Мілітарний

Росія у жовтні 2026 року втратила найбільшу кількість військової авіації з червня 2025-го, коли СБУ провела операцію «Павутина».Завдяки супутниковим знімкам та отриманим з аеродромів фото- та відеоматеріалам вдалося підтвердити, що Росія втратила щонайменше 11 літаків і два гелікоптери Ми-8. Серед літаків — сім Су-34, два Су-30СМ, один Су-35 та один Су-57. Ще два Су-34 та один Су-30СМ2 зазнали пошкоджень.Також Генеральний штаб повідомляв про ураження літака на аеродромі в Єйську, але незалежного підтвердження цього ураження наразі немає.

Перспектива

Точні розміри російського авіаційного флоту у 2026 році невідомі. За оцінками, наприкінці 2025 року російський парк сучасних винищувачів становив приблизно 140–145 Су-30 усіх типів, 135–140 Су-35С і близько 20 Су-57. Су-35С ПКС Росії в українському небі з двома підвішеними під фюзеляжем авіаційними ракетами великої дальності Р-37М. Винищувач також несе під крилом по дві ракети середньої дальності Р-77-1 та малої дальності Р-73, та одну протирадіолокаційну ракету Х-31ПМ. Знімок опубліковано на початку червня 2024 року.Для бомбардувальників Су-34 є новіша оцінка: станом на 22 жовтня 2026 року ГУР оцінювало парк приблизно у 140 машин.При цьому, за інформацією розвідників, із 22 жовтня 2025-го до 22 жовтня 2026 року російські військові отримали 22 нові Су-34. Водночас, це значно перевищує всі інші оцінки передачі техніки.Так, за оцінками Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSІ), Росія мала отримати 11 Су-34 упродовж усього 2025 року, тоді як видання Dеfеnсе24 оцінювало цю цифру у 14 літаків.Станом на 5 листопада 2026 року ОАК оголосила про дві передачі партій Су-34 протягом року — 9 липня та 7 жовтня. Компанія традиційно не розкрила їхнього розміру, але такі партії на підставі фото та відео з церемоній передачі зазвичай оцінюють у два-три літаки.

Хронологія, як Росія втратила стільки літаків у жовтні 2026 року

У ніч на 4 жовтня дрони СБУ атакували аеродром «Ханская» в Адигеї. Унаслідок удару Росія втратила фронтовий бомбардувальник Су-34 та винищувач Су-35.На ранкових супутникових знімках від 4 жовтня спільнота АvіVесtоr ідентифікувала сліди знищення обох літаків на ділянках руління аеродрому. Окрім літаків, українські безпілотники уразили склад боєприпасів. Знищені літаки Су-35 та Су-34 після атаки на аеродром «Ханская», Республіка Адигея, 4 жовтня 2026 року. Фото: АvіаVесtоrУ ніч на 15 жовтня ВМС України завдали удару ракетами «Нептун» по аеродрому «Борисоглебск» у Воронезькій області та заявили про ураження шести бомбардувальників Су-34М.Супутникові знімки підтвердили знищення щонайменше чотирьох Су-34. Удар припав на стоянку, де напередодні перебували шість літаків цього типу. Ще два бомбардувальники зазнали пошкоджень.Разом із літаками ракети знищили наземне обладнання для забезпечення польотів. На території летовища виникла пожежа, після влучань тривали повторні детонації.21 жовтня в Черняховському районі Калінінградської області розбився Су-30СМ. Літак упав між населеними пунктами Тимофіївка та Зелений Бір. Обидва пілоти катапультувалися, але зазнали травм і потрапили до лікарні.Згодом з’ясувалося, що під час інциденту постраждав і другий винищувач, який зазнав пошкоджень крила, але зумів приземлитися.Характер пошкоджень дає підстави припускати зіткнення двох літаків у повітрі. Відновлення Су-30СМ2, ймовірно, потребуватиме значного структурного ремонту та заміни крила на заводі-виробнику. Крило Су-30СМ2 пошкодженого 21.10.2026 в Калінінградській області РФ. Фото ОSІNТ БджолиТого самого дня Росія втратила ще один Су-30СМ під час навчально-тренувального польоту. Обидва пілоти загинули.29 жовтня пілотажна група «Русские Витязи» підтвердила загибель полковника Олега Єрофєєва та підполковника Володимира Кочетова.Обидва льотчики мали значний досвід і великий наліт. Єрофєєв обіймав посаду заступника начальника Центру показу авіаційної техніки й мав сумарний наліт 3300 годин. Кочетов працював інспектором служби безпеки польотів цього центру та мав наліт 1500 годин.У мирний час групу залучають до демонстраційних польотів під час урочистих і міжнародних заходів. Однак під час повномасштабної війни пілотів регулярно залучають до бойових завдань, зазвичай на стройових літаках.У ніч проти 29 жовтня ВМС України атакували ракетами «Нептун» аеродром «Мариновка» у Волгоградській області. Удар припав по місцю дислокації авіації 11-го змішаного авіаполку. Два російських Су-34 знищені ракетним ударом на аеродронмі «Мариновка» 29.10.2026. Фото КіберБорошноСупутникові знімки підтвердили знищення двох Су-34 на стоянці. Вибух бойової частини ракети та подальша пожежа також пошкодили сусідній авіаційний ангар.Для атаки військові застосували далекобійну модифікацію «Довгий Нептун». Імовірну відстань польоту ракети до цілі оцінюють у понад 600 кілометрів, що робить цей удар одним із найдальших публічно відомих застосувань комплексу.29 жовтня на аеродромі «Ахтубинск» в Астраханській області згорів багатоцільовий винищувач Су-57. Супутникові знімки аеродрому Ахтубінськ в Астраханській області РФ після пожежі винищувача Су-57, 29 жовтня 2026 року. Джерело: Теlеgrаm-канал «Абсолютно надійне джерело».За попередньою інформацією, літак загорівся через нештатну ситуацію під час запуску двигунів.

Як Росія втратила стільки гелікоптерів

1 жовтня Росія втратила військово-транспортний гелікоптер Ми-8 у Воронезькій області. За даними каналу «Досье Шпиона», його збив російський винищувач Су-35 під час відбиття масованої атаки українських безпілотників.Усі троє членів екіпажу Ми-8 загинули. Точна модифікація гелікоптера та його належність до конкретної військової частини залишаються невідомими.30 жовтня 3-тя ОШБр оприлюднила відео знищення російського Ми-8 на окупованій Луганщині. Операцію провів взвод ударних крил SКYFОМ батальйону безпілотних систем бригади.Розрахунок ударних дронів НОRNЕТ виявив гелікоптер під час рейду на російську логістику та спрямував безпілотники йому навперейми, однак екіпаж Ми-8 зумів ухилитися.Крейсерська швидкість гелікоптера перевищувала швидкість ударних дронів, тому українські військові дочекалися його посадки. Після цього перший НОRNЕТ уразив машину в районі паливних баків, що спричинило пожежу. Для контролю й повторного ураження використали ще один дрон.

Приховані втрати російської авіації

З огляду на надзвичайно високу інтенсивність експлуатації літаків під час бойових дій великою проблемою стає вичерпання їхнього льотного ресурсу. Йдеться про завдання кількох тисяч ударів авіаційними бомбами, оснащеними модулями УМПК, супровід і прикриття бомбардувальників, патрулювання поблизу фронту, перехоплення БпЛА тощо.Так, Росія офіційно повідомляла про 460 тисяч бойових вильотів авіації ПКС від початку повномасштабного вторгнення до 1 серпня 2025 року. Бомбардувальник Су-34 з бомбами оснащеними модулями планування УМПК. Фото: міністерство оборони РФЩе в жовтні 2023 року в російських офіційних заявах фігурували чотири-п’ять вильотів на день на один Су-34. Відтоді кількість ударів бомбами з УМПК зросла майже в сім разів. Один літак фізично не може виконувати 30 вильотів на день, тому такі цифри вказують на значне збільшення кількості залучених до ударів бомбардувальників і, відповідно, винищувачів для їхнього прикриття.Для Су-35 заявлений ресурс планера становить 6000 годин, а календарний строк служби — 30 років. При цьому ресурс до першого контрольно-відновлювального ремонту та подальший міжремонтний ресурс становлять по 1500 годин або десять років.Для Су-34 офіційно не розкривають показників ресурсу. За оцінками профільних авіаційних видань, загальний ресурс становить 4000 льотних годин.Для сімейства Су-30 докладні відкриті дані є щодо експортного Су-30МКМ. Для нього ресурс становить 6000 годин, а оцінювання технічного стану потрібно проводити після 1500 годин або десяти років експлуатації — залежно від того, який ліміт настане першим.За оцінкою інженера аналітичного центру RАND Майкла Бонерта, станом на серпень 2023 року інтенсивна експлуатація російської авіації від початку вторгнення могла витратити ресурс, еквівалентний 27–57 літакам, залежно від початкового залишкового ресурсу.Ця оцінка не означає списання такої кількості літаків, оскільки льотні години можуть розподілятися між багатьма літаками, які продовжують службу, проте раніше потребуватимуть ремонту, продовження ресурсу або заміни. Виробництво винищувачів Су-30 на «Иркутском авиационном заводе». Фото: ОАК.Водночас в умовах війни можливе використання літаків, які вже давно вичерпали свій номінальний ресурс і експлуатацію яких продовжують за результатами додаткових обстежень та ремонту.Наприклад, ще 6 жовтня 2023 року ОАК повідомила про можливість проводити на Новосибірському авіазаводі капітальний ремонт Су-34, які «вичерпали свій ресурс» під час експлуатації. Це вказує на те, що проблема існувала вже тоді.Тому бойові втрати та авіаінциденти не дають повної картини виснаження російської авіації. Інтенсивна експлуатація також скорочує доступний парк: літаки вичерпують ресурс і потребують ремонту або заміни. Однак визначити масштаби цих прихованих втрат без інсайдерської інформації складно.За окремими оцінками, перед жовтнем 2026 року Росія могла мати лише близько 50 справних Су-34 через зношення та нестачу запчастин. Однак незалежно підтвердити це твердження неможливо.

Підсумок

Найбільших втрат зазнали Су-34 — основні носії бомб з УМПК, які Росія використовує для масованих ударів по Україні. Сім знищених і два пошкоджених бомбардувальників становлять близько 6,4% від усього парку з 140 Су-34. Окрім того, лише жовтневі втрати значно перевищували темпи постачання у 2026 році.Загалом, станом на 5 листопада, Росія підтверджено безповоротно втратила щонайменше 28 літаків: дев’ять Су-34, по чотири Су-30СМ і Су-35С, по два Су-57, Ту-95МС та Ан-26, а також по одному Ту-22М3, МіГ-29, Ан-12, Бе-200 та L-39. Рятувальники у селищі Комишуваха після російського удару. 2 листопада 2026 року. Фото ДСНСТакі високі втрати, особливо якщо такий темп ураження триватиме, можуть безпосередньо вплинути на боєздатність російської авіації та кількість ударів планерувальними авіабомбами, які наразі становлять надзвичайно високу небезпеку не лише для військових на передовій, а й для цивільного населення у відносному тилу.При цьому це може відбутися не тільки через фізичне знищення авіапарку, а й через необхідність відвести літаки на віддаленіші аеродроми, звідки вони зможуть виконувати меншу кількість місій через їхню більшу тривалість, витрачаючи більше ресурсу. Темпи застосування Росією бомб оснащених модулями УМПК. Інфографіка Око ГораЗа підрахунками аналітиків, у жовтні Росія застосувала 8016 авіабомб з УМПК проти 9021 у вересні, що на 11% менше. Це мінімальний місячний показник за останні п’ять місяців. Водночас робити висновки, що це відбулося завдяки кампанії з ураження авіації, поки що рано. Це також може бути пов’язано з осіннім погіршенням погоди, що зменшило кількість льотних днів.