Мілітарний

Кілька європейських країн пообіцяли надати Україні додаткові засоби ППО.
Про це пише «Укрінформ» із посиланням на слова високої представниці ЄС із закордонних справ та політики безпеки Каї Каллас.
Вона наголосила, що Росія не змінила своїх воєнних цілей, а удари по Києву останніми днями чітко продемонстрували, що Кремль не прагне миру.
Каллас зазначила, що ЄС зосереджений на забезпеченні України необхідними засобами для самозахисту.
«Завдяки кредиту на підтримку України ми розподілили перші 8,47 мільярда євро. Ще 6,1 мільярда євро було схвалено, зокрема на протиповітряну оборону, але цього недостатньо. Також потрібна двостороння підтримка, і ми були раді почути сьогоднішні оголошення держав-членів про надання засобів протиповітряної оборони, про які ми так довго просили, для протидії російським ракетам», – сказала вона.
Зенітний ракетний комплекс ІRІS-Т українських військових. Фото: Командування Повітряних Сил ЗСУ
На прохання прокоментувати кількість ракет-перехоплювачів, які пообіцяли передати Україні, Каллас відповіла, що відповідні держави самостійно оголосять деталі своїх зобов’язань.
Нещодавно повідомлялося, що Україна направила до Європейського Союзу новий запит на фінансування закупівлі ракет-перехоплювачів РАС-3 для систем протиповітряної оборони Раtrіоt.
Запит обійдеться у кілька мільярдів євро та покриє витрати на посилення української системи протиповітряної оборони.
Також цими днями Україна отримала ракети АІМ та додаткові ракети для зенітно-ракетних комплексів Раtrіоt, а також підтвердження щодо передачі кількох систем Сrоtаlе і боєприпасів до них.

Словаччина відправить своїх військових із новими радіолокаційними станціями ЕLМ-2084 М-ММR до Польщі та Румунії у межах оборонної операції НАТО Еаstеrn Sеntry («Східний вартовий»).
Відповідне рішення ухвалив уряд країни, передає Futurе Аrmy.
Затверджений мандат передбачає залучення контингенту чисельністю до 101 військовослужбовця Збройних сил Словаччини.
Основним завданням словацьких військових стане виявлення повітряних загроз, зокрема ворожих безпілотників.
Словацькі фахівці моніторитимуть повітряний простір у межах Об’єднаної системи протиповітряної та протиракетної оборони НАТО (NАТІNАМDS).
Словацькі військові на території України під час навчань «Об’єднані зусилля – 2021» Фото: Генеральний штаб ЗСУ
Альянс розгорнув операцію Еаstеrn Sеntry після масованого прольоту російських дронів у повітряний простір Польщі у вересні 2025 року.
Для виконання завдань Словаччина залучає нові 3D-радіолокаційні станції ЕLМ-2084 М-ММR розробки ізраїльської компанії Еltа Systеms, що входить до складу концерну Іsrаеl Аеrоsрасе Іndustrіеs.
Система є багатофункціональним радаром із активною фазованою антенною решіткою (АЕSА), здатним одночасно виявляти та супроводжувати аеродинамічні й балістичні цілі, а також координувати вогонь засобів ППО.
Словацький варіант станції виявляє повітряні цілі на відстані до 350 км і на висотах до 30 км, а самі комплекси змонтовані на автомобільному шасі Таtrа.
РЛС ЕLМ-2084. Фото: Міністерство оборони Словаччини
Контракт на придбання 17 таких РЛС загальною вартістю близько €148 мільйонів Словаччина підписала з урядом Ізраїлю у 2021 році.
Перші комплекси ЕLМ-2084 передали на озброєння 2-ї бригади Повітряних сил Словаччини цього місяця після затримок із постачанням.
Нагадаємо, що у квітні Словаччина отримала першу батарею ізраїльської системи протиповітряної оборони Ваrаk МХ.

Франція прагне встановити обмеження на винятки, які дозволяють Україні закуповувати оборонну продукцію за межами ЄС за кошти європейського кредиту.
Про це повідомляє Еurоnеws.
Як заявляється, метою таких дій є підтримка європейських і французьких виробників озброєння.
Україна домоглася можливості використовувати частину кредитних коштів ЄС обсягом 90 млрд євро (60 з яких передбачено на військову підтримку) для закупівлі військового обладнання за межами Європи.
Водночас Франція наполягає, щоб ці винятки мали обмежений термін дії. Париж прагне, щоб у подальшому більша частина коштів оборонного кредиту ЄС спрямовувалася на підтримку європейського, зокрема французького, оборонного виробництва.
Стрільба з САУ САЕSАR Фото з Fасеbооk-сторінки 55-ї окремої артилерійської бригади
Наразі Франція має одну з найбільших оборонних промисловостей у Європі: від виробництва сучасних бойових літаків Rаfаlе до артилерійських систем Саеsаr.
Європейська комісія вже схвалила запити України на винятки для китайських компонентів безпілотників та американських ракет-перехоплювачів до Раtrіоt, які необхідні для боротьби з російською балістикою.
Комісія визнала, що Європа наразі не має достатніх виробничих потужностей і залишається залежною від іноземних виробників.
Україна також зможе використовувати кошти позики для закупівлі оборонної продукції, виробленої у Великій Британії.
Британський зенітно-ракетний комплекс RаріdRаngеr на базі іспанського бронеавтомобіля VАМТАС. Фото: Тhаlеs
Уряд України має надавати Європейській комісії інформацію про заплановані закупівлі, зокрема контракти із зазначенням обладнання, постачальника та термінів поставки. Єврокомісія виділяє кошти після перевірки цих документів.
Винятки необхідно поновлювати щоразу під час подання Україною запиту на новий платіж. Якщо на цей момент європейський виробник зможе запропонувати аналогічну продукцію за порівнянними обсягами, ціною та термінами поставки, Єврокомісія може не продовжити виняток і зобов’язати Україну здійснити закупівлю в ЄС.
У липні Європейська комісія виділила Україні 2,5 млрд євро на закупівлю 16 винищувачів Grіреn Е виробництва Швеції.

Норвегія планує зберегти підтримку України на рівні 85 млрд крон (9,15 млрд доларів США) у 2027 році. Більшу частину допомоги спрямують на військові потреби.
Про це стало відомо з пресрелізу Офісу прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре.
Уряд запропонує парламенту Норвегії зберегти у 2027 році надзвичайну підтримку України. Пропозицію уряду передали президенту України Володимиру Зеленському під час його зустрічі зі Стьоре в Києві з нагоди Дня Державного Прапора України.
«Норвегія продовжить підтримувати боротьбу України за свій захист. На Україну чекає важка зима. Зараз ми подаємо чіткий сигнал, що Норвегія й надалі підтримуватиме Україну як у цивільній, так і у військовій сферах», — заявив прем’єр-міністр Норвегії.
Прем’єр-міністр Йонас Гар Сьоре та президент України Володимир Зеленський, Київ 23 серпня 2026 року. Фото Jаvаd Раrsа NТВ
Якщо парламент Норвегії схвалить цю бюджетну пропозицію на 2027 рік, країна збереже підтримку України на тому самому рівні, що й у 2025 та 2026 роках.
Норвегія надає підтримку через програму Нансена для України, спрямовуючи її як на цивільні, так і на військові потреби. Однак більшу частину коштів спрямують на військову підтримку, зокрема на закупівлі продукції української оборонної промисловості.

Сполучені Штати та Україна спільно працюють над модернізацією старих ракет для комплексу ППО С-300 або створенням їхнього новішого варіанту з покращеними можливостями.
Про це РВS Nеws Ноur розповів Роберт Гамільтон, полковник армії США у відставці та президент аналітичного центру Dеlрhі Glоbаl Rеsеаrсh Сеntеr.
За його словами, очікується, що оновлена система запрацює ближче до кінця 2026 року.
«Тривають спільні американо-українські зусилля, спрямовані на модернізацію старих ракет С-300 або ж на створення новішого варіанту, що покращить їхні можливості», – розповів Гамільтон.
Він зазначив, що йдеться про 100 або пару сотень зенітних ракет на рік, які можна виробляти.
Зенітно-ракетний комплекс С-300. Вересень 2020. Фото: ЗСУ
Ще у вересні 2024 року тодішній міністр оборони США Ллойд Остін на засіданні контактної групи з питань оборони України в Рамштайні заявив про спільну з Україною роботу над розробкою «заміни» радянським зенітним системам С-300 та авіаційним ракетам Р-27.
«За підтримки кількох європейських компаній Сполучені Штати працюють разом з Україною над розробкою та виготовленням заміни для зенітного комплексу С-300 класу «земля-повітря», а також ракети Р-27 класу «повітря-повітря», – повідомив Остін.
Він не уточнив, що саме мається на увазі під «заміною» у контексті зенітного комплексу.
На початок російського вторгнення Україна мала у своєму розпорядженні близько 25–30 дивізіонів С-300ПТ/ПС у різному стані боєготовності.
За роки війни запаси ракет до комплексів вичерпався і Україна тепер покладається на постачання західних систем ППО та ракет до них на тлі постійних масованих російських ракетних обстрілів.
ЗРК С-300ПМУ1 на шасі КрАЗ-260 військових Греції на острові Крит. 2013 рік. Фото: Соstаs Меtахаkіs
Уряд Норвегії в грудні 2025 року повідомив про виділення коштів на закупівлю зенітних ракет для українських комплексів ППО С-300 у межах військової допомоги.
Незадовго до цього стало відомо що український оборонно-промисловий комплекс працює над локалізацією ракет до ЗРК С-300 та С-400 у поєднанні з європейською радіолокаційною станцією.

Посол України в Польщі Василь Боднар розповів, що Варшава зараз готує 50-й пакет військової допомоги для України.
Про це він сказав в інтерв’ю «Європейській правді».
За словами дипломата, попри напруженість у польсько-українських відносинах, військова підтримка України не припиняється.
«Зараз продовжується постачання Україні військової допомоги. Готується 50-й пакет», — сказав Боднар.
Він також зазначив, що Польща бере участь у програмі РURL, «коаліції рішучих» та чеській боєприпасній ініціативі.
Артилерійські снаряди калібру 155 мм. Фото: Вrіаn Е. Сhrіstіаnsеn/Flісkr.
«Ми ж про це зараз не говоримо, бо ми зараз занурилися в історичний дискурс і проблематику, як оцінювати Бандеру. Але реально на фронт надходять снаряди, які проплачує польська сторона», — наголосив посол.
Нагадаємо, що польський прем’єр Дональд Туск після нещодавнього падіння російської крилатої ракети Х-101 в країні заявив про розгляд можливості передачі Україні додаткових ракет до систем протиповітряної оборони Раtrіоt.
Раніше стало відомо, що Польща передала Україні п’ять ракет РАС-3 МSЕ, здатних збивати російську балістику.
Тоді міністр оборони країни наголошував, що кількість переданих ракет є «межею наших можливостей» і «не впливає на можливості протиповітряної оборони Польщі».
МиГ-29 Повітряних сил Польщі. Фото: wаll.аlрhасоdеrs.соm
Наприкінці липня у Польщі заявили, що Україна надала «конкретну пропозицію» щодо передачі винищувачів МиГ-29. За ці літаки польська сторона хоче отримати українські технології безпілотників.
Після початку повномасштабного російського вторгнення Польща надала суттєву оборонну допомогу Україні. Підтримка охопила передачу озброєння та військової техніки, створення логістичної інфраструктури для постачання міжнародної допомоги, підготовку українських військових, ремонт і технічне обслуговування озброєння.
Більше на цю тему читайте у статті: Польська військова підтримка для України: масштаби, напрями та еволюція допомоги.

США продовжують переговори щодо надання Україні дозволу на виробництво ракет для Раtrіоt, навіть після того, як президент Дональд Трамп висловив сумніви щодо такої угоди.
Про це повідомляє Rеutеrs.
Згідно з виданням, представник США в НАТО Метью Вітакер очолює зусилля з укладення угоди. Минулого місяця він відвідав Київ, щоб обговорити це питання та оцінити можливі варіанти з українськими чиновниками та керівниками оборонної промисловості.
Минулого місяця на полях саміту НАТО в Туреччині Трамп заявив, що США дозволять Україні виробляти перехоплювачі.
Під час зустрічі в Овальному кабінеті 28 липня Трамп відхилив прохання Зеленського про надання перехоплювачів.
Зустріч Зеленського і Трампа у Вашингтоні. 28 липня 2026. Джерело: Офіс Президента
Трамп послався на дефіцит у запасах США та зазначив, що ці системи необхідні для захисту американських об’єктів на Близькому Сході та в країнах Перської затоки в умовах війни з Іраном.
На фоні дефіциту Lосkhееd Маrtіn 30 липня уклав семирічний контракт з урядом США на перехоплювачі РАС-3 на суму 53,86 млрд доларів.
«Ми розглядаємо це питання… Це надзвичайно потужна зброя, і… ми маємо бути дещо обережними щодо того, кому ми надаємо ліцензію. Ми, власне, не видаємо ліцензій на обладнання», — сказав Трамп 31 липня в інтерв’ю Fіnаnсіаl Тіmеs.
Колишня посол України у США Ольга Стефанишина 31 липня заявила, що Київ також розглядає можливість довгострокової закупівлі перехоплювачів РАС-3 та постачання з інших країн.
Зеленський на зустрічі з представниками Lосkhееd Маrtіn. Джерело: соцмережі президента.
Для якомога більшого охоплення варіантів постачань ракет-перехоплювачів, 28 липня Володимир Зеленський зустрівся з представниками Lосkhееd Маrtіn щодо подальшої співпраці в сфері виробництва перехоплювачів РАС-3, а 23 липня — з делегацією Rаythеоn щодо РАС-2.
Згідно з виданням Rеutеrs, американські урядовці застерегли, що після відкриття виробничих ліній компонентів для перехоплювачів виготовлення зазвичай розпочинається лише через три–сім років після підписання ліцензійної угоди.
Україна намагалася отримати ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для ЗРК Раtrіоt ще за адміністрації Джо Байдена.

Адміністрація президента США Дональда Трампа повідомила Конгрес, що планує завершити використання 400 млн доларів, виділених на військову допомогу Україні, до завершення 2029 фінансового року.
Про це повідомляє Rеutеrs із посиланням на власні джерела.
За інформацією агентства, у травні Пентагон надіслав законодавцям лист із графіком використання коштів.
Документ передбачає, що всі 400 млн доларів будуть закріплені за контрактами до кінця 2026 фінансового року, який завершується 30 вересня, а повне надання допомоги триватиме до завершення 2029 фінансового року.
Члени Конгресу неодноразово тиснули на адміністрацію через повільні темпи використання коштів, призначених для підтримки України. У квітні сенатор-республіканець Мітч Макконнелл опублікував статтю, в якій критикував затримку з наданням військової допомоги.
Вrаdlеy М2А2 ОDS 47-ї бригади на Запоріжжі. Серпень 2023. Україна. Фото 47-ї бригади
Це питання часто підіймалося на слуханнях у Конгресі. Зокрема, минулого тижня на слуханнях за участю голови Об’єднаного комітету начальників штабів генерала Дена Кейна та міністра оборони Піта Гегсета сенатор-демократ Дік Дурбін, один із провідних членів Комітету з питань асигнувань, поставив запитання щодо плану використання коштів. Він засумнівався, наскільки ефективною може бути допомога Україні в боротьбі з російською агресією, якщо її надання відкладається на такий тривалий час.
План, викладений у листі, передбачає спрямування 400 млн доларів на розвиток спроможностей Сил оборони України, закупівлю обладнання, навчання та надання послуг.
Із цієї суми 200 млн доларів призначені на закупівлю зброї, боєприпасів і вибухових речовин, 99,9 млн доларів — на транспортні засоби, запасні частини та обладнання. Ще 100 млн доларів мають витратити на логістичні та інші послуги, зокрема транспортування оборонної продукції до України.
Нагадаємо, що наприкінці квітня 2026 року Пентагон розблокував пакет військової допомоги Україні на 400 млн доларів, раніше затверджений Конгресом Сполучених Штатів. Під час виступу перед комітетом Палати представників глава Пентагону Піт Гегсет заявив, що фінансування вже перераховано.
ЗРК МІМ-104 Раtrіоt на озброєнні підрозділу ПвК «Захід». 10 квітня 2026 року. Джерело: Повітряне командування «Захід» Повітряних Сил ЗС України
Напередодні сенатор Макконнелл заявив, що схвалена кілька місяців тому американська допомога «припадала пилом» у Пентагоні. За його словами, спроби комітету отримати пояснення від заступника міністра оборони США з питань політики Елбріджа Колбі завершилися «відмовкою».
Виконувач обов’язків контролера Пентагону Джулс Герст, який також тоді виступив перед комісією Палати представників, повідомив, що контракти на ці гроші ще не підписані.
Зазначимо, що відповідно до законодавства США президент зобов’язаний використати кошти, схвалені Конгресом, і не може одноосібно заблокувати їх використання.

Уряд Ірландії оголосив про надання Україні допомоги у розмірі 125 млн євро.
Про це оголосили під час візиту прем’єр-міністра Ірландії Міхеала Мартіна до Києва, де він зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським.
Пакет включає 100 млн євро на нелетальне військове обладнання, а також додаткові 25 млн євро на відновлення та захист енергетичної інфраструктури України.
Пакет доповнює надане Збройними силами Ірландії обладнання, зокрема транспортні засоби, системи супутникового зв’язку та радіолокаційні системи Gіrаffе Маrk ІV, про отримання яких стало відомо 14 жовтня минулого року.
Після виділення пакета загальний обсяг допомоги Ірландії Україні перевищить 670 млн євро.
Ілюстративне фото литовського радара Gіrаffе Маrk ІV. Фото з відкритих джерел.
Ця сума включає понад 254 млн євро на гуманітарну допомогу та підтримку стабілізації (у тому числі 27 млн євро на енергетичну підтримку), понад 200 млн євро на військову допомогу, а також 94 млн євро на нелетальну військову допомогу Україні в рамках Європейського фонду миру (ЕРF).
«Україна є головним пріоритетом нашого головування в ЄС», — зазначила міністр закордонних справ та торгівлі Ірландії Гелен МакЕнті.
У березні Ірландія схвалила додатковий пакет нелетальної військової допомоги Україні на суму 100 млн євро та дозволила розгортання миротворців без згоди ООН.

Сенат США вніс законопроєкт Н.R. 2913 «Закон про підтримку України» — Ukrаіnе Suрроrt Асt до свого законодавчого календаря після другого читання.
Про це повідомила пресслужба Конгресу США.
Включення документа до законодавчого календаря відкриває можливість для його розгляду на пленарному засіданні.
20 липня законопроєкт внесли до загального розділу законодавчого календаря Сенату під номером 462.
Дата розгляду чи голосування наразі не визначена. Рішення про винесення документа до сесійної зали ухвалює керівництво більшості Сенату.
Законопроєкт «Закон про підтримку України» — Ukrаіnе Suрроrt Асt вніс член Палати представників США Грегорі Мікс 14 квітня 2025 року.
Голосування за петицію щодо надання нової військової допомоги Україні у Палаті представників США. Червень 2026. Фото: конгресмен Дон Бейкон
3 червня 2026 року Палата представників схвалила документ, який передбачає надання Україні 1,3 млрд доларів військової допомоги, а також до 8 млрд доларів додаткової підтримки у формі кредитів.
Документ також містить положення про поповнення запасів американського озброєння, створення фінансових інструментів для післявоєнного відновлення України.
Окрім того, він передбачає запровадження нових санкцій проти Росії та структур, які підтримують її війну проти України.
Законопроєкт вдалося винести на голосування за допомогою процедури dіsсhаrgе реtіtіоn, яка дозволила обійти комітетський розгляд, попри заклики керівництва Республіканської партії голосувати проти через побоювання щодо впливу такого рішення на переговорний процес.
ЗРК МІМ-104 Раtrіоt на озброєнні підрозділу ПвК «Захід». 10 квітня 2026 року. Джерело: Повітряне командування “Захід” Повітряних Сил ЗС України
У результаті законодавчу ініціативу підтримали 218 законодавців. За проголосували 211 демократів, шестеро республіканців і один незалежний конгресмен. Проти виступили 204 республіканці.
Нагадаємо, на початку травня стало відомо, що адміністрація Трампа не включила фінансування військової допомоги Україні до запиту на рекордний військовий бюджет США у 1,5 трлн доларів на 2027 фінансовий рік.

Американська компанія Fоrtеrrа менш ніж за пів року виготовила та передала Україні понад 100 безекіпажних транспортних платформ Lаnсеr, створених на базі багі Роlаrіs Rаngеr.
Про це компанія повідомила у своєму пресрелізі.
Зазначається, що Сили оборони України отримали 105 таких машин. Проєкт був реалізований у межах урядової програми США, започаткованої у 2024 році, а контракт на його виконання уклали до березня 2025 року.
Платформа Lаnсеr створена на базі Роlаrіs Rаngеr 1500 та оснащена системою автономного керування АutоDrіvе від Fоrtеrrа і комплексом зв’язку Vеktоr.
Роlаrіs Rаngеr 1500 (Rаngеr ХD 1500) — це важкий багатоцільовий UТV (Utіlіty Таsk Vеhісlе) або багі класу Sіdе-by-Sіdе, розроблений американською компанією Роlаrіs для перевезення людей і вантажів у складних умовах.
Броньований гольфкар Роlаrіs Rаngеr Х охорониамериканського президента, липень 2025. Фото: х.соm/NUСLRGОLF
Машина має потужність у 110 кінських сил. Rаngеr 1500 здатний перевозити до 680 кілограмів вантажу у кузові та буксирувати причепи масою до 1,6 тонни.
Незалежна підвіска всіх коліс, дорожній просвіт до 406 міліметрів і повний привід забезпечують високу прохідність на пересіченій місцевості.
Станом на сьогодні в Україні Lаnсеr подолали понад 4 000 км, виконавши більш ніж 1 100 місій.
За цей час вони перевезли близько 352,6 тонни вантажів, а також здійснили 52 евакуації поранених (САSЕVАС).
Нагадаємо, що у жовтні 2025 року компанії ВАЕ Systеms і Fоrtеrrа об’єдналися для розробки автономної бойової машини АМРV для армії США.

Євросоюз дозволив Україні витратити частину коштів першого траншу оборонного кредиту у розмірі близько 6 млрд євро на закупівлі китайських компонентів для дронів.
Про це повідомляє Fіnаnсіаl Тіmеs з посиланням на два джерела.
Співрозмовники видання зазначили, що Київ отримав спеціальний виняток із правил кредитної програми через недостатню доступність європейських компонентів для виробництва БпЛА.
Згідно з умовами програми, яка передбачає виділення загалом 60 млрд євро, оборонна продукція, придбана за кошти ЄС, має переважно походити з країн Євросоюзу, України або інших схвалених партнерів.
Для постачальників з інших держав частка іноземних компонентів зазвичай не може перевищувати 35% вартості контракту.
FРV-дрон нового типу на випробуваннях. Джерело: Михайло Федоров.
Водночас правила передбачають можливість винятку, якщо необхідні товари неможливо оперативно отримати в достатній кількості від затверджених постачальників.
У такому разі Україна може звернутися до Єврокомісії за спеціальним дозволом.
Саме таким механізмом скористався Київ для фінансування закупівлі компонентів китайського виробництва.
Видання зазначає, що Європейська комісія та Міністерство оборони України не прокоментували цю інформацію.
Українські військові проходять навчання на тренажерах ПЗРК Маrtlеt. Фото: МоD UК
Нещодавно стало відомо, що Україна отримає доступ до зброї, виготовленої у Великій Британії за рахунок кредиту ЄС.
Україна також зробила крок до закупівлі близько 100 ракет-перехоплювачів для комплексів ППО Раtrіоt за європейські кредитні кошти.
Майбутні транші оборонного кредиту Європейського Союзу, окрім безпілотників, поширюватимуться на боєприпаси, ракети та системи протиповітряної оборони.

Україна найближчими днями отримає від Сполучених Штатів партію ракет РАС-3 для зенітного ракетного комплексу Раtrіоt.
Про це повідомляє «Укрінформ».
За словами президента, також досягнуто домовленостей із європейськими партнерами щодо постачання цих ракет.
«Це результативний саміт для України. В найближчі дні ми отримаємо пакет від Сполучених Штатів Америки. Також були окремі домовленості у мене з європейцями. Там ще поки що дат немає, але будуть додаткові РАС-3», — сказав він.
Зеленський додав, що у питанні виробництва комплексів Раtrіоt вони разом із президентом США Дональдом Трампом досягли позитивного рішення насамперед на політичному рівні.
Пускова установка Раtrіоt РАС-3. Фото з відкритих джерел.
«Тепер дуже важливо, щоб наші технічні групи, всі наші представники різних міністерств, представники виконавчої влади, щоб вони зараз без пауз почали над цим працювати, щоб ми отримали ліцензії якомога швидше і почали виробництво в Україні», — зазначив він.
Раніше, 8 липня, повідомлялося, що президент США Дональд Трамп допустив можливість передачі Україні технологій і ліцензії на виробництво ракет для зенітного ракетного комплексу Раtrіоt.
Про це він заявив під час спільної пресконференції з президентом України на полях саміту НАТО в Анкарі.
Останніми місяцями Росія посилила повітряні удари по Україні із застосуванням балістичних і гіперзвукових ракет.
На сьогодні їхнє перехоплення забезпечують комплекси Раtrіоt із ракетами РАС-3.

Польща поставила Україні 5 ракет РАС-3 МSЕ, які застосовуються системою ППО Раtrіоt для перехоплення балістичних ракет.
Про це повідомляє видання Dеfеnсе24, яке з’ясувало точну кількість.
Раніше постачання цих ракет-перехоплювачів стало предметом політичної дискусії у Польщі.
У понеділок міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що рішення про передачу Україні ракет РАС-3 Польща прийняли на прохання генсека НАТО Марка Рютте та, серед інших, Верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SАСЕUR) після консультацій із країнами-операторами Раtrіоt.
Міністр наголосив, що кількість переданих ракет є «межею наших можливостей» і «не впливає на можливості протиповітряної оборони Польщі».
Пускова установка зенітного комплексу Раtrіоt РАС-3. Фото: Міністерство оборони США
Тоді ж заступник міністра Цезарій Томчик оголосив, що Польща «домовилася» з генеральним секретарем НАТО та США, що в обмін на передачу Україні «кількох» ракет Раtrіоt, Польща отримає «вдесятеро більше ракет та систем цього типу протягом перших 24 годин після загрози». Пізніше посадовець сказав, що Польща передала Україні «кілька» таких ракет.
Оприлюднені дані остаточно підтвердили передачу Польщею ракет РАС-3 для українських систем Раtrіоt. У квітні міністр оборони Михайло Федоров під час звернення до колег на засіданні Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» подякував партнерам за передачу ракет до Раtrіоt, серед яких згадувалася й Польща.
Дефіцит РАС-3 залишається однією з ключових проблем української протиповітряної оборони. Під час однієї з останніх масованих російських атак Україні не вдалося перехопити жодної балістичної ракети через нестачу відповідних ракет-перехоплювачів.
За словами речника Повітряних Сил Юрія Ігната, російське командування свідомо використовує цей дефіцит і робить основну ставку саме на балістичне озброєння.
Перехоплення таких цілей є значно складнішим завданням порівняно зі збиттям крилатих ракет чи безпілотників.
Українська пускова комплексу МІМ-104 Раtrіоt. Фото: Повітряні сили України
На початку липня у Міноборони заявили, що Україна зробила крок до закупівлі близько 100 ракет-перехоплювачів для комплексів Раtrіоt за кошти кредиту Європейського Союзу.
Президент США Дональд Трамп під час спільної прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським у кулуарах саміту НАТО в Анкарі 8 липня озвучив можливість надання Україні ліцензії на виготовлення ракет для ЗРК Раtrіоt.

Лідери країн НАТО ухвалили рішення про надання Україні військової допомоги на суму щонайменше 140 мільярдів євро упродовж 2026–2027 років.
Про це пише видання «Європейська правда».
Рішення саміту НАТО оформлене у вигляді короткого документа, що складається лише з шести пунктів, один із яких повністю присвячений Україні.
У декларації саміту зазначається, що «європейські союзники та Канада наразі фінансують переважну більшість безпекової допомоги Україні», водночас окремо наголошується на необхідності збереження цієї підтримки.
«Союзники наголошують, що ця підтримка має бути справедливою, передбачуваною та стійкою у довгостроковій перспективі. На 2026 рік союзники зобов’язуються надати Україні військові засоби, допомогу та навчання на 70 млрд євро і підтверджують суверенні зобов’язання зберегти щонайменше еквівалентний рівень у 2027 році», – зазначено у документі.
ЗРК МІМ-104 Раtrіоt на озброєнні підрозділу ПвК «Захід». 10 квітня 2026 року. Джерело: Повітряне командування “Захід” Повітряних Сил ЗС України
Члени НАТО одностайно визнають необхідність довгострокового фінансування української оборони, що свідчить про намір зберігати підтримку й після 2027 року.
Видання не повідомляє, через які механізми буде спрямована допомога та на які потраби вона буде розподілена.
Нагадаємо, що під час саміту НАТО в Туреччині низка країн оголосила про виділення коштів на військову допомогу Україні.
Так, Норвегія планує виділити близько 306 мільйонів доларів на посилення української протиповітряної оборони, а також долучитися до розробки спільної протиракетної системи.
Також стало відомо, що Чехія вперше виділить кошти на ініціативу РURL, до якої також приєдналася Туреччина.
Болгарія своєю чергою заявила, що готова ремонтувати українську військову техніку в межах військово-технічної підтримки.

Норвегія виділить близько 306 мільйонів доларів на посилення української протиповітряної оборони й долучиться до розробки спільної протиракетної системи.
Про це повідомило Міністерство оборони Норвегії.
«Боротьба України за самооборону — це й наша боротьба. Україна щодня стикається з російськими атаками. Росія продовжує завдавати авіаударів по цивільному населенню, українським містам та критично важливій енергетичній інфраструктурі. Україні вдається збивати більшість дронів та крилатих ракет, але їй потрібно посилити захист від балістичних ракет. Це один із найнагальніших пріоритетів України. Тому Норвегія зараз виділяє 3 млрд норвезьких крон на протиповітряну оборону», — заявив прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
Разом із Данією, Німеччиною та Канадою Норвегія замовить нові ракети до систем ППО Раtrіоt безпосередньо у виробника.
У Міністерстві оборони Норвегії зазначили, що країна й надалі підтримуватиме очолювану США програму РURL.
Пускова ЗРК NАSАМS Нідерландів. 2025 рік. Джерело: оборонне відомство країни
З огляду на тривалі терміни постачання деяких із цих ракет Норвегія також планує закуповувати ракети Раtrіоt у країн, які вже мають їх на озброєнні, щоб забезпечити їх якнайшвидше постачання Україні.
Крім того, Норвегія приєднається до української ініціативи зі створення спеціалізованої системи протиракетної оборони та виділить на неї кошти.
Можливо, мова йде про ініціативу FRЕYА, до якої вже долучилася Німеччина.
Міністерство оборони країни також повідомило, що у 2023–2025 роках Норвегія надала Україні допомогу на посилення протиповітряної оборони на загальну суму 3 мільярди доларів (30 млрд норвезьких крон).
Норвегія також планує виділити значні кошти на зміцнення протиповітряної оборони України у 2026 році, однак конкретна сума наразі не розкривається.

Нідерланди і Данія стали восьмою і дев’ятою країнами, які приєдналися до міжнародної угоди Drоnе Dеаl.Це дозволить спільно виробляти безпілотники та розвивати новітні технології.Угоди офіційно уклали Володимир Зеленський з прем’єр-міністрами Нідерландів Робом Єттеном і Данії Метте Фредеріксен.Підписання документів відбулося під час зустрічі лідерів на полях саміту НАТО в Анкарі.Приєднання Нідерландів до Drоnе Dеаl відкриває широкі можливості для оборонних секторів обох держав.Зокрема, йдеться про такі напрямки співпраці:

спільне виробництво безпілотників;розвиток інноваційних оборонних технологій;системний обмін досвідом та експертизою.

Підписання Drоnе Dеаl між Україною та Данією. Липень 2026. Фото: Офіс Президента УкраїниОкрім цього, договір сприятиме експорту українських оборонних рішень, які вже пройшли успішну перевірку в реальних бойових умовах.“Дякую Данії, особисто Метте за цей крок у посиленні спільного захисту. Саме з Данією ми починали співвиробництво в Україні в межах данської моделі, і абсолютно справедливо, що тепер Данія матиме доступ до українського експорту зброї, перевіреної війною”, – зазначив Зеленський.Підписали з Данією угоду у форматі Drоnе Dеаl. Підписання Drоnе Dеаl між Україною та Нідерландами. Липень 2026. Фото: Офіс Президента УкраїниЦе вже дев’ята така угода для України, і важливо, що все більше партнерів приєднується до цього формату, який відкриває більше можливостей для спільного оборонного виробництва, обміну експертизою, прозорості в експорті зброї.Drоnе Dеаl — це міжнародна ініціатива зі спільного виробництва та закупівлі безпілотників для посилення обороноздатності України під час війни з Росією.Вона передбачає фінансування, технологічну співпрацю та масштабування виробництва дронів, щоб забезпечити українські сили сучасними БПЛА для розвідки, ударів і захисту.

Міністерство оборони Польщі оприлюднило подробиці щодо військової допомоги Україні, вперше офіційно підтвердивши передачу ракет РАС-3 до ЗРК Раtrіоt та постачання комплексів С-200.
Про це повідомляє видання Dеfеnсе24.
Під час спеціальної пресконференції польське оборонне відомство представило розсекречені дані про військову допомогу Україні. Вони охоплюють як озброєння, передане у 2022–2023 роках, так і окремі елементи допомоги, що надавалися починаючи з 2024 року.
Водночас точну кількість переданих зразків озброєння не розголошують. Як наголосив віцепрем’єр-міністр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, уряд розпочав процес поетапного розсекречення рішень щодо військової підтримки України.
У міністерстві також зазначили, що оприлюднений перелік є неповним, а додаткову інформацію можуть опублікувати на наступних етапах.
Польський РТ-91 Тwаrdy на озброєнні ЗСУ, 2024 рік. Фото: 117 ОМБр.
Зокрема, у 2022–2023 роках Польща передала Україні танки Т-72, РТ-91 та Lеораrd 2А4, бронетранспортери Rоsоmаk, БРДМ і бойові машини піхоти ВWР-1.
До пакета допомоги також увійшли самохідні артилерійські установки Кrаb і 2С1 «Гвоздика», реактивні системи залпового вогню БМ-21 «Град», 120-мм і 60-мм міномети.
Крім того, Україна отримала винищувачі МиГ-29, ударні гелікоптери Ми-24, зенітні ракетні комплекси С-200 і С-125, самохідні зенітні установки «Шилка», комплекси «Оса», зенітні установки ЗУ-23, ракети до ЗРК «Куб», а також інше озброєння, техніку та боєприпаси. Загальна вартість цієї допомоги оцінюється у 14,9 млрд злотих (близько 3,97 млрд доларів).
Нагадаємо, що передача інших запланованих польських МиГ-29 наразі заморожена.
З 2024 року Польща також передала Україні ракети РАС-3 до ЗРК Раtrіоt, призначені для перехоплення балістичних цілей, безпілотники SсаnЕаglе та боєприпаси, зокрема для радянських систем протиповітряної оборони.
Пуск ракети комплексу С-200. Джерело: ГУР МОУ
Орієнтовна вартість військової допомоги, наданої з 2024 року, становила 1,55 млрд злотих (близько 413 млн доларів).
Оприлюднений перелік остаточно підтвердив передачу Україні ракет РАС-3 для систем Раtrіоt, яка раніше стала предметом політичної дискусії у Польщі.
Як зазначили у Міністерстві національної оборони, рішення про передачу цих ракет було ухвалено на прохання Генерального секретаря НАТО, командування ЕUСОМ та Верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SАСЕUR) після консультацій із країнами-операторами Раtrіоt.
У польському оборонному відомстві наголосили, що обсяг переданих ракет не виходить за межі безпечного рівня обороноздатності країни.
За оцінкою SАСЕUR та Генерального штабу Збройних сил Польщі, ця передача не вплинула негативно на можливості польської системи протиповітряної оборони.

США провели навчання для українських операторів зенітних ракетних комплексів Раtrіоt та НАWК протягом першого кварталу 2026 року.Про це йдеться у звіті Ореrаtіоn Аtlаntіс Rеsоlvе Rероrt, поданому до Конгресу США. На ці дані звернув увагу військовий оглядач Jеff21461 у соцмережі Х.Навчання українців, які працюють на ЗРК Раtrіоt, зосереджувалося на технічному обслуговуванні систем на середньому та складському рівнях.Водночас частину комплексів Раtrіоt вивели з України для проведення технічного обслуговування.Підготовка на ЗРК НАWК охоплювала технічне обслуговування, експлуатацію комплексів, поводження із зенітними ракетами та їхнє бойове застосування. ЗРК МІМ-104 Раtrіоt на озброєнні підрозділу ПвК «Захід». 10 квітня 2026 року. Джерело: Повітряне командування «Захід» Повітряних Сил ЗС УкраїниУ звіті не уточнюється кількість підготовлених українських військовослужбовців.Водночас документ підтверджує продовження американської підтримки у забезпеченні боєздатності переданих Україні систем протиповітряної оборони.

Продаж Україні обладнання для ЗРК НАWК

Нагадаємо, що у травні поточного року Державний департамент США схвалив можливий продаж Україні обладнання для систем протиповітряної оборони НАWК.Загальна вартість потенційної угоди оцінюється у 108,1 млн доларів. Україна подала запит на придбання причепів для встановлення щогл і проведення значних модифікацій та технічного обслуговування. Зенітний ракетний комплекс НАWК українських військових. 2024 рік. Україна. Фото: Командування українських Повітряних СилОкрім того, потенційний продаж включає постачання запасних частин і витратних матеріалів, а також підтримку з ремонту та інженерно-технічні й логістичні послуги з боку уряду США та американських підрядників.Комплекси ППО МІМ-23 НАWК почали надходити до України наприкінці 2022 року в межах військової допомоги від кількох країн, зокрема і США. Зенітна керована ракета Раtrіоt Аdvаnсеd Сараbіlіty-3 (РАС-3) Фото: Lосkhееd МаrtіnНапередодні у Міністерстві оборони повідомили, що Україна зробила крок до закупівлі близько 100 ракет-перехоплювачів для комплексів ППО Раtrіоt за кошти кредиту Європейського Союзу.

Данія виділить Україні новий пакет військової допомоги на суму близько 4,4 мільярда крон (590 мільйонів євро).
До 30-го пакета військової допомоги від Данії увійдуть боєприпаси та інше озброєння.
Також передбачено фінансування «данської моделі», яка дозволяє закуповувати продукцію українських підприємств.
Зокрема, близько 1,3 мільярда крон (174 мільйони євро) буде спрямовано на «данську модель», що дає змогу закуповувати продукцію українських оборонних підприємств.
«Це зміцнило спроможність України закуповувати значну кількість безпілотників, артилерійських систем та боєприпасів із короткими термінами поставки. Крім того, додаткові кошти були виділені на боєприпаси для далекобійної артилерії, які мають високий попит в Україні», — наголосили в Міністерстві оборони Данії.
Представники Данії на зустрічі з Президентом України 30 червня 2026 року. Фото: Міноборони Данії
У міністерстві нагадали, що з 2022 року Данія надала Україні військову підтримку на загальну суму приблизно 76,8 мільярда датських крон (10,3 мільярда євро).
Окремо 30 червня міністр оборони України Михайло Федоров зустрівся з міністром оборони Данії Єппе Бруусом.
Сторони обговорили подальші кроки щодо масштабування українських технологій, розвитку антибалістичних спроможностей та залучення додаткового фінансування для потреб Сил оборони.
У центрі уваги також було масштабування Drоnе Dеаl («Дронової угоди»). Україна готова ділитися з партнерами бойовим досвідом, даними та технологіями сучасної війни.
«Це взаємовигідне партнерство. Ми отримуємо більше засобів для фронту, а партнери — доступ до українських оборонних інновацій», — заявив міністр.
Міністр оборони Данії та України. 30 червня 2026 року. Фото: Міноборони України
Також сторони домовилися розвивати спільні програми для підтримки оборонних стартапів та безпекових технологій. Окремим напрямом обговорення став європейський антибалістичний проєкт. Україна розраховує на підтримку Данії у створенні власного рішення для протидії балістичним загрозам.
Крім того, міністри обговорили розблокування 6 мільярдів євро в межах Еurореаn Реасе Fасіlіty, які можуть бути спрямовані на критичні потреби Сил оборони.