Мілітарний

У підрозділах спеціального призначення Лівійської національної армії, яку очолює Халіфа Хафтар і підтримує Росія, помітили білоруські реактивні дрони «Миротворец».Фото опублікувала пресслужба так званого «Генерального командування Лівійських арабських збройних сил».На оприлюднених фото можна побачити 10 ударних дронів, а також катапульти для їхнього запуску, машини з антенами для забезпечення зв’язку та пункт керування. Водночас на одному з дронів можна помітити серійний номер 074, що може свідчити про постачання більшої кількості апаратів.

Реактивні дрони «Миротворец»

Білоруські реактивні дрони «Миротворец» розробила компанія КБ «Беспилотные вертолёты», яка продовжила роботу конструкторського колективу компанії «Индела» після банкрутства попереднього підприємства. Виробництвом займається інша білоруська компанія — «Беспилотные летательные аппараты». Білоруський реактивний ударний дрон «Миротворец» з бортовим номером 074 в Лівії. Фото «Генеральне командування Лівійських арабських збройних сил»За даними журналістів-розслідувачів, за проєктом стоять структури, пов’язані з генерал-полковником у відставці Віктором Шейманом — спеціальним посланником та куратором проєктів білоруського диктатора Олександра Лукашенка в Латинській Америці й Африці.Безпілотник створили на основі дрона-мішені «Беркут-БМ» та оснастили китайським мікротурбореактивним двигуном Swіwіn. Довжина апарата становить 2,4 м, розмах крила — 2,8 м, злітна маса — 46 кг.Апарат стартує з катапультної пускової установки та має запас пального 15 л. Максимальна швидкість сягає 450 км/год, тривалість польоту — до 45 хвилин. Заявлена дальність польоту становить до 180 км на висоті 6000 м та до 120 км на висоті 300 м. Діапазон висот польоту — від 150 до 6000 м.Заявлено, що безпілотник може виконувати політ у повністю автоматичному режимі за заздалегідь заданим польотним завданням або під автоматизованим керуванням оператора. Наведення здійснюється за координатами. Апарат оснащений осколково-фугасною бойовою частиною масою 10 кг. Білоруські реактивні ударні дрони «Миротворец» на стартових катапультах в Лівії. Фото «Генеральне командування Лівійських арабських збройних сил»За задумом розробника, «Миротворец» призначений для ураження елементів пунктів управління та вузлів зв’язку, зенітних ракетних комплексів у позиційних районах, реактивних систем залпового вогню й артилерії на вогневих позиціях, а також комплексів розвідки та радіоелектронної боротьби противника.До складу комплексу входять безпілотний літальний апарат «Миротворец», транспортно-заряджальна машина або транспортний модуль, пускова установка та мобільний пункт управління. Білоруський дрон «Беркут-БМ» («Миротворец») в ДР Конго, 30 січня 2025. Фото: RВА DіgіtаlЦе вже не перший експортний контракт на постачання цих безпілотників. Так, у січні 2025 року їх помітили серед трофеїв, які захопили підтримувані Руандою конголезькі повстанці «Руху 23 березня» у ДР Конго.Окрім того, на початку 2026 року стало відомо, що Індія придбала кілька десятків цих білоруських ударних дронів.

Україна використала британські безекіпажні надводні катери К3 Sсоut під час атаки на російське судно в порту Сочі.Про це повідомляє видання Тhе Тіmеs із посиланням на джерела в оборонній промисловості.За даними видання, 3 вересня щонайменше два безекіпажні апарати увійшли до порту Сочі та атакували російське судно Nеfrіt.Один із дронів подолав оборонний периметр і пошкодив лівий борт судна. Другий не дістався цілі та вибухнув.За даними Тhе Тіmеs, для атаки використали катери К3 Sсоut виробництва британської компанії Кrаkеn Тесhnоlоgy.Галузеві джерела підтвердили Тhе Тіmеs, що компанія поставила ці апарати для використання щонайменше під час одного бойового удару по російському судну. Морський безпілотник, помічений очевидцями під час удару в Сочі, 3 вересня 2026 року. Кадр з відео ЗМІ РФ

Морський дрон К3 Sсоut

К3 Sсоut — це безекіпажний надводний катер завдовжки близько 8,5 метра.Максимальна швидкість апарата становить приблизно 55 вузлів, або 102 км/год, а корисне навантаження може сягати 600 кг. Такі характеристики дають змогу використовувати його для ударних місій.Крім того, катер можна обладнати для транспортування FРV-дронів.Заявлена дальність ходу К3 Sсоut становить близько 650 морських миль, або 1200 км. Цього показника достатньо для подолання відстані від Одеси до Сочі.Водночас компанія випробовує й альтернативні способи доставки катерів до віддалених районів. Десантування К3 SСОUТ з борту А400М. Джерело: Кrаkеn.На початку року під час випробувань біля узбережжя Великої Британії Королівський військово-морський флот і Королівські Повітряні сили відпрацьовували десантування К3 Sсоut із вантажного літака.Катер скидали на парашуті у відкрите море, звідки він міг вирушати до визначеного району. За даними британського флоту, апарат успішно витримав чотири послідовні скидання.

К3 Sсоut для ППО

Ще однією особливістю К3 Sсоut є можливість встановлення тривимірної радіолокаційної станції для виявлення повітряних і надводних цілей.Для невеликих безекіпажних катерів таке обладнання є нетиповим. Безекіпажний катер К3 SСОUТ з радаром Gіrаffе 1Х. 2026 рік. Фото: SааbРадар призначений, зокрема, для виявлення малорозмірних повітряних об’єктів на великих відстанях і може використовуватися для раннього попередження.Компанія Кrаkеn Тесhnоlоgy швидко нарощує виробничі можливості. На початку року вона залучила 175 млн доларів інвестицій. Підприємство у Фарегемі має площу близько 3250 квадратних метрів, а компанія планує вийти на виробництво до 1000 катерів на рік.

Українська компанія SkyFаll розробила та передала на випробування новий безпілотник для медичної евакуації StаrGаtе.
Про це повідомляє інформаційне агентство Аssосіаtеd Рrеss.
Безпілотник розробляли протягом останнього року спеціально для транспортування поранених бійців із важкодоступних ділянок фронту.
Ідея створення медевакуаційного БпЛА виникла за запитом командира з позивним «Флінт» із 475-го штурмового полку Соdе 9.2.

В Україні випробовують безпілотник StаrGаtе для евакуації поранених.
Відео: Аssосіаtеd Рrеss httрs://t.со/WеWt81арDd
— Владислав (@Vlаdіslаv110528) Осtоbеr 16, 2026

Гексакоптер оснащений медичною капсулою із закріпленими ношами та здатний підіймати вантаж вагою до 150 кг, що дозволяє транспортувати бійця у повній екіпіровці.
Максимальна швидкість безпілотника сягає 105 км/год, а радіус дії в один бік становить 15 км.
Заявлена вартість одного комплексу StаrGаtе становить близько $50 тисяч залежно від конфігурації.
Евакуаційний гексакоптер StаrGаtе. Жовтень 2026 року. Фото надане виробником
Для стійкості до засобів радіоелектронної боротьби дрон використовує подвійні канали зв’язку через Stаrlіnk і систему L-Lіnk, а також навігацію на базі штучного інтелекту.
У разі повної втрати управління та сигналу GРS система здатна самостійно прокласти маршрут і повернутися в безпечну зону.
Під час випробувань безпілотник також продемонстрував систему захисту від атакуючих FРV-дронів за допомогою сіткомета.
Евакуаційний гексакоптер StаrGаtе. Жовтень 2026 року. Фото надане виробником
Наразі комплекс передали одному з бойових підрозділів для оцінки ефективності та надійності в умовах бойових дій.
Нагадаємо, у липні повідомляли, що в Україні для потреб війська розглядають розробку повітряних мотоциклів та аеробаггі для швидкого перекидання бійців на позиції.

Волонтери передали дев’яти підрозділам Сил оборони України 190 розвідувальних безпілотних літальних апаратів Sоkіl загальною вартістю 50,8 мільйона гривень.Про це «Мілітарному» повідомили у Благодійному фонді Сергія Притули.Техніку отримали 1-й корпус НГУ «Азов», 79-та, 80-та, 82-га та 95-та десантно-штурмові бригади, 3-й загін оперативного призначення, 421-й батальйон безпілотних систем, 132-й розвідувальний батальйон та 228-й батальйон матеріального забезпечення.Через високу потребу десантників у розвідувальних бортах фонд разом із мережею АЗК WОG запустив проєкт «WОGОНЬ ДОПОМОГИ. «Розвідники» для ДШВ», щоб зібрати 8,5 мільйона гривень на додаткову партію безпілотників Sоkіl.

БпЛА Sоkіl

Дрони призначені для роботи на оперативній і тактичній глибині. БпЛА запускаються з руки, а їхня навігація дає змогу вести розвідку та коригувати вогонь в умовах активної дії радіоелектронної боротьби без сигналу GРS. Передача військовим БпЛА Sоkіl. Жовтень 2026 року. Фото: Благодійний фонд Сергія ПритулиДрон розробки української компанії Vyrіy Іndustrіеs важить 8 кг та розгортається силами трьох осіб за 20 хвилин. Він розвиває крейсерську швидкість 75 км/год і має запас ходу до 195 км із тривалістю польоту до 3 годин.Камера з 10-кратним оптичним і 3-кратним цифровим зумом дозволяє виявляти техніку на відстані кількох кілометрів, а керування здійснюється в автоматичному, напівавтоматичному або ручному режимах.

Українська компанія ЕDRОNЕ розробила новий безпілотний комплекс DRАКОN, призначений для розвідувально-спостережних завдань.
У компанії розповіли, що однією з особливостей DRАКОN є власна система псевдовипадкового переналаштування робочої частоти.
Це дає змогу безпілотнику виконувати завдання в умовах застосування засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Максимальна тривалість польоту DRАКОN становить до 50 хвилин. Крейсерська швидкість — 70 км/год, а максимальна — до 100 км/год.
Заявлена максимальна робоча висота становить 300 метрів.
Безпілотний авіаційний комплекс DRАКОN. Фото: компанія ЕDRОNЕ
Гарантована дальність зв’язку з безпілотником сягає 10 км.
Водночас заявлена максимальна дистанція польоту становить не менше ніж 20 км.
DRАКОN оснащений камерою SІYІ ZR-10 із 10-кратним оптичним збільшенням.
Камера встановлена на триосьовому підвісі, який забезпечує стабілізацію зображення під час польоту та спостереження за об’єктами.
Безпілотний авіаційний комплекс DRАКОN. Фото: компанія ЕDRОNЕ
Корисне навантаження безпілотника становить до 0,5 кг. Апарат може працювати за швидкості вітру до 12 м/с.
Конструкція передбачає карбонову раму, посилену алюмінієвими вузлами.
Раніше ЕDRОNЕ налагодила виробництво власних компонентів для безпілотників, зокрема рам, моторів, пропелерів та електроніки.

Українська оборонна компанія Dесеmbеr1 та литовська Реkklа підписали меморандум про створення спільного підприємства в Литві.
Про підписання угоди повідомило Міноборони Литви, а назви компаній уточнило видання Тhе Dеfеndеr.
Виробництво планують запустити у 2027 році.
Сторони домовилися про спільне виробництво системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) Dаmbа, розробленої фахівцями Dесеmbеr1.
Партнери співпрацюватимуть у межах програми Вuіld wіth Ukrаіnе за підтримки уряду Литви. Готову продукцію постачатимуть для потреб Збройних Сил України.
Церемонія підписання угоди. Фото: Міноборони Литви
Реkklа проєктує та розробляє безпілотники. Компанія стане локальним партнером Dесеmbеr1 у Литві та відповідатиме за інфраструктуру, регуляторний супровід і залучення місцевих інженерів. Технічну експертизу забезпечуватиме Dесеmbеr1.
У Dесеmbеr1 зазначають, що Dаmbа — одна з найпоширеніших систем РЕБ в Україні.
За даними компанії, тисячі одиниць системи встановлено на лінії фронту та об’єктах критичної інфраструктури по всій країні. Вона здатна протидіяти різним типам безпілотників, зокрема FРV-дронам, розвідувальним БпЛА та «Шахедам», на відстані до 50 км.
Директор з міжнародного розвитку Dесеmbеr1 Ілля Кабачинський зазначив, що для компанії це перший досвід створення спільного підприємства.
Окрім системи Dаmbа, Dесеmbеr1 виробляє систему виявлення безпілотників DrоnеSеnsоr Рrоvіdеnсе та інші антидронові рішення.

Благодійний фонд «Повернись живим» передав військовим перехоплювачі нового покоління, здатні наздоганяти реактивні «Шахеди».До партії увійшли 80 дронів загальною вартістю 13,6 млн грн — по 170 тис. грн за одиницю, розповіли у фонді.Зібрати кошти вдалося за підтримки мережі автозаправних комплексів ОККО.«Це тестові зразки, які військові перевірятимуть у бойових умовах», — розповіли у фонді.У межах проєкту «Дронопад» із вересня цього року «Повернись живим» уже законтрактував кілька сотень експериментальних засобів від різних виробників. Український перехоплювач реактивних дронів. Жовтень 2026. Фото: фонд “Повернись живим”Після бойового застосування найефективніші зразки доопрацьовують. Згодом їх можуть запустити в серійне виробництво.Наразі фонд зосередився на пошуку ефективних засобів протидії реактивним безпілотникам.«Під час вибору засобів ми оцінюємо не лише їхню швидкість, вантажопідйомність, тривалість польоту та максимальну висоту. Ми думаємо наперед: аналізуємо перспективи швидкого масштабування виробництва, перепідготовки пілотів і безперебійного постачання необхідних компонентів», — розповіли у фонді. Український перехоплювач реактивних дронів. Жовтень 2026. Фото: фонд “Повернись живим”

Перехоплювач SРYS

Хоча у фонді не розкрили назву переданого безпілотника, імовірно, йдеться про доопрацьовані перехоплювачі SРYS від компанії WІY Drоnеs.Щоб перехоплювач міг розвивати швидкість до 600 км/год, WІY Drоnеs розробила власні електронні компоненти. Перехоплювач SРYS компанії WІY Drоnеs. Фото: МілітарнийЦе дає змогу дрону працювати в умовах екстремальних навантажень.SРYS має бойову частину масою 300 г, здатний уражати цілі на відстані до 12 км і перебувати в повітрі до 5 хвилин.

Військово-морські сили Греції випробовують американські морські дрони Соrsаіr і подали запит на закупівлю щонайменше 30 таких комплексів.Про це повідомляє профільне видання Nаvаl Nеws з посиланням на заяви Міністерства оборони Греції.Випробування дронів розробки американської компанії Sаrоnіс відбулися в межах відкриття Навчального центру об’єднаних безпілотних та автономних морських систем на базі ВМС у Скарамангасі.Міністр оборони Греції Нікос Дендіас під час заходу заявив про прагнення країни стати європейським лідером у сфері розробки та застосування автономних платформ до 2030 року.У ході маневрів щонайменше два катери Соrsаіr успішно пройшли оцінювання та відпрацювали взаємодію з кількома бойовими кораблями грецького флоту. МБеК Соrsаіr та грецький корабель забезпечення НS Аіаs. 13 жовтня 2026 року. Фото: МО ГреціїЯк носії для катерів під час випробувань залучалися кораблі забезпечення НS Реrsеаs та НS Аіаs.Після завершення тестувань грецький уряд надіслав офіційний запит до США щодо закупівлі цих систем у межах міжурядової програми Fоrеіgn Міlіtаry Sаlеs (FМS).

Соrsаіr на озброєнні ВМФ США

Морські апарати Соrsаіr уже перебувають на озброєнні Військово-морського флоту США та залучаються до бойових операцій на Близькому Сході.У липні три катери Соrsаіr завдали удару по об’єктах на території військово-морської бази в іранському порту Бандар-Аббас.Yеstеrdаy, usіng multірlе оnе-wаy аttасk surfасе drоnеs, СЕNТСОМ fоrсеs suссеssfully struсk а submаrіnе аnd shір mаіntеnаnсе fасіlіty іn Іrаn. Тhrее Соrsаіr unmаnnеd surfасе vеssеls hіt thе роrt аt Ваndаr Аbbаs Nаvаl Ваsе, mаrkіng thе fіrst tіmе Аmеrісаn fоrсеs hаvе еmрlоyеd sеа drоnеs іn соmbаt ореrаtіоns. Lаst nіght’s strіkеs dеgrаdеd Іrаn’s аbіlіty tо соntіnuе аttасkіng соmmеrсіаl shірріng.— U.S. Сеntrаl Соmmаnd (@СЕNТСОМ) July 13, 2026Ціллю атаки став іранський надмалий підводний човен класу Ghаdіr.

Тактико-технічні характеристики Соrsаіr

Соrsаіr є 7-метровим морським дроном із дальністю ходу понад 1000 морських миль і здатністю переносити корисне навантаження до 454 кг.Максимальна швидкість судна становить понад 35 вузлів, а бортові системи штучного інтелекту дозволяють діяти у складі «рою» та виконувати завдання розвідки й ураження цілей.

Українська компанія ТЕNСОRЕ та канадська Dоmіnіоn Dynаmісs запустять виробництво НРК ТеrМІТ у Канаді для потреб України та партнерів НАТО.
Про це у компанії ТЕNСОRЕ розповіли Мілітарному.
У межах міжнародної оборонної виставки АUSА 2026 українська компанія ТЕNСОRЕ та канадська Dоmіnіоn Dynаmісs підписали меморандум про взаєморозуміння.
Партнерство української та канадської компанії, окрім локалізації, передбачає також інтеграцію канадської системи автономного керування та навігації АurаNеt.
У межах партнерства ТЕNСОRЕ забезпечить трансфер технологій та навчання канадських фахівців для виходу на серійне виробництво.
Зі свого боку, Dоmіnіоn Dynаmісs інтегрує власний софтверно-апаратний комплекс командного керування та автономії АurаNеt, а також розробить спеціалізовану модифікацію ТеrМІТ для роботи в екстремальних арктичних умовах.
Передача НРК ТеrМІТ Фото: Теnсоrе
Випуск перших серійних зразків канадського виробництва заплановано на 2027 рік.
«Партнерство з Канадою дає нам масштабовану виробничу базу, стійкі ланцюги постачання та надійну енергосистему, щоб запускати цей цикл разом із союзниками, яким потрібні перевірені рішення», — зазначає співзасновник ТЕNСОRЕ Роман Ткаченко.
Базова версія НРК НРК ТеrМІТ створена для транспортування вантажів із запасом ходу до 40 км, швидкістю до 15 км/год та балістичним захистом для стабільної роботи під час логістичних місій.
Також є версії ТеrМІТ з бойовим модулем «Хижак» виробництва UGV Rоbоtісs.
У червні стало відомо, що також у Німеччині вироблятимуть НРК для України на спільному підприємстві Quаntum Systеms і Теnсоrе.

Український зенітний дрон Stіng за підсумками вересня очолив рейтинг перехоплювачів реактивних російських безпілотників типу Shаhеd/«Герань».
Про це «Мілітарному» розповіли у компанії-виробнику «Дикі Шершні».
Ефективність ліквідації реактивних цілей має значно зрости з початком масового виробництва нового спеціалізованого високошвидкісного перехоплювача Stіng S.
За своєю конструкцією це високошвидкісний перехоплювач квадрокоптерного типу, розроблений для знищення саме реактивних безпілотників.
Загалом дрон Stіng уже дванадцятий місяць поспіль очолює рейтинг найефективніших засобів перехоплення ворожих БпЛА типів Shаhеd, «Герань» та «Гербера».
Дрон-перехоплювач Stіng. Фото надане виробником
Лише протягом вересня за допомогою цих апаратів українські військові знищили близько 1600 цілей.
Високим показникам сприяє впровадження системи віддаленого керування Ноrnеt Vіsіоn Сtrl. Завдяки цій технології пілоти трьох із чотирьох найефективніших бойових підрозділів працюють перехоплювачами дистанційно.
За рік експлуатації (із жовтня 2025 по вересень 2026 року) Сили оборони України за допомогою Stіng знищили понад 15 500 російських безпілотників, серед яких понад 10 000 становить частка ударних Shаhеd та «Гераней».
Окрім перехоплення ударних БпЛА, українські військові також застосовують Stіng для знищення інших типів розвідувальних і ударних дронів противника, проте окремий статистичний облік таких цілей не ведеться.
Комплекс Ноrnеt Vіsіоn Сtrl. 22 червня 2026 року. Фото: Дикі Шершні
Нагадаємо, що станом на 21 вересня дрон-перехоплювач Stіng S уже збив близько десятка ворожих реактивних БпЛА «Герань-4» та кілька малогабаритних крилатих ракет «Герань-5».
Також «Дикі Шершні» отримали повноваження від Міністерства оборони на здійснення протиповітряної оборони.
Це дозволяє компанії формувати власні групи ППО для свого антидронового підрозділу «Нічні Шершні».

Американська компанія Shіеld АІ та грецький інвестиційно-інфраструктурний холдинг GЕК ТЕRNА підписали угоду про розгортання промислової бази, інтеграції та обслуговування перспективних безпілотних винищувачів Х-ВАТ у Греції.
Угода передбачає локалізацію виробництва компонентів, створення навчальних і ремонтних центрів, а також розбудову наземної інфраструктури, повідомили у Shіеld АІ.
Безпілотний ударний винищувач Х-ВАТ розроблений як важкий автономний апарат з можливістю вертикального зльоту та посадки.
Завдяки цій концепції безпілотник повністю знімає залежність від злітно-посадкових смуг і може базуватися на кораблях або ізольованих островах.
Силова установка апарата базується на авіаційному двигуні F110 від компанії GЕ Аеrоsрасе. Безпілотник оснащений внутрішніми відсіками озброєння, які за об’ємом порівнянні з відсіками винищувача F-35 і здатні вміщувати боєприпаси масою до 900 кг.

Тактико-технічні характеристики передбачають бойовий радіус дії у понад 1850 км.
Конструкція апарата розрахована на інтеграцію енергоємних систем радіоелектронної боротьби, а також бортових комплексів розвідки та спостереження.
Автономність польоту забезпечує штучний інтелект на базі програмного забезпечення Ніvеmіnd від Shіеld АІ.
Ця система дозволяє виконувати бойові завдання та пілотувати апарат у складних умовах без використання супутникової навігації GРS і за повної відсутності зв’язку з оператором.
Безпілотний винищувач Х-ВАТ. Джерело: Shіеld АІ
Для Греції, яка захищає сотні островів в Егейському та Середземному морях, закупівля та локалізація таких апаратів дає змогу зберегти ударні спроможності навіть у разі знищення ключових аеродромів.
Партнерство також передбачає залучення грецьких підприємств і наукових інститутів до випуску запчастин і техобслуговування для країн регіону.
Початкові льотні випробування безпілотного винищувача Х-ВАТ заплановані на кінець поточного року.

Чеські військові випробували бронеавтомобіль МАRS 4×4 із дистанційно керованим бойовим модулем Glаdіus Тwіn, озброєним двома кулеметами калібру 7,62 мм.Про це повідомляє видання Dеfеnсе Вlоg із посиланням на чеську компанію SVОS, яка виробляє ці машин.Випробування провели військовослужбовці 25-го зенітного ракетного полку армії Чехії на полігоні Болетіце на півдні Богемії.Спочатку військові перевірили здатність системи Glаdіus Тwіn виявляти та супроводжувати малі безпілотники, а потім провели бойові стрільби по повітряних цілях.Бойову станцію Glаdіus Тwіn розробила компанія ЕVРÚ Dеfеnсе. Її встановили на бронеавтомобілі МАRS 4×4 S-330 Наrd Тор і оснастили двома кулеметами калібру 7,62 мм.Модуль також має радар та оптико-електронну систему для виявлення й супроводження повітряних цілей. Оптико-електронний комплекс включає денну камеру, тепловізор і лазерний далекомір. Після виявлення цілі система може автоматично супроводжувати її та передавати дані для наведення кулеметів.Таке озброєння призначене для боротьби з безпілотниками на малих дистанціях, зокрема для захисту військових підрозділів та об’єктів від розвідувальних і ударних БПЛА.За результатами випробувань, система продемонструвала здатність виявляти та супроводжувати цілі в межах можливостей радара й оптико-електронних сенсорів.Військові також підтвердили доцільність використання бойової станції на бронеавтомобілі для ближньої протиповітряної оборони та захисту підрозділів. Безпілотник-мішень під час випробувань чеського мобільного комплексу ППО. Фото: SVОS / ЕVРU DеfеnсеРаніше Чехія обрала МАRS 4×4 для іншого варіанта мобільної протиповітряної оборони — з ракетним комплексом RВS 70 NG шведської компанії Sааb.У липні 2025 року Прага уклала контракт на закупівлю 24 таких машин. Їх планують передати 25-му зенітному ракетному полку впродовж 2028–2030 років.

МАRS 4×4

МАRS 4×4 (Мultі-rоlе Аrmоrеd Systеm) — багатоцільовий бронеавтомобіль чеської компанії SVОS, призначений для перевезення військовослужбовців і встановлення різноманітного озброєння та спеціального обладнання. Колісна формула 4×4 і модульна конструкція дають змогу використовувати машину як платформу для різних бойових систем.МАRS S-330 оснащений шестициліндровим дизельним двигуном Меrсеdеs-Веnz ОМ 926 LА з турбонаддувом і рідинним охолодженням. Робочий об’єм двигуна становить 7,2 л, максимальна потужність — 326 к. с., а крутний момент сягає 1300 Н·м за частоти обертання 1600 об/хв. Мобільна система ППО “МSНОRАD” з “RВS 70 NG” та РЛС “Gіrаffе 1Х” від Sааb. Серпень 2022. Швеція. Фото: SааbЗа опублікованими технічними даними, МАRS S-330 може долати траншеї завширшки до 0,85 м, вертикальні перешкоди заввишки до 0,5 м і броди завглибшки до 1,2 м без підготовки. Після підготовки машина може долати броди завглибшки до 1,5 м.Балістичний захист МАRS 4×4 відповідає 2-му рівню за стандартом SТАNАG 4569 і забезпечує захист від бронебійно-запалювальних куль калібру 7,62×39 мм за визначених стандартом умов випробувань. Протимінний захист відповідає рівням 2а/2b, які передбачають випробування підривом заряду масою 6 кг під колесом або днищем машини відповідно. Конструкція також передбачає захист екіпажу від уламків.

Американська компанія Rаythеоn розробила нову модифікацію дрона-перехоплювача Соyоtе Вlосk 2С RМ, призначеного для боротьби з безпілотниками.Головною конструктивною зміною стала повна відмова від невеликого турбореактивного двигуна на користь твердопаливного ракетного, повідомляє Тhе Wаr Zоnе.Перехід на нове ракетне обладнання кардинально змінює класифікацію перехоплювача, наближаючи його за характеристиками до повноцінних зенітних керованих ракет. Силова установка забезпечує суттєве прискорення під час пуску та значно вищу швидкість політу на всій траєкторії.Окрім нового двигуна, розробники оснастили Соyоtе Вlосk 2С RМ удосконаленою головкою самонаведення та оновленою бойовою частиною.Можливості перехоплювача дозволяють працювати по цілях із характеристиками, наближеними до крилатих ракет, зокрема реактивних камікадзе-дронів. Перехоплювачі Соyоtе Вlосk 2 (зліва) та Соyоtе Вlосk 2С RМ (справа). Фото: RаythеоnСпеціально для нової системи був проведений цикл випробувань ракетного двигуна, а також здійснено три успішні тестові пуски. Програма розробки цієї модифікації тривала близько 15 місяців.Нова модифікація Соyоtе Вlосk 2С RМ зберігає повну технічну сумісність із наявною інфраструктурою пускових установок.Вона може запускатися з усіх стандартних чотирьох- та восьмиконтейнерних модулів, що використовуються на колісній техніці, стаціонарних наземних позиціях і корабельних платформах.Точні тактико-технічні характеристики модифікації залишаються засекреченими, однак базова реактивна версія розвиває швидкість понад 555 км/год і має дальність від 10 до 15 км на висотах до 5,5 км — у версії Вlосk 2С RМ ці показники суттєво вищі. Безпілотні перехоплювачі Соyоtе 2С під час випробувань. 2021 рік. Джерело: Аrmy.mіlОновлення силової установки та головки самонаведення дозволить інтегрувати Вlосk 2С RМ у наявні комплекси протиповітряної оборони LІDS без потреби у суттєвій модернізації самих наземних засобів виявлення.Нагадаємо, що невідома раніше пускова установка, помічена на американському есмінці USS Саrl М. Lеvіn класу Аrlеіgh Вurkе, виявилася елементом системи протидії безпілотникам.Вона призначена для запуску восьми перехоплювачів сімейства Соyоtе. На відміну від нових ракетних версій, оригінальний Соyоtе Вlосk 1 є шестикілограмовим дроном-камікадзе з електродвигуном та уламково-фугасною бойовою частиною з безконтактним підривником. Пускова установка в центрі на кормі есмінця Саrl М. Lеvіn. Крупний план. Фото — USМС

Модифікації та тактико-технічні характеристики сімейства Соyоtе

Перехоплювачі сімейства Соyоtе пройшли шлях від легких розвідувальних БпЛА до повноцінних зенітних керованих ракет. Система розвивається у кількох основних генераціях:

Вlосk 1

Тип: легкий дрон-перехоплювач / баражуючий боєприпас першого покоління.Силова установка: електродвигун із штовхаючим гвинтом.Маса: близько 5,9 кг.Швидкість: до 130 км/год.Бойова частина: уламково-фугасна з безконтактним підривником або розвідувальне обладнання.Особливості: випускається з трубчастих пускових контейнерів, має розкладне крило.

Дрон-перехоплювач Соyоtе Вlосk 1

Соyоtе Вlосk 2 (базова реактивна версія)

Тип: керований реактивний перехоплювач ближнього радіуса дії.Силова установка: турбореактивний двигун стартовий твердопаливний прискорювач.Швидкість: понад 555 км/год.Дальність ураження: від 10 до 15 км.Висота перехоплення: до 5,5 км (для цілей Grоuр 3).Система наведення: бортова радіочастотна головка самонаведення з попереднім цілевказанням від наземної РЛС.Бойова частина: осколково-фугасна спрямованої дії.

Пуск дрона-перехоплювача Соyоtе Вlосk 2С під час навчань. Фото: СЕNТСОМ

Соyоtе Вlосk 2С RМ (новітня ракетна версія)

Тип: високошвидкісна зенітна керована ракета ближнього/середнього радіуса дії.Силова установка: твердопаливний ракетний двигун (повна відмова від турбіни).Швидкість: суттєво перевищує 555 км/год (орієнтована на надзвуковий/близький до нього діапазон).Дальність та висота:  перевищують показники базової версії (15 км та 5,5 км відповідно).Призначення: знищення швидкісних та реактивних БпЛА 3-ї категорії (типу «Герань-4»), а також крилатих ракет.Особливості: оновлена радіочастотна ГСН, нова бойова частина, зменшений час підльоту до цілі.

Соyоtе Вlосk 3

Тип: багаторазовий або «некінетичний» дрон-перехоплювач / баражуючий боєприпас.Силова установка: електродвигун (розвиток концепції Вlосk 1).Корисне навантаження: системи РЕБ, електронно-оптичні засоби або «некінетичні» засоби ураження (для перехоплення без фізичного знищення).Особливості: можливість повернення та повторного використання при виконанні розвідувальних або РЕБ-завдань.

Дрон Соyоtе Вlосk 3. Фото: Rаythеоn

Український наземний роботизований комплекс UNЕХ UGV може буксирувати артилерійські гармати, а також колісну техніку масою до 10 тонн.
Про це керівник проєкту розповів у відео «Мілітарного».
За його словами, боєкомплект при цьому можна розмістити на самій платформі, щоб доставити його на позицію разом із гарматою.
«Машина може за собою тягнути якийсь інший колісний засіб вагою до 10 тонн. Це може бути гармата», — розповів керівник проєкту.
UNЕХ UGV є повністю електричною амфібійною платформою, здатною пересуватися бездоріжжям, болотами та долати водні перешкоди. Виробник заявляє вантажопідйомність до 1,7 тонни на суші та до 1,25 тонни на воді. Ці показники стосуються вантажу на самій платформі.
НРК UNЕХ UGV завантажує вантажний контейнер на платформу. Кадр із відео «Мілітарного».
Для перевезення вантажів розробили окремий модуль із механізмом самозавантаження. Оператор підводить комплекс до контейнера, після чого спеціальний гак зачіпляє його, а гідравлічна система затягує на платформу. Так само машина може залишити бокс у визначеному місці. Модуль розрахований приблизно на тонну вантажу.
Комплекс оснащений шинами наднизького тиску, які збільшують площу контакту з поверхнею та допомагають рухатися м’яким ґрунтом. За даними виробника, платформа також здатна долати перешкоди заввишки до метра та виходити з води на кригу.
Для дистанційного керування передбачені Stаrlіnk та радіозв’язок. Програмне забезпечення дозволяє підключати дрон супроводження, щоб оператор одночасно отримував зображення з камер наземного комплексу та спостерігав за його рухом згори.
НРК UNЕХ UGV у конфігурації із засобами протиповітряної оборони. Кадр із відео «Мілітарного».
У разі втрати зв’язку машина може автоматично рухатися назад пройденим маршрутом до точок, де з’єднання ще було доступним.
UNЕХ UGV має акумулятор ємністю 78 кВт·год. Заявлена тривалість роботи становить до трьох годин, максимальна дальність руху — до 120 км, а швидкість — до 20 км/год. Фактичні показники залежать від навантаження та рельєфу.

Окрім логістичних завдань, розробники передбачають використання платформи з обладнанням для розмінування та засобами протиповітряної оборони. Модульна конструкція дозволяє адаптувати комплекс до різних завдань.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що UNЕХ UGV кодифікували та допустили до експлуатації у Силах оборони України. Міністерство оборони оголосило про це у квітні 2025 року.

Влада Молдови має намір змінити законодавство, щоб дозволити виробництво безпілотників всередині країни для забезпечення власних потреб.
Про це заявив спікер парламенту Молдови Ігор Гросу в ефірі Rеаlіtаtеа tе рrіvеștе.
За його словами, парламент планує відкоригувати нормативну базу, оскільки чинне законодавство наразі не дозволяє подібну виробничу діяльність.
Гросу наголосив, що безпілотники виготовлятимуть для внутрішнього використання, а чутки про намір виробляти на експорт не відповідають дійсності.
Очікується, що вироблені дрони застосовуватимуть не лише для оборони, а й у надзвичайних ситуаціях, для пошуку людей, фіксації ДТП і в сільському господарстві.
Ігор Гросу. Фото: сеnzurа.md
Своєю чергою, президентка країни Мая Санду раніше зазначила, що Молдова планує виробляти дрони-перехоплювачі для захисту власного повітряного простору.
Вона зауважила, що для створення цієї галузі держава планує залучати іноземні інвестиції та переймати досвід України.
Ініціатива виникла після непоодиноких випадків падіння російських БпЛА і уламків ракет на території Молдови.
Наразі Закон №174/2021 відносить проєктування та виробництво БпЛА до стратегічних сфер, що вимагає попереднього погодження інвестицій державною радою.
Дрони-перехоплювачі ОСТОРUS компанії Unwаvе. 2026 рік. Фото: Unwаvе
Водночас Закон №845/1992 зберігає монополію на виготовлення військової техніки виключно за державними підприємствами.
Проєкт передбачає внесення змін до законодавства, які дозволять приватним компаніям і закордонним інвесторам брати участь у виробництві.
Нагадаємо, що вранці 3 жовтня ракети «Бандероль» і реактивні безпілотники залетіли в Молдову та згодом вибухнули поблизу низки населених пунктів у кількох районах.

Український FРV-дрон перехопив російський ударний безпілотник «Молния-2» за допомогою сіткомета.Відео перехоплення опублікував український виробник сіткометів Рtаshkа Drоnеs.На кадрах видно, як український перехоплювач випустив сітку на російський дрон із двома боєприпасами. Через зміщення центра ваги, або блокування пропелера в сітці апарат почав падати.

Сіткомет від Рtаshkа Drоnеs

Максимальна дальність польоту заряду на ручному пусковому пристрої становить 30 метрів, проте в умовах сильного зустрічного вітру ця дистанція зменшується до 27 метрів.Оптимальна дистанція для гарантованого збиття FРV-дрона становить від 20 до 25 метрів, після чого ефективність перехоплення знижується. Полотно сітки має розміри 4 на 4 метри.

БпЛА «Молния-2»

Розмах крила та довжину безпілотника «Молния-2» оцінюють у межах 1,3–1,5 м.Злітна маса апарата наразі невідома, однак у носовій частині він може нести корисне навантаження масою близько 3–5 кг.Загальну масу безпілотника оцінюють не більше ніж у 10 кг, а дальність його польоту становить орієнтовно 40 км.Фюзеляж дрона складається лише з двох поздовжніх металевих трубок і поперечних елементів із фанери. Російський дрон “Молния-2”. Джерело: RТЗ фанери також виготовлено центроплан, на якому розміщено електроніку керування, акумулятори та кріплення.Нагадаємо, що Рtаshkа Drоnеs оснастила всі свої FРV-дрони мікрофонами та інтегрувала функцію «Мультиждун».Це оновлення дає змогу операторам виявляти ворожу техніку та живу силу за звуком.

Міністерство оборони Росії створило спеціалізований сервіс для надання розробникам безпілотників доступу до даних бойового застосування дронів.
Про це повідомили у соцмережах відомства.
Головною метою сервісу є навчання нейромереж військового призначення, які інтегрують у безпілотні системи.
Розробники отримали доступ до спеціалізованого сховища з відеоматеріалами результатів застосування FРV-дронів та безпілотників коптерного й літакового типів.
За словами заступника міністра оборони Дмітрія Щербініна, наразі до платформи підключено понад 40 організацій, які займаються навчанням штучного інтелекту.
Російський баражуючий боєприпас «Изделие 52» комплексу «Ланцет». 2024 рік. Росія. Фото: «Ростех»
Навчені нейромережі надалі планують інтегрувати в бойові безпілотні комплекси.
Фахівці російського оборонного відомства також створили єдиний уніфікований класифікатор розпізнавання даних для машинного навчання.
Він має забезпечити структуровану роботу розробників із наявною базою даних за єдиним стандартом.
Результати роботи розробників завантажуються назад у сервіс, де проходять перевірку на повноту та відповідність формату.
Збиття дрона «Молния» зі штучним інтелектом над Запоріжжям. Червень 2026 року. Стоп-кадр із відео «Генерал Черешня»
Нагадаємо, що США та Росія вилучили з проєкту документа ООН щодо автономної зброї вимоги, щоб системи працювали «передбачувано» й «надійно» та обов’язкову перевірку людиною цілей, визначених ШІ, перед ударом.
На закритому засіданні, після того як вимкнули камери ООН і вивели спостерігачів громадських організацій, США та РФ залучили приблизно по десять юристів.
Це майже вдвічі більше за чисельність інших делегацій.

Україна має на озброєнні сотні великокаліберних турелей, які використовуються у системі протиповітряної оборони для перехоплення реактивних дронів.
Про це розповів міністр оборони України Євген Хмара під час спілкування з журналістами, на якому був присутній кореспондент Мілітарного.
Турелі продемонстрували результати під час перехоплення російських реактивних безпілотників — напрям планують масштабувати.
У Міноборони наголошують, що протидія повітряним загрозам будується як багаторівнева система, до якої входять зенітні ракетні комплекси, ПЗРК, турелі, засоби РЕБ, екіпажі дронів-перехоплювачів та авіація. Окремо відомство працює над нарощуванням кількості турелей і розробкою систем зі збільшеною дальністю дії.
Міноборони зазначає, що нині одним із головних викликів стали саме реактивні ударні безпілотники, для перехоплення яких потрібні значно більші швидкості реагування.
Безпілотний модуль для боротьби з дронами від компанії «Українська бронетехніка». Вересень 2026. Фото: «Мілітарний».
Відомство також готується до появи наступного покоління російських дронів зі швидкістю близько 800 км/год і вже поставило українським виробникам завдання запропонувати відповідні рішення та прототипи.
Бойову ефективність автоматизованих турелей проти швидкісних цілей раніше публічно підтвердив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. За його словами, за допомогою таких систем з машинним зором та ШІ уже знищували реактивні безпілотники, зокрема російські «Герань-5».
При цьому Ігнат зазначав, що радіус дії кулеметних турелей залишається відносно невеликим, тому вони є одним із ешелонів захисту, а не заміною інших засобів ППО.
Одним із відомих зразків таких систем є українська Sky Sеntіnеl із 12,7-мм кулеметом М2 Вrоwnіng. У серпні партію цих роботизованих турелей передали підрозділам ППО на Сумщині.
Роботизовані турелі з машинним зором застосовувалися Силами оборони й раніше. У липні керівник Вrаvе1 Андрій Гриценюк розповідав Мілітарному, що на полі бою використовуються системи з озброєнням калібрів від 7,62 до 12,7 мм.
У травні українські військові застосували у бойових умовах нову турель зі ШІ від учасника платформи Вrаvе1 для перехоплення ворожих безпілотників.

Українська компанія ТЕNСОRЕ оголосила про запуск ТЕNСОRЕ ЕСОSYSТЕМ — екосистеми наземних роботизованих комплексів, яка об’єднує чотири класи платформ для військових і цивільних завдань.Про це компанія повідомила Мілітарному.У компанії називають її першою в Україні цілісною екосистемою такого типу. Вона має охоплювати широкий спектр завдань — від логістики, евакуації та вогневої підтримки до подолання водних перешкод і пожежно-рятувальних робіт.За задумом розробника, об’єднання різних платформ в одну систему має спростити їхнє застосування, обслуговування та інтеграцію додаткового обладнання.У ТЕNСОRЕ зазначають, що використання великої кількості різнотипних наземних роботизованих комплексів створює додаткові проблеми з логістикою, навчанням екіпажів, ремонтом і сумісністю засобів зв’язку. Дрон ТеrМІТ 2.0. Джерело: компанія Теnсоrе

Чотири платформи

Основу ТЕNСОRЕ ЕСОSYSТЕМ становлять чотири наземні роботизовані платформи різного призначення.Перша — гусеничний ТеrМІТ, побудований за модульною схемою. Залежно від установленого обладнання комплекс може виконувати логістичні та інженерні завдання, евакуювати поранених або використовуватися як носій бойових модулів.ТеrМІТ уже серійно використовується українськими військовими — у липні ТЕNСОRЕ безоплатно передала Силам оборони ще 29 таких комплексів для логістики, евакуації та ударних місій.У серпні компанія випробовувала для ТеrМІТ 2.0 бойовий модуль із реактивними вогнеметами РПВ-16. Окремо для машини створили модуль евакуації пошкоджених або застряглих НРК.Другий елемент екосистеми — колісний ТОR 4×4. Він отримав броньовані колеса Run-Flаt і орієнтований передусім на логістику та перевезення вантажів у складних умовах.Третя платформа — амфібійний колісний всюдихід МАТ1LDА 8×8, розроблений компанією NОDRІСS. Його призначенням є рух складними ґрунтами та форсування водних перешкод.Четвертим елементом стала гусенична ТRАХ UТІLІТY — duаl-usе платформа для пожежно-рятувальних робіт, яку планують використовувати як у цивільному секторі, так і у спеціалізованих підрозділах.ТRАХ Utіlіty оснащена дистанційно керованим лафетним стволом із регульованою подачею води від 300 до 2000 літрів на хвилину. Дальність дистанційного керування заявлена до 3 км. За даними компанії, прототип уже залучали до ліквідації наслідків російських ударів у Київській області. Зображення модуля АІ КІТ. Джерело: Теnсоrе.

Автономність та спільні компоненти

Окремим елементом нової екосистеми має стати уніфіковане додаткове обладнання. Одним із перших таких рішень є АІ КІТ — програмно-апаратний модуль, який дозволяє наземному комплексу продовжувати рух за маршрутом або повертатися після втрати зв’язку з оператором.Про розробку цієї системи розповідав у травні Мілітарному СЕО та співзасновник компанії Теnсоrе Максим Васильченко, коли компанія тестувала автопілот для роботи НРК без стабільного GРS і зв’язку.У липні ТЕNСОRЕ офіційно представила функціонал АІ КІТ, зокрема, алгоритм автоматичного повернення машини після повної втрати сигналу.ТЕNСОRЕ також планує відкрити екосистему для інших українських та іноземних Dеfеnsе Тесh компаній. За задумом, сторонні розробники зможуть інтегрувати власні модулі й технології на серійні платформи компанії. Заявлена виробнича спроможність становить понад 500 наземних платформ на місяць.У червні німецька Quаntum Systеms та ТЕNСОRЕ створили спільне підприємство Quаntum Теnсоrе Іndustrіеs для виробництва ТеrМІТ у Німеччині. Перший контракт передбачає виготовлення 2000 наземних роботизованих комплексів протягом 12 місяців для Сил оборони України.Як зазначає компанія, від початку повномасштабного вторгнення ТЕNСОRЕ поставила Силам оборони понад 4000 роботизованих платформ, які використовуються більш ніж у 50 бригадах.

Наземні дрони спецпідрозділу ГУР «Артан» улітку врятували 45 бійців з переднього краю.
У спецпідрозділі ГУР «Артан» розповіли Мілітарному, що за літо їхні НРК також доставили 41 тонну вантажів.
Як повідомив командир спецпідрозділу, полковник Віктор Торкотюк, розрахунки роботизованих платформ працювали на передньому краї в режимі нон-стоп.
Загалом за літній сезон НРК «Артану» подолали близько 4258 км. Вони забезпечували логістику, евакуацію поранених і транспортування окупантів, узятих розвідниками в полон.

Основним напрямком роботи спецпідрозділу ГУР наразі залишається Запорізький напрямок.
Водночас навесні та влітку 2026 року спецпризначенці підрозділу також брали участь в одному з етапів операції «Вівальді» на Лиманському напрямку.
Наземний дрон Rаtеl Н спецпідрозділу ГУР “Артан”. Кадр з відео спецпідрозділу
Раніше підрозділ демонстрував наземні дрони Rаtеl Н виробництва компанії Rаtеl Rоbоtісs.