2025 року дрони вже атакували установку, внаслідок чого вона зазнала пошкоджень.

Ryzаn Оіl rеfіnеry ріс.twіttеr.соm/VсРfnSGgі4
— Ехіlеnоvа (@Ехіlеnоvа_рlus) Sерtеmbеr 6, 2026

Крім неї, цілями попередніх атак ставали установки ЕЛОУ-АВТ-3, ЕЛОУ-АВТ-6 та АВТ-1. У травні 2026 року стало відомо, що Рязанський нафтопереробний завод втратив 90–100% нафтопереробних потужностей.
Рязанський нафтопереробний завод входить до структури компанії «Роснефть».
Це одне з найбільших підприємств нафтопереробної галузі Росії, його потужність становить близько 17 млн тонн нафти на рік.



На території заводу розташовані чотири установки первинної переробки нафти, а також обладнання для вакуумного газойлевого гідроочищення, крекінгу, каталітичного риформінгу та інші технологічні комплекси.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що, відповідно до супутникових знімків за 3 серпня 2026 року, Сили оборони вивели з ладу дві з чотирьох установок первинної переробки нафти на Рязанському НПЗ.
На території заводу також розташоване обладнання для гідроочищення вакуумного газойлю, крекінгу, каталітичного риформінгу та інші комплекси.

Дрони атакували підсанкційне судно «Леди Мария» у Середземному морі, яке залучають до перевезення російського озброєння.
Відповідні кадри атаки опублікували в Теlеgrаm-каналі «НЕВЗОРОВ».
Атаку на судно здійснили за допомогою дронів із системою скидання боєприпасів. Унаслідок влучань на судні виникла невелика пожежа.
Інформація моніторингового сервісу МаrіnеТrаffіс свідчить, що судно вийшло з алжирського порту Оран у невідомому напрямку.
Згідно з останніми оновленнями маршруту, судно перебувало в Середземному морі та проходило поблизу острова Крит у напрямку Сирії.

Судно «Леди Мария» (ІМО: 9220641) нині перебуває під санкціями ОFАС під назвою SТЕLLА-МАRІА. Судно пов’язали з російською компанією ТОВ «МГ-Флот» (колишня назва — ТОВ «ТрансМорФлот») у межах санкційного режиму ЕО 14024.
Судно «Леди Мария» (ІМО: 9220641) під прапором Росії. 23 грудня 2022 року. Фото: Juеrgеn Вrаkеr / МаrіnеТrаffіс.
Окрім США, Україна також запровадила санкції проти судна 23 травня 2026 року. ГУР зазначає, що «Леди Мария» пов’язана з перевезенням військових вантажів та озброєння для Росії.
Відповідно до інформації розвідки, судно використовували на маршруті Новоросійськ — Тартус. Його також пов’язує з транспортуванням озброєння із Сирії до Росії.
Крім того, у санкційному списку також перебувають інші судна компанії ТОВ «МГ-Флот». Її судна також залучали до транспортування боєприпасів із Північної Кореї.
Підсанкційне судно «Леди Мария» поблизу острова Сицилія в Середземному морі. 6 вересня 2026 року. Дані моніторингового сервісу VеssеlFіndеr.
Наразі немає підтвердженої інформації про те, чи були ці дрони українськими. Втім, діяльність українських спецслужб у цій акваторії не нова.
У травні 2026 року грецькі рибалки знайшли український морський дрон Маgurа біля південної частини острова Лефкада в Іонічному морі, на заході Греції.
До того, у грудні 2025 року, Служба безпеки України вперше уразила танкер російського тіньового флоту в нейтральних водах Середземного моря.
Крім того, з огляду на те, що судно залучали до доставки зброї до Сирії, не виключено, що удар міг організувати Ізраїль. До цього країна вже здійснювала атаки на іранські порти, зокрема на порт Бандар-Анзалі на Каспійському морі.

Удар українських дронів по нафтовій інфраструктурі в Сочі 4 вересня 2026 року знищив дев’ять нафтових резервуарів, а також уразив позиції російської протиповітряної оборони.
Відповідні супутникові знімки опублікували у Теlеgrаm-каналі «Абсолютно надійне джерело».
На території нафтобази «Роснефти» в Сочі дрони знищили шість паливних резервуари: два класу РВС-2000 та чотири класу РВС-1000.
Окрім того, пошкоджень зазнала авіаційна техніка, яка розміщувалася на території аеродрому. Два гелікоптери отримали пошкодження, а також дві радарні станції.
Нафтобаза знаходиться у безпосередній близькості до аеропорту Сочі (Адлер).



Компанія займається прийманням, зберіганням, контролем якості та заправкою авіаційним паливом в аеропортах Краснодарського краю.
Крім того, відповідно до ранніх знімків, захист нафтобази посилили додатковими антидроновими конструкціями та сітками, які мали захистити її від ураження. Втім, забезпечити належний захист їм не вдалося.
На іншій нафтобазі ТОВ «Лукойл-Югнафтопродукт» унаслідок атаки знищено та пошкоджено три резервуари класу РВС-400.
На території нафтобази  розміщені 12 резервуарів загальним об’ємом близько 8400 м³. Об’єкт використовується для зберігання нафтопродуктів.



Додатково під удар потрапили й російські засоби протиповітряної оборони С-300. Відповідно до супутникового знімка, на позиціях помітні сліди ураження та детонації.
Нагадаємо, що атака на ці нафтобази відбулася в ніч на 4 вересня.
Сочі не вперше стає ціллю українських ударів. У місті розміщений нафтовий комплекс, який відіграє важливу роль у забезпеченні російської авіації та армії паливом.

Супутникові знімки підтвердили ураження нафтохімічного заводу у російському місті Стерлітамак за близько 1300 кілометрів від українського кордону, після удару Сил оборони 4 вересня 2026 року.
Знімки опублікував Теlеgrаm-канал «Абсолютно надійне джерело».
Унаслідок удару пошкоджено цех виробництва паливної присадки «Агидол» та естакаду цеху ізопрену. Крім того, на супутникових знімках помітні сліди пошкоджень на блоках дегідрування ізопентану двох цехів підприємства.
Вранці 4 вересня місцеві жителі повідомили про серію вибухів та проліт безпілотників над містом. На одному з відео чоловік каже, що в напрямку СНХЗ пролетіло вже близько 12 дронів.
Наслідки ураження Стерлітамацького нафтохімічного заводу, 04.09.2026. Фото «Абсолютно надійне джерело»
Стерлітамацький нафтохімічний завод спеціалізується на виробництві синтетичних каучуків, авіаційного бензину та широкої номенклатури малотоннажної нафтохімії. Підприємство входить до російського хімічного холдингу «Росхим».
Окреме значення має розташоване на підприємстві виробництво фенольних антиоксидантів під торговою маркою «Агидол». СНХЗ є єдиним у Росії виробником широкої лінійки таких антиоксидантів, яка налічує понад 20 найменувань.
«Агидол» — це антиокислювальна присадка, яка сповільнює ланцюгові реакції окислення органічних речовин і таким чином запобігає деградації пального, мастил, каучуків і полімерів під дією кисню та підвищеної температури. У російській авіації «Агидол-1» застосовують як антиокислювальну присадку до палива для реактивних двигунів.
Без достатньої кількості присадки під час зберігання в паливі утворюються продукти окислення, здатні спричиняти нагар у камері згоряння та лакові відкладення на елементах паливної апаратури.
Не менш важливу роль фенольні антиоксиданти відіграють у виробництві синтетичних каучуків. Вони сповільнюють окислювальне старіння матеріалу, допомагаючи зберігати його фізико-механічні властивості під час виробництва, зберігання та подальшої експлуатації.
Такі каучуки надалі використовують у виробництві шин, ущільнень, шлангів та інших гумотехнічних виробів, зокрема для авіаційної та військової техніки.

Під удар у Стерлітамаку також потрапив завод «Авангард», що виготовляє вибухові речовини та боєприпаси за державним оборонним замовленням.
Підприємство також займається утилізацією військової техніки, боєприпасів, балістичних ракетних твердих палив та піроксилінового пороху.

У ніч на 4 вересня ударні безпілотники Сил оборони України атакували радіолокаційний об’єкт у російському місті Сочі.
Фото наслідків опублікувала моніторингова спільнота Ехіlеnоvа .
За попередньою інформацією, ураження зазнала позиція оглядового радіолокатора аеродромного (ОРЛ-А).
Цей об’єкт належить до структури Чорноморського центру організації повітряного руху та використовується для виявлення і супроводження повітряних суден у районі аеропорту.
Обладнання системи ОРЛ-А забезпечує зону огляду за дальністю від 1,5 до 160 км та за висотою до 10 000 метрів із круговим азимутом у 360°. Період оновлення даних радіолокатора становить 4–5 секунд.
Уражений ОРЛ-А у Сочі. 4 вересня 2026 року. Джерело: Ехіlеnоvа
Уражений об’єкт є одним із ключових радіотехнічних вузлів, які забезпечують контроль повітряного руху в районі Сочі. Пошкодження такого обладнання створює суттєві перешкоди для навігації авіації супротивника.
Нагадаємо, що під час цієї ж атаки в районі міста виникла пожежа поблизу позиції російської протиповітряної оборони, де, ймовірно, був розміщений комплекс С-300 або С-400.

Російський безпілотник влучив у будівлю Служби безпеки України в центрі Києва, поблизу станції метро «Золоті ворота».
Президент України Володимир Зеленський розповів, що дрон був спрямований безпосередньо в кабінет керівника СБУ Олександра Поклада в цій будівлі.
Голова держави доручив відповісти росіянам на цей удар.
«Дав завдання Олександру Покладу адекватно, відчутно і, за можливості, дзеркально відповісти росіянам на цей удар, коли все буде підготовлене. Наші військові підтримають цю відповідь. Слава Україні», — розповів Зеленський.
Після влучання виникла пожежа, наслідки якої наразі ліквідовують.
Будівля СБУ у Києві після влучання дрона 4 вересня 2026 року. Фото: “Українська правда”
За даними видання «Українська правда», сам тимчасовий очільник Служби безпеки України на момент удару в будівлі не перебував.
Також мер Києва Віталій Кличко повідомив про пожежу в Шевченківському районі внаслідок падіння БпЛА на дах нежитлової будівлі.

Нафтопереробний завод «Киришинефтеоргсинтез» («КИНЕФ») у Ленінградській області, який посідає друге місце за потужністю в Росії, повністю зупинив переробку нафти.
Про це повідомляє Моsсоw Тіmеs.
Він зупинив роботу після того, як 30 серпня українські дрони уразили завод, який пошкодив ключові установки, що забезпечують 48% потужності.
На підприємстві потужністю 20 млн тонн на рік, яке за обсягами переробки поступається лише Омському НПЗ (22 млн тонн), отримали пошкодження дві установки первинної переробки нафти: АВТ-6 (продуктивність — 22 860 тонн на добу або 40% від загальної потужності НПЗ) та АТ-1 (4 860 тонн на добу, 8%).
На цьому заводі, який належить «Сургутнефтегазу» і є найбільшим постачальником палива до Санкт-Петербурга та північно-західних регіонів Росії, є ще дві установки — АТ-6 та АВТ-2.



Пожежа на території нафтопереробного заводу «КИНЕФ» у місті Кіріші. 30 серпня 2026 року. Аналіз «Мілітарного», карта ЕSRІ та дані NАSА FІRМS.
Вони разом забезпечують 52% потужності підприємства, але на момент атаки не працювали.
Завод є одним із найбільших нафтопереробних підприємств РФ, потужність якого оцінюють у діапазоні ~330–350 тис. барелів на добу.
Вперше українські дрони уразили завод 8 березня 2025 року.
«КИНЕФ», який забезпечує 7% усього нафтоперероблення в Росії та випускає на рік 2 млн тонн бензину й 7 млн тонн дизельного палива, вже двічі цього року зупинявся на тривалі ремонти через атаки БпЛА — 26 березня та 5 травня.
Повністю відновити завод так і не вдалося: у серпні він працював із завантаженням близько 50%.

Минулого місяця 7 російських НПЗ повністю або частково зупиняли випуск палива через атаки дронів. Серед них — завод ЯНОС у Ярославлі, що постачає паливо до Москви.
Також припинили випуск нафтопродуктів «Пермнефтеоргсинтез», Новошахтинський, Ярославський, Волгоградський НПЗ, а також «Запсибнефтехим» — найбільший у Росії виробник полімерів.

Естонія оголосила попередження про повітряну загрозу вранці 1 вересня через безпілотники, які заходили в повітряний простір країни.
Про це повідомили у Силах оборони країни.
Сигнал тривоги ввели під час української атаки безпілотників по об’єктах на території Росії.
Під час удару дрони рухалися поблизу кордону та ненадовго зайшли в повітряний простір Естонії. У зв’язку з загрозою естонські сили терміново оповістили мешканців охоплених повітряною небезпекою повітів.
Варто зазначити, що сьогодні Сили оборони України вдарили по російському порту Усть-Луга в Ленінградській області. Після атаки зафіксовано пожежу та пошкодження на території об’єкта.
Розташування російського порту Усть-Луга в Ленінградській області. Джерело: «Мілітарний»
Нагадаємо, що Естонія завершила будівництво нового радіолокаційного поста «Кипу» на острові Хійумаа.
Він оснащений далекобійним французьким радаром Grоund Маstеr 400 Аlрhа, здатним виявляти цілі на відстані до 515 км і на висоті до 30 км.

У ніч на 1 вересня російські ударні безпілотники типу Shаhеd атакували міжнародний поромний пункт пропуску «Орлівка» в Одеській області на українсько-румунському кордоні.
Про це повідомили у Держприкордонслужбі України.
Внаслідок атаки зафіксовано влучання по будівлі та території пункту пропуску. Пожежі, які виникли після влучання, локалізували рятувальники.
Оформлення громадян і транспортних засобів через цей пункт пропуску тимчасово призупинили.
Транспортні засоби перенаправляються до інших пунктів пропуску. Про ситуацію повідомили румунську сторону.
Міжнародний пункт пропуску «Орлівка» на Одещині. Фото: Gооglе Еаrth
Прикордонники закликають враховувати це під час планування перетину державного кордону.
«Орлівка» є міжнародним поромним пунктом пропуску через Дунай, який сполучає український берег із румунським пунктом пропуску «Ісакча».
У відомстві додали, що російські окупаційні війська не вперше б’ють по цьому пункту пропуску в Одеській області.
Руйнування на пункті пропуску «Виноградівка». 25 серпня 2026. Фото: ДПСУ
Раніше Росія атакувала пункти пропуску  «Виноградівка» і «Табаки» на кордоні з Молдовою.

Безпілотники Сил оборони України в ніч на 1 вересня вдарили по російському порту Усть-Луга в Ленінградській області.Про це повідомив губернатор регіону Олександр Дрозденко.Після атаки зафіксовано пожежу та пошкодження на території об’єкта.Про атаку безпілотників в області губернатор повідомив о другій ночі, згодом він заявив про роботу російської протиповітряної оборони і збиття повітряних цілей.«Внаслідок атаки БпЛА зафіксовано пошкодження в портовій зоні Усть-Луга, є займання. Екстрені служби працюють на місці. Інформація про наслідки уточнюється», – написав Дрозденко у Теlеgrаm. Пожежа в районі порту Усть-Луга в РФ. 1 вересня 2026. Фото: Ехіlеnеws Після шостої години ранку посадовець повідомив про відбій повітряної небезпеки. Розташування російського порту Усть-Луга в Ленінградській області. Джерело: «Мілітарний»Усть-Луга є одним із ключових російських морських портів на Балтійському морі. Він є багатопрофільним, але його основний напрямок — експорт енергоносіїв. Він слугує кінцевою точкою нафтопроводу «Балтійська трубопровідна система-ІІ» (БТС-ІІ).Через цей порт Росія здійснює експорт сирої нафти і нафтопродуктів, у тому числі з використанням танкерів так званого «тіньового флоту».Він розташована у Лузькій губі Фінської затоки, приблизно за 110 км від Санкт-Петербурга та неподалік від кордону з Естонією. Відстань від державного кордону України до російського порту приблизно 900 км. У його зоні функціонують великі промислові й перевантажувальні комплекси, серед яких об’єкти компаній «Новатек» та «ЕвроХим».

Удари по нафтопорту

Перший масований удар по Усть-Лузі відбувся у ніч на 25 березня 2026 року. Місцеві мешканці повідомляли про велику кількість вибухів у районі порту. Після цього на території порту спалахнули пожежі. Пожежа у порту Усть-Луга. 25 березня 2026 року. Джерело: Dnірrо Оsіnt27 березня дрони повторно атакували територію порту. Згодом стало відомо, що удари знищили щонайменше один нафтоналивний причал, ще один зазнав пошкоджень. Пожежа у порту Усть-Луга станом та ранок 31 березня 2026. Джерело: NАSА FІRМSЩе одна з низки наступних атак відбулася у ніч на 31 березня. На той час ще тривала пожежа на території порту після попереднього удару.

У ніч на 30 серпня Сили оборони України завдали серії ударів по об’єктах зберігання та запусків ударних безпілотників російських військ на території дронопорту «Цимбулова».
Супутникові знімки наслідків атаки опублікували моніторингові спільноти Ехіlеnоvа та Suреrnоvа .
Зокрема, на території дронопорту уражено одну з пускових установок безпілотників «Герань».
Окрім пускової позиції, удару завдали й по місцю зберігання ударних БпЛА, на якому видно сліди пожежі.
Уражена інфраструктура на дронопорті «Цимбулова». 31 серпня 2026 року. Джерело: Suреrnоvа
Об’єкт розташований поблизу однойменного села Знаменського району Орловської області РФ.
Відстань від майданчика до кордону з Україною становить приблизно 175–180 км.
Населений пункт Цимбулова. Мапа: Gооglе Марs
Нагадаємо, що за липень-серпень російські війська повністю облаштували та розмістили на дронопорті «Цимбулова» 16 пускових установок, призначених для реактивних БпЛА.
Інфраструктура бази поповнилася 10 пусковими установками для реактивних безпілотників «Герань-5» та 6 пусковими для «Герань-4».
Також на майданчиках встановлено 4 пускові для БПЛА «Герань-3» і 3 установки для стандартних «Герань-2».
Дронопорт «Цимбулова». 31 серпня 2026 року. Джерело: Suреrnоvа
Також супутникові знімки виявили будівництво масштабного антидронового захисту навколо російського виробництва ударних дронів «Герань» в особливій економічній зоні «Алабуга».
Знімки показують появу десятків великих ґратчастих веж навколо виробничих потужностей безпілотників та інших будівель, залучених до забезпечення виробництва.
Оборонна система складається з двох поясів веж: внутрішнього периметра з нижчими вежами, які оточують ключові виробничі об’єкти, та зовнішнього периметра з вищими вежами, що охоплюють значно більшу територію.

Унаслідок атак українських дронів Новошахтинський та Ярославський нафтопереробні заводи зазнали пошкоджень виробничої інфраструктури, а один із них зупинив роботу.
Відповідні супутникові знімки опублікувала спільнота Dnірrо Оsіnt.
Аналіз Новошахтинського НПЗ вказує на додаткові пошкодження двох установок атмосферно-вакуумної перегонки (АВТ), які раніше також зазнавали ударів.
Крім того, на знімках видно ремонтні крани, залучені до відновлювальних робіт.
25 серпня 2026 року українські дрони атакували Новошахтинський НПЗ, після чого підприємство призупинило роботу.
Супутниковий знімок Новошахтинського НПЗ після атаки 25 серпня 2026 року. Знімок опублікувала спільнота Dnірrо Оsіnt.
Проєктну потужність Новошахтинського НПЗ оцінюють приблизно у 7,5 млн тонн сирої нафти на рік, що відповідає близько 112–115 тисячам барелів на добу. Водночас окремі джерела оцінюють потужність підприємства у межах 5,6–7,5 млн тонн на рік залежно від методики розрахунку.
Новошахтинський НПЗ в РФ, карта ЕSRІ. Джерело: «Мілітарний»
Завод ввели в експлуатацію у 2009 році. Підприємство стало одним із перших великих НПЗ, побудованих у Росії за тривалий період.
До підприємства підходять магістральні нафтові трубопроводи системи «Транснефть» та залізничні колії. Вони забезпечують постачання сировини та відвантаження готової продукції. Для транспортування нафтопродуктів також використовують водний маршрут через термінал на річці Дон.
Ярославський нафтопереробний завод також зазнав пошкоджень. 28 серпня 2026 року українські дрони атакували територію підприємства.




За даними аналізу супутникових знімків, два влучання припали на район технологічних естакад.
Водночас доступні супутникові знімки не дозволяють достовірно підтвердити інформацію про пошкодження установки первинної переробки нафти АВТ-3. Відповідну ділянку закриває хмарність, що не дає змоги детально оцінити її стан.
Ярославський НПЗ у Росії. Аналіз «Мілітарного», карта ЕSRІ.
Таким чином, супутникові матеріали підтверджують наявність пошкоджень на території обох НПЗ, однак масштаб впливу атаки на окремі технологічні установки Ярославського заводу наразі залишається невизначеним.
«Славнефть-ЯНОС» є найбільшим нафтопереробним підприємством у Центральному федеральному окрузі РФ. Потужності НПЗ дозволяють переробляти до 15 млн тонн нафти на рік. Завод розташований за понад 700 кілометрів від державного кордону України.
Підприємство виробляє широку номенклатуру нафтопродуктів: від автомобільного бензину до палива для реактивних двигунів та мастил.

Грецька батарея протиповітряної оборони Раtrіоt, розгорнута у Саудівській Аравії, збила кілька безпілотників, застосувавши три ракети.
Про це пише грецьке видання Еkаthіmеrіnі.
Повідомляється, що 27 серпня батарея Раtrіоt випустила три ракети по «декількох ворожих безпілотних літальних апаратах».
Відбиття атаки відбувалося у взаємодії із системами протиповітряної оборони Саудівської Аравії.
Це вже четвертий випадок застосування грецькими військовими цієї системи на Близькому Сході. Три попередні випадки сталися у липні.
Система протиповітряної оборони Раtrіоt німецьких збройних сил. Фото: Міністерство оборони Федеративної Республіки Німеччина
Зокрема, 25 липня батарея успішно збила два безпілотники під час двох окремих інцидентів у районі Янбу. За твердженнями грецької сторони, вони були запущені з Ємену.
Тижнем раніше грецькі військові також застосували батарею Раtrіоt для перехоплення двох балістичних ракет, запущених із Ємену.
Греція розгорнула батарею Раtrіоt у Саудівській Аравії у 2021 році в межах угоди про допомогу королівству в захисті його енергетичної інфраструктури.
Раніше, 19 серпня, повідомлялося, що Греція розглядає можливість передислокації батареї зенітного ракетного комплексу Раtrіоt через потенційну загрозу ударів Ірану по об’єктах у Європі, які використовують американські військові.
Йдеться про переміщення батареї Раtrіоt, яка з березня розгорнута на острові Карпатос, до району військово-морської бази на Криті.
Також нещодавно повідомлялося, що американські війська у Європі мають «критичний дефіцит» ракет-перехоплювачів до комплексів ППО Раtrіоt. Значною мірою це пов’язано з війною США проти Ірану.

Після оголошення в Ростовській області дронової небезпеки на аеродромі Міллерово, де базується 31-й винищувальний авіаційний полк на Су-30СМ, розпочалася пожежа.
Осередок пожежі зафіксував моніторинговий сервіс FІRМS від NАSА.
Відповідно до супутникових даних, пожежа на території аеродрому виявили о 03:33 за місцевим часом.
До цього, о 00:36 та 00:47, у районі міста оголосили дронову небезпеку.
Водночас губернатор Ростовської області Юрій Слюсарь підтвердив атаку на місто, однак у своєму повідомленні не навів жодної інформації про удар по аеродрому.



Аеродром уже не вперше стає ціллю українських ударів, оскільки розташований у безпосередній близькості до державного кордону України.
Через таку близькість російські військові не розміщують там авіацію на постійній основі.
Територію аеродрому використовують для зберігання боєприпасів, розміщення особового складу та паливно-мастильних матеріалів. У липні 2024 року Україна завдала удару по території аеродрому. Тоді цілями стали паливно-мастильна база та технічний ангар для авіації.
До початку повномасштабної війни військовий аеродром Міллерово використовували для постійного базування 31-го винищувального авіаційного полку, який входить до складу 1-ї змішаної авіаційної дивізії ПКС ЗС РФ.
Склад ПММ на аеродромі Міллерово після української атаки дронів, 21 липня 2024 року. Фото: Радіо Свобода
На озброєнні розміщеного в Ростовській області авіаполку перебувають винищувачі Су-30СМ.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що 22 серпня 2026 року Сили оборони України уразили російську радіолокаційну станцію «Ниобий» та 18 складських будівель для зберігання безпілотників на аеродромі «Приморсько-Ахтарськ» у Краснодарському краї РФ.
Аеродром «Приморсько-Ахтарськ» російські військові використовують для запуску ударних безпілотників по Україні. Також його залучають для базування та обслуговування бойової авіації, яка виконує завдання на південному напрямку.

Українські дрони уразили Киришський нафтопереробний завод «КИНЕФ» (Киришинефтеоргсинтез) у Ленінградській області.
Відповідне відео з ураженням опублікував ресурс Ехіlеnоvа .
Зона ураження розташована в районі критично важливих установок підприємства.
Перед атакою о 02:48 у районі міста оголосили дронову небезпеку, яка тривала до 05:58 за місцевим часом.
Киришський нафтопереробний завод «КИНЕФ» розташований більш ніж за 900 км від державного кордону України, у місті Кіріши Ленінградської області, та входить до структури російської нафтової компанії «Сургутнефтегаз».



На території працюють установки Л-35-11/600 та ЛЧ-35-11/600, а також потужніша установка ЛЧ-35-11/1000. Їх використовують для отримання високооктанових компонентів бензину та подальшого виробництва моторних палив.
Підприємство належить до найбільших НПЗ Росії та залишається єдиним великим нафтопереробним підприємством на північному заході країни.
У 2024 році КИНЕФ переробив близько 17,5 млн тонн нафти, що відповідало приблизно 6,6% усієї нафтопереробки Росії.
Того року підприємство виробило близько 2 млн тонн бензину, 7,1 млн тонн дизельного пального, 6,1 млн тонн мазуту та 600 тис. тонн бітуму.

Виробничий комплекс заводу охоплює установки первинної переробки нафти, каталітичного риформінгу, гідроочищення та інші технологічні установки.
Завод уже ставав ціллю українських ударів. У березні 2026 року після атаки дронів КИНЕФ зупинив найбільшу установку первинної переробки ЕЛОУ-АВТ-6 потужністю близько 8 млн тонн нафти на рік, або приблизно 160 тис. барелів на добу.
Її потужність становила близько 40% загальної потужності підприємства, а вимушена зупинка, за оцінками галузевих джерел, могла тривати близько місяця.

Українські дрони атакували військовий аеродром Єйськ у Краснодарському краї.
Відповідні кадри пожежі та детонації боєприпасів публікує ресурс Ехіlеnоvа .
Унаслідок удару на території аеродрому спалахнула пожежа, також чутно детонацію боєприпасів.
Окрім відео місцевих жителів, пожежу зафіксував моніторинговий сервіс NАSА FІRМS о 04:02. Згідно з його даними, зона пожежі розширилася від стоянки літаків до злітно-посадкової смуги.
Напередодні, починаючи з 02:58 за місцевим часом, у регіоні оголосили дронову небезпеку, яка також охоплювала місто Єйськ. Вона тривала до 05:33, після чого влада оголосила про її завершення. Загалом попередження діяло близько трьох годин.

Сили оборони України на Херсонщині ліквідували підполковницю поліції спеціального загону швидкого реагування (СОБР) Росгвардії Пономарьову Любовь.
Дані про некролог опублікувала моніторингова спільнота Nесrо Маnсеr.
Удару по базі спецпризначенців в населеному пункті Стрілкове Сили безпілотних систем завдали 24 серпня, про що повідомляв командувач Роберт «Мадяр» Бровді.
Пономарьова Любовь — колишня вчителька з населеного пункту Опаріно Кіровської області РФ. Вона була оперуповноваженим з особливо важливих справ на окупованій Херсонщині.
На відміну від звичайних оперативників, співробітники СОБР поєднують функції оперативно-розшукової діяльності з виконанням завдань спецназу.
Робота підполковниці СОБР Росгвардії Пономарьової Любовь на Херсонщині. Джерело: рrоgоrоd43.ru
Основним напрямком їхньої діяльності є силова підтримка під час затримання учасників Руху опору та нейтралізація інших осередків спротиву окупаційній владі.
Нагадаємо, що внаслідок ракетного удару 26 серпня в окупованому Донецьку загинув підполковник штабу 41-ї загальновійськової армії Андрєй Моїсєєнко.

Ударні дрони Сил оборони України атакували складський комплекс DNS та Оzоn у Ростовській області.
Відповідне відео з масштабною пожежею опублікував ресурс Ехіlеnоvа .
Це перша атака на складські приміщення компанії DNS, яка є одним із найбільших російських продавців цифрової та побутової техніки.
Після удару місцеві жителі зафільмували сильне задимлення з території складських приміщень за кілька кілометрів від них.
В Аксай розташований хаб Південного регіону, який обслуговує значну територію Росії.

Компанія DNS — один із трьох найбільших продавців техніки, електроніки та побутових товарів у Росії.
За рівнем онлайн-продажів у РФ вона зазвичай посідає четверте місце, поступаючись лише універсальним маркетплейсам на кшталт Wіldbеrrіеs, Оzоn та «Яндекс Маркет».
Оскільки більшість світових технологічних гігантів — Аррlе, Sаmsung, Іntеl, Аsus — офіційно залишили ринок РФ, DNS став одним із головних майданчиків, які наповнюють російський ринок контрабандною та «сірою» продукцією з Китаю за схемами так званого паралельного імпорту.
Окрім того, під атаку потрапив складський комплекс компанії Оzоn. Втім, через відсутність сильного задимлення та, відповідно до офіційної заяви пресслужби компанії, влучання дрона спричинило невелику пожежу, яку локалізували.

Унаслідок атаки роботу цього комплексу тимчасово призупинили.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що 27 серпня 2026 року Сили оборони України атакували одразу два логістичні комплекси російського маркетплейсу Оzоn — в Оренбурзі та поблизу Уфи.
Така щільність атак на складські приміщення цієї компанії пов’язана з тим, що лише з серпня 2025-го по липень 2026 року користувачі російського маркетплейсу Оzоn замовили товари подвійного та військового призначення на понад 292 млн доларів.

Сьогодні, 28 серпня, російський реактивний «Шахед» подолав рекордну відстань — близько 960 км, після чого був збитий українською ППО.
Про це повідомив Теlеgrаm-канал ОSІNТ-аналітиків «ППО радар».
Безпілотник, запущений з полігону в Гвардійському, що в окупованому Криму, долетів до Волинської області, села Торчина.
Раніше випадків, коли реактивний «Шахед» долітав так далеко від місця запуску, не фіксували.
ОSІNТ-аналітики з «Око Гора» також оприлюднили орієнтовну траєкторію польоту дрона. Згідно з нею, після запуску в Криму він міг рухатися через територію Вінницької та Хмельницької областей, далі прямуючи на захід уздовж кордону з Молдовою.
Орієнтовна траєкторія польоту БпЛА Shаhеd/«Герань». 28 серпня 2026 року. Фото: ОSІNТ
За даними моніторингового каналу «ППО радар», безпілотник зафіксували на Волині о 05:34 28 серпня під час російської атаки.
Відома дальність реактивного БпЛА «Герань-4» становить близько 850 км. За оцінкою аналітиків з «Око Гора», політ на висоті 5–7 км може дозволити такому безпілотнику суттєво збільшити дальність.
Однак політ на такій висоті має і суттєвий недолік — дрон стає значно помітнішим для радіолокаційних засобів.
Зазначимо, що «Герань-4» є реактивною версією російського ударного БпЛА, яка відрізняється від «Герань-2» двигуном та вищою швидкістю польоту. Про перші застосування стало відомо у травні 2026 року.
І хоча «Герань-5» має заявлену дальність ураження близько 1000 кілометрів, раніше такої глибини проникнення на територію України не фіксувалось.
Орієнтовна траєкторія польоту БпЛА Shаhеd/«Герань» 18 серпня 2026 року, який тоді пролетів приблизно 900 км. Фото: ОSІNТканал “Око Гора”
Торчин Волинської області розташований приблизно за 18 км від Луцька та за 60 км від кордону з Польщею. Через Торчин проходить автодорога Н22, яка веде до пункту пропуску «Устилуг» на українсько-польському кордоні.

Вранці 28 серпня українські безпілотники вдарили по нафтопереробному заводу «Славнефть-ЯНОС» у російському місті Ярославль.Про це повідомляє моніторинговий ресурс Ехіlеnоvа .На кадрах від очевидців видно, що на території підприємства розпочалася масштабна пожежа.Для цього удару Сили оборони України задіяли вітчизняні безпілотники типу FР-1, прольоти яких зняли місцеві жителі.Російська протиповітряна оборона намагалася збити українські дрони над містом.

Ярославський НПЗ

«Славнефть-ЯНОС» є найбільшим нафтопереробним підприємством у Центральному федеральному окрузі РФ. Потужності НПЗ дозволяють переробляти до 15 млн тонн нафти на рік. Завод розташований за понад 700 кілометрів від державного кордону України. Підприємство виробляє широку номенклатуру нафтопродуктів: від автомобільного бензину до палива для реактивних двигунів та мастил.Серед споживачів продукції — практично всі великі підприємства Центрального та Північно-Західного регіонів Росії, а також аеропорти, Управління Північної залізниці та об’єкти військово-промислового комплексу.Українські дрони неодноразово атакували «Славнефть-ЯНОС» раніше. Зокрема, вранці 16 липня безпілотники вдарили по резервуарному парку на території НПЗ, після чого там розпочалася пожежа.Крім того, жителі російського Енгельса Саратовської області всю ніч і зранку повідомляли про вибухи та велику кількість дронів над містом.Тут розташована авіабаза російської стратегічної авіації «Энгельс-2», на якій базуються бомбардувальники-ракетоносці Ту‑95МС і Ту‑160, які регулярно атакують Україну крилатими ракетами Х-101.На базі розміщені склади боєприпасів, пального, обладнання та засоби технічного обслуговування літаків.Минулого року росіяни почали роботи з розширення на цій авіабазі, зокрема будувати додаткові паркомісця, призначені для розміщення більшої кількості літаків.