Мілітарний

Під столицею Фінляндії Гельсінкі підготували одну з наймасштабніших у Європі систем укриттів.
Вона здатна прийняти майже мільйон людей у разі воєнної загрози, зокрема ракетних ударів, ядерної атаки або вторгнення, розвідають у Тhе Тіmеs.
Підземне місто під Гельсінкі складається приблизно з 5500 укриттів.
Вони є частиною багаторічної системи безпеки, яку Фінляндія створювала через близькість до Росії та власний історичний досвід війни.
У столиці Фінляндії проживає понад 675 тисяч людей, однак мережа укриттів розрахована на значно більшу кількість мешканців.
Бункер у Гельсінкі. Фото: Rоnі Rеkоmаа/Вlооmbеrg/Gеtty Іmаgеs
Найбільші укриття в Гельсінкі можуть одночасно вмістити понад 11 тисяч людей. Вони обладнані системами вентиляції, автономним електропостачанням, запасами води та необхідним обладнанням для тривалого перебування.
У мирний час багато таких об’єктів використовують для звичайних міських потреб. Там працюють спортивні комплекси, громадські приміщення та інші об’єкти інфраструктури, але у разі кризи вони можуть бути швидко переведені в режим укриття.
«Ми почали будувати їх у 1939 році й ніколи не зупинялися», — заявив представник Міського рятувального департаменту.
За його словами, постійне використання укриттів у мирний час дозволяє перевіряти їхній стан і підтримувати готовність до надзвичайних ситуацій.
Бункер у Гельсінкі з цивільною інфраструктурою. Фото: Rоnі Rеkоmаа/Вlооmbеrg/Gеtty Іmаgеs
Після завершення холодної війни багато європейських країн скоротили програми цивільної оборони, однак Фінляндія продовжила підтримувати свої укриття та готувати населення до можливих криз.
Фінляндія має понад 1300 кілометрів кордону з Росією — найдовший сухопутний кордон між Росією та країною НАТО.
Бункер у Гельсінкі з цивільною інфраструктурою. Фото: Rоnі Rеkоmаа/Вlооmbеrg/Gеtty Іmаgеs
У країні діють програми підготовки людей до різних кризових ситуацій — від воєнних загроз до масштабних перебоїв із електроенергією чи постачанням. Також Фінляндія зобов’язує великі нові будівлі мати захисні приміщення. Це дозволяє постійно розширювати мережу укриттів без окремих масштабних державних будівельних програм.