Мілітарний

У збитих ударних дронах типу Shаhеd/«Герань-2», якими російська армія атакувала українські міста, фахівці вперше виявили новий компонент — блок активації Тrаnsіt Вrd.
Про це «Мілітарному» повідомив уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Протягом останнього тижня ворог атакував Одесу, Дніпро, Вінницю та Тернопіль, масово використовуючи «шахеди», а по Харкову додатково застосував безпілотники типу V2U.
Ці дрони оснащені свіжішими іноземними деталями 2025 року випуску.
Крім нового блоку, у безпілотниках знову знайшли мікросхеми та вузли виробництва Німеччини, Японії, Швейцарії та США. Також фахівці ідентифікували деталі, виготовлені компаніями з Тайваню та Великої Британії.
Перехоплення російських дронів V2U. Червень 2025. Джерело: фонд «Повернись живим»
Всю інформацію щодо виявлених компонентів українські представники вже передали міжнародним партнерам. Ці дані допоможуть скоригувати санкційну політику та закрити виявлені лазівки.
За попередніми оцінками уповноваженого, санкції на електроніку для дронів цього року коштували Росії щонайменше $7 мільярдів втрат.
Наразі триває підготовка переліку критичного обладнання для російських нафтопереробних заводів та нафтоперекачувальних станцій. Обмеження постачання таких технологій має підірвати спроможність ворога фінансувати війну за рахунок енергоресурсів.
«Наш підхід простий: перекривати доступ до технологій, які використовують у війні, і паралельно зменшувати ресурси, за рахунок яких ця війна ведеться», — повідомив Власюк.
Нагадаємо, що Росія розгорнула масштабну схему авіаційної логістики для обходу санкцій, використовуючи цивільні вантажні перевезення як інструмент постачання критичних компонентів для військово-промислового комплексу.
Мікроелектроніка, яку російський оборонно-промисловий комплекс отримав за “сірими схемами”. Джерело: ГУР МОУ
Йдеться про так званий «тіньовий повітряний міст» — мережу регулярних вантажних рейсів. Через неї до РФ постачають електроніку, обладнання та інші товари подвійного призначення, що дозволяє обходити прямі обмеження на експорт.
Такий формат дає змогу швидко доставляти високотехнологічну продукцію. Водночас ці операції складніше відстежувати, ніж морські перевезення.