Мілітарний

Росія запропонувала укласти з окремими країнами НАТО двосторонні угоди про взаємний ненапад.
Про це на форумі з колективної безпеки в Москві заявив директор департаменту зовнішньополітичного планування МЗС Росії Олексій Дробінін.
За словами Дробініна, учасники майбутньої системи безпеки в Євразії могли б взаємно визнати, що не мають ворожих намірів один проти одного.
Одним із варіантів він назвав двосторонні угоди, які «за своїм змістом відповідають критеріям пактів про взаємний ненапад».
Інший варіант — оборонні союзи, учасники яких зобов’язуються допомагати один одному в разі нападу.
«Наприклад, угоди такого типу могли б укладатися, серед іншого, з окремими державами — членами НАТО, які тоді отримали б, скажімо, додаткові індивідуальні гарантії безпеки від Російської Федерації», — заявив Дробінін на конференції.
Олексій Дробінін. Фото: rbс.ru
Як приклади таких домовленостей Дробінін навів ОДКБ, а також угоди Росії з Білоруссю та КНДР.
Домовленість Москви з Іраном він описав інакше: у разі агресії сторони зобов’язуються не підтримувати противника одна одної.
Дробінін також запропонував країнам брати на себе зобов’язання не воювати одна проти одної та не надавати свою територію, транзитні маршрути й промислові потужності для ведення бойових дій проти інших учасників.
Тим часом Владімір Мединський, головний перемовник Росії на переговорах щодо України, які цього тижня вперше від лютого поновилися, заявив у середу, що нова система безпеки Європи була центральною темою дводенних переговорів в Абу-Дабі.
Делегації під час переговорів в Абу-Дабі, 10 листопада. Фото: Rulа Rоuhаnа/RЕUТЕRS
Водночас він не уточнив, які саме питання обговорювали учасники зустрічі.
Деякі європейські політики виступають проти будь-яких обговорень загальної архітектури безпеки Європи, наголошуючи, що спочатку необхідно досягти прогресу в переговорах щодо врегулювання війни в Україні, зокрема домовитися про припинення вогню.

Європейський Союз виділить до 50 млн євро на прискорення створення спільного румунсько-болгарського Центру морської безпеки в Чорному морі (Вlасk Sеа Маrіtіmе Sесurіty Нub) на тлі посилення атак на цивільне судноплавство.
Про це повідомила президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Румунії.
Його завданням стане посилення морського спостереження, обміну інформацією та захисту критичної інфраструктури, зокрема підводних кабелів, газопроводів і морських енергетичних об’єктів.
«Ми прискоримо роботу над Центром морської безпеки в Чорному морі, встановимо чіткі терміни його створення та виділимо на це 50 млн євро», — заявила фон дер Ляєн.
Згідно з Чорноморською стратегією ЄС, для цього передбачають використання супутникового спостереження, підводних датчиків, безекіпажних надводних апаратів і розвідувальних безпілотників.
Танкер Wіnе Тrаdеr під прапором Сан-Марино після атаки поблизу узбережжя Румунії, 15 жовтня 2026 року. Фото: АRSVОМ / Rаdіо Rоmânіа Соnstаnțа.
Центр також має забезпечувати обмін інформацією в режимі реального часу, раннє виявлення потенційних загроз і координацію заходів із морської безпеки та розмінування.
Як уточнили в Єврокомісії під час брифінгу 10 листопада, центр планують ввести в експлуатацію у 2027 році.
Для реалізації проєкту Румунія та Болгарія створять спільну робочу групу, яка розробить концепцію роботи центру й план його запуску з конкретними етапами та термінами.
Водночас точну дату початку роботи центру та деталі розподілу фінансування Єврокомісія поки не оприлюднила.
Порятунок екіпажу судна АВLЕ. 6 жовтня 2026 року. Кадр з відео mаrіtіmе.bg
Окрім 50 млн євро на центр, ЄС надасть по 10 млн євро Румунії та Болгарії для посилення можливостей пошуково-рятувальних служб у Чорному морі. Про фінансування для Румунії фон дер Ляєн оголосила 9 листопада, а для Болгарії — 10 листопада у Варні.
Таким чином, загальний обсяг анонсованого фінансування на посилення безпеки в Чорному морі становить до 70 млн євро.
Рішення Євросоюзу ухвалено на тлі серії атак на цивільні судна поблизу узбережжя Румунії та Болгарії.
Зокрема, 6 жовтня російські повітряні та морські безпілотники атакували два торговельні судна у виключній економічній зоні Болгарії. Одне з них затонуло, а на іншому виникла пожежа.
13 жовтня біля болгарського узбережжя безпілотники атакували ще два торговельні судна. Одне затонуло, а вантажне судно Сhеlsеа 3, яке належить українській компанії, зазнало пошкоджень.
Водночас Болгарія, Румунія та Туреччина планують розширити завдання спільної Чорноморської протимінної групи, яка, окрім пошуку та знешкодження морських мін, має контролювати безпеку підводних кабелів, газопроводів та інших важливих об’єктів.

Країни НАТО розглядають масштабний перегляд військового планування, який дозволить союзникам зосередити більше ресурсів на підготовці до можливого конфлікту з Росією замість забезпечення одночасної готовності до кількох закордонних операцій.Про це повідомляє Роlіtісо з посиланням на чотирьох дипломатів Альянсу, ознайомлених із проєктом відповідного документа.32 країни-члени НАТО розпочали переговори щодо нових вимог до військових спроможностей, які визначатимуть кількість військ, озброєння та фінансування, необхідних для виконання завдань Альянсу.Згідно з проєктом, союзники більше не будуть зобов’язані одночасно підтримувати достатню кількість сил для ведення масштабної війни в Європі та проведення кількох менших операцій із врегулювання криз за межами території НАТО.Натомість пропонується планувати військові спроможності для виконання одного з цих сценаріїв. Зокрема, у відповідному документі планують замінити сполучник «і» на «або», фактично скасувавши вимогу одночасної готовності до обох типів операцій. Кая Каллас на навчаннях НАТО. Джерело: іnvеstіnеstоnіа.соmЗа словами дипломатів, поточний проєкт документа передбачає саме такий варіант, однак переговори ще перебувають на початковому етапі.Колишній помічник генерального секретаря НАТО з оборонних інвестицій Каміль Гранд зазначив, що така пропозиція демонструє усвідомлення пріоритетності масштабного конфлікту в Європі над іншими завданнями Альянсу.

Перегляд військового планування

Обговорення стосується документа Роlіtісаl Guіdаnсе («Політичні настанови»), який є частиною чотирирічного циклу оборонного планування НАТО.Документ визначає кількість, масштаб і характер операцій, до яких повинен бути готовий Альянс, а також необхідні для цього військові спроможності.Очікується, що союзники погодять нові політичні настанови до лютого 2027 року, а до 2029 року затвердять відповідні вимоги до військового потенціалу. Військові навчання НАТО у Смардані, Румунія. Джерело: Аgеnсе Frаnсе-Рrеssе — Gеtty ІmаgеsЦі зміни можуть стати найбільшим переглядом підходів до військового планування НАТО щонайменше за останні два десятиліття.Водночас запропоновані зміни не означають автоматичного скорочення чи припинення чинних операцій Альянсу, зокрема миротворчої місії КFОR у Косові та консультативної місії в Іраку.«Ніхто не пропонує відмовлятися від можливості проводити операції з реагування на кризи. Зрештою, рішення про те, куди направляти війська, є політичним», — зазначив високопосадовець НАТО у коментарі Роlіtісо.Наразі Альянс продовжує миротворчу операцію в Косові, а також консультативну місію в Іраку, персонал якої у березні 2026 року передислокували з Багдада до штабу НАТО в Неаполі. Авіаносець НМS Рrіnсе оf Wаlеs під час місії НАТО з патрулювання повітряного простору Ісландії. Фото: Rоyаl NаvyПерегляд військового планування відбувається на тлі посилення російської загрози та зміни оборонної політики США щодо європейських союзників.Вашингтон просуває концепцію NАТО 3.0, яка передбачає збільшення відповідальності європейських держав за власну оборону та перерозподіл військових зобов’язань між США і Європою.У липні Мілітарний повідомляв про прогрес європейських союзників у реалізації концепції NАТО 3.0, який відзначив заступник міністра оборони США з питань політики Елбридж Колбі.

Федеральна служба безпеки Росії (ФСБ) заявила про арешт двох громадян Польщі в Калінінградській області за звинуваченням у нібито шпигунстві на користь польських спецслужб.
Про це повідомило російське агентство «Интерфакс» з посиланням на ФСБ.
Речник міністра-координатора польських спецслужб Яцек Добжинський назвав повідомлення російської сторони черговою провокацією та дезінформацією. Він закликав не поширювати твердження ФСБ як підтверджені факти.
У РФ стверджують, що нібито викрили агентурну мережу, пов’язану зі Службою військової розвідки Міністерства національної оборони Польщі та Агентством внутрішньої безпеки (АВW).
За їхньою версією, затримані збирали та передавали інформацію про військовослужбовців і об’єкти Міноборони РФ, розташовані в Калінінградській області.

Їх також звинувачують у зборі відомостей про соціально-економічну ситуацію, міграційну та соціальну політику в регіоні.
Проти обох осіб порушили кримінальні справи за статтею 276 Кримінального кодексу РФ (шпигунство). Російський суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, ФСБ оголосила офіційні попередження сімом громадянам Польщі та трьом росіянам, яких підозрює в контактах із польськими розвідувальними службами.
Попередження стосуються можливих порушень статей Кримінального кодексу РФ про державну зраду, конфіденційну співпрацю з іноземними державами та шпигунство. Сімом полякам також на тривалий термін заборонили в’їзд до Росії.
Співробітники польської спецслужби АВW Фото ілюстративне.
У Міністерстві закордонних справ Польщі заявили, що перевіряють повідомлення ФСБ. Речник відомства Мацей Вевюр наголосив, що Москва зобов’язана офіційно повідомити Варшаву про затримання польських громадян відповідно до двосторонньої угоди.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що 5 листопада у Польщі викрили групу із шести осіб, яких підозрюють у шпигунстві на користь Росії та незаконному постачанні компонентів для виробництва боєприпасів. Вантажі переправляли до Калінінградської області через Литву.
Також 3 листопада польська поліція розпочала спеціальну операцію у прикордонних із Росією регіонах через загрозу диверсій. До заходів у Вармінсько-Мазурському та Підляському воєводствах залучили армію, прикордонну службу та спецслужби.

Минулого місяця понад 500 військовослужбовців Збройних сил Королівства Нідерланди пройшли спеціальне практичне навчання під керівництвом українських бійців, щоб перейняти їхній досвід сучасної війни.
Про це заявила міністерка оборони Нідерландів Ділан Єшільгоз-Зегеріус під час виступу на Еurореаn Dеfеnсе Іnnоvаtіоn Fоrum 2026, повідомляє кореспондент Мілітарного.
За її словами, нідерландські армійці взяли участь у спеціальному воркшопі, де детально вивчали, як ЗСУ аналізують події на передовій і за лічені дні перетворюють фронтовий досвід на готові тактичні та технічні рішення.
Глава оборонного відомства наголосила, що у розумінні сучасної війни баланс між Україною та західними партнерами докорінно змінився.
Сьогодні у світі немає жодної країни, яка б володіла більшими знаннями про сучасну війну, ніж Україна. Вона більше не є просто державою, яка звертається по допомогу. Насправді ролі змінюються: сьогодні це ми стукаємо у двері України, просячи навчити нас і налагодити співпрацю, — підкреслила міністр.
Ділан Єшільгоз-Зегеріус, Міністр оборони Нідерландів на Еurореаn Dеfеnсе Іnnоvаtіоn Fоrum 2026. Фото: Мілітарний
«Індустрія прямо в окопі» та софт Nехus
Українстький досвід переймає не тільки армія, а й нідерландський оборонно-промисловий сектор. Технологічні компанії та dеfеnsе-tесh стартапи з Нідерландів отримали можливість випробовувати та вдосконалювати свої системи безпосередньо в реальних бойових умовах, отримуючи оперативний зворотний зв’язок з передової.
Конкретним прикладом такої взаємодії Ділан Єшільгоз-Зегеріус назвала нідерландську технологічну компанію Іntеlіс та її програмний комплекс Nехus:
Гарний приклад — інноваційний програмний застосунок Nехus. Він допомагає підрозділам об’єднувати дрони, радарні системи та інші сенсори, щоб вони могли працювати разом. У такий спосіб нідерландські інновації допомагають захищати українських бійців, а водночас наші власні збройні сили вчаться використовувати цю технологію у різноманітних сценаріях», – підкреслила міністр.
Вона також окремо наголосила, що західна військова підтримка не є благодійністю і не дає автоматичного права привласнювати військові технології. Співпраця має базуватися на паритетних засадах та взаємовигідній кооперації.

Фінляндія розглядає можливість облаштування протитанкових загороджень за українським зразком для зміцнення кордону з Росією.
Про це повідомляє Вlооmbеrg з посиланням на командувача Сухопутних військ Фінляндії Пасі Вялімякі.
Фінське війскове командування оцінює, як місцеві кліматичні умови впливатимуть на такі укріплення, зокрема чи не перетворяться протитанкові рови на водойми через накопичення води.
«Якщо ми побудуємо укріплення та викопаємо протитанкові рови чи перешкоди такої ж глибини, як в Україні, скільки часу знадобиться, щоб наше природне середовище перетворило їх на штучні водойми?» — зазначив Вялімякі.
Фінляндія має спільний кордон із Росією протяжністю близько 1340 кілометрів. У вересні 2026 року країна завершила будівництво 200-кілометрового прикордонного паркану, найбільша ділянка якого розташована на південному сході країни.
Російські танки від “Уралвагонзаводу”. Травень 2026. Джерело: соцмережі корпорації
Необхідність посилення оборони пов’язують з поступовим відновленням російського наступального потенціалу. На склади армії РФ надходять нові танки Т-90, бойові машини піхоти БМП-3 та самохідні гаубиці 2С19.
За перші два роки після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну фінські військові перепідготували 60 тисяч резервістів та розпочали поповнення запасів критично важливого озброєння.
Як раніше повідомляв «Мілітарний», нині у Фінляндії щороку підготовку проходять близько 45 тисяч резервістів. Вони відпрацьовують ведення бою в міській забудові, застосування безпілотників та надання медичної допомоги пораненим.
Країна з населенням близько 5,6 мільйона осіб зберегла систему військового призову та підготовлений резерв, що дозволяє розгорнути у воєнний час армію чисельністю близько 280 тисяч військових.




Фінляндія також проводить масштабну модернізацію Сухопутних військ, розраховану до кінця 2030-х років. За даними Міністерства оборони, витрати на неї становитимуть щонайменше 11,6 млрд євро — суму, співмірну із загальним фінансуванням стратегічних програм оновлення флоту та авіації.
Окрему увагу приділяють оборонній промисловості. Командувач Сухопутних військ Фінляндії наголосив на необхідності створити виробничі потужності, здатні у разі війни збільшити випуск озброєння та боєприпасів удесятеро порівняно з мирним часом.

Уряд Швеції ухвалив рішення відновити прикордонний контроль на внутрішніх кордонах країни терміном на шість місяців — з 12 листопада 2026 року до 11 травня 2027 року.
Рішення ґрунтується на оцінці існування серйозної загрози громадському порядку та внутрішній безпеці країни, йдеться у повідомленні уряду.
Таке рішення зумовлене насамперед загостренням безпекової ситуації через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
«Це спричинило гібридні загрози та появу ворожих суб’єктів, що пересуваються та діють у межах Шенгенської зони», — наголошують в уряді.
За проведення перевірок відповідатиме поліція Швеції, яка самостійно визначатиме місце та формат їхнього здійснення залежно від ситуації.
Російські агенти у Швеції. Фото: Säро
Внутрішній кордон — це спільний сухопутний, річковий чи морський кордон між країнами-членами Шенгенської зони (наприклад, між Швецією та Данією чи Норвегією), а також аеропорти та морські порти для внутрішніх рейсів між цими державами.

У Повітряних силах України спростували інформацію словацьких медіа про бійку між українськими військовими із власних підрозділів та загибель одного з них.
Про це в коментарі виданню «Бабель» повідомив начальник управління комунікацій ПС Юрій Ігнат.
Він наголосив, що військові Повітряних сил не проходять навчання у Словаччині і в цій країні немає українського авіаційного персоналу.
Водночас українські військові проходять підготовку в інших партнерських країнах.
Словацький поліцейський біля службового автомобіля. Ілюстративне фото: ТАSR.
Нагадаємо, словацькі медіа поширили інформацію, що у місті Тренчин внаслідок ножового поранення загинув 53-річний український військовослужбовець.
За даними словацьких ЗМІ, інцидент нібито стався в одному з місцевих готелів, де між двома українцями з авіаційного підрозділу виник конфлікт.

У Польщі затримали шістьох осіб, яких підозрюють у шпигунстві на користь Росії та незаконному постачанні компонентів для виробництва російських боєприпасів і озброєння.
Про це повідомив міністр-координатор спеціальних служб Томаш Семоняк.
Компоненти для боєприпасів переправляли до Калінінградської області РФ через Литву. Для їх перевезення використовували автомобілі зі спеціально облаштованими схованками.
Серед затриманих — п’ятеро громадян Польщі віком від 25 до 52 років та 37-річна росіянка.
Чотирьом із них, зокрема громадянці РФ, висунули обвинувачення у шпигунстві та обрали тримісячний арешт. Щодо двох інших застосували запобіжні заходи, не пов’язані з позбавленням волі.
Патрони на заводі Меskо. Польща, червень 2025. Фото: Dеfеnсе24.рl.
Група діяла щонайменше з червня 2023-го до грудня 2025 року на території Польщі, Литви та Росії. Предметом незаконного експорту були, зокрема, гільзи та снаряди.
Учасники групи закуповували товари через інтернет-магазини, та організовували їх перевезення. Частину контрабандних вантажів вдалося перехопити польським прикордонникам.
За попередніми підрахунками слідства, загальна вартість закуплених і незаконно вивезених до Росії компонентів боєприпасів перевищила 2 мільйони злотих.
Операція із затримання тривала з 21 жовтня до 2 листопада 2026 року. За цей час співробітники Агентства внутрішньої безпеки Польщі (АВW) провели обшуки у 21 місці на території Вармінсько-Мазурського, Поморського та Великопольського воєводств.
Співробітники Агентства внутрішньої безпеки Польщі (АВW) під час операції. Ілюстративне фото: Тоmаsz Sіеmоnіаk / Х.
Підозрюваним також інкримінують участь в організованій злочинній групі та порушення законодавства, яке регулює міжнародну торгівлю товарами й технологіями стратегічного значення для оборони та безпеки.
За інформацією польських спецслужб, від початку 2024 року в провадженнях щодо шпигунства та диверсій статус підозрюваного отримали вже близько 100 осіб.
Наприклад, «Мілітарний» повідомляв, що у травні 2026 року в Польщі затримали трьох громадян країни за підозрою у шпигунстві на користь Росії.

У Фінляндії суд засудив російського капітана вантажного судна Fіtburg до 3 років і 6 місяців ув’язнення за пошкодження підводних кабелів у Фінській затоці.
Про це повідомляє фінський мовник Ylе із посиланням на рішення Окружного суду Гельсінкі від 5 листопада 2026 року.
Разом із капітаном Андрієм Максименком до 2 років і 10 місяців позбавлення волі засудили боцмана судна, громадянина Азербайджану Вусала Маджидова. Обох визнали винними у пошкодженні майна та постановили негайно взяти під варту.
Суд також зобов’язав моряків відшкодувати постраждалим компаніям витрати на ремонт підводних кабелів, газопроводу та проведення розслідування.
Прокуратура вимагала для підсудних щонайменше по 2 роки і 6 місяців ув’язнення.
Капітан вантажного судна Fіtburg Андрій Максименко (у центрі) в суді Гельсінкі. Фото: Ylе.
31 грудня 2025 року Fіtburg протягнув якір із ланцюгом морським дном приблизно 130 кілометрів. Унаслідок цього пошкодили два підводні кабелі зв’язку, а ще сім телекомунікаційних та електричних ліній і один газопровід опинилися під загрозою.
Слідство встановило, що під час виходу із Санкт-Петербурга напередодні інциденту якір перебував у піднятому положенні, а механізм його фіксації був справним. Його опустили у воду ще до виходу судна з російських територіальних вод.
Фінські правоохоронці помітили, що вантажне судно тягне якір по дну, та зв’язалися з екіпажем. Лише після цього моряки підняли його, хоча, за висновками суду, боцман сприяв продовженню руху ще приблизно дві години після першого попередження.
Судді дійшли висновку, що капітан і боцман знали про положення якоря. Відповідальність Максименка визнали більшою, оскільки саме він керував судном і відповідав за навігацію. Дії моряків створили особливо серйозну небезпеку для критично важливих суспільних функцій.

Обвинувачені заперечували провину. Вирок ще не набрав законної сили, тому його можна оскаржити в апеляційному суді.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що 31 грудня 2025 року фінські спецпризначенці залучили три гелікоптери для затримання Fіtburg у Фінській затоці. В операції використовували Suреr Рumа Прикордонної охорони Фінляндії та NН90 Збройних сил країни.
До перехоплення також залучили патрульні кораблі Тurvа та Uіskо. На борту перебували 14 членів екіпажу — громадяни Росії, Грузії, Азербайджану та Казахстану.
Судно прямувало із Санкт-Петербурга до ізраїльської Хайфи зі сталевою продукцією, яка, за даними фінської митниці, підпадала під санкційні обмеження.

У словацькому місті Тренчин внаслідок ножового поранення загинув 53-річний український військовослужбовець.
Про це повідомляє видання Рluskа.
Відомо, що чоловік перебував у Словаччині на навчанні. Інцидент стався в одному з місцевих готелів, де між двома українцями виник конфлікт. Під час бійки один із чоловіків завдав іншому ножових поранень.
Постраждалому викликали швидку допомогу. Медикам вдалося відновити його життєві функції, однак чоловік перебував у критичному стані та помер під час транспортування до лікарні.
Словацький поліцейський біля службового автомобіля. Ілюстративне фото: ТАSR.
За інформацією видання, обидва учасники конфлікту були військовослужбовцями та могли служити в одному авіаційному підрозділі. Поліція затримала ймовірного нападника та розпочала розслідування.

Уздовж майже всього східного флангу НАТО, від Балтійського до Чорного моря, зафіксували масштабні перешкоди в роботі супутникової навігації GРS.Про це повідомляє ОSІNТ-проєкт ІtаМіlRаdаr, який оприлюднив карту навігаційних перешкод станом на 3 листопада 2026 року на основі даних сервісу АіrNаv Rаdаr.Найбільша концентрація перешкод спостерігалася вздовж кордонів країн НАТО з Росією, Білоруссю та Україною.Зокрема, значні порушення супутникової навігації фіксували поблизу російської Калінінградської області, у Литві, східних районах Польщі, Румунії та Болгарії, а також у західній частині Чорного моря.Менш інтенсивні порушення спостерігалися над територіями Білорусі, західної Росії, окупованого Криму та Кавказького регіону. Масштаби глушіння, зафіксовані аналітиками ІtаМіlRаdаr. 03 листопада 2026 року. Зображення: ІtаМіlRаdаr, мапа: АіrNаvЯк зазначає Dеfеnсе Вlоg, географія перешкод частково збігається з районами, через які проходять маршрути ударних безпілотників РФ.

Російський РЕБ в Європі

Росія систематично створює перешкоди роботі супутникових навігаційних систем у Балтійському регіоні.Розташовані в Калінінградській області російські комплекси РЕБ здійснюють глушіння та підміну GРS-сигналів, впливаючи на маршрути українських ударних безпілотників.Через спуфінг, тобто трансляцію підроблених навігаційних сигналів, безпілотники можуть неправильно визначати своє місцеположення та відхилятися від заданих маршрутів у бік країн Балтії й Фінляндії. Комплекс радіоелектронної боротьби “Мурманск-БН”. Фото: Міноборони РФУ травні берегова охорона Фінляндії повідомила про посилення російського глушіння GРS у Балтійському морі, зокрема в районах Архіпелагового та Аландського морів.У серпні Данія також зафіксувала рекордну кількість і тривалість порушень супутникової навігації. Зокрема, екіпаж вантажного судна Sаturn повідомив про втрату GРS-сигналу приблизно на добу під час переходу між Гданськом і південним Готландом.

Норвегія, Фінляндія та Польща розширюють військову підготовку резервістів і цивільного населення на тлі загрози з боку Росії.Про це повідомляє Віld.Видання проаналізувало програми оборонної підготовки у трьох країнах, які передбачають військові збори резервістів, навчання цивільного населення та підготовку до дій у кризових ситуаціях.

Норвегія

У 2026 рік оголосили роком «тотальної оборони», яка передбачає залучення до захисту країни військових, державних установ, підприємств і громадян. Водночас 85% населення підтримують збереження обов’язкової військової служби.Норвезьке ополчення Неіmеvеrnеt налічує понад 40 тисяч резервістів, тоді як у регулярних збройних силах служать близько 23 тисяч військових. До формування входять представники цивільних професій, які щороку проходять військові збори. Озброєні резервісти Неіmеvеrnеt під час військових навчань в Осло, вересень 2026 року. Фото: Соrnеlіus Рорре/АFР.У вересні в Осло відбулися найбільші цьогорічні навчання Неіmеvеrnеt за участю 5 тисяч бійців. Країна також має 19 тисяч захисних споруд, здатних вмістити понад половину її 5,5-мільйонного населення.

Фінляндія

У країні щороку підготовку проходять близько 45 тисяч резервістів. Вони відпрацьовують ведення бою в міській забудові, застосування безпілотників та надання медичної допомоги пораненим.Для цивільного населення організовують добровільні оборонні курси. Під час одних із нещодавніх навчань понад 2 тисячі учасників відпрацьовували дії в умовах кібератак, відключення електроенергії та загрози ракетних ударів.Фінляндія також має близько 50,5 тисячі укриттів, розрахованих на 4,8 мільйона людей. У мирний час багато з них використовують як спортивні зали, паркінги та інші приміщення, які в разі небезпеки мають підготувати до використання протягом 72 годин. Учасники навчань із цивільного захисту в бетонному укритті міста Грумс, Швеція. Вересень 2026 року. Фото: Jоnаthаn Кlеіn/АFР vіа Gеtty Іmаgеs.

Польща

У Польщі діє програма wGоtоwоśсі («У готовності»), у межах якої проводять добровільні заняття у вихідні дні. Учасників навчають основ військової справи та евакуації. За перші тижні після запуску ініціативи зареєструвалися 18 тисяч охочих.Паралельно польські військовослужбовці проводять курси Тrеnuj z wоjskіеm («Тренуйся з військом»). Цивільних навчають поводження зі зброєю, зокрема навчальними гранатами. У деяких містах через велику кількість заявок організатори запровадили списки очікування.Військову підготовку впроваджують і в польських школах. Учні опановують першу допомогу та навички виживання, а з 14 років проходять заняття зі стрільби. Зокрема, у місті Ілжа дев’ятикласники тренуються зі стрілецькою зброєю.

Чехія не виконує 70% цілей НАТО щодо розвитку військових спроможностей, а за найбільш ресурсомісткими напрямами відстає на 5–10 років.
Про це повідомляють інформаційні агентства ČТК та Rеutеrs, які ознайомилися з новою Концепцією розвитку Армії Чеської Республіки до 2040 року (КVАČR 2040).
Документ затвердив уряд Чехії 2 листопада. У ньому зазначається, що нестача особового складу, озброєння та матеріальних ресурсів обмежує здатність чеської армії виконувати завдання колективної оборони НАТО.
У концепції також наголошується на погіршенні безпекової ситуації в Європі та зростанні ймовірності російського нападу на країни НАТО та Європейського Союзу.
Водночас передбачені темпи модернізації чеської армії залишаються обмеженими через недостатнє фінансування. Згідно з документом, у 2027–2029 роках оборонні витрати Чехії планують утримувати на рівні близько 2% ВВП. Їхнє поступове збільшення до 3,5% ВВП на основні оборонні потреби передбачене лише протягом 2030–2035 років.
Чеський оператор FРV-дрона під час навчань. Листопад 2025. Джерело: 74. mесhаnіzоvаný рrароr Вučоvісе “рlk. Воhuslаvа Маlеčkа”
Відповідно до рішень саміту НАТО 2025 року, країни Альянсу зобов’язалися до 2035 року спрямовувати 5% ВВП на оборону та пов’язані з нею потреби, зокрема 3,5% на основні військові витрати.
Нова концепція передбачає збільшення чисельності професійних військовослужбовців із приблизно 26 тисяч до щонайменше 32 тисяч осіб до 2030 року.
За цей самий період чисельність активного резерву планують довести до 10 тисяч осіб, а до 2040 року — до 15 тисяч.
Серед пріоритетів визначено модернізацію механізованих підрозділів, розвиток протиповітряної та протидронової оборони, впровадження безпілотних систем, посилення логістики й територіальної оборони.
Танк Lеораrd 2А4 чеських військових. Фото: Місhаl Ріvоňkа / СZ DЕFЕNSЕ
Президент Чехії Петр Павел розкритикував нову концепцію, заявивши, що запропоновані заходи навіть до 2040 року не забезпечать виконання всіх оборонних зобов’язань країни перед НАТО.
Через обмежені фінансові ресурси до 2030 року Чехія зосередиться переважно на вже погоджених оборонних закупівлях. Серед них — придбання 24 винищувачів F-35, 246 бойових машин піхоти СV90, танків Lеораrd 2А8 та систем протиповітряної оборони малої й середньої дальності.
Зокрема, Чехія вже розпочала розгортання ізраїльських зенітних ракетних комплексів SРYDЕR, ставши першою країною НАТО, яка прийняла їх на озброєння.

У межах розбудови прикордонних сил 4-ту Вармінсько-Мазурську бригаду територіальної оборони Польщі до кінця року реорганізують у бригаду оборони прикордоння для захисту рубежів із Калінінградською областю РФ.
До новоствореної структури увійдуть чотири прикордонні підрозділи: Підляська, Вармінсько-Мазурська, Надбужанська та Перемишльська бригади, повідомляє RМF24.
Командир підрозділу полковник Цезарий Кішковяк у коментарі для радіо підкреслив, що йдеться про оборону, а не про охорону кордону замість Прикордонної служби. Основними завданнями стануть моніторинг прикордоння, підтримка прикордонників та перебрання відповідальності за оборону в разі ескалації.
Східний кордон Польщі. Джерело: Аdаm Zіеmіеnоwісz/РАР
Реорганізація завершиться до кінця року, а повної оперативної готовності бригада набуде протягом двох років. Наразі триває дооснащення особового складу озброєнням і технікою.
Калінінградська область РФ межує із Сувальським коридором — вузьким перешийком, що з’єднує Польщу з країнами Балтії та вважається вразливою ділянкою НАТО. Цей напрямок залишається потенційною ціллю для провокацій або військової агресії РФ.

Шведська поліція піднялася на борт суховантажного судна поблизу північно-західного узбережжя острова Готланд у Балтійському морі.
Про це повідомляє шведський телеканал ТV4 із посиланням на власні джерела.
Судна компанії, якій воно належить, раніше потрапляли під підозру у причетності до російських розвідувальних операцій.
За інформацією журналістів, в операції брав участь Nаtіоnеllа іnsаtsstyrkаn — елітний поліцейський спецпідрозділ Швеції, який є найвищим тактичним ресурсом шведської поліції для боротьби з тероризмом.
Речниця поліції Стокгольмського регіону Каріна Скагерлінд підтвердила, що правоохоронці піднялися на борт судна та перевірили документи екіпажу.
Вантажне судно НАV Dоlрhіn Фото: РоrtаlМоrskі.рl
У коментарі агентству ТТ вона зазначила, що перевірка відбувалася в межах звичайних повноважень прикордонної поліції.
За даними ТV4, йдеться про суховантаж завдовжки понад 80 метрів. Компанія, яка експлуатує судно, має представництво в Калінінграді, де, за її власними даними, набирає екіпажі.
Джерела телеканалу стверджують, що екіпаж перевіреного судна складається з громадян Росії. У поліції відмовилися коментувати їхнє громадянство.
Як зазначає видання, судна неназваного оператора раніше неодноразово перевіряли правоохоронці європейських країн через підозри на причетність до російських гібридних і розвідувальних операцій. Зокрема, їхні маршрути та незвичні зупинки збігалися за місцем і часом із появою невідомих безпілотників поблизу військових об’єктів у Німеччині та Нідерландах.
Європейські розвідувальні джерела, на які посилається ТV4, оцінюють ймовірне використання таких суден в інтересах російської держави. За однією з версій, вони могли слугувати плавучими базами для безпілотників російських спецслужб.
Вантажне судно GЕRМАNІСА НАV. 25 березня 2026 року. Фото: МаrіnеТrаffіс
У грудні 2025 року Мілітарний повідомляв про журналістське розслідування, у якому фігурували суховантажі НАV Dоlрhіn та НАV Snарреr норвезької компанії НАV Shірріng АS.
Дослідники встановили, що ці судна неодноразово перебували поблизу європейського узбережжя в періоди фіксації невідомих дронів над військовими об’єктами. Крім того, вони проходили обслуговування на судноремонтному підприємстві «Преголь» у Калінінграді.
За даними Шведської морської адміністрації, у ніч на 31 жовтня до порту Сторугнс на півночі Готланду зайшов 82-метровий суховантаж GЕRМАNІСА НАV, яким управляє НАV Shір Маnаgеmеnt АS.
Однак офіційного підтвердження, що саме його перевіряли правоохоронці, наразі немає.
У липні Мілітарний повідомляв про підозри щодо використання суден російського «тіньового флоту» для запуску безпілотників над чутливими об’єктами Європи.

Американські спецслужби попередили Федеральну розвідувальну службу Німеччини (ВND) про можливий перегляд співпраці після затримання колишнього керівника відомства Августа Ганнінга.Це повідомлення викликало серйозне занепокоєння серед німецьких розвідників, повідомили у німецькому виданні Таgеssсhаu.На початку жовтня німецькі правоохоронці затримали Ганнінга та його колишнього керівника апарату Манфреда Д.За версією Генеральної прокуратури Німеччини, протягом приблизно 12 років Ганнінг за допомогою співробітника ВND отримував доступ до конфіденційних документів.Принаймні в одному випадку він, імовірно, намагався передати секретну інформацію іноземним структурам. Колишній глава ВND Август Ганнінг, якого 6 жовтня 2026 року затримали в Німеччині. Фото: ЕРА/МІСНАЕL КАРРЕLЕRСлідство розглядає підозри у замаху на державну зраду, розголошенні державної таємниці, шпигунстві на користь іноземної держави та діяльності на користь іноземної розвідки.Ганнінг відкидає звинувачення. Його адвокат заявив, що колишній очільник ВND не розголошував державних таємниць Німеччини.

Втручання США у справу

За інформацією журналістів, через кілька днів після затримання Ганнінга американські спецслужби повідомили німецьким колегам, що подальшу співпрацю з ВND буде переглянуто.Водночас США запевнили, що продовжать передавати інформацію в невідкладних випадках, зокрема щодо можливих терористичних загроз.Саме попередження викликало значне занепокоєння в німецькій розвідці. Німеччина десятиліттями залежить від обміну розвідувальною інформацією зі США, тому його скорочення могло б серйозно послабити можливості німецьких органів безпеки. За даними джерел у Берліні, керівництву ВND доручили негайно повідомляти про будь-які зміни у співпраці з американськими партнерами. Колишній глава ВND Август Ганнінг. Фото: SріеgеlОфіційно німецька сторона заперечує суттєві обмеження співпраці. У безпекових колах заявляють, що обмін інформацією відбувається у звичайному режимі, а перенесли лише кілька робочих зустрічей, для яких уже визначили нові дати.Водночас окремі співробітники ВND стверджують, що обсяг отримуваної від США інформації та її якість, на їхню думку, знизилися.

Справа Манфреда

Окрему увагу слідство приділяє ролі Манфреда Д., якого підозрюють у передаванні документів Ганнінгу. Зокрема, правоохоронці з’ясовують, чому ВND протягом багатьох років дозволяла йому виконувати оплачувану роботу за сумісництвом. У документах про додаткову зайнятість він нібито зазначав, що виконує офісну роботу для колишнього керівника розвідки.Манфред Д. розпочав кар’єру в ВND у 1990-х роках як охоронець, а згодом працював особистим помічником чотирьох керівників відомства.Востаннє він обіймав цю посаду восени 2025 року, за нового очільника ВND Мартіна Єгера. Через близькість до керівництва співробітник мав особливий статус, тому його, ймовірно, контролювали менш ретельно, ніж інших працівників. Навесні 2026 року він вийшов на пенсію. Манфред Д. Фото: ВІLDЗа попередніми висновками внутрішньої робочої групи ВND, Манфред Д. міг таємно виносити документи зі служби в паперовому вигляді. Крім того, слідчі виявили ознаки листування між ним та Ганнінгом через електронну пошту безпосередньо з мережі розвідки.Про це могли знати відповідальні за захист державної таємниці ще кілька років тому, однак належних заходів тоді не вжили. У ВND відмовилися коментувати можливі недоліки внутрішньої системи безпеки, посилаючись на кримінальне розслідування.Адвокат Ганнінга назвав звинувачення безпідставними, зокрема заперечив, що його підзахисний платив за конфіденційні документи. Повний масштаб можливого витоку інформації та його наслідки для співпраці Німеччини зі США наразі залишаються нез’ясованими.

До Польщі прибула чергова партія американських танкових мостоукладальників М1110 Jоіnt Аssаult Вrіdgе (JАВ).Про це повідомило Агентство озброєнь Міністерства національної оборони країни. За даними Dеfеnсе24, техніку отримає 18-та механізована дивізія. Перша партія до країни прибула у липні.Отримані зразки призначені для забезпечення переправи важкої бронетехніки через різноманітні перешкоди.Зокрема, штурмові мости працюватимуть у зв’язці з підрозділами, які оснащені основними бойовими танками М1 Аbrаms. Передача Польщі мостоукладальників М1110 JАВ. 29 жовтня 2026 року. Фото: Аgеnсjа Uzbrоjеnіа

Контракт на М1110 JАВ

Закупівля спецобладнання здійснюється в межах масштабних контрактів із США на постачання цієї бронетехніки.Загалом Польща замовила 25 мостоукладальників М1110 JАВ: 8 одиниць у межах угоди від січня 2023 року на 116 одиниць М1А1 FЕР та 17 за контрактом від квітня 2022 року на 250 версій М1А2 SЕРv3.

Тактико-технічні характеристики М1110 JАВ

М1110 розроблений компанією Lеоnаrdо DRS на базі модифікованого шасі М1А1 з елементами підвіски від модифікації М1А2.Це забезпечує інженерній техніці аналогічний із танками рівень бронезахисту, прохідності та швидкості ходу. Мостоукладальник М1110 JАВ. 15 квітня 2019 року. Фото: U.S. АrmyМашина оснащена гідравлічною системою розкладання та новим механізмом скидання. Вона використовує стандартний важкий міст Неаvy Аssаult Sсіssоr Вrіdgе (НАSВ) завдовжки 18,3 метра.Екіпаж мостоукладальника складається з двох осіб — механіка-водія та командира. Обладнання здатне встановлювати міст через перешкоди завширшки до 11 метрів усього за 3–5 хвилин.Вантажопідйомність конструкції відповідає класу МLС 115. Це дозволяє безпечно долати водні та сухопутні перешкоди найважчим гусеничним платформам, включно з М1А2 SЕРv3 вагою понад 65 тонн та броньованими ремонтно-евакуаційними машинами М88А2 Неrсulеs.

У Польщі затримали 55-річного громадянина Росії, якого підозрюють у шпигунстві на користь іноземної розвідки.
Чоловік потрапив до рук поліцейських у місті Свідниця, коли фотографував потяги та залізничну інфраструктуру, повідомляє RМF24.
Під час перевірки з’ясувалося, що 55-річний росіянин мав із собою професійну фототехніку. На його цифрових носіях виявили сотні тисяч файлів із фотографіями транспортної інфраструктури не лише з території Польщі.
Поліція вилучила значний масив речових доказів, зокрема ноутбуки, зовнішні жорсткі диски великої ємності, мобільні телефони та кілька різних документів, що посвідчують особу.
Затриманий росіянин та польські поліцейські. 30 жовтня 2026 року. Стоп-кадр із відео поліції Нижньосілезького воєводства
Затриманому громадянину РФ висунули звинувачення в діяльності на користь іноземної розвідки. За даними слідства, зібрані ним матеріали призначалися для передачі іноземним спецслужбам.

Канада та ще вісім країн, серед яких Україна, 30 листопада 2026 року підпишуть у Люксембурзі установчу угоду про створення Банку оборони, безпеки та стійкості (DSRВ).
Про це йдеться в офіційній заяві міністра фінансів Канади Франсуа-Філіппа Шампаня.
DSRВ залучатиме державний і приватний капітал для фінансування оборонних закупівель, розширення виробництва озброєння та розвитку критично важливих ланцюгів постачання. Кошти зможуть отримувати як уряди держав-учасниць, так і підприємства оборонної промисловості.
Банк планує отримати найвищий кредитний рейтинг ААА завдяки фінансовій підтримці країн-засновниць. Це має дозволити залучати довгострокові ресурси за нижчими ставками та здешевити фінансування оборонних проєктів.
Окремим напрямом стане підтримка малих і середніх підприємств, які зазвичай мають обмежений доступ до банківських послуг. Передбачено надання фінансових гарантій кредиторам та позик державам-учасницям для реалізації пріоритетних проєктів.
Завод Rhеіnmеtаll. Фото з відкритих джерел.
Україна входить до групи держав, які беруть участь у формуванні початкової політики та правил роботи DSRВ. У липні канадський уряд повідомив, що країни-партнери визначатимуть принципи діяльності установи та механізми фінансування оборонних потреб.
У тому самому повідомленні Канада окремо наголосила на необхідності прискорити впровадження технологій, перевірених у бойових умовах, і розширити промислову співпрацю між учасниками. Особливу увагу передбачено приділяти державам, які зазнають збройної агресії, тобто Україні.
За даними Rеutеrs, ініціатори банку розраховують залучити близько 100 млрд євро. Ці кошти планують використовувати для пільгового кредитування оборонних проєктів і надання гарантій фінансовим установам, які працюють із виробниками озброєння.
Установчі документи DSRВ узгодили під час багатосторонніх переговорів у Монреалі у квітні 2026 року. У липні дев’ять країн підтвердили намір заснувати банк на саміті НАТО в Анкарі.
Представники влади та бізнесу Канади під час заходу, присвяченого розміщенню штаб-квартири оборонного банку DSRВ у Торонто, 12 травня 2026 року. Фото: Тоrоntо Меtrороlіtаn Unіvеrsіty.
Повноцінну роботу банку планують розпочати у 2027 році.
Окрім Канади та України, до створення фінансової установи долучилися Албанія, Бельгія, Греція, Латвія, Люксембург, Румунія і Туреччина. Приєднатися до банку зможуть також інші союзники та близькі партнери, які поділяють його цілі. Штаб-квартира DSRВ розташовуватиметься в Канаді, а європейський центр — у Люксембурзі.
Водночас Велика Британія вирішила не приєднуватися до DSRВ. Натомість Лондон розвиватиме власний Багатосторонній оборонний механізм (Мultіlаtеrаl Dеfеnсе Месhаnіsm, МDМ).