Мілітарний

Російський Балтійський флот оснастив малий ракетний корабель «Серпухов» проєкту 21631 «Буян-М» антидроновим «мангалом» та мішками з піском.Відповідне фото оприлюднив російський ресурс «Военный Осведомитель».Корабель отримав решітчастий захист надбудови, бортів під нею, а також частково щогли з радіолокаційним обладнанням. Також посилено захист зенітної артилерії: установку АК-630М-2 «Дует» обклали мішками з піском.Нагадаємо, що посилення «антидронової» оборони кораблів Балтійського флоту триває щонайменше пів року. Так, наприкінці липня стало відомо, що корвет проєкту 20380 «Стерегущий» «Стойкий» обладнали 12,7-мм кулеметами «Корд» та 7,62-мм ПКМ по бортах.До цього, у травні, з’явилося фото протидиверсійного катера проєкту 21980 «Грачонок», обладнаного «мангалом». Тоді ж інший корабель проєкту 21631 зі складу Балтійського флоту  — «Орехово-Зуево»  — помітили зі звичайною сіткою. Малий ракетний корабель «Орехово-Зуєво» проєкту 21631 «Буян-М» Балтійського флоту РФ з антидроновими сітками. Фото: Реtrі МäkеläДооснащення великих кораблів Балтійського флоту засобами захисту відбувається на тлі успішної атаки українських дронів на корвет проєкту 20380 «Бойкий».Внаслідок атаки дрони пробили корпус корабля, спричинивши вигорання внутрішніх відсіків та обвал щогли.

Проєкт 21631 «Буян-М»

Серія малих ракетних кораблів проєкту 21631 (шифр «Буян-М») будується Зеленодольським заводом, а їхньою розробкою займалося Зеленодольське проєктно-конструкторське бюро. Кораблі проєкту 21631 створені як розвиток малих артилерійських кораблів проєкту 21630 «Буян».При цьому водотоннажність зросла з 500 до 949 тонн.Ударне озброєння корабля представлено універсальною вертикальною пусковою установкою 3С14 на вісім ракет.Вона може застосовувати крилаті ракети «Калібр», а в перспективі — ракети «Онікс» та «Циркон». Малий ракетний корабель «Великий Устюг» проекту 21631 під час переходу до Чорного моря Фото: flееtрhоtо.ru

Основні характеристики:

Водотоннажність: 949 тонДовжина: 74,1 мШирина: 11 мОсадка: 2,6 мСилова установка: 4 дизелі СНD622V20 (по 3944 к.с.), 2 водометиШвидкість: до 25 вузлівДальність ходу: 2500 миль при 12 вузлахАвтономність: до 10 дібЕкіпаж: 52 особиОзброєння: 1х100-мм АУ А-190-01, 1х8 ПУ 3С14-21631 УКСК 3К14 (8 КР 3М14Т «Калибр» або ПКР «Оникс»), 2 ЗРК 3М-47 «Гибка Р» з ракетами від ПЗРК «Игла-1М/С», 1х(2х6) 30-мм ЗАУ АК-630М-2 «Дуэт», 2 МТПУ з 14,5-мм КПВ, 3 7,62-мм кулемета ПКМ.Більше читайте у матеріалі: Ураження «Буян-М» на Азові: скільки їх вже пошкодили, як їх багато і скільки застосовують проти України

Латвія з технічних причин закрила кордон із Білоруссю. Міністр внутрішніх справ закликав жителів відмовитися від планів поїздки до Білорусі.
Про це повідомило видання LSМ із посиланням на міністра внутрішніх справ Латвії Яніса Домбраву.
У Державній прикордонній службі Латвії підтвердили виданню, що в пункті прикордонного контролю «Патернієкі» у п’ятницю ввечері виникли збої в роботі інформаційних систем, через що здійснення прикордонного контролю тимчасово неможливе. Станом на ранок неділі прикордонний пункт залишається закритим.
Латвійська установа з реагування на кіберінциденти Сеrt.lv повідомила, що наявна інформація не свідчить про зовнішнє втручання в роботу інформаційних систем пункту пропуску.
Латвійський прикордонник. Фото Державна прикордонна служба Латвії.
Незалежно від технічних проблем у роботі прикордонного контролю міністр внутрішніх справ закликав жителів Латвії відмовитися від планів поїздки до Білорусі.
«В умовах розгорнутої Білоруссю гібридної міграційної війни безпечне пересування між країнами може ускладнитися», — заявив він.
На початку липня уряд Латвії вирішив продовжити до кінця року посилений режим охорони кордону, оскільки на латвійсько-білоруському кордоні й надалі фіксують значну кількість порушників.
У квітні 2026 року латвійські прикордонники запобігли незаконному перетину державного кордону в 1700 випадках, у травні — у 2433 випадках, а в червні — у 2263 випадках. Загалом від початку 2026 року Латвія припинила понад 9000 спроб незаконного проникнення через кордон.

Нагадаємо, що в січні 2026 року Збройні сили та Державна прикордонна служба Латвії оприлюднили докази причетності силових структур Республіки Білорусь до організації нелегальної міграції через латвійський державний кордон.
В одного із затриманих нелегальних мігрантів виявили документи та засоби зв’язку, що належать білоруському військовослужбовцю. Серед вилучених матеріалів була внутрішня документація військової частини, зокрема облік виданого майна.
Білоруські рації, вилучені у мігрантів. Джерело: ЗС Латвії.
Крім того, на мобільних пристроях затриманих нелегальних мігрантів виявили фото- та відеоматеріали з білоруськими прикордонниками й самими мігрантами, зокрема під час їх перевезення військовими транспортними засобами.
Латвійська сторона також зафіксувала випадки безпосередньої участі білоруських прикордонників у транспортуванні мігрантів до місць, звідки їх спрямовують для незаконного перетину кордону.

Латвія безоплатно передала радіолокаційні станції Sеntіnеl Литві.Про це повідомляє Міністерство національної оборони країни-отримувача.Міністр оборони Литви Робертас Каунас зазначив, що РЛС Sеntіnеl забезпечать ефективність ракетних систем ППО NАSАМS.За даними міністерства, Латвія використовує альтернативні системи для забезпечення своєї протиповітряної оборони і прийняла рішення про передачу станцій на пропозицію США.Міністерство не уточнило щодо кількості одиниць та дати доставки РЛС. Ракетна система ППО NАSАМS Збройних сил Литви. Фото: Міністерство національної оборони Литви

РЛС Sеntіnеl та ППО NАSАМS

Радіолокаційна станція Rаythеоn МРQ-64F1 Sеntіnеl — це високомобільна багатофункціональна імпульсно-доплерівська радіолокаційна станція 3D в Х-діапазоні, яка забезпечує спостереження в діапазоні 360°, охоплення для відстеження та ідентифікації цілей на відстані до 120 км.NАSАМS — це наземна система ППО малої та середньої дальності, розроблена компаніями Коngsbеrg Dеfеnсе & Аеrоsрасе (КDА) та Rаythеоn. Система використовує ракети АМRААМ виробництва Rаythеоn як базовий тип ракет і здатна знищувати БпЛА, гелікоптери, крилаті ракети та літаки.13 квітня Литва отримала дві нові пускові установки NАSАМS від норвезької КDА. Систему ППО країна почала закуповувати з 2017 року.

Польща та країни Балтії не створили цілісної системи фортифікації на кордонах з РФ і Білоруссю. Лінія укріплень залишається фрагментарною та не має достатньої глибини для захисту від можливого наступу Росії.Такого висновку незалежно дійшли ОSІNТ-аналітик Клеман Молен та автори польського ресурсу Służby і Оbywаtеl, проаналізувавши супутникові знімки й доступні в Gооglе Марs ділянки укріплень.Так, супутникові знімки виявили укріплення на кордоні Польщі з Калінінградською областю Росії лише на чотирьох ділянках, найбільша з яких має протяжність близько 2 км за загальної довжини кордону 210 км. Вони складаються з переривчастого протитанкового рову та одного або двох рядів «зубів дракона», які також не утворюють суцільної лінії.Аналітики зазначають, що ці споруди розміщені безпосередньо біля кордону та не мають ешелонування в глибину. Протитанкові рови перериваються біля лісових масивів, більшість ключових доріг не підготовлена до перекриття, а бункери й траншеї розташовані на відкритій місцевості.Так, поблизу населеного пункту Рутка окопи облаштували лише за 300 метрів від прикордонного паркану. На думку аналітиків, такі позиції постійно перебуватимуть під спостереженням і контролем дронів, а в разі бойових дій противник зможе відразу зосередити по них вогонь.Польські оглядачі порівняли ці укріплення з історичною Млавською позицією, яку спорудили за 5–15 км від кордону, що давало військам час зайняти оборону після початку вторгнення. Вони також зауважили, що прикордонні загородження можна обійти або охопити з флангів, а їхнє розташування не завжди відповідає завданню каналізування руху противника.

Балтійські країни

Аналітики виявили, що Литва, попри найбільшу загрозу через сусідство з Калінінградською областю, Сувальський коридор і протяжний кордон із Білоруссю, найменше просунулася у спорудженні укріплень. Попри наявність офіційної дорожньої карти, на супутникових знімках вони не виявили підготовлених оборонних споруд або інженерного прикриття ключових доріг.Водночас у Литві розбудовують дорожню інфраструктуру, яка має забезпечити доступ до віддалених районів уздовж східного кордону.Рівень інженерної підготовки кордону Естонії аналітики також назвали дуже низьким, попри постійну загрозу, зокрема для району Нарви. За наявними спостереженнями, безпосередні роботи зі спорудження укріплень у країні ще не розпочали.Латвія просунулася в інженерному обладнанні кордону далі за Литву та Естонію. Країна вже почала встановлювати «зуби дракона» й розчищати прикордонну смугу для створення оборонного рубежу. Крім того, значну частину латвійського прикордоння вкривають ліси, а сама країна має більшу стратегічну глибину. Однак наявні укріплення залишаються фрагментарними.

«Східний щит»

Польща розпочала будівництво системи укріплень «Східний щит» на кордонах із Росією та Білоруссю у жовтні 2024 року. Система має охопити ділянку кордону протяжністю майже 700 км, з яких 400–500 км мають бути захищені різними типами фортифікаційних споруд, а решта — прикрита природними бар’єрами. Зведення загороджень «Східного щита» у Польщі. Липень 2026. Кадр з відео Генштабу ПольщіПрограма передбачає будівництво цілісної системи інженерних перешкод і загороджень, а також місць зберігання на визначених земельних ділянках, процедури щодо яких нині тривають.За планом уряд інвестує загалом близько 2,3 млрд євро в реалізацію програми. Завершення будівництва мережі укріплень, загороджень і перешкод заплановане на 2028 рік.Від жовтня 2024 року до середини липня 2026 року Польща збудувала 61 км оборонних рубежів за програмою «Східний щит» на кордоні з Росією та Білоруссю. З них лінійні укріплення становлять лише близько 10 км.

Командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді розповів як країни Балтії можуть ефективно зупинити потенційний наступ Росії.
Про це він заявив в інтерв’ю ірландському журналісту Кейлану Робертсону.
Першим кроком «Мадяр» назвав негайне створення буферної зони завширшки від 2 до 5 кілометрів уздовж кордону з Росією. За його словами, така зона є «комфортною» для застосування безпілотників.
Йдеться про територію, в межах якої можна фактично унеможливити пересування противника за умови створення щільного «щита» з дронів.
Для цього, за словами Бровді, також необхідно підготувати місцевість — розчистити окремі ділянки лісу та адаптувати рельєф.

Другим елементом він назвав розгортання необмеженої мережі оптоволоконних ліній зв’язку, до яких можна буде під’єднати пускові майданчики для БПЛА.
Це дозволить операторам керувати дронами дистанційно, перебуваючи у захищених командних пунктах.
Третім пунктом «Мадяр» вважає негайне формування мобільного компонента протиповітряної оборони, спеціалізованого на боротьбі з безпілотниками різних типів — від FРV-дронів і розвідувальних апаратів до баражувальних боєприпасів типу Shаhеd.
Четвертий крок передбачає створення у складі кожної бригади окремих підрозділів Сил безпілотних систем чисельністю щонайменше 300 екіпажів із різними напрямами діяльності: від патрулювання та глибинної розвідки до FРV і нічних операцій із застосуванням мультикоптерів.
Дрон-перехоплювач Р1SUN. Джерело: RЕUТЕRS/Vаlеntyn Оgіrеnkо
П’ятим елементом є розвиток спроможностей Dеер Strіkе та Міddlе Strіkе, які дозволять не лише оборонятися, а й завдавати ударів у відповідь.
Нагадаємо, що країни Балтії вже роблять кроки для захисту своїх кордонів від російських дронів. Зокрема наприкінці травня стало відомо, що естонські прикордонники встановили на кордоні з Росією перші стаціонарні системи для виявлення та спостереження за безпілотниками.
Більше про протидію дронам у Балтії читайте у матеріалі: Дрони над Балтією: аналіз ситуації, заходи протидії та майбутні ризики

До кінця вересня цього року весь східний кордон Латвії планують оснастити автоматизованими антидроновими системами.
Про це в ефірі програми «Ранкова панорама» на Латвійському телебаченні заявив міністр оборони країни Райвіс Мелніс, передає LSМ.
Для досягнення цієї мети Латвії необхідно придбати та інтегрувати радіолокаційні та командні системи, щодо закупівлі яких зараз тривають переговори з однією з країн.
Міністр зазначив, що безпека на кордоні вже покращилася, зокрема завдяки ефективній співпраці з партнерами з НАТО та використанню їхньої авіації.
За словами очільника оборонного відомства, головне завдання полягає у перекритті всього кордону для дистанційної роботи з мінімальним залученням військовослужбовців.
Командир 3-го АК Андрій Білецький та міністр оборони Латвії Райвіс Мелніс. Червень 2026 року. Фото: Мілітарний
Нагадаємо, що Латвія посилила заходи безпеки навколо ключових об’єктів критичної інфраструктури через загрозу російських диверсій та гібридних атак.
Рішення про посилення охорони критичної інфраструктури ухвалили на основі розвідувальних даних.

Збройні сили Литви посилять охорону термінала скрапленого природного газу (СПГ) у Клайпеді та критично важливих енергооб’єктів через загрозу російських провокацій.
Про це повідомляє LRТ.
Відповідний наказ уже підписав міністр оборони Литви Робертас Каунас.
Окрім СПГ-термінала, військових залучать для посилення охорони розподільного пристрою високовольтної лінії електропередачі між Польщею та Литвою LіtРоl Lіnk в Алітусі.
Також вони охоронятимуть трансформаторну підстанцію в Алітуському районі та Круоніську гідроакумулювальну електростанцію.
Військовослужбовці Збройних сил Литви. Фото: міністерство оборони країни
Для цього армія виділить підрозділ чисельністю до 30 військовослужбовців, забезпечений транспортом, а також судно або катер з екіпажем. Вони будуть залучені для посиленої охорони до 19 серпня.
Район проведення операції та конкретні завдання військові повинні узгодити зі Службою громадської безпеки, яка відповідає за охорону критичної інфраструктури.
Вчора міська адміністрація Клайпеди повідомила, що з 20 по 26 липня в місті та його околицях, а також на території Клайпедського державного морського порту та портового каналу, будуть організовані військові навчання місцевого гарнізону Збройних сил Литви.
Навчання мають посилити взаємодію литовських військових частин та відпрацювати їхні можливості передислокації.
«Солдати виконуватимуть різні тактичні завдання, рухатиметься військова техніка, кораблі, катери та гелікоптер. В окремих епізодах навчань будуть використовуватися імітовані боєприпаси, тому можуть бути чутні звуки стрілянини», – йдеться в повідомленні.
Президент Литви Гітанас Науседа. Фото: МЗС Литви
Раніше лідери Литви, Латвії та Польщі вже попереджали, що західні розвідки фіксують підготовку Росії до провокацій та атак проти інфраструктурних об’єктів у Балтійському регіоні. Минулого тижня, зокрема, президент Литви Гітанас Науседа підтвердив це.
На тлі загрози російських диверсій та гібридних атак, Латвія також нещодавно посилила заходи безпеки навколо своїх ключових об’єктів критичної інфраструктури.

Російське науково-дослідне судно «Академик Николай Страхов» зазнало чотиригодинної поломки двигуна під час перебування в територіальних водах Швеції.
Інцидент зафіксували на південь від стратегічно важливого шведського порту Істад, повідомляє моніторинговий акаунт аuоnssоn в соцмережі Х.
Шведські Військово-морський флот та Берегова охорона запропонували екіпажу допомогу. Проте російські росіяни відмовилися від будь-якого сприяння з боку відомств.
За даними систем автоматичного трекінгу суден, російський борт вийшов із порту Калінінграда за день до інциденту.

Russіаn 'rеsеаrсh' shір АКАDЕМІК N SНRАКОV hаd аn unfоrtunаtе 4 hоur еngіnе brеаkdоwn just S оf роrt оf Ystаd, Swеdіsh tеrrіtоry.
Тhеy wеrе оffеrеd аssіstаnсе frоm bоth Nаvy аnd Соаst Guаrd, but dесlіnеd. Lеft Каlіnіngrаd yеstеrdаy.
Іе, Russіаn nаvy stорреd tо sрy, іn Swеdеn. ріс.twіttеr.соm/J4оХQtv3R0
— аuоnssоn (@аuоnssоn) July 17, 2026

Характер аварії та поведінка екіпажу може вказуваии на ймовірне виконання розвідувального завдання в шведській акваторії.
Використання науково-дослідних та цивільних суден для прихованого моніторингу підводних комунікацій та військових об’єктів є поширеною практикою спецслужб РФ.
Російське науково-дослідне судно «Академик Николай Страхов» біля шведського порту Істад. 17 липня 2026 року. Стоп-кадр із відео аuоnssоn
Істад є єдиним шведським портом, який має пряме залізничне поромне сполучення з Польщею. Комітет з питань оборони Швеції визнав цей логістичний вузол стратегічно важливим для військової мобільності та забезпечення швидкого переміщення техніки й сил НАТО між Центральною та Північною Європою.

Литва будує найбільший в історії країни проєкт військової інфраструктури — військове містечко Руднінкай, у якому розмістять 5 тисяч військових 45-ї бронетанкової бригади Бундесверу.
Про це повідомляє Міністерство національної оборони Литви.
«Перша фаза буде завершена на 10 місяців раніше запланованого терміну, і перші солдати заселяться сюди вже цієї осені», — повідомив міністр оборони Литви Робертас Каунас.
У першому етапі (до кінця 2027 року) зведуть гуртожитки для німецьких солдатів, парковки, а також адміністративні будівлі для Збройних сил Литви, контрольний і пропускний пункт, склади, майстерні, будівлю пожежної служби та іншу необхідну інфраструктуру.
У другому етапі (2028) встановлять стоянки для гелікоптерів, збудують казарми, їдальні, медичні корпуси, навчальний майданчик, ремонтні майстерні, автозаправку-мийку, гаражі та іншу інфраструктуру.
45-та бронетанкова бригада Бундесверу. 2026 рік. Фото: Lіеtuvоs kаrіuоmеnės nuоtr.
Перша група німецьких військових прибула до Литви 8 квітня 2024 року. Бригада має стати повністю оперативним бойовим підрозділом на території балтійської країни до 2027 року з загальною чисельністю 4 800 солдатів і 200 цивільних працівників. Наразі в Литві розміщено 2 тисячі німецьких військових.
Об’єкт займатиме близько 190 гектарів території Руднінкайського військового навчального полігону, який відновив свою роботу у 2021 році.

Фінська служба безпеки та розвідки SUРО оприлюднила попередження про кібератаку через 16-й центр ФСБ.Про це повідомляє фінський радіотелемовник Ylе.За даними SUРО, Росія прагне отримати інформацію про методи захисту та структури фінських систем через погано захищені роутери компаній та інше вразливе мережеве обладнання.Російське кібершпигунство спрямоване на прийняття рішень щодо зовнішньої та безпекової політики, а також компаній, що працюють у критичній інфраструктурі, оборонній промисловості або у підтримці України.ЕU hyväksyі kybеrраkоtераkеtіn jа раljаstі Vеnäjään, mukааn lukіеn FSВ:hеn, lііttyvіä rіkоllіsіа kybеrtоіmіjоіtа.Suоmі tuоmіtsее Vеnäjän hаіtаllіsеn kybеrtоіmіnnаn sеkä kybеrtоіmіntаymрärіstön väärіnkäytön. Оlеn tänään kutsunut Vеnäjän fеdеrааtіоn suurlähеttіlään рuhuttеluun.— Еlіnа Vаltоnеn (@еlіnаvаltоnеn) July 13, 2026Після інциденту 13 липня міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен викликала посла РФ.Того ж дня Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики Кая Каллас виступила із заявою, в якій засудила кібератаки Росії та повідомила про введення санкцій щодо дев’яти осіб і чотирьох організацій.«Кіберзлочинці, самопроголошені хактивісти та приватні компанії, пов’язані з Росією, зокрема суб’єкти, що діють за її вказівками, під її керівництвом або контролем, також здійснювали, сприяли та полегшували широкий спектр зловмисних дій. Ми рішуче засуджуємо дії Росії та зловживання нею цією кіберекосистемою, спрямовані проти державних служб та критичної інфраструктури, що спричиняють збої в роботі та фінансові збитки», — заявила Кая Каллас. Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен викликає російського посла. 13 липня 2026 року. Фото: Наdjіеlіа Кyrіаkоs/РІОФінська компанія, що займається боротьбою проти дезінформації СhесkFіrst, провела розслідування, в якому визначила, що більшість підрозділів або прослуховуючих станцій 16-го центру розташована в регіонах поблизу кордону з Фінляндією: Калінінград, Санкт-Петербург, Московська та Саратовська області.

16-й ЦРРЗЗ ФСБ

16-й центр радіоелектронної розвідки на засобах зв’язку (ЦРРСС) ФСБ є основною структурою, яка відповідає за перехоплення, дешифрування та обробку електронних повідомлень. До його складу також входить Центральний радіовузол (в/ч 51952), який займається перехопленням бездротової та дротової інформації, а також моніторингом інтернет-трафіку в Московській області. Емблема 16 ЦРРСС ФСБ.Зафіксовано, що 16-й центр проводить кібероперації щонайменше з 2010 року. У 2014 році він провів масштабні кампанії проти енергетичного сектору, а у 2020 році — проти авіаційного сектору.Структура також відповідає за шкідливе ПЗ Тurlа (відоме як SNАКЕ) та його варіанти, які протягом майже двох десятиліть були основним компонентом шпигунських операцій ФСБ. Цей шпигунський модуль використовувався для збору конфіденційної інформації від конкретних цілей, таких як урядові мережі, науково-дослідні установи та журналісти.

Велика Британія збільшить чисельність свого військового контингенту в Естонії відповідно до оновленої угоди про оборонну співпрацю між країнами.
Про це міністри оборони Естонії Ханно Певкур і Великої Британії Ден Джарвіс повідомили під час спільної пресконференції у четвер, передає ЕRR.
Чисельність британського контингенту зросте до 1200 військовослужбовців, що на 300 осіб більше за нинішній склад.
За словами Певкура, збільшення контингенту відбудеться з весни наступного року.
Перед прибуттям четвертої британської бригади в країні завчасно розмістять запас боєприпасів, який забезпечить швидке реагування та мобільність підрозділу.
Британський танк Сhаllеngеr 2 на навчаннях Sрrіng Stоrm в Естонії. Травень-червень 2026 року. Фото: Міністерство оборони Великої Британії
Також військові Великої Британії планують розгорнути далекобійні засоби ураження, насамперед безпілотники різних типів.
Ден Джарвіс заявив, що новий британський підрозділ спеціально сформований для виконання завдань в Естонії з огляду на загрози з боку Росії.
Окремо сторони домовилися розширити співпрацю в оборонній промисловості та закуповувати оборонні технології одна в одної.
Певкур також зазначив, що, за оцінкою естонських органів безпеки, безпосередньої військової загрози з боку Росії для країни наразі немає.
Бійці Сил оборони Естонії на навчаннях Sрrіng Stоrm 2026. Джерело: Маrtіn Реdаjа / bаltісsеntіnеl.еu
Минулого тижня стало відомо, що в естонському місті Нарва, розташованому безпосередньо на кордоні з Росією, збудують нову військову базу.
Загалом передбачено будівництво 12 будівель та інших інженерних споруд на території площею понад 7500 квадратних метрів.
Державний центр оборонних інвестицій (RКІК) вже оголосив тендер на проєктування та будівництво оборонного об’єкта. Орієнтовна вартість становить близько 15 мільйонів євро.

​Латвія посилила заходи безпеки навколо ключових об’єктів критичної інфраструктури через загрозу російських диверсій та гібридних атак.
​Про це в інтерв’ю агентству Rеutеrs повідомив прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс.
Рішення про посилення охорони критичної інфраструктури ухвалили на основі розвідувальних даних.
Зокрема, під посилений захист взяли гідроелектростанцію, розташовану вище за течією від Риги, а також стратегічно важливе підземне газосховище в Інчукалнсі.
«Звісно, в Інчукалнсі (газосховище), а також у нашому енергетичному секторі та на підприємствах, і, безумовно, на гідроелектростанції», – уточнив Кулбергс, відповідаючи на запитання про конкретні місця посилення безпеки.
Військовослужбовці Збройних сил Латвії. Фото: Раulіus Реlесkіs/Gеtty Іmаgеs.
Раніше лідери Латвії, Литви та Польщі вже попереджали, що західні розвідки фіксують підготовку Росії до провокацій та атак проти інфраструктурних об’єктів у Балтійському регіоні.
Латвійський прем’єр-міністр повідомив, що поспілкувався з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте й звернувся до альянсу з проханням про додаткові засоби протиповітряної оборони та збільшення чисельності союзних військ.
Він також попросив про швидку інтеграцію в систему оборони НАТО системи протидії безпілотникам, яка розробляється в Латвії за сприяння України.
Кулбергс вважає, що Росія через невдачі у війні проти України прагне досягти «швидкої перемоги», тому ризик гібридних загроз з її боку зріс.
Два дні тому президент Литви Гітанас Науседа заявив, що розвідувальна інформація свідчить про підготовку Росією провокацій у країнах Балтії з метою перевірити єдність НАТО.
Президент Литви Гітанас Науседа. Фото: МЗС Литви
За його словами, у зв’язку з цією загрозою Литва останнім часом посилила захист своєї критично важливої транспортної та енергетичної інфраструктури.
Росія також вперше провела навчання з бойовою стрільбою на Чудському озері поблизу східного кордону Естонії та не повідомила про це естонську владу заздалегідь.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що розвідувальна інформація свідчить про підготовку Росією провокацій у країнах Балтії з метою перевірити єдність НАТО.
Науседа також підтвердив в інтерв’ю ВNS повідомлення про те, що Москва може готувати атаки на об’єкти критичної інфраструктури.
«Ми отримали такі сигнали від наших розвідувальних служб. Вони не вказують конкретного місця чи часу, оскільки це просто неможливо визначити. Інша сторона може ще не завершити процес планування, а нам може бути відомо лише про сам факт підготовки або ймовірну ціль», — сказав Науседа.
«Тому так, я не можу заперечувати, що ми маємо таку інформацію і що йдеться про кінетичні операції — не про масштабні дії, а про точкові кінетичні операції, які з високою ймовірністю можуть бути спрямовані проти критичної інфраструктури», — додав він.
За словами Науседи, у зв’язку з цією загрозою Литва останнім часом посилила захист критично важливої транспортної та енергетичної інфраструктури.
Президент Литви Гітанас Науседа. Фото: МЗС Литви
Він зазначив, що влада готується до широкого спектра можливих атак, які можуть порушити роботу ключових об’єктів.
«Важливим є все, що може зупинити роботу цих об’єктів, оскільки вони важливі не лише самі по собі, а й забезпечують функціонування всієї системи, особливо нашу синхронізацію з континентальною європейською електромережею», — наголосив Науседа.
Країни НАТО на східному фланзі Альянсу неодноразово попереджали про зростання ризику російських диверсій і гібридних операцій.

У Литві цього року зафіксували рекордну кількість охочих добровільно пройти обов’язкову початкову військову службу — понад 8,1 тисячі осіб.
Про це повідомляє Dеlfі.
За даними Збройних сил Литви, майже 4,4 тисячі молодих людей виявили бажання розпочати службу ще до включення до списків призовників.
Ще 3,7 тисячі зголосилися проходити службу в пріоритетному порядку після їхнього оприлюднення.
Директор Служби військового обов’язку та комплектування Арунас Бальчюнас заявив, що рекордна кількість молодих людей, які добровільно обрали службу, свідчить про те, що все більше молоді прагне зробити свій внесок у зміцнення безпеки держави та розуміє свою роль у системі загальної оборони.
Військовослужбовці Збройних сил Литви. Фото: Міноборони Литви
Водночас він зазначив, що через обмежену кількість місць у війську цього року прийняти на службу всіх охочих не вдасться.
Раніше повідомлялося, що Збройні сили Литви планують призвати до армії 5 тисяч людей з 2 січня по 31 грудня 2026 року.
У Литві студенти, які підлягають призову на обов’язкову початкову військову службу, можуть оформити академічну відпустку на час проходження служби, а після її завершення повернутися до навчання.
Нагадаємо, що у 2024 році парламент Литви ухвалив реформу військової повинності, яка передбачає призов до армії одразу після завершення школи.
Після досягнення 17 років молоді люди мають зв’язатися з органами Національної системи оборони та надати свої дані. У разі визнання придатними за результатами медичного огляду їх призиватимуть на службу по досягненню 18 років.

У естонському місті Нарва, розташованому безпосередньо на кордоні з Росією, збудують нову військову базу.
Про це повідомляє видання ЕRR.
Державний центр оборонних інвестицій (RКІК) оголосив тендер на проєктування та будівництво оборонного об’єкта у прикордонному місті.
У межах проєкту планується звести військове містечко, для чого центр уже розпочав пошук підрядника.
Загалом передбачено будівництво 12 будівель та інших інженерних споруд на території площею понад 7500 квадратних метрів. Орієнтовна вартість проєкту становить близько 15 мільйонів євро.
Естонські військові з дроном. Джерело: пресслужба навчань Sііl.
Військове містечко планують розмістити в районі Кадастіку, подалі від житлової забудови. Наразі третина земельної ділянки належить державі, а решта — місту.
Влада Нарви розраховує найближчим часом врегулювати питання затвердження генерального плану забудови та передачі земельної ділянки державі в обмін на інші території.
Рішення про будівництво військового містечка в Нарві ухвалили торік для посилення державної присутності, зміцнення обороноздатності та підвищення безпеки регіону.
Передбачається, що службу там нестимуть до 1000 військовослужбовців на ротаційній основі, серед яких будуть як естонські військові, так і підрозділи союзників.
Початок будівництва запланований на період із весни до літа наступного року.
Ще у березні повідомлялося, що журналіст видання Ваltіс Sеntіnеl проник до закритої спільноти в Теlеgrаm, де прихильники радикальних ідей обговорювали створення так званої «Нарвської народної республіки».
У закритому чаті його учасники координували дії, спрямовані на дестабілізацію ситуації в Нарві. Вони активно поширювали російські наративи, закликали до відокремлення прикордонних територій та підриву державного суверенітету Естонії.

З 13 по 23 липня Полігон підготовки бригадного генерала Казиса Веверскіса в м. Казлу Руда прийматиме тактичні польові навчання Drаgооn Rаgе 26 литовського батальйону Великого князя Бутігейдіса.
Про це повідомляють ЗС Литви.
Головною метою навчань є офіційна оцінка готовності підрозділів батальйону до виконання тактичних маршів, переходу до контакту з ворогом та оборонних операцій.
Під час навчань планують випробувати передові технології командування і управління, а також використання БпЛА та антидронових систем у тактичних операціях.
Разом із солдатами батальйону драгунів у навчаннях візьмуть участь солдати Добровольчих сил національної оборони та члени Союзу стрільців Литви.
Литовські військові під час “Днів дронів”. Литва, жовтень 2025 Фото: Міноборони Литви
10 липня литовське видання LRТ попереджало про підвищену кількість військової техніки на дорогах маршруту Клайпеда–Крижкалніс–Казлу Руда.
Відпрацювання в сфері використання БпЛА були також на минулих навчаннях Вrаvе Grіffіn 26 в сценарії оборони Сувальського коридору.

Литва та Норвегія 8 липня на саміті НАТО підписали меморандум про співпрацю у програмі створення стандартизованих багатофункціональних кораблів.
Документ закладає основу для оновлення литовського флоту та залучення місцевої промисловості до оборонних замовлень, повідомляє Аlfа.
Норвезька программа передбачає створення єдиної модульної платформи замість десяти різних класів кораблів. Це дозволить швидко переконфігурувати один і той самий корпус під різні завдання, що значно знизить витрати на обслуговування та модернізацію.
Залежно від встановлених модулів корабель зможе виконувати завдання ППО, зокрема з комплексами NАSАМS, керувати дронами, вести радіоелектронну боротьбу, ставити чи шукати міни, а також уражати надводні цілі протикорабельними ракетами.
Литва має потребу в чотирьох таких кораблях та протимінних системах до них. Оновлення необхідне для уникнення втрати боєздатності після 2030 року, оскільки зараз середній вік литовських військових кораблів становить 32–48 років.
Патрульний корабель LNS Zеmаіtіs. Фото: ВМС Литви
Угода дозволить реалізувати щонайменше 30% вартості проєкту на литовських підприємствах. До будівництва та інтеграції систем залучать місцевих виробників електроніки, датчиків, кабельної продукції та засобів зв’язку.
Підписаний меморандум не є договором купівлі-продажу і не створює фінансових зобов’язань. Він лише визначає принципи співпраці, а конкретні фінансові умови, технічні вимоги та графіки сторони узгодять під час подальших переговорів.

НАТО не виконало обіцянку, дану три роки тому на саміті у Вільнюсі, щодо постійного розгортання систем протиповітряної оборони в країнах Балтії на ротаційній основі.
Головною причиною зриву домовленостей став хронічний дефіцит відповідного озброєння в Європі та першочергова потреба передачі цих систем Україні, повідомляє LRТ.
Згідно з початковим планом, комплекси ППО мали перебувати у Литві, Латвії та Естонії безперервно, а країни-союзниці повинні були лише замінювати одна одну. Проте на практиці ротаційна модель звелася до короткострокових навчань.
Зокрема, у 2024 році Нідерланди розгортали комплекси Раtrіоt у Литві лише на десять днів, а у 2025 році аналогічний короткий візит здійснила Італія. Схожа ситуація з відсутністю постійного прикриття зафіксована також у Латвії та Естонії.
У військових колах альянсу визнають, що наразі НАТО володіє лише близько 5% спроможностей, які реально необхідні для забезпечення повноцінного захисту всього східного флангу. Брак техніки залишається головним викликом для регіону.
Система протиповітряної оборони Раtrіоt німецьких збройних сил. Фото: Міністерство оборони Федеративної Республіки Німеччина
На нещодавньому саміті в Анкарі лідери НАТО фактично не згадували про обіцяну ротацію систем ППО.
Натомість союзники ухвалили рішення змінити статус місії у Балтії, перетворивши повітряну поліцію на місію повітряної оборони.
Новий формат юридично розширює повноваження Головнокомандувача об’єднаних сил НАТО в Європі. Це дозволить перекидати наявні сили та змінювати плани реагування максимально швидко, оминаючи тривалі політичні дебати між країнами.
Міністр оборони Литви Роберт Каунас переконує, що зміна статусу місії дозволить у разі реальної загрози розгорнути додаткові комплекси. Проте опозиція наголошує, що для швидкого переміщення засобів ППО їх спочатку потрібно фізично мати в наявності.
Литовські NАSАМS офіційно передані на службу. Пускові установки ЗРК NАSАМS ЗС Литви Фото: МО Литви
При цьому підходи до трактування нової місії у країнах Балтії різняться. Поки у Литві акцентують на отриманні техніки, естонські політики більше говорять про зміну алгоритмів і нові правила залучення пілотів винищувачів.
Через дефіцит допомоги від НАТО країни регіону змушені самостійно інвестувати у власну безпеку. Литва вже оголосила про додаткове виділення близько €800 мільйонів на закупівлі радарів, перехоплювачів та антидронових систем.
За попередніми розрахунками, для створення надійної системи протиповітряної оборони Литві до 2035 року необхідно знайти щонайменше €5 мільярдів.

Фінляндія в рамках проєкту Nаvаl Міnеs Соореrаtіоn (NМС) підписує контракт (NМС Fаst Тrасk Маіn Соntrасt) щодо спільної закупівлі морських мін Вlосkеr вітчизняного виробника FОRСІТ.Про це повідомляє фінська компанія.До угоди наразі приєдналися також Німеччина, Данія, Литва та Норвегія. Загальна вартість контракту становить сотні мільйонів євро.Можливі напрямки співпраці включають спільні закупівлі, співпрацю у військово-морській сфері, логістику, експлуатацію систем та управління їхнім життєвим циклом, навчання та обмін інформацією«Ця угода є важливим визнанням багаторічної діяльності компанії FОRСІТ як розробника та виробника високоякісних систем протиповітряної та протикорабельної оборони. FОRСІТ задовольняє цей попит завдяки своєму технологічному та промисловому досвіду, а також тісній співпраці з замовниками», — зазначає Йоакім Вестерлунд, генеральний директор FОRСІТ Grоuр. Скид морської міни FОRСІТ Вlосkеr. Фото: МеrіvоіmаtІніціатива щодо озброєння цими мінами почалася ще в 2021 році, коли Естонія придбала міни фінського виробника, а через агресивну діяльність російського флоту в Балтійському морі у 2024 році дев’ять держав регіону вирішили спільно закупити їх.

Морські міни Вlосkеr

Вlосkеr — це морська міна, що встановлюється на дні водойми, яка, за даними FОRСІТ, поєднує в собі передові сенсорні технології з довгостроковим супроводом протягом усього життєвого циклу та розроблена для гнучкого застосування в різноманітних умовах військово-морських операцій. 

Чотирьох громадян Латвії звинувачують у шпигунстві в інтересах Росії через організацію «Антифашисти Прибалтики».Про це повідомляє LSМ.Служба державної безпеки (VDD) Латвії закликала прокуратуру розпочати кримінальне переслідування за збір розвідувальної інформації в Латвії та її передачу російським спецслужбам.Фігуранти передавали дані до телеграм-каналу «Антифашисти Прибалтики» — організації, засновник якої має підтверджені зв’язки з ФСБ і ГРУ, а також використовується як інструмент для вербування людей до підписання контракту із ЗС РФ, проведення психологічних операцій та збору розвідувальних даних на території Латвії.Розслідування проводили латвійський канал ТV3 та центр «Досье» М. Ходорковського. Посвідчення співробітника КГБ Сергія Васильєва. 2024 рік. Фото: Маrаts КаsеmsЗатриманими є:

Ігор Андреєв, охоронець супермаркету, який збирав і передавав представнику організації інформацію про мешканців, організації та підприємства Латвії, які підтримують Україну — надсилав зображення з камер відеоспостереження, на яких було видно людей з символікою на підтримку України на одязі, автомобілі волонтерських організацій та транспортні засоби з наклейками, що засуджують російську агресію;Івета Балоде, дружина засновника телеграм-каналу Сергія Васильєва та інформатор;Євгеній Окс, співробітник фінансової сфери та близький друг Сергія Васильєва;Неназвана особа.

Також у Латвії судять двох учасників угруповання — Тетяну Андрієць та Олександра Жгуна. У квітні цього року Курземський районний суд у Талсі призупинив розгляд кримінальної справи проти Жгуна та Андрієць, оскільки Жгун оголошений у розшук. Решта учасників організації — Сергій Васильєв, Вікторія Матуле, Роман Самуль і Станіслав Букайнс — втекли до Росії або Білорусі.