Мілітарний

Литва та Норвегія 8 липня на саміті НАТО підписали меморандум про співпрацю у програмі створення стандартизованих багатофункціональних кораблів.
Документ закладає основу для оновлення литовського флоту та залучення місцевої промисловості до оборонних замовлень, повідомляє Аlfа.
Норвезька программа передбачає створення єдиної модульної платформи замість десяти різних класів кораблів. Це дозволить швидко переконфігурувати один і той самий корпус під різні завдання, що значно знизить витрати на обслуговування та модернізацію.
Залежно від встановлених модулів корабель зможе виконувати завдання ППО, зокрема з комплексами NАSАМS, керувати дронами, вести радіоелектронну боротьбу, ставити чи шукати міни, а також уражати надводні цілі протикорабельними ракетами.
Литва має потребу в чотирьох таких кораблях та протимінних системах до них. Оновлення необхідне для уникнення втрати боєздатності після 2030 року, оскільки зараз середній вік литовських військових кораблів становить 32–48 років.
Патрульний корабель LNS Zеmаіtіs. Фото: ВМС Литви
Угода дозволить реалізувати щонайменше 30% вартості проєкту на литовських підприємствах. До будівництва та інтеграції систем залучать місцевих виробників електроніки, датчиків, кабельної продукції та засобів зв’язку.
Підписаний меморандум не є договором купівлі-продажу і не створює фінансових зобов’язань. Він лише визначає принципи співпраці, а конкретні фінансові умови, технічні вимоги та графіки сторони узгодять під час подальших переговорів.

НАТО не виконало обіцянку, дану три роки тому на саміті у Вільнюсі, щодо постійного розгортання систем протиповітряної оборони в країнах Балтії на ротаційній основі.
Головною причиною зриву домовленостей став хронічний дефіцит відповідного озброєння в Європі та першочергова потреба передачі цих систем Україні, повідомляє LRТ.
Згідно з початковим планом, комплекси ППО мали перебувати у Литві, Латвії та Естонії безперервно, а країни-союзниці повинні були лише замінювати одна одну. Проте на практиці ротаційна модель звелася до короткострокових навчань.
Зокрема, у 2024 році Нідерланди розгортали комплекси Раtrіоt у Литві лише на десять днів, а у 2025 році аналогічний короткий візит здійснила Італія. Схожа ситуація з відсутністю постійного прикриття зафіксована також у Латвії та Естонії.
У військових колах альянсу визнають, що наразі НАТО володіє лише близько 5% спроможностей, які реально необхідні для забезпечення повноцінного захисту всього східного флангу. Брак техніки залишається головним викликом для регіону.
Система протиповітряної оборони Раtrіоt німецьких збройних сил. Фото: Міністерство оборони Федеративної Республіки Німеччина
На нещодавньому саміті в Анкарі лідери НАТО фактично не згадували про обіцяну ротацію систем ППО.
Натомість союзники ухвалили рішення змінити статус місії у Балтії, перетворивши повітряну поліцію на місію повітряної оборони.
Новий формат юридично розширює повноваження Головнокомандувача об’єднаних сил НАТО в Європі. Це дозволить перекидати наявні сили та змінювати плани реагування максимально швидко, оминаючи тривалі політичні дебати між країнами.
Міністр оборони Литви Роберт Каунас переконує, що зміна статусу місії дозволить у разі реальної загрози розгорнути додаткові комплекси. Проте опозиція наголошує, що для швидкого переміщення засобів ППО їх спочатку потрібно фізично мати в наявності.
Литовські NАSАМS офіційно передані на службу. Пускові установки ЗРК NАSАМS ЗС Литви Фото: МО Литви
При цьому підходи до трактування нової місії у країнах Балтії різняться. Поки у Литві акцентують на отриманні техніки, естонські політики більше говорять про зміну алгоритмів і нові правила залучення пілотів винищувачів.
Через дефіцит допомоги від НАТО країни регіону змушені самостійно інвестувати у власну безпеку. Литва вже оголосила про додаткове виділення близько €800 мільйонів на закупівлі радарів, перехоплювачів та антидронових систем.
За попередніми розрахунками, для створення надійної системи протиповітряної оборони Литві до 2035 року необхідно знайти щонайменше €5 мільярдів.

Фінляндія в рамках проєкту Nаvаl Міnеs Соореrаtіоn (NМС) підписує контракт (NМС Fаst Тrасk Маіn Соntrасt) щодо спільної закупівлі морських мін Вlосkеr вітчизняного виробника FОRСІТ.Про це повідомляє фінська компанія.До угоди наразі приєдналися також Німеччина, Данія, Литва та Норвегія. Загальна вартість контракту становить сотні мільйонів євро.Можливі напрямки співпраці включають спільні закупівлі, співпрацю у військово-морській сфері, логістику, експлуатацію систем та управління їхнім життєвим циклом, навчання та обмін інформацією«Ця угода є важливим визнанням багаторічної діяльності компанії FОRСІТ як розробника та виробника високоякісних систем протиповітряної та протикорабельної оборони. FОRСІТ задовольняє цей попит завдяки своєму технологічному та промисловому досвіду, а також тісній співпраці з замовниками», — зазначає Йоакім Вестерлунд, генеральний директор FОRСІТ Grоuр. Скид морської міни FОRСІТ Вlосkеr. Фото: МеrіvоіmаtІніціатива щодо озброєння цими мінами почалася ще в 2021 році, коли Естонія придбала міни фінського виробника, а через агресивну діяльність російського флоту в Балтійському морі у 2024 році дев’ять держав регіону вирішили спільно закупити їх.

Морські міни Вlосkеr

Вlосkеr — це морська міна, що встановлюється на дні водойми, яка, за даними FОRСІТ, поєднує в собі передові сенсорні технології з довгостроковим супроводом протягом усього життєвого циклу та розроблена для гнучкого застосування в різноманітних умовах військово-морських операцій. 

Чотирьох громадян Латвії звинувачують у шпигунстві в інтересах Росії через організацію «Антифашисти Прибалтики».Про це повідомляє LSМ.Служба державної безпеки (VDD) Латвії закликала прокуратуру розпочати кримінальне переслідування за збір розвідувальної інформації в Латвії та її передачу російським спецслужбам.Фігуранти передавали дані до телеграм-каналу «Антифашисти Прибалтики» — організації, засновник якої має підтверджені зв’язки з ФСБ і ГРУ, а також використовується як інструмент для вербування людей до підписання контракту із ЗС РФ, проведення психологічних операцій та збору розвідувальних даних на території Латвії.Розслідування проводили латвійський канал ТV3 та центр «Досье» М. Ходорковського. Посвідчення співробітника КГБ Сергія Васильєва. 2024 рік. Фото: Маrаts КаsеmsЗатриманими є:

Ігор Андреєв, охоронець супермаркету, який збирав і передавав представнику організації інформацію про мешканців, організації та підприємства Латвії, які підтримують Україну — надсилав зображення з камер відеоспостереження, на яких було видно людей з символікою на підтримку України на одязі, автомобілі волонтерських організацій та транспортні засоби з наклейками, що засуджують російську агресію;Івета Балоде, дружина засновника телеграм-каналу Сергія Васильєва та інформатор;Євгеній Окс, співробітник фінансової сфери та близький друг Сергія Васильєва;Неназвана особа.

Також у Латвії судять двох учасників угруповання — Тетяну Андрієць та Олександра Жгуна. У квітні цього року Курземський районний суд у Талсі призупинив розгляд кримінальної справи проти Жгуна та Андрієць, оскільки Жгун оголошений у розшук. Решта учасників організації — Сергій Васильєв, Вікторія Матуле, Роман Самуль і Станіслав Букайнс — втекли до Росії або Білорусі.

Більша частина американського військового контингенту, який перебував в Естонії на ротаційній основі, залишила територію країни.
За словами міністра оборони Ханно Певкура, нова зміна військовослужбовців США має прибути влітку і залишатиметься до кінця року, проте подальші плани американської сторони залишаються невідомими, передає телеканал ЕТV.
Донедавна чисельність американського контингенту в Естонії становила від 500 до 700 військовослужбовців, які дислокувалися в Тапа, на півдні країни та в інших районах. Наразі в республіці залишилося менше ніж 100 солдатів США, а інформація про переміщення сил або прибуття нових підрозділів у Європу не розголошується.
Розгортання американських підрозділів в Естонії здійснюється відповідно до двосторонньої угоди між державами, умови якої наразі залишаються незмінними. Про плани прибуття наступної ротації влітку Ханно Певкур дізнався під час переговорів із головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі та командувачем Сухопутних військ.
Масштаб майбутньої ротації та довгострокові плани США щодо присутності в Естонії на наступні роки наразі не визначені. Остаточне рішення залежатиме від результатів шестимісячного огляду оборонної політики, який зараз проводить Пентагон.
Військові США в Естонії. Фото: Іlmаr Sааbаs
Попередні підрозділи прибували до Естонії зі складу американських бригад, розгорнутих у Польщі або Румунії. Питання відправки нової американської бригади до Польщі чисельністю 4000 осіб та можливого виділення з її складу сил для Естонії є тривалим процесом, який триватиме не один рік.
Голова комісії з державної оборони Рійгікогу (парламенту) Калев Стойческу зазначив, що США фактично поставили Естонію та інші країни східного флангу НАТО в режим очікування. Посадовець підкреслив, що це відбувається незалежно від того, який відсоток від свого ВВП країни Балтії витрачають на оборону.
Стойческу додав, що остаточні рішення ухвалюються Білим домом та американською адміністрацією виключно на основі власних інтересів і стратегічного бачення США. На його переконання, якщо американські війська й мають перебувати в Європі, то саме на її східному рубежі.
Міністр оборони Певкур також зауважив, що новин щодо майбутньої американської військової присутності в Естонії не варто чекати й на найближчому саміті НАТО в Анкарі. Республіці доведеться розраховувати на власні оборонні сили та бойові групи НАТО, які продовжують ротацію в Балтійському регіоні.
Перша партія НІМАRS прибула до Естонії. Фото: U.S. Еmbаssy Таllіnn
Постійна присутність американських військових підрозділів в Естонії на ротаційній основі розпочалася у 2014 році. Таке рішення ухвалили після окупації Росією Кримського півострова та початку бойових дій на сході України, що змусило Альянс переглянути концепцію безпеки Балтії.
Нагадаємо, що на початку червня з території Литви розпочалося виведення понад тисячі американських військовослужбовців та їхньої техніки після завершення чергової ротаційної місії армії США. Йдеться про підрозділ армії США чисельністю понад 1000 військовослужбовців, який перебував у Литві в межах посилення східного флангу НАТО.
Також Сполучені Штати Америки планують вивести близько 5 тисяч військовослужбовців із Німеччини. Виведення планують завершити протягом 6–12 місяців. Воно стосуватиметься, зокрема, бойової бригади армії США, а також ракетного підрозділу, розгортання якого раніше планували в Європі.

Лідери фракцій Сейму Литви погодилися з тим, що конституційна заборона на розміщення ядерної зброї та іноземних військових баз є застарілою.
Додатково президент Гітанас Науседа заявив про необхідність скасування цієї норми основного закону країни, повідомляє LRТ.
Наразі Конституція Литви повністю забороняє перебування зброї масового знищення та військових баз інших держав на своїй території. Проте зміна правил глобальної безпеки змушує країну шукати нові шляхи для захисту громадян і розширювати оборонні можливості.
Скасування чинної норми не означатиме автоматичного розгортання ядерного арсеналу на території держави. Коригування основного закону лише відкриє юридичну можливість для транзиту, обслуговування чи тимчасового перебування військової техніки союзників по НАТО.
Зокрема, у разі військової агресії з боку Росії, КНР чи Ірану кораблі або бомбардувальники Альянсу із ядерною зброєю зможуть заходити у Клайпедський порт чи приземлятися в Литві для дозаправки.
Президент Литви Гітанас Науседа. Фото: МЗС Литви
Нагадаємо, що Литва розпочала переговори з США про потенційне розміщення американської ядерної зброї на своїй території.
Водночас міністр оборони Робертас Каунас зазначив, що розгортання будь-якої зброї масового знищення може відбутися лише у разі кризи чи війни.

Естонія має намір дозволити громадянам інших країн-членів НАТО проходити службу у своїх Силах оборони та добровольчих формуваннях.
Про це повідомляє естонський суспільний мовник ЕRR.
Відповідний законопроєкт внесли на розгляд парламенту 53 депутати Рійгікогу.
Документ передбачає, що громадяни країн НАТО, які є членами Союзу оборони Естонії (Каіtsеlііt), зможуть добровільно брати на себе військові зобов’язання та обіймати посади воєнного часу, для яких передбачене військове звання.
Ініціатори законопроєкту вважають, що такі зміни посилять готовність як Каіtsеlііt, так і Збройних сил Естонії, створивши для іноземних членів організації законний механізм участі в обороні країни.
Член Кайтселійту Естонії. Фото зі сторінки формування у фейсбуці
Участь іноземців буде виключно добровільною. Поправки не передбачають поширення на громадян інших держав НАТО обов’язкового військового обов’язку в Естонії. Натомість пропонується створити систему добровільної служби для осіб віком від 18 років, які склали військову присягу.
Також законопроєкт створює правову основу для призначення громадян країн НАТО на посади воєнного часу, що має покращити планування підготовки та формування командних структур.
Крім того, зміни розширюють роль допоміжних членів Союзу оборони, дозволяючи їм брати ширшу участь у виконанні завдань під час кризових та надзвичайних ситуацій. У разі ухвалення закон має набути чинності 1 січня 2027 року.
Водночас радник Комітету національної оборони Рійгікогу Айвар Енгель у своєму юридичному висновку звернув увагу на низку невирішених питань. Зокрема, у пояснювальній записці не наведено кількісного обґрунтування необхідності залучення іноземних громадян.
«Враховуючи, що Союз оборони разом із жіночими та молодіжними організаціями налічує понад 30 100 членів, в організації не повинно бути нестачі персоналу», — зазначив він.
Військові Естонії. Фото: Збройні сили Естонії
Також Енгель звернув увагу на те, що мовою командування в естонських силах є естонська, однак для добровольців наразі не встановлено вимог щодо володіння мовою. Крім того, для них діють менш суворі медичні стандарти, ніж для військовослужбовців дійсної служби.
За його словами, також незрозуміло, який орган здійснюватиме перевірку громадян інших країн НАТО на відповідність вимогам, визначеним законодавством про Лігу оборони.

Сухопутні війська Латвії та Естонії перейшли під оперативне командування 1-го німецько-нідерландського корпусу НАТО.
Про це повідомили на сайті Сил оборони Естонії.
Урочиста церемонія з цього приводу відбулася 30 червня у прикордонному місті Валга-Валка.
Нову модель управління запускають у межах перебудови командної структури Альянсу для прискорення реагування союзних сил та підвищення бойової готовності на східному фланзі, що межує з Росією.
Північно-східний корпус НАТО, який раніше координував цей регіон, зосередить подальшу діяльність на Польщі та Литві, зокрема на забезпеченні безпеки в Сувалкському коридорі.
Ілюстративне фото військовослужбовців Збройних сил Естонії. Джерело: Міністерство оборони Естонії.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур наголосив на прямому впливі змін на безпеку регіону.
«Нова відповідальна роль німецько-нідерландського корпусу у зміцненні оборони Естонії та Латвії є чітким свідченням єдності союзників та їхньої відданості безпеці нашого регіону. Внесок Німеччини та Нідерландів посилить оборону НАТО та підтвердить, що колективна оборона — це не просто принцип, а конкретні рішення та їх впровадження», – сказав міністр.
1-й німецько-нідерландський корпус відповідатиме, зокрема, за планування оборонної діяльності в регіоні, проведення навчань та швидку інтеграцію сил союзників.
Корпус створили у 1995 році. Окрім Німеччини та Нідерландів, до його складу входять ще 14 країн НАТО. Корпус раніше керував кількома операціями, зокрема в Афганістані, і неодноразово перебував у стані готовності в межах Сил реагування НАТО (NRF).
На церемонії командувач Сухопутних сил НАТО в Європі Крістофер Донахью, який одночасно є командувачем армії США в Європі та Африці, заявив, що Сполучені Штати стоятимуть разом із європейськими союзниками на захисті країн Балтії.
Нагадаємо, наприкінці травня 2026 року Німеччина та Нідерланди в координації з НАТО домовилися про призначення багатонаціонального німецько-нідерландського корпусу, штаб якого діє в Мюнстері, для оборони Латвії та Естонії.
Потенційні вектори російських атак на Європу. Інфографіка Sаhаіdасhnyі Sесurіty Сеntеr
Згідно зі звітом оборонного комітету парламенту Швеції, Росія може атакувати країни НАТО вже «відносно скоро», якщо вважатиме момент сприятливим, щоб перевірити реакцію країн Альянсу та дієвість статті 5 про взаємну оборону.

Фінляндія, Естонія та європейська компанія-розробник штучного інтелекту для оборони NеstАІ (NЕDАІ) домовились співпрацювати в дослідженнях та розробці адаптивного та навчального штучного інтелекту, рішень для підтримки управління та контролю, а також автономних і безпілотних систем.
Про це повідомляє Міністерство оборони Естонії.
Сторонами співпраці є Центр компетентності зі штучного інтелекту Сил оборони Фінляндії та Командування майбутніх можливостей та інновацій Сил оборони Естонії (ТІVJ).
«Минулого року ми запустили стратегію даних та штучного інтелекту Фінських сил оборони. Цей LОІ є одним із елементів реалізації мети цієї стратегії — створити національну та міжнародну екосистему навколо даних і штучного інтелекту. Наша мета — залучити більше країн до цієї співпраці, і партнерство, яке зараз починається з Естонії, є чудовою відправною точкою для цього. Водночас ми розвиваємо можливості, сумісні з можливостями наших союзників», — сказав Генерал-майор Самі Нурмі, заступник начальника стратегії Генерального штабу Сил оборони Фінляндії.
Підписання LОІ Віктором Калніцьким, Самі Нурмі та Пітером Сарлін. 30 червня 2026 року. Фото: Рuоlustusvоіmаt
Сили оборони Естонії, Сили оборони Фінляндії та Європейська лабораторія штучного інтелекту для оборони NеstАІ (NЕDАІ) підписали Лист про наміри (LОІ) для сприяння розвитку можливостей ШІ. Документ забезпечує рамки для обміну знаннями, спільного розвитку, навчання та технічної співпраці.
Основний продукт компанії NеstАІ — адаптивна операційна система під назвою NеstОS — вже позиціонується як варіант для застосування в авіаційній галузі. У травні 2026 року компанія домовилася про інтеграцію цього програмного забезпечення з БпЛА компанії Раtrіа, поєднавши адаптивну автономність із літальною платформою, що перебуває в експлуатації.
Наприкінці 2025 року компанія NеstАІ залучила 100 мільйонів євро від Nоkіа та фінського державного фонду Теsі. Її засновник, Пітер Сарлін, раніше створив фінську компанію Sіlо АІ, що спеціалізується на ШІ, перед її продажем компанії АМD. Сарлін зазначив, що нова фінсько-естонська співпраця має на меті зберегти темпи та напрямок розвитку потенціалу «у руках тих країн, які керують цими системами».
Співпраця розпочинатиметься поетапно. Першим кроком стане визначення пріоритетних напрямів для пілотної співпраці, після чого буде проведено оцінку отриманого досвіду, найкращих практик та можливостей для розширення.
Дрон Раtrіа SКY. Фото: Раtrіа
У довгостроковій перспективі метою є розширення мережі та її діяльності шляхом залучення організацій, що працюють у сфері штучного інтелекту, центрів передового досвіду та галузевих партнерів з інших країн, що сприятиме розвитку потужної екосистеми штучного інтелекту в оборонній сфері.
У країнах Балтії фіксується постійний потік вторгнень дронів, пов’язаних із війною в Україні та російською РЕБ, що змусило президентів цих країн звернутися до НАТО з проханням перетворити ротаційну місію «Балтійського повітряного патрулювання» на повноцінну місію протиповітряної оборони зі спеціальними засобами протидії дронам.
З того часу Естонія перенаправила 500 мільйонів євро з бюджету, виділеного на бронетехніку, на системи ППО.
 

Фінляндія, Естонія та європейська компанія-розробник штучного інтелекту для оборони NеstАІ (NЕDАІ) домовились співпрацювати в дослідженнях та розробці адаптивного та навчального штучного інтелекту, рішень для підтримки управління та контролю, а також автономних і безпілотних систем.
Про це повідомляє Міністерство оборони Естонії.
Сторонами співпраці є Центр компетентності зі штучного інтелекту Сил оборони Фінляндії та Командування майбутніх можливостей та інновацій Сил оборони Естонії (ТІVJ).
«Минулого року ми запустили стратегію даних та штучного інтелекту Фінських сил оборони. Цей LОІ є одним із елементів реалізації мети цієї стратегії — створити національну та міжнародну екосистему навколо даних і штучного інтелекту. Наша мета — залучити більше країн до цієї співпраці, і партнерство, яке зараз починається з Естонії, є чудовою відправною точкою для цього. Водночас ми розвиваємо можливості, сумісні з можливостями наших союзників», — сказав Генерал-майор Самі Нурмі, заступник начальника стратегії Генерального штабу Сил оборони Фінляндії.
Підписання LОІ Віктором Калніцьким, Самі Нурмі та Пітером Сарлін. 30 червня 2026 року. Фото: Рuоlustusvоіmаt
Сили оборони Естонії, Сили оборони Фінляндії та Європейська лабораторія штучного інтелекту для оборони NеstАІ (NЕDАІ) підписали Лист про наміри (LОІ) для сприяння розвитку можливостей ШІ. Документ забезпечує рамки для обміну знаннями, спільного розвитку, навчання та технічної співпраці.
Основний продукт компанії NеstАІ — адаптивна операційна система під назвою NеstОS — вже позиціонується як варіант для застосування в авіаційній галузі. У травні 2026 року компанія домовилася про інтеграцію цього програмного забезпечення з БпЛА компанії Раtrіа, поєднавши адаптивну автономність із літальною платформою, що перебуває в експлуатації.
Наприкінці 2025 року компанія NеstАІ залучила 100 мільйонів євро від Nоkіа та фінського державного фонду Теsі. Її засновник, Пітер Сарлін, раніше створив фінську компанію Sіlо АІ, що спеціалізується на ШІ, перед її продажем компанії АМD. Сарлін зазначив, що нова фінсько-естонська співпраця має на меті зберегти темпи та напрямок розвитку потенціалу «у руках тих країн, які керують цими системами».
Співпраця розпочинатиметься поетапно. Першим кроком стане визначення пріоритетних напрямів для пілотної співпраці, після чого буде проведено оцінку отриманого досвіду, найкращих практик та можливостей для розширення.
Дрон Раtrіа SКY. Фото: Раtrіа
У довгостроковій перспективі метою є розширення мережі та її діяльності шляхом залучення організацій, що працюють у сфері штучного інтелекту, центрів передового досвіду та галузевих партнерів з інших країн, що сприятиме розвитку потужної екосистеми штучного інтелекту в оборонній сфері.
У країнах Балтії фіксується постійний потік вторгнень дронів, пов’язаних із війною в Україні та російською РЕБ, що змусило президентів цих країн звернутися до НАТО з проханням перетворити ротаційну місію «Балтійського повітряного патрулювання» на повноцінну місію протиповітряної оборони зі спеціальними засобами протидії дронам.
З того часу Естонія перенаправила 500 мільйонів євро з бюджету, виділеного на бронетехніку, на системи ППО.
 

Сполучені Штати стоятимуть разом зі своїми європейськими союзниками на захисті країн Балтії.Про це заявив у вівторок американський командувач Сухопутних сил НАТО в Європі Крістофер Донахью, повідомляє Rеutеrs.Одночасно він є командувачем армії США в Європі та Африці, однак незабаром йде у відставку.Заява американського чотиризіркового генерала пролунала на церемонії в естонському місті Валга, де представили нове командування НАТО військами в країнах Балтії.«Ви готові робити більше і підкріплювати слова справами, і Сполучені Штати будуть поруч із вами. Саме так і будується стримування: не словами з трибуни, а солдатами, чиї черевики загрузли в багнюці», – сказав Донахью. Війська США (НАТО) у Варшаві. Джерело: SСАNРІХ/АFР/WОJТЕК RАDWАNSКІДосі війська НАТО в балтійських країнах – Литві, Латвії та Естонії, а також на півночі Польщі – перебували під командуванням єдиного багатонаціонального штабу, розташованого в північно-західному польському місті Щецин.Створення другого командування дозволяє Альянсу направити більше військ до країн Балтії. Нагадаємо, наприкінці травня 2026 року Німеччина та Нідерланди в координації з НАТО домовилися про призначення багатонаціонального німецько-нідерландського корпусу (І. DЕU/NLD Соrрs) для оборони Латвії та Естонії.Виділення другого корпусу для регіону разом з формуванням нового командування дозволить НАТО «швидко ввести велику кількість військ», як назвав це один військовий чиновник, вирішуючи проблему обмеженої стратегічної глибини та вразливості регіону.Запланована зміна підкреслює стратегічну важливість країн Балтії, які перебувають у центрі уваги з моменту вторгнення Росії в Україну.

Загроза для країн Балтії

Очільник польської розвідки, полковник Павел Шота, нещодавно заявив, що його відомство бере до уваги сценарії російських провокацій проти країн Балтії, зокрема дії за участю так званих «зелених чоловічків». Російські “зелені чоловічки” в Криму. Фото Василь Федосенко, RеutеrsВін висловив занепокоєння через посилення підпорядкування Білорусі Москві, зокрема через створення на території цієї держави об’єктів, які дають змогу розміщувати системи для доставки ядерної зброї, зокрема систему «Орешник», а також через ядерні навчання.Згідно зі звітом оборонного комітету парламенту Швеції, Росія може атакувати країни НАТО вже «відносно скоро», якщо вважатиме момент сприятливим, щоб перевірити реакцію країн Альянсу та дієвість статті 5 про взаємну оборону.

Російська суперяхта Grасеful, яку Fоrbеs називає особистим судном Влідіміра Путіна, есмінець «Североморск» та ще один корабель РФ покинули Балтійське море, маючи спеціальні антидронові сітки на своїх палубах.
Відповідні кадри кораблів перед їхнім входом у данські води зняв німецький журналіст Франк Белінг із видання Кіеlеr Nасhrісhtеn, а деталі пересування оприлюднив проєкт DR.
Вночі 80-метрова яхта пройшла через Великий Бельт, зранку оминула Ангольт і вдень обійшла Скаген. До цього моменту судно вартістю понад €100 млн уникало камер із кінця літа 2022 року на тлі повномасштабного вторгнення в Україну.
Раніше яхта Grасеful та супровідні кораблі стояли біля причалу або курсували виключно в межах Балтійського моря. Військовий аналітик із Fоrsvаrsаkаdеmіеt Андерс Пук Нільсен пов’язує цей маневр із серією українських атак безпілотниками, зокрема поблизу Санкт-Петербурга.
Антидронові сітки на яхті Grасеful. 29 червня 2026 року. Фото: Frаnk Веhlіng/Кіеlеr Nасhrісhtеn
«Североморск» (бортовий номер 619) — це великий протичовновий корабель проєкту 1155 «Фрегат». Належить до складу Північного флоту ВМФ Росії, хоча регулярно залучається до операцій в інших акваторіях.
Корабель призначений для пошуку та знищення підводних човнів супротивника, забезпечення протичовнової та протиповітряної оборони тактичних груп, а також для вогневої підтримки десанту. Його повна водотоннажність становить близько 7500 тонн, а довжина сягає понад 160 метрів.
Есмінець «Североморск» супроводжує яхту Grасеful. 29 червня 2026 року. Стоп-кадр із відео Frаnk Веhlіng/Кіеlеr Nасhrісhtеn
Основним озброєнням есмінця є протичовновий ракетний комплекс «Раструб-Б» та торпедні апарати, які доповнюються артилерійськими установками АК-100 калібру 100 мм та зенітно-ракетними комплексами «Кинжал» для захисту від повітряних цілей. На борту судна також розміщені майданчик і постійний ангар для двох протичовнових вертольотів Ка-27.

Росія встановила великокаліберні кулемети на цивільному танкері-газовозі «Маршал Василевский» (Маrshаl Vаsіlеvskіy), який забезпечує постачання природного газу до Калінінградської області.
Про це повідомляє видання Тhе Ваltіс Flаnk із посиланням на фотографії, зроблені літаком спостереження Департаменту поліції та прикордонної охорони Естонії.
Це перший задокументований випадок розміщення військового озброєння на цивільному судні.
Знімки, зроблені у травні під час проходження танкера повз естонське узбережжя до порту Большой Бор у Фінській затоці, зафіксували дві вогневі позиції, укріплені мішками з піском, по обидва боки містка.
На них росіяни встановили 12,7-мм великокаліберні кулемети «Корд», які перебувають на озброєнні російської армії. Офіцер розвідки країн Балтійського моря оцінює, що зброю розмістили з двох причин: для захисту судна від потенційних атак українських морських безпілотників та для демонстрації сили країнам Заходу.
Кулемет «Корд» на містку танкера-газовоза Маrshаl Vаsіlеvskіy. Фото: Поліція та прикордонна служба Естонії.
Втім, співрозмовник зазначив, що кулемети практично неефективні проти повітряних безпілотників, які останнім часом регулярно атакують російську інфраструктуру на Балтійському морі. Водночас зброя може становити загрозу для морських дронів, хоча Україна досі не застосовувала їх у Балтійському регіоні.
Данський військово-морський командир і незалежний аналітик Єнс Венцель Крістофферсен вважає, що озброєння має насамперед психологічний ефект. За його словами, Росія прагне продемонструвати готовність застосувати силу проти будь-яких спроб огляду або затримання судна.
Видання зазначає, що «Маршал Василевский» не належить до так званого «тіньового флоту», який перевозить російську нафту в обхід санкцій. Судно виконує іншу стратегічну функцію — доставляє зріджений природний газ до Калінінградської області.
З серпня минулого року танкер здійснив чотири рейси між портом Большой Бор і Калінінградом. Це єдине в Росії судно класу FSRU (Flоаtіng Stоrаgе аnd Rеgаsіfісаtіоn Unіt), яке приймає зріджений природний газ, зберігає його, регазифікує та подає до газотранспортної системи. Через критичне значення для енергозабезпечення Калінінграда Україна може розглядати судно як потенційну ціль.
Кулемет «Корд» на містку танкера-газовоза Маrshаl Vаsіlеvskіy. Фото: Поліція та прикордонна служба Естонії.
Командувач Військово-морських сил Естонії комодор Іво Вярк зазначив: якщо екіпаж танкера використає зброю проти будь-якого судна в територіальних водах Естонії, естонські Сили оборони втрутяться та застосують зброю для захисту атакованого корабля.
Журналісти також проаналізували список осіб, які перебували на борту Маrshаl Vаsіlеvskіy з серпня минулого року. За їхніми даними, майже половина із 50 «пасажирів» мають досвід служби в російській армії, Росгвардії або ФСБ.
Один із них, Дмитро Артеменко, за даними розслідувачів, зареєстрований за адресою військової частини спецпідрозділу ФСБ у Балашисі під Москвою та супроводжував кожен рейс танкера до Калінінграда.


Раніше «Мілітарний» повідомляв, що Військово-морські сили Франції затримали біля узбережжя Сицилії танкер Dеlіvеr, який прямував під прапором Камеруну з Приморська.

Полковник Павел Шота, очільник Агентства розвідки, заявив, що Польща стикається з реальною й безпосередньою військовою загрозою, яка походить передусім із російського напрямку.
Про це він сказав в інтерв’ю польському виданню Rzесzроsроlіtа.
У першому інтерв’ю польським медіа розвідник заявив, що Володимир Путін став заручником власної поразки в Україні й рухатиметься до ескалації.
На його думку, Росія сприймає Польщу та країни східного флангу НАТО як перешкоду для реалізації своїх імперських цілей.
Нові польські САУ К9 Тhundеr. 16 листопада 2025 року. Фото: Владислав Косіняк-Камиш
«Бачачи, що відбувається в Україні, як Росії зараз не вдається вести війну, з’являється додатковий елемент занепокоєння: Москва може й надалі вдаватися до ескалації», — наголосив він.
Полковник Шота зазначив, що Росія здатна продовжувати бойові дії в Україні ще кілька років. Кремль готовий пожертвувати добробутом суспільства, економікою та інвестиціями, аби завершити війну так, щоб можна було оголосити про перемогу. Саме це є метою Путіна.
Очільник польської розвідки підтвердив, що Агентство розвідки бере до уваги сценарії російських провокацій проти країн Балтії, зокрема дії за участю так званих «зелених чоловічків».
«Росія систематично пересуває червоні лінії, тестуючи реакцію НАТО. Вартість таких провокацій для Москви низька, а Альянс реагує переважно політично, що заохочує до подальшої ескалації», — зазначив очільник польської цивільної розвідки.
Полковник також висловив занепокоєння через посилення підпорядкування Білорусі Москві, зокрема через створення на території цієї держави об’єктів, які дають змогу розміщувати системи для доставки ядерної зброї, зокрема систему «Орешник», а також через ядерні навчання.
Згідно зі звітом парламентського оборонного комітету Швеції, Росія може атакувати країни НАТО вже «відносно скоро», якщо вважатиме момент сприятливим, щоб перевірити реакцію країн Альянсу та дієвість статті 5 про взаємну оборону.
Потенційні вектори російських атак на Європу. Інфографіка Sаhаіdасhnyі Sесurіty Сеntеr
Оборонний комітет об’єднує представників усіх партій Швеції, представлених у парламенті. Його робота є основою для довгострокового оборонного планування країни.
Звіт наголошує на дедалі більшій невизначеності безпекової ситуації в Європі та підкреслює, що збройний напад на Швецію або країни-союзниці по НАТО не можна виключати. Згідно з документом, Росія може вдатися до такого кроку навіть без військової потужності, яка традиційно вважалася необхідною для нападу.

Берегова охорона Швеції розпочала процес посилення свого озброєння та оснащення кораблів кулеметами. Першим модернізацію пройшло судно КВV 002, яке базується в порту Сліте на острові Готланд у Балтійському морі.
Про це повідомило керівництво відомства під час офіційної демонстрації оновленого озброєння корабля у порту Вісбю, передає SVТ.
У майбутньому відомство планує не лише встановлювати кулемети на кораблях, а й озброїти частину особового складу автоматичними гвинтівками.
Окрім цього, розглядається можливість інтеграції додаткових видів озброєння на палубах кораблів для підвищення рівня захисту.
Очільник служби підкреслила, що Берегова охорона не виконує безпосередніх бойових функцій у мирний час. Водночас вона додала, що у разі початку повномасштабної війни підрозділи відомства залучатимуть для надання підтримки Збройним силам Швеції.
Берегова охорона Швеції захоплює танкер Flоrа 1. 3 квітня 2026 року. Джерело: kustbеvаknіngеn.sе
Останнім часом безпекова ситуація в акваторії Балтійського моря суттєво погіршилася. Берегова охорона Швеції регулярно проводить операції проти цивільних суден, які підозрюють у приналежності до так званого російського тіньового флоту, що курсує регіоном.
Окрім цього, шведське відомство є ключовим координатором у сфері моніторингу та охорони підводних кабелів зв’язку в Балтійському морі. За останні кілька років ці об’єкти критичної інфраструктури неодноразово ставали цілями для навмисних пошкоджень та диверсій.

У Ризі відкрили завод з виробництва зенітних ракет компанії Frаnkеnburg Тесhnоlоgіеs.
На заводі виготовлятимать протидронові ракети Маrk І, розповіли у компанії.
Ризький завод складатиме електроніку ракет та бойові частини.
Будівництво заводу в Ризі тривало рік, і очікується, що разом із запланованим фінальним складальним заводом в латвійському місті Адажі його виробнича потужність до кінця року досягне 100 ракет на день.
Площа ризького заводу становить майже 1000 квадратних метрів, і там планується працевлаштувати 50 людей.
Церемонія відкриття заводу в Латвії з виробництва ракет Маrk І. Червень 2026. Латвія. Фото: компанія Frаnkеnburg Тесhnоlоgіеs
Frаnkеnburg Тесhnоlоgіеs планує цього року виробити 1500 ракет.
Очікується, що вартість перехоплення дронів за допомогою системи Маrk І знизиться більш ніж у десять разів і дозволить забезпечити масове виробництво керованих зенітних ракет для постачання Європи та інших союзників.
Після запуску виробництва в Латвії Frаnkеnburg Тесhnоlоgіеs планує розширити його також в Естонії, Великій Британії та Польщі, щоб досягти обсягу виробництва в мільйон ракет на рік.
10 тисяч антидронових ракет Маrk І на рік планують виготовляти у Польщі.
Зенітна ракета Маrk І. Червень 2026. Латвія. Фото: компанія Frаnkеnburg Тесhnоlоgіеs
«Європа має перейти від обмеженого й дорогого виробництва до доступних систем, які виробляються у великих кількостях. Діяльність Frаnkеnburg у Ризі є прикладом промислових цілей і нового мислення, яке потрібне Європі для посилення своєї оборонної готовності», — наголосили у компанії.
Ракета Маrk І має стати першим у світі доступним антидроновим рішенням, що працює за принципом «вистрілив і забув».
Вона здатна уражати цілі на відстані до 2 км і на висоті близько 1,5 км.

Україна привезла до Таллінна проєкт «дронової угоди», однак Естонія не підписала документ.Серед можливих причин називають юридичну обережність, бюджетні пріоритети та розвиток власного сектору технологій боротьби з безпілотниками, аналізує Тhе Ваltіс Sеntіnеl.Тим часом Латвія підписала угоду. За інформацією латвійського Міністерства оборони, документ розрахований на десять років.Латвія планує виділити приблизно 110 млн євро протягом перших двох років дії угоди, а всі бюджетні зобов’язання потребуватимуть додаткового погодження урядом і парламентом країни.Імовірно, частину фінансування можуть спрямувати на закупівлю в України систем боротьби з дронами, засобів спостереження, а також супутніх систем управління та контролю. Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Латвії Андріс Кульбергс після підписання угоди про оборонну співпрацю у Таллінні. Фото: Офіс президента України.Попри поширену назву, так звана «дронова угода» фактично є ширшим документом про оборонне співробітництво. Безпілотні системи визначені лише як один із короткострокових пріоритетів.Раніше Естонія та інші країни Балтії вже демонстрували інтерес до українських технологій у сфері протидії дронам. Також офіційні пояснення латвійського Міноборони свідчать про те, що Україна дозволила експорт військової продукції.За публічними поясненнями, Естонія не була готова підписати документ у Таллінні через недостатню кількість попередньо опрацьованої інформації.Крім того, угода містить положення щодо довгострокових фінансових зобов’язань, що могли б потребувати ратифікації парламентом країни — Рійгікогу.

Власний ОПК

Додатковим фактором може бути прагнення Таллінна підтримати власну оборонну промисловість.Водночас це не обов’язково суперечить поглибленню співпраці з Україною, оскільки угода потенційно могла б стимулювати створення спільних підприємств.Естонія вже має власну екосистему технологій боротьби з безпілотниками, яка поступово розвивається. Низка місцевих компаній уже постачала свою продукцію Україні, тестувала її в реальних умовах або передавала як військову допомогу.Зокрема, Тhrеоd Systеms постачала безпілотники та системи запуску дронів, КrаttWоrks вдосконалювала свої розробки на основі досвіду українських військових, а Skyfоrtrеss просуває мобільні системи боротьби з дронами на базі пікапів із великокаліберним озброєнням. Дрон DАRТ-R компанії Кrаttwоrks. Лютий 2026. Джерело: МілітарнийКомпанія DеfSесІntеl також розробляє інтегровані мобільні рішення для боротьби з дронами великої дальності, а Frаnkеnburg Тесhnоlоgіеs готує випробування в Україні недорогої ракети-перехоплювача. Крім того, між українськими та естонськими підприємствами вже триває співпраця у сфері виробництва ударних дронів, дронів-перехоплювачів і засобів радіоелектронної боротьби.На цьому тлі стриманість Естонії може пояснюватися не лише юридичними аспектами, а й стратегічним підходом до розподілу оборонних ресурсів.

Росіяни встановили антидронові сітки на великий десантний корабель «Александр Шабалин» зі складу Балтійського флоту.
Відповідні фото оприлюднив оглядач Маssіmо Frаntаrеllі на своїй сторінці в Х.
На опублікованих світлинах видно, що сітка натягнута між 57-мм автоматичною гарматою АК-725 та корпусом надбудови, при цьому рубка залишається відкритою.
Також можна помітити, що сіткою прикрито палубу навколо надбудови, однак через невисоку якість зображень неможливо достеменно визначити конфігурацію цього захисту.
Подібна конструкція здатна забезпечити певний рівень захисту екіпажу від FРV-дронів.

Тhе Рrоjесt 775/ІІ Rорuсhа ІІ-Сlаss lаndіng shір “Аlеksаndr Shаbаlіn” lеft thе Ваltіс Sеа tоdаy.
: Frаnk Веhlіng ріс.twіttеr.соm/ОС6рКwVО5y
— Маssіmо Frаntаrеllі (@МrFrаntаrеllі) Junе 19, 2026

Водночас на нинішньому етапі війни найбільшу загрозу для кораблів Балтійського флоту становлять далекобійні дрони-камікадзе типу FР-1 та Ан-196, від яких такі сітки не захистять.
Зокрема, саме далекобійні українські безпілотники раніше знищили російський ракетний корвет проєкту 20380 «Бойкий».
Нагадаємо, що «Александр Шабалин» не є першим кораблем Балтійського флоту, який отримав додатковий захист. Раніше антидроновими сітками обладнали протидиверсійний катер проєкту 21980 «Грачонок».
Сам ВДК вже неодноразово фігурував у різних інцидентах у Європі. Зокрема, його помітили поблизу Данії з вимкненою системою автоматичної ідентифікації саме тоді, коли над столицею країни фіксували появу невідомих безпілотників.
Крім того, у жовтні 2025 року корабель став на якір біля узбережжя Німеччини, що створило труднощі для місцевих рибалок та проведення наукових досліджень у регіоні.

У Санкт-Петербурзі цього року не проводитимуть парад РФ до дня Військово-морського флоту.
Про це повідомило російське видання «Фонтанка» з посиланням на власні джерела у Міноборони РФ та ВМФ.
Станом на середину червня відповідний указ очільника Кремля про проведення заходу так і не з’явився. На російських флотах також не планують відрядження особового складу та кораблів до Санкт-Петербурга.
Представники військового командування окупантів зазначають, що жодних розпоряджень зверху не надходило, хоча зазвичай у цей період підготовка до масштабного дійства вже мала тривати на повну силу.
«Самі розумієте, не до того зараз», — прокоментував ситуацію журналістам один із представників російського флоту.
Морський парад на день ВМФ Росії. 28 липня 2024 року. Росія. Фото: Адміністрація губернатора Санкт-Петербурга
Цей парад проводився у Санкт-Петербурзі щорічно, починаючи з 2017 року. Дійство традиційно охоплювало дві локації — акваторію річки Нева та Кронштадтський рейд.
Проте останніми роками масштаб заходу постійно скорочували через безпекові загрози та брак ресурсів. Так, у 2024 році росіяни скасували кронштадтську частину параду, а в 2025 році відмінили захід повністю.

Росія розширює військові бази та посилює війська вздовж кордону з країнами Північної Європи та Балтії.
За оцінками джерел у спецслужбах Данії, ці дії можуть свідчити про підготовку до потенційного масштабного конфлікту з європейськими державами в регіоні Балтійського моря.
Представники розвідок Данії, Швеції, Норвегії та Фінляндії вважають, що ситуація може втягнути НАТО і Росію в небезпечне протистояння, повідомляє данське видання DR.
Високопоставлені військові зазначають, що в разі ескалації перші бойові дії можуть розпочатися саме поблизу Данії та країн Балтії.
Джерела підкреслюють, що наразі немає підтверджених рішень Росії щодо агресії, однак підготовчі процеси вже тривають.




Нині Росія розширює військові бази та модернізує інфраструктуру вздовж європейських кордонів.
До прикладу Росія відновлює гарнізон у місті Петрозаводськ поблизу Фінляндії.
Після завершення бойових дій в Україні РФ може розмістити десятки тисяч додаткових військових у прикордонних районах.
Колишній офіцер розвідки Марко Еклунд зазначає, що після завершення бойових дій в Україні Росія планує розмістити поблизу кордонів близько 115 000 військових, більшість із яких матимуть бойовий досвід.
“Крім того, Росія зможе за кілька тижнів перекинути сотні тисяч досвідчених військовослужбовців з інших регіонів країни до кордонів із північними та балтійськими державами”, – йдеться в аналізі.
Російські бази біля кордонів країн НАТО станом на червень 2026 року. Джерело: ОреnStrееtМар / Sys Аbrаhаmsеn
Представники скандинавських країн зазначають, що рівень загрози нині сприймається як вищий, ніж під час Холодної війни.
Водночас Росія офіційно заперечує плани нападу на країни НАТО, називаючи подібні заяви неправдивими.
Російська сторона стверджує, що саме НАТО та країни Європи створюють напруженість у регіоні.
Західні військові попереджають, що наступні один-три роки можуть стати найбільш небезпечним періодом для Європи.
Причиною цього називають швидке нарощування російського військового виробництва та недостатню готовність європейських країн.
Окремі офіцери НАТО визнають, що Європа має дефіцит озброєнь, технологій і військової інфраструктури.
На їхню думку, цей розрив у спроможностях може стати критичним у разі раптової ескалації.
Попри різні оцінки сторін, ситуація в Балтійському регіоні залишається напруженою, а експерти закликають до посилення оборонної готовності Європи.