Мілітарний

Супутникові знімки підтвердили ураження українськими дронами нафтоперекачувальної станції «Второво» у Володимирській області РФ.
Зображення опублікували аналітики групи Dnірrо ОSІNТ.
Згідно з ними, внаслідок атаки безпілотників знищено насосну станцію та прилегле до неї обладнання, також пошкоджено резервуар і технічну естакаду.
Атака відбулася в ніч із 23 на 24 травня. О 0:04 в області оголосили загрозу атаки ударних дронів.
Вже пізніше, близько 7-ї години ранку, місцеві жителі почали повідомляти про сильне задимлення в районі нафтоперекачувальної станції.
Дим, що здіймається над НПС «Второво». 24.05.2026. Джерело: Suреrnоvа .
Станція розташована приблизно за 700 кілометрів від кордону з Україною, належить компанії АТ «Транснефть — Верхняя Волга» та забезпечує значну частину постачання автомобільного пального для столичного регіону РФ.
Станція «Второво» є проміжною насосно-перекачувальною станцією на маршруті магістрального паливопроводу «Второво — Тума — Рязань».
Головне завдання станції — перекачування дизельного пального безпосередньо до Московського кільцевого нафтопродуктопроводу (МКНПП).
Вона також забезпечує транспортування дизельного пального й авіагасу в напрямку Рязанського НПЗ, а також контролює східний сегмент системи, що з’єднує Верхньоволзький регіон із Рязанню.
Станція задіяна у масштабному російському інвестиційному проєкті «Північ». Його мета — транспортування російського експортного дизельного палива стандарту «Євро-5» від нафтопереробних заводів углиб країни та далі на експорт до портів Балтійського моря, зокрема через нафтоналивний порт Приморськ.
Схема трубопроводів «Мостранснефтепродукту».
За даними видання Rеutеrs, внаслідок постійних українських атак виробництво дизельного пального в Росії у травні впало приблизно на 10%, на додачу до 13% падіння у квітні.
За даними Rеutеrs, у березні виробництво дизелю становило 7,5 мільйона тонн, тоді як НПЗ, уражені дронами, скоротили виробництво дизелю на 1 мільйон тонн у квітні та ще на 600 тисяч тонн у травні.

Українські ударні дрони атакували нафтові об’єкти в Таганрозі Ростовської області та Армавірі Краснодарського краю.
Про це повідомляє влада Ростовської області та Краснодарського краю.
Атака відбулася в ніч із 29 на 30 травня 2026 року, унаслідок чого на обох об’єктах виникли пожежі.
За офіційною заявою губернатора Ростовської області Юрія Слюсаря, у Таганрозі в порту за координатами 47.203020409353655, 38.94950328958075 загорілися танкер та паливний резервуар.
Крім того, інформацію про успішну атаку підтвердила міська голова Таганрога Свєтлана Камбулова, яка повідомила, що пошкоджень зазнали навантажувальна інфраструктура на причалі та адміністративна будівля.

Водночас адміністрація Армавіра повідомила про ураження та пожежу на території нафтового об’єкта ТОВ «Южная нефтяная компания» за координатами

Український дрон уразив у Новоросійську єдиний сторожовий корабль проєкту 1135М «Пытливый» у складі Чорноморського флоту Росії.Відео удару зняте самими росіянами, оприлюднив канал Ехіlеnоvа .Ураження корабля країни-агресора відбулося у ніч на 23 травня. Для цього Сили безпілотних систем застосували дрон-камікадзе FР-1/2.Наступного дня Генеральний штаб підтвердив ураження саме корабля «Пытливый», хоча у СБС заявляли про удар по російському фрегату «Адмирал Эссен».Аналізуючи відео з дрона, оглядач @GrаngеrЕ04117 в Х теж дійшов висновку, що у Новоросійську уразили сторожовий корабль проєкту 1135М.Сторожовий корабель проекту 1135М «Пытливый» (бортовий номер 868) входить до складу 30-ї дивізії надводних кораблів ЧФ РФ. Ймовірно, сторожовий корабель «Пытливый» у Новоросійську, однак через низьку деталізацію важко точно визначити. 25 травня 2026. Фото: МілітарнийПроєкт 1135М є модернізацією базового проєкту 1135 «Буревестник». Головні відмінності полягають у встановленні більш потужних артилерійських установок калібру 100-мм замість 76-мм та оновленого гідроакустичного комплексу.Будівництво корабля «Пытливый» розпочалося наприкінці червня 1979 року. Спуск на воду відбувся 16 квітня 1981 року, він вступив у стрій 30 листопада 1981 року та 9 лютого 1982 року включений до складу Чорноморського флоту. Ураження сторожового корабля «Пытливый» у Новоросійську. 23 травня 2026. Джерело: Ехіlеnоvа Корабель початково проектувався для пошуку та знищення підводних човнів у ближній і дальній зонах. Проте Росія використовує «Пытливый» як патрульний корабель для охорони водного району, конвоювання транспортних суден, демонстрації військової присутності.

​Тактико-технічні характеристики корабля:

​Водотоннажність: 3200 тонн.​Розміри: довжина — 123 м, ширина — 14,2 м, осадка — 4,5 м.​Силова установка: газотурбінна (2 маршові та 2 форсажні турбіни), загальна потужність — 34 000 к.с.​Швидкість ходу: до 32,2 вузлів (повна), економічна — 14 вузла.Дальність плавання: 5000 морських миль на швидкості 14 вузлів.​Екіпаж: до 197 осіб.

Сторожовий корабль проєкту 1135М «Пытливый». Фото: vіrtuаl-sеvаstороl.ru

Комплекс озброєння

​Протичовнове: 1 пускова установка ракето-торпед УРК-5 «Раструб-Б» (4 ракети), призначена для ураження підводних човнів та надводних кораблів. Також є два чотиритрубні 533-мм торпедні апарати та дві бомбометальні установки РБУ-6000.​Протиповітряне: 2 пускові установки ЗРК «Оса-МА-2» (боєкомплект 40 ракет).​Артилерія: 2 одногарматні 100-мм артилерійські установки АК-100.

Відомо, що у грудні 2016 року російський «Пытливый» змусив український прикордонний корабель відійти від району захоплених бурових платформ у Чорному морі.

Українські безпілотники уразили резервуари нафтоперекачувальної станції поблизу російського Ярославля.Губернатор області Михайло Євраєв підтвердив удар, який відбувся вночі.Після атаки на території об’єкта розпочалася пожежа, яку спостерігають очевидці та публікують відео і фото у соцмережах.За даними Ехіlеnоvа , йдеться про НПС «Ярославль-3», що є вузловою станцією трубопроводу «Сургут-Полоцьк», по якому нафта з Сибіру та півночі Росії йде до балтійських портів Приморськ, Усть-Луга та до Білорусі.Губернатор заявив, що Ярославська область після третьої години ночі перебувала під масованою атакою дронів. Пожежа на нафтовому об’єкті поблизу російського Ярославля. 29 травня 2026. Джерело: Suреrnоvа «Сьогодні на регіон було здійснено масову атаку українських БпЛА. Більшість безпілотників збито, але сталося влучання в промислові об’єкти зі зберігання палива», – написав він у Теlеgrаm.Сили спеціальних операцій ЗСУ 18 травня вже атакували цю нафтоперекачувальну станцію. Наступного дня Генштаб підтвердив цей удар.НПС «Ярославль-3» розташована за понад 800 кілометрів від кордону України. Вона входить до структури російської державної компанії «Транснефть».У ССО наголосили, що ураження нафтопереробної та логістичної інфраструктури Росії знижують її економічні спроможності для ведення війни проти України.

Удар по НПЗ

У ніч на 29 травня Сили оборони дронами також уразили російський нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднафтопереробка» у Волгограді. Уражений російський НПЗ у Волгограді. 29 травня 2026. Джерело: Ехіlеnоvа Потужність підприємства становить 14,8 мільйона тонн нафтопродуктів на рік. Воно спеціалізується на глибокій переробці нафти, виробництві бензину, дизельного та авіаційного палива, мазуту, бітуму та інших нафтопродуктів.Цей завод є одним з найбільших виробників нафтопродуктів у Південному федеральному окрузі РФ.

Українські ударні дрони уразили нафтопереробний завод у російському Волгограді та порт Темрюк на узбережжі Азовського моря.Про це повідомляє Аstrа.На території цих об’єктів після ударів розпочалися пожежі, про які повідомила місцева влада та очевидці.Про ураження НПЗ «Лукойл-Волгограднафтопереробка» у Волгограді стало відомо у ніч на 29 травня. Місцеві жителі у соцмережах повідомляли про велику кількість вибухів у місті.Проаналізувавши доступні відео у мережі, в Аstrа також дійшли висновку, що саме на цьому підприємстві спалахнула пожежа. Розташування ураженого російського НПЗ у Волгограді. 29 травня 2026. Джерело: АstrаВже вранці губернатор Волгоградської області Андрій Бочаров підтвердив атаку безпілотників на регіон.За його словами, внаслідок «падіння уламків» БпЛА сталися пожежі на заводі синтетичного волокна у місті Волжский та об’єктах паливно-енергетичного комплексу на півдні Волгограда, а також «локальні загоряння». Він заявив, що пожежі вже ліквідовані.Вранці 29 травня в оперативному штабі Краснодарського краю заявили про пожежу на території морського порту Темрюк «через падіння уламків БпЛА». Панорамне фото порту Темрюк. Фото: РоЗМІДо гасіння залучили 47 осіб та 14 одиниць техніки, у тому числі співробітників МНС Росії. За попередньою інформацією, постраждалих немає.

Атакований НПЗ

Нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднафтопереробка» – найбільший виробник нафтопродуктів у Південному федеральному окрузі РФ. Нафтопереробний завод у російському Волгограді. Фото пресслужби підприємстваПотужність підприємства становить 14,8 мільйона тонн нафтопродуктів на рік. Він спеціалізується на глибокій переробці нафти, виробництві бензину, дизельного та авіаційного палива, мазуту, бітуму та інших нафтопродуктів. Підприємство розташоване за 475 км від державного кордону України.Це щонайменше десятий удар по цьому російському НПЗ за весь час повномасштабної війни.

Російські окупанти в ніч на 29 травня за допомогою БпЛА атакували турецький суховантаж, який вийшов з порту на Одещині.
Про це повідомили у ВМС України.
Внаслідок влучання в надбудову судна виникла пожежа, також є поранені серед членів екіпажу.
За даними українських військових, йдеться про суховантаж АNТ, який під прапором Вануату (країна-судновласник Туреччина) прямував до турецького порту з вантажем на борту.
«Двох поранених членів екіпажу оперативно евакуйовано катерами Військово-Морських Сил ЗС України та доставлено до медичного закладу», – йдеться в повідомленні.
Атакований росіянами суховантаж біля узбережжя Одещини. 29 травня 2026. Фото: ВМС України
Пожежу на судні швидко локалізували завдяки оперативності ВМС та Морської пошуково-рятувальної служби.
Нагадаємо, що 24 травня російські війська атакували цивільне вантажне судно під прапором Сент-Кіттс і Невіс, яке прямувало до одного з портів Великої Одеси для завантаження зернових.
Балкер уразили два безпілотники. На борту виникла пожежа, яку ліквідував сам екіпаж.
Судно Ліберії після влучання безпілотника. Джерело: Міністерство розвитку громад
Ще одна атака на цивільне судно вже під прапором Ліберії відбулася 14 квітня. Воно прямувало до порту в Одесі.

Російський безпілотник вночі влучив у житлову багатоповерхівку в румунському місті Галац, після чого у квартирі на 10-му поверсі почалася пожежа.
Про це повідомили у міністерстві оборони Румунії.
Через вибух бойової частини та подальше займання постраждали двоє людей: жінка отримала опіки першого ступеня, а 14-річний пережив гостру реакцію на стрес. Обом надали медичну допомогу і госпіталізували.
Загалом із ураженого будинку вивели або вони вийшли самі близько 70 людей.
У румунському оборонному відомстві розповіли, що у ніч на п’ятницю Росія атакувала дронами цивільні та інфраструктурні об’єкти України на Одещині поблизу кордону.

Один із російських безпілотників залетів у повітряний простір Румунії та впав на дах житлового будинку в Галаці.

Для його перехоплення з авіабази у Фетешті о 01:19 піднялися два винищувачі F-16, їх підтримував гелікоптер ІАR 330 SОСАТ.
Пілоти мали дозвіл на ураження цілі. Після виявлення дрона у повітряному просторі країни населення повітів Тулча, Галац та Бреїла сповістили про повітряну загрозу через систему Rо-Аlеrt. Про падіння російського безпілотника сповістили близько 01:53.
Піротехніки Інспекції з надзвичайних ситуацій Румунії встановили, що вся вибухівка дрона здетонувала, тому загроза нового вибуху відсутня.
Пожежа у багатоповерхівці після влучання російського БпЛА. Галац, Румунія. 29 травня 2026. Фото: Ехіlеnоvа
Перед ураженням багатоповерхівки ударним безпілотником Повітряні Сили України повідомляли про атаку групи російських дронів на Одещину в напрямку Рені.
Моніторингові канали фіксували близько 16 «Шахедів», які летіли в бік міста. Відстань від українського Рені до румунського Галаца по прямій становить близько 21 км.
Нагадаємо, російські дрони під час атаки у ніч на 25 квітня також перетнули кордон Румунії та впали у повіті Тулча. Тоді люди не постраждали, але були пошкоджені господарська будівля та лінія електропередач.

Три танкери зазнали атаки безпілотників у Чорному морі поблизу північного узбережжя Туреччини.
Про це повідомило Rеutеrs із посиланням на морське агентство Тrіbеса.
Інцидент із танкером JАМЕS ІІ під прапором Палау, який ішов без вантажу, стався приблизно за 80 км на північ від турецького району Тюркелі.
АLТURА та VЕLОRА під прапором Сьєрра-Леоне, які також ішли без вантажу, зазнали атаки в сусідньому районі під час проведення операції з перевантаження між суднами.
На місце події для надання допомоги направили катери берегової охорони, а всі члени екіпажів суден перебувають у задовільному стані.
Нафтовий танкер АLТURА. Джерело: VеssеlFіndеr
Нагадаємо, що у порту Одеси російський морський дрон атакував український навчальний вітрильник Дружба.
Вітрильник побудували на польській суднобудівній верфі у Гданську у 1987 році разом з однотипними суднами — «Херсонес», «Паллада», «Мир» та «Надежда» — для морських навчальних закладів СРСР.

Російський малий ракетний корабель «Орехово-Зуево» проєкту 21631 «Буян-М» Балтійського флоту помітили з імпровізованим антидроновим захистом у вигляді натягнутих сіток над палубними елементами корабля.
Про появу такого захисту свідчить фото, зроблене у Балтійську спостерігачем Реtrі Мäkеlä.
На опублікованому знімку видно, що сітки натягнули навколо ключових елементів корабельної надбудови, ймовірно для захисту від атак безпілотних катерів або FРV-дронів, які можуть атакувати на малих висотах чи під час заходу на ціль.
Поява такого захисту на кораблі Балтійського флоту свідчить про поширення практики імпровізованого антидронового захисту російських військових об’єктів далеко за межами Чорного моря.
Раніше росіяни вже почали встановлювати подібні захисні конструкції на інші морські платформи. Зокрема, «Мілітарний» повідомляв про появу антидронових сіток на російських протидиверсійних катерах проєкту 21980 «Грачонок».
Протидиверсійний катер проєкту 21980 «Грачонок», оснащений антидроновою сіткою. Травень 2026 року. Джерело: SТЕRNЕNКО
Також подібні рішення російські військові застосовують для захисту стаціонарних об’єктів, зокрема нафтобаз, а останнім часом — навіть стратегічних підводних човнів.
Малий ракетний корабель «Орехово-Зуево» входить до складу проєкту 21631 «Буян-М», який створювався як носій крилатих ракет сімейства «Калібр».
Кораблі цього типу мають водотоннажність близько 950 тонн та призначені для дій у прибережній морській зоні, хоча Росія використовувала їх і для запусків ракет по території України.
Імпровізовані захисні конструкції стали типовою реакцією російських військових на розвиток українських безпілотних засобів ураження, однак їхня реальна ефективність проти маневрених дронів залишається дискусійною.
Розширення такого захисту на Балтійський флот може свідчити, що загрозу атак безпілотників російське командування тепер розглядає не лише як проблему Чорноморського театру.
Корабель проєкту 22460 «Охотник» (зображення покращено за допомогою ШІ). Джерело: «Два Майора».
Раніше «Мілітарний» писав про використання росіянами антидронових сіток на інших морських платформах.

Сили спеціальних операцій застосували кілька дронів для знищення російського малого ракетного корабля проєкту 21631 «Буян-М».
Операцію провели ще 4 жовтня 2025 року, однак відео ураження корабля ССО оприлюднили лише зараз.
Під час атаки дронів російські моряки стрибали у воду з палаючого корабля.
Операція відбулася о 04:31 в акваторії Онезького озера, розташованого на території Республіки Карелія. Тоді ССО офіційно заявили, що це корабель «Град» проєкту 21631 «Буян-М».
Корабель здійснював перехід із Балтійського моря до Каспійського, ймовірно, з метою посилення угруповання флоту РФ у південному регіоні.

Його маршрут пролягав внутрішніми водами Росії.
«Град» є одним із найновіших представників класу «Буян-М». До складу Балтійського флоту РФ його ввели 29 грудня 2022 року.
Якщо враховувати лише підтверджені випадки ураження кораблів проєкту 21631 «Буян-М», то станом на зараз Україна уразила щонайменше три такі кораблі.
У жовтні 2023 року повідомлялося про атаку на ракетоносій типу «Буян-М» у Севастополі, однак тоді точний тип корабля викликав суперечки, тому цей випадок часто не вважають остаточно підтвердженим.
Ракетоносій типу «Буян-М»
28 серпня 2025 року ГУР офіційно повідомило про ураження корабля типу «Буян-М» в Азовському морі поблизу Криму FРV- та ударними дронами.
4 жовтня 2025 року Генштаб ЗСУ також повідомив про пошкодження ще одного «Буян-М» у районі Онезького озера в Карелії.
Малий ракетний корабель «Град» проєкту 21631 «Буян-М» Фото з відкритих джереле
Крім того, зафіксовано й непідтверджені випадки ураження. Достеменно невідомо, коли і де саме зазнав ушкоджень перший корабель, однак у червні 2022 року один із них помітили під час буксирування Волгою.

Росія розглядає можливість обмеження експорту дизельного та авіаційного пального через українські удари по нафтопереробних заводах.
Про це повідомляє Вlооmbеrg із посиланням на «Интерфакс».
За даними джерел, російським компаніям рекомендували скоротити продаж нафтопродуктів на зовнішні ринки.
Один зі співрозмовників російського видання заявив, що рішення про заборону експорту дизелю та авіапального перебуває на фінальній стадії, однак дата його запровадження лишається невизначеною.
Ще одне джерело стверджує, що уряд РФ вже найближчим часом планує ухвалити рішення про заборону на експорт авіаційного пального терміном на 1-2 місяці.
Пожежа на НПЗ у Рязані. 15 травня 2026. Джерело: Ехіlеnоvа
Водночас за його словами, рішення про заборону експорту дизпалива малоймовірне, оскільки його на ринку достатньо.
Вlооmbеrg зазначає, що останніми місяцями Україна посилила удари по російських енергетичних об’єктах, зокрема нафтопереробних заводах та інфраструктурі.
За оцінкою аналітичної компанії ОіlХ, у квітні середній рівень переробки нафти в Росії впав до 4,69 млн барелів на добу — найнижчого показника за понад 16 років.
В інформаційному агентстві вважають, що така заборона може посилити тиск на світові ціни на нафтопродукти.
Наразі Росія є одним із ключових експортерів дизельного пального, продаючи приблизно 40% виробленого палива на зовнішні ринки.
А інтенсивність українських ударів загрожує ще більшим скороченням обсягів переробки нафти в країні.
Минулого тижня агентство Rеutеrs з посиланням на власні джерела та офіційні дані повідомило, що практично всі великі НПЗ у центральній Росії були змушені зупинити або скоротити виробництво пального після атак українських дронів.

Український безпілотник у ніч на 27 травня вдарив по російському морському нафтовому терміналу в Туапсе.Про це повідомив оперативний штаб Краснодарського краю, також це підтверджують фото, опубліковані Ехіlеnоvа .Внаслідок ураження на території об’єкта спалахнула пожежа. Щоправда, офіційна влада вже традиційно заявила про «падіння уламків».«У Туапсинському муніципальному окрузі уламки БпЛА впали біля морського терміналу. Постраждалих немає. Через падіння фрагментів безпілотників сталося займання, яке оперативно ліквідували», – заявили в оперштабі регіону.За їхніми даними, до гасіння пожежі залучали понад 80 осіб та 25 одиниць техніки, у тому числі від МНС Росії. Пожежа на нафтовому терміналі в російському Туапсе. 27 травня 2026. Фото: Ехіlеnоvа Раніше Аstrа після ОSІNТ-аналізу відео з моментом прильоту повідомляла, що один із вибухів, ймовірно, стався в районі НПЗ у Туапсе.Водночас зазначимо, що АТ «РН-Туапсинский НПЗ» та ТОВ «РН-Морской терминал Туапсе» складають єдиний виробничий комплекс та належать нафтовій компанії «Роснефть». Це вже щонайменше п’ята атака на нафтовий комплекс у російському Туапсе від початку цієї весни.Вранці міністерство оборони країни-агресора заявило про нібито збиття 140 українських безпілотників над російськими регіонами, тимчасово окупованим Кримом, Азовським та Чорним морями.

Удари по Туапсе

Минула атака на нафтову інфраструктуру у російському місті Туапсе Краснодарського краю відбулася у ніч на 1 травня. Тоді на території морського терміналу також виникла пожежа.Попередні удари українських дронів спричинили масштабні пожежі, зокрема на місцевому нафтопереробному заводі, гасіння яких тривало по кілька днів.Перша атака відбулася 16 квітня, а наступна вже 20 квітня. Ці удари знищили та пошкодили більшу частину резервуарів на нафтопереробному заводі. Пожежа в російському Туапсе, 28 квітня 2026. Фото: Ехіlеnоvа Третій удар Сили оборони України здійснили 28 квітня. Він повністю знищив ще чотири великі резервуари для зберігання нафтопродуктів на Туапсинському НПЗ. Зафіксовано також повне вигоряння прилеглої інфраструктури та ще двох менших резервуарів.

Українські оператори FРV-дронів заявили про рекордне ураження цілі на відстані 102 кілометри квадрокоптером FРV-типу без використання дрона-носія («матки»).
Про це свідчать оприлюднені дані від підрозділу через Сергія Стерненка, а також листування з підтвердженням результату ураження, де зазначається, що ціль була знайдена та уражена на дистанції понад 100 км.
За наявною інформацією, удару завдали по російському автомобілю типу УАЗ «Буханка», який перебував у глибокому тилу противника.
У повідомленні військових зазначається, що на відстані близько 100 км активність російської техніки вже суттєво нижча, оскільки цей район вважається відносно безпечним від більшості традиційних FРV-загроз.
Водночас сам факт застосування квадрокоптерного FРV на такій дистанції без проміжного носія є технологічно помітним досягненням, оскільки зазвичай для подолання великих відстаней використовують дрони-ретранслятори або БпЛА-носії.
Скріншот з підтвердженням ураження. Джерело: SТЕRNЕNКО
До цього дальні удари FРV-системами переважно асоціювалися або з апаратами літакового типу, або з комбінованими схемами запуску, де ударний FРV доставляється ближче до району цілі іншим безпілотником.
Новий результат демонструє розвиток українських рішень у сфері зв’язку, енергоживлення, навігації та стійкості каналів управління на великій відстані.
Такі можливості розширюють так зване «вікно ураження» для українських сил, дозволяючи діставати логістику, транспорт, командні пункти чи інші цілі далеко за межами звичного тактичного тилу противника.
Окремо військові закликають підтримувати розвиток таких технологій, наголошуючи на необхідності подальшого фінансування інноваційних рішень для фронту.
Російська військова техніка, уражена FРV-дроном. Ілюстративне фото
Розвиток далекобійних FРV-систем став одним із напрямків технологічної еволюції українських безпілотних спроможностей, де ставка робиться не лише на дешевизну ураження, а й на досягнення цілей, які раніше вважалися недосяжними для цього класу апаратів.
Нагадаємо, днями дрони дісталися Калінінграда: аеропорт “Храброво” вперше зупинив роботу.

Українські безпілотники уразили виробничі потужності підмосковного виробника мікроелектроніки та електронних компонентів «Ангстрем».
Про це повідомляє проєкт СybеrВоrоshnо.
Під час атаки 17 травня серйозних пошкоджень зазнала ділянка підготовки води, яка використовується у виробничому процесі.
Також було влучання в основний виробничий цех підприємства. На супутникових знімках помітні ушкодження даху та сліди горіння.
Йдеться про модернізоване радянське виробництво, оснащене західними технологіями. Цех працює з кремнієвими пластинами діаметром 100 та 150 мм і має потужність близько 80 тисяч пластин на рік.
Виробництво чіпів на заводі «Ангстрем». Фото: Ангстрем
Понад 90% продукції цього майданчика використовується російським оборонним сектором у різних видах озброєння. Номенклатура налічує тисячі електронних компонентів, а саме виробництво є ключовим для підприємства за обсягами випуску.
Водночас інший виробничий корпус заводу, який візуально не постраждав, будувався для роботи з 200-мм пластинами. Його потенційна потужність оцінюється у 15 тисяч пластин на місяць або 180 тисяч на рік, що еквівалентно приблизно 300 тисячам пластин діаметром 150 мм.
У 2008 році для цього проєкту планували використати технології та обладнання АМD, однак згодом підприємство зіткнулося з фінансовими труднощами. У 2021 році виробництво перейшло під контроль «НМ-Тех», який розпочав спроби стабілізації роботи заводу.
Наразі підприємство намагається відновити виробництво за техпроцесами 130 та 180 нанометрів. У перспективі обладнання може дозволити випуск мікросхем за нормами 90 та 65 нанометрів.
Парадний вхід на завод Ангстрем. Фото: Ангстрем
Третій виробничий корпус почали будувати у 2021 році. Проєкт передбачав запуск лінії для 300-мм пластин і техпроцесу 28 нанометрів.
Попри майже завершений зовнішній вигляд будівлі, тендерна документація свідчить, що всередині досі тривають масштабні будівельні роботи.
Через санкції Росія не має доступу до сучасного літографічного обладнання, а китайські аналоги такого класу поки перебувають лише на етапі випробувань. Тому запуск цього виробництва, ймовірно, можливий не раніше 2030–2035 років.
Нагадаємо, що у грудні 2024 року підприємство розпочало процедуру банкрутства.

У порту Одеси російський морський дрон атакував український навчальний вітрильник Дружба.
Про це повідомив радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов.
Дружба є навчальним вітрильним судном. У 2021 році його почали ремонтувати.
Саме тому вибір цієї цілі викликав подив і дискусії серед військових експертів.
«Я розумію, чому “Орешник” влучив у гаражі — це все-таки був “центр ухвалення рішень”. Але навіщо російський морський дрон учора героїчно атакував вітрильник? Весь стратегічний запас рому звідти вже давно забрали», — сказав «Флеш».
Український навчальний вітрильник Дружба в момент удару російського морського дрона. Травень 2026. Джерело: Сергій «Флеш» Бескрестнов
За однією з версій, оператор російського дрона не виявив більш важливих об’єктів у районі порту. У такому разі удар могли завдати по найближчому судну, яке перебувало в зоні досяжності дрона.
Навчальний вітрильник Дружба побудували на польській суднобудівній верфі у Гданську у 1987 році разом з однотипними суднами — «Херсонес», «Паллада», «Мир» та «Надежда» — для морських навчальних закладів СРСР.

Українські ударні дрони уразили резервуари перевалочної нафтобази «Грушова» у Новоросійську.
Відповідні супутникові знімки оприлюднив проєкт Dnірrо Оsіnt.
За повідомленнями, внаслідок атаки 23 травня було уражено два резервуари, один із яких повністю знищений. Також ударом пошкоджено ділянку трубопроводів.
Об’єкт розташований за координатами 44.74903, 37.87853 та має стратегічне значення як один із найбільших центрів нафтової інфраструктури на Кавказі та півдні Росії.
Комплекс знаходиться у гірській місцевості Грушової балки, за кілька кілометрів від узбережжя Цемеської бухти.
Пожежа на нафтовому терміналі в Новоросійську після удару українських дронів. 23.05.2026. Джерело: Suреrnоvа .
Нафтобаза «Грушова» разом із морським терміналом «Шесхаріс», розташованим безпосередньо на узбережжі, утворюють єдиний технологічний комплекс — перевальний комплекс «Шесхаріс».
Загальний обсяг зберігання об’єкта оцінюється у 1,2–1,25 мільйона кубометрів нафти та нафтопродуктів. На території комплексу розміщено від 40 до 47 резервуарів.
Також нещодавно повідомлялося про успішне ураження українськими дронами нафтоперекачувальної станції «Второво» поблизу села Мар’їнка у Володимирській області РФ.
Атака відбулася в ніч з 23 на 24 травня. О 00:04 у регіоні було оголошено загрозу ударних безпілотників.
Основне призначення станції — перекачування дизельного пального до Московського кільцевого нафтопродуктопроводу (МКНПП). Об’єкт відіграє важливу роль у забезпеченні паливом московського регіону.

Росія готується закрити повітряний простір над центральними регіонами для цивільної авіації.
Про це повідомляє «Організація російських пілотів та громадян-власників повітряних суден» (АОПА).
За наявною інформацією, на початку червня у Московській повітряній зоні планують повністю заборонити польоти цивільних повітряних суден на висотах від 0 до 5100 метрів.
Зона обмежень охоплюватиме території від державного кордону з Білоруссю на заході до Санкт-Петербурзької повітряної зони на півночі та Єкатеринбурзької — на північному сході.
Також обмеження поширяться на східні та південно-східні райони Самарської повітряної зони.
ЗРК «Тор-М1» армії РФ. Фото з мережі
Водночас заборона не стосуватиметься регулярних і чартерних пасажирських рейсів, санітарної авіації та евакуаційних польотів, авіаційно-хімічних робіт, моніторингу трубопроводів і ліній електропередач, а також польотів у межах державних контрактів.
Офіційне оприлюднення NОТАМ із відповідними обмеженнями очікується найближчим часом.
Обмеження, як повідомляє АОПА, триватиме то завершення бойових дій.
Ймовірно, запровадження таких заходів пов’язане зі зростанням кількості українських дронів-камікадзе, які дедалі глибше проникають у центральні регіони Росії, включно з найбільш захищеними районами навколо Москви.
Під час таких атак російська протиповітряна оборона нерідко помилково бере під супровід та збиває цивільні легкомоторні літаки.
Один із таких інцидентів стався 20 березня у підмосковній Коломні.

Бійці 15-ї окремої бригади артилерійської розвідки «Чорний ліс» уразили командний пункт 5Н63С російського ЗРК С-300 за допомогою ударного дрона.
Відео ураження опублікувала пресслужба 15-ї бригади.
Судячи з оприлюднених кадрів, унаслідок влучання українського БпЛА в передню частину російської машини вона загорілася та, ймовірно, була знищена вогнем. Об’єктивний контроль ураження здійснював розвідувальний безпілотник Shаrk.
Командний пункт 5Н63С не тільки виконує роль координаційного центру всього зенітного комплексу, а й оснащений радіолокатором 30Н6.

Бійці “Чорного лісу” знайшли та знищили дефіцитну РЛС підсвітки та наведення 5Н63С
5Н63С — командний пункт для визначення цілей і наведення по них ракет в складі ЗРК С-300/400, що є основою багаторівневої системи ППО росії.
А наші оператори ударних БпЛА — знешкодили РЛС-ку ріс.twіttеr.соm/tVСQdZYt0р
— Бригада «Чорний ліс» (@15оbrаr) Маy 24, 2026

Багатофункціональна РЛС підсвічування цілей і наведення ракет (РПН) 30Н6 здійснює прийом та обробку даних про повітряні цілі, а також проводить відбір цілей для першочергового обстрілу.
Командний пункт 5Н63С з радіолокаційною станцією підсвітки комплексу С-300. Фото з відкритих джерел.
Окрім того, радар здійснює захоплення, супровід і наведення зенітних ракет, забезпечуючи підсвічування обстрілюваних цілей, необхідне для роботи напівактивних головок самонаведення. Радар забезпечує одночасне наведення до 12 ракет на шість цілей різного типу.
Тому знищення командного пункту 5Н63С зі складу зенітного комплексу С-300 фактично повністю паралізує його роботу.

У Льговському районі Курської області українські безпілотники атакували потяг із цистернами, у яких перевозили пропан. Місцева влада оголосила евакуацію.
Про це повідомило видання «Пепел».
За даними видання, вантажний потяг атакували два БпЛА. На місці удару стався вибух газу та виникла пожежа. За попередньою інформацією, загиблих і постраждалих немає.
Через загрозу вибуху інших цистерн місцева влада почала евакуацію та тимчасово відселяє 76 людей із найближчого населеного пункту.
Пожежа на місці вибухнувшого вагона з газом. Фото Пепел
Губернатор Курської області Олександр Хінштейн підтвердив інформацію про атаку та евакуацію населення. За його словами, «сталося займання вагона з паливом».
Окрім цього, український винищувач МіГ-29МУ1 завдав авіаудару бомбами ААSМ Наmmеr по пункту управління БпЛА противника на території колишнього цукрового заводу в селищі Тьоткіно Курської області.

ріс.twіttеr.соm/9НеuаDyl8u
— dіmdіm (@dіmdіm518484) Маy 24, 2026

Повідомляється, що перекидання сил та обладнання виявили розвідники підрозділів Сухопутних військ, після чого за підтримки операторів ДПСУ було скориговано авіаційний удар.

Супутникові знімки показали, що удар Сил оборони 15 травня вивів з ладу 90–100% нафтопереробних потужностей НПЗ у Рязані.
Знімки та аналіз оприлюднив канал Dnірrо Оsіnt.
Нові знімки кращої якості зафіксували пошкодження, яких не було помітно на попередніх знімках. Зокрема, численні влучання по установках первинної переробки нафти АВТ-4 та АВТ-3. Також між двома установками знищено три резервуари для нафтопродуктів.
У сумі з відомими пошкодженнями установок ЕЛОУ-АВТ-3, ЕЛОУ-АВТ-6 та АВТ-1 це вказує на виведення з ладу 90–100% нафтопереробних потужностей заводу.
Супутниковий знімок ураженого технологічного бладнання на Рязанському НПЗ, 18 травня 2026. Фото Dnірrо Оsіnt
Рязанський нафтопереробний завод входить до структури компанії «Роснефть». Це одне з найбільших підприємств нафтопереробки в Росії, його потужність становить близько 17 млн тонн нафти на рік.
НПЗ виробляє автомобільні бензини всіх марок, дизельне паливо, авіаційний гас, мазут, зріджені гази, бітуми та нафтохімічну сировину. Підприємство є основним постачальником моторного пального для регіонів навколо російської столиці.

За даними агенції Rеutеrs, нафтопереробні заводи у Москві та Рязані призупинили роботу після нещодавніх ударів українських безпілотників.