Народна Правда

Ракета «Онікс» (індекс 3М55) — це радянсько-російська надзвукова крилата протикорабельна ракета середнього радіусу дії, створена для ураження корабельних угруповань та окремих надводних цілей в умовах потужної протидії. Вона поєднує швидкість понад 3000 км/год, дальність до 600–800 км у модернізованих версіях та гнучкий профіль польоту, що дозволяє долати горизонти радарів і системи ППО. Універсальність запуску з кораблів, підводних човнів, берегових мобільних комплексів «Бастіон» та потенційно літаків робить її ключовим елементом морської ударної потужності.У повномасштабній війні проти України Росія активно застосовує «Онікси» з позицій у тимчасово окупованому Криму. Ракети б’ють по портовій інфраструктурі Одеси, Миколаєва, Херсонщини та наземних об’єктах. Низьковисотний термінальний етап польоту на висоті 10–15 метрів і надзвукова швидкість суттєво ускладнюють перехоплення навіть сучасними засобами ППО. Це перетворило «Онікс» з суто морської зброї на універсальний інструмент ударів по береговій зоні.Для фахівців військово-технічної сфери ракета цікава інженерними рішеннями: прямоточний повітряно-реактивний двигун, активна-пасивна радіолокаційна головка самонаведення з частотним стрибанням та стійкість до радіоелектронної боротьби. На базі експортної версії «Яхонт» Індія спільно з Росією створила ВrаhМоs — одну з найуспішніших надзвукових ракет світу. Розуміння цих особливостей допомагає оцінити реальні загрози на Чорному морі та виклики для систем протиповітряної оборони.

Історія розробки та прийняття на озброєння

Роботи над оперативно-тактичним протикорабельним комплексом четвертого покоління стартували наприкінці 1970-х у Центральному конструкторському бюро машинобудування Міністерства загального машинобудування СРСР. Головним конструктором проєкту став Герберт Єфремов. Метою було створити універсальну ракету, здатну замінити застаріліші системи типу П-270 «Москіт» та П-700 «Граніт» і протистояти авіаносним ударним групам НАТО.Перші випробування пройшли на малому ракетному кораблі проєкту 1234.7 «Накат». Повний цикл випробувань завершився у 2002 році — саме тоді «Онікс» офіційно прийняли на озброєння Військово-морського флоту Росії. Виробництво триває з 1987 року на потужностях ВПК «НВО машинобудування» у Реутові. За цей час ракета еволюціонувала від чисто протикорабельної до системи, здатної ефективно працювати й по наземних цілях.

Конструкція та технічні характеристики

Ракета виконана за нормальною аеродинамічною схемою з хрестоподібним крилом і рулями. Корпус виготовлений з алюмінієвих сплавів та композитів, здатних витримувати значні теплові навантаження під час надзвукового польоту. У камері згоряння прямоточного двигуна розміщено твердопаливний стартовий прискорювач — після його відпрацювання він відокремлюється потоком повітря. Це компактне рішення економить місце та масу.Ось основні тактико-технічні дані (консенсусні значення з відкритих джерел):ПараметрРосійська версія П-800 «Онікс» / 3М55Експортна версія «Яхонт»Модернізована «Онікс-М»Довжина (з ТПС)8–8,9 м8–8,9 мдо 8,9 мСтартова маса3000 кг (з ТПС — 3900 кг)3000 кгблизько 3100 кгМаса бойової частини300 кг (напівбронебійна фугасна)200 кг300 кгМаксимальна швидкістьдо 884 м/с (Масh 2,6–2,9)Масh 2–2,5Масh 2,6 Дальність (висотний профіль)до 600 кмдо 300 кмдо 800 кмДальність (низьковисотний профіль)120–300 км120 кмзбільшенаВисота маршевого польотудо 14 000 мдо 14 000 мдо 14 000 мВисота термінального польоту10–15 м10–15 м10–15 мДвигунПВРД (тяга 4 т) РДТТ-прискорювачПВРД РДТТмодернізований ПВРДСистема наведенняІнерціальна активна-пасивна РЛГСН (50 км, ППРЧ)аналогічна, спрощенапокращена РЛГСН нова для наземних цілей (2024)Дані узгоджені з інформацією з Української Вікіпедії та профільних військово-технічних джерел.Прямоточний двигун працює ефективно саме на надзвукових швидкостях: повітря стискається ударними хвилями на вході, паливо (авіаційний гас Т-6) впорскується безпосередньо в камеру згоряння. Немає потреби у важких компресорах, як у турбореактивних двигунах. Це рішення дозволяє зберігати високу тягу протягом усього польоту.

Профіль польоту та система наведення

«Онікс» використовує комбіновані траєкторії. Після старту ракета швидко набирає висоту до 10–14 км, де повітря розріджене і опір менший — це економить паливо та збільшує дальність. На маршевій ділянці працює інерціальна система з радіовисотоміром. За десятки кілометрів до цілі головка самонаведення вмикається, шукає ціль і видає команду на зниження.Термінальний етап — найскладніший для противника. Ракета пірнає до 10–15 метрів над водою або сушею, розвиваючи швидкість близько Масh 2. Така висота ховає її за радіогоризонтом більшості корабельних радарів. Активна-пасивна радіолокаційна головка самонаведення (маса 85 кг) працює в усіх погодних умовах, витримує хвилювання моря до 7 балів і має високу перешкодозахищеність завдяки частотному стрибанню (ППРЧ). Дальність захоплення цілі в активному режимі — не менше 50 км, кут пошуку ±45°. Точність ураження сягає 1,5 метра.

Платформи запуску та берегові комплекси

Універсальність — одна з головних переваг. Ракета інтегрована у:

Рухомий береговий ракетний комплекс «Бастіон-П» (К-300): чотири самохідні пускові установки з двома ракетами кожна, командний пункт, транспортно-зарядні машини. Комплекс може розгортатися за лічені хвилини.Надводні кораблі: корвети проєктів 21631 «Буян-М», 20385, фрегати 22350 «Адмірал Горшков», у перспективі — важкий атомний крейсер «Адмірал Нахімов».Підводні човни: проєкту 885 «Ясень» та 885М «Ясень-М».Експортні носії: індійські фрегати типу «Тальвар», есмінці «Калькутта», а також авіаційний варіант ВrаhМоs-А на Су-30МКІ.

Береговий «Бастіон» у Криму став основним інструментом ударів по українському півдню з 2022 року.

Бойове застосування

Перше реальне бойове використання відбулося у Сирії у 2016 році — «Онікси» з комплексів «Бастіон» били по позиціях ІДІЛ. У війні проти України ракети застосовують з 2022 року. У травні 2022 року Росія офіційно заявила про удари по військовій техніці біля Одеси. Протягом 2023–2025 років фіксувалися запуски по портовій інфраструктурі Одеси, Очакова, Миколаєва та наземних об’єктах Херсонщини (зокрема після «великоднього перемир’я» у квітні 2025). У лютому 2026 року «Онікси» знову з’являлися у масованих атаках на південь України.Хоча ракета створювалася проти кораблів, у цій війні її переважно використовують по берегових і наземних цілях. Низька висота польоту та швидкість дають мало часу на реакцію. За даними українських Повітряних сил, перехоплення можливе сучасними комплексами, однак старі радянські системи справляються гірше. У деяких періодах рівень перехоплення «Оніксів» не перевищував 6 %.

Порівняння з іншими ракетами

ПараметрП-800 «Онікс»3М-54 «Калібр»ВrаhМоs (Індія)ТипНадзвукова ПКРДозвукова крилатаНадзвукова ПКРШвидкістьМасh 2,5–2,9Масh 0,8–0,9Масh 2,5–3,0Дальність (макс.)600–800 кмдо 2500 км (деякі модифікації)до 450–600 кмМаса БЧ300 кг200–450 кг200–300 кгПеревагаШвидкість низький профільДальність стелс дешевизнаШвидкість точність експортний успіхНадзвукова швидкість «Онікса» дає перевагу в часі реакції супротивника, але робить ракету дорожчою та менш «стелс»-орієнтованою порівняно з дозвуковими «Калібрами». ВrаhМоs успадкувала багато рішень «Яхонта», але отримала індійські доробки в системі наведення та виробництві.

Модернізації та поточний стан

У 2024 році «Онікс» отримав нову активну головку самонаведення, оптимізовану для точніших ударів по наземних цілях. Версія «Онікс-М» має збільшену до 800 км дальність та покращену стійкість до засобів РЕБ. Виробництво нарощують — за деякими оцінками, до 10 ракет на місяць. Росія продовжує інтегрувати систему на нові кораблі та підводні човни.

Цікаві факти про ракету «Онікс»

Компактний прискорювач: Твердопаливний стартовий двигун розміщений безпосередньо всередині камери згоряння прямоточного двигуна — це рідкісне інженерне рішення, що економить масу та об’єм.Вартість: Приблизно 1,25 мільйона доларів за одиницю — значно дешевше за гіперзвукові аналоги, але дорожче за більшість дозвукових крилатих ракет.Виробництво: На кінець квітня 2024 року Росія мала близько 400 ракет у наявності з темпом випуску до 10 одиниць щомісяця.Сирія 2016: Перше бойове застосування — удари по об’єктах ІДІЛ з берегових комплексів «Бастіон».ВrаhМоs: Індійсько-російський проєкт, запущений 1998 року, став одним з найуспішніших експортних надзвукових ракетних проєктів світу; Індія вже постачає покращені версії третім країнам.Стійкість до моря: Головка самонаведення працює при хвилюванні до 7 балів — ракета здатна «бачити» ціль навіть у шторм.Україна 2022–2026: Основний носій — берегові «Бастіон» у Криму; ракети регулярно застосовують по портах та інфраструктурі півдня, іноді в парі з гіперзвуковими «Цирконами».Нова головка 2024: Модернізована РЛГСН дозволяє точніше вражати не тільки кораблі, а й стаціонарні наземні об’єкти.

Сьогодні «Онікс» залишається однією з найнебезпечніших надзвукових ракет у арсеналі Росії. Її поєднання швидкості, дальності, стійкості до перешкод і гнучкості застосування продовжує впливати на тактику морських операцій та берегової оборони в Чорному морі й за його межами. Інженерні рішення, закладені ще в 1970-х, досі задають високий стандарт для всього класу надзвукових крилатих ракет.Запис Ракета «Онікс» — надзвукова універсальна протикорабельна ракета спершу з'явиться на Народна Правда.