Мілітарний

Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №14117 про використання приватних земель для військових потреб.
Документ врегульовує тимчасове обмеження права користування ділянками для зведення оборонних укріплень під час війни, повідомили на сайті парламенту.
Надалі народні депутати подаватимуть правки до тексту законопроєкту, після чого його винесуть на голосування у другому читанні та в цілому.
Документ надає обласним військовим адміністраціям право узаконювати тимчасове використання приватних сільгоспземель. Це обмеження обов’язково реєструватимуть у Державному реєстрі речових прав.
Землі використовуватимуть в інтересах Міноборони та інших військових формувань. Оформлення діятиме один рік із автоматичним продовженням до кінця війни.
Облаштування оборонних фортифікацій на Одещині. Березень2024. Фото: Одеська ОВА
Власникам ділянок виплачуватимуть 12% від оцінки вартості землі на рік. Ці кошти виплатять протягом двох років після завершення воєнного стану. Якщо оборонні укріплення збудували раніше, землевласники отримають грошову компенсацію та відшкодування збитків.
Нагадаємо, що Верховна Рада також проголосувала за призначення Євгенія Хмари міністром оборони.

На військовій базі Форт-Блісс у США відкрили перші дві з десяти нових казарм, збудованих за допомогою технології 3D-друку.
Будівництво здійснюється за допомогою системи друку рідким бетоном, що дозволяє створювати енергоефективні та довговічні споруди з меншими витратами на обслуговування, повідомляє DVІDS.
Загалом контракт передбачає зведення 10 казарм для тимчасового розміщення до 560 військовослужбовців замість застарілих тимчасових конструкцій.
Друк усіх 10 будівель тривав 58 днів, а повний цикл від підписання контракту до здачі об’єктів становитиме близько дев’яти місяців із завершенням робіт у вересні.

Завдяки використанню 3D-друку Армія США скоротила витрати на 9,3% порівняно з традиційним будівництвом.
Загальна площа комплексу становить 7 250 м², а самі казарми слугуватимуть для розміщення підрозділів, залучених до охорони південного кордону США.
Церемонія передачі двох казарм, збудованих за допомогою технології 3D-друку. 28 липня 2026 року. Фото: Вrаndоn Саmаquіn
Нагадаємо, що першу казарму для Національної гвардії США побудували у 2021 році.

Під столицею Фінляндії Гельсінкі підготували одну з наймасштабніших у Європі систем укриттів.
Вона здатна прийняти майже мільйон людей у разі воєнної загрози, зокрема ракетних ударів, ядерної атаки або вторгнення, розвідають у Тhе Тіmеs.
Підземне місто під Гельсінкі складається приблизно з 5500 укриттів.
Вони є частиною багаторічної системи безпеки, яку Фінляндія створювала через близькість до Росії та власний історичний досвід війни.
У столиці Фінляндії проживає понад 675 тисяч людей, однак мережа укриттів розрахована на значно більшу кількість мешканців.
Бункер у Гельсінкі. Фото: Rоnі Rеkоmаа/Вlооmbеrg/Gеtty Іmаgеs
Найбільші укриття в Гельсінкі можуть одночасно вмістити понад 11 тисяч людей. Вони обладнані системами вентиляції, автономним електропостачанням, запасами води та необхідним обладнанням для тривалого перебування.
У мирний час багато таких об’єктів використовують для звичайних міських потреб. Там працюють спортивні комплекси, громадські приміщення та інші об’єкти інфраструктури, але у разі кризи вони можуть бути швидко переведені в режим укриття.
«Ми почали будувати їх у 1939 році й ніколи не зупинялися», — заявив представник Міського рятувального департаменту.
За його словами, постійне використання укриттів у мирний час дозволяє перевіряти їхній стан і підтримувати готовність до надзвичайних ситуацій.
Бункер у Гельсінкі з цивільною інфраструктурою. Фото: Rоnі Rеkоmаа/Вlооmbеrg/Gеtty Іmаgеs
Після завершення холодної війни багато європейських країн скоротили програми цивільної оборони, однак Фінляндія продовжила підтримувати свої укриття та готувати населення до можливих криз.
Фінляндія має понад 1300 кілометрів кордону з Росією — найдовший сухопутний кордон між Росією та країною НАТО.
Бункер у Гельсінкі з цивільною інфраструктурою. Фото: Rоnі Rеkоmаа/Вlооmbеrg/Gеtty Іmаgеs
У країні діють програми підготовки людей до різних кризових ситуацій — від воєнних загроз до масштабних перебоїв із електроенергією чи постачанням. Також Фінляндія зобов’язує великі нові будівлі мати захисні приміщення. Це дозволяє постійно розширювати мережу укриттів без окремих масштабних державних будівельних програм.

Російський завод «Атлант Аэро» у Таганрозі відновив роботу після комбінованих ударів Сил оборони України.
Супутникові знімки опублікував Теlеgrаm-канал Ехіlеnоvа .
За його інформацією, підприємство не просто повернулося до звичних темпів роботи, а й провело суттєву модернізацію своїх потужностей.
Окрім відновлення дахів та тримальних стін, інженери підприємства додатково змонтували нові закриті переходи між окремими цехами заводу.
За даними порталу Wаr & Sаnсtіоns Головного управління розвідки Міноборони України, завод виробляє FРV-камікадзе літакового типу «Молния», зокрема моделі «Молния-1» і «Молния-2», а також розвідувальну версію «Молния-2Р».
Уражений БпЛА «Молния» дроном «Генерал Черешня Аіr» Стопкадр з відео виробника
Також підприємство залучене до виробництва комплектуючих для безпілотників «Орион».
Підприємство розташоване приблизно за 40–50 кілометрів від державного кордону України.
Востаннє українські сили уразили «Атлант Аэро» 19 квітня за допомогою крилатих ракет «Нептун».
Місцеві жителі скаржилися на сильні вибухи, після яких у районі заводу в небо піднявся густий чорний дим.
За словами губернатора Ростовської області Юрія Слюсаря, місто зазнало ракетного удару, який пошкодив комерційну інфраструктуру та спричинив пожежу на території складських приміщень.
Пожежа на території «АТЛАНТ АЭРО» у Таганрозі після ракетного удару Сил оборони України. 19.04.2026. Фото: Оlеs Fіlоnеnkо.
Відповідно до пізніше оприлюднених супутникових знімків, ракетний удар уразив два цехи у внутрішній частині території: один із них зазнав серйозних пошкоджень, а інший втратив половину свого каркаса.
Нагадаємо, що у ніч на 26 червня ГУР МО уразило російський МиГ-29 на аеродромі «Бельбек» у Криму.

У Польщі на кількох військових базах будують нові об’єкти для американських військових.
Військові США відвідали Польщу, щоб ознайомитися з реалізацією інвестицій у військову інфраструктуру, передає Dеfеnсе24.
Йдеться, зокрема, про інвестиції у військовий комплекс імені генерала Тадеуша Костюшка в Познані (Саmр Коśсіuszkо).
Також триває будівництво нових об’єктів на території однієї з ключових авіабаз польських Повітряних сил — 33-ї бази транспортної авіації у Повідзі.
Делегація американських військових на базі у Польщі. Травень 2026. Джерело: Іnsреktоrаt Wsраrсіа Sіł Zbrоjnyсh
На 33-й базі делегація ознайомилася з ходом робіт над об’єктами мобільної системи авіабази та великим паливним складом.
Ще одним проєктом є майданчик для стоянки гелікоптерів, а також перший етап будівництва казарм разом із будівлею кухні та їдальні.
Делегація американських військових на базі у Польщі. Травень 2026. Джерело: Іnsреktоrаt Wsраrсіа Sіł Zbrоjnyсh
Ці інвестиції мають важливе значення також у контексті прагнення Польщі забезпечити постійну присутність американських військ. Днями Дональд Трамп заявив, що США відправлять до Польщі 5000 військових.

Президент США Дональд Трамп заявив, що нова бальна зала Білого дому, яку нині будують у Вашингтоні, матиме не лише церемоніальне призначення, а й елементи військової інфраструктури.
Про це повідомляють у виданні ТWZ, де цитують заяви Трампа під час його візиту на будівельний майданчик разом із журналістами.
За словами американського президента, нову споруду проєктують із захистом від безпілотників, а під нею створюють інфраструктуру військового призначення.
Трамп стверджує, що комплекс включатиме військовий госпіталь, дослідницькі приміщення, переговорні кімнати та інші об’єкти, пов’язані з потребами безпеки.
Окремо він заявив, що висота будівлі дозволить забезпечити вигідні позиції для спостереження над Вашингтоном, зокрема для снайперських команд.

За його словами, сама конструкція нібито також виконуватиме функцію захисту столиці від загроз із повітря, включно з безпілотниками.
Трамп також заявив, що будівництво фінансується приватними донорами, а не коштом американських платників податків.
Водночас проєкт уже супроводжується юридичними суперечками, оскільки суд раніше зупиняв роботи через відсутність належного погодження з Конгресом, який контролює федеральну власність.
Окремо американські медіа раніше повідомляли про модернізацію підземного президентського бункера під Білим домом, що також пов’язували з посиленням безпекової інфраструктури адміністрації Трампа.
Ідеться про укриття, історія якого бере початок ще з 1940-х років, однак нині його нібито перебудовують у значно сучасніший комплекс.
Будівництво запропонованого бального залу Білого дому на місці колишнього Східного крила в середу, 13 травня 2026 року, у Вашингтоні, округ Колумбія. Джерело: ТWZ
Якщо заявлені характеристики нового об’єкта відповідають дійсності, Білий дім може отримати не лише новий простір для офіційних заходів, а й додатковий елемент оборонної інфраструктури в центрі Вашингтона.
Нагадаємо, також Трамп нещодавно заявляв, що розглядає проведення підземних ядерних випробувань.