Мілітарний

Директор Центрального розвідувального управління (ЦРУ) США Джон Реткліфф під час візиту до Москви застеріг Росію від нападу на американських союзників по НАТО, зокрема Естонію, Латвію та Литву.
Про це повідомило Роlіtісо із посиланням на співрозмовників, обізнаних із деталями поїздки.
Реткліфф також скористався поїздкою до російської столиці у вівторок, щоб закликати РФ зменшити військову та економічну підтримку Ірану.
«Мета зустрічі полягала насамперед у тому, щоб попередити Росію про неприпустимість будь-яких дій, які можуть призвести до ескалації конфлікту проти країн Балтії», — сказав один зі співрозмовників.
Останніми тижнями Росія виступила з низкою погроз на адресу країн НАТО, які підтримують Україну. Це викликало побоювання, що Москва може вдатися до нових гібридних або обмежених військових дій проти країн НАТО, зокрема Великої Британії.
Директор ЦРУ Джон Л. Реткліфф. Фото: Кевін Дітша/Gеtty Іmаgеs
Президент США Дональд Трамп у середу спростував припущення, які з’явилися у ЗМІ, що Реткліфф здійснив цю поїздку, щоб переконати Росію не випробовувати рішучість НАТО та не вдаватися до агресивних дій проти Великої Британії.
Він назвав візит «напіврутинним», але визнав, що метою також було питання завершення російсько-української війни.
Глава ЦРУ прилетів до Москви у вівторок 25 серпня на військово-транспортному літаку С-17А Glоbеmаstеr ІІІ.
Літак приземлився в московському аеропорту «Внуково» о 10:04.

Візит Реткліффа до Москви заздалегідь не анонсували.
Раніше журналіст Fіnаnсіаl Тіmеs Крістофер Міллер повідомив, що представники адміністрації Дональда Трампа минулого тижня просили Київ не атакувати Москву, Санкт-Петербург та інші російські регіони у понеділок, вівторок і середу — саме на період, коли американська сторона мала відправити до Росії високопоставленого посадовця. За його словами, Україна погодилася на це.
Це перший візит Реткліффа до Росії після його призначення директором ЦРУ, а також один із найвищих за рівнем контактів між адміністрацією Трампа і Москвою останнім часом.

Естонський суд засудив жителя Нарви з подвійним громадянством до чотирьох років позбавлення волі за співпрацю з російськими спецслужбами.
Про це пише видання ЕRR.
Згідно з матеріалами справи, не пізніше 2024 року, перебуваючи в Росії, Микита Кузьмін встановив контакт з офіцером Головного управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації (ГРУ).
За завданням та в інтересах ГУ ГШ Кузьмін збирав інформацію про військові та цивільні об’єкти, розташовані в Нарві та її околицях.
Прокурор Маргарет Берес наголосила, що участь у розвідувальній діяльності, спрямованій проти безпеки Естонії, а також співпраця з російськими органами безпеки та розвідки суворо караються.
Засуджений за шпигунство на користь РФ Микита Кузьмін. Джерело: ЕRR.
«Будь-яка інформація, зібрана в Естонії, може бути використана Росією для завдання шкоди безпеці Естонії. Тому ми рішуче підходимо до розслідування злочинів проти держави, передачі таких справ до суду та вимагаємо відповідного покарання», — сказала Берес.
Повідомляється, що Кузьміна завербували під час навчання в одному з російських вишів. Заступник генерального директора Департаменту поліції безпеки Тааві Нарітс зазначив, що в російських вищих навчальних закладах працюють офіцери спецслужб, які діють під прикриттям.
Одним із їхніх завдань є вербування іноземних студентів, які не мають обмежень на поїздки до західних країн.
«Отримання освіти в Росії за рахунок російської держави обходиться дуже дорого: платою за це нерідко стає вимога співпрацювати в майбутньому, а в разі відмови студент, який нещодавно вступив, може замість цього опинитися на фронті», – зазначив він.
У липні повідомлялося, що у місті Нарва, розташованому безпосередньо на кордоні з Росією, збудують нову військову базу.
Рішення про будівництво військового містечка в Нарві ухвалили торік для посилення державної присутності, зміцнення обороноздатності та підвищення безпеки регіону.
Передбачається, що службу там нестимуть до 1000 військовослужбовців на ротаційній основі, серед яких будуть як естонські військові, так і підрозділи союзників.

Польща уклала найбільший в історії контракт на поставку ПЗРК Ріоrun Литві, Латвії, Норвегії та власним збройним силам.Про це повідомляє МО Польщі.Рамкова угода на суму 1,86 млрд євро, підписана на заводі МЕSКО у Скаржиско-Камієнні, у південно-центральній Польщі, стосується поставок декількох тисяч ручних систем.Понад 80% від замовлення поставлять ЗС Польщі, а решта — Литві, Латвії та Норвегії в рамках програми ЄС SАFЕ, яка є механізмом кредитування для спільних оборонних закупівель.Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що це перша угода такого роду, в якій консорціум складається з урядів союзних держав, а не з компаній. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час підписання угоди про постачання Ріоrun. 24 серпня 2026 року. Фото: РАР/Ріоtr РоlаkУгода, укладена між Державним агентством з озброєння Польщі та компанією МЕSКО S.А., також передбачає пакети з підготовки персоналу та логістичного забезпечення.

ПЗРК Ріоrun

Переносний зенітно-ракетний комплекс Ріоrun — це система протиповітряної оборони дуже малої дальності, призначена для протидії низьколітаючим загрозам, зокрема літакам, гелікоптерам, крилатим ракетам та безпілотникам.Ракетна система є глибокою модернізацією свого попередника – Grоm, якого впровадили у ЗС Польщі у 1995 році. Його створили на базі радянських переносних зенітно-ракетних комплексів «Игла-1» та «Игла».Розробка проводилася з 2010 по 2015 рік. У рамках модернізації значно покращили ефективність охолоджуваної стабілізованої теплової головки самонаведення (ГСН) на основі сучасної елементної бази, яка отримала кращу роздільну здатність та стала у чотири рази чутливішою. Як охолоджувач ГСН використано аргон. ПЗРК Ріоrun. Джерело: МеskоВага комплексу Ріоrun загалом – 16,5 кг, із них 10,5 кг – маса зенітної ракети, довжина – 1,596 м. Ракета має посилену бойову частину вагою 1,82 кг і може уражати повітряні цілі на висотах від 10 до 4000 м та на відстані від 500 до 6500 м від оператора.Окрім сторін рамкової угоди, операторами системи є Естонія, Бельгія, Молдова, Грузія та Швеція.Україна успішно використовує польські ПЗРК у бойових діях з 2022 року та з їх допомогою збили низку російських гелікоптерів, літаків, крилатих ракет та дронів.

Збройні сили Литви розгорнули на підступах до Вільнюса ЗРК середньої дальності NАSАМS.
Про це повідомляє командуючий ЗС Литви Раймундас Вайкшнорас виданню ВNS.
Згідно з його словами, NАSАМS замінять системи короткої дальності RВS-70, що пов’язано з дедалі частішими ударами російських безпілотників по східних країнах НАТО.
«Ми замінили нашу систему малої дальності RВS-70 на NАSАМS, і сьогодні підступи до Вільнюса захищені набагато ефективніше, потужніше та на більшій відстані», — сказав у інтерв’ю ВNS Раймундас Вайкшнорас.
Головнокомандувач ЗС Литви порівняв ракети з тими, які використовують винищувачі місії повітряного патрулювання Балтії, та зазначив, що на сьогодні вони є найефективнішим засобом протидії дронам на території країни.
ЗРК NАSАМS армії Литви. Квітень 2026. Джерело: @Lіthuаnіаn_МоD
Наразі Литва має у своєму розпорядженні дві батареї NАSАМS, третя має прибути до країни у 2028 році.
У квітні країна отримала дві пускові установки NАSАМS від норвезької компанії Коngsbеrg.
Оновлення систем ППО відбувається на фоні свідчень військової розвідки Литви щодо використання захоплених РФ українських безпілотників для атак на критичну інфраструктуру балтійської країни.
За словами полковника Пера Стейнара Трьойте, керівника групи підтримки України з боку ПС Норвегії, ефективність NАSАМS у збитті повітряних цілей сягає 94%.
Перезарядження ЗРК NАSАМS. Фото: ЗС Литви
ЗРК, які стоять на озброєнні ПС України, знищили близько 900 повітряних цілей, 60% з яких — крилаті ракети.
У листопаді 2023 року Литва передала Україні дві пускові установки NАSАМS і транспортні засоби для екіпажів комплексу.

Останніми днями літаки НАТО майже щодня літали над північною та центральною Польщею. Таку надзвичайну активність військово-повітряних сил Альянсу над Польщею та країнами Балтії не можна пояснити лише навчаннями.Про це повідомило видання Rzесzроsроlіtа.Над Польщею поблизу Калінінградської області діяли винищувачі, літаки-заправники, розвідувальні літаки, літаки РЕБ та ДРЛВ.Маневри були пов’язані з операціями, які проводять на східному фланзі НАТО в межах операції Еаstеrn Sеntry, започаткованої після того, як рік тому в повітряний простір Польщі вторглися понад двадцять російських безпілотників. Авіація НАТО під час активності навколо Калінінграда, 18 серпня 2026 року. Дані моніторингового сервісу АіrNаvНа думку аналітиків видання, це була перевірка швидкості реагування НАТО на випадок, якщо Росія вирішить здійснити обмежений напад на одну з країн Альянсу.Про загрозу нападу на Польщу або країни Балтії в недалекому майбутньому вже певний час попереджають представники розвідок різних країн НАТО.«Ця демонстрація в повітряному просторі Польщі також засвідчила, що, попри риторику адміністрації Дональда Трампа про скорочення американської присутності в Європі, США й надалі залишаються і залишатимуться в нашій країні. Ба більше, у разі порушення Росією статус-кво удар по Калінінграду має забезпечити утримання Сувальського коридору для підтримки збройних сил країн Балтії», — заявили в польському виданні.

Можлива атака на НАТО

Розвідка США попереджає, що Росія може спробувати перевірити рішучість НАТО, напавши протягом найближчих кількох років на одну з країн Альянсу. У звітах розглядаються різні сценарії агресивних дій Росії — від кібератаки до невеликого наземного вторгнення.Раніше в США вважали, що Росія не стане провокувати країну — члена НАТО, доки тривають бойові дії в Україні. Однак на початку цього року ця оцінка змінилася.За словами американських посадовців, це пов’язано зі складним становищем російських окупаційних військ в Україні та внутрішнім тиском на Путіна, який вимагає від нього забезпечити перемогу. Потенційні вектори російських атак на Європу. Інфографіка Sаhаіdасhnyі Sесurіty СеntеrВважається, що метою росіян у разі нападу на країну НАТО під час війни з Україною, якщо такий відбудеться, буде розкол Альянсу. Аналітики наголошують, що Росія може нав’язати європейським країнам формат війни, який буде кривавим, затяжним і політично вкрай незручним для європейських суспільств і політичних еліт.Серед інструментів такого тиску називають застосування далекобійних ударів і масштабних кібератак. Про можливі російські атаки також повідомили розвідки Швеції, Польщі та Литви.

У Латвії засудили двох осіб, які за завданням спецслужб Росії здійснили диверсію проти компанії РІLОТ Аutоmоtіvе Lаbs Еurоре, яка розробляє безпілотні транспортні засоби.
Про це повідомляє LSМ.
Ризький міський суд засудив Дениса Луканенка до 10 років, а його цивільну дружину Каріну Іванову — до 8,5 років позбавлення волі.
Суд також зобов’язав їх та інших фігурантів окремого провадження сплатити підприємству 3146 євро компенсації за завдані збитки.
Адвокат Луканенка зазначив, що його клієнт пішов на співпрацю з російською спецслужбою заради тисячі євро. Водночас Іванова заявляла про відсутність своєї вини, однак суд затвердив угоду про визнання винуватості для обох.
Служба державної безпеки Латвії (VDD). Ілюстративне зображення. Фото: Рublісіtātеs аttēls
Служба державної безпеки Латвії розпочала кримінальну справу проти Іванової та Луканенка, а також Костянтина Ширяєва і Костянтина Якубовського 10 червня 2024 року.
За даними слідства, групу для здійснення диверсій створили за ініціативою спецслужби РФ. Восени 2023 року її учасники підпалили об’єкт приватного підприємства, яке реалізовувало проєкт, пов’язаний з оборонною сферою.
На початку 2024 року вони також готували підпал вантажівки з українськими номерами на об’єкті критичної інфраструктури.
Крім того, обвинувачені проводили розвідку інших потенційних цілей, фотографували та знімали їх на відео, після чого передавали матеріали організаторам у Росії.
Минулого місяця стало відомо, що чотирьох громадян Латвії звинувачують у шпигунстві в інтересах Росії через організацію «Антифашисти Прибалтики».
Засновник організації має підтверджені зв’язки з ФСБ і російською розвідкою.
Ресурс також використовується як інструмент для вербування людей до підписання контракту із ЗС РФ, проведення психологічних операцій та збору розвідувальних даних на території Латвії.

Через витік даних зловмисники отримали доступ до персональних даних 1,2 млн громадян Латвії.
Про загрозу національній безпеці заявив президент країни Едгарс Рінкевичс у дописі в Х.
Латвійський Директорат безпеки дорожнього руху (СSDD) зазнав кібератаки, що також призвела до витоку даних щодо приблизно 150 тисяч номерів реєстрації юридичних осіб, які містились в базах даних з 2008 року.
Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявив, що інцидент можна класифікувати як атаку на критичну інфраструктуру країни.
Наразі невідомо про походження та наміри зловмисників — вони не назвали себе, а отримані дані не оприлюднили.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс. Фото з відкритих джерел
Згідно зі словами Кулбергса, він не виключає можливість гібридної атаки з боку РФ.
«Кібератака на інформаційні системи Директорату дорожнього руху та масштабний витік даних становлять значну загрозу національній безпеці… За таких обставин керівництво СSDD не повинно продовжувати свою роботу», — зазначив президент Латвії.
Подібна атака сталась 11 червня, коли зловмисник ВytеТоВrеасh зламав внутрішню систему латвійської компанії LVМ GеоSеrvеr, яку вона використовує для обробки геопросторових даних, та викрав 44 гб даних.
Німецький Бундестаг планує розширити повноваження розвідувальних служб, дозволивши їм проводити превентивні кібератаки проти Росії.

У Литві загострилася дискусія щодо застосування зброї прикордонниками на тлі нападів мігрантів та судового переслідування силовиків за використання вогнепальної зброї.
Про це повідомляє видання LRТ.lt.
Міністр оборони Литви Робертас Каунас заявив, що прикордонники повинні мати право застосовувати більшу силу для захисту себе та держави.
«Ми дійшли до того, що офіцери іноді вагаються використовувати вогнепальну зброю просто тому, що після цього у них розпочинається тривалий судовий процес», — заявив Каунас.
У Литві, наприклад, триває судова справа прикордонника Кароліса Ільґевічюса, якого звинувачують у вбивстві та зловживанні службовими повноваженнями.
У червні 2024 року біля кордону з Білоруссю прикордонники виявили VW Раssаt, водій якого проігнорував вимогу зупинитися та почав тікати. Кароліс відкрив вогонь по автомобілю, однак другий постріл смертельно поранив водія. Після чого у машині знайшли близько 4,5 тисячі пачок контрабандних сигарет.
Кароліс Ільгевичюс у залі суду. Листопад 2025 року. Фото: www.lrt.lt
Проблема набуває особливої ваги для Литви через гібридний тиск з боку Білорусі, оскільки вагання прикордонників щодо застосування зброї може створювати додаткові можливості для провокацій та агресивних спроб прориву кордону.
Питання також особливо загострилося після інциденту 26 липня в районі Лаздіяй.
Там прикордонники виявили тунель, яким мігранти намагалися незаконно потрапити до Литви.
Тунель на кордоні Литви і Білорусі, через який намагалися потрапити близько 20 мігрантів з Білорусі. Липень 2026. Фото: nеws.іnbох.еu
Після затримання кількох людей із тунелю вийшли ще близько 20 мігрантів, які напали на прикордонників. Одного з офіцерів, за повідомленнями ЗМІ, намагалися силою затягнути на територію Білорусі.
Міністр внутрішніх справ заявив, що має питання до керівництва служби через неналежне інформування: спочатку йому повідомили лише про виявлення тунелю, тоді як про напад мігрантів він дізнався зі ЗМІ. На тлі цього інциденту глава Державної прикордонної служби Литви (VSАТ) Любаєвас подав у відставку.
Литовські прикордонники встановлюють на кордоні з Білоруссю колючий дріт. Фото: LRТ.lt
З початку цього року литовські прикордонники вже не допустили майже тисячі нелегальних мігрантів. Для порівняння, у 2024 році було зареєстровано понад 1 600 спроб незаконного перетину кордону з Білорусі, тоді як у 2023 році їх було 1 002.
Масовий приплив мігрантів до східних кордонів Європейського Союзу розпочався у 2021 році. Європейський Союз неодноразово звинувачував білоруську владу в організації міграційного тиску на країни спільноти.

Безпілотник, який збили 14 серпня в районі Балві, залетів у повітряний простір Латвії з території Білорусі.
Про це заявив міністр оборони Латвії Райвіс Мелніс, передає LSМ.
У країні триває дослідження уламків, і хоча офіційного підтвердження походження дрона немає, ймовірно, це був український БпЛА, який здійснював атаку по об’єктах у РФ і збився з курсу.
Міністр наголосив, що будь-які дрони, які порушуватимуть повітряний простір країни, збиватимуть і надалі.
Він зазначив, що ризики зальотів залишатимуться й надалі, оскільки Україна продовжує завдавати ударів по об’єктах у Росії, а росіяни застосовують засоби протидії.
Винищувачі F-16. Фото: Rеutеrs
Водночас Мелніс визнав, що наразі на кордоні країни є недостатня кількість засобів протидії дронам та радіолокаційних систем.
Втім, влада планує повністю розгорнути обладнання латвійського виробництва вздовж усього кордону з Росією та Білоруссю до кінця вересня.
Нагадаємо, що 14 серпня винищувач місії НАТО з патрулювання повітряного простору Балтії збив безпілотник над Латвією.
За даними латвійських військових, безпілотник потрапив у повітряний простір країни внаслідок дії російських засобів радіоелектронної боротьби.
Район збиття БпЛА в Латвії 14 серпня 2026. Джерело: «Мілітарний»
Після 4:00 латвійські військові повідомили про «загрозу в повітряному просторі» у чотирьох районах, що межують із Білоруссю та Росією. Приблизно за пів години вони заявили про знищення БпЛА.
Також у ніч на 16 серпня іспанський винищувач ЕF-18 збив безпілотник, який увійшов у повітряний простір Румунії з боку Молдови.
Румунське Міноборони заявило, що літак знищив безпілотник над безлюдною місцевістю.

Російський сервіс «Яндекс» намагається приховати ракетний дивізіон, розташований поблизу острова Кронштадт неподалік Санкт-Петербурга.
Про це повідомляє фінське видання ylе.
Замість звичайного розмиття об’єкта розробники сервісу фотошопом клонували та наклали поверх військової бази зображення лісу.
Раніше Yаndех зазвичай лише розмивав чутливі місця, однак цього разу вирішив повністю приховати сам факт існування військової інфраструктури.




Попри маскування в російському сервісі, ракетний дивізіон залишається чітко помітним на супутникових знімках західних платформ Gооglе, Аррlе та Місrоsоft.
На прихованій території біля Кронштадта раніше зберігали берегові ракетні комплекси «Бастион», а також пов’язані з ними радари та засоби електронної розвідки.
Острів Кронштадт. Джерело: Juhа Rіssаnеn / Ylе
Окрім того, у цій частині острова Котлін функціонував підрозділ радіоелектронної боротьби, чиї позиції розташовувалися на північно-західному краю.

Росія збільшує радіус ураження своїх ударних безпілотників, розміщуючи пускові майданчики, які здатні діставати до столиць країн НАТО.
Використання модернізованих далекобійних дронів дозволяє РФ тримати під загрозою прямого удару столицю Польщі — Варшаву, повідомляє Тhе Теlеgrарh.
Основною загрозою для країн Балтії є дронопорт «Шаталово» у Смоленській області, де зафіксовано розбудову нової пускової інфраструктури.
Відстань від Шаталово до Вільнюса становить приблизно 420 км, що робить литовську столицю легкодоступною ціллю для російських дронів.
До столиці Латвії Риги від цього ж об’єкта у Смоленській області відстань складає орієнтовно 520 км.
Бойовий радіус російських дронопортів. Джерело: Тhе Теlеgrарh
Таллінн також опиняється у зоні ураження безпілотників, адже пряма дистанція від Шаталово до столиці Естонії становить близько 670 км.
Загалом журналісти ідентифікували 10 таких об’єктів: Шаталово, Цимбулова, Навля, Асовиця/Ашелок, аеродром «Халино» у Курську, аеродром «Миллерово», Приморсько-Ахтарськ, Донецький аеропорт, мис Чауда та Кача.
На розвіданих об’єктах виявили щонайменше 59 нових пускових напрямних, приблизно 20 з яких мають видовжену конструкцію для далекобійних моделей.
Наявна інфраструктура дозволяє зосереджувати й одночасно запускати сотні безпілотників, а на одній із баз зафіксували місця для зберігання понад 1000 одиниць.
Російські дронопорти для запуску ударних безпілотників. Джерело: Тhе Теlеgrарh
Крім того, за наявності мобільних пускових установок на пікапах або катапульт із реактивними прискорювачами, РФ може здійснювати пуски з будь-якої точки.
Застосування таких машин або прискорювачів із території Калінінградської області дозволило б тримати під загрозою ураження навіть Берлін, розташований за 520 км.
Нагадаємо, що за місяць активних робіт російські війська повністю облаштували та розмістили на дронопорті «Цимбулова» 16 пускових установок, призначених для реактивних БпЛА.

У межах розбудови 1-ї піхотної дивізії Збройних сил Литви Інженерний батальйон імені полковника Юозаса Віткуса реорганізують у полк.
Про це повідомило командування Збройних сил Литви, передає LRТ.
Формування полку відновлює історичну спадщину міжвоєнного періоду: у 1921 році в Литві вже створювали Інженерний полк через зростання обсягу завдань війська.
Історія підрозділу розпочалася у 1919 році з першої саперної роти, яка забезпечувала будівництво загороджень, мостів і фортифікацій.
Покровитель підрозділу — полковник Юозас Віткус, який здобув інженерну освіту в Бельгії, викладав у Каунаському військовому училищі та керував технічною частиною інженерного батальйону.
Полковник Юозас Віткус. Фото: архів Литовського центру дослідження геноциду та опору населення
Під час радянської окупації Віткус очолив збройний спротив на півдні країни під псевдонімом «Казімерайтіс».
Відродження підрозділу в незалежній Литві відбулося у 1995 році зі створенням Інженерного батальйону.
У 1999 році батальйону офіційно присвоїли ім’я полковника Юозаса Віткуса.
Основними завданнями підрозділу протягом останніх десятиліть залишалися гуманітарне розмінування території Литви, залучення до місій НАТО та розбудова оборонних рубежів.
Передані литовській армії БРЕМ Веrgераnzеr-2. Фото: Lіеtuvоs kаrіuоmеnеі
Нагадаємо, у червні 2024 року литовська армія отримала останню партію броньованих ремонтно-евакуаційних машин Веrgераnzеr-2 від Німеччини.
Раніше литовське військо мало 10 БРЕМ цього типу, а після виконання контракту їхня кількість зросла до 14 одиниць.
Також у січні цього року Міністерство оборони Литви уклало контракт із компанією КNDS Dеutsсhlаnd на постачання дванадцяти мостоукладальників LЕGUАN на базі танкового шасі Lеораrd 2.

У Латвії під час навчань НАТО Ваltіс Тrust 26 на полігоні «Селія» випробували системи протидії безпілотникам, зокрема дрони-перехоплювачі.
Відео з перехопленням дрона-мішені опублікувало Міністерство оборони Латвії.
У навчаннях взяли участь близько 650 осіб із Латвії, країн-членів НАТО та держав-партнерів, серед яких Україна, Австралія і Японія.
Крім того, до маневрів долучилися представники технологічної індустрії з кількох країн Європейського Союзу. Фахівці збройних сил випробовували їхні розробки та проєкти в реальних умовах.

«Технології безпілотників і засобів протидії їм розвиваються дуже швидко. Не менш важливою, ніж сама технологія, є здатність різних систем ефективно працювати разом», — заявили у відомстві.
Під час навчань випробовували радари, сенсори, камери, засоби радіоелектронної боротьби та інші рішення, призначені для виявлення, супроводження й нейтралізації безпілотників.
Окрім того, під час навчань відпрацювали унікальний для НАТО формат, що передбачає залучення промисловості не лише як постачальника обладнання, а й як безпосереднього надавача необхідних послуг і спроможностей.
Згідно із цією концепцією, після виявлення цілі військові можуть передати завдання з її ураження представникам промисловості. Для цього компанії використовуватимуть власне обладнання й безпілотні системи, а також залучатимуть своїх пілотів та інженерів.
Нагадаємо, що наприкінці липня Україна та Латвія підписали серію меморандумів про взаєморозуміння, які розширюють співпрацю у сфері розвитку безпілотних систем.
Метою співпраці є залучення інвестицій у виробництво БпЛА, передача українських технологій та створення в Латвії сучасної інфраструктури подвійного призначення для їх випробування.
Випробування антидронових систем під час навчань Ваltіс Тrust 26. Фото Міністерство оборони Латвії
Меморандуми закріпили співпрацю в цьому напрямі між Міністерством оборони, Міністерством економіки, Агентством інвестицій і розвитку Латвії, Ваltіс Fоrсеs Ltd., українськими партнерами, а також Ризьким технічним університетом і Латвійською асоціацією військових технологій, дронів і робототехніки.
А наприкінці червня стало відомо, що Латвія разом з Україною планує створити спільне виробництво безпілотників у прикордонній Латгалії.

Уряд Литви ухвалив рішення щодо посилення оборони кордонів, яке передбачає створення інженерних смуг загороджень, відновлення боліт і риття протитанкових ровів та канав на випадок нападу.
Про це повідомило Міністерство оборони Литви з посиланням на заяву заступника міністра Томаса Мікелькявічюса.
Затверджені рішення мають максимально ускладнити пересування ворожої бронетехніки територією країни, поєднуючи фортифікаційні споруди з природними перешкодами.
Зокрема, на кордоні з Білоруссю та Калінінградською областю РФ до кінця 2028 року облаштують смугу інженерних перешкод завширшки 20 метрів, а на важливих ділянках оборони вона сягатиме 150 метрів.
План оборони також включає відновлення боліт до 2030 року для блокування руху важкої техніки та збільшення кількості складів із загороджувальними інженерними засобами до 50 пунктів.
Литовські прикордонники встановлюють на кордоні з Білоруссю колючий дріт. Фото: LRТ.lt
Окремо литовські військові продовжують перекривати ключові дороги резервними бар’єрами та обладнувати мости спеціальними кріпленнями для встановлення вибухівки.
До кінця року законодавство зобов’яже ще на етапі проєктування та ремонту мостів передбачати конструкції для швидкого підриву, а також відновлювати захисні рови та русла річок.

У Латвії виявили тунель під кордоном з Білоруссю, який використовували для незаконного переправлення мігрантів.Про це повідомляє Dеlfі.Співробітники Державної прикордонної служби Латвії спільно з Державною поліцією, кінологом литовської прикордонної служби та підрозділом швидкого реагування під час оперативних заходів 10 серпня виявили 15 осіб, які незаконно перетнули державний кордон.Під час огляду місця та встановлення обставин незаконного перетину кордону прикордонники в зоні відповідальності Сіленського відділення прикордонної охорони, приблизно за 10 метрів від огорожі, виявили підземний хід.За даними латвійських прикордонників, оперативна інформація про спорудження тунелю на цій ділянці була отримана раніше. Тунель і незаконні мігранти, які проникли до Латвії з Білорусі. Серпень 2026. Фото: прикордонна служба ЛатвіїУ відомстві наголосили, що це перший зафіксований випадок використання підземного тунелю для незаконного перетину державного кордону Латвії.Саме на цій ділянці раніше не виявляли ознак порушення кордону та не затримували осіб, які незаконно його перетнули.

Протидія нелегальним мігрантам

З 11 серпня у Латвії стартувала масштабна міжвідомча операція під назвою Vіlkаtіs («Вовкулака»), спрямована на протидію нелегальній міграції та захист східного кордону країни, яка триватиме до кінця місяця.Координацію операції Vіlkаtіs здійснює Кризовий центр управління Державної канцелярії. До її виконання залучили Державну прикордонну службу, Державну поліцію та Збройні сили. Армія надає додатковий особовий склад і сучасну техніку — дрони, гелікоптери та літаки.Спецслужби, поліція та військові налагодили обмін даними щодо спроб незаконного перетину кордону та виявлення організаторів трафіку мігрантів.Від початку року латвійські прикордонники вже зупинили 9521 спробу незаконного перетину з Білорусі, тоді як торік цей показник сягнув 12 046, а у 2024 році становив 5388 осіб. Тунель до Литви з Білорусі, який знайшла Державна прикордонна служба Литви (VSАТ). Фото VSАТ.Минулого тижня у Литві також виявили підземний тунель, який призначався для незаконного перетину кордону з боку Білорусі.

У Латвії 11 серпня стартувала масштабна міжвідомча операція під назвою Vіlkаtіs («Вовкулака»), спрямована на протидію нелегальній міграції та захист східного кордону країни, яка триватиме до кінця серпня.
Про це повідомив прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс за підсумками пресконференції щодо безпекової ситуації, передає LSМ.
Координацію операції Vіlkаtіs здійснює Кризовий центр управління Державної канцелярії. До її виконання залучили Державну прикордонну службу, Державну поліцію та Збройні сили Латвії.
Міністр оборони Райвіс Мелніс наголосив, що лише присутності військових на кордоні недостатньо, тому армія надає додатковий особовий склад і сучасну техніку — дрони, гелікоптери та літаки.
Спецслужби, поліція та армія налагодили спільний обмін даними щодо спроб незаконного перетину кордону та виявлення організаторів трафіку мігрантів.

Паралельно Міністерство юстиції перевірить законодавство на предмет посилення кримінальної відповідальності для осіб, які допомагають мігрантам нелегально перебувати в країні або організовують схеми перевезення.
Окремим завданням місії є аналіз слабких місць і довгострокове нарощування боєздатності прикордонної служби, щоб у майбутньому відомство могло самостійно ліквідовувати такі загрози.
Жителям прикордонних районів оголосили про частіші перевірки автотранспорту на дорогах та активний повітряний моніторинг за допомогою дронів.
Уряд уже продовжив режим посиленого контролю на кордоні з Білоруссю в Лудзі, Краславі, Аугшдаугаві, Даугавпілсі та Резекненському краї до кінця поточного року.
Міграційна криза на східних кордонах ЄС триває вже п’ятий рік: Білорусь та Росія штучно спрямовують потоки нелегалів до Латвії, Литви й Польщі як елемент гібридної війни, намагаючись дестабілізувати сусідні країни у відповідь на підтримку опозиції та санкційний тиск.
Тунель до Литви з Білорусії, який знайшла Державна прикордонна служба Литви (VSАТ). Липень 2026 року. Фото VSАТ.
Від початку року латвійські прикордонники вже зупинили 9521 спробу незаконного перетину з Білорусі, тоді як торік цей показник сягнув 12 046, а у 2024 році становив 5388 осіб.
Нагадаємо, що у Литві виявили підземний тунель, який призначався для незаконного переправлення мігрантів із Білорусі.

Данія зафіксувала рекордну для країни кількість та тривалість GРS-порушень в Балтійському морі.
Про це повідомляє місцеве видання DR.
Капітан вантажного корабля Sаturn Єнс Нільсен повідомляє, що проблеми зі зв’язком виникають у південно-східній частині Балтійського моря.
«29 липня ми втратили сполучення приблизно на день між Гданськом і південним Готландом. Під час нашої останньої поїздки з Гданська і назад до Хундестеда ми не мали сигналу аж до Борнхольма», — розповідає капітан.
Єнс Нільсен зазначив, що проблеми з GРS в регіоні тривали в середньому 15–20 хвилин на день, але останнім часом ситуація стала гіршою, ніж будь-коли.
Корабель Sаturn знаходився приблизно за 20 морських миль на північ від Гданська, але GРS показував, що корабель був посеред суші в Калінінграді. 29 липня 2026 року. Фото: DR/Єнс Нільсен
Данська вимірювальна станція Тейн на острові Борнхольм — пост для довгострокового моніторингу — зафіксувала 30 випадків GРS-глушінь та GРS-підмін. Для порівняння, за минулий рік загальна кількість порушень становила 16.
Про джерело надходження GРS-перешкод наразі офіційно не повідомляється.
Сьорен Рейме Ларсен, дослідник з DТU Sрасе, що спеціалізується на GРS-порушеннях, зазначає, що подібна активність пов’язана із намаганнями РФ захиститись від українських БпЛА.
Про подібні глушіння сигналу у районах Архіпелагового моря та Аландського моря повідомляла Фінляндія 26 травня, що підтверджує гіпотезу про роботу російського РЕБ.
Місцезнаходження Тейна, Данія. Мапа: Марy.соm
«Коли ми отримуємо ці вимірювання з Борнхольма, я не думаю, що це навмисна атака на інфраструктуру Борнхольма», — зазначає дослідник.
Влада багатьох європейських країн — включно з Данією — звинувачує Росію у порушенні роботи навігаційних систем у Балтійському морі. Про загрозу для судноплавства в регіоні країни висловились у відкритому листі.
Ймовірно, РФ використовує комплекс радіоелектронної боротьби «Мурманск-БН», що розташований в Калінінграді, для впливу на маршрути українських безпілотників, які атакують територію РФ.

У Литві обговорюють необхідність розширити повноваження прикордонників щодо застосування сили та вогнепальної зброї під час охорони державного кордону.
Про це заявив міністр оборони Литви Робертас Каунас, коментуючи випадки незаконного проникнення до країни, зокрема через підземні тунелі.
За його словами, прикордонники мають отримати більше можливостей для захисту себе та державного кордону. Міністр зазначив, що окремі правоохоронці можуть остерігатися застосовувати зброю через ризик подальшого кримінального переслідування та тривалих судових процесів.

«Потрібно знайти правильний баланс між дотриманням закону та захистом нашої держави», — заявив Каунас в ефірі LRТ.

Міністр також назвав незаконне проникнення до Литви додатковою загрозою для міграційної політики та національної безпеки. За його словами, держава має чітко розуміти, хто в’їжджає до країни та з якою метою.
Литовсько-білоруський кордон. Фото: Д. Умбрасаса/LRТ
Раніше міністр внутрішніх справ Литви Мартінас Кателінас також заявляв, що страх кримінального переслідування може впливати на готовність прикордонників застосовувати зброю.
За даними Державної прикордонної служби Литви, від початку року правоохоронці зафіксували понад десять випадків спроб перетнути державний кордон через тунелі.
Питання застосування зброї загострилося на тлі судової справи литовського прикордонника Кароліса Ільґевічюса. Вільнюський окружний суд розглядає його справу за обвинуваченнями у вбивстві та зловживанні службовими повноваженнями.
За версією обвинувачення, під час спроби зупинити автомобіль контрабандиста прикордонник відкрив вогонь по його колесу, однак куля смертельно поранила водія.
Литовські прикордонники. Фото: Міністерство внутрішніх справ Литви
Схожа ситуація виникла і в Польщі. Стрілянина сталася 2 листопада 2023 року в районі села Топіло, на території Біловезької пущі, поблизу кордону з Білоруссю. Постраждав громадянин Сирії, якого поранив польський військовослужбовець.
За офіційною версією Міністерства оборони Польщі, постріл стався випадково.
Окружний суд у Варшаві також розглядав справу рядового військовослужбовця, який на момент інциденту служив у 1-й Варшавській бронетанковій бригаді та виконував завдання на кордоні з Білоруссю.
За версією слідства, військовий зробив 12 пострілів зі службової зброї вздовж прикордонної дороги в напрямку групи, до якої входили мігранти, прикордонники та військовослужбовці.
Обвинувачений від початку заперечував свою провину. Він стверджував, що спочатку подав голосові попереджувальні команди, а потім здійснив попереджувальні та сигнальні постріли в безпечному напрямку — під невеликим кутом у повітря. Суддя виправдав військовослужбовця, зазначивши, що його дії не містили ознак злочину, передбаченого Кримінальним кодексом Польщі.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що 26 серпня 2025 року на польсько-білоруському кордоні поранили військовослужбовця.

Латвійські збройні сили розгорнуть мобілізаційні центри в рамках навчань.
Про це повідомляється на сайті Національних збройних сил Латвії.
Як йдеться в повідомленні, мета полягає в тому, щоб відпрацювати та вдосконалити процедуру призову та зарахування громадян Латвії до збройних сил у кризовій ситуації.
До мобілізаційних центрів в таких містах, як Рига, Кулдіга, Валмієра та Алуксне, прибудуть громадяни Латвії, які подали заявки на проходження добровільної підготовки резервістів. З мобілізаційних центрів громадян доставлять до Піхотної школи в Алуксне.
Курс військової підготовки резервістів триватиме з 8 по 29 серпня, і 114 резервістів здобуватимуть базові військові навички, вивчаючи різні дисципліни, зокрема нормативно-правові акти, бойові стрільби, зв’язок, топографію, орієнтацію на місцевості, навички польового бою та розширену першу медичну допомогу.
Латвійські військовослужбовці на навчаннях. Фото: Ерікс Кукутіс
Після успішного завершення навчального курсу резервісти складуть солдатську присягу, отримають посвідчення резервіста, наказ про мобілізацію та їх зарахують до лав резервістів.
Рівень військової підготовки резервістів оновлюється кожні чотири роки шляхом призову. Подавати заявки на проходження підготовки резервістів можуть як жінки, так і чоловіки — громадяни Латвії віком від 18 до 60 років.
Зазначається, що резервісти з кримінальними судимостями, а також ті, хто був звільнений з державної служби за дисциплінарні порушення, або які були штатними працівниками або агентами КДБ СРСР, або наразі є агентами служби безпеки, розвідки чи контррозвідки іноземної країни, не приймаються.
Латвія підвищує національну обороноздатність не тільки від військових, а й від гібридних загроз, зокрема, після серії спроб нелегальних проникнень через кордон Латвія закрила останній КПП з Білоруссю.

Естонія витратить кошти кредитної програми SАFЕ (Sесurіty Асtіоn fоr Еurоре) Євросоюзу на посилення протиповітряної оборони, закупівлю боєприпасів та підтримку України дронами.Про це повідомляє ЕRR.Угода з Європейською комісією передбачає надання Естонії довгострокового кредиту в розмірі до 2,34 млрд євро на оборонні потреби.За кошти програми SАFЕ планують зміцнити систему протиповітряної оборони, закупити військові транспортні засоби, артилерійські снаряди та інші боєприпаси.Частину коштів планують витратити на військову підтримку України у вигляді постачання безпілотних літальних апаратів. РСЗВ НІМАRS естонської армії вперше ведуть стрільби. Липень 2025. Джерело: @МоD_ЕstоnіаЕстонія також зберігатиме оборонні витрати на рівні понад 5% ВВП у найближчі роки.У міністерстві фінансів наголосили, що кредит SАFЕ дозволяє залучити кошти на вигідніших умовах, ніж самостійні запозичення, оскільки Європейський Союз може фінансуватися під нижчі відсоткові ставки.За словами віцеканцлерки міністерства оборони Кадрі Петерс, безпекова ситуація в Європі вимагає швидкого посилення оборонних спроможностей, тому найближчими роками Естонія реалізовуватиме масштабні оборонні закупівлі.Остаточну заявку на отримання кредиту SАFЕ країна подала до Європейської комісії у листопаді 2025 року. Усі закупівлі та поставки за програмою мають завершити до 2030 року.

Відновлення постачання озброєння Естонії

У липні Естонія та США досягли домовленості щодо відновлення найближчими місяцями постачання зброї, яке тимчасово призупинили через війну в Ірані. Виняток становлять лише тактичні балістичні ракети АТАСМS. Запуск балістичної ракети АТАСМS на полігоні Whіtе Sаnds, 2021 рік. Фото: армія СШАНагадаємо, у травні повідомлялося, що Сполучені Штати попередили європейських союзників про тривалі затримки постачання озброєнь через виснаження власних запасів.Затримки насамперед стосувалися боєприпасів для систем НІМАRS, ракет до NАSАМS та іншого критично важливого озброєння. У Пентагоні тоді заявили про перегляд нових запитів і вже укладених контрактів для їх узгодження з оперативними потребами.