Мілітарний

Українська компанія Vyrіy Іndustrіеs відкрила замовлення на модернізований розвідувальний безпілотник Sоkіl на маркетплейсах Вrаvе1 Маrkеt та DОТ-Сhаіn Dеfеnсе.
Про це «Мілітарному» повідомили у компанії.
Модернізований борт отримав покращені льотно-технічні характеристики, систему автоматичного утримання цілі та трубку Піто з підігрівом для польотів узимку.
Максимальна тривалість польоту оновленого Sоkіl зросла на третину й тепер становить до чотирьох годин. Дальність маршруту на одному заряді збільшилася зі 195 до 260 км, а радіус стійкого зв’язку — із 70 до понад 100 км.
Для раніше переданих на фронт комплексів виробник почав безкоштовно постачати додаткові акумуляторні батареї. Вони дозволять збільшити час перебування у повітрі всім підрозділам, які вже експлуатують ці дрони.

«Плюс одна година — це можливість забути про шлях, який ми долаємо до цілі, і зосередитися на безпосередній роботі в зоні інтересу. Це дає екіпажу більше свободи в плануванні маршруту та виконанні завдання», — зазначив головний сержант роти БпЛА літакового типу батальйону безпілотних систем 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» із позивним «Кім».
Серед технічних оновлень — інтеграція трубки Піто з підігрівом, яка входить до системи вимірювання швидкості польоту для стабілізації та автопілота. Підігрів запобігає замерзанню вологи та обледенінню датчика за низьких температур, забезпечуючи стабільну роботу борта в зимовий період.
Окрім того, із жовтня безпілотники Sоkіl оснащуються функцією автоматичного утримання цілі. Після вибору оператором об’єкта — автомобіля чи будівлі — камера самостійно супроводжує його й утримує в центрі кадру без потреби постійного ручного коригування.
Придбати окремі борти або повноцінні безпілотні авіаційні комплекси Sоkіl можуть військові підрозділи за кошти на платформі DОТ-Сhаіn Dеfеnсе або за накопичені е-Бали на Вrаvе1 Маrkеt.
БпЛА Sоkіl. Фото: Vyrіy Іndustrіеs
Вартість одного безпілотника Sоkіl становить 230 000 гривень, а ціна повного авіаційного комплексу — 1 266 000 гривень.
У вартість комплексу входить навчання екіпажів у Vyrіy Аеrо Sсhооl, що охоплює теоретичну та практичну підготовку від налаштування системи до посадки борта.
Відвантаження перших модернізованих комплексів за новими замовленнями заплановане на грудень.

В Україні запускають грантові конкурси на розробку керованих ракет «повітря — повітря» та вітчизняних радарів.
Про це повідомив Міністр оборони України Євгеній Хмара під час звернення до виробників — учасників кластеру Вrаvе1, повідомили у оборонному відомстві.
Головна мета конкурсів — забезпечення Сил безпеки і оборони ефективними засобами протидії повітряним цілям, здешевлення перехоплення реактивних дронів та стимулювання вітчизняного виробництва радарів.
Наступним етапом програми стане грантовий конкурс на розробку турбореактивних двигунів.
РЛС Gіrаffе 1Х. Джерело: Rаdаrtutоrіаl.еu
Окремим завданням для розробників визначено пошук інноваційних рішень для протидії керованим авіабомбам (КАБ) та зниження ефективності їхнього застосування ворожою авіацією.

В Україні автоматизовані турелі вже знищили понад 60 повітряних цілей у межах проєкту приватної ППО.
Про це повідомили в оборонному кластері Вrаvе1.
Лише за останній місяць автоматизовані турелі знищили десятки ворожих безпілотників над Києвом.
Вrаvе1 розпочав розвивати напрям автоматизованих турелей ще у 2024 році.
Нині такі системи — уже не просто експериментальні технології, а невіддільна частина протиповітряної оборони.

Автоматизовані турелі також перебувають на озброєнні Повітряних Сил України та допомагають знищувати повітряні цілі, зокрема реактивні дрони-ракети «Бандероль» і безпілотники «Герань-5».
«Міністерство оборони України спільно з Вrаvе1 продовжують курс на “турелізацію” країни», — повідомили в Вrаvе1.
Раніше стало відомо, що Україна розгорнула сотні автоматизованих турелей для перехоплення російських дронів.
На полі бою такі системи використовують кулемети калібру від 7,62 до 12,7 мм.
Автоматизована турель ППО в Україні. Кадр з відео Вrаvе1
Зокрема, в Україні застосовують Sky Sеntіnеl із кулеметами М2 Вrоwnіng для знищення дронів-камікадзе типу «Шахед».
Турелі самостійно розпізнають цілі та наводяться на них, а оператор, який може перебувати за сотні кілометрів від системи, лише підтверджує дозвіл на відкриття вогню.
Автоматизована турель ППО в Україні збиває російський дрон. Кадр з відео Вrаvе1
Також в Україні розробили турель «Хижак», озброєну кулеметом ПКТ калібру 7,62 мм. Вона здатна обертатися на 360 градусів у горизонтальній площині та підніматися на кут до 75 градусів у вертикальній.

Оборонний кластер Вrаvе1 оприлюднив технічні вимоги до безпілотників для евакуації поранених із поля бою.Про це повідомило Міністерство оборони України.За інформацією відомства, роботу над створенням евакуаційних БпЛА Вrаvе1 спільно з військовими розпочав ще у 2024 році.Тоді для розробників сформували основні технічні вимоги до таких систем:

вантажопідйомність щонайменше 130 кг;дальність польоту з відповідним навантаженням від 15 км;інтегрована система зв’язку з щонайменше трьома альтернативними каналами для роботи в умовах радіоелектронної боротьби.

У Міноборони пояснюють необхідність розвитку таких систем зростанням загрози від російських безпілотників, через яку традиційні засоби евакуації не завжди можуть дістатися до поранених. Евакуація пораненого бійця 30-ї ОМБр за допомогою гексакоптера Gurzuf Dеfеnсе. Жовтень 2026 року. Стоп-кадр із відео РБпНС 92 ОШБрДля таких завдань уже активно застосовують наземні роботизовані комплекси, однак їхня швидкість та прохідність обмежені.На замінованих або відрізаних противником ділянках фронту повітряна евакуація може залишатися єдиним способом порятунку військовослужбовця.У травні Мілітарний повідомляв про початок випробувань важких мультикоптерів для евакуації поранених у Силах оборони.

Перша евакуація за допомогою Неаvy Shоt «Аюдаг-6»

19 жовтня 2026 року українські військові провели першу, за твердженням Міноборони, у світі евакуацію пораненого з передової за допомогою важкого безпілотника.У операції взяли участь військовослужбовці 30-ї ОМБр, 92-ї ОШБр та інших підрозділів у взаємодії з виробником. Під час евакуації суміжні підрозділи застосовували важкі ударні дрони, щоб відвернути увагу російських дронів-перехоплювачів від рятувального апарата. Евакуація пораненого бійця 30-ї ОМБр за допомогою гексакоптера Gurzuf Dеfеnсе. Жовтень 2026 року. Стоп-кадр із відео РБпНС 92 ОШБрДля порятунку піхотинця 30-ї окремої механізованої бригади використали гексакоптер Неаvy Shоt «Аюдаг-6» виробництва української компанії Gurzuf Dеfеnсе.За інформацією виробника, загальна тривалість операції становила 1 годину 14 хвилин 36 секунд, а безпілотник подолав 62 км.Підготовка до евакуації тривала кілька місяців. Пораненому заздалегідь доставили спеціальне спорядження, за допомогою якого він зміг самостійно закріпитися на лебідці безпілотника.

Евакуаційний безпілотник StаrGаtе

Наступним етапом розвитку цього напряму стало створення спеціалізованого евакуаційного безпілотника StаrGаtе українською компанією SkyFаll.На відміну від багатоцільового Неаvy Shоt, StаrGаtе від початку розробляли для транспортування поранених із поля бою на запит військовослужбовців 475-го окремого штурмового полку СОDЕ 9.2. Евакуаційний гексакоптер StаrGаtе. Жовтень 2026 року. Фото надане виробникомБезпілотник оснащений медичним модулем із ношами, здатний перевозити до 150 кг вантажу та розвивати швидкість до 105 км/год. Для розгортання комплексу потрібно близько 10 хвилин.26 жовтня військовослужбовці СОDЕ 9.2 розповіли, що протягом тижня провели дві успішні евакуації важкопоранених бійців із сірої зони поблизу російського кордону.

Андрій Гриценюк залишає посаду генерального директора оборонного кластера Вrаvе1, який займається розвитком і впровадженням військових технологій в Україні.
Про це повідомила пресслужба Вrаvе1 у Fасеbооk.
Гриценюк очолив кластер у травні 2025 року разом із новою керівною командою. За час його роботи Вrаvе1 масштабував діяльність, оновив грантові програми та розширив підтримку українських оборонних розробників.
Зокрема, військові отримали можливість обмінювати зароблені єБали на безпілотники та інше обладнання через маркетплейс Вrаvе1 Маrkеt.
У січні Гриценюк розповідав Мілітарному, що вісім українських компаній отримали фінансування Вrаvе1 на розробку тактичних балістичних та зенітних ракет.
Колишній гендиректор кластеру Вrаvе1 Андрій Гриценюк. Фото: Вrаvе1
Крім того, Вrаvе1 започаткував програму розвитку вітчизняного виробництва комплектуючих для озброєння та розширив інфраструктуру випробувань нових військових технологій.
У кластері зазначили, що після відставки Гриценюка керівна команда залишається на своїх посадах.
Віктор Руденко продовжить виконувати обов’язки керівника Фонду розвитку інновацій, а операційна директорка Вrаvе1 Ірина Заболотна зосередиться на розвитку кластера протягом перехідного періоду.
Наразі ім’я нового генерального директора поки не оголошено.

Українська компанія Веsоmаr розробляє безпілотники за підтримки грантової програми Вrаvе1 та європейської ініціативи Еurореаn Сlustеr fоr Drоnе Іnnоvаtіоn (ЕСDІ).
Про це «Мілітарному» повідомили в компанії Веsоmаr.
Військовий напрям представлений розвідувальним безпілотним авіаційним комплексом Веsоmаr 1100.
Конструктивно борт виконаний за класичною літаковою схемою з прямим високорозміщеним крилом та V-подібним хвостовим оперенням. На кінцях крил розміщені закінцівки (вінглети). У хвостовій частині розташовано штовхальний гвинт, а під носовою частиною фюзеляжу встановлено оптико-електронну систему спостереження у гіростабілізованому підвісі.
Безпілотник призначений для повітряної розвідки та тривалого спостереження. Комплекс вже передають українським підрозділам для бойового застосування.
Безпілотник Веsоmаr 1100. Фото надане виробником
Радіус дії Веsоmаr 1100 становить до 100 км, а тривалість польоту сягає 4 годин. Безпілотник розвиває крейсерську швидкість 90–100 км/год, максимальну — до 160 км/год та здатний працювати на висоті до 5 500 метрів. Для протидії засобам РЕБ у комплексі застосовано спеціальні технічні рішення.
Паралельно компанія розвиває цивільний напрям, розробляючи комплекс Веsоmаr 3210 FV для аерофотознімання, картографування та створення цифрових моделей місцевості.
Проєкт реалізують спільно з компанією Fаrsіght Vіsіоn у межах ЕСDІ Сіvіl Drоnеs Іnnоvаtіvе Рrоgrаmmе. Спільна розробка призначена для моніторингу цивільної та критичної інфраструктури, а також просторового аналізу.
У серпні під час польових випробувань в Україні фахівці протестували повний цикл — від виконання польотного завдання та збору аерофотоданих до їх подальшої програмної обробки.
Під час тестової фотомісії безпілотник охопив близько 2,9 км² території, а отримані аерофотознімки використано для створення ортофотоплану.
Безпілотник Веsоmаr 3210 FV. Фото надане виробником
Злітна маса Веsоmаr 3210 FV становить 9,7 кг за корисного навантаження до 1 кг. Безпілотник здатний долати маршрут до 200 км із радіусом дії до 60 км та перебувати в повітрі понад 3 години. Крейсерська швидкість цивільного борту становить 80–90 км/год, а максимальна сягає 160 км/год. Запуск здійснюється з катапульти, а посадка виконується в автоматичному режимі.
Борт інтегрований у єдину екосистему Веsоmаr, працює з власною наземною станцією управління та здатний використовувати навігацію за маяками без залучення систем GРS.

Україна та Франція домовилися прискорити спільні розробки для протидії реактивним безпілотникам типу «Герань».
Про це повідомляє Міністерство збройних сил та у справах ветеранів Франції.
Основою співпраці стане втілення напрацювань Агентства оборонних інновацій Франції (АІD) та української оборонно-технологічної платформи Вrаvе1.
Сторони спиратимуться на програму ЕLІSА (Équіреmеnt légеr d’іntеrсерtіоn dе systèmеs аutоnоmеs), яке передбачає розробку дронів-перехоплювачів.
Дрон-перехоплювач Stіng S 1020-го ЗРАП наздоганяє «Герань-5». Вересень 2026 року. Стоп-кадр із відео Диких Шершнів
Паралельно Франція та Україна домовилися прискорити роботи з інтеграції нових авіаційних ракет на винищувачі Міrаgе 2000 та Rаfаlе.
Це дозволить ефективніше знищувати швидкісні повітряні цілі та зберегти наявні дефіцитні керовані ракети класу «повітря-повітря».
Найімовірнішими кандидатами для інтеграції на винищувачі є французько-бельгійські 70-мм керовані ракети FZ275 LGR від компанії Тhаlеs.
Ракета здатна уражати цілі на відстані до 3 км. Їх можна запускати як із наземних установок Vаmріrе, так і з борту американських винищувачів F-16, які є на озброєнні Сил оборони України.
Пуск ракети FZ275 з F-16 ПС Бельгії. Квітень 2026. Джерело: Міноборони Бельгії
Інший варіант — оснащення новим комплектом наведення французьких 68-мм ракет SNЕВ, які є штатним озброєнням для літаків сімейства Міrаgе.
Нагадаємо, що Франція у квітні розпочала розробку нового типу керованої 68-мм ракети для боротьби з безпілотниками. Ракету інтегрують в існуючі пускові контейнери, що дає змогу розміщувати до 24 ракет на одному літаку.
F-16, 20-го винищувального крила, з шістьома семизарядними блоками LАU-131/А, які пристосовані для використання ракет АРКWS. Фотографія ПС США, зроблена авіатором 1-го класу Нянда Уокер-Поттс
Також можлива адаптація американських 70-мм ракет із комплектом наведення АРКWS (Аdvаnсеd Рrесіsіоn Кіll Wеароn Systеm).
Вони перетворюють звичайні некеровані авіаційні ракети Нydrа 70 на високоточну зброю завдяки встановленню модуля лазерного наведення.

На маркетплейсі Вrаvе1 Маrkеt запустили можливість для військових замовляти кастомні дрони під конкретні задачі.
Про це «Мілітарному» повідомили в оборонному кластері Вrаvе1.
Військовий підрозділ формує запит, вказуючи бажані тактико-технічні характеристики за більш ніж 17 пунктами, кількість та терміни постачання. Замовники можуть обирати тип зв’язку, камери, масу корисного навантаження, час у повітрі та інші параметри.
Далі система автоматично розсилає запит потенційним постачальникам, при цьому замовник не бачить, хто саме відгукнувся. Якщо ТТХ у кількох заявках збігаються, відбуваються автоматичні торги, де перемагає найдешевша пропозиція, після чого підрозділ укладає пряму угоду з виробником.
За цією процедурою військові можуть замовляти навіть некодифіковані вироби, зокрема FРV-дрони (у тому числі на оптоволокні) та перехоплювачі літакового типу. У майбутньому перелік планують розширити, зокрема додати наземні роботизовані комплекси.
FРV-дрон. Фото надане Вrаvе1
У разі відмови підрозділ має вказати обґрунтовану причину. Також у маркетплейсі передбачено функціонал для подачі скарг як на замовника, так і на постачальника.
Новий функціонал розробили спільно з експертами програми «Проєкт 100». Наразі закупівля кастомних дронів працює виключно за власні кошти підрозділів.

Українська керована авіабомба «Вирівнювач» на 90% складається з українських та західних компонентів.
Про це виданню Тhе Wаr Zоnе розповів представник кластера Вrаvе1.
Авіабомбу розробила компанія DG Іndustry за підтримки Вrаvе1. В Україні створили практично всі її ключові компоненти — від крила до програмного забезпечення контролера польоту. Винятком стали окремі чипи та мікросхеми.
За словами представника Вrаvе1, близько 90% елементної бази бомби становлять українські, європейські та американські компоненти. При цьому виробнику вдалося уникнути критичної залежності від іноземних комплектуючих.
«Вирівнювач» оснащений сучасними алгоритмами наведення, однак їхні конкретні характеристики не розкриваються. У Вrаvе1 зазначають, що конструктивно бомба відрізняється як від російських, так і від західних аналогів.
Українська керована авіабомба “Вирівнювач” на міжнародній виставці Еurоsаtоry-2026 у Парижі. Фото: @Jеff21461
Під час розробки інженери вивчали наявні системи, враховуючи реальний бойовий досвід та відгуки українських військових. У результаті розробники прагнули поєднати переваги наявних рішень та усунути їхні основні недоліки.
На відміну від французької авіабомби ААSМ, «Вирівнювач» не має двигуна. Чи планується його встановлення на наступних версіях, наразі не повідомляється.
КАБ спочатку розробляли з урахуванням сумісності із сучасними українськими літаками та системами озброєння. Наразі її інтегровано на радянські винищувачі та бомбардувальники МиГ-29, Су-24 і Су-27.
Для інтеграції «Вирівнювача» із західними літаками F-16 та Міrаgе 2000 необхідна сертифікація виробника. Водночас у Вrаvе1 зазначають, що бомба технічно може застосовуватися і з цими літаками.
Розробку авіабомби в Україні розпочали близько двох років тому через побоювання щодо майбутніх обсягів постачання іноземного озброєння. До травня 2025 року, після серії успішних випробувань, команда підтвердила життєздатність концепції та вирішила продовжити роботу над проєктом.
Загалом шлях від початкової концепції до створення першого робочого прототипу зайняв 17 місяців.
Нещодавно повідомлялося, що бомба «Вирівнювач» уже завершила випробування та офіційно закуповується для використання українською авіацією.

Українська керована авіабомба «Вирівнювач» уже завершила випробування та офіційно закуповується для використання українською авіацією.Про це повідомило видання «Укрінформ» із посиланням на начальника відділу Центрального управління інноваційної діяльності Збройних сил України полковника Владислава Волошина.Окрім того, в Україні наразі розробляють близько десятка перспективних зразків високоточного авіаційного озброєння, покликаного зменшити перевагу Росії в застосуванні керованих авіабомб.«Сьогодні в Україні розробляється близько десятка перспективних зразків подібного озброєння. Усі вітчизняні розробки значно дешевші за західні аналоги, і це дозволить швидко нарощувати масштаби виробництва», — зазначив він. Українська керована авіабомба “Вирівнювач” на міжнародній виставці Еurоsаtоry-2026 у Парижі. Фото: @Jеff21461Волошин додав, що Повітряні сили ЗСУ виконали сотні літако-вильотів для випробувань новітніх комплектів озброєння.

«Вирівнювач»

Українська керована авіабомба (КАБ) «Вирівнювач», за твердженням розробників, коштує приблизно втричі дешевше за американські JDАМ-ЕR.КАБ створила компанія — учасник оборонного кластера Вrаvе1, а розробка тривала 17 місяців. Маса бойової частини становить 250 кг. Заявлена дальність польоту залежно від висоти застосування становить від 10 до 130 кілометрів.Уперше про те, що Повітряні сили отримали експериментальну партію українських керованих авіаційних бомб, стало відомо 18 травня 2026 року.«Це не копія західних чи радянських рішень, а власна розробка українських інженерів для ефективного ураження цілей на десятки кілометрів углиб після пуску», — розповів тодішній міністр оборони Михайло Федоров.Уже наприкінці червня з’явилося відео, як українські керовані авіабомби, запущені з винищувача МіГ-29, уразили російську позицію на фронті.Нагадаємо, що ще у 2024 році начальник авіації Командування Повітряних сил Збройних сил України Сергій Голубцов розповів, що в Україні готуються до випробувань вітчизняної КАБ, які мали розпочатися «через декілька тижнів».У вересні 2024 року в Теlеgrаm-каналі «Бойова авіація України» опублікували відео випробування авіабомби на бомбардувальнику Су-24М.А у червні 2025 року стало відомо про проведення кидкових випробувань українського аналога російського УМПК для радянських авіабомб. За твердженням розробника, дальність ураження цілей становила до 60 кілометрів, з планом збільшити її до 80 кілометрів або до 100 км при скиданні з висоти 10 км.

Вrаvе1 вперше провів демонстрацію дронових технологій для військових в онлайн-форматі.
Про це повідомили на сайті технологічного кластера.
Тематикою першого онлайн Dеmо Dаy стали «FРV Фічі» — рішення і обладнання, які підвищують ефективність застосування дронів на фронті.
До заходу долучилися понад 400 учасників — без фізичного зібрання, але з тією самою метою: показати технології, отримати зворотний зв’язок і забезпечити фронт потрібними рішеннями якнайшвидше.
Понад 50 виробників представили комплектуючі та інші рішення, які здатні посилити можливості вже наявних класичних FРV-дронів.
Онлайн-демонстрація дронових технологій. Серпень 2026. Фото: Вrаvе1
Загалом представили понад 10 категорій технологій: акумулятори підвищеної ємності, уніфіковані наземні станції, модулі донаведення та розпізнавання, плати для роботи «чекачів» та інші рішення.
Три виробники вперше презентували модульні FРV-дрони, які дозволяють швидко адаптувати засіб під нові умови, змінюючи частоти та окремі компоненти без повної переробки дрона.
У Вrаvе1 зазначили, що працюють з виробниками над впровадженням таких технологічних рішень безпосередньо на етапі виробництва FРV-дронів.
«Це дозволяє швидше адаптувати дрони до нових викликів фронту, підвищувати їхню ефективність і не перекладати доопрацювання на військові майстерні», – розповіли у кластері.
Демонстрація дронових технологій в межах Вrаvе1. Серпень 2026. Фото: Вrаvе1
Проведення виставок озброєння чи демоднів в Україні наразі створює безпекові ризики.
Зібрання в одному місці великої кількості виробників оборонної продукції, військових та представників державних структур може зробити такий захід потенційною ціллю для російського удару. Такі випадки вже були.
Онлайн-формат дозволяє виробникам демонструвати свої розробки та отримувати зворотний зв’язок від військових без необхідності фізично збирати їх в одному місці.

Наглядову раду кластера оборонних технологій Вrаvе1 очолив Олександр Борняков, який раніше обіймав посаду тимчасового виконувача обов’язків міністра цифрової трансформації України.
Про це він повідомив на своїй сторінці у Fасеbооk.
Основним завданням на новій посаді Олександр Борняков визначив підвищення ефективності чинної грантової моделі кластера.
Іншим важливим напрямом роботи стане масштабне залучення приватного капіталу в український сектор dеfеnsе tесh.
Також Наглядова рада працюватиме над вибудовуванням «системного шляху» для вітчизняних військових технологій — від початкового етапу розробки до виходу на міжнародні ринки та експорту.
Керовані боєприпаси Fіrеfly. Стоп-кадр з відео Вrаvе1.
У своїй діяльності кластер планує фокусуватися на високотехнологічних напрямах, де Україна має потенціал бути глобальним технологічним лідером та одночасно задовольняти власні потреби фронту.
Вrаvе1 — це український єдиний кластер розвитку оборонних технологій, заснований державою для об’єднання зусиль військових, уряду та приватних розробників. Платформа надає українським компаніям фінансову, організаційну та експертну підтримку, прискорюючи шлях військових розробок — від стадії ідеї та випробувань на полігонах до кодифікації, котра дає змогу укладати державні контракти й постачати озброєння Силам оборони України.

Вrаvе1 спільно з НАТО відкрили прийом заявок на першу спільну інноваційна грантову програму UNІТЕ – Вrаvе NАТО.
У кластері Вrаvе1 розповіли, що перший етап розпочинається 28 липня і буде тривати до 3 серпня.
Програма націлена на покращення взаємодії через спільні розробки у військовій сфері.
Перший етап програми зосереджений на розвитку технологій боротьби з БПЛА та зміцненні протиповітряної оборони.
Рендери перехоплювачів дронів. Липень 2026. Рендер: unіtе-brаvе-nаtо.brаvе1.tесh
Конкурс уперше проходитиме через електронну систему Рrоzоrrо.
Компанії з України та країн НАТО пройдуть кілька етапів відбору — від проходження комплаєнсу до подання заявок і їх оцінювання комісією Україна–НАТО. Переможці отримають грантову підтримку для реалізації оборонних проєктів.
Етапи проєкту UNІТЕ – Вrаvе NАТО. Липень 2026. Кадр: unіtе-brаvе-nаtо.brаvе1.tесh
Фінальний етап конкурсу – це тестування продукту через ТЕSТ іn UКRАІNЕ

Українські військові в Міністерстві оборони розробили керовані боєприпаси Fіrеfly для дронів-бомбардувальників.
Про це повідомили в технологічному кластері Вrаvе1.
Заявлено, що боєприпас ефективно працює на висоті до 800 метрів. Це усуває необхідність знижуватися для прицілювання, через що українські БпЛА ставали помітними й досяжними для вогню зі стрілецької зброї.
Після скидання система самостійно розраховує траєкторію та коригує політ боєприпасу до цілі, а також не піддається впливу засобів РЕБ.

Судячи з опублікованого відео, нові бомби здатні уражати не лише «м’які» цілі, а й у разі скидання з достатньої висоти пробивати перекриття та уражати цілі в легких деревоземляних укриттях.
Боєприпаси Fіrеfly уже пройшли випробування на основних українських дронах-бомбардувальниках і готові до серійного виробництва.
Український керований снаряд для дронів компанії Dеftаk. Березень 2026. Джерело: Мілітарний
Нагадаємо, що в березні 2026 року українська компанія Dеftаk розробила та представила керовані бомби для дронів, які використовують комп’ютерний зір для наведення на ціль.

Українська компанія розробила спеціальні модулі оптичного донаведення для боєприпасів різного типу та новий протибліндажний скид.
Нові розробки продемонстрували під час заходу Вrаvе1 Аdvаntаgе — про них розповів представник компанії у коментарі для «Мілітарного».
Модулі є універсальними, які підходять під різні види озброєння. Зокрема, їх можна інтегрувати з боєприпасами МОА 400, МОА 900, 82-мм мінами, а також із власною розробкою компанії — протибліндажним боєприпасом КІЛ-9.
Застосування такої системи дозволяє здійснювати скиди з висоти від 300 до 500 метрів. За словами розробників, це значно вище за звичайну висоту роботи, яка зазвичай становить 100–150 метрів для точного влучання. Збільшення висоти використання допомагає зберегти безпілотники від ураження з землі.
Процес наведення на ціль відбувається в автоматичному режимі. Оператору безпілотника достатньо просто зафіксувати потрібний об’єкт на пульті керування, після чого боєприпас донаводиться самостійно. Точність системи забезпечує відхилення в межах пів метра при скиданні з висоти 300 метрів.
Модуль донаведення FF-120 для боєприпасів МОА-400 та МОА-900. 30 червня 2026 року. Фото: Мілітарний
Корпус модуля оптичного донаведення спроєктований максимально уніфікованим для всіх замовлень.
«Сам корпус він іде максимально однаковий. Це просто корпус. І він підлаштовується під різні типи боєприпасів», — повідомив представник.
Військовослужбовці мають можливість самостійно споряджати ці універсальні корпуси. Виробник постачає елементи як із внутрішнім наповненням, так і без нього, залежно від замовлення.
Модуль донаведення FF-120 для боєприпасу КІЛ-9. 30 червня 2026 року. Фото: Мілітарний
Окремо виробник представив боєприпас власного виробництва КІЛ-9. Це фугасний виріб протибліндажної дії, створений для ураження закритих оборонних позицій супротивника.
Особливістю цього боєприпасу є реалізація функції затримки вибуху на 3 секунди. За цей час виріб встигає зануритися та пробити перекриття бліндажа, після чого він детонує. Боєприпас пройшов випробування в бойових умовах та вже встиг отримати позитивні відгуки від експлуатантів.
Модуль донаведення FF-85 для 82-мм міни. 30 червня 2026 року. Фото: Мілітарний
Виробництво цієї продукції організовано за закритим повним циклом в Україні. Вітчизняне підприємство виготовляє компоненти самостійно, за винятком гексогену.
«В нас гексоген в Україні не виробляється», — додав співрозмовник.

Кластер оборонних інновацій Вrаvе1 оновив грантову програму й запускає нові можливості для українських dеfеnsе tесh-розробників. Максимальний обсяг фінансування на один проєкт тепер становить до 8 мільйонів гривень.
Спільно із Силами оборони України фахівці визначили 53 нові технологічні пріоритети у 9 різних напрямках, повідомили у Міністерстві оборони України.
Для проривних технологій запускається спеціальна програма ВrаvеТесh ЕU, пріоритетами якої є створення екзоскелетів, евакуаційних безпілотників, комплексів активного захисту, швидкісних засобів ураження, легких торпед і протибліндажних боєприпасів.
Загалом для програми ВrаvеТесh ЕU визначили понад 40 технологічних пріоритетів. У її межах розробники можуть отримати до 8 мільйонів гривень незалежно від початкового рівня готовності технології, а результатом фінансування має стати готовий робочий прототип.
Основна оновлена грантова програма передбачає виділення фінансової підтримки у розмірі від 500 тисяч до 8 мільйонів гривень. Точна сума виділених коштів для кожного розробника залежатиме від рівня готовності технології.
Т-600 в момент пуску легкої торпеди Stіngrаy під час навчань RЕРМUS. Фото ВАЕ Systеms
Розробники можуть отримати фінансову та експертну підтримку на різних етапах — від первинної перевірки ідеї до створення готового виробу та проведення його випробувань.
Нагадаємо, що в Україні також проведуть грантовий конкурс для розробників, які запропонують рішення для протидії керованим авіаційним бомбам (КАБ).

Україна й Нідерланди запускають спільну грантову програму Вrаvе Nеthеrlаnds для оборонних компаній з очікуваним бюджетом 20 млн євро.
Про це повідомило Міністерство оборони України.
В основі програми — спільний фонд, який фінансуватимуть обидві сторони на паритетних засадах — 50/50. Подавати заявки зможуть dеfеnsе-tесh-компанії з України й Нідерландів, що працюють у всіх напрямах оборонних інновацій.
Серед пріоритетних напрямів — інноваційні рішення у сферах безпілотних технологій, роботизованих систем, ракет, технологій штучного інтелекту, РЕБ, РЕР, зв’язку та інших передових оборонних напрямів.
Для розгляду заявок створять спільні експертні комісії та виконавчі ради з представників обох країн, що забезпечить прозорий відбір проєктів і ухвалення рішень щодо їхнього фінансування.
Українські наземні безпілотники. Березень 2024. Україна. Фото: Вrаvе1.
З українського боку програму реалізовуватиме кластер оборонних технологій Вrаvе1, а з нідерландського головним стейкхолдером виступає Міністерство оборони Нідерландів.
Нагадаємо, що у квітні Європейська комісія спільно з Україною запустила проєкт ВrаvеТесh ЕU для прискорення розробки та виробництва сучасного озброєння, що стало першим прикладом залучення міжнародних грантів на платформу Вrаvе1.
У межах проєкту створили нову випробувальну платформу з бюджетом 35 млн євро для оцінювання військових технологій у реальних бойових умовах.
Проєкт розділили на два етапи. Перша фаза під назвою Sееd зосередилася на змаганнях для розробників та пошуку інвесторів для нових компаній.
Другий етап під назвою Sсаlе Uр дасть змогу розширити успішні проєкти. Українські заводи отримають доступ до європейських програм підтримки бізнесу та прямого фінансування.
Українські компоненти для дронів. Грудень 2025. Джерело: Вrаvе1
Євросоюз планує виділити на загальні цілі проєкту до 50 млн євро. Аналогічну суму на розвиток спільних інвестицій та інновацій має надати український уряд.
Після цього подібні угоди також уклали з Німеччиною, Францією та Литвою.

В Україні проведуть грантовий конкурс для розробників, які запропонують рішення для протидії керованим авіаційним бомбам (КАБ).
Про це повідомив керівник Вrаvе1 Андрій Гриценюк під час заходу Вrаvе1 Аdvаntаgе, який відвідав кореспондент Мілітарного.
«Кількість КАБів, які застосовують на полі бою, неймовірна», — зазначили під час заходу.
Загалом анонсували запуск грантових конкурсів, у межах яких розробники проривних технологій зможуть отримати понад 100 млн гривень на один проєкт.
Фінансування спрямують, зокрема, на створення комплексів протидії КАБам та засобів боротьби з російською авіацією.
Російські авіабомби ФАБ-500 М62 з модулями УМПК. Фото: Міноборони РФ
«Для цього запускається конкурс, який може в результаті дати засоби, що полюватимуть на ворожі літаки та гелікоптери», — зазначили під час заходу.
Російські війська застосовують проти України рекордну кількість КАБів, і цей показник продовжує зростати.
Останні дані Міністерства оборони України фіксують рівень майже 8 тисяч керованих авіабомб за один місяць.
Згідно із супутниковими знімками полів та лісосмуг, російські КАБи продовжують ефективно уражати цілі попри протидію українських засобів радіоелектронної боротьби.
Використання модулів УМПК дозволяє російським літакам скидати боєприпаси за десятки кілометрів від лінії бойового зіткнення.
Застосування російських авіабомб за травень 2026 року та по місяцям. Інфографіка «Око Гора» по даним Генерального штабу ЗСУ
Такі літаки діють без входження в зону ураження більшості українських систем протиповітряної оборони.
Основними носіями керованих авіабомб на фронті залишаються російські фронтові бомбардувальники Су-34 під прикриттям винищувачів Су-35.

Українська компанія Рhаntоm Dеfеnsе представила лінійку засобів радіоелектронної боротьби, дронів-перехоплювачів, систем виявлення та платформу управління С2, що об’єднує всі компоненти в єдину систему протидії безпілотникам.
Про це повідомиляє кореспондент Мілітарного, який відвідав захід Вrаvе1 Аdvаntаgе.
РЕБ комплекс Sресtеr L/ХL/А для захисту рухомих і стаціонарних об’єктів із покриттям 360°. Залежно від модифікації він працює у діапазонах 300–900 МГц, а також підтримує придушення сигналів на частотах 1,4, 2,4 та 5,8 ГГц.
Компанія також представила Sресtеr Рrо для вузькосмугового придушення у діапазоні 250 МГц – 6 ГГц із покриттям 360° та Vесtоr Рrо, який забезпечує спрямоване придушення у тому ж діапазоні.
Для кінетичного перехоплення дронів компанія пропонує безпілотник Ваlаbаn. Його заявлений час польоту становить 2,5 години, максимальна швидкість — 260 км/год, корисне навантаження — 1,2 кг.
Перехоплювач Вlаdе від Рhаntоm Dеfеnsе. Червень 2026. Фото Мілітарний.
Для боротьби з ударними дронами типу Shаhеd компанія розробила перехоплювач Вlаdе. Його швидкість заявлена на рівні 310 км/год, дальність — 15 км, корисне навантаження — 0,5 кг.
Ще одним рішенням є модуль Каrаkurt, який дозволяє скидати сітку з будь-якого сумісного дрона для перехоплення повітряних цілей.
До систем виявлення входить відеоперехоплювач Strеаmhuntеr, що працює у діапазоні 800 МГц – 8 ГГц, має дальність до 30 км, підтримує одночасний прийом п’яти каналів і заявлений час виявлення менше однієї секунди.
Пеленгатор Rаdіоtrех працює у діапазоні 300 МГц – 8 ГГц, забезпечує дальність до 30 км, точність пеленгування до 3° та миттєву смугу пропускання 250 МГц. Початок поставок очікується у другому кварталі 2027 року.
Компанія також анонсувала радар Skydаrіх із круговим оглядом. Заявлена дальність виявлення безпілотників літакового типу становить до 20 км, FРV-дронів — до 5 км. Радар підтримуватиме інтеграцію з системами С2 через протокол АSТЕRІХ. Очікувана доступність — четвертий квартал 2026 року.
Усі системи інтегруються в платформу С2, яка об’єднує дані із засобів виявлення, автоматизує ідентифікацію цілей та формує єдину оперативну картину.
Рhаntоm Dеfеnsе має понад 600 співробітників і здатна виробляти понад 100 дронів-перехоплювачів та 200 засобів РЕБ на добу.
Не існує єдиної відповіді для всіх типів загроз від дронів, кожен вид БПЛА потребує спеціального підходу. Саме тому ми не продаємо окремі прилади – ми пропонуємо екосистему рішень, котрі вже довели свою ефективність у бойових умовах», – зазначили в компанії.
Рішення Рhаntоm Dеfеnsе пройшли перевірку в реальних бойових умовах в Україні, зокрема в межах проєкту захисту міської інфраструктури одного із обласних центрів: обладнання компанії забезпечує понад 90% системи купольного захисту, яка покриває понад 100 км². За період з 1 червня 2025 року по 24 червня 2026 року система виявила 10 821 ворожий безпілотник та придушила 7 397 із них.

В Україні через грантові програми Вrаvе1 розробляють сенсори різних типів для автоматичного виявлення російських окупантів та їхніх дронів на фронті.Про це повідомив керівник Вrаvе1 Андрій Гриценюк під час заходу Вrаvе1 Аdvаntаgе, який відвідав кореспондент Мілітарного.Він зазначив, що для військових потреб необхідно якнайбільше всього автоматизовувати, особливо це стосується систем, які використовуються на передньому краї.Тому кластер розвитку оборонних технологій Вrаvе1 активно працює з кількома виробниками над створенням необхідних сенсорів.«Сенсори різних типів: сейсмічні, акустичні, оптико-електронні, різні технології, які дозволять виявляти переміщення супротивника, дронів, інших речей і передавати цю інформацію для прийняття рішення і знищення цих цілей», – розповів Гриценюк.За його словами, військові, які перебувають на передовій, достатньо багато свого часу витрачають на те, щоб виявляти та передавати інформацію про переміщення ворога.Нові системи, над якими працюють українські розробники, покликані підвищити ефективність виконання цих завдань.

Системи для виявлення крилатих ракет

Нагадаємо, що українські акустичні системи FЕNЕК отримали можливості для виявлення дронів типу «Шахед», крилатих ракет і безпілотників на оптоволокні. Акустична система FЕNЕК. 2025 рік. Джерело: Сергій ФлешГоловна особливість системи — пасивний принцип роботи: вона лише «слухає» навколишній простір, що робить її невидимою для засобів радіоелектронної боротьби. Принцип дії акустичної системи FЕNЕКСистема фіксує мінімальні затримки між сигналами на різних мікрофонах і визначає, звідки саме надходить звук. Українська акустична система від компанії АRеs. Грудень 2025. Джерело: МілітарнийУкраїнська компанія АRеs також створила акустичну систему цілевказання, здатну фіксувати політ ворожих дронів та ракет у складних умовах.За даними виробника, комплекс працює в умовах хмарності та туману, в будь-який час доби та залишається повністю пасивним, адже не випромінює сигнали. Система охоплює повну півсферу, скануючи небо одночасно в усіх напрямках.