Мілітарний

Повітряно-космічні сили Росії отримали модернізований літак далекого радіолокаційного виявлення та керування А-50У.Про це повідомив російський пропагандист Fіghtеrbоmbеr на своєму Теlеgrаm-каналі.Нагадаємо, що Росія втратила щонайменше два таких літаки у війні проти України.Перший літак із бортовим номером RF-50601 «Червоний» росіяни втратили у січні 2024 року. Пізніше, у лютому того ж року, окупанти втратили другий борт над Азовським морем.Мережею ширилися відео від очевидців, на яких зафіксовано момент відстрілу дипольних відбивачів візуально великим повітряним судном, яке активно маневрує, після чого відбувається ураження. Також з’явилися кадри, зроблені після падіння літака біля хутора Трудова Вірменія Каневського району Краснодарського краю, на яких видно масштабну пожежу. Літак ДРЛВ А-50 з бортовим номером RF-50601. Фото: Сергей Коровкин.Пізніше стало відомо, що у Росії заочно судять українського офіцера за збиття літака ДРЛВ А-50 над Азовським морем.Росіяни цинічно називають А-50 «не призначеним для ведення бойових дій» та «неозброєним», а наказ на його знищення називають «незаконним».

Літак А-50

А-50 – це літак дальнього радіолокаційного виявлення та керування на базі військово-транспортного літака Ил-76, який здійснив свій перший політ 19 грудня 1978 року.Він розроблявся для заміни на той момент вже застарілого Ту-126 силами Таганрозького науково-технічного авіаційного комплексу та Науково-виробничого об’єднання «Вега». Експлуатація дослідних зразків почалася у 1985 році, а на озброєння радянської армії літак був прийнятий у 1988 році.За радянських часів промисловість виробила близько 31 борт. До наших днів «живих» бортів залишилося небагато, всього близько 12 у різних варіаціях: 9 на озброєнні ПКС РФ у варіаціях А-50 і А-50У (3 і 6 відповідно), решта – на озброєнні Збройних сил Індії. Оператори на борту А-50У. Фото з відкритих джерел.Літак обладнаний радіотехнічним комплексом «Шмель» на основі радянської бортової електронно-обчислювальної машини «Аргон-50». А-50 здатен проводити розвідку повітряних, наземних та надводних цілей. За допомогою оптико-електронних бортових систем літак може виявляти факели балістичних ракет на відстані до 800 км, а радіолокаційна станція здатна знаходити та супроводжувати літаки та крилаті ракети на відстанях до 700 км.Цілі типу пускових установок протиповітряної оборони та балістичних ракет – на відстані до 400 км, а скупчення бронетехніки – до 450 км.