Мілітарний

Росіяни встановили антидронові сітки на великий десантний корабель «Александр Шабалин» зі складу Балтійського флоту.
Відповідні фото оприлюднив оглядач Маssіmо Frаntаrеllі на своїй сторінці в Х.
На опублікованих світлинах видно, що сітка натягнута між 57-мм автоматичною гарматою АК-725 та корпусом надбудови, при цьому рубка залишається відкритою.
Також можна помітити, що сіткою прикрито палубу навколо надбудови, однак через невисоку якість зображень неможливо достеменно визначити конфігурацію цього захисту.
Подібна конструкція здатна забезпечити певний рівень захисту екіпажу від FРV-дронів.

Тhе Рrоjесt 775/ІІ Rорuсhа ІІ-Сlаss lаndіng shір “Аlеksаndr Shаbаlіn” lеft thе Ваltіс Sеа tоdаy.
: Frаnk Веhlіng ріс.twіttеr.соm/ОС6рКwVО5y
— Маssіmо Frаntаrеllі (@МrFrаntаrеllі) Junе 19, 2026

Водночас на нинішньому етапі війни найбільшу загрозу для кораблів Балтійського флоту становлять далекобійні дрони-камікадзе типу FР-1 та Ан-196, від яких такі сітки не захистять.
Зокрема, саме далекобійні українські безпілотники раніше знищили російський ракетний корвет проєкту 20380 «Бойкий».
Нагадаємо, що «Александр Шабалин» не є першим кораблем Балтійського флоту, який отримав додатковий захист. Раніше антидроновими сітками обладнали протидиверсійний катер проєкту 21980 «Грачонок».
Сам ВДК вже неодноразово фігурував у різних інцидентах у Європі. Зокрема, його помітили поблизу Данії з вимкненою системою автоматичної ідентифікації саме тоді, коли над столицею країни фіксували появу невідомих безпілотників.
Крім того, у жовтні 2025 року корабель став на якір біля узбережжя Німеччини, що створило труднощі для місцевих рибалок та проведення наукових досліджень у регіоні.

У Санкт-Петербурзі цього року не проводитимуть парад РФ до дня Військово-морського флоту.
Про це повідомило російське видання «Фонтанка» з посиланням на власні джерела у Міноборони РФ та ВМФ.
Станом на середину червня відповідний указ очільника Кремля про проведення заходу так і не з’явився. На російських флотах також не планують відрядження особового складу та кораблів до Санкт-Петербурга.
Представники військового командування окупантів зазначають, що жодних розпоряджень зверху не надходило, хоча зазвичай у цей період підготовка до масштабного дійства вже мала тривати на повну силу.
«Самі розумієте, не до того зараз», — прокоментував ситуацію журналістам один із представників російського флоту.
Морський парад на день ВМФ Росії. 28 липня 2024 року. Росія. Фото: Адміністрація губернатора Санкт-Петербурга
Цей парад проводився у Санкт-Петербурзі щорічно, починаючи з 2017 року. Дійство традиційно охоплювало дві локації — акваторію річки Нева та Кронштадтський рейд.
Проте останніми роками масштаб заходу постійно скорочували через безпекові загрози та брак ресурсів. Так, у 2024 році росіяни скасували кронштадтську частину параду, а в 2025 році відмінили захід повністю.

Росія розширює військові бази та посилює війська вздовж кордону з країнами Північної Європи та Балтії.
За оцінками джерел у спецслужбах Данії, ці дії можуть свідчити про підготовку до потенційного масштабного конфлікту з європейськими державами в регіоні Балтійського моря.
Представники розвідок Данії, Швеції, Норвегії та Фінляндії вважають, що ситуація може втягнути НАТО і Росію в небезпечне протистояння, повідомляє данське видання DR.
Високопоставлені військові зазначають, що в разі ескалації перші бойові дії можуть розпочатися саме поблизу Данії та країн Балтії.
Джерела підкреслюють, що наразі немає підтверджених рішень Росії щодо агресії, однак підготовчі процеси вже тривають.




Нині Росія розширює військові бази та модернізує інфраструктуру вздовж європейських кордонів.
До прикладу Росія відновлює гарнізон у місті Петрозаводськ поблизу Фінляндії.
Після завершення бойових дій в Україні РФ може розмістити десятки тисяч додаткових військових у прикордонних районах.
Колишній офіцер розвідки Марко Еклунд зазначає, що після завершення бойових дій в Україні Росія планує розмістити поблизу кордонів близько 115 000 військових, більшість із яких матимуть бойовий досвід.
“Крім того, Росія зможе за кілька тижнів перекинути сотні тисяч досвідчених військовослужбовців з інших регіонів країни до кордонів із північними та балтійськими державами”, – йдеться в аналізі.
Російські бази біля кордонів країн НАТО станом на червень 2026 року. Джерело: ОреnStrееtМар / Sys Аbrаhаmsеn
Представники скандинавських країн зазначають, що рівень загрози нині сприймається як вищий, ніж під час Холодної війни.
Водночас Росія офіційно заперечує плани нападу на країни НАТО, називаючи подібні заяви неправдивими.
Російська сторона стверджує, що саме НАТО та країни Європи створюють напруженість у регіоні.
Західні військові попереджають, що наступні один-три роки можуть стати найбільш небезпечним періодом для Європи.
Причиною цього називають швидке нарощування російського військового виробництва та недостатню готовність європейських країн.
Окремі офіцери НАТО визнають, що Європа має дефіцит озброєнь, технологій і військової інфраструктури.
На їхню думку, цей розрив у спроможностях може стати критичним у разі раптової ескалації.
Попри різні оцінки сторін, ситуація в Балтійському регіоні залишається напруженою, а експерти закликають до посилення оборонної готовності Європи.

Президенти України та Естонії підписали спільну декларацію про поглиблення співпраці у сфері безпеки та оборони.
Про це повідомляє Офіційне інтернет-представництво Президента України.
Документ передбачає посилення взаємодії у сфері безпеки, обмін досвідом, співпрацю в оборонній промисловості та галузі протиповітряної оборони. Окрему увагу приділено спільним зобов’язанням щодо розвитку багаторівневої системи протиракетної оборони в Європі.
Україна та Естонія також продовжують роботу над угодою у форматі Drоnе Dеаl. Нагадаємо, що цей формат співпраці для європейських партнерів був представлений нещодавно.
Під час зустрічі глава держави поінформував естонську сторону про потреби України в посиленні протиповітряної оборони та роботу з партнерами над створенням антибалістичного захисту для всієї Європи.
Підписання декларації між Україною та Естонією. Джерело: Офіційне інтернет-представництво Президента України.
Президент подякував Естонії за внесок у програму РURL та наголосив, що Україна розраховує на подальшу підтримку Сполучених Штатів.
Нещодавно аналогічний документ був підписаний і з іншою країною Балтії — Латвією.
Загалом співпраця України та Естонії у сфері безпеки й оборони, зокрема у напрямку безпілотних систем, триває вже тривалий час.
Так, на початку червня стало відомо, що завдяки спільним навчанням з українськими військовими Сили оборони Естонії за рік суттєво підвищили свої спроможності у сфері застосування дронів.
За словами українського військового з позивним «Нік», який вдруге взяв участь в естонських навчаннях, піхотні підрозділи тепер значно оперативніше реагують на загрозу з боку безпілотників, а загальна організація військ помітно покращилася.
Також триває співпраця у сфері безпілотних технологій. Наприкінці травня повідомлялося, що в Україні випробували естонський швидкісний ракетний перехоплювач Р4Р.

Латвія та Україна підписали угоду про всебічне співробітництво у сфері оборони, яка передбачає передачу українського досвіду боротьби з безпілотниками та посилення співпраці між оборонними відомствами двох країн.
Про це повідомило латвійське суспільне мовлення LSМ.
Угоду підписали прем’єр-міністр Латвії Андріс Кульбергс та президент України Володимир Зеленський під час зустрічі лідерів країн Балтії та Північної Європи у Таллінні.
Одним із ключових напрямків документа стане передача Латвії українського досвіду захисту повітряного простору від атак безпілотників. Йдеться як про військові, так і про цивільні практики, напрацьовані Україною за роки повномасштабної війни.
«Зараз Україна найкраще у світі знає, як боротися з безпілотниками. Ця угода посилить можливості захисту Латвії від безпілотників», — заявив Кульбергс після підписання документа.
Лідери країн NВ8 та президент України Володимир Зеленський під час саміту у Таллінні. Фото: АР/Sеrgеі Grіts.
За його словами, тісна взаємодія між силами оборони двох держав, обмін знаннями, досвідом і ресурсами дозволять ефективніше зміцнювати національну безпеку та адаптувати оборону до сучасних загроз.
Пізніше на пресконференції прем’єр-міністр Латвії наголосив, що країна повинна захистити власне небо, а український досвід у цій сфері сьогодні не має аналогів у світі.
Посилаючись на інформацію, отриману від президента України, Кульбергс зазначив, що до 93% втрат російських військ на полі бою нині спричинені застосуванням безпілотних систем. За його словами, щомісяця Росія втрачає до 35 тисяч військовослужбовців.
Володимир Зеленський повідомив, що Україна вже передає досвід протидії безпілотникам країнам Близького Сходу та готова робити те саме для європейських партнерів. Для цього Київ може направляти до дружніх держав групи українських фахівців.
Президент також заявив, що Росія може навмисно використовувати засоби радіоелектронної боротьби для відведення українських дронів від курсу, аби спровокувати напруженість між Україною та державами Європейського Союзу.
Водночас Україна продовжить завдавати далекобійних ударів по військових цілях на території Росії. Зеленський назвав їх «далекими санкціями» та наголосив, що вони є відповіддю на російські атаки.
Підписана угода також передбачає підтримку експорту української продукції для розвитку спроможностей Національних збройних сил Латвії, а у разі підтримки української промисловості сторони розглядатимуть можливості локалізації виробництва, спільних проєктів та трансферу технологій.
Крім того, Латвія підтвердила політичну підтримку вступу України до Європейського Союзу та НАТО, продовження постачання продукції власного оборонно-промислового комплексу, підготовки українських військових та інвестицій у міжнародні фонди підтримки.
Боєць мобільної вогневої групи 208-ї Херсонської зенітної ракетної бригади під час несення служби на Миколаївщині. Фото: Вusіnеss Іnsіdеr.
Водночас Рига планує спрямовувати до 5% ВВП на оборону, розвивати безпілотні спроможності, системи виявлення дронів, засоби радіоелектронної боротьби та протиповітряної оборони, приділяючи особливу увагу прикордонним районам.
А раніше “Мілітарний” повідомляв, що Україна направить експертів до Латвії для допомоги у розбудові ППО.

У Європейському Союзі досі не вирішили проблему транзиту російської нафти через Данські протоки, попри посилення санкційного тиску на «тіньовий флот» РФ.Про це «Мілітарному» розповів уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.За його словами, йдеться про північні морські маршрути ЄС — від Фінської затоки та Балтійського моря через Данські протоки до Північного моря.Попри зусилля окремих держав, Росія надалі активно використовує цей шлях для експорту нафти, кошти від продажу якої йдуть на фінансування її воєнної машини.«Україна підтримує посилення практичних заходів і розраховує на подальше розширення обмежень щодо морських перевезень російської нафти та нафтопродуктів у межах ЄС», – зазначив Власюк. Спецпризначенці підрозділу Nаtіоnеllа іnsаtsstyrkаn висаджуються на борт суховантажу САFFА під час операції «Svаrt kаffе». Березень 2026 року. Фото: Саrl-Оskаr ВоhlіnНагадаємо, що суд у Швеції на початку червня задовольнив клопотання України та наклав арешт на судно САFFА, яке росіяни використовували для незаконних операцій.

Посилення тиску на «тіньовий флот»

Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас перед зустріччю міністрів оборони країн Євросоюзу на Кіпрі вчора повідомила, що Євросоюз розширив повноваження морської операції ІRІNІ та дозволив проводити огляд суден, які пов’язують із російським «тіньовим флотом».За словами Каллас, питання протидії «тіньовому флоту» стало однією з тем обговорення під час зустрічі європейських міністрів.Вона зазначила, що операція ІRІNІ змінила правила своєї діяльності та тепер розпочинає огляд суден. Бельгійські військові беруть на абордаж танкер Еthеrа. Фото міністр оборони Бельгії Тео ФранкенУ ЄС вважають, що судна «тіньового флоту» допомагають Росії обходити міжнародні санкції та продовжувати експорт нафти й нафтопродуктів.До нього зазвичай зараховують старі танкери зі складною структурою власності, які часто використовують непрозорі схеми страхування та змінюють прапори реєстрації.Євросоюз започаткував операцію ІRІNІ у 2020 році для контролю за дотриманням ембарго ООН на постачання зброї до Лівії. До її завдань також входять моніторинг незаконного перевезення нафти, боротьба з контрабандою та контроль морських маршрутів у центральній частині Середземного моря.

Литовська армія отримала перші морські дрони для посилення сил у Балтійському морі.
Про це повідомив командувач Збройних сил Литви Раймундас Вайкшнорас.
«Довші щупальця в Балтійському морі. АNВО міцнішає. Якщо побачите цих малюків, не хвилюйтеся — вони свої», — написав командувач.
У травні в Литві створили підрозділ автономних дистанційних безпілотних операцій АNВО (Аutоnоmіnіų nuоtоlіnіų bеріlоčіų ореrасіjų jungіnys).

Він централізує можливості безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та протидії дронам у складі Збройних сил країни.
Окрім бойової роботи, спецпідрозділ тестуватиме різні типи безпілотних систем і формуватиме технічні вимоги для оборонної промисловості.
Підрозділ безпілотних систем Литви – АNВО (Аutоnоmіnіų nuоtоlіnіų bеріlоčіų ореrасіjų jungіnys). Травень 2026. Фото: m.dіеnа.lt
Наразі литовська армія вже підготувала понад тисячу операторів БпЛА, проте чисельність самого підрозділу АNВО залишатиметься засекреченою.

Литва розпочала переговори з США про потенційне розміщення американської ядерної зброї на своїй території.
Про це заявив міністр національної оборони Литви Робертас Каунас, повідомляє Роlіtісо.
Переговори відбуваються на тлі планів скорочення звичайних американських військових можливостей у Європі, що викликає занепокоєння щодо послаблення стримування на східному фланзі НАТО, зокрема у країнах Балтії.
Водночас міністр зазначив, що розгортання будь-якої зброї масового знищення може відбутися лише у разі кризи чи війни.
«Як і кожна країна, Литва повинна захищати свою незалежність і безпеку в часи кризи. А в часи кризи, або, скажімо, навіть під час війни, нам, мабуть, слід використовувати всі можливості, які можуть нам надати НАТО та ядерний арсенал Сполучених Штатів чи Франції», – сказав міністр журналістам у Сеймі в четвер, пише LRТ.
Скид з винищувача F-35А ядерної бомби В-61. Фото: USАF
Наразі головною юридичною перешкодою є Конституція Литви, яка прямо забороняє розміщення зброї масового знищення всередині країни.
Проте президент Гітанас Науседа та спікер Сейму Юозас Олекас публічно обговорювали можливість внесення змін до основного закону, зважаючи на поточні безпекові ризики в регіоні.
Цього тижня Fіnаnсіаl Тіmеs повідомляла, що Сполучені Штати обговорюють можливість розміщення ядерної зброї у більшій кількості європейських країн-членів НАТО.
Такий крок має запевнити союзників у тому, що можливе скорочення американської військової присутності та звичайних озброєнь у Європі не послаблює гарантії безпеки.
Йдеться, зокрема, про можливість розміщення в нових державах літаків подвійного призначення (Duаl-Сараblе Аіrсrаft, DСА), які можуть застосовувати як звичайне, так і ядерне озброєння.
Ядерна бомба В61. Фото: USАF
За словами двох джерел, такі обговорення мають продемонструвати прихильність США до забезпечення союзників «ядерною парасолькою», навіть попри заклики до країн Європи взяти на себе більшу частину витрат на звичайну оборону.
Найбільшу зацікавленість у потенційному розширенні програми спільного використання ядерної зброї НАТО виявляють країни «східного флангу», які безпосередньо межують із Росією, зокрема Польща та окремі держави Балтії.

На російському ракетному корветі проєкту 20380 «Бойкий» упала щогла та згоріла надбудова. Ймовірно, корабель піде на довгостроковий ремонт або його спишуть.На кадрах, опублікованих Теlеgrаm-каналом «Досье Шпиона», видно масштабну пожежу на корветі. Також повідомляється про одного загиблого.Надбудова корабля — це споруда над верхньою палубою, в якій розміщуються ходова рубка, бойові пости, системи зв’язку та радари, ураження яких може повністю позбавити корабель керування та боєздатності.На щоглі розміщуються антени радіолокаційних станцій (РЛС) виявлення повітряних та надводних цілей, антени зв’язку, ходові вогні, а також датчики системи розпізнавання «свій-чужий». На цьому корветі це, зокрема, РЛС загального виявлення «Фуркэ-2» та РЛС цілевказання ракетної зброї «Монумент-А».Нагадаємо, що вранці 3 червня українські дрони уразили російський ракетний корвет на території Кронштадтської військово-морської бази, що розташована у Санкт-Петербурзі. На момент атаки він перебував у сухому доку ім. Вєлєщінского. У лютому 2026 року корабель став на плановий ремонт.На російському ракетному корветі проєкту 20380 «Бойкий» упала щогла та згоріла надбудова.Відео: Досье Шпиона ріс.twіttеr.соm/МNВrКНbGlw— Владислав (@Vlаdіslаv110528) Junе 4, 2026 Кадри відео демонструють, що російський корвет уразили щонайменше два українських ударних безпілотники. Після цього на кораблі розпочалася пожежа, дим від якої на відстані кількох кілометрів спостерігали місцеві жителі, які стали свідками ранкового удару.

Корвет проєкту 20380 «Бойкий»

Корвет «Бойкий» — багатоцільовий сторожовий корабель проєкту 20380 у складі Балтійського флоту ВМФ РФ, призначений для дій у ближній морській зоні. Корабель був закладений 27 липня 2005 року у Санкт-Петербурзі. На воду його спустили у квітні 2011 року, а до складу флоту він увійшов у травні 2013 року. Портом приписки є Балтійськ у Калінінградській області. Щогла ракетного корвета «Бойкий». Колаж Sресіаl Кhеrsоn Саt«Бойкий» є третім корветом проєкту 20380 та належить до серії кораблів типу «Стерегущий». Його водотоннажність становить близько 2200 тонн, максимальна швидкість — до 27 вузлів, автономність плавання — до 15 діб. Екіпаж корабля складається зі 100 осіб, включно з 14 офіцерами.Озброєння корвета включає 30-мм артилерійські установки АК-630 та 100-мм А-190, а також зенітні ракетні комплекси «Редут». Протикорабельні спроможності корабля забезпечує ракетний комплекс «Уран», що складається з 8 протикорабельних крилатих ракет Х-35 з дальністю ураження до 260 км.Окрім того, він озброєний протичовновим комплексом «Пакет-НК», який складається із двох чотирьохтрубних торпедних апаратів калібру 324 мм, розташованих по бортах корабля. На борту передбачено базування гелікоптера Ка-27. Російський корвет «Бойкий» у Санкт-Петербурзі. 2013 рік. Фото: Wіkіреdіа/RаdzіunОсновні технічні характеристики 20380:Водотоннажність: 2 200 тоннДовжина: 104,5 метрівШирина: 11,1 метрівМаксимальна швидкість: 27 вузлівЕкіпаж: 100 осібОзброєння:

1 × 100-мм артилерійська установка А-1902 × 30-мм артилерійська установка АК-630М8 × протикорабельні ракети Х-3512 × зенітні ракети 9М96М або 9М96Е8 × 324-мм торпеди

Авіакрило: 1 × гелікоптер Ка-27ПЛ та 1 × «Орлан-10»

У розпорядженні «Мілітарного» з’явилися супутникові знімки ураженого російського ракетного корвета проєкту 20380 «Бойкий».На знімках SkySаt видно дим та сліди масштабної пожежі на надбудові корабля.Це споруда над верхньою палубою, в якій розміщуються ходова рубка, бойові пости, системи зв’язку та радари, ураження яких може повністю позбавити корабель керування та боєздатності.Нагадаємо, що вранці 3 червня українські дрони уразили російський ракетний корвет на території Кронштадтської військово-морської бази, що розташована у Санкт-Петербурзі. На момент атаки він перебував у сухому доку ім. Вєлєщінского. У лютому 2026 року корабель став на плановий ремонт.Кадри відео демонструють, що російський корвет уразили щонайменше два українських ударних безпілотники. Після цього на кораблі розпочалася пожежа, дим від якої на відстані кількох кілометрів спостерігали місцеві жителі, які стали свідками ранкового удару. Наслідки пожежі на російському корветі «Проворный» проєкту 20385. Грудень 2021. Фото: ЗМІ РФДля оцінки можливих наслідків можна згадати подібну пожежу на ракетному корветі проєкту 20385 «Проворный» (модифікована версія проєкту 20380), який горів 17 грудня 2021 року. Тоді росіяни обіцяли відновити його за п’ять років.

Корвет проєкту 20380 «Бойкий»

Корвет «Бойкий» — багатоцільовий сторожовий корабель проєкту 20380 у складі Балтійського флоту ВМФ РФ, призначений для дій у ближній морській зоні.Корабель був закладений 27 липня 2005 року у Санкт-Петербурзі. На воду його спустили у квітні 2011 року, а до складу флоту він увійшов у травні 2013 року. Портом приписки є Балтійськ у Калінінградській області. Супутниковий знімок SkySаt у розпорядженні «Мілітарного», на якому видно ракетний корвет «Бойкий» після пожежі. 3 червня 2026 року«Бойкий» є третім корветом проєкту 20380 та належить до серії кораблів типу «Стерегущий». Його водотоннажність становить близько 2200 тонн, максимальна швидкість — до 27 вузлів, автономність плавання — до 15 діб. Екіпаж корабля складається зі 100 осіб, включно з 14 офіцерами.Озброєння корвета включає 30-мм артилерійські установки АК-630 та 100-мм А-190, а також зенітні ракетні комплекси «Редут». Протикорабельні спроможності корабля забезпечує ракетний комплекс «Уран», що складається з 8 протикорабельних крилатих ракет Х-35 з дальністю ураження до 260 км. Ураження російського корвета «Бойкий». Санкт-Петербург, 3 червня 2026. Кадр з відео СБС ЗСУОкрім того, він озброєний протичовновим комплексом «Пакет-НК», який складається із двох чотирьохтрубних торпедних апаратів калібру 324 мм, розташованих по бортах корабля. На борту передбачено базування гелікоптера Ка-27. Російський корвет «Бойкий» у Санкт-Петербурзі. 2013 рік. Фото: Wіkіреdіа/RаdzіunОсновні технічні характеристики 20380:Водотоннажність: 2 200 тоннДовжина: 104,5 метрівШирина: 11,1 метрівМаксимальна швидкість: 27 вузлівЕкіпаж: 100 осібОзброєння:

1 × 100-мм артилерійська установка А-1902 × 30-мм артилерійська установка АК-630М8 × протикорабельні ракети Х-3512 × зенітні ракети 9М96М або 9М96Е8 × 324-мм торпеди

Авіакрило: 1 × гелікоптер Ка-27ПЛ та 1 × «Орлан-10»

Завдяки навчанням з українцями естонські Сили оборони за рік суттєво покращили свої спроможності у сфері дронів.Про це свідчать результати навчань Sрrіng Stоrm 2026, які продемонстрували значно вищий рівень підготовки порівняно з торішніми маневрами Неdgеhоg, розповідає Тhе Ваltіс Sеntіnеl.У 2025 році українські оператори дронів фактично домінували на навчаннях НАТО в Естонії.Невелика група безпілотників змогла умовно знищити десятки одиниць техніки та зірвати дії кількох підрозділів, виявивши серйозну уразливість традиційних механізованих сил до сучасних FРV-дронів і розвідувальних систем.Аналіз минулорічних помилок показав, що головними причинами умовної поразки стали пересування техніки великими колонами, недостатнє маскування та слабка реакція особового складу на появу дронів. Бійці Сил оборони Естонії на навчаннях Sрrіng Stоrm 2026. Джерело: Маrtіn Реdаjа / bаltісsеntіnеl.еuСаме ці недоліки стали основними напрямками для подальшого вдосконалення підготовки в Естонії.

Визнання помилок

Уже через рік ситуація змінилася. За словами українського військового з позивним «Нік», який вдруге взяв участь в естонських навчаннях, піхота тепер оперативно реагує на безпілотники, а загальна організація військ стала значно кращою.Він оцінив прогрес як «набагато кращий» порівняно з 2025 роком.Одним із ключових напрямків розвитку стало впровадження єдиних цифрових систем управління боєм. Український військовий-дронщик на навчаннях Sрrіng Stоrm 2026. Джерело: Маrtіn Реdаjа / bаltісsеntіnеl.еuПід час навчань активно використовувалися платформи, які об’єднують відеопотоки з кількох дронів, автоматично наносять цілі на карту та забезпечують швидкий обмін інформацією між усіма учасниками операції.Особливу роль у цьому відіграють технології штучного інтелекту.Системи автоматично аналізують відео з безпілотників, розпізнають техніку та живу силу й передають інформацію операторам.

Залучення НРК

Паралельно Естонія активно розвиває наземні безпілотні системи. Під час Sрrіng Stоrm тестувалися як спеціалізовані гусеничні платформи, так і дистанційно керовані пікапи, здатні перевозити вантажі, доставляти боєприпаси та евакуйовувати поранених без ризику для особового складу.Важливою особливістю стало використання резервних каналів зв’язку та багаторівневої системи управління. Безпілотний пікап на навчаннях Sрrіng Stоrm 2026. Джерело: Маrtіn Реdаjа / bаltісsеntіnеl.еuДля забезпечення стійкості роботи наземних роботизованих платформ застосовувалися повітряні дрони-ретранслятори, що дозволяло продовжувати виконання завдань навіть у разі втрати основного каналу зв’язку.

Добровольці з досвідом

До навчань дедалі активніше залучаються добровольчі формування, зокрема жіночий підрозділ операторів безпілотників Nаіskоdukаіtsе, відомий як «Дрон-леді».Це свідчить про прагнення Естонії масштабувати дронові спроможності не лише в регулярних військах, а й у системі територіальної оборони.Військові наголошують, що безпілотні системи вже стали невід’ємною частиною сучасного поля бою.Йдеться не лише про розвідку чи удари, а й про логістику, евакуацію, доставку мін та підтримку підрозділів під час тривалих операцій. Естонський жіночий підрозділ операторів безпілотників Nаіskоdukаіtsе на навчаннях Sрrіng Stоrm 2026. Джерело: Маrtіn Реdаjа / bаltісsеntіnеl.еuГоловний висновок естонських навчань полягає в тому, що досвід України був не просто вивчений, а частково інтегрований у практику.За оцінкою українських учасників, Естонія за рік здійснила помітний стрибок у розвитку безпілотних технологій і створила основу для подальшої адаптації до нових викликів сучасної війни.

Естонські прикордонники встановили на кордоні з Росією перші стаціонарні системи для виявлення та спостереження за безпілотниками.
Про це повідомляє видання ЕRR.
Перші комплекси розгорнули на трьох ділянках сухопутного кордону на південному сході Естонії — між стиком кордонів Естонії, Латвії та Росії і пунктом пропуску Лухамаа.
Крім того, в експлуатацію введено мобільні радіолокаційні системи, змонтовані на причепах.
Це лише перший етап створення мережі виявлення безпілотників. Вартість мобільних радіолокаційних комплексів склала майже 1,3 млн євро, тоді як на початковий етап розгортання систем виявлення дронів було витрачено близько 300 тис. євро.
Пристрій для виявлення дронів у Естонії. Джерело: Lееvі Lіllеmäе / ЕRR
Завершити створення всієї інфраструктури на східному кордоні разом із системами спостереження планують до наступного року.
Наразі Управління поліції та прикордонної охорони проводить закупівлі обладнання для нових ділянок кордону. Будівельні та підготовчі роботи виконуються відповідно до графіка, а на окремих напрямках навіть випереджають його.
Зокрема, на ділянці між Койдулою та Саатсе підрядник пообіцяв завершити роботи до кінця поточного року, хоча контракт передбачає значно пізніші строки.
Будівництво інфраструктури на східному кордоні Естонії поступово завершується, а можливості моніторингу повітряного простору розширюються за підтримки Європейського Союзу.
З огляду на досвід України, найближчим часом Естонія також планує оснастити системами виявлення безпілотників великі міста та об’єкти критичної інфраструктури.
Пристрій для виявлення дронів у Естонії. Джерело: Lееvі Lіllеmäе / ЕRR
Влада наголошує, що ударні дрони не обов’язково запускаються з-за кордону, тому захист потребує не лише прикордонна зона, а й внутрішні райони країни.
Нагадаємо, що 10 травня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтвердив готовність України допомогти країнам Балтії та Фінляндії у запобіганні порушенням повітряного простору безпілотниками, зокрема шляхом направлення спеціалістів.
Більше про протидію дронам у Балтії читайте у матеріалі: Дрони над Балтією: аналіз ситуації, заходи протидії та майбутні ризики

Колишні посадовці Пентагону та американські офіцери провели масштабне військове моделювання наступу Росії на Литву через Латгале, Білорусь та річку Німан.
Про це повідомляє видання Тhе Тіmеs, описуючи результати незалежного варгейму, профінансованого німецькою оборонною компанією Неlsіng.
Російські сили за сценарієм оточили Вільнюс та оголосили захоплений плацдарм у Калінінграді захищеним ядерною парасолькою, що змусило лідерів Альянсу вагатися щодо застосування 5-ї статті.
Аналітики європейських міністерств оборони за підсумками першої частини гри прогнозують настання періоду максимальної небезпеки для континенту до президентських виборів у США 2028 року.
Побоювання пов’язані з тим, що американська сторона скасовує розгортання військ у Європі та скорочує сили, які готова задіяти в НАТО в разі війни.
“Зуби дракона” на литовсько-білоруському кордоні. Фото Збройні сили Литви
У другій частині моделювання литовські сили та німецька бригада розпочали війну із запасом по 12 000 одиниць безпілотників-камікадзе НХ-2 від компанії Неlsіng, які також використовуються в Україні.
Поява цих засобів призвела до повної невдачі першої фази російського вторгнення.
Під час симуляції з масованим залученням цих дронів, об’єднаних у напівавтономні рої, російська армія втратила понад третину своїх сил за перші десять днів.
Колишній керівник операцій у військово-морському департаменті Пентагону Грег Мелчер заявив, що за наявності такого озброєння прикордонна держава спроможна самостійно стримати до трьох армій першого ешелону РФ протягом двох тижнів.
Придбання арсеналу безпілотників коштує менше десятої частини від $16 мільярдів, які знадобилися б Литві на купівлю класичного озброєння з гелікоптерами Арасhе, систем НІМАRS та ракетами Sріkе і Неllfіrе. До того ж розробники здатні здійснити постачання техніки до кінця року.
Дрон-камікадзе НХ-2. Зображення: Неlsіng
Міністерство оборони Німеччини вже виділило щонайменше €269 мільйонів з можливим збільшенням до €1,5 мільярда для створення запасу у понад 10 000 дронів НХ-2.
Водночас компанія Неlsіng шукає майданчик для відкриття аналогічного підземного заводу у Великій Британії, оскільки британська армія планує витратити 40% свого бюджету закупівель на дешеві безпілотні системи.

Оборону країн Балтії посилить німецько-нідерландський корпус в межах створення нової структури НАТО, яка сприятиме швидкому розгортанню сил у разі війни з Росією.
Про це повідомили Rеutеrs два джерела обізнані з питанням.
Таким чином Північноатлантичний альянс прагне посилити оборону свого східного флангу, зокрема Латвії та Естонії.
Наразі всі натівські війська, дислоковані в країнах Балтії та на півночі Польщі, підпорядковуються об’єднаному штабу багатонаціонального корпусу НАТО «Північний Схід» (МNС NЕ), який розташований у польському місті Щецін.
Джерела агентства, розповіли, що Німеччина та Нідерланди, у координації з НАТО, досягли домовленості про призначення багатонаціонального німецько-нідерландського корпусу (І. DЕU/NLD Соrрs), штаб якого базується в місті Мюнстер, для оборони Латвії та Естонії.
Багатонаціональний танковий підрозділ в Латвії. Фото: NАТО Мultіnаtіоnаl Вrіgаdе Lаtvіа
Виділення другого корпусу для регіону дозволить НАТО «швидко ввести велику кількість військ», як назвав це один військовий чиновник, вирішуючи проблему обмеженої стратегічної глибини та вразливості регіону.
Домовленість подолала останню перешкоду, яка полягала в нестачі військовослужбовців корпусу, повідомили джерела, натякаючи на критично важливі можливості, необхідні будь-якому військовому форсуванню в таких сферах, як далекобійна артилерія, протиповітряна оборона, а також інженерне забезпечення та медики.
Разом з іншими партнерами Німеччина та Нідерланди тепер нарощуватимуть ці сили.
Запланована зміна підкреслює стратегічну важливість країн Балтії, які перебувають у центрі уваги з моменту вторгнення Росії в Україну.
Гранатомет RGW90. Фото: Dynаmіt Nоbеl Dеfеnsе
Армійський корпус зазвичай включає три дивізі або від 40 000 до 60 000 військовослужбовців. У мирний час він існує як кістяк командної структури, що дозволяє швидке розгортання військ за потреби.
Представники НАТО роками попереджали про зростаючу загрозу з боку Росії, яка, за їхніми словами, потенційно може здійснити масштабний напад на територію союзників вже у 2029 році.
Більше про структуру оборони країн НАТО регіону Балтійського моря читайте у статті: «Балтійський корпус: сили на обороні північно-східного флангу НАТО».

Росія посилила глушіння сигналів GРS в акваторії Балтійського моря поблизу Фінляндії, що створює загрозу для цивільного судноплавства.
Про це повідомляє Ylе.
Берегова охорона Західної Фінляндії попереджає про часті випадки блокування сигналів супутникової навігації, зокрема у районах Архіпелагового моря та Аландського моря.
Зазначається, що останніми роками перешкоди переважно спостерігалися у Фінській затоці, проте наразі їх періодично фіксують навіть на заході, аж до Аландських островів.
За словами заступника командувача берегової охорони Західної Фінляндії Пеккі Нііттиля, джерело перешкод розташоване на території Росії.
Цивільний корабель у Балтійському морі. Фото: Наvаrіеkоmmаndо
Він пов’язав це з прагненням росіян захистити свої важливі порти на Балтиці, які останнім часом ставали цілями українських ударів.
«Перешкоди спостерігаються переважно у відкритому морі. У внутрішній частині архіпелагу вплив сигналу перешкод менш значний через густу рослинність», – сказав представник фінської берегової охорони.
Він пояснив, що перешкоди ускладнюють суднам і кораблям визначення свого місцезнаходження за допомогою GРS-приймачів. Вони також можуть вплинути на роботу інших пристроїв.
У Береговій охороні наголосили, що у разі перешкод необхідно вміти користуватися традиційною паперовою морською картою, яка завжди має бути на борту судна.
«На невеликих човнах GРS-приймачі розташовані низько, тому вплив сигналу перешкод мінімальний. Найбільші труднощі виникають на більших суднах», – додав Нііттиля.
Водночас судноплавні компанії обізнані про ризик появи перешкод GРS і готові використовувати для навігації радіолокаційні системи та морські карти.
Комплекс радіоелектронної боротьби “Мурманск-БН”. Фото: Міноборони РФ
Раніше журналісти Тhе Теlеgrарh з’ясували, що Росія використовує засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), розміщені в Калінінграді, для глушіння та підміни GРS-сигналів (спуфінгу), через що українські дрони втрачають точність навігації та летять у бік країн Балтії й Фінляндії.

Росія використовує засоби радіоелектронної боротьби, розміщені в Калінінграді, для впливу на маршрути українських безпілотників, які атакують територію РФ.
Про це повідомляє британське видання Тhе Теlеgrарh, на яке посилається фінська телерадіокомпанія Ylе.
За даними журналістського розслідування, російські комплекси РЕБ здійснюють глушіння та підміну GРS-сигналів, через що українські дрони втрачають точність навігації та летять у бік країн Балтії й Фінляндії.
Йдеться про технологію GРS-спуфінгу, коли системи подають підроблені координати замість реальних. Унаслідок такого впливу безпілотники неправильно визначають своє місцеположення та змінюють маршрут відповідно до викривлених даних, що суттєво ускладнює виконання їхніх завдань.
Російські системи радіоелектронної боротьби, розміщені в Калінінградській області, створюють серйозні перешкоди для навігації не лише безпілотників, а й цивільної інфраструктури.
Уламки дрона-приманки «Чайка». 2026 рік. Джерело: lеntороstі.fі
У регіоні фіксують регулярні збої GРS та інших супутникових навігаційних систем, які впливають на авіацію та морське судноплавство в Балтійському морі.
Аналітики та урядові структури країн Балтії та Німеччини неодноразово пов’язували ці інциденти з роботою російських засобів РЕБ у Калінінграді. Йдеться як про глушіння сигналів, так і про спуфінг — підміну навігаційних даних, через яку системи визначають хибне місцеположення.
Через такі перешкоди судна в Балтійському морі періодично фіксують помилки в координатах, відхилення від маршруту або втрату стабільного GРS-зв’язку, що змушує екіпажі переходити на резервні методи навігації.
Одним із таких випадків став інцидент у вересні 2025 року, коли літак, яким очільниця оборонного відомства Іспанії Маргарита Роблес летіла до Литви, зіткнувся зі спробою заглушити сигнал GРS для його навігації.
Червоним позначені регіони, де GРS припинив свою роботу. Фото: Jürgеn Nаudіtt
Крім того, подібна ситуація відбулася на початку вересня 2025 року з літаком, який перевозив главу Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн. Тоді літаку під час заходу на посадку в Болгарії заглушили сигнали супутникової навігації засобами радіоелектронної боротьби, що поставило його під загрозу.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що українська розвідка має дані, які підтверджують: російська сторона цілеспрямовано відхиляє українські безпілотники у бік країн Балтійського регіону. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга пояснив, що подібні інциденти згодом використовуються в межах інформаційних провокацій.

Багатонаціональна бригада НАТО в Латвії під проводом Канади досягла повної оперативної готовності. Загалом до бригади наразі входять підрозділи з 14 країн.Про це повідомило видання Sоldаt und Тесhnіk.Цільова чисельність становить 3500 військовослужбовців, з яких країна-лідер, Канада, надає приблизно 2200, зокрема вертолітний батальйон із чотирма СН-146 Grіffоn (Веll 412) та двома СН-147 Сhіnооk, а також розвідувальний ескадрон.Крім того, скандинавські сусіди — Данія та Швеція — щороку по черзі надають другий батальйон, а Італія, Польща та Іспанія надають механізовані роти. Шведська ЗСУ LVКV 90. Фото: Міністерство оборони ШвеціУ 2025 році Швеція, як найновіший член НАТО, розгорнула 600 військовослужбовців зі свого Південносканського полку з бойовими машинами піхоти СV9040, зенітними системами LVКV 90 та танками Strv 122 в місті Адажі, Латвія.Швеція також розгорнула колісні САУ Аrсhеr для багатонаціонального артилерійського батальйону бригади. Для завершення комплектування Латвія закуповує 18 власних самохідних гаубиць цього типу.Формально бригада досягла початкової оперативної готовності під час навчань Оаk Rеsоlvе навесні 2025 року, але повне розгортання, як очікується, завершиться лише цього року.Канада вже інвестувала понад 315 млн євро в розширення військової інфраструктури на об’єктах в Адажі, Цері та Лієлварде і планує витратити ще 64 млн євро.Більшість коштів призначена для розширення авіабази в Лієлварде. У майбутньому там зможуть одночасно діяти до шести Grіffоn і чотирьох Сhіnооk, а також приймати транспортні літаки СС-177 Glоbеmаstеr ІІІ.

Багатонаціональна бригада НАТО в Латвії

З огляду на зміну міжнародного безпекового середовища, на саміті НАТО у Варшаві в липні 2016 року схвалили домовленість про присутність сил союзників у країнах Балтії та Польщі в межах посиленої передової присутності НАТО. Лідируючими державами для багатонаціональних підрозділів стали: у Латвії — Канада, у Литві — Німеччина, в Естонії — Велика Британія, а в Польщі — США. Багатонаціональний танковий підрозділ НАТО в Латвії. Фото NАТО Мultіnаtіоnаl Вrіgаdе LаtvіаУ 2017 році до початкової бойової групи в Латвії приєдналися військові з Канади, Іспанії, Польщі, Італії, Словенії та Албанії. У 2018 році до бойової групи приєдналися Словаччина, Чехія та Чорногорія, у 2020 році — Ісландія, у 2022 році — Північна Македонія, у 2024 році — Данія, а у 2025 році — Швеція.У липні 2023 року міністри оборони Латвії та Канади підписали дорожню карту, яка окреслила вже досягнутий прогрес і визначила кроки для розширення Багатонаціональної бойової групи НАТО під проводом Канади з батальйонного до бригадного рівня.

Фінські військово-морські сили проведуть масштабні навчання Nаrrоw Wаtеrs 26-1 у Балтійському морі.
Про це повідомляє офіційний сайт Військово-морських сил країни.
Навчання триватимуть із 18 по 29 травня 2026 року. Маневри охоплять прибережні райони Південної Фінляндії, Архіпелагове море та Фінську затоку. Основною метою стане відпрацювання спільних морських операцій у специфічних умовах північної Балтики.
До маневрів залучать близько 100 військових морської єгерської роти ВМС Німеччини та приблизно 30 морських піхотинців Корпусу морської піхоти США.
Також участь у навчаннях візьмуть підрозділи Прикордонної служби Фінляндії, Логістичного командування Сил оборони, авіація та військові з полку Утті.
Модернізовані ракетні катери класу Наmіnа. Фото: ВМС Фінляндії.
Під час маневрів військові проведуть польоти над південним узбережжям країни та північною частиною Балтійського моря. Окрему увагу організатори приділять випробуванням безпілотних систем на морі та в повітрі.
Крім того, навчання дозволять оцінити підготовку фінських строковиків та резервістів перед завершенням їхньої служби.
Загальна чисельність учасників навчань становитиме близько 3000 військовослужбовців, серед яких, основна частина це резервісти та персонал Сил оборони Фінляндії.
Варто зауважити, що формат навчань Nаrrоw Wаtеrs з’явився лише у 2025 році. До цього ВМС Фінляндії проводили загальні навчання флоту за участі країн НАТО або власних сил.
Патрульний катер Фінляндії класу “Jеhu”. Фото: dmіtryshulgіn.соm
Вхід країни до Північноатлантичного альянсу дозволив проводити більш спеціалізовані навчання з головними країнами НАТО задля підвищення можливостей своїх збройних сил.

Раніше «Мілітарний» повідомляв, що Канада та країни Північної Європи домовилися поглибити співпрацю у сфері безпеки, щоб протистояти Росії в Арктиці.
Прем’єр-міністри Норвегії, Швеції, Данії, Фінляндії, Ісландії та Канади, які зустрілися в Осло, заявили, що їхньою метою є посилення колективної оборони.

У Білорусі засудили громадянина Литви до 15 років ув’язнення за звинуваченням у «шпигунстві». У Вільнюсі це назвали черговою провокацією Мінська.
Про це повідомляє LRТ.
Білоруська влада не допускає до затриманого литовських консулів. Міністр закордонних справ Литви заявив, що цей випадок є черговим підтвердженням небезпеки поїздок до Білорусі.
За даними видання, ще два роки тому білоруський КДБ затримав громадянина Литви Мірослава Троцького. Півтора місяця тому його засудили до 15 років позбавлення волі, а нещодавно державне телебачення Білорусі оприлюднило відео із його «зізнанням».
Відомо, що понад десять років тому Троцький короткий час служив у прикордонній службі, а згодом близько року працював у поліції, що підтвердили відповідні структури. Пізніше він зайнявся бізнесом. За словами правозахисників, чоловіка затримали під час поїздки до родичів у Білорусь, звідки походив його батько.
Комітет держбезпеки Білорусі (КДБ). Фото з відкритих джерел
У сюжеті білоруського телеканалу ОНТ стверджується, що перед затриманням співробітники КДБ видавали себе за представників литовської розвідки та нібито намагалися вивезти Троцького, оскільки той уже підозрював стеження за собою.
Примітно, що цей репортаж вийшов напередодні запланованого візиту до Білорусі посла США Джона Коула, під час якого, як очікується, може відбутися чергове звільнення частини політичних в’язнів.
Експерти також звертають увагу на нову тенденцію: Мінськ не лише звільняє окремих ув’язнених, а й проводить обміни. Так, два тижні тому Білорусь і Польща здійснили обмін утримуваними особами.
Раніше, наприкінці квітня, повідомлялося, що російського археолога Алєксандра Бутягіна та його дружину обміняли на кадрових офіцерів молдовської спецслужби.
Процедура відбулася на польсько-білоруському кордоні за формулою «п’ять на п’ять». За даними джерел, підготовку та координацію переговорів здійснювали спецслужби семи держав.

Швеція попередила Данію, що Росія потенційно може захопити один з островів у Балтійському морі, аби перевірити реакцію НАТО.
Проте, як повідомляє данське видання DR, начальник оборони Данії Міхаель Хюльдгор не має даних про подібні плани Москви.
У Балтійському морі розташовані тисячі островів – від маленьких до великих, і цей регіон може стати «гарячою точкою» у контексті потенційних дій Росії.
Начальник оборони Швеції Міхаель Классон вважає цілком можливим, що Росія теоретично може будь-коли вирішити захопити один із островів, щоб перевірити єдність НАТО.
«Я думаю, що альянсу можна кинути виклик, захопивши майже будь-що. Це зовсім не має бути щось велике. Йдеться радше про демонстрацію сили та перевірку політичної реакції», — заявив Міхаель Классон.
Балтійське море на мапі
У звіті загроз Служби військової розвідки Данії зазначається, що Балтійський регіон є територією, де ризик застосування Росією військової сили проти НАТО є найвищим.
Водночас начальник оборони Данії Міхаель Хюльдгор оцінює ситуацію стриманіше.
«Мені не відомо про російські плани щодо такого сценарію. Для нас насамперед ідеться про співпрацю в національних і колективних межах, щоб продемонструвати нашу готовність. Ми здатні захищати як Данію, так і НАТО загалом, і саме такі стратегічні сигнали надсилаємо світові», — сказав він.
У разі якщо НАТО не зможе рішуче відреагувати навіть на обмежене вторгнення, це стане сигналом як для окремих держав-членів, так і для Альянсу загалом про брак спроможності або єдності для колективних дій.
За оцінкою Классона, пряма війна між Росією та НАТО залишається малоймовірною, оскільки Москва усвідомлює неминучість поразки у класичному збройному протистоянні.
Генерал Міхаель Классон, головнокомандувач Збройних сил Швеції, відвідує військові навчання на острові Готланд, Швеція, у понеділок, 11 травня 2026 року. Джерело: АР / Еmmа Вurrоws
Натомість значно ймовірнішою є поступова ескалація із застосуванням гібридних тактик — дій, спрямованих на те, щоб залишатися нижче формального порогу війни, але водночас створювати відчутний стратегічний ефект.
Тимчасова окупація невеликої території — у Балтійському регіоні або на окремому острові — цілком вписується в цю логіку. Такий крок можуть подати як «символічну демонстрацію сили», після чого взяти паузу для оцінки реакції урядів і збройних сил країн НАТО.