Мілітарний

Дрон, уламки якого знайшли минулого тижня неподалік від німецької військової авіабази Вунсторф у Нижній Саксонії, міг бути споряджений вибухівкою.
Про це повідомили видання Süddеutsсhе Zеіtung спільно з телерадіокомпаніями NDR і WDR.
За їхніми даними, поруч із місцем падіння безпілотника виявили підозрілу речовину.
Правоохоронці припускають, що вона може бути вибуховою, однак криміналістична експертиза ще триває.
Нагадаємо, що уламки дрона знайшли пізно ввечері 14 вересня в районі озера Штайнхудер-Мер, приблизно за один кілометр від авіабази Вунсторф.
Німецька поліція шукає уламки дрона, який впав поблизу авіабази Вунсторф. 15 вересня 2026 року. Кадр з відео ВІLD
Розслідування інциденту ведуть федеральна прокуратура Німеччини та Федеральне відомство кримінальної поліції.
На авіабазі Вунсторф базуються військово-транспортні літаки А400М Повітряних сил Німеччини.
Об’єкт є центральним вузлом Бундесверу для транспортування військ та вантажів по всьому світу.
Кому належав дрон, наразі невідомо. Німецькі правоохоронці не виключають зв’язку цього інциденту зі спробою диверсії в аеропорту Лейпциг/Галле 4 серпня.
Тоді неподалік українського вантажного літака Ан-124 виявили дрон із вибухівкою, який мав спричинити вибух паливних баків, однак він не вибухнув через неспрацювання підривача. Пізніше знайшли ще два безпілотники.
Український Ан-124 і машини поліції в аеропорту Лейпциг/Галле після виявлення дрона з вибухівкою, 5 серпня 2026 року. Фото: Неndrіk Sсhmіdt / МDR
Згодом німецькі слідчі встановили, що підготовку диверсії на летовищі організовував співробітник російської військової розвідки.
На зв’язок атаки з Росією вказували й джерела в американській розвідці. Вибухівка та конструкція знайденого дрона були характерними для пристроїв, які застосовує військова розвідка РФ.

Польські винищувачі перехопили російський літак радіоелектронної та розвідувальної діяльності Ил-20 поблизу узбережжя Польщі.
Про це повідомив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
Приблизно за 30 км на північ від Леби винищувачі перехопили російський літак-розвідник Ил-20, який виконував політ над Балтійським морем.
За інформацією польських військових, російський літак не порушував повітряного простору Польщі. Польські винищувачі перехопили його та здійснили супроводження відповідно до встановлених процедур.
У Збройних силах Польщі зазначили, що Росія таким чином знову перевірила готовність польських систем стримування та протиповітряної оборони.
Винищувачі F-16С/D Повітряних сил Польщі під час демонстраційних польотів. Фото: Lосkhееd Маrtіn
Від початку 2026 року польські винищувачі щонайменше дев’ять разів здійснювали перехоплення російських військових літаків над Балтійським морем.
Перший зафіксований випадок стався 13 березня, коли польські МиГ-29 перехопили та супроводили російський розвідувальний літак Ил-20.
У квітні кількість таких інцидентів зросла. 8 квітня польські F-16 перехопили російський Ил-20. Наступного дня, 9 квітня, польські винищувачі знову перехопили російський Ил-20.
24 квітня польські F-16 перехопили два російські винищувачі Су-30 над Балтійським морем.
Винищувач МиГ-29 Повітряних сил Польщі та літак FА-50. 2023 рік. Фото: flісkr.соm
Наступний подібний випадок зафіксували 13 травня. Польські винищувачі перехопили російський розвідувальний літак Ил-20 над міжнародними водами Балтійського моря.
Особливо активним став липень. 14 липня польські винищувачі перехопили Ил-20 приблизно за 30 км від Устки. 15 липня вони перехопили два російські Су-30СМ2, які прибули з Калінінградської області.
16 липня польська авіація двічі піднімалася для перехоплення російських літаків. Спочатку винищувачі перехопили два Су-30, а згодом того ж дня — Ил-20.
Таким чином, протягом 2026 року польські винищувачі дев’ять разів здійснювали окремі операції з перехоплення російських військових літаків.
Окрім самої Польщі, за захист повітряного простору країн Балтії також відповідають багатонаціональні сили в межах місії НАТО Ваltіс Аіr Роlісіng.
Так, у червні 2026 року французькі винищувачі Rаfаlе, які виконували місію НАТО з патрулювання повітряного простору країн Балтії, перехопили шість російських військових літаків у Балтійському регіоні.

Алжир перекинув до Нігеру чотири винищувачі Су-30 та літак-заправник Ил-78 для підтримки армії країни після спроби військового заколоту в столиці Ніамеї.
Про це повідомило Міністерство національної оборони Алжиру.
Рішення ухвалили після звернення влади Нігеру по допомогу. Алжирські літаки прибули до міжнародного аеропорту Діорі Хамані в Ніамеї вранці 30 серпня.
Алжирське військове відомство зазначило, що направило дві патрульні групи з чотирьох винищувачів Су-30 для підтримки нігерської армії та протидії спробі дестабілізації країни.
Літаки супроводжував Ил-78, який забезпечує дозаправлення винищувачів у повітрі.


NЕW: Аlgеrіа dерlоyеd fоur Su-30МКА fіghtеr jеts аnd аn Іl-78 tаnkеr tо Nіgеr tоdаy аftеr аn аttеmрtеd mutіny іn Nіаmеy.
Тhе mіssіоn, rеquеstеd by Nіgеrіеn аuthоrіtіеs, wаs рrеsеntеd аs а shоw оf mіlіtаry suрроrt аnd арреаrs tо mаrk Аlgеrіа’s fіrst knоwn оvеrsеаs Su-30…
ріс.twіttеr.соm/іІJVwЕsVJg
— Сlаsh Rероrt (@сlаshrероrt)
Аugust 30, 2026


Перед посадкою в Ніамеї винищувачі виконали проліт над столицею. Нігерський прем’єр-міністр Махаман Ламін Зейн особисто зустрів екіпажі та подякував Алжиру за військову підтримку.
Для Алжиру це помітне закордонне розгортання винищувачів Су-30. Це є першим відомим випадком передислокації алжирських винищувачів цього типу до іншої країни.
Водночас офіційне повідомлення Алжиру не характеризує операцію як бойове застосування літаків і не містить інформації про виконання ними ударних завдань.
Перекидання винищувачів відбулося на тлі спроби заколоту, яка почалася 29 серпня. Група військових атакувала важливі об’єкти в Ніамеї, зокрема військову базу Ваsе 101 на території міжнародного аеропорту та райони поблизу президентського палацу.
Два літаки-заправники Іл-78 Повітряних сил Алжиру на військовому аеродромі міжнародного аеропорту Діорі Хамані в Ніамеї 30 серпня 2026 року. Фото: Міністерство оборони Алжиру.
У столиці протягом кількох годин тривали перестрілки та вибухи.
За наявними даними, до штурму залучили підрозділи військовослужбовців із районів Валлам, Тера та Доссо, розташованих на південному заході країни.
Підрозділи з цих регіонів тривалий час зазнавали значних втрат у боях із місцевим осередком терористичного угруповання «Ісламська держава».
Попри обіцянки військового керівництва стабілізувати безпекову ситуацію, країна продовжує потерпати від атак угруповань, пов’язаних із «Аль-Каїдою» та «Ісламською державою».

Супутникові знімки підтвердили ураження російського стратегічного бомбардувальника-ракетоносця Ту-95МС на авіабазі «Энгельс-2» у Саратовській області.Свіжі знімки летовища оприлюднили аналітики групи АvіVесtоr.Атака на авіабазу окупантів відбулася у ніч на п’ятницю, 28 серпня — далекобійні дрони застосували оператори Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України.Унаслідок влучання російський бомбардувальник отримав серйозні пошкодження правого крила — частина його взагалі відвалилася.Ймовірно, після таких пошкоджень конструкції літак не підлягає ремонту, адже серійне виробництво Ту-95 завершилося кілька десятиліть тому. Уражений бомбардувальник Ту-95МС на авіабазі «Енгельс-2» 28 серпня 2026. Супутниковий знімок: АvіVесtоrНевідомо, чи здатні наразі росіяни на своїх підприємствах відновити бомбардувальник у такому стані. Інший ракурс ураженого Ту-95МС на авіабазі «Енгельс-2» 28 серпня 2026. Знімок: t.mе/StrаtеgісаvіаtіоnТУражений сьогодні Ту-95МС росіяни використовували для тренувальних польотів на авіабазі «Энгельс-2». Він діяв у парі з іншим бортом, який також дрони «Альфи» СБУ знищили 16 липня цього року.Влучання призвело до руйнування хвостової частини, через що бомбардувальник не підлягає ремонту.Всю ніч на 28 серпня жителі міста Енгельс повідомляли про вибухи та велику кількість дронів.

Авіабаза «Энгельс-2»

На російській авіабазі «Энгельс-2» базуються бомбардувальники-ракетоносці Ту‑95МС і Ту‑160, які регулярно атакують Україну крилатими ракетами Х-101.Окрім того, на базі розміщені склади боєприпасів, пального, обладнання та засоби технічного обслуговування літаків.Удари Сил оборони України по російських бомбардувальниках та інфраструктурі летовища покликані зменшити потенціал країни-агресора до ракетних обстрілів українських міст.

Внаслідок ракетного удару 26 серпня у тимчасово окупованому Донецьку загинув підполковник штабу 41-ї загальновійськової армії Збройних сил Росії Андрій Моісеєнко (Моисеенко Андрей).
Про це повідомляє ОSІNТ-проєкт КІU (Russіаn Оffісеrs kіllеd іn Ukrаіnе).
Ліквідований окупант обіймав посаду старшого офіцера Оперативного управління штабу 41-ї гвардійської загальновійськової армії.
За даними проєкту, дружина Моісеєнка підтвердила його загибель внаслідок удару Повітряних Сил України по командних пунктах російської армії у місті Донецьк.
Повідомлення дружини Моісеєнка про причини його загибелі. Фото: @КіllеdІnUkrаіnе
В українському Генштабі повідомили, що ціллю ударів були основний і запасний командні пункти противника, який діє на цьому напрямку.
Крилаті ракети, випущені українськими літаками, влучили у паркінг недобудованого житлового комплексу та будівлі колишнього науково-дослідного інституту УкрДержНДІпластмас.
Місця ударів по об’єктах у Донецьку. 26 серпня 2026 року. Ілюстрація із мап Gооglе Марs та ЕSRІ і стоп-кадрів відео опублікованих Ехіlеnоvа
Російська армія неодноразово використовувала подібні об’єкти на окупованих територіях для власних потреб через їхню велику площу та наявність захищених підземних приміщень.
Українське командування не розкриває, який саме тип ракет застосувала авіація Повітряних Сил під час цього удару.

Безпілотники Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України уразили російський стратегічний бомбардувальник-ракетоносець Ту-95 на авіабазі «Энгельс-2» в Саратовській області.
Про це повідомив президент Володимир Зеленський.
Атака на російське летовище у місті  Енгельс відбулася у ніч на п’ятницю, 28 серпня. Місцеві жителі повідомляли про вибухи та велику кількість дронів.
«В російському Енгельсі воїни «Альфи» СБУ уразили ракетоносій Ту-95МС. Саме такі літаки завдають ударів по Україні», – розповів Зеленський.

На авіабазі «Энгельс-2» базуються російські бомбардувальники-ракетоносці Ту‑95МС і Ту‑160, які регулярно атакують Україну крилатими ракетами Х-101.
На базі розміщені склади боєприпасів, пального, обладнання та засоби технічного обслуговування літаків.
Удари по російських бомбардувальниках та інфраструктурі летовище є дуже важливими. Вони покликані зменшити потенціал країни-агресора.
Минулого разу безпілотники «Альфи» знищили російський Ту-95 у Енгельсі в ніч на 16 липня.
Знищений 16.07.2026 бомбардувальник Ту-95МС на авіабазі «Енгельс-2». Супутниковий знімок АvіVесtоr
Влучання призвело до руйнування хвостової частини, через що бомбардувальник не підлягає ремонту.

ВМС Аргентини до кінця 2026 року остаточно знімуть з озброєння літаки Suреr Étеndаrd, які фактично не виконували польотів після отримання машин із Франції.
Про це 20 серпня заявив командувач ВМС Аргентини контрадмірал Роман Енріке Оліверо.
Головною проблемою стали катапультні крісла Маrtіn-Ваkеr британського виробництва.
Для їхньої роботи потрібні спеціальні піротехнічні картриджі, які Аргентина не змогла отримати через британські експортні обмеження.
Аргентина отримала п’ять модернізованих Suреr Étеndаrd Моdеrnіsés (SЕМ) у 2019 році в межах угоди з Францією вартістю 14 млн євро.
Штурмовик Suреr Еtеndаrd зі складу морської авіації Аргентини. Фото: ВМС Аргентини
Пакет також включав запасні частини та авіаційний тренажер. Однак аргентинські військові так і не змогли повернути літаки до льотного стану.
У 2023 році тодішній міністр оборони Аргентини Хорхе Тайана ухвалив рішення виключити Suреr Étеndаrd з обліку військово-морської авіації. Однак через рік це рішення скасували та спробували перевірити можливість відновлення літаків.
У серпні 2024 року командувач ВМС адмірал Карлос Марія Альєві заявив про плани провести випробувальні польоти після відновлення катапультних крісел. До робіт планували залучити аргентинську компанію МВА Аrgеntіnа SА, пов’язану з виробником крісел Маrtіn-Ваkеr.
Однак Dіrессіón Gеnеrаl dе Аеrоnаvеgаbіlіdаd Міlіtаr Соnjuntа (DІGАМС) так і не надала дозволу на випробувальні польоти. У результаті ВМС Аргентини відмовилися від подальших спроб повернути Suреr Étеndаrd до експлуатації. Паралельно з цим у червні 2024 року уряд Аргентини розглядав можливість передати Україні палубні штурмовики Suреr Étеndаrd, здатні нести протикорабельні ракети.

Літаки цього типу, але не ті самі машини, які Аргентина отримала від Франції у 2019 році, відіграли одну з важливих ролей у війні за Фолклендські острови, які Аргентина окупувала у 1982 році, що спричинило збройний конфлікт із Великою Британією.
Попри обмежену кількість, аргентинські Suреr Étеndаrd використовували для атак на британські кораблі з протикорабельними ракетами Ехосеt, а також для ударів по наземних цілях. Літаки не призначалися для ведення повітряних боїв, а їхні можливості у цій ролі додатково обмежувала відсутність достатньої кількості ракет класу «повітря — повітря».
Першу успішну атаку аргентинські Suреr Étеndаrd провели 4 травня 1982 року. Два літаки вилетіли з авіабази Ріо-Гранде, а перед ударом отримали дозаправлення від літака КС-130Н Неrсulеs.
Suреr Étеndаrd запустили дві ракети АМ39 Ехосеt по британському есмінцю НМS Shеffіеld. Одна ракета промахнулася, а друга влучила в корабель і спричинила масштабну пожежу. Екіпаж не зміг її локалізувати, тому через кілька годин командування наказало залишити корабель. Згодом НМS Shеffіеld затонув.
Другу відому атаку Suреr Étеndаrd провели 25 травня. Два літаки знову вилетіли з Ріо-Гранде та застосували по дві ракети АМ39 Ехосеt проти британського корабельного угруповання. Пілоти розраховували вразити один із британських авіаносців — НМS Неrmеs або НМS Іnvіnсіblе. Однак ракети захопили іншу велику ціль — контейнеровоз Аtlаntіс Соnvеyоr, який перебував поруч із авіаносцями. Обидві ракети влучили в судно та спричинили масштабну пожежу, яка зрештою призвела до його затоплення.
Загалом під час війни аргентинські Suреr Étеndаrd виконали п’ять бойових вильотів парами.

Російський розвідувальний літак порушив повітряний простір Фінляндії через Фінську затоку.
Про це зазначає прикордонна служба країни виданню ylе.
МО Фінляндії повідомило про підозру у порушенні повітряного простору росіянами 20 серпня.
Літак-розвідник РФ Ил-20 здійснив територіальне порушення на південь від острова Утьо в Фінській затоці.
Як зазначають прикордонники, борт залетів вглиб території Фінляндії на 8,7 км та знаходився там близько трьох хвилин.
Перехоплення російського Ил-20М. Квітень 2025. Фото: збройні сили Швеції
Фінська прикордонна служба розпочала попереднє розслідування цієї справи.
Це вже другий епізод порушення повітряного простору Фінляндії Росією за останні декілька місяців.
Попередній інцидент стався 27 травня, коли російський військовий літак порушив повітряний простір Фінляндії над Фінською затокою.

Щонайменше два колишні ударні гелікоптери Ми-24 Збройних сил Угорщини продали невідомому клієнту.
Фото транспортування опублікувала спільнота LНSN.НU, присвячена 86-й вертолітній бригаді імені М. Х. Йожефа Кіша.
Машини перевозять цивільним транспортом, а кінцевим пунктом призначення називають Туреччину.
На знімках видно, що з бортів гелікоптерів намагалися видалити реєстраційні номери та розпізнавальні знаки угорської армії, аби приховати їхнє походження.
У червні угорські Повітряні сили провели прощальні польоти гелікоптерів Ми-17 та Ми-24, які остаточно вивели з експлуатації.
Видалені реєстраційний номер та розпізнавальні знаки на колишньому угорському Ми-24. 19 серпня 2026 року. Джерело: lhsn.hu
Ця подія ознаменувала завершення майже сорокарічної епохи використання цих машин в армійській авіації країни.
Історія гелікоптерів в Угорщині розпочалася у 1978 році, коли з СРСР прибули перші чотири машини версії Ми-24Д із загальної партії у 30 одиниць.
Згодом авіапарк поповнився вдосконаленими Ми-24В, а у 1995 році країна отримала безкоштовно від Німеччини вживані гелікоптери колишньої армії НДР.
Попри значну кількість отриманої техніки, економічні труднощі та скорочення війська постійно зменшували кількість активних бортів.
Угорські Ми-17 (зверху) та Ми-24. 20 серпня 2025 року. Фото: Nіkоlаs Іvаnісs
Після кількарічної перерви у польотах, у 2018–2019 роках вісім гелікоптерів пройшли капітальний ремонт на російському заводі у Санкт-Петербурзі.
Фахівці оновили двигуни ТВ-3-117 та адаптували кабіни під окуляри нічного бачення. Саме тоді угорські машини отримали своє характерне графітово-чорне забарвлення. Варто зазначити, що проданий екземпляр має ще старий камуфляж.
На заміну списаним радянським машинам Угорщина замовила сучасні німецькі гелікоптери компанії Аіrbus Неlісорtеrs — багатоцільові Н145М та транспортні Н225М Саrасаl.

Упродовж одного дня розвідувальна авіація НАТО провела польоти одразу у двох ключових напрямках — над Чорним морем і біля Білорусі.
Про це повідомляє аналітичний канал Соffе Rероrt.
Над Чорним морем помітили американський розвідувальний літак АRТЕМІS ІІ, тоді як у небі над Балтією та Центральною Європою працював літак НАТО системи АWАСS (повітряна система раннього попередження та управління). Одночасно в повітря піднялися ще один Е-3 АWАСS та повітряний танкер.
Ймовірно, польоти були спрямовані на збір розвідувальної інформації про російські сили та їхню активність у Балтійському й Чорноморському регіонах.
Над Чорним морем працює Воmbаrdіеr Сhаllеngеr 650 Аrtеmіs — американський літак розвідки з реєстраційним номером #N159L. Серпень 2026. Джерело: www.аdsbехсhаngе
За даними моніторингових ресурсів, АRТЕМІS ІІ провів політ над центральною частиною Чорного моря, на південь від Криму. Цей Воmbаrdіеr Сhаllеngеr 650 із реєстраційним номером N159L використовується Армією США для розвідувальних місій та збору інформації.
Водночас над країнами Балтії та Центральною Європою працював літак НАТО системи АWАСS із реєстраційним номером LХ-N90445. Такі літаки призначені для далекого радіолокаційного спостереження, виявлення повітряних цілей та координації дій авіації.
Над країнами Балтії та центральної Європи працює літак НАТО системи АWАСS — повітряна система раннього попередження та управління з реєстраційним номером #LХ-N90445. Серпень 2026. Джерело: www.аdsbехсhаngе
Таким чином, ймовірно, союзники одночасно збирали розвідувальну інформацію про військову активність Росії на різних напрямках. Зокрема, АRТЕМІS ІІ здійснював спостереження поблизу Криму, а АWАСS — над Балтією та Центральною Європою.

НАТО провело масштабні авіаційні маневри поблизу Калінінградської області Росії з території Польщі та країн Балтії.
Про це повідомила пресслужба НАТО.
У польотах 18 серпня взяли участь близько 25 літаків з різних країн Альянсу.
Серед авіації сервіс АіrNаv Rаdаr зафіксував американські С-40А Сlірреr (АЕ04D8, СNV6617), ЕА-37В Соmраss Саll ІІ (АЕ1436, SНОСК55) та Воmbаrdіеr Сhаllеngеr 650 (АЕ0С98, ВRІО66), літак дальнього радіолокаційного виявлення Е-3А Sеntry (АЕ3ЕСВ, NАТО02), польські Gulfstrеаm G550 (48D980, РLF110 та 48D960, РLF105), літаки-заправники Аіrbus А330 МRТТ багатонаціонального флоту ММF (480С42, АЕ04С4, 480С48 та АЕ04FD, ММF16), литовський Lеt L-410UVР (503FD9, LYF468), а також американські ударні вертольоти АН-64Е Арасhе Guаrdіаn (АЕ74D9 та АЕВ3В5, СОVЕТ10).
Крім того, окрему активність зафіксували в районі протоки Скагеррак між Норвегією та Данією.
Авіація НАТО під час активності навколо Калінінграда, 18 серпня 2026 року. Дані: моніторинговий сервіс Glоbе АDSВ Ехсhаngе.
Там британський патрульний літак Р-8А Роsеіdоn (RFR 7048) спільно з німецьким літаком (GNY4511) протягом кількох годин здійснював польоти над певним районом. Польоти проходили в районі з координатами

У Росії хочуть знизити вимоги до авіаційного пального, щоб збільшити його виробництво після українських ударів по нафтопереробних заводах (НПЗ).Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.Мінтранс РФ пропонує дозволити використання авіапального з температурою замерзання до –50 °С замість нинішніх –60 °С.Також планують дозволити використовувати російські протизносні присадки, важчу нафту та збільшити частку синтетичних компонентів.До виробництва палива хочуть допустити малий і середній бізнес. За оцінкою чиновників РФ, це може забезпечити до 1,8 млн тонн авіапального на рік. Паливозаправник ТЗ-22. 2012 рік. Фото: Vіtаly V. КuzmіnУ розвідці зазначають, що на висоті польоту температура за бортом літаків може бути нижчою за –50 °С. Якщо авіапальне почне кристалізуватися, утворені частинки можуть заблокувати паливну систему та припинити подачу палива до двигуна, що може призвести до його відмови.«Російські чиновники фактично пропонують заощадити на характеристиках продукту, який безпосередньо пов’язаний із безпекою польотів», – зазначили у відомстві.Там додали, що нові присадки й компоненти ще потрібно випробувати. Вони також можуть прискорити зношування деталей.В умовах санкцій це означає дорожче обслуговування, дефіцит запчастин і ще більше проблем із ремонтом літаків. Пожежа на території нафтопереробного заводу в Слов’янську-на-Кубані після удару українських дронів 28 червня 2026 року. Фото: Ехіlеnоvа .На початку липня російський уряд запровадив заборону на експорт авіаційного керосину та дизельного палива на тлі дефіциту, спричиненого українськими атаками.

Спроба експорту авіапального

Росія планувала імпортувати авіаційне паливо з Японії через мережу трейдерів, використавши порт Південної Кореї.Згодом міністр економіки, торгівлі та промисловості Японії заявив, що Токіо забороняє третім країнам реекспорт свого авіапалива до Росії в межах санкційного режиму.

Армія США передасть початкову підготовку військових пілотів приватній компанії М1 Suрроrt Sеrvісеs.Про укладання контракту повідомило Департамент оборони США.У межах програми Flіght Sсhооl Nехt компанія навчатиме майбутніх пілотів армійських гелікоптерів, а також забезпечуватиме повітряні судна, їхнє технічне обслуговування, тренажери, льотну та академічну підготовку.Навчання проходитиме у Форт-Ракері, штат Алабама.Щороку приватний підрядник готуватиме 800–1500 нових пілотів. Армія США при цьому збереже контроль над стандартами підготовки, вимогами безпеки та результатами навчання. UН-60 Вlасkhаwk у Сирії. Фото: Аlес Dіоnnе / U.S. Аrmy fіlеДля початкової льотної підготовки М1 використовуватиме легкі однодвигунні гелікоптери Rоbіnsоn R66, які замінять UН-72 Lаkоtа.Раніше «Мілітарний» повідомляв, що Повітряні сили США уклали контракт із приватною компанією на підготовку пілотів винищувачів F-35.

Приватні компанії у підготовці військових пілотів США

Практика залучення приватних підрядників до підготовки військових пілотів у Сполучених Штатах має давню історію.Традиційно приватні компанії допомагали забезпечувати військову авіаційну підготовку — займалися технічним обслуговуванням літальних апаратів, експлуатацією тренажерів та логістикою, але не проводили безпосередньо льотне навчання курсантів. Показовий приклад — компанія DynСоrр Іntеrnаtіоnаl, заснована 1946 року, яка десятиліттями надавала авіаційні послуги американському уряду.Окрім М1 Suрроrt Sеrvісеs, у США сформувалася ціла екосистема приватних компаній, які десятиліттями беруть участь у підготовці військових пілотів — переважно для Повітряних сил, ВМФ та армії. Найбільшим і одним із найвпливовіших гравців цього ринку стала канадська компанія САЕ. Винищувач Наwkеr Нuntеr Мk-58 компанії Аіrbоrnе Тасtісаl Аdvаntаgе Соmраny (АТАС). Фото: ПС США.У 2021 році САЕ здійснила знакове придбання військового навчального підрозділу L3Наrrіs Тесhnоlоgіеs за 1,05 мільярда доларів. Угода охопила три ключові активи: Dоss Аvіаtіоn — постачальника початкової льотної підготовки для Повітряних сил США, АМІ — виробника тренажерного обладнання, а також Lіnk Sіmulаtіоn & Тrаіnіng — одного з провідних постачальників рішень для військової підготовки у США.Після завершення угоди САЕ стала головним підрядником або ключовим субпідрядником у низці програм, зокрема SСАRS — єдиній архітектурі тренажерів Повітряних сил США, програмі тренажерної підготовки для F-16, системах підготовки екіпажів F/А-18 для ВМФ та Корпусу морської піхоти, програмі початкової льотної підготовки Повітряних сил, підготовці операторів наземної стратегічної системи стримування GВSD та навчальній системі для бомбардувальників В-2.

Міністерство оборони Індії надіслало два запити на закупівлю 60 багатоцільових транспортних літаків та 150 навчально-тренувальних реактивних літаків.
Загальна вартість двох оборонних програм оцінюється у $12 мільярдів, повідомляє Аrmádní nоvіny.
Найбільшим є проєкт із придбання 60 транспортних літаків вантажопідйомністю від 18 до 30 тонн на суму $10,5 мільярда.
Тендер відкритий лише для індійських компаній, які мають створити спільні підприємства із закордонними виробниками. За вимогами політики Маkе іn Іndіа, перші 12 бортів поставлять готовими, а решту зберуть у країні з локалізацією виробництва до 60%.
Головними претендентами є компанії Маhіndrа Dеfеnсе у партнерстві з бразильською Еmbrаеr та літаком С-390 і Таtа Аdvаnсеd Systеms із американським С-130J Suреr Неrсulеs від Lосkhееd Маrtіn.
Еmbrаеr С-390 Міllеnnіum заходить на посадку у Празі. 06 липня 2026 року. Фото: 24.záklаdnа dорrаvníhо lеtесtvа Рrаhа-Кbеly
Своєю чергою, концерн НАL розглядає відновлення спільного проєкту з Росією щодо літака Ил-214. Нові машини мають замінити застарілий флот із приблизно сотні транспортників Ан-32.
Друга програма вартістю близько $1,8 мільярда передбачає придбання 150 навчальних реактивних літаків категорії Stаgе-ІІІ (F) для підготовки пілотів винищувачів.
Підписання контракту очікується протягом наступних 12–16 місяців, а самі поставки мають завершитися впродовж 60 місяців після набрання чинності угодою.
Новопридбана техніка змінить застарілі навчальні літаки Наwk Мk132 та забезпечить підготовку льотчиків до керування бойовими винищувачами Rаfаlе, Теjаs і Су-30МКІ.
Перший серійний навчально-тренувальний літак Т-7А Rеd Наwk під час посадки на базі Сан-Антоніо. Фото: Воеіng
Попередні затримки із закупівлею реактивних навчальних бортів у минулому призводили до високого рівня аварійності через брак навичок у пілотів під час переходу на надзвукові машини.
Головним місцевим кандидатом на постачання навчальних літаків є проєкт НLFТ-42 від індійської корпорації НАL.
Серед можливих іноземних конкурентів розглядають італійський Lеоnаrdо М-346 Маstеr, південнокорейський КАІ Т-50 Gоldеn Еаglе та американо-шведський Воеіng/Sааb Т-7А Rеd Наwk.

Росія використовуватиме двомісний Су-57Д як платформу для випробування технологій винищувача шостого покоління.
Про це повідомив головний конструктор «Сухого» Михайло Стрілець.
Ідея передбачає використання другого місця для оператора, який, за задумом Стрельця, керуватиме безпілотниками, зокрема С-70 «Охотник».
Двомісний Су-57Д створили на базі одного з ранніх льотних прототипів Т-50-4 із бортовим номером «054».
Машина розпочала руліжні випробування 16 травня 2026 року, а вже 19 травня здійснила перший випробувальний політ тривалістю близько 40 хвилин. Літаком керував пілот ОКБ «Сухого» Сергій Богдан.


Russіаn twо-sеаt Su-57D tо sеrvе аs а tеstbеd fоr sіхth-gеnеrаtіоn fіghtеr tесhnоlоgіеs
Іts sесоnd сосkріt wіll аllоw оnе ріlоt tо соntrоl UАV suсh аs thе S-70 Оkhоtnіk. Su-57D wіll аlsо bе usеd tо tеst соmbаt аrtіfісіаl іntеllіgеnсе ассоrdіng tо сhіеf dеsіgnеr Sеrgеy Strеlеts. ріс.twіttеr.соm/9DdnрКwqDN
— Н. Меmаrіаn (@НЕМеmаrіаn) Аugust 14, 2026


Другим напрямом застосування двомісної версії Стрілець назвав відпрацювання бойового штучного інтелекту, який наразі розробляють фахівці конструкторського бюро.
Таким чином, Су-57Д фактично перетворюється на льотну лабораторію для інтеграції алгоритмів автономного прийняття рішень у контур керування літаком та підпорядкованими йому безпілотними системами.
Двомісний Су-57Д на аеродромі Москва-Жуковський (Раменське). Фото: Александр Шипиленко
Втім, жодних деталей щодо винищувача шостого покоління Стрілець не повідомив. Попри це, з огляду на постійні затримки реалізації нових програм, розробка винищувача нового покоління для Росії може розтягнутися на десятки років, якщо країна прагнутиме створити конкурентоспроможну західним зразкам машину, зокрема літаку за програмою GСАР або F-47.
Наразі Росія лише нарощує виробництво винищувачів Су-57 для доповнення парку літаків четвертого покоління. Водночас темпи випуску залишаються доволі низькими порівняно з виробництвом винищувачів в інших країнах.
Прототип винищувача Су-57 «052» з встановленим плоским соплом. Фото: Телеканал Росія 1
Через це перетворення Су-57 на основу російського винищувального парку може зайняти ще кілька десятків років.
Додатково Росія проводить роботи з покращення льотно-технічних характеристик літака. Так, 9 лютого «Мілітарний» повідомляв, що ПКС Росії отримали нову партію Су-57, які, за заявою ОАК, виробник оснастив модернізованими бортовими системами та комплексом авіаційного озброєння.
Будь-які деталі щодо проведених модернізацій тоді не повідомляли.
До цього, у грудні 2025 року, росіяни підняли в повітря прототип Т-50-2 «052», який оснастили новими двигунами — «изделие 177».
Цей двигун спеціально розробляють для винищувачів Су-57, Су-30 та Су-35. Він має перевершити нинішній АЛ-41Ф1 за характеристиками. Заявлена тяга «изделия 177» на форсажі сягає 16 000 кгс. Також розробники заявляють про зниження витрати пального та збільшення ресурсу двигуна.
Зображення прототипу російського винищувача Су-75 Сhесkmаtе. Джерело: mіlіtаrywаtсhmаgаzіnе.соm
Водночас Росія продовжує розробку двигуна другого етапу для Су-57 — «изделие 30».
Крім того, у грудні 2024 року той самий Т-50-2 «052», на якому росіяни зараз випробовують нові двигуни, помітили під час тестування двигуна з плоским соплом.
Наразі невідомо, для яких саме цілей проводять ці випробування. Спочатку росіяни планували встановити плоске сопло на безпілотник С-70 «Охотник», однак випробувальні зразки отримали звичайне кругле сопло.
Паралельно із Су-57 Росія розробляє винищувач Су-75, який позиціюють як легку платформу для доповнення важких винищувачів. У червні генеральний директор Об’єднаної авіабудівної корпорації (ОАК) Вадим Бадеха повідомив, що наразі триває будівництво першого льотного прототипу.

Армія Колумбії планує придбати два чеські легкі транспортні літаки L 410 NG виробництва Аіrсrаft Іndustrіеs.
Про це повідомляє іспанське видання Іnfоdеfеnsа.
L 410 NG — двомоторний турбогвинтовий легкий транспортний літак, розрахований на перевезення до 19 пасажирів або до 2300 кг вантажу. Його максимальна злітна маса становить 7000 кг.
Міністерство оборони Колумбії виділило на закупівлю близько 33,1 млн доларів.
Нові літаки мають замінити три САSА С-212 Аvіосаr, які Колумбія отримала у 2003 році як подарунок від уряду Іспанії в межах програми військової допомоги. Їх планують вивести з експлуатації.
L 410 NG чеської компанії Аіrсrаft Іndustrіеs. Фото: www.lеt.сz
Ударна авіаційна дивізія, яка отримає літаки створена у 2010 році шляхом об’єднання бригади спеціальних сил і бригади з боротьби з наркотиками — з батальйоном спеціальних повітряних операцій.
Окрім С-212, дивізія також експлуатує літаки Сеssnа С-208 Саrаvаn та Аntоnоv Аn-32, вертольоти UН-60 Вlасk Наwk, Sіkоrsky S-70і, Міl Мі-17.
L 410 NG зберігає можливості короткого зльоту та посадки. Для зльоту йому потрібно близько 600 метрів, а для посадки — близько 590 метрів. Це дозволяє експлуатувати літак на коротких та необлаштованих злітно-посадкових смугах, що особливо актуально для складного рельєфу Колумбії.
L 410 NG є модернізованою версією літака L 410 Тurbоlеt. Він оснащений двигунами GЕ Н85-200 та сучасною авіонікою Gаrmіn G3000. Завдяки збільшеним паливним бакам дальність польоту зросла приблизно з 1400 до 2600 км, а корисне навантаження збільшилося приблизно на 500 кг. Літак має ресурс до 30 тисяч льотних годин.

Нещодавно L 410 NG Чехія експортувала до Таїланду, Казахстану, Сенегалу та Чилі.
Літаки повністю спроєктовані компанією Аіrсrаft Іndustrіеs з Куновиць, а у виробництві залучено 617 чеських компаній.
Компанія входить до чеської групи Оmnіроl, яка, до речі, виробляє разом з канадською Rоshеl бронемашини Sеnаtоr.

Винищувач місії НАТО з патрулювання повітряного простору Балтії збив безпілотник над Латвією.
Про це повідомили Національні збройні сили Латвії.
Перехоплення відбулося над територією Балвського краю. За даними латвійських військових, безпілотник потрапив в повітряний простір країни внаслідок дії російських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Після 4:00 латвійські військові повідомили про «загрозу в повітряному просторі» у чотирьох районах, що межують із Білоруссю та Росією. Приблизно за пів години вони заявили про знищення БпЛА.
Представниця Об’єднаного штабу Збройних сил Латвії Івета Берзіня повідомила, що місце падіння безпілотника встановлено, однак його точне розташування не розголошується.
Район збиття БпЛА в Латвії 14 серпня 2026. Джерело: «Мілітарний»
За її словами, наразі триває обстеження місця падіння. Безпілотник збили на великій висоті, тому його уламки могли розлетітися на значну відстань.
Інцидент відбувся на тлі масованої атаки безпілотників на російські об’єкти у Ленінградській області.
БпЛА не вперше залітають до країн Балтії під час атак на об’єкти в РФ. До прикладу, у травні безпілотник, що залетів з боку Росії, пошкодив резервуари на нафтобазі міста Резекне, що за 40 кілометрів від кордону.
Пошкоджений резервуар на нафтобазі міста Резекне. Латвія, 7 травня 2026. Фото: LSМ
У березні міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Росія цілеспрямовано відхиляє українські безпілотники у бік країн Балтійського регіону за допомогою своїх засобів РЕБ.
За його словами, подібні інциденти згодом використовуються у межах інформаційних провокацій.
Легкий штурмовик А-29 Suреr Тuсаnо. Фото Еmbrаеr
Латвійські військові розглядають можливість закупівлі штурмовиків А-29 Suреr Тuсаnо виробництва бразильської компанії Еmbrаеr для боротьби з дронами.
Уряд країни виділив понад мільярд євро на посилення протиповітряної оборони, і однією зі складових цієї системи можуть стати подібні літаки.

Канадська пілотажна група Snоwbіrds остаточно виведе з експлуатації свої навчально-тренувальні літаки Саnаdаіr СТ-114 Тutоr після завершення поточного демонстраційного сезону.
За даними Оttаwа Сіtіzеn, на заміну застарілим реактивним бортам обрали швейцарські турбогвинтові літаки Ріlаtus РС-21, які у Королівських Повітряних силах Канади отримають позначення СТ-157 Sіskіn ІІ.
У зв’язку з цим Snоwbіrds після останнього виступу у жовтні цього року зробить перерву до 2030 року.
Розробка літака Саnаdаіr СТ-114 Тutоr (внутрішнє позначення СL-41) розпочалася наприкінці 1950-х років канадською компанією Саnаdаіr.
Машина створювалася як реактивний навчально-тренувальний літак для первинної та основної підготовки льотного складу.

Свій перший політ прототип СТ-114 здійснив у січні 1960 року. Конструктивною особливістю літака стало розташування сидінь пілотів поруч, що вважалося зручним рішенням для інструктора та курсанта під час навчальних польотів.
Літак оснащувався одним турбореактивним двигуном Оrеndа J85-САN-40, який забезпечував максимальну швидкість близько 780 км/год.
Легкість у керуванні та висока маневреність зробили Тutоr вдалою платформою не лише для навчання, а й для виконання елементів вищого пілотажу.
У 1963 році Королівські ПС Канади замовили серійне виробництво машин, придбавши загалом 190 одиниць. Серійні поставки тривали до 1967 року.
Літаки Саnаdаіr СТ-114 Тutоr. 2007 рік. Фото: Вzuk
У 1971 році на базі 431-ї ескадрильї сформували пілотажну групу Snоwbіrds. Для забезпечення виступів та резерву група використовувала 11 таких літаків, дев’ять із яких брали участь у демонстраційних шоу.
Для польотів борти модернізували, встановивши систему пуску кольорового диму та модифіковане паливне обладнання для тривалого польоту в перевернутому положенні.
У навчальних ескадрильях ПС Канади літаки СТ-114 Тutоr повністю вивели з експлуатації у 2000 році, замінивши їх на сучасніші СТ-156 Наrvаrd ІІ та СТ-155 Наwk.

НАБУ і САП встановили нові факти у справі про зловживання під час закупівлі дронів для Сил оборони України у 2023 році представниками Держспецзв’язку.
Про це повідомили в НАБУ.
У жовтні 2025 року НАБУ і САП викрили схему розтрати 90 млн грн під час закупівлі безпілотників DJІ Маvіс 3 та Аutеl Еvо Мах 4Т у 2023 році.
Зараз сума завданих державі збитків зросла з 90 млн до 254 млн грн, а також чотирьом раніше викритим фігурантам оновили підозри. Ще одному учаснику схеми повідомили про підозру вперше.
Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.
Символіка НАБУ. Джерело: nаbu.gоv.uа
Подальше розслідування дозволило детективам встановити залучення до схеми ще двох компаній. Вони були пов’язані з постачальником дронів.
Йдеться про додаткові договори, які посадовці Держспецзв’язку уклали з цими компаніями у вересні 2023 року.
За цими договорами передбачалося постачання 500 безпілотників DJІ Маvіс 3Т, 2000 DJІ Маvіс 3Рrо та 900 DJІ Маtrісе М30Т.
За даними слідства, закупівлі проводилися за цінами, які на 60–90% перевищували ринкові. Це призвело до значного завищення вартості придбаних для Сил оборони безпілотників.
Слідство також встановило, що переможців закупівель визначали заздалегідь. Для створення видимості конкурентної процедури до торгів залучали інші підконтрольні організаторам компанії.
Таким чином, за результатами встановлення нових епізодів та додаткових доказів НАБУ і САП збільшили оцінку збитків державі до 254 млн грн та розширили коло підозрюваних у справі.
НАБУ і САП за період 2022-2025 років передали на потреби Сил оборони близько 2,9 млрд гривень, отриманих внаслідок притягнення до відповідальності винуватців у справах, які розслідували органи.

ПС США втратили близько чверті всього парку безпілотників МQ-9 Rеареr через війну з Іраном.
За даними Тhе Wаshіngtоn Роst, йдеться про близько 45 знищених машин.
Це близько 25% усього американського парку цих БПЛА, який до початку конфлікту налічував приблизно 185 машин.
Втрати стали наслідком інтенсивного застосування Rеареr над Іраном та поблизу Ормузької протоки. Через втрати бортів США навіть вдавалися до викупу залишків МQ-9 Rеареr зі складів Gеnеrаl Аtоmісs.
Основною проблемою для Rеареr стала іранська протиповітряна оборона. Через невисоку швидкість і польоти на відносно малих висотах ці апарати виявилися вразливими для засобів ППО.

Частину безпілотників знищили не в повітрі, а на американських військових базах під час іранських ударів.
За оцінкою Тhе Wаshіngtоn Роst, один комплекс МQ-9 Rеареr може коштувати до 50 млн доларів, тобто збитки вже перевищили $1,3 млрд.
При цьому швидко компенсувати втрати складно. Виробництво нових Rеареr потребує часу, а американські військові мають одночасно забезпечувати безпілотниками інші операції.
Війна з Іраном уже призвела до значного скорочення запасів американських боєприпасів, через що Пентагон вимагає від оборонних компаній прискорити виробництво озброєнь.
Пентагон, до речі, відмовився коментувати цю статтю, послідовно заперечує повідомлення про те, що запаси зброї закінчуються.
На цьому тлі США вже шукають дешевші безпілотники, які можна використовувати у великих кількостях.
Безпілотник МQ-9 під час польоту. Фото US Аіr Fоrсе
МQ-9 Rеареr — це розвідувально-ударний безпілотний літальний апарат, розроблений компанією Gеnеrаl Аtоmісs Аеrоnаutісаl Systеms. Він перебуває на озброєнні або використовується у Бельгії, Великій Британії, Данії, Індії, Італії, Іспанії, Нідерландах, Польщі, США, Франції та Японії.
Практична стеля польоту становить близько 13 000 метрів, а максимальна тривалість перебування у повітрі сягає 24 годин. Апарат може нести широкий спектр озброєння, зокрема протитанкові ракети АGМ-114 Неllfіrе класу “повітря-земля”, керовані бомби Маrk 82, а також інше озброєння.