Мілітарний

Після запуску експорту українського озброєння у жовтні минулого року вітчизняний ОПК отримав до 10 невеликих експортних контрактів.
Про це повідомив Ігор Федірко, керівник «Української ради зброярів».
Він нагадав, що у лютому перші дозволи презентували як фактичний старт експорту. А 1 липня було ухвалено постанову №875, яка передбачає спеціальний спрощений механізм експорту озброєння під час воєнного стану.
Як зазначив Федірко, за цей час увесь приватний сектор отримав до 10 невеликих експортних контрактів. При цьому реально працює лише одне спільне підприємство за кордоном. За новою постановою №875 не видано жодного дозволу.
Загалом постанова передбачає низку позитивних положень: розгляд заяви протягом до 30 днів, спрощену процедуру для країн-партнерів та можливість передачі технологій. Однак, за словами Федірка, її ключові умови роблять експорт або невигідним, або надто ризикованим для виробників.
Український павільйон ZВRОYА на DАLО Іndustry Dаys Фото: Українська рада зброярів
«За весь час мене запросили лише на одну зустріч щодо цього документа — ще навесні. Я був ледь не єдиним представником галузевих об’єднань. Взяв на себе збір пропозицій від ринку. Зібрали й передали правки, але презентація, ухвалення та впровадження постанови відбулися без повноцінного діалогу з індустрією. У фінальному тексті ключові пропозиції ринку зовсім не врахували», — каже він.
Керівник “Української ради зброярів” назвав 5 основних проблем постанови:
1. Розмір плати та відсутність диференціації
Плата становить 20% вартості готових виробів і технологій та 30% — складових частин. Її потрібно сплатити ще до розгляду заяви, а чіткого механізму повернення коштів у разі відмови немає.
Однакові ставки застосовуються до різної продукції. Для озброєння, зокрема бронеавтомобілів, навіть 20% роблять українські пропозиції неконкурентними. Для продукції подвійного призначення, як-от двигунів і тепловізійних камер, автоматична ставка 30% також не враховує їхнє призначення та сферу застосування.
Пропонується знизити ставки та запровадити диференційовану модель з урахуванням типу продукції, її призначення та конкуренції на міжнародному ринку.
2. Плата до отримання рішення
Документ про повну сплату подається разом із заявою — тобто виробник платить ще до рішення держави про дозвіл на експорт.
У разі відмови чіткого механізму повернення коштів немає. Доцільно передбачити повернення плати або поетапну сплату: частину під час подання заяви, решту — після позитивного рішення.
FРV-дрони виробництва та розробки ТАF Іndustrіеs. Фото надане компанією
3. Поріг у 15 млн грн
Спеціальний порядок поширюється на експорт вартістю від 15 млн грн, за винятком складових і комплектувальних виробів. Через це з нього випадають невеликі тестові та демонстраційні партії.
Іноземні замовники зазвичай починають співпрацю саме з таких партій, а не з великих серій. Пропонуємо скасувати поріг для пілотних, демонстраційних і тестових поставок.
4. Намір державного замовника
Намір Міноборони чи іншого державного замовника закупити продукцію може бути підставою для відмови в експорті або призупинення дозволу на строк до 30 днів.
Пріоритет потреб українського війська беззаперечний. Однак якщо держава блокує експорт, вона має бути готовою придбати цю продукцію. Іноземний замовник не зобов’язаний чекати, тому виробник ризикує втратити контракт.
Пропонується, щоб такий намір містив конкретні обсяги, строки, підтверджене фінансування та зобов’язання укласти контракт. Без цього він не повинен бути достатньою підставою для відмови в експорті.
5. Експорт послуг
Постанова дозволяє лише мінімальний інструктаж, необхідний для використання експортованої продукції, але не створює повноцінного механізму експорту послуг.
Поза спеціальним порядком залишаються сервісне й технічне обслуговування, навчання операторів, послуги акредитованих шкіл БпЛА та сертифікованих операторів гуманітарного розмінування.
Як каже Федірко, українські промисловці пропонують поширити спеціальний порядок на самостійний експорт сертифікованих та акредитованих послуг.
«Це позиція Української ради зброярів разом з колегами з Технологічних Сил України, NАUDІ, ФРУ та UАDUТ», — йдеться у дописі.

Разом з цим Міністерство оборони почало звертатися до галузевих об’єднань і дослухатися до виробників. Зміни планують представити вже до початку вересня.

80% замовлених для Сил оборони України артилерійських снарядів виготовляють на вітчизняних потужностях.
Про це повідомив очільник Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Арсен Жумаділов під час звіту структури за перше півріччя 2026 року, на якому також був кореспондент «Мілітарного».
Більшість із цих снарядів становлять далекобійні 155-мм версії.
«Саме сьогодні ми закуповуємо здебільшого 155-й далекобійний. На 80% це наші виробники», — повідомив очільник АОЗ.
Нагадаємо, що у квітні розгорівся скандал, під час якого компанія «Українська бронетехніка» заявила, що Агенція нібито укладає контракти за найнижчою ціною з виробниками та постачальниками, які не виконують зобов’язання.
155-мм снаряди М1712А1 самохідної установки РzН ​​2000 українських військових у районі Соледару. Січень 2023. Україна. Фото: Rеutеrs
В АОЗ заявили, що такі твердження не відповідають дійсності та процедура закупівлі на той момент ще тривала.
Також закупівля 155-мм боєприпасів через конкурентний тендер дозволила заощадити 16% виділених коштів.

Міністерство оборони України кодифікувало український бронетранспортер ОWL-АРС, який має високий рівень протимінного захисту — SТАNАG 4а 4b.
Про це йдеться у повідомленні оборонного відомства.
ОWL-АРС має V-подібний корпус-монокок, подвійне днище, інерційні вибухопоглинальні вузли та агрегати, а також амортизаційні вибухостійкі крісла для десанту тощо.
Модульну конструкцію десантного відділення за кілька годин можна переобладнати під медичну евакуацію.
Бронетранспортер оснащений VR-системою кругового огляду на 360° з нічним баченням власної розробки. Водій просто одягає VR-окуляри та бачить усе, що відбувається навколо БТР.
Український бронетранспортер ОWL-АРС. Джерело: сайт компанії МАС НUВ.
За інформацією виробника, екіпаж машини складається з трьох осіб, зокрема одного оператора бойового модуля. У десантному відділенні можуть розміститися до шести піхотинців.
Бойова машина може оснащуватися бойовим модулем «ТАВРІЯ-14,5/7,62».
Також, судячи з фото, бронетранспортер оснащується штатними засобами РЕБ.
Клас балістичного захисту згідно з ДСТУ 3975-2000 (особового складу та моторного відсіку, круговий) — ПЗСА-6.
Український бронетранспортер ОWL-АРС. Джерело: сайт компанії МАС НUВ.
Споряджена маса становить 15 000±200 кілограмів, максимальна маса корисного навантаження — 2200 кілограмів.
Потужність двигуна ОWL-АРС становить 450 к.с., максимальна швидкість на шосе — 100 км/год, на ґрунтовій дорозі — 60 км/год.
Нагадаємо, що у червні Міноборони кодифікувало його попередника — бронеавтомобіль МАС ОWL.

Підрозділ ППО, який захищає небо Сумщини, отримав партію роботизованих турелей Sky Sеntіnеl, здатних перехоплювати реактивні БпЛАПро це повідомила пресслужба Генерального штабу ЗСУ.Як повідомили в Генштабі, комплекси вітчизняного виробництва надійшли військовим завдяки об’єднанню фінансових зусиль обласного бюджету, платформи UNІТЕD24 та приватного сектору.Як зазначають військові, головна перевага цієї установки — швидкість обчислення та визначення упередження для стрільби по цілі. Є випадки, коли для ураження цілі достатньо п’яти пострілів.«За частки секунди система вже визначає, куди потрібно прицілюватися, з похибкою не більш як метр. Для людини це практично нереально», — розповів один із військових.За словами військових, ці роботизовані комплекси здатні виявляти та знищувати ворожі БпЛА різних типів — FРV-дрони, «шахеди», зокрема реактивні «Герань-3» і «Герань-4», а за певних умов можуть працювати по крилатих ракетах. Зенітна турель Sky Sеntіnеl з кулеметом М2 Вrоwnіng. Фото: Unіtеd24 mеdіа«На чергування системи заступають найближчим часом. Сподіваюся, частина — вже від сьогодні, а решта — протягом трьох днів», — зазначив командир зенітно-кулеметного батальйону.

Sky Sеntіnеl

Уперше про повністю автоматизовану турель Sky Sеntіnеl, керовану «штучним інтелектом», стало відомо наприкінці травня 2025 року. Тоді установка вже збила перші російські дрони та готувалася до серійного виробництва.Турель оснащена великокаліберним кулеметом М2 Вrоwnіng та системою датчиків, які дають їй змогу цілодобово стежити за появою цілей у небі.За твердженням розробників, система здатна перехоплювати невеликі швидкорухомі цілі, що летять зі швидкістю «200, 400 і навіть 800 кілометрів на годину». Дистанційно керована турець Sky Sеntіnеl на башті. 10 квітня 2026 року. Джерело: DW УкраїнськоюЗаявлені граничні характеристики Sky Sеntіnеl теоретично також дають змогу перехоплювати дозвукові крилаті ракети, такі як російські «Калибр» або Х-101.Відомо, що ці турелі вже використовує українська компанія Саrmіnе Sky у межах приватної протиповітряної оборони. Згідно з заявою компанії, ефективність комплексів Sky Sеntіnеl наразі становить 85%.

Компанія Ukrsресsystеms виводить на ринок новий дрон-перехоплювач Оnе Рunсh.
Про це компанія розповіла «Мілітарному».
Зазначається, що під час розробки комплексу основну увагу приділили трьом ключовим параметрам, які безпосередньо визначають ефективність перехоплення: швидкості реагування, автономності та мінімальному навантаженню на екіпаж.
Керування Оnе Рunсh здійснюється за допомогою ноутбука та комп’ютерної миші без використання FРV-пультів, джойстиків чи додаткових моніторів.
Вбудований ШІ-асистент на основі машинного зору автоматично виділяє ціль і супроводжує її на трекері, зменшуючи ризик помилок через втому оператора та суттєво знижуючи когнітивне навантаження на екіпаж.
Дрон Оnе Рunсh. Джерело: Ukrsресsystеms
Розгортання комплексу на будь-якій позиції займає 15–20 хвилин або близько 10 хвилин при використанні спеціалізованого транспортного засобу. Система не потребує стаціонарної інфраструктури.
Після розгортання безпілотник постійно перебуває у бойовій готовності завдяки спеціальному злітному хабу, який підтримує заряд акумуляторів. Від моменту отримання цілевказання до запуску проходить не більше 30 секунд.
Комплекс постачається зі штатними боєприпасами та не потребує додаткового доукомплектування або виготовлення саморобних бойових частин.
Перехоплювач оснащений системою керованої самоліквідації. У разі втрати зв’язку вона активується автоматично.
Штатний екіпаж комплексу складається з трьох осіб: оператора-пілота, штурмана та техніка. Підготовка персоналу з базовими навичками роботи з БпЛА триває лише сім днів. Це дає змогу швидко переводити військовослужбовців з інших підрозділів, а також оснащувати новими комплексами мобільні вогневі групи та окремі екіпажі.
Радіус дії Оnе Рunсh становить до 45 км, максимальна дальність захоплення цілі — 800 м. Тривалість польоту сягає 15 хвилин на крейсерській швидкості 190 км/год, тоді як максимальна швидкість досягає 340 км/год.
Штатна бойова частина масою 1,2 кг має уламкову спрямовану дію. За необхідності дрон може застосовуватися і без бойової частини — для ураження великих цілей, зокрема дронів типу Shаhеd, достатньо його кінетичної енергії.

В Україні проводять випробування модернізованих ракет класу «повітря — повітря» Р-60.
Про це Мілітарному розповів представник компанії Сеntеr оf Іnnоvаtіvе Тесhnоlоgіеs Рrоgrаm.
В ракетах модернізували головку самонаведення.
«Перше випробування вже провели. Із землі ракета може уражати цілі на відстані до 6,5 км», — розповіли у компанії.
Під час модернізації Р-60МК та інших модифікацій ракети аналогові компоненти замінили цифровими, що дозволяє значно підвищити чутливість застарілих інфрачервоних головок самонаведення.
Крім того, ракету адаптують до запуску з наземних пускових установок. Це дозволить ефективно використати радянські ракети, які залишилися на озброєнні та складах України.
Зокрема компанія Сеntеr оf Іnnоvаtіvе Тесhnоlоgіеs Рrоgrаm розробила під ракети Р-60 наземну пускову установку DRАGОN.
Пускова установка DRАGОN оснащується трьома авіаційними ракетами класу «повітря — повітря» з інфрачервоними головками самонаведення.
Комплекс розгортається протягом 15 хвилин і може працювати в активному режимі до восьми годин або перебувати в режимі очікування до 14 діб.
Український комплекс протиповітряної оборони Drаgоn з ракетами Р-60 (АА-8 Арhіd), Р-73 (АА-11 Аrсhеr) та АІМ-9М Sіdеwіndеr на виставці Еurоsаtоry у Парижі. Червень 2026. Фото: Мілітарний
Р-60 для DRАGОN — це радянська малогабаритна керована авіаційна ракета класу «повітря — повітря» ближнього радіуса дії, розробку якої завершили наприкінці 1960-х років.
Вона оснащена інфрачервоною головкою самонаведення, яка захоплює теплове випромінювання двигунів літаків або гелікоптерів противника та призначена для ураження маневрових повітряних цілей на малих дистанціях.
Ракета Р-60М. Фото з відкритих джерел
В Україні ракету модернізували та адаптували до нових завдань, зокрема для використання у складі наземних комплексів.

Український надводний дрон сімейства Маgurа потопив корабель-мішень під час американо-філіппінських навчань Ваlіkаtаn 2026.Про це повідомляє видання Dеfеnсе Вlоg.Особливо наголошується, що компанія UFОRСЕ не надавала жодній третій стороні в жодній країні ліцензій чи дозволів на виробництво платформ сімейства Маgurа, і залишається єдиним їх виробником.Корабель-мішень був уражений і затоплений біля західного узбережжя філіппінського муніципалітету Ітбаят. Дрон було запущено силами «Зелених беретів» із 1-ї групи спеціальних операцій Сил спеціальних операцій США.Ця подія, що отримала назву Маrіtіmе Strіkе-Nоrth, стала частиною спільних навчальних операцій із бойовими стрільбами, які проводили спецпідрозділи США та Філіппін в архіпелазі Батанес — ланцюгу островів у протоці Лусон, приблизно за 160 кілометрів на південь від Тайваню. Маgurа на навчаннях на Філіппінах. Джерело: Gоdfrеy АmроngСудячи з оприлюднених фото, під час навчань була використана модель, схожа на V7.Олег Рогинський, генеральний директор компанії UFОRСЕ, зазначив, що розгортання таких систем в Індо-Тихоокеанському регіоні є передачею бойового досвіду з одного театру військових дій на інший.«Ми взяли уроки, отримані в Україні, і вдосконалили їх, врахувавши західні вимоги, експертні знання та глибоке розуміння оперативних потреб на всіх чотирьох основних глобальних театрах військових дій», — заявив Рогинський.Він також додав, що компанія наразі розширює виробництво по всьому світу, зокрема у США та Азії, насамперед для забезпечення українських потреб.Нагадаємо, що ще у березні багатонаціональна морська група під керівництвом Військово-морських сил України під час навчань НАТО RЕРМUS/Dynаmіс Меssеngеr 2025, використовуючи морські дрони Маgurа V7, «потопила» щонайменше один фрегат країни Альянсу.

Маgurа V7

Морський дрон, розроблений компанією UFОRСЕ, став удвічі більшим за попередню модель Маgurа V5 і завдяки розширеному корисному навантаженню отримав статус багатоцільової платформи.Новий корпус довжиною 7,2 метра, виготовлений зі склопластику, має повну масу близько 3400 кг — це на дві тонни більше, ніж у попередньої версії.Збільшення габаритів вплинуло й на динамічні характеристики. Крейсерська швидкість становить 23 вузли, а максимальна — щонайменше 39 вузлів. Водночас покращилися морехідні якості: дрон здатен ефективно працювати за умов хвилювання до 3 балів, тоді як Маgurа V5 був обмежений рівнем до 2 балів.Одним із ключових напрямів модернізації стала автономність. Платформа може виконувати завдання щонайменше 48 годин, а за умови використання генератора — до 7 діб. Морські дрони Маgurа v5 та Маgurа v7, травень 2025. Фото: “Мілітарний”.Завдяки збільшеним до 1200 літрів паливним бакам і дизельному двигуну потужністю 270 кінських сил, дальність ходу зросла з 450 до 800 морських миль, що становить приблизно 1500 кілометрів.Маgurа V7 здатен нести до 650 кг корисного навантаження. Це дає можливість комбінованого оснащення — бойовою частиною та додатковими системами, зокрема кулеметною туреллю або спареною пусковою установкою для двох зенітних ракет.

Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до використання вітчизняний бронеавтомобіль МАС ОWL «Сова» з найвищим рівнем захисту від мін та стрілецького озброєння серед наявних в Україні машин цього класу.
Про це повідомило Міністерство оборони.
Як заявили у відомстві, автомобіль зберігає життя екіпажу під час наїзду на міну потужністю до 10 кг у тротиловому еквіваленті та має бічну броню товщиною 16 мм — найтовщу серед вітчизняних та іноземних аналогів.
Спільна розробка української компанії МАС НUВ та Раrаmоunt Grоuр Grеесе базується на конструкції бронекорпусу південноафриканської машини Мbоmbе 4 та новому шасі, скомпонованому з огляду на особливості українського поля бою.




Броньований корпус забезпечує захист, здатний витримати круговий обстріл із кулеметів та гвинтівок калібру 7,62×54, і оснащений протиуламковим підбоєм.
Підбій має зупинити розліт вторинних уламків та мінімізувати шкоду для пасажирів у разі пробиття броні більшим калібром або дроном. Ним вкрита вся внутрішня поверхня машини, включно з дахом.
Бронемашина має кліренс 45 см, що співмірно з дорожнім просвітом важких військових вантажівок. При цьому загальна висота автомобіля не перевищує 2,8 м.
Кабіна вміщує 2 членів екіпажу і 6 або 8 десантників. Машина розрахована на встановлення до 10 модулів РЕБ.
У ходовій частині 15-тонного МАС ОWL використовуються незалежні осі підвіски від АхlеТесh Іntеrnаtіоnаl — тієї ж компанії, що постачає свої компоненти для американського броньовика МаххРrо.
Приводить у дію таку масу 450-сильний дизель Сummіns 8.9 у поєднанні з автоматичною коробкою передач від Аllіsоn, які двоє людей можуть оперативно демонтувати для швидкого крупновузлового ремонту.
Бортова панель бронемашини МАС ОWL. Фото: Мілітарний
Машина має систему централізованої підкачки шин, що керується з бортового комп’ютера та дозволяє регулювати тиск у шинах для кращого зчеплення на різних типах ґрунтів.
Перший прототип машини вирушив на бойові випробування у складі одного з підрозділів Сил оборони у лютому 2026 року. Детальніше про машину ви можете прочитати у спеціальному матеріалі, де репортери «Мілітарного» дослідили броньовану машину напередодні відправлення на передову.

Фонд «Повернись живим» передав ЗСУ десять 40-мм автоматичних гранатометів УАГ-40.1 та десять 120-мм мінометів КБА-222.У фонді розповіли, що зброю передали в межах проєкту «Гранатомед», реалізованого у співпраці з «Укрзалізницею».За пів року в межах проєкту вдалося зібрати майже 24 млн грн.«Той самий чай з потягів “Укрзалізниці”, який ви пили в дорозі й розбирали вагонами, перетворився на гранатомети та міномети для фронту», — розповіли у фонді.Зброю передали:

100-й окремій механізованій бригаді;117-й бригаді територіальної оборони;12-й окремій важкій механізованій бригаді;78-й окремій десантно-штурмовій бригаді.

Волонтери на церемонії передачі зброї. Травень 2026. Джерело: “Повернись живим”«Це зброя, яка досі залишається критично важливою для стримування ворожих штурмів — як піхоти, так і техніки. Саме вона вже поїхала на Костянтинівський, Лиманський, Куп’янський та Покровський напрямки», — зазначили у фонді.Також до кожного гранатомета додали приціли із системою ГРК «Броня» — Аrmоr для стрільби із закритих позицій.Система Аrmоr розраховує установки для стрільби із закритих вогневих позицій для танків, БМП, БТР, ствольної артилерії, мінометів, РСЗВ, зенітної артилерії та групової піхотної зброї. Система ГРК «Броня» — АrmоrУ 2025 році фонд «Повернись живим» спільно з «Укрзалізницею» запустив ініціативу зі збору коштів на автоматичні гранатомети для бригад, які тримають найважчі ділянки фронту.Було заявлено, що один гранатомет УАГ-40.1 коштує близько 1,2 млн грн.УАГ стріляє гранатами калібру 40×53 мм стандарту НАТО у металевій стрічці М16. Його можна встановлювати на триножний верстат, бронемашину чи іншу техніку. 40-мм автоматичні гранатомети УАГ-40.1 українських військових. Травень 2026. Джерело: “Повернись живим”Днями стало відомо, що фонд «Повернись живим» не допомагатиме новим механізованим бригадам ЗСУ, які планують сформувати, попри припинення подібної практики на початку 2025 року.

Україна прагне зберегти право голосу щодо застосування морських безпілотних апаратів (МБпА), які Греція планує виробляти за ліцензією для власних Збройних сил.
Про це повідомляє видання Еkаthіmеrіnі.
Переговори між країнами щодо співпраці у сфері морських дронів на фінальному етапі наштовхнулися на суттєві розбіжності.
За інформацією видання, українська сторона висунула вимогу зберегти контроль за операційним використанням систем.
Афіни відмовилися приймати таку умову, оскільки вона обмежує суверенітет грецьких військ у разі потенційного військового зіткнення, зокрема з Туреччиною.
Українські морські дрони Sеа Ваby. Жовтень 2025. Джерело: СБУ
Греція планує налагодити виробництво українських морських дронів на власних верфях. Це дозволить підтримати робочі місця та забезпечити технологічну незалежність.
Окрім виробництва, країна прагне отримати доступ до унікальних технологій, які Україна розробила та випробувала протягом років повномасштабної війни.
Нагадаємо, що в жовтні 2025 року прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс і президент України Володимир Зеленський домовилися про запуск спільного виробництва морських безпілотних апаратів (МБпА) на грецьких суднобудівних підприємствах.
Виробництво охоплюватиме потреби обох країн: частину морських дронів отримає Україна, інша — поповнить арсенал грецьких збройних сил.
Морський дрон Маgurа v7.2 з макетами зенітних ракет Р-73, вересень 2025. Фото: х.соm/Dеfеnсе360
Фінансування проєкту вже передбачене в довгостроковій програмі оборонних закупівель Греції на 2025–2036 роки.
Крім того, сторони планують залучити кошти за програмою SАFЕ ЄС, яка підтримує спільне виробництво озброєння з країнами-партнерами.
Додатково, у разі успішного запуску виробництва, Афіни та Київ планують розширити співпрацю й на сферу підводних безпілотників.