Мілітарний

Коаліція спроможностей повітряних сил визначила розвиток вертолітної складової одним із п’яти пріоритетних напрямів подальшої допомоги Україні.
Про це повідомляє Міноборони України.
Відповідне питання обговорили під час засідання Секретаріату та робочих груп Коаліції спроможностей повітряних сил, яке відбулося у Києві. У заході взяли участь представники України, Нідерландів, Данії, США, Великої Британії та Канади.
Раніше повідомлялось, що на заміну радянським гелікоптерам для армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ планують отримати американські вертольоти UН-60 Вlасk Наwk.
Окрім розвитку вертолітної складової, партнери зосередяться на розвитку авіаційної інфраструктури, підготовці персоналу, підтриманні наявних авіаційних спроможностей та розширенні оборонно-промислового і військово-технічного співробітництва.
Гелікоптери Ми-17 Збройних Сил України, червень 2023. Фото: командування ОС ЗСУ
Окремо учасники зустрічі обговорили створення Фонду Коаліції спроможностей повітряних сил. Він має покращити координацію між країнами та допомогти залучати фінансування.
Коаліція спроможностей повітряних сил була створена у 2023 році в межах Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Нині до неї входять 14 країн.
Робота коаліції охоплює не лише передачу Україні бойових літаків. Партнери також допомагають із підготовкою пілотів, інженерів і техніків, постачанням авіаційного озброєння, розвитком аеродромної інфраструктури, ремонтних спроможностей та захищених укриттів.
У межах цього формату Україна вже отримала винищувачі F-16 та Міrаgе 2000. Також розвивається співпраця зі Швецією щодо винищувачів JАS 39 Grіреn.
Засідання Секретаріату та груп Коаліції спроможностей повітряних сил. Вересень 2026. Фото: mоd.gоv.uа
Окремим напрямом є підготовка українських авіаторів. Для цього партнери передають мобільні тренажери F-16, а Чехія використовує навчально-бойові літаки L-39 та легкі літаки Аltо NG для підготовки українських пілотів.
Важливою складовою майбутньої системи є шведський літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління АSС 890. Він може виявляти повітряні цілі на значній відстані та передавати інформацію для координації дій авіації.
Тренажер F-16 українських Повітряних Сил. Кадр з відео Міноборони України
Водночас Міноборони поки не уточнює, які саме вертолітні платформи або програми планується розвивати в межах визначеного пріоритету.
Нагадаємо, що у 2024 році німецька компанія НЕNSОLDТ отримала контракт на постачання систем захисту для українських гелікоптерів.
Розвиток вертолітної складової має стати частиною ширшої перебудови Повітряних сил України за західними стандартами — разом із бойовою авіацією, розвідкою, підготовкою персоналу, озброєнням та авіаційною інфраструктурою.