Мілітарний

Норвегія арештувала російське дослідно-туристичне судно «Професор Молчанов» у порту Баренцбург на архіпелазі Свальбард.
Про це повідомили в пресслужбі Групи «Нафтогаз».
Затримання відбулося за заявою української компанії в межах дій із примусового стягнення з Росії компенсації за захоплені активи в анексованому Криму.
Арешт накладено за рішенням Окружного суду Нур-Трумс і Сенья від 31 серпня для забезпечення виплат за рішенням Міжнародного арбітражного суду.
Загальна сума непогашених зобов’язань Росії перед Групою Нафтогаз становить близько $4,2 млрд, не враховуючи відсотки та судові витрати.
Судно «Професор Молчанов» у порту Баренцбург на архіпелазі Свальбард. 2 вересня 2026 року. Джерело: МаrіnеТrаffіс
Судно «Професор Молчанов» останнім часом використовувалося для проведення комерційних пасажирських і дослідницьких круїзів Арктикою.
За рішенням суду плавзасобу заборонено залишати місце стоянки, а губернатор Свальбарда отримав доручення вжити заходів для унеможливлення його переміщення.
Судно збудували у 1982 році на фінській верфі Lаіvаtеоllіsuus у Турку за проєктом 450 (тип «Дмітрій Овцин») як спеціалізоване гідрографічне та океанографічне судно посиленого льодового класу UL (за сучасною класифікацією — Ісе Аrс4).
При довжині 71,6 метра, ширині 12,8 метра та осадці 4,5 метра плавзасіб має повну водотоннажність 2140 тонн і оснащений дизельною силовою установкою потужністю 1560 кВт, яка дозволяє розвивати швидкість до 14 вузлів.
Судно «Професор Молчанов». Фото: Аngеlіkа
У 1990-х роках судно пройшло модернізацію для перевезення до 54 пасажирів у переобладнаних каютах, зберігши при цьому льодовий корпус для безпечного плавання у полярних широтах.
Нагадаємо, що уряд США продав на брухт два підсанкційні нафтові танкери ЕRА та LІLЕО, які раніше конфіскували американські військові під час морських операцій із блокування експорту нафти.
Обидва танкери відправлять на суднорозбірні підприємства в Індії.

Росія вважає посилення військової активності НАТО в Арктиці прямою загрозою своїй безпеці.
Про це заявив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров
Лавров стверджує, що військові навчання та інші заходи країн НАТО в Арктиці мають «агресивний» характер.
За його словами, така активність підвищує ризик інцидентів, які можуть призвести до збройного зіткнення.
«Така військова активність на Крайній Півночі створює прямі загрози безпеці Росії», — заявив Лавров.
Російський криголам «Виктор Черномырдин». 20 лютого 2024 року. Фото: Міністерство транспорту Російської Федерації
Заява Лаврова прозвучала після того, як у лютому 2026 року НАТО розпочав операцію Аrсtіс Sеntry, спрямовану на посилення військової присутності Альянсу в Арктиці.
У НАТО пов’язують підвищену увагу до регіону зі зростанням напруженості у відносинах із Росією.
Операція стала відповіддю на активність Росії в регіоні та посилення її розвідувальної діяльності, зокрема надводної та підводної.
В Альянсі вважають, що Росія спрямовує свої сили на виявлення та потенційне пошкодження підводної інфраструктури, зокрема комунікаційних кабелів. Такі дії можуть створювати загрозу для каналів зв’язку між Великою Британією, Скандинавією та іншими країнами Європи.
Данський фрегат НDМS Нvіdbjørnеn. 25 вересня 2017 року. Фото: Gоrdоn Lеggеtt
Водночас Росія та Китай просувають ідею використання Північного морського шляху як альтернативного маршруту для міжнародних перевезень на тлі нестабільності в районі Суецького каналу та Близького Сходу.
Москва активно використовує розвиток арктичних маршрутів у пропагандистських цілях, демонструючи їх як перспективну альтернативу традиційним морським шляхам. Водночас для забезпечення їхньої роботи Росія посилює військову присутність у регіоні.
Москва пояснює розгортання військових сил необхідністю гарантувати безпеку цивільного судноплавства та захищати арктичну інфраструктуру.
Водночас російські військові активно проводять у регіоні розвідувальну діяльність, що викликає занепокоєння серед країн НАТО.

Голова уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен висловив невдоволення Данією через тривалу затримку з купівлею нових кораблів.
Про це повідомляє данське медіа DR.
Розробка нових патрульних кораблів для заміни застарілих суден досі перебуває на стадії проєктування, хоча від моменту оголошення плану уряду минуло вже 19 місяців.
Данські посадовці досі не підписали контракт із компанією-постачальником, через що будівництво суден так і не розпочалося.
У парламенті Гренландії також висловлюють занепокоєння затягуванням процесів, наголошуючи на важливості захисту регіону на тлі підвищеної уваги з боку США.
Єнс-Фредерік Нільсен. 5 січня 2026 року. Фото: Rіtzаu Sсаnріх
Напруженість посилює гостра нестача особового складу у ВМС Данії, через що два екіпажі вивели з графіка чергувань і скасували патрулювання.
Зокрема, патрульний корабель Нvіdbjørnеn змушений залишатися у порту Фредеріксгавн замість виконання завдань біля берегів Гренландії.
Місцева влада зауважує, що відсутність кораблів створює загрозу не лише для оборони, а й для безпеки цивільних рибалок та мисливців у разі надзвичайних ситуацій.
Нагадаємо, що Збройні сили Данії відправили до Гренландії першу групу нещодавно призваних військовослужбовців строкової служби.
Данський призовник у Гренландії. Серпень 2026. Джерело: ЗС Данії.
Повідомляється, що це вперше призовники мають взяти участь в оперативній службі під час навчань Аrсtіс Еndurаnсе, одночасно проходячи підготовку та вдосконалюючи свої військові навички.
Це також перший випадок, коли групу призовників відправили до Гренландії.
Під час перебування на острові військовослужбовців розподілили між двома населеними пунктами: частина перебуває в Кангерлусуаці, а інша — у Нууку. В обох місцях вони виконуватимуть важливі завдання в межах оперативної служби.

Російський танкер зазнав серйозних пошкоджень корпусу під час руху Північним морським шляхом через арктичну кригу, попри супровід криголама.
Про це повідомила російська страхова компанія «АльфаСтрахование», яка виплатила судновласнику 53 мільйони рублів ($650 тисяч) компенсації, передає gСарtаіn. Страховик не розкрив назви судна, його власника, а також дати та точного місця інциденту.
Танкер зазнав деформації корпусу через тиск криги під час руху в конвої. У страховій компанії наголосили, що навіть за наявності криголамного супроводу судноплавство в арктичних водах супроводжується підвищеним навантаженням на судно та високими ризиками пошкоджень.
Інцидент стався на тлі збільшення Росією обсягів транспортування нафти Північним морським шляхом до Азії. Станом на серпень понад десять танкерів перевозили цим шляхом близько 8 млн барелів сирої нафти, що становить більше половини від усього обсягу, доставленого цим маршрутом за весь 2025 рік.
Для скорочення часу доставки Росія все частіше залучає до арктичних рейсів у літньо-осінній період танкери з низьким криговим класом або взагалі без нього.
Російський криголам «Виктор Черномырдин». 20 лютого 2024 року. Фото: Міністерство транспорту Російської Федерації
Водночас у 2026 році адміністрація Північного морського шляху припинила публікувати у відкритому доступі дозволи для суден та щоденні операційні журнали руху, що ускладнює незалежний моніторинг аварій.
Це не перший подібний випадок на арктичному маршруті Росії: у 2025 році танкер SUЕZМАХ LYNХ без кригового класу застряг у кризі Східносибірського моря з 1 млн барелів нафти, а в попередні роки ставалися зіткнення суден під час руху за криголамами.

Протягом останнього десятиліття Росія послідовно розширювала військову, енергетичну та транспортну інфраструктуру в Арктиці, що різко контрастує із занепадом спроможностей Сполучених Штатів у регіоні.
Про це свідчить аналіз супутникових знімків, даних про судноплавство та військових карт, проведений виданням Вusіnеss Іnsіdеr.
Аналітики зафіксували розширення російських авіабаз, портів і терміналів скрапленого природного газу, а також занепад низки американських військових об’єктів на Алясці та у Гренландії.
Як зазначають дослідники, арктичне узбережжя Росії простягається більш ніж на 24 тисячі кілометрів, а в регіоні розташовані майже три десятки російських нафтових і газових родовищ. Це не лише дає РФ природну перевагу, а й робить регіон критично важливим для російських інтересів.
Розташування запасів нафти та газу на північному заході Росії. Інфографіка Марко Секчі Вusіnеss Іnsіdеr
Одним із головних центрів російської економічної присутності став півострів Ямал, де Москва розбудувала термінали для експорту скрапленого природного газу. У 2025 році судна здійснили понад 100 рейсів Північним морським шляхом і перевезли понад 3 млн тонн вантажів, що стало найвищим показником за весь час спостережень.
Функціонування цього маршруту значною мірою забезпечує найбільший у світі російський криголамний флот, який налічує 42 судна. Серед них — 13 важких криголамів, здатних упродовж усього року прокладати шлях крізь товстий арктичний лід. Для порівняння, США мають лише один важкий криголам — побудований у 1970-х роках Роlаr Stаr.
Із 2018 року Росія побудувала вісім нових важких криголамів, зокрема чотири з ядерними енергетичними установками. Водночас будівництво першого криголама нового класу «Лидер» вартістю близько 2,7 млрд доларів відстає від графіка: замість 2027 року його передання очікують у 2030 році або пізніше через проблеми з ланцюгами постачання, спричинені війною проти України.
Паралельно Росія розширює мережу військових об’єктів уздовж арктичного узбережжя, зокрема в Сєвєроморську на Кольському півострові, де розташовані бази атомних підводних човнів, порти й аеродроми Північного флоту. Іншими важливими центрами російської військової активності в Арктиці залишаються Нагурське, Рогачово, база «Северный Клевер» та Ушаковське на острові Врангеля.
Ключові центри російської військової активності в Арктиці. Інфографіка Аманда Пауле та Марко Секчі Вusіnеss Іnsіdеr
На авіабазі «Североморск-1» побудували нові руліжні доріжки та розширили стоянки для літаків. Супутникові знімки зафіксували там морські патрульні літаки Ту-142 і винищувачі Су.
Росія також продовжує реконструкцію авіабази «Североморск-3» та розбудову військової інфраструктури аеропорту «Петрозаводск». Ці роботи є частиною плану розвитку арктичної аеродромної мережі до 2030 року, який передбачає будівництво двох нових і реконструкцію ще семи аеродромів у зоні відповідальності Північного флоту.
Супутниковий знімок авіабази «Североморск-3» 26.06.2026. Фото АvіVесtоr
На цьому тлі американська інфраструктура в регіоні значною мірою скоротилася. Попри наявність арктичної території на Алясці, США ніколи не мали на власній території постійної військової бази за Північним полярним колом.
Під час Другої світової війни на Алясці побудували близько 300 військових об’єктів. Нині постійна американська присутність на Алеутських островах обмежується авіаційною станцією «Ерексон» із радаром раннього попередження та підрозділом Берегової охорони, у розпорядженні якого одночасно перебуває лише один патрульний корабель.
У Гренландії з приблизно 20 американських військових об’єктів часів Другої світової війни залишилася лише космічна база «Пітуффік», де постійно перебувають близько 650 осіб проти приблизно 10 тисяч у період холодної війни.
Для скорочення відставання США приєдналися до Канади та Фінляндії в межах угоди про розширення будівництва криголамів, а компанія Dаvіе Dеfеnsе інвестує 1 млрд доларів у переобладнання двох верфей у Техасі.
Криголам берегової охорони США USСGС Роlаr Stаr. Фото: Берегова охорона США
Водночас конкуренція в Арктиці посилюється також через активність Китаю, який розширює інвестиції в регіоні та з 2018 року проводить спільні військові навчання й морські патрулювання з Росією, зокрема поблизу Аляски.

Яхта Grасеful, яку влада США пов’язує з президентом РФ Володимиром Путіним, перебазувалася з Балтійського моря до гавані «Североморск» — головної бази Північного флоту Росії.
Про це повідомляє данська телерадіокомпанія DR, яка проаналізувала супутникові знімки та навігаційні дані МаrіnеТrаffіс.
Яхта В. Путіна пройшла через данські води в конвої з есмінцем «Североморск» і третім російським судном проєкту «Воевода».
28 червня група суден з яхтою в антидронових сітках покинула Балтійське море та була помічена на підході до акваторії Данії.
Вперше з серпня 2022 року у червні 2026 року яхта увімкнула систему автоматичної ідентифікації АІS. Як пункт призначення, судно початково визначило Стамбул.
Маршрут переміщення конвою на чолі з яхтою В. Путіна Grасеful. 07 липня 2026 року. Інфографіка: DR.dk
30 червня 2026 року судно вимкнуло свій АІS-транспондер у протоці Скагеррак. Після перетину Балтійського та Північного морів  5 липня «Воевода» знову ненадовго вийшов на зв’язок за 70 км від військового порту в Мурманську.
До того, як покинути своє колишнє місце розташування біля Санкт-Петербурга, яхта Grасеful та супровідні кораблі стояли біля причалу або курсували виключно в межах Балтійського моря.
Також у м. Ломоносові, що поблизу Санкт-Петербурга, збудовано спеціальний комплекс, який забезпечує приховане місце перебування для яхти, що належать Путіну.

На супутниковому знімку порту видно корабель, який данське видання порівняли з технічною інформацією та зображеннями компанії Н2 Yасht Dеsіgn, яка розробила Grасеful, щоб визначити, чи це суперяхта Путіна знаходиться в порту «Североморска».

Супутникові знімки морського порту в Сєвєроморську, де розташовані яхта В. Путіна Grасеful та корабель супровіду проєкту «Воевода». 07 липня 2026 року. Фото: Міttеns/SkyFі
Довжина і ширина корабля, а також присутні характерні риси яхти, як розташування гелікоптерного майданчика та особливий дизайн носа, відповідають інформації від компанії, що стоїть за Grасеful.
За словами експерта з Росії Флеммінга Сплідсболя Хансена, поясненням може бути те, що Путін хотів, щоб яхта безпечно відпливла з Санкт-Петербурга в Балтійське море, адже Україна розробила дрони та ракети, які можуть вражати більшу кількість цілей, ніж раніше.
«Моя оцінка така, що українці мають здатність атакувати таку ціль, як цей корабель. Ми бачили атаки безпілотників глибоко на території Росії, зокрема вздовж узбережжя Балтійського моря в Санкт-Петербурзі», — каже Флемінг Сплідсбюель Гансен, старший науковий співробітник Данського інституту міжнародних досліджень.

Росія, ймовірно, реалізовує секретний проєкт із розміщення ракет-носіїв ядерних боєголовок на морському дні в Арктиці.
Про це повідомляє Таgеssсhаu з посиланням на спільне розслідування WDR і NDR, а також дані розвідувальних служб країн НАТО.
Йдеться про секретну програму під кодовою назвою «Скиф», за якою Росія, ймовірно, готує розгортання ракетних систем у Північному Льодовитому океані у власній арктичній зоні.
За даними західної розвідки, ракети можуть розміщуватися у спеціально створених шахтах або контейнерах на морському дні, іноді на глибині у кілька сотень метрів.
Передбачається, що такі системи зможуть тривалий час залишатися прихованими під водою, а запуск здійснюватиметься дистанційно у разі отримання відповідної команди.
Ілюстративне зображення підводного човна в Арктиці. Відкриті джерела
Для потенційного розгортання цієї інфраструктури, за даними НАТО, Росія може використовувати військове транспортне судно «Звездочка», яке базується у Сєвєродвінську та призначене для перевезення великогабаритної техніки морем.
Також у проєкті, ймовірно, може бути задіяний спеціальний підводний човен «Саров», який раніше пов’язували з випробуваннями експериментальних морських систем.
Концепція прихованого розміщення ядерної зброї на морському дні не є новою — подібні сценарії серйозно розглядалися ще під час холодної війни.
Саме через такі ризики у 1971 році набув чинності Договір про заборону розміщення на дні морів і океанів ядерної зброї та інших видів зброї масового ураження, який підписали десятки держав, включно із СРСР та США.
Документ забороняє розміщення ядерного озброєння на морському дні за межами територіальних вод держав. Бо логіка страшна: якщо сховати ядерну зброю в океані, її дуже важко знайти, відстежити й нейтралізувати.
НАТО в місії Аrсtіс Sеntry. Ілюстративне зображення
Якщо інформація про проєкт «Скиф» підтвердиться, це може свідчити про пошук Росією нових способів обходу міжнародних обмежень та створення додаткового прихованого компонента ядерного стримування.
Нагадаємо, раніше “Мілітарний” повідомляв, що НАТО готує місію Аrсtіс Sеntry на тлі активності РФ та Китаю.

Наприкінці лютого Військово-морський флот США шукав приватне пасажирське судно для відправки до Гренландії. Військові планували орендувати корабель місткістю до 300 пасажирів терміном на 30 днів для роботи поблизу міста Нуук.Про це повідомило гренландське медіа КNR із посиланням на дані про державні закупівлі США, передає DR. Інформацію про проведення дослідження ринку підтвердило Командування морських перевезень Норфолка.Флот розпочав пошук комерційних суден для реалізації наміру американського уряду надати медичну підтримку жителям острова. Проте очільник уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен згодом офіційно відхилив пропозицію США щодо розгортання госпітального корабля.Процес підготовки до місії активізувався після публікації Дональда Трампа у соцмережі Тruth Sосіаl від 22 лютого. Президент повідомив про відправку госпітального корабля та додав до публікації згенероване ШІ зображення судна USNS Меrсy.За даними представників ВМФ США, військові отримали кілька пропозицій від приватних компаній щодо надання цивільних бортів. Американські медичні кораблі Меrсy та Соmfоrt. Фото з відкритих джерел.Зрештою американська сторона припинила подальші дії щодо оренди пасажирського флоту через відсутність подальшої потреби.

Госпітальний флот ВМФ США

У розпорядженні Сполучених Штатів є лише два спеціалізовані кораблі-госпіталі — Меrсy та Соmfоrt. Станом на лютий вони проходили тривале технічне обслуговування на одній із корабелень в Алабамі.