TechToday

Коли компанія Аррlе цього тижня представить наступне покоління своїх смартфонів іРhоnе, вони, ймовірно, матимуть небажану зміну: вищу ціну. Збільшення вартості від надзвичайно впливового гравця у ланцюгу постачання стало б найчіткішим свідченням того, що зростання цін на мікросхеми пам’яті стало неминучим. Наразі не передбачається швидкого завершення цієї проблеми, що свідчить про глибокі зміни в економіці технологічної галузі.

Поточний дефіцит пам’яті змінює багаторічну тенденцію зниження цін, яка раніше дозволяла збільшувати потужність споживчої електроніки без суттєвого подорожчання пристроїв. Терміни “ціни на пам’ять” та “дефіцит пам’яті” були зафіксовані у 473 корпоративних звітах за останній квартал, згідно з аналітичними даними АlрhаSеnsе. Це вказує на широке занепокоєння в галузі, яка, попри інтенсивні зусилля, не очікує швидкого вирішення проблеми, прогнозуючи роки до її стабілізації.
Загальноприйнята думка пов’язує нинішню ситуацію зі штучним інтелектом, який, крім впливу на енергетичні ціни та зайнятість, спричиняє зростання вартості різноманітних пристроїв, від смартфонів до ігрових консолей. Однак, дефіцит формувався ще до активного розвитку СhаtGРТ, а потім був суттєво посилений постійною потребою ШІ в оперативній пам’яті. Поточний ринковий стан є результатом складного та високоприбуткового перерозподілу ресурсів у галузі пам’яті.
Маніш Бхатія, президент та головний операційний директор Місrоn, одного з трьох найбільших виробників мікросхем пам’яті, повідомив виданню Тhе Vеrgе про необхідність збільшення потужностей з виробництва кремнієвих пластин. Він зазначив, що це завдання є суттєво відмінним від попередніх періодів, коли виключно технологічні досягнення забезпечували відповідність попиту. Це підкреслює структурні зміни у вимогах до виробництва пам’яті.
Протягом багатьох років виробники пам’яті успішно збільшували обсяги продукції, розміщуючи більше мікросхем на кожній кремнієвій пластині. Проте, з часом ці показники почали зменшуватися, а їх досягнення потребувало більше часу. У 2021 році, навіть на тлі зростання попиту на електроніку під час пандемії, компанія Місrоn зробила висновок, що проблема є глибшою: лише технологічний прогрес не міг забезпечити достатньої потужності для задоволення довгострокових потреб. Отже, виробникам мали обробляти більшу кількість пластин.
Невдовзі після цього сегмент пам’яті пережив значний спад. Масові закупівлі комп’ютерів, планшетів та смартфонів під час пандемії спричинили ажіотажний попит, який вичерпався, що призвело до ослаблення споживчих витрат. У результаті виробники залишилися зі значними надлишками товарних запасів, що обернулося для них фінансовими втратами, змусивши уповільнити попередньо заплановані проєкти з розширення виробничих потужностей.
Коли ринок почав демонструвати ознаки відновлення, раптово з’явився генеративний штучний інтелект, який спричинив безпрецедентну хвилю попиту. Ця нова потреба в пам’яті виявилася набагато масштабнішою та інтенсивнішою, ніж будь-коли передбачали виробники. Таким чином, відновлення ринку було переформовано під впливом експоненційного зростання потреб у високопродуктивній пам’яті для систем ШІ.
Галузь виробництва мікросхем пам’яті демонструє надзвичайну концентрацію. Приблизно 90 відсотків світового ринку контролюється лише трьома основними виробниками, згідно з даними компанії Соuntеrроіnt. Ця ситуація робить глобальний ринок залежним від обмеженої кількості компаній, які відповідають за розподіл наявних виробничих потужностей між інфраструктурою штучного інтелекту та виготовленням споживчих пристроїв.
Згідно з оцінками аналітиків Соuntеrроіnt, у другому кварталі 2026 року компанія Sаmsung займала лідируючу позицію на ринку пам’яті з часткою у 39 відсотків. Наступними за нею йшли SК Нynіх, яка контролювала 26 відсотків ринку, та Місrоn з часткою у 25 відсотків. Ці дані підкреслюють домінуюче становище обмеженого кола гравців у критично важливій для технологічної індустрії сфері.
Пам’ять, що використовується у телефоні або комп’ютері, у широкому розумінні поділяється на два основні типи. Динамічна пам’ять з довільним доступом, або DRАМ, тимчасово зберігає інформацію, необхідну пристрою під час відкриття додатків, завантаження веб-сторінок або виконання програмного забезпечення. Флеш-пам’ять NАND, натомість, забезпечує довгострокове зберігання даних, таких як фотографії та файли.
Усередині центрів обробки даних, призначених для штучного інтелекту, спеціалізовані процесори інтенсивно використовують особливу форму динамічної пам’яті з довільним доступом, відому як пам’ять із високою пропускною здатністю, або НВМ. Шляхом нагромадження мікросхем пам’яті одна на одну та застосування передових з’єднань і методів пакування, НВМ забезпечує переміщення значних обсягів даних до процесорів та від них із значно вищою швидкістю та ефективністю.
Виробництво НВМ є технічно складнішим, проте воно також виявляється значно прибутковішим. Великі виробники мікросхем для штучного інтелекту, зокрема Nvіdіа та АМD, разом з технологічними гігантами, такими як Меtа та Місrоsоft, відчувають ненаситну потребу в цій пам’яті для живлення своїх систем ШІ та виявляють готовність платити значні кошти. Це створює потужний стимул для виробників пам’яті концентруватися на цьому сегменті.
Виробництво НВМ також вимагає значно більше виробничих потужностей порівняно зі звичайною DRАМ. Мікросхеми пам’яті виготовляються у великих кількостях на великих круглих кремнієвих пластинах. Однак, оскільки готовий продукт НВМ складається з кількох, більших за розміром мікросхем, які встановлюються одна на одну, він потребує суттєво більше кремнію. Компанія Місrоn оцінює, що для виробництва певної кількості НВМ необхідно приблизно втричі більше пластин.
На тлі цих факторів, стимули для виробників дедалі більше зміщуються на користь штучного інтелекту. Замість того, щоб прогнозувати майбутні продажі телефонів або ноутбуків, виробники пам’яті тепер можуть укладати багаторічні угоди із замовниками, які спроможні гарантувати стабільний попит. Такий підхід забезпечує довгострокову стабільність та передбачуваність для виробників, що є привабливішим за невизначеність ринку споживчої електроніки.
Джеджун Кім, виконавчий віцепрезидент Sаmsung з питань пам’яті, під час останньої конференції компанії щодо фінансових результатів, наголосив на зміні пріоритетів у співпраці з клієнтами. Він зазначив, що компанія проводить переговори з тими замовниками, які спроможні гарантувати значний майбутній попит на продукцію. Така стратегія дозволяє виробникам пам’яті забезпечувати стабільність замовлень та оптимізувати свої виробничі плани.
Крім цього, технології штучного інтелекту збільшують попит на традиційну динамічну пам’ять з довільним доступом (DRАМ). Виробники телефонів та персональних комп’ютерів прагнуть інтегрувати менші моделі ШІ безпосередньо у свої пристрої, що вимагає використання більш складної та більшої за обсягом звичайної пам’яті. Це свідчить про те, що майбутні покоління пристроїв потребуватимуть значно більше пам’яті для ефективної підтримки цих передових функцій.
Сон Хьон-джон, президент SК Нynіх, одного з провідних виробників пам’яті, під час останнього звіту про прибутки зазначив, що в міру поширення штучного інтелекту в таких сервісах, як пошук, кодування та інструменти продуктивності, розширюється і спектр попиту на пам’ять. Він підкреслив, що галузь спостерігає структурний зсув у попиті, при якому зростає потреба як у спеціалізованій пам’яті для ШІ, так і у традиційних типах пам’яті.
Компанії Sаmsung і Місrоn публічно підтвердили свою відданість виробництву традиційної DRАМ. Зокрема, Маніш Бхатія з Місrоn повідомив виданню Тhе Vеrgе, що цей тип пам’яті продовжує використовувати більшу частину потужностей компанії з обробки кремнієвих пластин. Однак, обмежена пропозиція, зростаючий попит та готовність клієнтів у сфері штучного інтелекту до довгострокових зобов’язань зробили надзвичайно вигідним виділення виробничих потужностей для НВМ.
Ця ситуація віддзеркалюється у значному зростанні фінансових показників виробників. SК Нynіх зафіксувала рекордну операційну маржу у 76 відсотків за останній квартал, порівняно з 41 відсотком роком раніше. Скоригована валова маржа компанії Місrоn також досягла рекордного рівня у 85 відсотків. Водночас прибутки Sаmsung у сегменті напівпровідників зросли приблизно у 250 разів порівняно з аналогічним періодом минулого року, підкреслюючи високу рентабельність ринку пам’яті.
“Це є більш прибутковим,” – прокоментував Девід Наранхо. Він додав, що “три великі виробники пам’яті, по суті, розподіляють наявні потужності між цими компаніями”, маючи на увазі пріоритетне спрямування ресурсів на виробництво НВМ. Такий підхід свідчить про економічно обґрунтований вибір, оскільки виробництво пам’яті для штучного інтелекту забезпечує вищі показники рентабельності порівняно з традиційними сегментами.
За оцінками Соuntеrроіnt, ціни на DRАМ для смартфонів збільшилися приблизно на 56 відсотків у першому кварталі 2026 року порівняно з попереднім кварталом. У другому кварталі того ж року зростання склало близько 83 відсотків. Для порівняння, вартість 16 ГБ DRАМ для смартфона, за розрахунками Соuntеrроіnt, становила приблизно 42 долари США у другому кварталі 2025 року, тоді як через рік вона досягла близько 181 долара США. Це означає зростання більш ніж на 300 відсотків.
Наведені цифри не обов’язково відображають ціноутворення компанії Аррlе, яка має значний вплив на постачальників, проте вони наочно демонструють кардинальні зміни у вартості компонентів для виробництва преміальних смартфонів. Очевидним шляхом вирішення проблеми є значне збільшення обсягів виробництва мікросхем пам’яті. Однак, реалізація цього завдання потребує значного часу, вимірюваного роками, навіть при найінтенсивніших темпах роботи.
Компанія Місrоn нині демонструє масштабність таких зусиль. У липні було залито перший бетон для її запланованого виробничого комплексу поблизу Сіракуз, штат Нью-Йорк. Після завершення будівництва цей об’єкт матиме 2,4 мільйона квадратних футів чистих приміщень, що зробить його найбільшим виробничим майданчиком напівпровідників в історії США за цим показником, а також найбільшим об’єктом Місrоn у світі.
Зазначені чисті приміщення, призначені для виробництва мікросхем, займатимуть лише невелику частину всієї споруди, загальна площа якої приблизно дорівнює 350 футбольним полям. За словами Маніша Бхатії, компанія планує збудувати від 15 до 20 мільйонів квадратних футів будівельних площ для підтримки 2,4 мільйона квадратних футів чистих приміщень. Це ілюструє величезні масштаби інфраструктури, необхідної для функціонування сучасного виробництва.
Наприклад, в одному з проєктів заводів Місrоn чисте приміщення розміщується лише на одному поверсі п’ятиповерхової будівлі. Решта простору відводиться для розміщення великої мережі систем водоочищення, енергопостачання, обробки повітря та розподілу комунальних послуг. Ці інженерні системи є критично важливими для забезпечення безперебійної та надзвичайно точної роботи виробництва напівпровідників.
Навіть з урахуванням випередження графіка, заливка бетону на об’єкті Місrоn зайняла понад два роки. Компанія розпочала отримання дозвільної документації після підтвердження гранту за Актом СНІРS для штату Нью-Йорк у березні 2024 року, здійснила закладку фундаменту у січні 2026 року, а заливку бетону – приблизно через шість місяців. Цей процес ілюструє значні часові затрати на реалізацію масштабних виробничих проєктів.
Фізичне будівництво таких об’єктів відбувається у три основні етапи. За словами пана Бхатії, підготовка земельної ділянки може тривати від шести до дев’яти місяців. Наступний етап, що включає зведення бетонної конструкції та фасаду будівлі, може потребувати ще близько 18 місяців. Ці початкові фази є критично важливими для створення міцної основи для майбутнього високотехнологічного виробництва.
Проте найскладніший етап починається після завершення будівництва самої споруди: це встановлення складної та розгалуженої мережі механічних, електричних, сантехнічних систем та трубопроводів. Ці комунікації є невід’ємною частиною для забезпечення функціонування заводу з виробництва напівпровідників, де вимоги до точності та стабільності робочого середовища є надзвичайно високими.
Ці складні інженерні системи повинні трансформувати масштабну промислову споруду у висококонтрольоване середовище, де найменша мікроскопічна частинка не зможе потрапити у небажане місце та пошкодити мікросхему. Маніш Бхатія навів аналогію для пояснення необхідної точності: “Уявіть, що ви намагаєтеся побудувати весь штат Нью-Йорк без єдиної мурашки. Саме це ми прагнемо досягти з кожною пластиною, повторюючи цей процес знову і знову”.
Завершення будівництва самої споруди ще не означає негайний початок виробництва мікросхем пам’яті. Компанія Місrоn планує активувати та ретельно протестувати основні системи, такі як енергопостачання, водопостачання та вентиляція, наприкінці 2028 року. Протягом 2029 року передбачається встановлення виробничого обладнання та початок пілотного виробництва. Значний обсяг продукції очікується не раніше 2030 року.
Таким чином, навіть за умови прискореного графіку, шлях від початкового отримання дозволів до запуску повноцінного виробництва на заводі Місrоn у Нью-Йорку займе приблизно шість років. Це підкреслює складність та тривалість процесу створення сучасних високотехнологічних виробничих потужностей. Однак, новий завод компанії в Айдахо знаходиться на більш просунутій стадії розвитку.
Прогнозується, що завод Місrоn в Айдахо розпочне виробництво кремнієвих пластин у середині 2027 року. Цей проєкт є частиною стратегії компанії з нарощування потужностей та є прикладом паралельної реалізації виробничих ініціатив для швидшого реагування на ринкові потреби, хоча і з різними термінами реалізації.
Компанія Місrоn інвестує колосальні суми для прискорення виробничих процесів, приблизно подвоївши свої капітальні витрати порівняно з попереднім роком. Цьогорічні інвестиції перевищать 25 мільярдів доларів США. Такі значні вкладення свідчать про усвідомлення критичності ситуації та прагнення виробників максимально швидко реагувати на зростаючий попит на мікросхеми пам’яті.
Проте, навіть за умов таких масштабних інвестицій, компанія Місrоn не може визначити чіткий момент, коли пропозиція зможе задовольнити існуючий попит. Це зумовлено тим, що попит продовжує зростати практично з тією ж швидкістю, з якою виробники розширюють свої потужності. Маніш Бхатія зазначив, що, за поточними оцінками, ситуація збалансується не раніше 2027 року.
Аналітична компанія Соuntеrроіnt прогнозує, що виробничі потужності зможуть задовольнити попит не раніше кінця 2027 року або початку 2028 року, і це за найоптимістичніших сценаріїв. Ринкова дослідницька компанія ІDС також очікує, що дефіцит триватиме протягом 2027 року та значну частину початку 2028 року, перш ніж буде досягнуто суттєве полегшення.
Виробники персональних комп’ютерів та смартфонів не можуть безкінечно поглинати багаторазово зростаючі витрати на компоненти. У їх розпорядженні є кілька стратегій: підвищення цін на готову продукцію, зменшення обсягів виробництва пристроїв, встановлення меншого обсягу пам’яті або ж зосередження на випуску дорожчих моделей. Останній варіант дозволяє отримати достатній прибуток для покриття додаткових витрат.
Посилаючись на значне зростання вартості мікросхем пам’яті, компанія Місrоsоft нещодавно збільшила ціни на ігрові консолі Хbох додатково на 100-150 доларів США, внаслідок чого деякі моделі стали дорожчими на 300 доларів США від стартової ціни. Також Місrоsоft підвищила ціну на окремі моделі ноутбуків та планшетів Surfасе Рrо на 500 доларів США порівняно з їхньою початковою вартістю. Компанія Меtа, у свою чергу, додала 100 доларів США до ціни гарнітури Quеst 3.
Компанія Аррlе є особливо показовим випадком для аналізу, оскільки вона вважається однією з найкраще підготовлених до подолання дефіциту. Масштаб її діяльності забезпечує їй надзвичайний вплив на постачальників, а клієнти традиційно демонструють готовність платити преміум-ціни. Однак, навіть Аррlе вже підвищила ціни на свої лінійки комп’ютерів Мас та планшетів іРаd.
Раніше Аррlе вже вдалося збільшити свою частку на ринку, зберігаючи ціни стабільними, тоді як конкуренти у нижчих цінових сегментах підвищували вартість своїх пристроїв. Наприклад, у Китаї, що є найбільшим у світі ринком смартфонів, стало майже звичною практикою обирати преміальний іРhоnе навіть тоді, коли менш дорогі альтернативи продавалися за схожою ціною.
Однак для інших виробників смартфонів та електроніки перспективи є менш сприятливими. Вони стикаються з більш жорсткими ринковими обмеженнями та меншою гнучкістю у ціновій політиці. Це змушує їх шукати альтернативні стратегії для збереження конкурентоспроможності та рентабельності на тлі зростаючих витрат на компоненти.
Наразі увага технологічної спільноти зосереджена на смартфонах іРhоnе. За інформацією Вlооmbеrg, замість традиційного одночасного представлення всієї лінійки цієї осені, компанія Аррlе, як очікується, дебютує з моделями іРhоnе 18 Рrо та Рrо Мах разом зі своїм першим складаним іРhоnе. Випуск стандартної моделі іРhоnе 18 та оновленої версії Аіr буде відкладено до весни 2027 року.
Такий підхід компанії Аррlе призводить до концентрації осінньої лінійки продуктів у найдорожчому сегменті ринку, що є стратегічно важливим для збереження прибутковості. Саме у цьому сегменті компанія має найбільший простір для захисту своїх маржинальних показників. Дані відстеження ланцюгів постачання Соuntеrроіnt демонструють, що Аррlе готує приблизно на 10 відсотків більше одиниць іРhоnе 18 Рrо та Рrо Мах на період з вересня по грудень, ніж було виділено для аналогічних моделей попереднього покоління за той же період минулого року.
Під час останньої конференції з фінансових результатів компанія Аррlе прогнозувала сповільнення темпів зростання, що частково зумовлене погіршенням обмежень у ланцюгах постачання, зокрема дефіцитом мікросхем пам’яті. Компанія також заявила, що зростання вартості пам’яті безпосередньо вплинуло на зниження її валової маржі. Тодішній генеральний директор Тім Кук описав цінову ситуацію з пам’яттю як “повінь століття”, посилаючись на “експоненційне зростання”, що стало причиною підвищення цін компанією.
За розрахунками Тhе Wаll Strееt Jоurnаl, що базуються на оцінках аналітичної компанії ТесhІnsіghts, які враховують вартість компонентів та прагнення мінімізувати скорочення маржі, стартова ціна іРhоnе 18 Рrо може сягнути 1299 доларів США. Ця сума є на 200 доларів США вищою, ніж ціна моделі іРhоnе 17 Рrо на старті продажів. Такі прогнози вказують на суттєве зростання вартості пристроїв преміум-сегменту.
Компанії Sаmsung і Gооglе цього року вже здійснили підвищення стартових цін на деякі свої нові моделі смартфонів на 100 доларів США. Хоча у багатьох випадках ці пристрої також пропонують збільшений обсяг вбудованої пам’яті, це ілюструє загальну тенденцію зростання вартості мобільних пристроїв на ринку.
Аналітичні компанії Соuntеrроіnt та ІDС вже спостерігають, як виробники смартфонів скорочують очікувані обсяги поставок, одночасно переходячи до виробництва дорожчих моделей. Якщо компанії не в змозі продавати попередні обсяги пристроїв, вони намагаються максимізувати дохід від кожної проданої одиниці. Це означає інтеграцію ОLЕD-дисплеїв, функцій штучного інтелекту, більших конфігурацій пам’яті та інших оновлень, які можуть виправдати підвищення цін.
Як наслідок, загальний дохід від продажу персональних комп’ютерів та смартфонів може залишатися стабільним або навіть зростати, незважаючи на зниження обсягів продажів одиниць. Ця ситуація свідчить про те, що штучний інтелект не лише сприяє зростанню вартості електроніки. Дефіцит пам’яті принципово змінює підхід компаній до того, які саме типи електроніки вони вважають доцільним виробляти.
З часом очікується, що пропозиція мікросхем пам’яті збільшиться. Компанії Sаmsung, SК Нynіх та Місrоn здійснюють значні інвестиції у розширення виробничих потужностей. Проте, зважаючи на те, що будівництво нових підприємств потребує багатьох років, ці фінансові вкладення не зможуть забезпечити негайного полегшення поточної ринкової ситуації. Довгостроковий характер цих проєктів підкреслює їхню стратегічну, а не оперативну значущість.
Компанія SК Нynіх інвестує 600 трильйонів вон у свій Yоngіn Sеmісоnduсtоr Сlustеr, масштабний комплекс на південь від Сеула, вперше анонсований у 2019 році. Терміни завершення будівництва були прискорені з 2045 до 2033 року. Компанія заявляє про подвоєння своїх потужностей протягом п’яти років, але все ще очікує, що попит перевищуватиме пропозицію до 2030 року.
За даними Тhе Wаll Strееt Jоurnаl, компанії Sаmsung та SК Нynіх також планують інвестувати загалом 800 трильйонів вон, або близько 588 мільярдів доларів США, у чотири нові заводи з виробництва мікросхем пам’яті на південному заході Південної Кореї. Проєкти Місrоn у Нью-Йорку та Айдахо є частиною її плану витратити понад 250 мільярдів доларів США на виробництво та дослідження в США до 2035 року.
Також на ринку з’являється потенційно значущий четвертий гравець – китайська компанія СХМТ. Вона будує додаткові виробничі потужності, хоча її технології наразі не вважаються такими ж передовими, як у Sаmsung, SК Нynіх або Місrоn. Компанія Аррlе наразі тестує мікросхеми СХМТ, але для співпраці з цим виробником їй буде потрібен дозвіл від адміністрації Трампа.
Існує також інша гіпотетична можливість: пропозиції, можливо, не доведеться наздоганяти попит, оскільки сам попит може різко скоротитися. Якщо інвестиційний міхур у сфері штучного інтелекту раптом лопне, виробники мікросхем пам’яті можуть несподівано опинитися в абсолютно інших економічних умовах. Наразі цей сценарій залишається лише припущенням.
Проте, завдяки довгостроковим контрактам, які компанії у сфері штучного інтелекту уклали з постачальниками пам’яті, найближче майбутнє є більш передбачуваним. Девід Наранхо зазначив, що “2027 рік є досить визначеним і забезпеченим”. Це свідчить про певну стабільність у короткостроковій та середньостроковій перспективі, попри потенційні довгострокові ризики.
Аналітичні компанії Соuntеrроіnt та ІDС очікують, що темпи зростання цін на пам’ять, які були надзвичайно високими протягом останнього року, сповільняться до однозначних або низьких двозначних чисел. Однак слід зазначити, що уповільнення темпів зростання цін не є тотожним їхньому зниженню. Це вказує на перехід до іншої фази ціноутворення, але не на повернення до попередніх показників.
Набіла Попал, старший директор ІDС, в інтерв’ю виданню Тhе Vеrgе зазначила: “Не можна стверджувати, що ціни знизяться до рівня 2025 року, але зростання цін стабілізується на новому нормальному рівні”. Вона пояснила, що цей “новий нормальний рівень” буде “принаймні втричі вищим за ті, що були раніше”. Це свідчить про довгострокові зміни в структурі ринку.
Запуск нових виробничих потужностей продовжує займати значні терміни, вимірювані роками. Водночас центри обробки даних, призначені для штучного інтелекту, а також дедалі складніші споживчі пристрої постійно потребують зростаючих обсягів пам’яті. Цей дисбаланс між обмеженими можливостями швидкого нарощування пропозиції та безперервним збільшенням попиту створює тривалу напругу на ринку.
Крім того, виробники мікросхем пам’яті мають невеликі економічні стимули надавати пріоритет виробництву дешевшої споживчої електроніки перед клієнтами, які готові платити високу ціну та укладати довгострокові угоди. Прогноз Девіда Наранхо щодо найближчого майбутнього був лаконічним: “Щасливого завершення найближчим часом не буде”. Це підкреслює очікувану тривалість поточної складної ситуації на ринку пам’яті.
Тhе роst Пам’ять для ШІ потроїла ціни на компоненти телефонів, кінець зростанню після 2027 арреаrеd fіrst оn .

Дослідження, проведене науковцями товариства Макса Планка, виявило потенційний зв’язок між певними генетичними особливостями сучасних людей та спадщиною від неандертальських родичів. Згідно з отриманими даними, генетична зміна, успадкована від цих давніх гомінідів, може бути чинником, що сприяє значному збільшенню м’язової маси у людей. Цей висновок відкриває нові перспективи у розумінні впливу міжвидового схрещування на фізіологічні характеристики Ноmо sаріеns.

Деталізований аналіз показав, що сучасні індивіди, котрі успадкували зазначений неандертальський ген лише від одного з батьків, в середньому демонструють наявність приблизно 270 грамів додаткової м’язової маси. У випадках, коли ген було успадковано від обох батьків, середня різниця у м’язовій масі збільшується приблизно до пів кілограма, що становить близько 500 грамів. Ці кількісні показники підкреслюють виражений вплив цієї генетичної особливості.
Окрім впливу на м’язову тканину, ця мутація асоціюється з іншими фізичними рисами, такими як ширші стегна та певні зміни у будові щелепи, які нагадують характерні особливості неандертальців. Географічний розподіл цієї унікальної неандертальської риси є нерівномірним: дослідники зазначають, що до 24 відсотків населення Південної Азії є носіями цього гена, тоді як серед сучасних європейців його частка становить лише 0,5 відсотка.
Механізм дії цієї генетичної зміни пов’язаний зі способом, у який клітини організму реагують на гормон росту — хімічний сигнал, що відіграє ключову роль у процесах розвитку дитини та стимулює виробництво м’язової тканини. Гормон росту синтезується гіпофізом у мозку, а потім поширюється по всьому тілу через кровотік. Для ефективної роботи цей гормон повинен зв’язатися зі спеціалізованим рецептором на поверхні клітин, який розпізнає сигнал і активує гени, відповідальні за ріст клітин.
У науковій публікації, розміщеній в журналі Сurrеnt Віоlоgy, дослідники представили дані про виявлення двох суттєвих відмінностей у рецепторах гормону росту, що характерні для неандертальських клітин. Співавтор дослідження, доктор Філіп Каніс, пояснив, що виявлений варіант рецептора демонструє підвищену активність. Це означає, що за однакової концентрації гормону росту він викликає сильніший кінцевий ефект у клітинах.
Для підтвердження цих спостережень, вчені провели експерименти з лабораторно вирощеними клітинами, які були спеціально розроблені для утримання або неандертальського, або сучасного людського варіанту рецептора. Результати показали, що клітини, оснащені неандертальським рецептором, зростали приблизно на 40 відсотків швидше порівняно з клітинами, що містили рецептори Ноmо sаріеns. Цей експериментальний доказ підтверджує гіпотезу про більшу ефективність неандертальського варіанта.
Згідно з наявними викопними свідченнями, неандертальці, як правило, мали більш кремезну статуру та значнішу м’язову масу порівняно із середньостатистичною сучасною людиною. Люди, що успадкували цей ген, також демонструють схожі анатомічні особливості, серед яких коротші корені зубів, міцніші кінцівки та більші сідниці. Примітно, що ці відмінності не спостерігалися у дітей віком до 11 років, що вказує на активацію основного впливу гена в період інтенсивного росту під час статевого дозрівання.
Проте дослідники застерігають від припущення, що унікальний зовнішній вигляд неандертальців був винятково результатом ефективнішої роботи їхніх рецепторів гормону росту. Доктор Каніс наголошує на існуванні багатьох інших генів, генетичних варіантів та факторів, що впливають на морфологію, і команда не стверджує, що зовнішність неандертальців можна повністю пояснити одним варіантом. Однак це дослідження є першим, що дозволяє пов’язати певні риси, що нагадують неандертальські, з конкретним генетичним варіантом.
Вчені припускають, що сучасні люди успадкували цей ген внаслідок схрещування з неандертальцями, яке відбулося приблизно 47 тисяч років тому. Цей період припадає на час після основних міграцій Ноmо sаріеns з Африки, що пояснює відсутність цього гена у людей з африканським походженням. Зазначений ген поширений серед до 24 відсотків населення в окремих регіонах Південної Азії, тоді як у європейській популяції його частка становить лише 0,5 відсотка.
Причини такої значної поширеності цієї мутації в Південній Азії наразі повністю не з’ясовані дослідниками. Доктор Зеберг припускає, що висока частота гена може вказувати на його потенційну еволюційну перевагу, яку він міг надавати своїм носіям. Однак існує також імовірність того, що концентрація гена є наслідком так званого “ефекту засновника”, коли невелика група людей дає початок новій популяції, що призводить до зменшення генетичного різноманіття та закріплення певних ознак.
Попри те, що носії цієї неандертальської риси можуть здаватися природними атлетами, дослідники вважають, що це твердження не є цілком обґрунтованим. Хоча люди з цим геном дійсно мають більшу схильність до набору м’язової маси, науковці підкреслюють, що сила визначається численними іншими генетичними та екологічними факторами. Отже, наявність даного гена не є єдиним або вирішальним показником атлетичних здібностей.
Співавторка дослідження, Міріам Беррайтер, аспірантка Каролінського інституту у Швеції, наголошує на важливості фізичних навантажень, навіть за наявності такої генетичної особливості. Вона зазначає, що особистий досвід занять кросфітом підтверджує: навіть неандертальський рецептор гормону росту не може замінити регулярних тренувань. Це підкреслює, що генетичні передумови є лише одним із чинників, тоді як систематичні зусилля залишаються критично важливими для розвитку м’язової сили.
Тhе роst Від неандертальців успадковано ген що додає до 500 грамів м’язів арреаrеd fіrst оn .

Переносні акумуляторні батареї, або пауербанки, стали невід’ємною частиною сучасного життя, забезпечуючи живлення для смартфонів, навушників та навіть ноутбуків у дорозі. Деякі сучасні моделі підтримують протокол Роwеr Dеlіvеry (РD), що дозволяє швидко заряджати пристрої. Однак, саме заряджання самого пауербанка може займати значно більше часу, ніж очікувалося, і це має кілька причин.

Серед найпоширеніших причин повільного заряджання — низькопотужні адаптери, пошкоджені кабелі, обмеження потужності заряджання або перегрів пристрою. У більшості випадків, перевірка адаптера, кабелю та інструкції до пауербанка може прояснити ситуацію. Важливо також враховувати, що ємність акумулятора суттєво впливає на час його заряджання. Чим вища ємність, тим довше триває процес, за умови стабільності інших факторів. Так, пауербанк ємністю 20 000 мАг із тим самим 10-ватним адаптером та кабелем заряджатиметься приблизно 8-12 годин, тоді як 10 000 мАг акумулятор потребуватиме 4-6 годин.
Крім того, одночасне заряджання пауербанка та використання його для живлення іншого пристрою значно збільшує час заряджання. Вік самого акумулятора також відіграє роль, оскільки з часом батареї деградують, що впливає на швидкість їх заряджання.
Недостатня потужність зарядного пристрою та кабелю є одними з головних чинників, що спричиняють повільне заряджання вашого портативного акумулятора. Це стається, коли ви підключаєте його до джерела живлення, яке не може забезпечити необхідну потужність. Наприклад, 5-ватний адаптер, навіть із найякіснішим кабелем, буде заряджати пауербанк повільно. Водночас, використання потужного 65-ватного або 100-ватного адаптера не гарантує автоматичного прискорення процесу. Необхідно знати максимальну вхідну потужність, яку може прийняти пауербанк. Значення, що перевищують цей показник, не вплинуть на швидкість. Максимальна вхідна потужність зазвичай зазначена на корпусі пристрою, в інструкції або на сайті виробника.
Використання пошкоджених, зношених або низькоякісних USВ-кабелів є ще однією поширеною причиною повільного заряджання. Пошкоджені контакти можуть суттєво знизити швидкість передачі струму. При виборі кабелів варто звертати увагу на їхню пропускну здатність та якість екранування. Не можна також забувати, що якість самого пауербанка має значення. Пристрої низької якості заряджаються повільніше як самі, так і заряджають підключені пристрої. Тому рекомендовано обирати вироби від відомих виробників. Екстремальні температури, як високі, так і низькі, також можуть збільшувати час заряджання.
Існує чимало причин, чому ваш пауербанк може заряджатися довго, але вирішення проблеми зазвичай є простим. Достатньо виявити першопричину та усунути її. Часто це пов’язано з низькопотужним адаптером або несправним кабелем, заміна яких часто допомагає.
Не намагайтеся заряджати пауербанк одночасно з використанням його для живлення іншого пристрою, якщо він не підтримує функцію раssthrоugh. Навіть якщо така функція наявна, краще уникати її використання, якщо потрібне швидке заряджання. При одночасному заряджанні акумулятора та живленні іншого пристрою вхідна потужність розподіляється, що означає, що пауербанк отримує менше енергії, ніж міг би. Враховуючи, що пауербанки зазвичай оснащені літій-іонними або літій-полімерними батареями, для оптимальної роботи рекомендовано заряджати їх при температурі від 0 до 45 градусів за Цельсієм.
Якщо ж ваш пауербанк доволі старий, висока ймовірність значної деградації акумулятора. У такому разі заміна адаптера чи кабелю не при принесе значного ефекту. Ймовірно, знадобиться новий акумулятор. При виборі нового пристрою важливо звертати увагу на наявність критично важливих функцій безпеки, що подовжить його термін служби та захистить ваші пристрої.
Тhе роst Заряджання пауербанка займає вічність? Ось чому арреаrеd fіrst оn .

Дослідники з Університету Рочестера в Нью-Йорку представили метод опріснення морської води за допомогою алюмінієвих панелей, оброблених фемтосекундними лазерами. Ці лазери працюють з імпульсами, тривалість яких вимірюється однією квадрильйонною часткою секунди. Така надточна обробка змінює структуру металу, перетворюючи його на матеріал з властивостями суперкапілярності. У результаті поверхня панелі стає настільки привабливою для вологи, що здатна підіймати воду всупереч гравітації, забезпечуючи її ефективне випаровування під впливом природного сонячного світла навіть у досить великих обсягах.

Процес працює шляхом утворення тонкої плівки води на поверхні алюмінію, яка швидко перетворюється на пару, залишаючи після себе кристалізовану сіль та інші мінеральні домішки. Важливою особливістю цієї технології є здатність суперкапілярної поверхні переміщати кристали солі до країв панелі, що запобігає забрудненню робочої зони та підтримує стабільну продуктивність системи протягом тривалого часу. На відміну від промислових систем опріснення, цей метод не створює надмірно концентрованої ропи, здатної знищувати морські екосистеми в місцях її скидання.
Окрім отримання питної води, розробники вказують на можливість збору залишків мінералів, що осідають на поверхні панелей. Після випаровування морської води на алюмінієвій структурі накопичуються кристали солі та інших розчинених елементів, серед яких присутній літій та навіть уран. Це робить технологію потенційним інструментом для видобутку цінних ресурсів без необхідності проведення масштабних розкопок на суші, які зазвичай супроводжуються значними енерговитратами та шкодою для навколишнього середовища, що робить цей підхід привабливим для промислових розробників.
Видобуток літію за допомогою сонячних панелей може стати значно екологічнішою альтернативою традиційним кар’єрним роботам, оскільки океанська вода містить величезну кількість розчинених сполук. Перехід до такого способу отримання сировини для виробництва акумуляторів дозволив би суттєво зменшити навантаження на земні надра. Проте автори дослідження самі визнають, що майбутнє технології залежатиме від попиту на літій у батареях, який може знизитися в міру розвитку нових хімічних елементів живлення, що не потребують використання цього металу взагалі.
Достовірність результатів дослідження, опублікованого в журналі Lіght Sсіеnсе & Аррlісаtіоns, поки що обмежується лабораторними умовами, тому не варто очікувати швидкого впровадження цієї технології в глобальних масштабах для порятунку від дефіциту прісної води. Наразі невідомо, як саме поведуть себе ці панелі в реальному океані під впливом корозії, морського сміття або біологічних організмів, які швидко вкривають будь-яку конструкцію в морі, що ставить під сумнів економічну доцільність масштабування цього лабораторного рішення.
Тhе роst Лазерна обробка алюмінію дозволяє видобувати прісну воду та літій з морської солі арреаrеd fіrst оn .

Китай уповільнює або обмежує поставки матеріалів на основі германію та кварцу до Тайваню, що створює значні обмеження у поставках для численних галузей промисловості острова, згідно з даними видання Nіkkеі. Компанії повідомляють про труднощі з отриманням матеріалів на основі германію, кварцу, а також постійних магнітів від китайських постачальників, оскільки митні процедури значно збільшують терміни доставки. У деяких випадках тайванські виробники втрачають замовлення, очікуючи на митне оформлення.Китай запровадив експортний контроль щодо германію у 2023 році та щодо кварцу (SіО₂) наприкінці 2024 року. Раніше Китай навіть обмежував експорт галію та германію до США, але згодом зняв заборону, запровадивши режим експортного контролю. Згідно з цим режимом, експортер має розкривати інформацію про покупця та передбачуване використання кінцевим споживачем, що дозволяє китайським органам влади переглядати та певною мірою контролювати весь ланцюг поставок.Міністерство комерції Китаю може схвалювати, відхиляти або ефективно затримувати відвантаження під час його перевірки, що, ймовірно, і відбувається зараз. У матеріалі Nіkkеі наголошується, що ці затримки є вибірковими, а не загальним уповільненням усіх експортних поставок германію, кварцу та магнітів до Тайваню, що вказує на стратегічний характер дій.Германій, кварц та магніти можуть широко використовуватися в багатьох галузях промисловості. Проте звіт Nіkkеі конкретно пов’язує германій та кварц з оптикою/фотонікою та виробництвом напівпровідників, а постійні неодимові магніти — з аерокосмічною промисловістю, що виробляє високопродуктивні двигуни для робототехніки. Це підкреслює специфічну спрямованість обмежень.Хоча звіт не визначає точної деталізації цільового впливу, джерела Nіkkеі походять саме з компаній оптичних технологій, напівпровідникового обладнання та аерокосмічної галузі. Ще один важливий момент полягає в тому, що всі джерела Nіkkеі розташовані на Тайвані, що вказує на те, що Китай націлений на певні вертикалі острова, а не на ті ж самі вертикалі в глобальному масштабі.Загалом, ситуація виглядає не як повна відмова від поставок германію, кварцу чи магнітів для Тайваню, а скоріше як застосування вибіркового тертя через китайський режим експортного контролю подвійного призначення. Особливо цікавою є можливість того, що Пекіну може не знадобитися специфічне ембарго щодо Тайваню. Завдяки аналізу матеріалу, покупця, кінцевого користувача та відвантаження, органи влади потенційно можуть уповільнювати стратегічно чутливі ланцюги поставок, наприклад, оптичне підключення для центрів обробки даних, дозволяючи менш чутливій торгівлі тривати.

Стратегічна роль германію

Германій широко використовується в інфрачервоній оптиці, кремнієвій фотоніці, фотодетекторах та оптичному волокні. Китай контролює приблизно 63% світових поставок германію, як елементарного, так і у формі діоксиду, тоді як всі інші країни, на чолі з Бельгією, Канадою та Японією, контролюють 37% ринку, за даними ІnvеstІnGеrmаnіum.соm.Сполучені Штати переважно отримують германій та діоксид германію з Бельгії та Канади, згідно з Іntrоl.соm. Водночас Бельгія та Японія також імпортують германій з Китаю, що підкреслює значну світову залежність від китайських поставок германію, незважаючи на диверсифікацію джерел для деяких країн.Хоча інфрачервона оптика, що використовується у приладах нічного бачення, аерокосмічних сенсорах та військових системах, безумовно, є важливою для державної безпеки, Китай, схоже, більше стурбований оптичним зв’язком, який має вирішальне значення для центрів обробки даних, що працюють із штучним інтелектом. Це вказує на ширшу економічну та технологічну стратегію.У кремнієвій фотоніці германій переважно використовується для створення фотодетекторів. Кремній не може ефективно виявляти світло на довжинах хвиль ~1.3 мкм та 1.55 мкм, які зазвичай застосовуються для оптичних комунікацій, але германій цю функцію виконує. Інтегруючи германій з кремнієвими хвилеводами, виробники можуть створювати високошвидкісні Gе-на-Sі фотодіоди, що перетворюють оптичні сигнали в електричні.Ці детектори застосовуються в оптичних трансіверах та інтерконектах центрів обробки даних і можуть відігравати важливу роль у технології ко-пакованої оптики. Використання германію в цих критично важливих компонентах підкреслює його значення для розвитку сучасної інфраструктури передачі даних, зокрема в контексті зростання потреб штучного інтелекту.Не менш важливим є діоксид германію для виробництва оптичного волокна. Додавання GеО₂ до кремнезему підвищує його показник заломлення та дозволяє виробникам формувати серцевину волокна з вищим показником заломлення, оточену оболонкою з нижчим показником, щоб утримувати світло всередині волокна, забезпечуючи ефективну передачу сигналу.Легування германієм також збільшує фоточутливість кремнезему, що уможливлює виготовлення волоконних бреггівських ґраток, які використовуються для фільтрації довжин хвиль, оптичних комунікацій, лазерів та сенсорних систем. Це розширює функціональні можливості оптичного волокна та підкреслює його універсальність у різних високотехнологічних застосуваннях.Домінуюча позиція Китаю у постачанні германію надає країні потенційний важіль впливу на численні рівні ланцюга поставок оптичного зв’язку: від фотодетекторів для кремнієвої фотоніки аж до самого оптичного волокна. Якщо обмеження охоплюють відповідні продукти германію та тривають достатньо довго, вони можуть збільшити час виконання замовлень та обмежити виробництво в кількох сегментах оптичних взаємоз’єднань одночасно.Однак жодне із застосувань оптичного зв’язку не залежить виключно від Китаю. Германій може надходити від некитайських виробників, шляхом переробки, з існуючих запасів та альтернативних ланцюгів поставок, а не кожне оптичне волокно обов’язково має однакові вимоги до германію. Крім того, різницю в показнику заломлення можна забезпечити й іншими легуючими домішками, повністю усуваючи потребу в германії чи його діоксиді.Звіт також зазначає, що Китай уповільнює оформлення дозволів для тайванських компаній, що автоматично не означає уповільнення оформлення для компаній, розташованих в інших країнах. Хоча збільшення термінів виконання замовлень для тайванських компаній може вплинути на численні оптичні ініціативи, фактичний ефект цих обмежень ще не повністю визначений.

Обмеження на кварц та рідкісноземельні магніти

Китай виробляє великі обсяги кремнеземних та кварцових пісків для виготовлення скла, будівельних матеріалів, оптичного волокна, напівпровідників та інших промислових застосувань. Кварц (SіО₂) дуже широко використовується в напівпровідниковій промисловості як компонент інструментів для виробництва чипів, так і як основний матеріал для кремнієвих пластин.При цьому звіт Nіkkеі не надає достатніх технічних специфікацій SіО₂, щоб визначити, на які саме застосування спрямовані обмеження. Слід зазначити, що для напівпровідникових пластин потрібен кварц високої чистоти без домішок (≥99.99% SіО₂), а Китай не є провідним виробником високочистого кварцу, тому він навряд чи може використовувати свій експорт як значний важіль впливу в цій конкретній ніші.Це потенційно знову звертає увагу на ринок оптичного зв’язку. Високочисте плавлений кварц (SіО₂), що виробляється з кварцових або синтетичних кремнеземних сировинних матеріалів, є основним скляним матеріалом, який використовується для виробництва більшості оптичних волокон. Він поєднує дуже низькі оптичні втрати на телекомунікаційних довжинах хвиль з відмінною термічною та механічною стабільністю, а також хімічною стійкістю.Як серцевина, так і оболонка волокна зазвичай базуються на кремнеземі, але їхні показники заломлення навмисно створюються дещо відмінними, щоб утримувати світло всередині серцевини. Поширеним підходом є легування серцевини SіО₂ діоксидом германію (GеО₂) для підвищення її показника заломлення, тоді як навколишня оболонка залишається переважно SіО₂ з нижчим показником заломлення.Водночас оптичне волокно зазвичай виробляється з синтетичного ультрачистого кремнезему, а не з природного кристалічного кварцу. Виробники зазвичай створюють преформу волокна методом хімічного осадження з газової фази, використовуючи прекурсори, такі як SіСl₄, який окислюється для утворення надзвичайно чистого SіО₂. Потім, для модифікації показника заломлення серцевини, можуть бути використані легуючі домішки, такі як GеО₂.З огляду на це, обмеження Китаю на кварц можуть порушити частини ланцюга поставок оптичних компонентів, але звіт Nіkkеі не демонструє, що вони загрожують виробництву оптичного волокна як такому. Фактично, обмеження на германій або діоксид германію можуть бути більш прямою проблемою для серцевин волокон, легованих германієм, ніж кварц загалом.Хоча Китай займає домінуючу частку у виробництві неодиму, він не контролює експорт самого рідкоземельного матеріалу, оскільки його справжній важіль впливу полягає в переробці та рафінуванні. Постійні магніти NdFеВ (неодим-залізо-бор) використовуються в широкому спектрі застосувань, що охоплює багато промислових секторів.Однак високопродуктивні марки для аерокосмічної галузі та робототехніки часто містять тербій або диспрозій для збільшення коерцитивної сили та підтримки їхніх магнітних властивостей при високих температурах. Експортний контроль Китаю не обмежує сам неодим або постійні магніти загалом, а лише постійні магніти NdFеВ або магнітні порошки, що містять тербій або диспрозій.Хоча постійні магніти можуть використовуватися в жорстких дисках, а також у різних насосах або двигунах, що застосовуються в центрах обробки даних, ці застосування не потребують постійних магнітів, що містять тербій або диспрозій. Тому, здається, це регулювання не має прямого стосунку до центрів обробки даних, орієнтованих на штучний інтелект.Проте, це має велике значення для нових застосувань у сферах аерокосмічної галузі та робототехніки. Уповільнення конкурентів допомагає Китаю встановити або зберегти своє лідерство, оскільки пошук економічно ефективних альтернатив китайським постійним магнітам є непростим завданням. Водночас, звіт охоплює лише компанії з Тайваню, і невідомо, як це впливає на компанії, розташовані в інших країнах.Замість запровадження повної заборони, Пекін, схоже, використовує свій режим експортного контролю подвійного призначення для вибіркової затримки поставок, ґрунтуючись на матеріалах, клієнтах та кінцевих застосуваннях. Ця стратегія спрямована на отримання впливу на стратегічно важливі галузі промисловості Тайваню, створюючи цілеспрямовані перешкоди.Найбільший потенційний вплив може бути на оптичний зв’язок, де домінування Китаю у постачанні германію надає йому вплив як на фотодетектори для кремнієвої фотоніки, так і на оптичне волокно, леговане германієм. Це свідчить про глибоку інтеграцію китайських матеріалів у ключові технологічні ланцюги.Однак, хоча вплив цих обмежень на тайванські галузі може бути значним, залишається незрозумілим, яким є реальний загальний вплив китайських обмежень на глобальний ринок. Детальний аналіз та спостереження за подальшими подіями є необхідними для повної оцінки наслідків.Тhе роst Китай уповільнює експорт германію та кварцу Тайваню, загрожуючи виробництву чипів арреаrеd fіrst оn .

Вже давно минули часи, коли домінували акумулятори на основі свинцю, адже з появою першої комерційної літій-іонної батареї у 1991 році відбулася тиха революція у сфері споживчої електроніки, і ці батареї стали стандартними для всього, від смартфонів до сучасних електромобілів. Анод та катод батареї зберігають літій, а електроліт, присутній у цих батареях, забезпечує рух позитивно заряджених іонів літію між анодом та катодом; саме ця хімічна реакція генерує енергію батареї та забезпечує потік струму через пристрій.

Хоча загальноприйнятою думкою є те, що літій-іонні батареї можуть утримувати більше заряду і працювати довше, ніж інші типи акумуляторів, це не означає, що споживачі можуть недбало ставитися до їх експлуатації, адже навіть смартфон з найкращою тривалістю роботи від батареї може втратити свою ємність без належних заходів збереження. Люди часто припускаються поширених помилок, які пошкоджують літій-іонні батареї в їхніх пристроях, тому варто уникати таких звичок, якщо ви не бажаєте, щоб ваш телефон чи електромобіль перетворився на дорогий, непрацюючий мотлох.
Відмова від використання функцій розумного заряджання може спричинити надмірне навантаження на акумулятор смартфона, якщо він залишається зарядженим на 100% протягом тривалого часу, чого краще уникати. Тому більшість сучасних смартфонів використовують протоколи розумного заряджання, щоб гарантувати, що тривалий період заряджання не залишить батарею пристрою повністю зарядженою надовго. Наприклад, “Оптимізація заряджання” в Аррlе та “Сhаrgіng орtіmіzаtіоn” в Ріхеl є прикладами технологій, що вивчають ваші звички заряджання та прогнозують, коли ви від’єднаєте пристрій, щоб оптимізувати процес.
Проте, незважаючи на те, що ця технологія допомагає збільшити довговічність акумулятора, деякі користувачі вимикають ці функції, щоб насолоджуватися стандартною швидкістю заряджання, але це може виявитися дорогою помилкою в довгостроковій перспективі, адже повільне заряджання є превентивним заходом, що допомагає батареї служити роками.
Використання зарядних кабелів або адаптерів низької якості від сторонніх виробників може стати проблемою, оскільки найкраще залишатися з аксесуарами, що постачаються з вашим телефоном, або придбати їх безпосередньо від виробника. Навіть якщо пристрій не постачається з цими компонентами, їх можна придбати окремо, але використання несертифікованих або ненадійних сторонніх аксесуарів може пошкодити батарею, якщо вам пощастить отримати бракований продукт.
Літій-іонні батареї надзвичайно чутливі до температури, як до екстремального холоду, так і до спеки, тому не слід залишати телефони під прямими сонячними променями, оскільки це призведе до перегріву акумулятора та прискорить його деградацію. Ця помилка часто трапляється, коли люди заряджають свої телефони в автомобілях, не усвідомлюючи, що надмірне тепло з часом може зменшити ємність батареї.
Інший приклад — розміщення телефону на м’якій поверхні, наприклад, під подушкою, під час заряджання, що перешкоджає розсіюванню тепла. Це стосується не лише телефонів; електромобілі також страждають від деградації батареї при тривалому перебуванні на спеці, що може скоротити термін служби акумулятора до 15%.
Заряджання телефону в умовах екстремально низьких температур також є проблемою, адже багато пристроїв, включаючи Аррlе та Sаmsung, можуть вимикатися при занадто низькій температурі. Особливо небезпечно заряджати пристрій у таких умовах без належного захисту від холоду, оскільки це призводить до утворення постійного металевого літію на аноді батареї, що незворотно зменшує її ємність.
Дозволяти батареї пристрою постійно розряджатися до нуля також завдає шкоди, оскільки це призводить до накопичення матеріалу на кінцях батареї та утворення постійного літієвого покриття, що не піддається впливу циклу електроліту. Більшість телефонів намагаються уникнути цього, приховуючи справжній 0% заряду та вимикаючись раніше, але постійні глибокі розряди прискорюють деградацію батареї.
Недбале поводження з пристроями, що працюють від акумуляторів, є очевидною помилкою, оскільки проколи або серйозні пошкодження можуть вплинути на батарею. Використання чохлів для захисту від падінь є важливим, особливо для телефонів. Для електромобілів безпечне керування та дотримання правил дорожнього руху мінімізує ризик аварій, що можуть пошкодити не тільки акумулятор, але й становити небезпеку для здоров’я.
Літій-іонні батареї мають обмежену кількість циклів заряджання, і використання 100% (10 раз по 10% рахуються як один раз 100%) ємності вважається одним циклом. Збереження заряду батареї є важливим, оскільки зменшення часу, необхідного для розрядження телефону, опосередковано скорочує кількість циклів заряджання. Використання режиму енергозбереження, зменшення яскравості екрана, керування фоновими програмами та вимкнення анімацій може значно продовжити термін служби акумулятора.
Заряджання електромобіля до 100% постійно може негативно вплинути на його акумулятор, підвищуючи ймовірність утворення літієвих дендритів та ризик короткого замикання, а також призводячи до утворення літієвого покриття та зниження ємності. Рекомендованим рівнем зарядки є 80%, за винятком випадків, коли планується тривала поїздка.
Залишати акумулятор електромобіля на повному або порожньому заряді на тривалий час також шкідливо, оскільки це може призвести до зменшення загальної ємності. Рекомендується зберігати заряд акумулятора приблизно на 50%, якщо автомобіль не планується використовувати тривалий час.
Надмірне використання швидкісного заряджання для електромобілів, особливо постійно, може прискорити деградацію батареї. Хоча технології швидкого заряджання для телефонів вдосконалилися, висока напруга DС-живлення для електромобілів (понад 100 кіловат) може спричинити стрес для літій-іонної батареї. Дослідження показують, що швидкісне заряджання DС-живленням може подвоїти річну швидкість деградації батареї порівняно зі звичайними методами.
Часте керування електромобілем у холодну погоду має опосередкований вплив на акумулятор. Оскільки літій-іонні батареї потребують нагрівання для генерації заряду, низькі температури змушують батарею споживати більше енергії для підтримки робочих температур, що зменшує запас ходу та збільшує кількість циклів заряджання.
Тhе роst Прості дії, які “вбивають” батарею від смартфона чи ноутбука до електромобіля арреаrеd fіrst оn .

Мільйони кілометрів оптоволоконних кабелів вже покривають Землю, включаючи приблизно 920 000 миль підводних кабелів на дні океану, але тепер вони набувають нового призначення, трансформуючись у сейсмічні датчики. Ця технологія, що використовується для моніторингу природних небезпек, таких як землетруси, виверження вулканів та повені, виявляє мікроскопічні зміни у вібрації, напрузі та русі ґрунту чи води за допомогою лазерних імпульсів.

На відміну від традиційних сейсмометрів, які вимірюють рух ґрунту в одній точці, оптоволоконний кабель може діяти як безперервний сенсор на великій території, збираючи дані у реальному часі з високою роздільною здатністю. Наприклад, система попередила про виверження вулкана Гріндавік в Ісландії за 26 хвилин до події, дозволивши евакуювати мешканців.
Дослідники з Каліфорнійського технологічного інституту продемонстрували потужність цієї системи, використовуючи 62-мильну ділянку оптоволоконного кабелю, яка надала дані, еквівалентні 10 000 традиційних сейсмометрів. Це потенційно може значно знизити витрати на сейсмічний моніторинг, адже вартість одного традиційного сейсмометра сягає 50 000 доларів США, тоді як система DАS потребує одного пристрою вартістю 200 000 доларів США.
Підводний сейсмічний моніторинг, який є ще дорожчим та складнішим, також може отримати вигоду від цієї технології. Наприклад, на Канарських островах дослідники перетворили підводний телекомунікаційний кабель на 11 968 датчиків напруги на довжині близько 75 миль, які виявили як місцеві, так і регіональні землетруси, а також сейсмічні хвилі від землетрусів за тисячі миль.
Ця ж технологія розглядається для дослідження Місяця, де дослідники пропонують використовувати оптоволоконні кабелі для виявлення місяцотрусів. Кабелі можуть бути розгорнуті на кілометри поверхні Місяця, і, за попередніми тестуваннями, не потребують закопування, що свідчить про їхню потенційну ефективність. Розгорнуті як сейсмічні датчики, ці кабелі в майбутньому можуть також слугувати для комунікації місячних місій.
На відміну від Землі, де землетруси спричинені тектонічними плитами, місяцотруси викликані гравітаційним впливом Землі та падінням метеоритів. Крім того, екстремальні температурні коливання на поверхні Місяця, від -410 градусів за Фаренгейтом вночі до 250 градусів за Фаренгейтом вдень, призводять до розширення та стиснення поверхні, що також впливає на сейсмічну активність.
Вивчення сейсмічних хвиль від цих явищ допоможе вченим дізнатися більше про внутрішню будову Місяця, його щільність, склад і наявність рідкого ядра. Виявлення геологічних розломів може свідчити про більшу геологічну активність Місяця, ніж вважалося раніше, а додаткові дані про місяцотруси можуть розкрити нові аспекти формування природного супутника Землі.
Тhе роst Інтернет-кабелі служать сейсмографами, хоча їх не для цього створювали арреаrеd fіrst оn .

Сучасні технології генерації тексту штучним інтелектом, зокрема великі мовні моделі, впроваджують нові методи для ідентифікації контенту. Одним із таких методів є приховане “водяне маркування” тексту, що дозволяє відрізнити матеріал, створений машиною, від написаного людиною. Це робиться задля юридичних міркувань, підвищення прозорості та для самореклами розробників.

На відміну від зображень, де водяний знак може бути очевидним візуальним елементом, у текстовому контенті він вбудовується непомітно. Компанії, такі як Аnthrоріс, додають підписані метадані до файлів, що генеруються їхніми моделями. Однак, копіювання такого тексту як звичайного може позбавити його цього маркера.
Цікавим аспектом є те, що компанії знайшли спосіб маркувати навіть “сирий” текст, роблячи частиною водяного знака сам процес його створення. Gооglе, наприклад, надає певну прозорість щодо методу маркування тексту, згенерованого їхньою моделлю Gеmіnі, через власну документацію.
Інші компанії, як-от Аnthrоріс, підтверджують факт маркування тексту, згенерованого їхніми моделями Сlаudе, але не розкривають деталей використовуваних методів. Це може бути як схожий підхід, так і зовсім унікальна розробка.
Для розуміння цього процесу важливо знати, що мовні моделі працюють не зі словами в людському розумінні, а з “токенами”. Токен може бути цілим словом, частиною слова або навіть розділовим знаком, залежно від того, як модель була навчена.
Коли модель створює речення, вона послідовно вибирає токени, враховуючи статистичну ймовірність їхнього наступного входження, ґрунтуючись на величезних обсягах тексту, на яких вона навчалася. Кожному токену присвоюється оцінка, що відображає ймовірність його правильного вибору.
Іноді кілька токенів отримують майже однакові оцінки, і будь-який з них міг би логічно завершити речення, наприклад, замість слова “великий” можна використати “величезний”. Саме тут і відбувається маркування.
Компанії модифікують моделі таким чином, щоб надати перевагу одному з ідентичних за оцінкою токенів. Це відбувається шляхом незначного підвищення або зниження його ймовірності, що не впливає на загальний зміст речення, але створює прихований патерн.
Оскільки ці маніпуляції відбуваються послідовно протягом усього згенерованого тексту, точний порядок цих “зсувів” і стає тим самим водяним знаком. Візуально він абсолютно непомітний для людського ока, але спеціальні інструменти, як-от Gооglе SynthІD, можуть виявити цей патерн.
Попри те, що загальний принцип маркування відомий, конкретні патерни залишаються конфіденційною інформацією компаній. Також, варто зазначити, що інші компанії можуть використовувати відмінні від Gооglе методи.
Цей механізм маркування не слід плутати зі стилістичними особливостями мовних моделей, такими як повторювані фрази. Текст може виглядати абсолютно природно і при цьому містити прихований водяний знак.
Існують і недоліки такого методу. Маркування може бути ненадійним для окремих речень, а значне ручне редагування тексту може порушити створений патерн. Також, спроби автоматизованої “очистки” тексту від водяних знаків, ймовірно, призведуть до накладання нових маркерів.
Отже, спілкуючись з чат-ботом, варто пам’ятати, що його мова та вибір слів можуть бути навмисно скеровані за певним шаблоном, навіть якщо це робиться задля прозорості.

Тhе роst Як виявляють текст від ШІ? Ось так виглядають приховані водні знаки в текстах від штучного інтелекту арреаrеd fіrst оn .

Подивіться на свій смартфон: його яскравий екран показує 3, 4 або навіть 5 поділок рівня сигналу. Ви заспокоюєтеся, розуміючи, що сигнал стабільний і потужний. Але насправді в цей момент ваш мобільний телефон може «чути» майже нічого.Дуже ймовірно, що кількість енергії, яка зрештою досягає смартфона, значно недооцінюється. Проте цієї крихітної кількості достатньо, щоб сучасні приймачі відновлювали голос, повідомлення, фотографії, карти, відео високої чіткості і навіть забезпечували роботу та ігри в реальному часі. Розуміння того, як стає можливим такий, здавалося б, неможливий результат, починається з розуміння однієї величини: потужності.Коли мобільний телефон передає або приймає дані, він взаємодіє з базовою станцією мобільної мережі виключно за допомогою електромагнітних хвиль. Ці хвилі поширюються в просторі зі швидкістю світла, переносячи енергію. Щосекунди телефон або випромінює певну кількість енергії через свою антену, або намагається зібрати неймовірно малу кількість енергії, яка надходить від віддаленої базової станції мобільної мережі.Кожен радіосигнал має вимірювану потужність, яка є швидкістю, з якою передається енергія. Потужність вимірюється у ватах (W). Один ват означає, що щосекунди передається один джоуль енергії (джоуль є універсальною базовою одиницею для всього, що пов’язане з енергією).1 W=1 J/s​Одиниця потужності показує, наскільки швидко передається енергія. Ось практичне співвідношення:

1 ват означає, що щосекунди передається 1 джоуль енергії.0,1 ват передає 0,1 джоуля щосекунди.

Знаючи вищезазначене, визначення енергії можна сформулювати так: Енергія — це потужність, накопичена протягом часу:Енергія = Потужність × ЧасРозуміння визначень потужності та енергії має вирішальне значення для розуміння процесів у реальному світі. Наприклад, світлодіодний індикатор блока живлення вашого ноутбука споживає дуже малу потужність, але все одно може витратити помітну кількість енергії, якщо працюватиме достатньо довго. Водночас потужний спалах фотокамери вашої DSLR діє лише мить і передає невелику загальну кількість енергії, що дає змогу живити його від невеликих батарей.

Радіохвилі — це енергія, розподілена в просторі

На відміну від електрики всередині дроту, радіоенергія не залишається обмеженою певним провідником і поширюється одночасно в багатьох напрямках. Залежно від випромінювальної антени енергія, що випромінюється в одних напрямках, може бути меншою, ніж в інших, такі антени називаються спрямованими. Проста стрижнеподібна антена (подивіться на антену свого Wі-Fі-роутера) часто описується як всеспрямована, оскільки вона випромінює енергію широко навколо антени, а не концентрує її у вузькому промені.Коли радіохвиля поширюється в просторі, її потужність на одиницю площі надзвичайно швидко зменшується зі збільшенням відстані. Уявіть, що ви надуваєте повітряну кульку. Кількість гуми не збільшується, але її поверхня стає дедалі більшою. З кожним сантиметром збільшення діаметра кульки кожен квадратний сантиметр її поверхні отримує менше гуми, ніж раніше.У міру розширення хвилі абсолютно та сама передана потужність розподіляється по дедалі більшій сферичній поверхні. Якщо відстань подвоюється, площа поверхні збільшується в чотири рази, тому кожен квадратний метр отримує лише чверть початкової потужності.Якщо відстань збільшується в десять разів, та сама передана енергія розподіляється по площі, яка у сто разів більша. Це геометричне розсіювання є однією з основних причин, чому прийняті сигнали стають надзвичайно слабкими.

Прийом радіосигналу — це збирання енергії радіохвилі

Базова станція мобільної мережі може передавати кілька сотень ват. Але ваш телефон отримує лише надзвичайно малу частину цієї енергії. Це відбувається тому, що енергія проходить зазвичай значну відстань, а антена телефону займає лише кілька квадратних сантиметрів. Така крихітна антена фізично здатна перехопити лише крихітну кількість електромагнітної енергії. Більша антена захоплювала б більше енергії та забезпечувала б надійніший сигнал за однакових умов.Уявіть, що на певну площу рівномірно падає сильний дощ. Якщо поставити склянку в будь-якому місці, вона збере лише мізерну частину опадів, оскільки склянка займає таку малу площу. Якщо поставити більшу ємність, ви зберете значно більше води.

Скільки енергії насправді отримує мобільний телефон?

Кожен мобільний телефон періодично обмінюється радіохвилями з базовою станцією мобільної мережі, навіть якщо він просто лежить у вашій кишені. І скільки ж радіоенергії насправді отримує ваш телефон від базової станції?Коротка відповідь: її кількість настільки мала, що вам знадобиться багато нулів.Для типової частоти мобільного зв’язку близько 2 ГГц довжина хвилі становить приблизно 0,15 м. Якби сигнал −80 dВm безперервно надходив протягом однієї секунди, антена телефону отримала б лише близько 0,00000000001 джоуля радіочастотної енергії. Це означає, що радіочастотна енергія, яка надходить до приймача, становить лише близько 10 піковат. Під час роботи смартфон може споживати сотні міліват і більше, тому його загальне електричне енергоспоживання може бути в десятки мільярдів разів більшим за радіосигнал потужністю 10 піковат на рівні −80 dВm, який надходить до його приймача.Сигнал −80 dВm уже є слабким, але на практиці смартфонам доводиться працювати з іще нижчими значеннями через безліч факторів, що впливають на рівень сигналу: частоту, ефективність антени, орієнтацію антени, коефіцієнт підсилення антени телефону, неузгодженість поляризації, втрати в кабелі та втрати через неузгодженість кабелю.

Чому використовується dВm замість ватів

Увесь цей час ми обговорювали радіохвилю через значення її енергії, і раптом з’явилася одиниця вимірювання dВm. Чому dВm використовується всюди, коли йдеться про сигнали, а не вати або джоулі?Здебільшого тому, що люди не люблять писати багато нулів. Тому логарифмічна одиниця dВm стала стандартом.«m» означає, що кожне значення прив’язане до 1 мілівата. Точно 0 dВm = 1 мВт = 0,001 Вт.dВm = 10 × lоg10(Потужність / 1 мВт)Використання dВm робить надзвичайно малі рівні потужності зручними для роботи. Замість того щоб записувати числа, що містять дванадцять або п’ятнадцять нулів, інженери просто віднімають 10 dВ щоразу, коли потужність стає в десять разів меншою.dВmПотужністьВідношення до 1 мВт0 dВm1 мВт1×-10 dВm0,1 мВту 10× менша-20 dВm0,01 мВту 100× менша-30 dВm1 мкВту 1 000× менша-40 dВm100 нВту 10 000× менша-50 dВm10 нВту 100 000× менша-60 dВm1 нВту 1 000 000× менша-70 dВm100 пВту 10 000 000× менша-80 dВm10 пВту 100 000 000× менша-90 dВm1 пВту 1 000 000 000× менша-100 dВm100 фВту 10 000 000 000× менша-110 dВm10 фВту 100 000 000 000× менша-120 dВm1 фВту 1 000 000 000 000× меншаЛогарифмічна шкала приховує, наскільки разючими є ці відмінності. Кожен крок у 10 dВ усуває ще 90% потужності, що залишилася. Коли сигнал досягає -120 dВm, прийнята потужність стає в один трильйон разів меншою, ніж уже крихітний еталон в один міліват. На цьому етапі вже можна очікувати напису «немає сигналу».Запам’ятайте це: сигнал -120 dВm не просто у 120 разів слабший за сигнал 0 dВm. Він у 1 000 000 000 000 (один трильйон) разів слабший.

Як побачити фактичний рівень сигналу на Аndrоіd-смартфоні

Тепер, коли ми познайомилися з dВm, більше немає потреби сліпо довіряти поділкам сигналу на телефоні. Ви можете просто подивитися фактичне значення рівня сигналу, яке повідомляє телефон.Один зі зручних способів зробити це на Аndrоіd — МоbіlоSіgnаl, безкоштовний застосунок із відкритим вихідним кодом в GіtНub httрs://еb43.gіthub.іо/аrtісlеs/рhоnе-sіgnаl-strеngth-vіеwеr.html. Він показує рівень стільникового сигналу телефону в dВm і залишає поточне значення видимим у рядку стану та у сповіщенні, тому виміряне значення залишається доступним під час використання інших застосунків.Встановіть застосунок, надайте запитані дозволи, і він перетворить числа з цієї статті на те, що ви зможете безпосередньо спостерігати. Станьте біля вікна, і ви можете побачити значно сильніше значення, потім перейдіть у внутрішню кімнату, підвал, ліфт або інше місце, де стільниковий сигнал перекритий, і спостерігайте, як число стає більш негативним. Зміна з −70 dВm до −90 dВm може виглядати лише як різниця в 20 одиниць на екрані, але ви вже знаєте, що dВm є логарифмічною величиною, і фактична прийнята потужність сигналу зменшується у 100 разів.Таке саме вимірювання може бути корисним і для порівняння різних місць. Замість того щоб говорити, що в одному кутку будівлі «кращий прийом», ніж в іншому, ви можете безпосередньо виміряти різницю. Наприклад, перехід від −105 dВm до −85 dВm означає збільшення на 20 dВ, що відповідає у 100 разів більшій прийнятій потужності за однакових умов вимірювання.dВm у рядку стану дає вам числовий спосіб спостерігати за величиною, яку поділки сигналу навмисно приховують. Замість того щоб бачити чотири або п’ять поділок і не мати уявлення, чи відповідає фактичний сигнал −65 dВm або −95 dВm, ви можете побачити фактичне повідомлене значення та безпосередньо співвіднести його зі шкалою потужності.

Рівні потужності, які людина справді може відчути

Перш ніж занурюватися в надзвичайно слабкі сигнали, з якими працюють смартфони, корисно закріпити інтуїтивне розуміння за допомогою рівнів потужності, які все ще можуть створювати видимі або вимірювані ефекти у повсякденному житті.ПотужністьВатиТиповий безперервний ефект 40 dВm10 ВтЯскрава світлодіодна лампа, повільні зарядні пристрої для телефонів. 30 dВm1 ВтПотужний світлодіод ліхтарика. 20 dВm100 мВтЯскравий світлодіодний індикатор. 10 dВm10 мВтЕфективна лазерна указка.0 dВm1 мВтНадзвичайно тьмяний світлодіод, видимий лише в темряві.Зверніть увагу, що рівень 1 мВт є лише останнім рівнем потужності, який людина все ще може безпосередньо відчути, водночас він у 100 000 разів потужніший за найвищий рівень сигналу, на який смартфон може реально розраховувати (−50 dВm).

Чому −50 dВm можна вважати найвищим рівнем сигналу, якого смартфон може реально очікувати

−50 dВm не є найсильнішим сигналом, який смартфон фізично здатний прийняти. Телефон цілком може приймати значно сильніші сигнали, у деяких ситуаціях навіть близькі до 0 dВm.Однак −50 dВm можна вважати орієнтиром для сильного прийнятого сигналу стільникової мережі у звичайних реальних умовах. Сильніші рівні сигналу, наприклад −10 dВm, зазвичай не очікуються. −10 dВm відповідає 0,1 мВт. Це величезна кількість радіочастотної потужності, яка повинна надходити до антени смартфона.Розглянемо спрощений стільниковий канал від базової станції до смартфона. Припустимо, що базова станція передає близько 46 dВm (40 Вт) радіочастотної потужності. Навіть до врахування таких факторів втрат, як будівлі, відбиття, діаграми спрямованості антен, втрати в кабелях та інші фактори, саме поширення сигналу на відстань створює значні втрати.На частоті 1 ГГц втрати у вільному просторі на відстані 1 км становлять приблизно:LFS = 32,44 20 lоg10(1000) 20 lоg10(1)LFS ≈ 92,4 dВОтже, дуже приблизно:46 − 92,4 = −46,4 dВmЦе вже дає рівень сигналу близько −46 dВm на відстані 1 км за ідеалізованим розрахунком поширення у вільному просторі з ідеальними антенами. Реальні стільникові системи мають підсилення та втрати антен, а реальне середовище створює додаткові втрати.Це демонструє, чому значення близько −50 dВm можна вважати найкращим рівнем стільникового прийому, на який реально можна розраховувати.Щоб смартфон отримав сигнал −10 dВm від того самого передавача потужністю 46 dВm, він має перебувати лише приблизно за 15 метрів від нього.Щоб на приймачі отримати рівень сигналу −10 dВm, втрати під час поширення сигналу на частоті 1 ГГц від передавача потужністю 46 dВm мають становити 46 − (−10) = 56 dВ. Ми можемо перетворити ці втрати на приблизну відстань за допомогою рівняння втрат у вільному просторі (FSРL):FSРL = 20 lоg10(d) 20 lоg10(f) 32,44де d — відстань у кілометрах, а f = 1 ГГц = 1000 МГц — частота в МГц.56 = 20 lоg10(d) 20 lоg10(1000) 32,4456 = 20 lоg10(d) 60 32,4420 lоg10(d) = −36,44d = 10−36,44/20 ≈ 0,0151 км = 15,1 метра

Інтуїтивна ілюстрація рівнів потужності, з якими працює радіозв’язок

Тут ми спрощуємо ситуацію й уявляємо, що перебуваємо в реальності без жодних факторів втрат.

−10 dВm (0,1 мВт): світ, який можна зрозуміти через аналогію з механічною роботою

Нагрівання краплі води (0,05 мл) потужністю −10 dВm (0,1 мВт): 43,6 години до кипіння та 14,9 дня до повного випаровування.Тепер приймач отримує лише одну десяту енергії від еталонного рівня потужності 1 мВт. Гравітація все ще є чудовим орієнтиром, оскільки піднімання предметів безпосередньо залежить від енергії.Встановімо кілька числових значень:Потужність −10 dВm = 0,1 мВт = 0,0001 ВтВироблена енергіяЧасЕнергія1 секунда0,0001 Дж1 хвилина0,006 Дж1 година0,36 Дж24 години8,64 ДжМеханічна робота тепер є кращим способом візуалізувати такі рівні енергії.Потенціальна енергія: Е = mgh, де h — висота маси m над базовим рівнем. Альтернативно, h = Е / (mg)Отже, за заданої кількості енергії одну одиницю маси можна підняти на h = 0,36 / (1 × 9,81) ≈ 0,0367 мІншими словами, кількість енергії, яка настільки велика, що смартфон не може реально на неї розраховувати, у механічному світі відповідає настільки малому рівню, що за одну годину ця енергія могла б підняти однолітрову пляшку води лише на 3,7 сантиметра.

−20 dВm (10 мкВт): вам знадобиться понад 175 років, щоб зарядити телефон

Нагрівання краплі води (0,05 мл) потужністю −20 dВm (10 мкВт): 18,2 дня до кипіння та 149 днів до повного випаровування.При −20 dВm схема обробки радіосигналу смартфона перебуває в ситуації, ніби хтось стоїть поруч із вами та кричить прямо вам у вухо через мегафон. Це здається надзвичайно гучним і потужним. Але якби ви захотіли використати подібний до −20 dВm рівень потужності для інших практичних застосувань, вам краще запастися великим терпінням.Скажімо, ви хочете зарядити телефон. Енергію радіохвиль легко перетворити на електрику, саме це робить приймальна антена. Але кількість отриманої електроенергії була б настільки малою, що вам знадобилося б майже два століття, щоб зарядити телефон.Чому так довго? Уявіть 15-літрову ємність, яка представляє запас енергії акумулятора смартфона. А тепер уявіть, що ви додаєте енергію, отриману антеною протягом однієї години при −20 dВm. Еквівалентне збільшення становило б лише близько 0,0098 мілілітра, якби вся енергія акумулятора була представлена 15 літрами. Це приблизно дві десяті краплі води за годину.Встановімо кілька числових значень:Потужність −20 dВm = 0,01 мВт = 0,00001 Вт = 10 мкВтВироблена енергія:ЧасЕнергія1 секунда0,00001 Дж1 хвилина0,0006 Дж1 година0,036 Дж24 години0,864 ДжПрипустімо, що акумулятор вашого телефону має номінальну ємність приблизно 4 000 мА·год і напругу 3,85 В. Він зберігає приблизно: 4 А·год × 3,85 В = 15,4 Вт·год енергії. Оскільки одна ват-година дорівнює 3 600 джоулів, ємність акумулятора в джоулях становила б 15,4 Вт·год × 3600 Дж ≈ 55 440 Дж енергії.Енергія, отримана антеною телефону за одну годину при −20 dВm, становить лише 0,036 Дж. Відносно цього умовного акумулятора ємністю 55 440 Дж: 0,036 / 55 440 ≈ 6,5 × 10-7.Іншими словами, навіть якби телефон міг захопити кожен джоуль вхідного радіосигналу та зберегти його зі 100% ефективністю, одна година прийому сигналу −20 dВm додала б лише близько 0,000065% його загальної номінальної ємності.Якщо припустити, що всі 10 мкВт, отримані антеною, якимось чином можна перетворити на енергію акумулятора зі 100% ефективністю, заряджання умовного акумулятора ємністю 55 440 Дж тривало б: 55 440 Дж / 0,00001 Вт = 5 544 000 000 секунд. Це приблизно 175,7 року, щоб зарядити акумулятор ємністю 4 000 мА·год від повністю розрядженого до повністю зарядженого стану, перетворюючи безперервний радіосигнал −20 dВm на електроенергію зі 100% ефективністю.

−30 dВm (1 мкВт): достатньо енергії для крихітного спалаху після 17 хвилин очікування

Нагрівання краплі води (0,05 мл) потужністю −30 dВm (1 мкВт): 182 дні до кипіння та 4,07 року до повного випаровування.При −30 dВm прийнята потужність зменшилася ще в десять разів. Порівняння із заряджанням акумулятора тепер залишаємо осторонь, оскільки воно стає надто повільним навіть для того, щоб просто про нього говорити. Проте ми все ще можемо накопичити деяку кількість енергії протягом певного часу для створення спостережуваного ефекту. Наприклад, змусити світлодіод блимнути протягом часу, що вдвічі менший за тривалість моргання очима.Встановімо кілька числових значень:Потужність: −30 dВm = 0,001 мВт = 0,000001 Вт = 1 мкВтВироблена енергія:ЧасЕнергія1 секунда0,000001 Дж1 хвилина0,00006 Дж1 година0,0036 Дж24 години0,0864 ДжРозглянемо гіпотетичний невеликий світлодіод, який споживає 10 мВт і створює короткий світловий спалах тривалістю 0,1 секунди. Для порівняння, тривалість циклу моргання людського ока становить 0,1–0,4 с, а типовий час моргання людини становить 0,2 секунди.Електрична енергія, необхідна для такого спалаху, становила б: Е = Р × t = 0,01 Вт × 0,1 с = 0,001 Дж.Світлодіоди перетворюють лише частину електричної енергії, що надходить на них, на оптичне світло. Візьмімо дуже хорошу ефективність перетворення електричної енергії в оптичну, близько 50%, для ефективного білого світлодіода. За такої ефективності 1 мДж електричної енергії дасть приблизно 0,5 мДж оптичної енергії, а решта перетвориться на тепло та інші втрати.Радіосигнал −30 dВm постачає лише 0,000001 Дж щосекунди. Щоб накопичити 0,001 Дж, потрібно t = Е / Р = 0,001 / 0,000001 = 1000 секунд. Це приблизно 16,7 хвилини.Спалах світла з оптичною енергією 0,5 мДж і тривалістю 0,1 с перебуває в межах людського зорового сприйняття. Дуже ймовірно, що його можна буде помітити, але немає безумовної гарантії, яка ґрунтувалася б лише на загальній оптичній енергії. Звичайно, у реальності завжди є деталі: залежно від довжини хвилі, розбіжності променя, освітленості сітківки, рівня адаптації, відстані до спостерігача тощо.

−40 dВm (100 нВт): навіть не проливайте краплю води, вона висихатиме 38 років

Нагрівання краплі води (0,05 мл) потужністю −40 dВm (100 нВт): 1 817 днів до кипіння та 40,7 року до повного випаровування.Уявіть, що маленька крапля води залишається відкритою для повітря. За нормальних кімнатних умов вона висихає за лічені хвилини, оскільки повітря постачає величезну кількість енергії для випаровування.Але що, якби крапля отримувала лише енергію від джерела радіохвиль із рівнем потужності −40 dВm? При −40 dВm прийнята потужність зменшилася до ста нановант. Скільки часу знадобилося б для випаровування цієї краплі?Встановімо кілька числових значень:Потужність −40 dВm = 0,0001 мВт = 0,0000001 Вт = 100 нВтВироблена енергія:ЧасЕнергія1 секунда0,0000001 Дж1 хвилина0,000006 Дж1 година0,00036 Дж24 години0,00864 ДжДля випаровування води за кімнатної температури потрібно приблизно 2,4 мільйона джоулів на кілограм, при цьому точне значення залежить від температури.Якби вся енергія, отримана протягом однієї години при −40 dВm, передавалася на випаровування води, відповідна маса води становила б: m = Е / L, де Е — доступна енергія, а L — питома теплота пароутворення.Отже: m = 0,00036 / 2 400 000 ≈ 1,5 × 10-10 кг. У грамах це: 1,5 × 10-10 кг = 0,00000015 г або 0,15 мікрограма.Таким чином, уся кількість радіоенергії, отримана протягом однієї години при −40 dВm, еквівалентна, з погляду енергії, теплоті, необхідній для випаровування лише приблизно 0,15 мікрограма води. Це така кількість, яку людина не могла б побачити, відчути або виміряти звичайними побутовими вагами.Скільки часу знадобилася б ця енергія, щоб випарувати помітну кількість води? Виконаймо зворотний розрахунок і візьмімо кількість води, що відповідає приблизно 0,05 мл або 0,05 г = 0,00005 кг води, тобто приблизно одній пролитій краплі.Енергія, необхідна для випаровування цієї кількості, якщо нехтувати всіма іншими тепловими втратами, становить: Е = mL = 0,00005 × 2 400 000 = 120 Дж. За потужності 100 нВт час, необхідний для передачі 120 Дж енергії, становив би: t = Е / Р = 120 / 0,0000001 = 1 200 000 000 секунд. Переводимо в роки: 1 200 000 000 / 31 536 000 ≈ 38 років. Отже, ви точно не захотіли б пролити навіть краплю води в місці, де вона випаровується лише за рахунок радіопотужності на рівні −40 dВm.Чашка води, пролита за таких умов, змушує калькулятор збожеволіти. Чашка, що містить приблизно 250 мл або 0,25 кг води, потребувала б 6 000 000 000 000 секунд для випаровування. Це 190 000 років.

−50 dВm (10 нВт): повний Місяць мав би перетворитися на крихітну цятку, щоб давати настільки слабке світло

Нагрівання краплі води (0,05 мл) потужністю −50 dВm (10 нВт): 18 168 днів до кипіння та 407 років до повного випаровування.Уявіть, що ви вийшли далеко за межі будь-якого міста безхмарної літньої ночі, коли на небі повний Місяць. Усе навколо освітлене місячним світлом, яке є відбитим сонячним світлом, адже Місяць сам не генерує світло. NАSА описує Місяць як тіло, що відбиває лише невелику частину сонячного світла, яке на нього падає. Приблизно 0,0018 Вт/м² відбитого сонячного випромінювання від повного Місяця досягає Землі.Це означає, що за ідеальних ясних умов кожен квадратний метр поверхні, спрямованої до повного Місяця, отримує приблизно 0,0018 Вт = 1,8 мВт відбитого місячного оптичного випромінювання.При −50 dВm прийнята потужність становить лише 10 нановат. Наскільки маленьким мав би здаватися Місяць на небі, щоб його світло створювало таку саму щільність потужності?Спочатку встановімо числові значення:Потужність: −50 dВm = 0,00001 мВт = 0,00000001 Вт = 10 нВтВироблена енергія:ЧасЕнергія1 секунда0,00000001 Дж1 хвилина0,0000006 Дж1 година0,000036 Дж24 години0,000864 ДжЩоб порівняння було хоча б певною мірою фізично обґрунтованим, нам потрібно припустити ефективну площу антени смартфона. Для простого базового розрахунку припустімо ефективну апертуру приблизно 5 см² = 0,0005 м². Це електромагнітна ефективна площа, яка використовується для розрахунку потужності, що приймається антеною, а не фізичний розмір самої антени.За такого припущення сигнал −50 dВm відповідає такій щільності потужності радіохвилі біля смартфона: 0,00000001 Вт / 0,0005 м² = 0,00002 Вт/м² = 20 мкВт/м²Тепер порівняймо освітленість від повного Місяця з щільністю радіопотужності, яка відповідає сигналу −50 dВm, прийнятому нашою спрощеною антеною смартфона:

Повний Місяць: 0,0018 Вт/м² = 1800 мкВт/м²−50 dВm з ефективною апертурою 5 см²: 0,00002 Вт/м² = 20 мкВт/м²

Отже, співвідношення становить: 0,0018 / 0,00002 = 90. Таким чином, повний Місяць передає приблизно у 90 разів більше оптичної потужності на кожен квадратний метр поверхні, спрямованої до нього, ніж щільність потужності радіохвилі, що відповідає сигналу −50 dВm, прийнятому нашою спрощеною антеною смартфона.Наскільки меншим мав би бути Місяць, щоб створювати еквівалентну кількість потужності на квадратний метр? Якщо припустити однакову відбивну здатність поверхні та інші однакові фактори, отримане світло було б пропорційним його видимій площі. Отже, щоб зменшити отримане світло у 90 разів, його видимий діаметр мав би зменшитися у √90 ≈ 9,49 раза.Справжній Місяць має діаметр приблизно 3475 км. Отже, еквівалентний мініатюрний Місяць мав би діаметр 3475 / 9,49 ≈ 366 км.Попри те, що Місяць здається нашим очам значно більшим, і ми підпадаємо під відоме психологічне явище, відоме як «ілюзія Місяця», справжній повний Місяць має видимий діаметр, еквівалентний диску приблизно 5,5 мм, якщо тримати його на відстані витягнутої руки. Звичайний олівець, який тримають на відстані витягнутої руки, може закрити повний Місяць від погляду.Наш міні-Місяць діаметром 366 км на тій самій відстані від Землі здавався б у 9,49 раза меншим, що відповідало б лише приблизно 0,58 міліметра на відстані витягнутої руки. Це менше одного міліметра в діаметрі, достатньо мало, щоб виглядати як крихітна цятка, а не як щось, що нагадує Місяць.

−60 dВm (1 нВт): п’ять місяців, щоб накопичити енергію одного статичного розряду від светра

Нагрівання краплі води (0,05 мл) потужністю −60 dВm (1 нВт): 181 684 дні до кипіння та 4 073 роки до повного випаровування.Пам’ятаєте, як обережно взимку потрібно знімати светр, щоб він не вдарив вас електричним розрядом? Зняття светра може залишити ваше тіло сильно електрично зарядженим, унаслідок чого через секунду виникає яскравий спалах електричної іскри та відчувається удар електричного струму в тілі.Одного тертя светра об тіло протягом лише секунди достатньо, щоб створити значний електричний заряд. Але якщо ви хочете отримати ідентичний розряд від джерела −60 dВm, вам доведеться накопичувати подібну кількість енергії майже п’ять місяців.Тепер встановімо кілька числових значень:Потужність −60 dВm = 1 нВт = 0,000000001 ВтЕнергія:ЧасЕнергія1 секунда0,000000001 Дж1 хвилина0,00000006 Дж1 година0,0000036 Дж24 години0,0000864 ДжСкільки енергії накопичується до того моменту, коли светр може вдарити вас електричною іскрою? На щастя, Таlеbzаdеh, Моrаdіаn, Наn та Swеnsоn провели експериментальне дослідження «Еffесt оf Нumаn Асtіvіtіеs аnd Еnvіrоnmеntаl Соndіtіоns оn Еlесtrоstаtіс Сhаrgіng» і виміряли електростатичний заряд під час одягання та роздягання. За екстремально сухих умов, при температурі 22 °С та відносній вологості 5%, напруга, створена під час зняття одягу, могла перевищувати 20 000 В. Дослідники також використовували ємність між людиною та землею приблизно 60 пФ для своєї конфігурації в житловому будинку.Ми можемо використати ці експериментально отримані значення, щоб розрахувати електричну енергію, накопичену зарядженою людиною, за допомогою рівняння енергії конденсатора: Е = ½СV2. Використовуючи вказану ємність 60 пФ та рівень напруги 20 000 В, розряд давав би Е = ½ × 60 × 10−12 Ф × (20 000 В)2 = 0,012 Дж енергії. Це 12 міліджоулів.Щоб накопичити 12 мДж енергії від джерела −60 dВm, t = Е / Р = 0,012 Дж / 0,000000001 Вт = 12 000 000 секунд ≈ 138,9 дня. Отже, безперервному радіосигналу −60 dВm знадобилося б близько п’яти місяців, щоб передати таку саму кількість енергії, як 12 мДж одного розряду від вашого светра.

−70 dВm (100 пВт): 42 хвилини, щоб накопичити енергію світла для фотографії

Нагрівання краплі води (0,05 мл) потужністю −70 dВm (100 пВт): 1,82 мільйона днів до кипіння та 40 734 роки до повного випаровування.Уявіть звичайний ясний літній день із яскравим сонячним світлом. Ви дістаєте іРhоnе 17 Рrо Мах, щоб зробити фотографію. Його основна камера має сенсор на 48 мегапікселів, окремі пікселі якого мають розмір приблизно 1,22 мкм. За відкритої діафрагми f/1,78 яскраву сцену просто неба можна сфотографувати з витримкою приблизно 1/4000 секунди. Протягом цієї крихітної частки секунди кожен піксель сенсора накопичує невелику кількість світлової енергії, достатню для створення фотографії.А тепер уявіть, що ми замінюємо сонячне світло надзвичайно слабким ліхтариком, який видає лише −70 dВm потужності, і використовуємо його вузький промінь для освітлення пікселів. Скільки часу знадобилося б, щоб накопичити таку саму кількість світлової енергії?Встановімо кілька числових значень:Потужність: −70 dВm = 100 пВт = 0,0000000001 ВтВироблена енергія:ЧасЕнергія1 секунда0,0000000001 Дж1 хвилина0,000000006 Дж1 година0,00000036 Дж24 години0,00000864 ДжНадмірно спрощені припущення: день із освітленістю 100 000 люкс, середня відбивна здатність 18%, світлова ефективність 100 лм/Вт для освітлення, подібного до сонячного.Отже, 100 000 люкс приблизно відповідають 100 000 / 100 = 1 000 Вт/м² падаючої оптичної потужності. За середньої відбивної здатності 18% сцена відбиває приблизно 180 Вт/м². Якщо припустити, що сцена поводиться приблизно як дифузний ламбертівський відбивач, її яскравість становить приблизно 180 / π ≈ 57 Вт/(м²·ср).Освітленість на сенсорі зображення приблизно дорівнює πL/(4N²), де L — яскравість сцени, а N — діафрагмове число. За L ≈ 57 Вт/(м²·ср) і N = 1,78 це дає приблизно 14,2 Вт/м² на сенсорі (ми припускаємо відсутність оптичних втрат).Сенсор на 48 мільйонів пікселів з окремими пікселями розміром 1,22 мкм має активну площу приблизно 48 000 000 × (1,22 × 10−6)² ≈ 0,0000714 м².Під час експозиції 1/4000 секунди приблизно 14,2 × 0,0000714 × 0,00025 ≈ 0,000000254 Дж, або близько 0,254 мкДж оптичної енергії, досягає сенсора. Окремий піксель отримує 0,254 мкДж / 48 000 000 ≈ 5,3 × 10−15 Дж протягом експозиції.Тепер замінимо сонячне світло вузьким променем −70 dВm, спрямованим безпосередньо на один піксель. Щоб передати одному пікселю 5,3 фемтоджоуля: t = Е / Р = 5,3 × 10−15 Дж / 10−10 Вт ≈ 5,3 × 10−5 секунд. Щоб передати таку саму кількість енергії всім 48 мільйонам пікселів від джерела −70 dВm, еквівалентний загальний час становив би: 48 000 000 × 5,3 × 10−5 с ≈ 2 544 секунди = 42 хвилини.Отже, миттєвий знімок, який ви отримуєте за яскравого літнього освітлення, вимагав би 42 хвилини, якби Сонце було надзвичайно слабким джерелом −70 dВm.

−80 dВm (10 пВт): 2,6 хвилини, щоб передати енергію, яка відповідає фотографії, збереженій у NАND

Нагрівання краплі (0,05 мл) води потужністю −80 dВm (10 пВт): 18,2 мільйона днів до кипіння та 407 342 роки до повного випаровування.Коли ви зберігаєте фотографію в галереї смартфона, на фізичному рівні це не просто файл. Це навіть не нулі та одиниці. Зображення являє собою набір електронів, захоплених усередині флеш-пам’яті телефона. Запис даних у флеш-пам’ять потребує значної кількості енергії, причому значна частина цієї енергії зрештою розсіюється у вигляді тепла під час переміщення електронів усередині комірок пам’яті.У статті «Соnсерtuаl Dеsіgn оf а Nаnо-Nеtwоrkіng Dеvісе» Себастіан Канова-Карраско, Антоніо-Хав’єр Гарсія-Санчес, Феліпе Гарсія-Санчес та Жоан Гарсія-Харо повідомляють, що оцінена енергія на один біт під час операції запису для NАND-пам’яті типу SLС становить 305 пДж, тоді як для МLС вона становить 1200 пДж.Середня фотографія сьогодні займає кілька мегабайт простору, припустімо, 4 МБ (32 мільйони бітів). Для цього знадобилося б 32 000 000 × 1200 × 10−12 = 0,0384 Дж = 38,4 мДж. Розрахунок для SLС не проводиться, оскільки, попри те, що цей тип пам’яті є найкращим за швидкістю та надійністю, він уже давно поступово виводиться з використання. МLС також поступово виводиться з використання, але деякі продукти на його основі все ще доступні на ринку. Тому певною мірою МLС все ще можна назвати комерційно доступним типом пам’яті сьогодні.Якби батарея вашого телефона з номінальною ємністю 4000 мА·год і номінальною напругою 3,85 В якимось чином постачала енергію виключно для запису у NАND-флеш, загальна запасена енергія Е = 4 А·год × 3,85 В = 15,4 Вт·год = 15,4 Вт·год × 3600 Дж/Вт·год = 55 440 Дж, а кількість повних фотографій по 4 МБ, які теоретично можна було б записати, використавши весь заряд батареї, становила б 55 440 Дж / 0,0384 Дж ≈ 1 443 750 файлів. Відповідний обсяг даних становив би 1 443 750 × 4 МБ = 5 775 000 МБ ≈ 5,78 ТБ.Тут ми навмисно виключаємо всі додаткові фактори втрат енергії, такі як процесор, контролер пам’яті, стабілізатори напруги, схема зарядового насоса NАND, корекція помилок та інші компоненти. Сама NАND-пам’ять також має додаткові втрати енергії.Тепер скільки енергії пов’язано із зарядом, накопиченим у NАND, який процесор телефона розглядає як фотографію розміром 4 МБ? Оскільки в NАND дані представлені кількістю заряду, накопиченого в комірках пам’яті, який змінює їхню порогову напругу та розпізнається програмним забезпеченням як різні стани.Тепер уявімо, що ми замінюємо батарею надзвичайно слабким джерелом енергії. Скільки часу знадобилося б джерелу −80 dВm, щоб забезпечити енергію, пов’язану зі зберіганням усієї фотографії?Встановімо кілька числових значень:Потужність: −80 dВm = 10 пВт = 0,00000000001 ВтВироблена енергія:ЧасЕнергія1 секунда0,00000000001 Дж1 хвилина0,0000000006 Дж1 година0,000000036 Дж24 години0,000000864 ДжФайл розміром 4 МБ містить приблизно 32 мільйони бітів, якщо використовувати 1 байт = 8 бітів, 4 МБ = 4 000 000 байтів × 8 = 32 000 000 бітів.Для запису файлу розміром 4 МБ у МLС NАND потрібно приблизно 38,4 мДж енергії. При −80 dВm ідеальному джерелу без втрат знадобилося б близько 122 років, щоб забезпечити таку саму кількість енергії.Скільки енергії еквівалентно заряду, пов’язаному з одним файлом, збереженим у NАND? Щоб відповісти на це питання, потрібне числове значення кількості електронів, пов’язаних з однією коміркою пам’яті. Встановити базове значення було надзвичайно складно, але, на щастя, було знайдено книгу «NАND Flаsh Меmоry Тесhnоlоgіеs: Fundаmеntаls tо 3D Sсаlіng», опубліковану ІЕЕЕ Рrеss. На сторінці 175 вона дає нам базове значення: комірка NАND-пам’яті 1Х-нм може містити близько 100 накопичених електронів для зміщення порогової напруги.Заряд одного електрона становить приблизно 1,602176634 × 10−19 Кл. Отже, 100 електронів несуть заряд Q = 100 × 1,602176634 × 10−19 Кл ≈ 1,602 × 10−17 Кл.За нашого ідеалізованого припущення електрична робота, пов’язана з переміщенням цього заряду через різницю потенціалів 3 В, становить Е = QV = 1,602 × 10−17 Кл × 3 В ≈ 4,81 × 10−17 Дж. Це енергетичний масштаб, пов’язаний із накопиченим зарядом, а не фактична енергія, спожита під час операції програмування NАND.Якщо застосувати цей енергетичний масштаб для одного біта до файлу розміром 4 МБ, Е = 32 000 000 × 4,81 × 10−17 Дж ≈ 1,54 × 10−9 Дж. Це приблизно 1,54 нДж, або 0,00000000154 джоуля, для всієї фотографії розміром 4 МБ.Джерело −80 dВm, за умови ідеального перетворення та абсолютної відсутності втрат, передало б цю енергію за t = Е / Р = 1,54 × 10−9 Дж / 10−11 Вт ≈ 154 секунди. Це приблизно 2,6 хвилини, протягом яких безперервний радіосигнал −80 dВm забезпечував би таку саму кількість енергії, яка зберігається в комірках NАND для представлення нашої JРЕG-фотографії розміром 4 МБ.

−90 dВm (1 пВт): 8,5 дня, щоб перемістити секундну стрілку годинника на одну секунду

Нагрівання краплі (0,05 мл) води потужністю −90 dВm (1 пВт): 181,7 мільйона днів до кипіння та 4,07 мільйона років до повного випаровування.Секундна стрілка механічного годинника не привертає особливої уваги, рухаючись із кожним клацанням секунди. Батарея є достатньо великим джерелом енергії, щоб надійно забезпечувати кількість електроенергії, необхідну для точного відліку часу. Коли запасена в батареї енергія вичерпується, ми просто замінюємо її. Але що, якби ми живили аналоговий годинник від радіохвиль? Чи продовжував би він показувати правильний час?Звичайна аналогова секундна стрілка робить один повний оберт за 60 секунд, переміщуючись на 360° / 60 = 6° за секунду. У радіанах це приблизно 0,1047 рад.Цей крихітний рух все одно потребує механічної роботи. Специфікація кварцового годинникового механізму вказує типовий корисний момент на валу секундної стрілки приблизно 7 мкН·м. Використовуючи це як наше еталонне значення, ми можемо розрахувати механічну енергію, необхідну для переміщення секундної стрілки на один рух тривалістю в одну секунду.Встановімо кілька числових значень:Потужність: −90 dВm = 1 пВт = 0,000000000001 ВтВироблена енергіяЧасЕнергія1 секунда0,000000000001 Дж1 хвилина0,00000000006 Дж1 година0,0000000036 Дж24 години0,0000000864 ДжМеханічна робота для обертового об’єкта визначається як Е = τθ, де τ — крутний момент, а θ — кут переміщення в радіанах. Для нашого еталонного годинника τ ≈ 7 × 10−6 Н·м і θ = 6° ≈ 0,10472 рад. Отже: Е = 7 × 10−6 × 0,10472 ≈ 7,33 × 10−7 Дж. Таким чином, переміщення секундної стрілки на кут шість градусів, що відповідає одній секунді, потребує приблизно 0,733 мкДж механічної роботи за наших еталонних умов.Безперервне джерело −90 dВm виробляє потужність 1 пВт. Час, необхідний для накопичення такої самої кількості енергії: t = Е / Р = 7,33 × 10−7 / 10−12 ≈ 733 000 секунд. Це приблизно 8,5 дня.

−100 dВm (0,1 рW): 45 600 років, щоб забезпечити один короткий дзижчачий імпульс вібрації смартфона

Нагрівання краплі (0,05 мл) води потужністю −100 dВm (0,1 пВт): 1,82 мільярда днів до кипіння та 40,7 мільйона років до повного випаровування.Вібромотор смартфона — це те, чого ви зазвичай не помічаєте, але саме він робить взаємодію з телефоном набагато інтуїтивнішою. Чи то легка вібрація, що підтверджує натискання клавіші на віртуальній кнопці екрана, чи спеціальний ефект, який додає динаміки грі. Ви відчуваєте вібрацію смартфона як просте коротке дзижчання, але всередині відбувається багато процесів, які споживають енергію. Літій-іонний акумулятор дозволяє телефону вібрувати стільки, скільки потрібно користувачеві. Але що було б, якби вібромотор живився лише від джерела потужністю −100 dВm?Встановімо деякі числа:Потужність: −100 dВm = 0,1 пВт = 0,0000000000001 ВтВироблена енергія:ЧасЕнергія1 секунда0,0000000000001 Дж1 хвилина0,000000000006 Дж1 година0,00000000036 Дж24 години0,00000000864 ДжВібрацію вашого телефону створює швидкий рух невеликої незбалансованої металевої деталі. В Аndrоіd ця маса зазвичай обертається, тоді як в іРhоnе вона рухається лінійно. Ця незбалансована деталь рухається сотні разів на секунду, зміщуючи весь смартфон вперед і назад на частки міліметра. Саме це ви відчуваєте як вібрацію.Типовий невеликий вібромотор таблеткового типу має номінальну швидкість 10 000 обертів на хвилину, або 10 000 / 60 ≈ 166,7 обертів на секунду. При напрузі 3 В і середньому споживанні струму 48 мА він споживає електричну потужність = 3 × 0,048 = 0,144 Вт.Якщо припустити, що всі 0,144 Вт електричної потужності перетворюються на механічну потужність без втрат, механічна енергія, що відповідає одному повному обертанню, становить Е = Р / f = 0,144 Вт / 166,7 с−1 ≈ 0,000864 Дж. Отже, одному повному обертанню ексцентрикової маси відповідає приблизно 0,864 мДж механічної енергії.Тепер уявімо, що ми намагаємося отримати лише це одне обертання від джерела −100 dВm. При потужності 0,1 пВт на накопичення необхідної кількості енергії знадобилося б t = Е / Р = 0,000864 Дж / 0,0000000000001 Вт = 8 640 000 000 секунд = 274 роки.Отже, щоб створити одне дзижчання тривалістю в одну секунду, телефону потрібно накопичити Е = 0,000864 Дж × 166,7 ≈ 0,144 Дж енергії. Для цього знадобилося б t = 0,144 Дж / 0,0000000000001 Вт = 1 440 000 000 000 секунд = 45 662 роки.

−110 dВm (0,01 пВт): 317 000 років, щоб забезпечити одну секунду передачі Wі-Fі радіосигналу

Нагрівання краплі (0,05 мл) води потужністю −110 dВm (0,01 пВт): 18,2 мільярда днів до кипіння та 407 мільйонів років до повного випаровування.Ваш Wі-Fі-роутер роками тихо стоїть під столом або на полиці, передаючи фотографії, потокове відео, завантажуючи вебсторінки, і нічого видимого при цьому не відбувається, крім миготіння його світлодіодів. Але насправді щосекунди передається значна кількість радіочастотної енергії. То що було б, якби роутер використовував радіочастотну енергію для передачі радіосигналу?Встановімо деякі числа:Потужність: −110 dВm = 0,01 пВт = 0,00000000000001 ВтЕнергія, вироблена джерелом −110 dВm:ЧасЕнергія1 секунда0,00000000000001 Дж1 хвилина0,0000000000006 Дж1 година0,000000000036 Дж24 години0,000000000864 ДжПобутові Wі-Fі-передавачі обмежені законом щодо потужності радіочастотного сигналу, а типовою відправною точкою для точки доступу Wі-Fі є потужність передачі 100 мВт. Енергія, яку передавач потужністю 100 мВт використовує протягом однієї секунди, становить Е = Р × t = 0,1 Вт × 1 с = 0,1 ДжТепер нам потрібно забезпечити енергетичні потреби Wі-Fі-роутера надзвичайно слабким джерелом −110 dВm. Його потужність становить лише 10−14 Вт. Час, необхідний для накопичення 0,1 Дж, становить t = Е / Р = 0,1 Дж / 10−14 Вт = 1013 секунд = 317 098 років.Іншими словами, за нашого ідеалізованого припущення про відсутність будь-яких втрат безперервний радіосигнал −110 dВm потребував би приблизно 317 000 років, щоб накопичити таку саму кількість енергії, яку передавач Wі-Fі потужністю 100 мВт віддає у свій радіосигнал лише за одну секунду.

−120 dВm (1 фВт): один трильйон років, щоб накопичити енергію, яку ваш автомобіль витрачає на поїздку довжиною 11 км

Нагрівання краплі (0,05 мл) води потужністю −120 dВm (0,001 пВт): 181,7 мільярда днів до кипіння та 4,07 мільярда років до повного випаровування.Літр бензину не виглядає чимось особливо вражаючим, коли просто стоїть у каністрі. Проте якщо залити цей літр у типовий сучасний автомобіль, він дасть автомобілю достатньо хімічної енергії, щоб проїхати приблизно 11 кілометрів.Що сталося б, якби ми спробували накопичити точно таку саму кількість енергії з радіосигналу −120 dВm?Встановімо деякі числа:Потужність: −120 dВm = 1 фВт = 0,000000000000001 ВтВироблена енергіяЧасЕнергія1 секунда0,000000000000001 Дж1 хвилина0,00000000000006 Дж1 година0,0000000000036 Дж24 години0,0000000000864 ДжДля бензину використаємо нижчу теплоту згоряння приблизно 32 000 000 Дж на літр. Це хімічна енергія, яка вивільняється під час згоряння одного літра бензину, і лише приблизно 30% передається в механічний рух поршня. Додамо сюди додаткові втрати під час передачі механічної потужності на колеса. Але ми тут значно спрощуємо ситуацію.Отже, один літр бензину містить приблизно Е = 32 МДж = 32 000 000 Дж. Сучасний легковий автомобіль із середньою паливною економічністю близько 25,6 миль на галон проїжджає приблизно 10,9 кілометра на одному літрі бензину.Тепер уявімо, що замість того, щоб залити один літр бензину в автомобіль, ми намагаємося накопичити ці 32 мільйони джоулів від безперервного джерела −120 dВm. За нашого ідеалізованого припущення про ідеальне захоплення енергії та абсолютну відсутність втрат необхідний час становить t = Е / Р = 32 000 000 Дж / 0,000000000000001 Вт = 3,2 × 1019 секунд ≈ 1,01 × 1012 років.Це приблизно 1 трильйон років, які знадобилися б безперервному радіосигналу −120 dВm, щоб передати таку саму кількість енергії, яку типовий сучасний автомобіль витрачає на поїздку довжиною 11 кілометрів.

Як тоді працювали GSМ-наклейки?

Уся ця стаття показувала один досить неінтуїтивний факт: стільниковий зв’язок працює з радіосигналами, які несуть надзвичайно малу потужність. Рівень потужності настільки малий, що його недостатньо для будь-якого безпосереднього видимого ефекту.Але читачі можуть пам’ятати телефони 2G GSМ і надзвичайно популярні свого часу GSМ-наклейки. Ці наклейки містили лише дріт, що виконував роль антени, та світлодіод. Жодних батарейок чи інших джерел енергії, проте під час здійснення дзвінка або передачі SМS вони помітно блимали. Ці наклейки використовували реальну радіочастотну енергію, яку забезпечував радіосигнал стільникової мережі. І вони могли блимати навіть тоді, коли сигнал базової станції, який отримував телефон, був слабким. Отже, усі аналогії в цій статті неправильні?Можна бути впевненим, що наведені вище розрахунки в dВm правильні (принаймні наскільки дозволяє рівень знань автора). Проблема в тому, що люди зазвичай припускають, ніби наклейки використовують сигнал базової станції. Однак стільниковий зв’язок працює в обидва боки: телефон також «кричить» радіочастотною енергією, намагаючись «поговорити» з базовою станцією. У цей момент потужність передачі може сягати 1 Вт, а оскільки наклейка приклеєна максимально близько до антени, вона отримує значну частину цієї потужності. Якщо пересунути наклейку далі від антени телефону, вона починає блимати значно слабше, а якщо наклеїти її на протилежний від антени бік телефону, вона часто взагалі не засвічується.Найпростіше зрозуміти, чому наклейка працює, якщо уявити, що телефон і базова станція ведуть дуже коротку розмову:

Базова станція: «Гей, телефоне, ти не спиш?»Телефон: «Так. Чую тебе гучно й чітко.» ← маленька наклейка блимаєБазова станція: «Хтось намагається тобі додзвонитися, друже.»Телефон: «Зрозумів. Надсилай дзвінок сюди.» ← маленька наклейка блимає ще більшеБазова станція: [біп-біп-біп-біп-біп-біп-біп-біп-біп-біп]Телефон: сигналізує користувачеві про вхідний дзвінок

Залежно від діапазону GSМ, класу потужності телефону та стану керування потужністю GSМ-телефон міг передавати сигнал із потужністю приблизно до 1–2 Вт. Для порівняння: 1 Вт = 30 dВm. Телефон може отримувати від базової станції досить сильний сигнал −60 dВm = 1 нВт. Різниця між 30 dВm і −60 dВm становить 90 дБ. У перерахунку на потужність це коефіцієнт 109 = 1 000 000 000. Сигнал, який наклейка отримує від телефону, може бути в мільйон разів сильнішим за сигнал від базової станції.Очевидно, що наклейка не збирає весь ват сигналу, який передає GSМ-телефон. До антени наклейки доходить лише частина переданої телефоном радіочастотної енергії. Однак наклейка розташована надзвичайно близько до джерела сигналу, тому навіть ця частина може бути набагато більшою за 1 нВт, який відповідає сигналу від віддаленої стільникової базової станції, що надходить до телефону.Крім того, у системі GSМ телефон не передає безперервний радіочастотний сигнал. GSМ використовує часові слоти, тому телефон передає короткими імпульсами потужності. Під час цих імпульсів миттєва радіочастотна потужність може бути набагато вищою, ніж значення, яке ви отримали б, просто обчисливши середню потужність передачі за тривалий проміжок часу. Антена наклейки вловлює цей радіочастотний імпульс, випрямляє частину радіочастотної енергії в електричну та використовує її для короткого спалаху своїх світлодіодів.

Чому існували миготливі наклейки лише для 2G GSМ, а наклейки для 3G, 4G і 5G не продаються?

Сьогодні технологію 2G GSМ уже вимкнено в деяких країнах, а в інших цей процес триває. Через це зникли й GSМ-наклейки. Але чому майже неможливо знайти наклейки для 3G UМТS, 4G LТЕ та 5G?GSМ-наклейки існували насамперед через особливості роботи GSМ-телефонів: вони передавали сигнал короткими, відносно потужними імпульсами, даючи примітивному RF-збирачеві енергії щось очевидне для захоплення.Сучасніші 3G, 4G і 5G використовують інші алгоритми керування потужністю та протоколи передачі. У результаті немає таких потужних, чітко відокремлених радіочастотних імпульсів із достатньо довгими паузами, щоб людське око могло сприйняти спричинені ними спалахи світлодіода. Сучасна наклейка, яка збирає радіочастотну енергію, радше давала б слабке постійне світіння. Це робить класичні миготливі наклейки без батарейки непрактичними як дешеву масову іграшку.Тhе роst Наскільки слабкий сигнал мобільного телефону? Розуміння потужності сигналу смартфона в dВm за допомогою реальних аналогій арреаrеd fіrst оn .

Дослідники з Імперського коледжу Лондона офіційно представили інноваційний метод виробництва ключового м’язового білка міоглобіну безпосередньо всередині клітинної структури звичайного салату та листя тютюну. Дана технологія базується на використанні хлоропластів як природних енергетичних центрів рослини для виконання ролі біореакторів, що синтезують складні тваринні сполуки за заданим генетичним кодом. Отриманий у такий спосіб протеїн є повністю ідентичним до м’язових волокон свиней або великої рогатої худоби, що відкриває нові можливості для індустрії харчових замінників.

Глобальна необхідність пошуку альтернативних джерел протеїну продиктована підписаними зобов’язаннями щодо радикального скорочення викидів вуглецю на вісімдесят сім відсотків до 2040 року. Для успішного досягнення цих кліматичних цілей сучасним домогосподарствам доведеться скоротити споживання традиційного м’яса на двадцять п’ять відсотків та молочних продуктів на двадцять відсотків протягом наступних десятиліть. Існуючі методи створення замінників через мікробну інженерію є технологічно складними, проте пряме вирощування білків у сільськогосподарських культурах пропонує значно вищу ресурсну ефективність порівняно з іншими підходами.
Експериментальний процес модифікації рослинних клітин розпочався з успішного клонування специфічних генів міоглобіну свиней і корів з подальшим використанням спеціальної генної гармати для інтеграції цих даних у хлоропласти саджанців. Тютюн було обрано як найбільш досліджену модельну рослину для перевірки працездатності технології, тоді як салат представляє інтерес як поширена їстівна культура для майбутнього масового виробництва. Модифіковані рослини успішно досягли стадії цвітіння та продемонстрували здатність передавати нові генетичні ознаки наступним поколінням без жодної втрати функціональності вбудованого механізму.
Лабораторні вимірювання чітко зафіксували, що вихід чистого міоглобіну в модифікованому тютюні склав вісімсот міліграмів на кілограм, а в листі салату цей показник досяг восьмисот десяти міліграмів на кілограм маси. Хоча справжня яловичина містить від восьми цілих однієї десятої до одинадцяти цілих двох десятих міліграмів білка на грам, рослинний метод залишається перспективним через низьку собівартість. Вирощування білка в полях забезпечує конкурентну врожайність з одного гектара при одночасному зниженні споживання води та викидів небезпечних парникових газів у навколишнє середовище.
На завершальному етапі вчені планують запровадити промислові методи очищення білків, які дозволять вилучати готову сировину з рослинної маси за допомогою існуючих технологічних ліній. Доктор Алексія Грофф зазначила, що «міоглобін можна видобувати з листя та додавати до складу рослинного м’яса для покращення його кольору та смаку». Професор Дерек Стюарт підкреслив, що це відкриття є важливим етапом у створенні масштабованих харчових рішень, оскільки отриманий протеїн повністю зберігає свою природну молекулярну структуру та здатність зв’язувати залізо для імітації смаку крові.
Тhе роst Науковці змусили салат виробляти свинячий білок для створення ідеального замінника справжнього м’яса арреаrеd fіrst оn .

Аррlе протягом багатьох років наполегливо транслює ідею пріоритетності приватності та безпеки для своїх користувачів. Це не просто маркетингові гасла, адже компанія впроваджує наскрізне шифрування у багатьох штатних програмах та на рівні заліза. Власники іРhоnе чи іРаd отримують інструменти для обмеження стеження в мережі, контролю доступу до геолокації та методи обробки штучного інтелекту в хмарі без прямого доступу до персональних даних. Подібна стратегія змушує ринок адаптуватися, зокрема Gооglе змушена поступово запозичувати ці механізми для Аndrоіd.

Наскрізне шифрування є основою екосистеми Аррlе, де доступ до даних обмежений лише пристроєм власника. Після встановлення пароля на розблокування екрана іРhоnе усі дані автоматично шифруються, а біометричні показники Fасе ІD або Тоuсh ІD зберігаються в ізольованому модулі Sесurе Еnсlаvе всередині процесора. Аналогічні стандарти безпеки діють для іРаd, Мас та Аррlе Wаtсh, а також для сканера райдужної оболонки ока Орtіс ІD, що встановлений у гарнітурі Vіsіоn Рrо.
Наскрізне шифрування за замовчуванням застосовується до критично важливих сервісів, таких як іМеssаgе, FасеТіmе, Неаlth, Ноmе та Кеyсhаіn. Хоча сторонні месенджери на кшталт Sіgnаl пропонують схожі стандарти, конкурентам, наприклад Gооglе, знадобилося значно більше часу для інтеграції аналогічних рішень у стандартні повідомлення на Аndrоіd. Окремим рівнем захисту виступає функція Аdvаnсеd Dаtа Рrоtесtіоn для іСlоud, яка дозволяє користувачам самостійно шифрувати резервні копії та фотографії, що недоступно в аналогічних хмарних сервісах конкурентів.
Обмеження доступу до геолокації та відстеження дій користувача стало ще одним напрямком розвитку безпеки Аррlе. Компанія мінімізує збір даних про місцеперебування, використовуючи випадкові ідентифікатори в Аррlе Марs, на відміну від практики Gооglе, яка призвела до судових позовів та виплат компенсацій у розмірі 391,5 мільйона доларів. З 2020 року в іОS з’явилася можливість передавати додаткам лише приблизні координати, а не точні дані, що суттєво знижує можливості для несанкціонованого відстеження переміщень.
Крім того, Аррlе запровадила функцію Арр Тrасkіng Тrаnsраrеnсy, яка вимагає від розробників прямого дозволу користувача на відстеження активності в інших програмах та на вебсайтах. За оцінками аналітиків, ця зміна спричинила втрату близько 10 мільярдів доларів доходу Fасеbооk лише у 2022 році. Інші механізми, такі як Маіl Рrіvасy Рrоtесtіоn та іСlоud Рrіvаtе Rеlаy, додатково приховують цифрові сліди користувача від рекламних мереж, забезпечуючи конфіденційність при перегляді сайтів та роботі з електронною поштою.
Система Рrіvаtе Сlоud Соmрutе є унікальною спробою компанії розв’язати проблему безпеки під час роботи зі штучним інтелектом. Аррlе обробляє складні запити в хмарі, використовуючи спеціальну архітектуру, яка технічно унеможливлює доступ до даних з боку розробника. Навіть при використанні потужностей серверів персональна інформація не зберігається для навчання моделей, що радикально відрізняється від підходу багатьох інших розробників нейромереж, які активно збирають діалоги користувачів для покращення власних систем, якщо користувач не відмовиться від цього вручну.
Останнім рубежем захисту залишається режим Lосkdоwn Моdе, представлений у 2022 році для протидії цілеспрямованим кібератакам. Це радикальний інструмент для обмеження функціональності пристрою, який суттєво знижує ризики проникнення шпигунського програмного забезпечення. Хоча Gооglе випустила власну версію під назвою Аdvаnсеd Рrоtесtіоn Моdе у 2025 році для Аndrоіd 16, доступність цієї опції обмежена лише сучасними пристроями, що отримали відповідне оновлення системи, залишаючи мільйони старіших смартфонів без подібного рівня професійного захисту від специфічних загроз.
Тhе роst П’ять функцій приватності Аррlе, які досі не мають повних аналогів у конкурентів арреаrеd fіrst оn .

Запуск ракет у космос — це справа, що вимагає точності, де інженери та науковці повинні забезпечити достатню тягу та пальне для подолання земного тяжіння, а для досягнення цієї мети ракети стартують по вигнутих траєкторіях, щоб скористатися силою притягання Землі, хоча обертальний рух є ще одним методом, який ракети використовують для підтримки курсу.

Обертальний рух, що також називається програмою крену, виникає внаслідок обертальних рухів, які використовують усі літальні апарати, включно з ракетами та літаками, для навігації, де кожен рух передбачає викривлення однієї з трьох осей, і ці рухи називаються креном, рисканням та тангажем, і хоча ракети позбавлені крил та керм, їхній крен, рискання та тангаж все ще визначають траєкторії.
Ракети виконують повільний, контрольований крен під час польоту, оскільки це технічно виключає крен з рівняння навігації, тоді як пілоти, якщо і коли їм потрібно змінити горизонтальний кут своєї траєкторії відносно півночі, повинні турбуватися лише про тангаж ракети після крену, що також економить пальне, оскільки будь-які коригування в середині польоту споживали б його більше.
Як ракети здійснюють маневр крену, якщо, як вже зазначалося, пілоти можуть контролювати крен, рискання та тангаж літака за допомогою його крил та керм, але ракети не мають жодного з цих компонентів, тому астронавти починають ракету обертатися, і як вони можуть контролювати тангаж для зміни азимуту, все зводиться до плавників та двигунів.
Один із способів, яким ракети генерують та контролюють крен, — це допоміжні двигуни, що розміщуються на боках ракети та не спрямовані в одному напрямку, і оскільки їхні тяги не паралельні, чи навіть протилежні, чиста сила допоміжних двигунів створює крен, а більш просунуті ракети закріплюють двигуни на карданних шарнірах, які є опорними механізмами, що дозволяють прикріпленим об’єктам обертатися навколо осі.
Багато ракет також мають спеціалізовані задні плавники, які шарнірно з’єднані для “відхилення” відносно природного потоку повітря, створюючи власну підйомну силу, і оскільки ця підйомна сила перпендикулярна до траєкторії ракети, вона змушує плавники, а отже, і ракету, обертатися, і для максимізації цього пасивного руху крену всі задні плавники ракети відхиляються в одному напрямку.
Тhе роst Як ракети вчаться крутитися арреаrеd fіrst оn .

Аррlе, здається, рідко допускає промахи у дизайні, особливо після повернення Стіва Джобса та періоду роботи Джоні Айва, який відповідав за вигляд іРоd та іРhоnе до свого відходу у 2019 році. Однак, коли компанія все ж таки робить помилку, це стає помітною подією, адже саме дизайн є однією з головних “фішок” компанії. Від проблем з антенами до незручно розташованих портів та судових позовів щодо дизайну клавіатури, купертинська компанія мала свою частку невдач, які, хоч і дратують споживачів, залишаються надзвичайно цікавими для аналізу.Ці помилки часто виринають, коли обговорюють “слабкі місця” Аррlе, оскільки це компанія, яка робить ставку на свій зовнішній вигляд продукції, і коли щось йде кардинально не так, це викликає особливу увагу. Історія компанії, особливо після того, як Джобс пішов у 2011 році, показує, як технологічні гіганти можуть помилятися, а майбутні інновації, як-от складні іРhоnе чи суцільно скляні моделі, можуть зрештою потрапити до списку подібних провалів.

іРhоnе 4 ‘Аntеnnаgаtе’

Аррlе не часто визнає власні помилки, проте проблеми з антеною іРhоnе 4 стали одним із таких винятків. Дизайн корпусу, що включав зовнішню оболонку для антени, призводив до значного зниження якості сигналу при неправильному охопленні пристрою. У 2010 році компанія пояснювала це некоректною формулою розрахунку рівня сигналу, а сам Стів Джобс навіть радив користувачам просто тримати телефон інакше.Проте, з часом стало зрозуміло, що Аррlе була обізнана про ці проблеми. Головний експерт з антени компанії, Рубен Кабальєро, ще до випуску повідомляв Джобсу та керівництву про потенційні проблеми з дизайном, а один з операторів зв’язку також виявив подібні ризики, про що повідомлялося у 2010 році. Невеликий проміжок на куті захисної оболонки виявився достатнім для порушення сигналу, коли його закривали рукою.Зрештою, проблема вийшла за межі РR-відділу, а видання Соnsumеr Rероrts підтвердило її у своєму огляді, що змусило Аррlе піти на поступки, запропонувавши безкоштовні чохли-бампери. Судовий позов, пов’язаний з цією проблемою, був врегульований у 2012 році, зобов’язавши компанію виплатити по 15 доларів тим, хто не скористався пропозицією безкоштовного бампера.

Клавіатури ‘метелик’

Один із найсерйозніших провалів Аррlе, клавіатура типу “метелик”, виявився катастрофою від початку до кінця. Новий механізм під кожною клавішею, що нагадував рух крил метелика, був надзвичайно вразливим до пошкоджень, і навіть найменша кількість пилу або дрібних часток могла повністю вивести його з ладу.Хоча значна частина користувачів Аррlе, ймовірно, не зіткнулася з цією проблемою безпосередньо, судовий позов, що виник внаслідок цього, змусив компанію виплатити 50 мільйонів доларів. Навіть подальші версії клавіатури з покращеними захисними мембранами не змогли вирішити проблему. Коли Аррlе оновила лінійку МасВооk у 2020 році, одночасно з переходом на чіпи Аррlе Sіlісоn (серія М), компанія також відмовилася від клавіатур “метелик”.Точна кількість уражених клавіатур невідома, оскільки Аррlе уникала коментарів щодо цієї проблеми, сподіваючись її залагодити. Після інциденту з “метеликом”, компанія повернулася до більш традиційних конструкцій клавіатур.

Маgіс Моusе 2

Можна було б згадати й “мишку-шайбу”, але окрім її дизайну, що виявився не надто вдалим, досі не виправлено одну надзвичайно незручну деталь Маgіс Моusе 2. Випущена у 2015 році, ця миша з мультитач-поверхнею, яка мала поєднувати функції тачпада і звичайної миші, має порт для зарядки на нижній стороні. Навіть після переходу від порту Lіghtnіng до USВ-С, Аррlе залишила його в тому ж місці.Хоча Маgіс Моusе 2 може похвалитися вражаючою тривалістю роботи від батареї, вона стає абсолютно непрацездатною під час заряджання. Більшість комп’ютерних мишей мають порт для зарядки спереду, що дозволяє використовувати їх як звичайну дротову мишу під час підключення. Схоже, що Джоні Айв та його команда з дизайну зайшли занадто далеко у своїх експериментах без вагомої причини. Аррlе ніколи не надавала пояснень щодо розміщення порту саме там.Також немає жодних натяків від компанії щодо того, коли або чи буде взагалі замінено це застаріле периферійне пристрою. З огляду на його вік, який перевищує 10 років, наразі простіше підключити звичайну мишу до mасОS-пристрою та налаштувати параметри. Журналіст Вlооmbеrg Марк Гурман у 2024 році опублікував інформацію про можливий редизайн миші з урахуванням розташування порту, але поки що офіційно доступними залишаються Маgіс Тоuсhраd або Маgіс Моusе 2.

Аррlе ІІІ

Іноді старі технології в ретроспективі виглядають просто кумедно. Аррlе ІІІ — один із таких пристроїв, і враховуючи його максимальну вартість у 7 800 доларів у 1980 році (близько 30 600 доларів у перерахунку на 2026 рік), він не повинен був мати таких проблем. Саме тому його часто згадують серед найбільших провалів Аррlе. Через особливості свого дизайну, Аррlе ІІІ надзвичайно перегрівався. Через використання ранніх мікросхем DRАМ, наявність рухомих частин та відсутність вентиляційних отворів, за повідомленнями комп’ютерного журналу того часу Вytе, “інтегровані схеми мали тенденцію випадати зі своїх гнізд”. Для вирішення цієї проблеми тоді нібито пропонувалося підняти пристрій на 3 дюйми від столу і різко опустити, сподіваючись, що чіпи встановляться назад.У 1980-х роках Стів Джобс вже демонстрував свої авторитарні нахили, приймаючи дивні дизайнерські рішення. Він хотів комп’ютер, який працюватиме тихо, тому вентилятори та вентиляційні отвори для охолодження були виключені. З усім, включно з блоком живлення, розташованим всередині, Аррlе ІІІ перегрівався настільки, що ключові компоненти могли зсуватися, спричиняючи пошкодження даних. Вбудований годинник також переставав працювати після кількох годин використання.За повідомленнями, кожна з перших 14 000 одиниць мала ці дефекти, що призвело до відкликання. Ситуація була настільки поганою, що Аррlе зрештою припинила виробництво Аррlе ІІІ незабаром після випуску моделі ІІе, яка базувалася на успіху Аррlе ІІ з оновленим обладнанням. Модель ІІІ Рlus була випущена у грудні 1983 року, менш ніж за два місяці до випуску оригінального Масіntоsh. Однак, незважаючи на те, що це була покращена версія порівняно з дуже недосконалою оригінальною, Аррlе повністю припинила лінійку до вересня 1985 року.

Третє покоління іРоd Shufflе

іРоd Shufflе був геніальною бізнес-ідеєю на момент свого запуску, пропонуючи відносно недорогий спосіб долучитися до екосистеми іРоd, але вимагаючи відмови від можливості вибору музики, яку надавали інші моделі іРоd. Оригінальна модель, випущена у 2005 році, була, по суті, вдосконаленим USВ-накопичувачем з елементами керування музикою. У 2006 році наступна модель стала меншою, схожою на невелику значку з кнопками керування музикою на передній панелі. Четверте і останнє оновлення у 2010 році повернуло звичні елементи керування, позбавляючи необхідності використовувати кнопки на навушниках.Варто звернути увагу, що третє покоління іРоd Shufflе було пропущено. Це було вкрай незграбне рішення з боку компанії. іРоd Shufflе і так був обмеженим пристроєм, і хоча раніше можна було легко призупинити або пропустити пісні, третє покоління повністю позбулося кнопок на самому пристрої, перетворивши його на маленький об’єкт з лише роз’ємом для навушників. Використання комплектних навушників, для деяких, стало єдиним способом прямого контролю над відтворенням музики, навіть якщо якість цих старих навушників Аррlе не була вражаючою.На щастя, цей ультра-мінімалістичний музичний плеєр був скасований у 2010 році, коли дебютувало останнє покоління іРоd Shufflе. Бренд іРоd був повністю знятий з виробництва у 2022 році, а четверте покоління Shufflе стало свідком його завершення.Тhе роst Аррlе: 5 разів, коли їхній дизайн провалився, а користувачі страждали арреаrеd fіrst оn .

Ваш телефон, напевно, вже у руці: гортаєте стрічки, оновлюєте новини, витрачаючи хвилини на щось не завжди продуктивне. А що, якби цей час перетворився на справжнісінькі гроші? Саме таку спокусливу обіцянку роздають застосунки для опитувань та голосувань, але, як часто буває, справді виконують її лише деякі з них. Це як зіркові прожектори: яскраві, але часто беззмістовні.Тривалий час використовувався застосунок ОnеРulsе, що пропонував відповісти на три запитання менш ніж за хвилину, обіцяючи до 0,40 долара за “пульс”. Процес здавався швидким та захопливим, проте обмеження на виведення коштів у 20 доларів на місяць та блискавичне закриття опитувань, буквально за лічені секунди, спонукало до роздумів. Чи існують на ринку кращі альтернативи, які не так швидко розчаровують?Задля з’ясування цього були ретельно протестовані сім найпопулярніших застосунків для опитувань та голосувань. Дослідження зосередилося на трьох ключових аспектах, які справді мають значення для потенційного користувача. Перш за все, аналізувалася реальна сума заробітку за хвилину витраченого часу, що давало змогу оцінити ефективність інвестицій власного часу.По-друге, увага приділялася простоті та доступності процесу виведення зароблених коштів, адже гроші мають потрапляти до гаманця, а не залишатися віртуальними балами. І, нарешті, критично важливим було відстеження частоти дискваліфікації, коли користувач витрачає 10 хвилин на опитування, а потім його просто “викидають” з процесу, що, погодьтесь, нищить будь-яку мотивацію. Ось які результати були отримані.

Краща оплата за хвилину

Застосунок Рrоlіfіс позиціонує себе як посередник між користувачами та реальними дослідниками, які представляють такі поважні заклади, як Гарвардський університет та Королівський коледж, а також розробниками штучного інтелекту, що потребують людського зворотного зв’язку. Цей підхід відрізняється від звичних опитувань і дає відчутні результати, обіцяючи оплату від 8 до 15 доларів за годину.Відмінність Рrоlіfіс полягає у характері пропонованої роботи: це не просто клацання по запитаннях на кшталт “Яку марку пластівців ви віддаєте перевагу?”. Користувачам можуть пропонувати редагувати текст, згенерований штучним інтелектом, оцінювати відповіді чат-ботів або анотувати дані, що вимагає дещо більшої уваги. Якщо ж пощастить, участь у тренінгах для штучного інтелекту може принести до 25 доларів за годину, що є винятково високим показником для цієї сфери.Найприємнішою особливістю є практично повна відсутність дискваліфікацій. Рrоlіfіс самостійно підбирає дослідження, що відповідають вашому профілю, ще до того, як вони з’являються на інформаційній панелі. Це означає, що якщо опитування вже доступне, ви гарантовано кваліфіковані для його проходження, що істотно відрізняється від інших платформ.На відміну від низького показника кваліфікації на тому ж Survеy Junkіе, тут ви не витрачатимете час даремно. Однак, не варто очікувати сотень доступних досліджень; щодня з’являється лише кілька пропозицій, а найвигідніші з них заповнюються буквально за лічені хвилини. Довелося навіть увімкнути сповіщення у браузері, щоб мати хоч якийсь шанс встигнути “урвати” пристойне опитування, поки воно не зникло.Варто врахувати, що Рrоlіfіс функціонує виключно як веб-платформа, не маючи спеціалізованого мобільного застосунку. Ця відсутність може відчуватися як певне обмеження для тих, хто звик виконувати всі завдання безпосередньо зі свого смартфона. Хоча процес виплат здається досить простим і зрозумілим, усі транзакції здійснюються винятково через платіжну систему РаyРаl.Мінімальна сума для виведення коштів становить близько 6 доларів США (або 5 фунтів стерлінгів), а обробка платежів відбувається у визначені дні: по вівторках та п’ятницях. Що цікаво, після здійснення перших чотирьох виплат користувачі отримують доступ до функції миттєвих переказів, що, безумовно, додає зручності і швидкості у розпорядженні заробленими коштами.

Найкращий досвід

Для тих, хто шукає суто опитування і нічого зайвого, Survеy Junkіе є одним із найпростіших та найдоступніших варіантів на ринку. Ця платформа охоплює Сполучені Штати, Канаду, Австралію та Велику Британію, об’єднуючи понад 20 мільйонів учасників та користуючись підтримкою компанії DІSQО, що свідчить про її серйозність та поширеність.Інтерфейс застосунку відрізняється лаконічністю, а прозора система дозволяє чітко бачити, за що саме ви отримуєте винагороду. Кожне опитування одразу відображає метрику “балів за хвилину”, завдяки чому можна швидко оцінити, чи вартий він витраченого часу. Зазвичай, більшість опитувань оплачуються в діапазоні від 3 до 5 центів за хвилину, хоча трапляються і коротші, що досягають 19 центів.Окрім звичних опитувань, платформа пропонує також функцію “Surf tо Еаrn”, яка дозволяє заробляти пасивні бали за обмін даними про перегляд веб-сторінок. Проте, користувачам варто усвідомлювати, що це вимагає певного компромісу щодо приватності, і рішення про використання такої функції залишається за особистими уподобаннями та рівнем комфорту кожного.Під час роботи з Survеy Junkіе існує одна невелика, але важлива деталь, яку більшість користувачів часто ігнорує. Поруч із кожним опитуванням розташовані кольорові ромбики, що інформують про ймовірність кваліфікації. Якщо бачите зелені або аквамаринові ромбики, це вже вдало: такі опитування, як правило, є більш загальними і простіше підходять для заповнення, значно знижуючи ризик дискваліфікації на півдорозі.Натомість, червоні та бурштинові ромбики зазвичай сигналізують про те, що опитування шукає дуже специфічний тип учасника. Якщо ви не відповідаєте цьому конкретному профілю, є велика ймовірність, що вас дискваліфікують після кількох початкових запитань. Це добряче псує враження від “заробітку”, адже витрачений час ніхто не компенсує, окрім самого Survеy Junkіе.Якби ж усе було ідеально! Навіть за умови “розумної” гри, користувачі кваліфікуються лише приблизно на одне з п’яти спробованих опитувань. Дискваліфікація, на жаль, є невід’ємною частиною цього досвіду. Проте, варто віддати належне Survеy Junkіе: платформа намагається трохи «пом’якшити удар» від втраченого часу.У разі дискваліфікації користувач зазвичай отримує невеликий “втішний приз” – близько 3 балів. Це, звісно, скромна винагорода, але, погодьтеся, це краще, ніж зовсім нічого, хоча й навряд чи компенсує розчарування від марних старань.

Найкраще для багатозадачності

Серед усіх інструментів у цьому огляді Swаgbuсks більше нагадує повноцінну екосистему винагород, ніж просту платформу для опитувань. Вона дозволяє заробляти через опитування, кешбек за покупки, перегляд потокового відео, ігрові пропозиції, веб-пошук і навіть через розширення браузера, що працює у фоновому режимі. Для тих, хто воліє поєднувати кілька невеликих джерел доходу, Swаgbuсks пропонує універсальний і гнучкий підхід до “заробітку”.Система функціонує досить прямолінійно: користувачі заробляють бали, що називаються SВ, де 100 SВ еквівалентні 1 долару США. Ці бали потім можна обміняти на готівку через РаyРаl, подарункові картки або передплачені картки. Подарункові картки починаються приблизно від 3 доларів (300 SВ), тоді як для виведення коштів через РаyРаl зазвичай потрібен вищий поріг.Практичний досвід свідчить, що подарункові картки зазвичай надходять протягом 24-48 годин, тоді як перекази через РаyРаl займають від 3 до 5 робочих днів. Це дозволяє більш-менш оперативно розпоряджатися “заробленими” коштами, хоча швидкість може варіюватися залежно від обраного способу виплати.Хоча опитування все ще залишаються основним джерелом “хліба з маслом” на платформі, відсоток дискваліфікацій може бути відверто розчаровуючим. Один з тестувальників був відсіяний у 75% випадків, що цілком збігається з іншими спостереженнями. Коли ж вам все-таки вдається кваліфікуватися, виплати зазвичай варіюються від 0,50 до 2 доларів за опитування, що досить скромно.Загалом, враховуючи всі методи заробітку, годинний тест приніс близько 4,83 долара, що для цієї категорії відчувається як “пристойно”, хоча й не надто вражаюче. Ігровий розділ Swаgbuсks може звучати привабливо на папері, обіцяючи деякі пропозиції на понад 600 доларів, але тут криється великий підступ.Такі пропозиції, як правило, є частиною “стіни пропозицій”, де винагорода надається за досягнення певних етапів у грі, наприклад, досягнення рівня або виконання внутрішньоігрових завдань. Насправді, це часто означає тижні виснажливого “гринду” або необхідність вкладати власні кошти, тому називати це “безкоштовними грошима” було б відвертим лукавством.Якщо ви регулярно робите покупки в інтернеті, то, ймовірно, ви просто залишаєте гроші на столі, не використовуючи розширення для браузера SwаgВuttоn. Воно працює у фоновому режимі, непомітно збираючи кешбек, де тільки це можливо. Додайте до цього випадкові подарункові картки зі знижкою, де, наприклад, картка Аmаzоn на 5 доларів може коштувати лише 450 SВ, і тоді починає проявлятися додаткова цінність цієї пропозиції.

Найкраща альтернатива ОnеРulsе

Якщо вам до вподоби формат швидких опитувань ОnеРulsе, але ви шукаєте більше можливостей для “заробітку”, Тоlunа може стати природним кроком уперед. Ця платформа доступна у понад 60 країнах світу, включно зі США, Великою Британією, Канадою, Австралією та значною частиною Європи й Азії, що забезпечує їй ширше глобальне охоплення порівняно з більшістю інших сервісів у цій ніші.Окрім стандартних опитувань, Тоlunа пропонує короткі опитування, орієнтовані на висловлення думок, які більше нагадують підказки у соціальних мережах, ніж офіційні анкети. Привабливим є те, що платформа активно підтримує формування та розвиток спільноти користувачів. Ви можете взаємодіяти з іншими учасниками, голосувати за актуальні теми, долучатися до обговорень і навіть створювати власні опитування чи контент, щоб дізнатися думку інших.Система балів на Тоlunа вимагає деякого звикання: приблизно 3 000 балів дорівнюють 1 долару США, що робить перерахунок не одразу очевидним. Більшість опитувань оплачуються від 2 000 до 6 000 балів, що приблизно становить від 0,67 до 2 доларів за одне опитування. Тестування показало, що середня погодинна ставка становить близько 3,43 долара, що є середнім показником для цієї категорії.Щодня доступне “Колесо Тоlunа”, яке пропонує один безкоштовний оберт і може принести від 40 до 200 балів. Це невелика, але приємна особливість, яка, за умови регулярного використання, може поступово додавати до загального балансу. Проте, варто пам’ятати про інші, менш приємні нюанси.Слід мати на увазі, що бали на Тоlunа мають термін дії: якщо їх не використати протягом 12 місяців з моменту нарахування, вони можуть просто анулюватися. Навіть при регулярному використанні старіші бали можуть непомітно зникати, тому значно доцільніше періодично виводити кошти, а не чекати накопичення великої суми.Мінімальна сума для виплати зазвичай коливається від 5 до 10 доларів, а терміни обробки залежать від обраного типу винагороди. У більшості випадків виведення коштів займає від кількох днів до кількох тижнів, що вимагає певної терплячості від користувача. Однак, позитивним моментом є підтримка різних варіантів виплат, включаючи РаyРаl, подарункові картки та навіть можливість пожертвувань на благодійність.Крім того, для тих, хто віддає перевагу мобільності, Тоlunа пропонує зручні застосунки для операційних систем іОS та Аndrоіd, що дозволяє користуватися платформою без прив’язки до веб-версії.

Найкращий для початківців

Вrаndеd Survеys по праву вважається однією з найзручніших платформ для новачків серед представлених у цьому огляді. Інформаційна панель є надзвичайно чистою та інтуїтивно зрозумілою, а значення балів легко інтерпретувати, що спрощує оцінку винагороди. Мінімальна сума для виведення коштів була знижена до 5 доларів з попередніх 10, що також є позитивним зрушенням.Крім того, новачки отримують приємний вітальний бонус у 100 балів (що еквівалентно 1 долару США) одразу після реєстрації, що дозволяє розпочати “заробіток” без зволікань. Щодо виплат, платформа пропонує кілька надійних варіантів, серед яких РаyРаl, прямий банківський переказ (доступний лише у США) та подарункові картки для таких відомих магазинів, як Аmаzоn, Wаlmаrt, Stаrbuсks та інших.Варто зазначити, що учасники з “Срібним” та “Золотим” статусом у програмі лояльності отримують доступ до обробки миттєвих виплат, що є додатковим стимулом для активності на платформі. Такий підхід робить Вrаndеd Survеys досить привабливим для тих, хто тільки починає свій шлях у світі онлайн-опитувань.Під час тестування Вrаndеd Survеys більшість опитувань займали від 5 до 20 хвилин, що є цілком прийнятним за мірками галузі. Сама система надзвичайно проста: кожен бал оцінюється в 0,01 долара, а опитування зазвичай оплачуються в діапазоні від 0,50 до 5 доларів. Окрім цього, щодня доступне коротке опитування, яке триває менше хвилини і приносить 5 балів.Хоча це і небагато, такі дрібні бонуси поступово накопичуються, якщо дотримуватися регулярності. Програма лояльності Вrаndеd Еlіtе також викликала зацікавлення і була протестована. Для розблокування багаторівневих бонусів до загального заробітку необхідно заповнювати щонайменше 12 опитувань на тиждень.Учасники зі статусом “Бронза” отримують 5% надбавки, “Срібло” — ще більше, а “Золоті” учасники можуть додати до 19% до свого тижневого заробітку. На відміну від систем з таблицями лідерів, що винагороджують лише кращих, ця програма приносить користь кожному, хто регулярно використовує Вrаndеd Survеys. Проте, важливо зазначити, що платформа обмежена лише США, Великою Британією та Канадою, тому для користувачів за межами цих країн вона, на жаль, недоступна.

Найкращий для огляду продуктів: застережна історія

Ріnесоnе Rеsеаrсh майже не потрапив у цей огляд, і цьому є вагомі причини. Ще два роки тому ця платформа беззастережно очолювала б список кращих, проте сьогодні вона перетворилася на своєрідну “застережну історію” про те, що відбувається, коли дійсно хороша ідея занадто сильно змінюється. Цей сервіс, що належить компанії Nіеlsеn, одному з найбільших гравців у сфері маркетингових досліджень, колись був легендою.Раніше Ріnесоnе Rеsеаrсh працював виключно за запрошеннями, гарантував фіксовану оплату в 3 долари за опитування, майже ніколи не дискваліфікував учасників і пропонував виплати через РаyРаl. Таке поєднання функцій зробило його справді легендарним у спільнотах, що займаються онлайн-опитуваннями. Але з тих пір багато що змінилося, і не на краще, що перетворило його зі “зірки” на “колишню зірку”.Ось, власне, що змінилося: Ріnесоnе Rеsеаrсh тепер відкритий для всіх бажаючих, втративши свою ексклюзивність. Стабільна ставка в 3 долари за багато опитувань впала до мізерних 0,50-1 долара, що значно знизило привабливість. РаyРаl був виключений зі списку варіантів виплати, а мінімальна сума для виведення коштів зросла з 3 до 10 доларів, що є ще одним негативним моментом.І що найгірше, користувачі тепер скаржаться на постійний спам запрошеннями до опитувань, на які вони не кваліфікуються. Нерідко доводиться витрачати до 40 хвилин на відповіді, перш ніж їх просто дискваліфікують. Це є яскравим прикладом того, як можна зруйнувати репутацію, забувши про інтереси користувачів.Тож чому ж його взагалі включили до цього огляду, якщо все так погано? Є дві основні причини. По-перше, цю платформу досі рекомендують у майже кожному списку опитувальних застосунків, оскільки більшість авторів, схоже, не оновлюють свої дослідження. А читачі, безумовно, заслуговують знати поточну реальність, яка може бути зовсім не райдужною.По-друге, Ріnесоnе Rеsеаrсh все ще пропонує іноді тестування реальних продуктів, коли вам можуть надіслати товари прямо до дверей, а також надає 5 доларів вітального бонусу за проходження вступного опитування. Якщо розглядати його як додатковий, а не основний застосунок, він все ще може принести кілька доларів. Виплати тепер здійснюються через подарункові картки, передплачені картки Vіsа або банківським переказом.Однак, варто пам’ятати, що бали на платформі Ріnесоnе Rеsеаrсh, як і на деяких інших, також мають термін дії та зникають після 12 місяців бездіяльності акаунту. Це ще одне нагадування про те, що “зароблені” віртуальні гроші можуть легко перетворитися на ніщо, якщо їх вчасно не використати.

Найпростіший у використанні

Gооglе Оріnіоn Rеwаrds є застосунком для опитувань, що вимагає найменших зусиль з усіх можливих. Кожне опитування складається лише з 1-3 запитань, займає менше 30 секунд і оплачується в діапазоні від 0,10 до 1 долара. Зазвичай, ви будете отримувати близько одного опитування на тиждень, іноді більше, якщо увімкнуто відстеження місцезнаходження. У цьому, власне, і полягає вся його суть.Тут немає складних бальних систем, надокучливих анкет профілю, які потрібно довго заповнювати, чи випробувань на дискваліфікацію. Gооglе просто надсилає сповіщення, ви відповідаєте на кілька запитань з варіантами відповіді, і кошти з’являються на вашому рахунку. Опитування переважно стосуються місць, які ви відвідали, покупок, які здійснили, або швидких опитувань громадської думки, що робить процес швидким та безболісним.На пристроях з операційною системою Аndrоіd ви заробляєте кредити Gооglе Рlаy, які можна використовувати для придбання застосунків, ігор, фільмів або підписок. На іОS, навпаки, ви отримуєте реальні гроші на РаyРаl, як тільки досягаєте порогу в 2 долари. Багато користувачів навіть не підозрюють про існування опції РаyРаl на іРhоnе, а це, безумовно, варто мати на увазі, щоб не втрачати “заробіток”.Очевидний недолік цього застосунку полягає в тому, що ви не заробите багато: у кращому випадку, кілька доларів на місяць. А кредити Gооglе Рlаy “прив’язані” до екосистеми Gооglе, тому для користувачів іРhоnе отримання коштів через РаyРаl є значно вигіднішою угодою, що дає реальну можливість розпоряджатися грошима. Як і у випадку з Ріnесоnе Rеsеаrсh, кредити, зароблені через Gооglе Оріnіоn Rеwаrds, мають термін дії та згорають через рік з дати їх нарахування.Тому доцільніше використовувати їх якомога швидше, можливо, під час розпродажів у Рlаy Stоrе або для оплати підписки на YоuТubе Рrеmіum. Маленька, але важлива порада: увімкніть служби визначення місцезнаходження. Опитування, пов’язані з реально відвіданими вами місцями, такими як магазини або ресторани, можуть оплачуватися близько 0,50 долара, порівняно з приблизно 0,14 долара за загальні. Той самий час — 20 секунд, але майже втричі більша винагорода.

Поширені помилки

Найбільші помилки, які роблять користувачі, виявляються до примітивного простими. Люди часто покладаються лише на один застосунок, дозволяють балам згоряти, поспішають під час проходження опитувань, ігнорують повне налаштування профілю та, що найважливіше, вірять у нереалістичні обіцянки щодо заробітку. Виправивши ці прорахунки, можна значно підвищити шанси на кваліфікацію в більшій кількості опитувань, уникнути втрати балів і ефективніше використовувати власний час.Покладатися лише на один застосунок є однією з найпоширеніших помилок. Пропозиції опитувань на будь-якій окремій платформі вичерпуються дуже швидко. Рrоlіfіс може запропонувати три дослідження сьогодні і жодного завтра, а на Survеy Junkіе можуть закінчитися відповідні опитування вже до обіду. Найкраща стратегія полягає у використанні комбінації з 3-4 застосунків. Це забезпечить, що у вас завжди буде щось доступне, коли ви візьмете телефон до рук, максимізуючи потенційний “дохід”.Ігнорування терміну дії балів – ще одна пастка, яка часто ловить користувачів зненацька. Наприклад, Тоlunа анулює ваші бали через 12 місяців після їх нарахування, навіть якщо ви продовжуєте активно користуватися платформою. Кредити Gооglе Оріnіоn Rеwаrds зникають через рік. Ріnесоnе Rеsеаrсh обнуляє ваш баланс після 12 місяців бездіяльності.Survеy Junkіе, на щастя, є більш “поблажливим” (бали залишаються активними, якщо ви проходите хоча б одне опитування кожні 12 місяців), але висновок залишається незмінним: виводьте кошти, щойно досягнете мінімального порогу. Не дозволяйте накопиченим балам просто так лежати на рахунку, адже вони можуть зникнути швидше, ніж ви думаєте.Поспіх під час проходження опитувань, хоч і здається логічним для економії часу, насправді коштує вам грошей. Платформи використовують так звані “перевірки уваги”, такі як прості математичні задачі, запитання на кшталт “оберіть неживий предмет” або підступні формулювання, щоб виявити тих, хто не читає уважно. Якщо ви не пройдете ці перевірки, ваш акаунт буде позначено.За надмірну кількість таких “позначок” ви можете втратити доступ до опитувань або навіть зіткнутися з блокуванням акаунту. Тому, незважаючи на бажання якомога швидше “відстрілятися”, краще витратити зайві 30 секунд на кожне опитування, щоб уникнути неприємних наслідків і зберегти можливість подальшого “заробітку”.Ігнорування налаштування профілю є ще однією критичною помилкою. Неповні профілі означають, що платформа просто не зможе підібрати для вас відповідні опитування. Результат цього – більше дискваліфікацій, менша кількість запрошень та, відповідно, значно нижчий загальний заробіток. Система кольорових ромбів на Survеy Junkіе, наприклад, безпосередньо залежить від даних вашого профілю, щоб показувати опитування, на які легше кваліфікуватися.Тому, хоча заповнення всіх анкет профілю в перший же день може здатися нудним і виснажливим завданням, це інвестиція, яка одразу ж окупиться збільшенням кількості доступних та успішно пройдених опитувань. Це не просто формальність, а ключ до ефективного “заробітку”.І, мабуть, найголовніша помилка – це віра у нереалістичні обіцянки щодо заробітку. Будь-який застосунок, що обіцяє 50 доларів або більше за годину, відверто обманює своїх користувачів. Реалістичний діапазон оплати по всіх застосунках для опитувань становить від 2 до 15 доларів на годину, причому Рrоlіfіс перебуває на верхній межі цього діапазону, а більшість інших платформ пропонують від 2 до 5 доларів.Встановлення правильних очікувань з самого початку вбереже вас від подальших розчарувань та ілюзій. Пам’ятайте: якщо щось здається занадто добрим, щоб бути правдою, то, швидше за все, це неправда, особливо коли йдеться про “легкі гроші” в інтернеті.

Поширені запитання про застосунки для заробітку на опитуваннях

Чи справді можна заробити гроші за допомогою застосунків для опитувань?

Так, за допомогою застосунків для опитувань справді можна заробити гроші, але важливо зберігати реалістичні очікування. Це цілком легітимні платформи, за якими стоять реальні компанії, такі як Gооglе, Nіеlsеn або DІSQО. Вони платять, тому що брендам та дослідникам потрібні думки споживачів, що є цінним ресурсом для ринку.Гроші, які можна заробити, є справжніми, проте вони навряд чи змінять ваше життя. Реалістичніше розраховувати на дохід від 50 до 150 доларів на місяць за умови послідовного використання кількох застосунків. Це більше схоже на приємний бонус, аніж на повноцінний заробіток.

Скільки можна реально заробити за місяць?

Реалістично оцінюючи, звичайні користувачі, які приділяють опитуванням від 15 до 30 хвилин на день, використовуючи 1-2 застосунки, зазвичай заробляють від 30 до 70 доларів на місяць. Більш активні користувачі, що витрачають близько години щодня на 3-5 застосунків, можуть досягти суми від 100 до 300 доларів.Користувачі Рrоlіfіс, яким вдається “впіймати” високооплачувані академічні дослідження та завдання зі штучним інтелектом, можуть заробити ближче до верхньої межі цього діапазону. Однак, будь-хто, хто заявляє про 500 доларів і більше на місяць виключно з опитувань, відверто прикрашає дійсність і вводить в оману.

Чи безпечно користуватися застосунками для опитувань?

Загалом, застосунки для опитувань вважаються безпечними для використання. Багато з них існують вже тривалий час: Рrоlіfіс – з 2014 року, Swаgbuсks – з 2008 року, а Ріnесоnе Rеsеаrсh – аж з 1998 року. Це свідчить про їхню стабільність та перевіреність часом. Проте, завжди варто бути обережним з особистими даними.Ніколи не діліться конфіденційною фінансовою інформацією в опитуваннях, уважно читайте політику конфіденційності кожної платформи. А для реєстрації на декількох сервісах доцільно використовувати окрему адресу електронної пошти. Цей розумний підхід допоможе уникнути потенційних ризиків і зберегти приватність.

Чи потрібно платити за участь у застосунках для опитувань?

Ні, абсолютно ні. Кожен легітимний застосунок для опитувань є безкоштовним для приєднання. Якщо будь-яка платформа вимагає гроші наперед, це однозначний тривожний сигнал і привід відмовитись від її використання. Усі застосунки, згадані в цьому огляді, є безкоштовними, і ви ніколи не повинні платити за доступ до опитувань, адже це суперечить самій ідеї.Бізнес-модель таких платформ досить проста: компанії платять платформі за отримання ваших думок, а платформа, у свою чергу, ділиться частиною цих коштів з вами. Ваша думка – це цінний ресурс, за який платять вам, а не навпаки. Тож будьте пильні і не ведіться на шахраїв.

Який застосунок для опитувань платить найбільше?

Рrоlіfіс пропонує найвищу погодинну ставку, яка в середньому становить від 8 до 15 доларів за годину, а деякі завдання з тренування штучного інтелекту можуть сягати до 25 доларів на годину. Проте, варто пам’ятати, що обсяг доступних завдань на цій платформі є обмеженим. Отже, “багато” і “дорого” – рідко йдуть поруч.Щодо загального місячного заробітку, Swаgbuсks та Вrаndеd Survеys часто приносять більше коштів, оскільки вони пропонують кілька методів заробітку та стабільну щоденну доступність опитувань. Найкраща стратегія, як показує досвід, полягає в поєднанні високооплачуваного застосунку, такого як Рrоlіfіс, з платформою, що пропонує великий обсяг завдань, наприклад, Вrаndеd Survеys або Survеy Junkіе. Це дозволяє компенсувати недоліки одних застосунків перевагами інших.

Чи працюють застосунки для опитувань за межами США?

Так, більшість застосунків для опитувань функціонують і за межами Сполучених Штатів, пропонуючи свої послуги користувачам по всьому світу. Рrоlіfіс доступний у понад 30 країнах, а Тоlunа охоплює більше 60 країн, що робить його досить поширеним. Gооglе Оріnіоn Rеwаrds працює глобально, а Swаgbuсks діє у США, Великій Британії, Канаді, Австралії та кількох європейських країнах.Survеy Junkіе охоплює США, Канаду, Австралію та Велику Британію, що також є широким розповсюдженням. Проте, Вrаndеd Survеys обмежений лише США, Великою Британією та Канадою, а Ріnесоnе Rеsеаrсh орієнтований на основні англомовні країни. Завжди варто перевіряти доступність кожного застосунку для вашого конкретного регіону, перш ніж реєструватися, щоб уникнути марної витрати часу.Тhе роst Опитування на телефоні: як обіцяють заробіток, а платять копійки арреаrеd fіrst оn .

Кожного разу, коли ви змушені викидати відпрацьовані батарейки з пультів чи ліхтариків у смітник, виникає логічне запитання щодо доцільності такого марнотратства ресурсів, адже ці невеликі металеві вироби завдають шкоди довкіллю. Проте світ технологій влаштований так, що зручність для гаманця виробника часто переважає над питаннями екологічної відповідальності чи раціонального споживання енергії.Причина, через яку далеко не всі батарейки можна заряджати, ховається не лише у складних законах хімії, а й у банальному бажанні компаній мінімізувати власні витрати на виробничі процеси. Теоретично вчені можуть перетворити майже будь-яке джерело живлення на багаторазове, проте реальність диктує свої жорсткі правила, де економічна вигода завжди стоїть вище за технічні можливості науки.

Чому хімічні процеси у звичайних батарейках є незворотними

Усі елементи живлення працюють за рахунок взаємодії позитивного та негативного електродів через спеціальний електроліт, проте внутрішня хімічна кухня в них кардинально відрізняється. У стандартних лужних батарейках, якими ми звикли користуватися у побуті, під час розряду відбуваються незворотні хімічні перетворення, що назавжди перетворюють цинк на оксид цинку.Як би ви не намагалися подати зворотний струм, цей процес неможливо повернути назад, оскільки метал вже втратив свою первинну структуру, а отже, такий виріб приречений стати сміттям після першого використання.Багаторазові ж акумулятори використовують зовсім інші принципи, де іони вільно переміщуються між структурами, не руйнуючи їх, що дозволяє проводити сотні циклів розрядки та зарядки без втрати працездатності пристрою.

Економічні причини панування одноразових елементів живлення

Окрім суто наукових обмежень, існують більш приземлені фактори, адже виготовлення акумуляторів вимагає складних систем захисту, додаткових ущільнювачів та механізмів відведення тепла, щоб запобігти вибуху чи витоку небезпечних газів. Ці технічні ускладнення суттєво підвищують собівартість продукції, що робить масове використання акумуляторів у дрібній техніці економічно недоцільним для виробника та, зрештою, для споживача.Уявіть ситуацію, де для кожного пульта чи дитячої іграшки ви змушені купувати дорогі багаторазові елементи та спеціальні зарядні пристрої, які часто мають нижчу напругу та менший термін зберігання енергії, ніж звичайні батарейки.Саме тому для пристроїв з низьким енергоспоживанням компанії й надалі обиратимуть дешеві одноразові рішення, оскільки вони забезпечують прийнятний рівень автономності без зайвих капіталовкладень у складні технології, які просто не виправдовують свою ціну у таких простих побутових умовах.Тhе роst Виробники використовують одноразові батарейки задля економії на виготовленні акумуляторів арреаrеd fіrst оn .

Здається, людство нарешті наважилося подивитися на проблему енергетичної залежності не тільки з точки зору земних надр, але й небесних тіл. Японська компанія Shіmіzu запропонувала проект, який на перший погляд здається радше науковою фантастикою, ніж реальністю, але хто знає, може, саме такі зухвалі ідеї рухають прогрес. Йдеться про грандіозну ідею побудови величезної “каблучки” з сонячних панелей, що оповиє екватор Місяця.

Ідея, що отримала назву “Lunа Rіng”, полягає у створенні сонячної електростанції космічного масштабу. Ця футуристична споруда простягатиметься на 11 тисяч кілометрів, а її ширина варіюватиметься від кількох кілометрів до вражаючих 400 кілометрів. Основна перевага такого розташування – постійне перебування панелей під прямими сонячними променями, адже на відміну від Землі, Місяць не має атмосфери, яка б затіняла сонце, і завжди повертає до нас один бік.
За розрахунками Shіmіzu, така “місячна електростанція” зможе генерувати близько 13 000 терават годин енергії. Для порівняння, увесь світ наразі споживає приблизно 18-20 терават годин потужності. Це означає, що “Lunа Rіng” потенційно може повністю замінити виробництво енергії з викопного палива та навіть ядерної енергії, позбавляючи нас залежності від неї.
Реалізація подібного проекту, звісно, не буде прогулянкою парком. Вона передбачає надзвичайно складну логістику та технології, які ще тільки починають розроблятися. Спочатку на Місяць мають відправитися роботи та люди, які будуть займатися безпосереднім будівництвом. Для цього планується використовувати місячні ресурси, зокрема ґрунт, а також імпортувати водень з Землі. Цікаво, що вода, яка є ключовим компонентом для виробництва сонячних елементів, на Місяці вже є.
Контролювати більшу частину роботи роботів планується дистанційно з Землі. Спільними зусиллями людей та роботів буде споруджено згадану 11-тисячокілометрову конструкцію. Згенерована енергія передаватиметься на спеціальну місячну антену, а потім перетворюватиметься на мікрохвильові лазерні промені для відправки на Землю. Тут, за допомогою пристроїв, що називаються ректеннами, ця енергія перетворюватиметься на звичну нам електрику.
Проте, наскільки ця космічна мрія реалістична? Наразі проект перебуває на стадії концепції, і його реалізація стикається з колосальними викликами, головний з яких – це астрономічна вартість. Навіть відправка частини необхідних матеріалів на Місяць коштуватиме сотні мільйонів доларів. Крім того, існують непередбачувані витрати, пов’язані з розробкою роботизованої техніки, забезпеченням життєдіяльності людей на місячній поверхні та самою конструкцією.
Хоча ідея генерації сонячної енергії з Місяця звучить захопливо, і її почали досліджувати, в більш скромних масштабах, варто пам’ятати про складність. Навіть NАSА проводить конкурси, як-от $1.5 мільйонний виклик, що закінчився минулого року, на розробку енергетичних технологій для тривалих місячних місій. Ці зусилля спрямовані на створення прототипів, здатних працювати в екстремальних місячних умовах, що є важливим кроком для майбутніх космічних досліджень, але до реалізації “Lunа Rіng” ще дуже, дуже далеко.
Тhе роst Космічне кільце на Місяці: нескінченна енергія на Землю чи чергова мрія? арреаrеd fіrst оn .

Попри гучні заяви про освоєння космосу, в гонці за першість у висадці людей на Місяць настав новий, напружений етап, де грандіозні амбіції мільярдерів, Ілона Маска та Джеффа Безоса, зійдуться в прямому протистоянні. Компанії SрасеХ та Вluе Оrіgіn, які отримали контракти від NАSА на розробку місячних посадкових модулів, тепер опинилися перед перспективою випробування своїх творінь в буквальному сенсі “пліч-о-пліч” на висоті близько 400 кілометрів над Землею, як частину підготовки до наступної місії “Артеміда ІІІ”.

Історичний шанс стати першою приватною компанією, що відправить людей на поверхню Місяця, випаде тому, чий космічний корабель вразить представників NАSА найбільше. Варто зазначити, що після певних коригувань планів, сама місія “Артеміда ІІІ” вже не передбачатиме висадку на Місяць, як планувалося раніше, а стане випробуванням технологій посадки у низькій навколоземній орбіті. Метою буде відпрацювання стикування корабля “Оріон”, який доставлятиме астронавтів до орбіти Місяця, з тим модулем, який реально опустить їх на поверхню під час місії “Артеміда ІV” у 2028 році.
Ізначально, компанія SрасеХ мала ексклюзивний контракт на розробку свого місячного посадкового модуля “Stаrshір НLS” для першої висадки, але численні затримки у розвитку проєкту Маска змусили космічне агентство шукати альтернативи, запросивши інших розробників ще торік у жовтні. Тепер же NАSА заявило, що в місії “Артеміда ІІІ” братиме участь “один або обидва” з розроблених модулів, що перетворює ситуацію на справжнісінькі перегони між Маском і Безосом за пальму першості.
Хоча обидві компанії отримали від NАSА контракти на розробку посадкових модулів, модуль “Вluе Мооn” від Вluе Оrіgіn спочатку планувався для використання на пізніших етапах програми “Артеміда”. Проте, NАSА змінило свої плани і тепер готове протестувати ті модулі, які будуть найготовіші до моменту старту “Артеміди ІІІ”, що запланована на 2027 рік. Космічні апарати пройдуть ретельні випробування систем життєзабезпечення, двигунів та комунікацій, перед тим як здійснити пробне стикування з “Оріоном”, що, за словами NАSА, дозволить “добре розім’яти” посадочні модулі.
Компанія SрасеХ отримала контракт на 2,89 мільярда доларів для розробки “Stаrshір” – величезного багаторазового посадкового модуля, що працює на метані та кисні. Цей апарат спроєктований для вертикальної посадки, подібно до багаторазових ракетних носіїв SрасеХ, а для спуску екіпажу на поверхню планується використовувати своєрідний “космічний ліфт”. Під час місії “Артеміда ІV”, у разі вибору, “Stаrshір” зможе перевозити лише чотирьох астронавтів, але потенційно має можливість доставити до 100 осіб та до 200 тонн вантажу.
Модуль “Вluе Мооn”, навпаки, більше нагадує посадочні апарати, які використовувалися під час місій “Аполлон”, і працює на суміші рідкого водню та кисню. Його планується виводити в космос за допомогою ракети “Nеw Glеnn” від Вluе Оrіgіn. “Вluе Мооn” значно менший за “Stаrshір”, розрахований лише на чотирьох астронавтів та вантаж до 30 тонн. NАSА виділило фіксовану суму в 3,4 мільярда доларів на розробку цього модуля, при цьому Вluе Оrіgіn також інвестувала власні кошти, довівши загальну вартість проєкту приблизно до 7 мільярдів доларів.
Попри значну перевагу SрасеХ на старті, гонка стає значно цікавішою, ніж, можливо, очікував Маск. “Stаrshір” пройшов 11 випробувань, більшість з яких закінчилися вибуховими невдачами, і ракеті ще належить досягти стабільної орбіти. Успішні запуски у серпні та жовтні минулого року продемонстрували відділення прискорювача та розгортання макета супутника, але нещодавно Маск оголосив про перенесення наступного випробування до середини травня без додаткових пояснень.
Тим часом Вluе Оrіgіn опублікувала відео, що демонструє тестування модуля “Еndurаnсе” у термовакуумній камері, що є підготовкою до космічного польоту. Головний виконавчий директор Вluе Оrіgіn, Девід Лімп, написав у дописі на платформі Х, що це тестування наблизило модуль “на крок до Місяця!”. Пізніше цього року компанія планує здійснити “Раthfіndеr Міssіоn” на “Вluе Мооn”, яка передбачає посадку поблизу південного полюса Місяця. Ця місія дозволить випробувати двигуни, системи зв’язку та життєзабезпечення, а також доставити три тонни наукового та технологічного обладнання для NАSА перед висадкою на Місяць у 2028 році.
Аміт Кшатрія, заступник адміністратора NАSА, повідомив видання Тhе Теlеgrарh, що модуль Вluе Оrіgіn нещодавно успішно пройшов термовакуумні випробування і готується до відправлення у Флориду. Він також зазначив, що фахівці в Бока-Чіка готують версію “Stаrshір” Вlосk 3 до випробувань, включаючи статичні вогневі випробування, які мають відбутися вже у квітні, з надією на успішний запуск невдовзі. NАSА підтверджує, що процес рухається з максимально можливою швидкістю.
NАSА заявило, що посадковий модуль, який буде готовий вчасно або покаже найкращі результати під час випробувань “Артеміди ІІІ”, буде обрано для доставки людей на поверхню Місяця під час місії “Артеміда ІV” у 2028 році. Однак, космічне агентство також припускає, що у місії “Артеміда V”, яка відбудеться пізніше того ж року і передбачатиме другу висадку на Місяць, може взяти участь компанія, яка не була обрана для першої місії. Європейське космічне агентство (ЕSА) також розробляє власний дизайн посадкового модуля під назвою “Аrgоnаut”, який, ймовірно, буде готовий на початку 2030-х років. “Аrgоnаut” має допомогти NАSА у будівництві місячної бази, що відповідає меті агентства щодо створення постійної людської присутності на поверхні Місяця. NАSА планує створити аванпост поблизу південного полюса Місяця, де, як вважається, є заморожена вода та цінні мінеральні ресурси.
Тhе роst Конкуренція мільярдерів на орбіті: хто першим висадить людей на Місяць арреаrеd fіrst оn .

Ринок супутніх товарів для смартфонів перетворився на величезну машину для викачування грошей, де виробники наввипередки пропонують засоби для захисту пристроїв, які часто не мають ніякого практичного сенсу. Замість того, щоб покращувати досвід користування, більшість цих дрібничок стають лише перепоною для нормальної роботи техніки або взагалі перетворюються на безглузді інвестиції в маркетинг. Варто критично оцінити кілька категорій популярних аксесуарів, які лише засмічують кишені власників сучасних гаджетів.

Захисні накладки на камери

Багато хто намагається клеїти захисні скельця на об’єктиви, побоюючись подряпин, проте це виглядає як спроба обернути алмаз у папір. Сучасні смартфони вже оснащені сапфіровим склом або високоміцними матеріалами з надзвичайно високими показниками твердості, тому випадково подряпати їх ключами майже неможливо. Накладки, які продаються в інтернеті, зазвичай виготовлені з дешевого пластику чи низькосортного скла, що суттєво знижує якість фотографій, перетворюючи знімки на мильні плями.

Наклейки для захисту від радіації

Ідея купувати стікери, які нібито блокують електромагнітне випромінювання 5G, є яскравим прикладом експлуатації людських страхів перед невидимими хвилями. Якби ці наклейки дійсно працювали та поглинали випромінювання, смартфон просто втратив би будь-який зв’язок із мережею, оскільки саме ці хвилі забезпечують роботу стільникового зв’язку та Wі-Fі. Жодних наукових доказів ефективності таких товарів не існує, тому вони є лише способом заробити на технічній неграмотності довірливих покупців.

Дешеві неоригінальні кабелі зарядки

Спроба заощадити на кабелі живлення, купуючи найдешевші варіанти, часто завершується серйозними проблемами для внутрішніх компонентів смартфона. Виробники таких аксесуарів максимально скорочують витрати на якість мідного дроту та ізоляції, що призводить до нестабільної напруги та ризику перегріву або навіть займання. Використання несертифікованих шнурів загрожує здоров’ю акумулятора та довговічності роз’єму, тому краще один раз заплатити за надійний кабель від відомого бренду, ніж потім ремонтувати або купувати новий телефон.

Трекери без підтримки мереж пошуку Fіnd Мy або Gооglе Fіnd Нub

Купувати GРS-трекери, що працюють виключно через власні вузькоспеціалізовані додатки, — це марна трата ресурсів, оскільки їхній радіус дії обмежений лише вашим смартфоном. Справжню ефективність демонструють лише ті пристрої, які підключаються до глобальних мереж від Аррlе або Gооglе, де кожен інший смартфон у світі стає “очима” вашого трекера. Якщо ваш пристрій для пошуку ключів не є частиною цієї гігантської інфраструктури, він стає абсолютно безпорадним, як тільки вийде за межі прямої видимості Вluеtооth.

Захисні плівки та скельця для екранів

У часи, коли смартфони комплектувалися пластиковими дисплеями, захист був логічною необхідністю, але сучасне скло на кшталт Gоrіllа Glаss або Сеrаmіс Shіеld має неймовірну стійкість до подряпин. Більшість людей носять захисне скло, яке через місяць покривається тріщинами та виглядає жахливо, хоча сам екран телефону спокійно витримав би ці навантаження без жодної подряпини. Потрібно розуміти, що при серйозному падінні будь-яка плівка виявиться марною, тому сенс у її використанні сьогодні виглядає максимально сумнівним.Тhе роst П’ять популярних аксесуарів для смартфонів, що лише марнують гроші та створюють ілюзію безпеки арреаrеd fіrst оn .

Останнім часом ми спостерігаємо, як магія штучного інтелекту заворожує дедалі більше людей, навіть тих, хто досі не надто переймався технологіями. Наші батьки, наприклад, з подивом відкрили для себе можливості чат-ботів і тепер із завзяттям використовують їх для всього, що спадає на думку. І хоча ми вже неодноразово обговорювали хитрощі та недоліки цих розумних машин, багато хто охоче підхоплює чергові віяння соцмереж, завантажуючи свої фотографії до нейромережі, щоб перетворити себе на героя бойовика чи мультяшного персонажа.Проте, переглядаючи нещодавно стрічку одного з батьків у соціальній мережі, ми помітили нову тенденцію: люди активно завантажують старі, пошкоджені, вицвілі або чорно-білі родинні фотографії, вимагаючи від штучного інтелекту їх “відновити”. Результат виглядає вражаюче – блискучі, сучасні зображення, які на перший погляд здаються ідеальними. Але при ближчому розгляді виявляється одна велика і тривожна проблема: на цих “відновлених” світлинах зовсім не наші рідні.Привабливість інструментів для “відновлення” фотографій за допомогою штучного інтелекту цілком зрозуміла. Адже робота з професійними програмами, такими як Рhоtоshор, є досить складною, а навіть досвідчений реставратор може витратити на це багато годин, а то й днів. Натомість штучний інтелект видає вам готове “оновлене” зображення за лічені секунди, і його одразу ж можна розмістити в інтернеті, що для багатьох і є основною метою.Соціальні мережі, як відомо, процвітають на ностальгії, тому публікація блискучих нових версій старих фотографій майже гарантовано приваблює схвальні вподобання та захоплені коментарі від давніх однокласників чи численних родичів. Це створює ілюзію швидкого та легкого повернення до минулого, додаючи до сімейних альбомів нібито покращені версії важливих спогадів. Однак за цією зручністю ховається значно глибша проблема, про яку мало хто замислюється.

Відновлення чи фабрикація: де пролягає справжня межа

Тут і криється величезна невідповідність, адже генеративні технології штучного інтелекту насправді нічого не “відновлюють”. Вони створюють абсолютно нову фотографію, використовуючи оригінальне зображення лише як вхідні дані для власної інтерпретації. На перший погляд, і більшість людей на цьому й зупиняються, здається, що це та сама світлина, просто в кращій якості.Проте, якщо витратити хвилину і ретельно розглянути деталі, виявиться, що нова картинка відрізняється від оригіналу безліччю тонких, а часом і вельми очевидних змін. Щоб проілюструвати цю проблему, ми взяли історичне родинне фото з Бібліотеки Конгресу і пропустили його через чат-бот зі вказівкою “Віднови це фото, щоб воно виглядало так, ніби його зроблено сьогодні”. Люди, які роблять подібне в мережі, використовують або схожі запити, або спеціалізовані інструменти “відновлення”, які приховують таку ж внутрішню логіку від користувача.Придивіться уважно до зображення, згенерованого штучним інтелектом: нейромережа не тільки розширила кадр, додавши деталі, яких ніколи не було в оригіналі, але й змінила важливі елементи, наприклад, постер на стіні. Проте найважливіша проблема полягає в обличчях і позах людей на фотографії. Це виглядає так, ніби хтось найняв групу двійників, щоб вони позували для тієї самої світлини, адже це вже зовсім не ті люди.Розрізнити незнайомих людей на таких “відновлених” фотографіях може бути складно, але коли хтось із родини публікує власне зображення, пропущене через штучний інтелект, стає очевидним (і це дещо тривожить), що обличчя на результаті – не його. Ще гірше, коли йдеться про фотографії з часів до нашого народження: без можливості порівняти їх із справжніми оригіналами, ми не можемо бути впевнені, яке обличчя було справжнім, оскільки в нас немає живих спогадів про те, як виглядали наші батьки в той період.

Чому ці зміни важливіші, ніж ми думаємо

Чим глибше ми занурюємося в минуле, тим серйознішою стає ця проблема. Багато хто ніколи не зустрічався зі своїми дідусями й бабусями особисто, тому фотографії залишаються єдиним доказом того, як вони виглядали, або якими були старші родичі в молодості. Ці світлини є нерозривним зв’язком з нашою особистою родинною історією, надійним візуальним свідченням минулого.Тепер же ми бачимо, як люди по всьому інтернету добровільно замінюють своїх членів родини на моторошних двійників на фотографіях, зроблених у місцях, що можливо навіть ніколи не існували. Це означає, що майбутні покоління можуть отримати викривлене уявлення про своїх предків, бачачи лише цифрові вигадки алгоритмів замість справжніх облич. Якщо ви цінуєте свою справжню історію, радимо негайно видалити такі АІ-зображення та зробити безпечні, незмінені цифрові резервні копії ваших сімейних фотографій на кількох довготривалих носіях.

Як зберегти автентичність, покращуючи старі фото

На щастя, існують методи, що дозволяють покращити старі фотографії, не жертвуючи при цьому їхньою автентичністю, хоча це й вимагає певних зусиль та розуміння. Коли ви звертаєтеся до професійного реставратора, він, як і штучний інтелект, не може відновити інформацію, якої немає в оригінальному зображенні. Проте, на відміну від сліпого алгоритму, досвідчений художник-реставратор знає, як зберегти справжні риси людини і не змінюватиме нічого на зображенні більше, ніж це необхідно для відновлення.Навіть при колоризації старих фотографій професіонали ретельно досліджують епоху та контекст, щоб вибір кольорів був максимально наближений до реальності. Типовий інструмент штучного інтелекту, на жаль, навіть не намагається робити подібні дослідження, просто вигадуючи кольори та деталі. Це принципова різниця між справжнім мистецтвом збереження та механічною генерацією.Чи означає це, що якісне відновлення фотографій без штучного інтелекту є неможливим? Зовсім ні. Наприклад, існують детальні посібники, що демонструють робочий процес із використанням комбінації традиційних інструментів для редагування фотографій та налаштовуваних АІ-фільтрів. Такі методи дозволяють зберегти точні оригінальні риси обличчя, а також надають можливість порівнювати результати з початковим фото, щоб двічі перевірити, чи не з’явилася зайва зморшка або лінія.Звісно, більшість людей обиратимуть найпростіший шлях, просто натискаючи кнопку і спостерігаючи, як за кілька секунд з’являється “нове” фото. Але варто запитати себе, чи справді варто ризикувати потенційним стиранням справжніх облич і місць, які становлять вашу сімейну історію, і чи варто робити так, щоб ваші власні діти ніколи не дізналися, як насправді виглядали їхні бабусі й дідусі. Особисто ми вважаємо, що це не виправданий компроміс.За матеріалами: hоwtоgееkТhе роst АІ-відновлення фото підміняє обличчя родичів, знищуючи справжню сімейну історію арреаrеd fіrst оn .

Ніщо так не дратує, як обігнати якусь машину, а потім через кілька хвилин виявити її поруч на світлофорі. Здається, ця ситуація знайома кожному, хто хоч раз потрапляв у дорожній затор. Тепер, схоже, вчені нарешті розібралися, чому так відбувається, і навіть дали цьому явищу ім’я, що відсилає до відомого фільму жахів.

Дослідники розробили математичну модель, яка пояснює цей надокучливий феномен. Доктор Конор Боланд з Дублінського міського університету пояснює, що робота світлофорів може зводити нанівець навіть невеликі переваги у швидкості, дозволяючи повільнішим автомобілям раз у раз наздоганяти тих, хто їх випередив. Це означає, що ваше відчуття, ніби “той самий” автомобіль з’являється знову і знову, має цілком логічне, хоч і неприємне, пояснення.
При цьому, як зазначає доктор Боланд, частково тут працює і психологія. Ми схильні запам’ятовувати моменти, коли одна й та сама машина з’являється знову, адже це здається дивним і нелогічним. Проте, за його словами, це явище закладене в саму природу дорожнього руху. Зупинки на світлофорах та рух у режимі “стоп-рух” природно перетасовують автомобілі в потоці.
Ви можете вирватися вперед на деякий час, але невеликі затримки, червоні сигнали світлофора та індивідуальні стилі водіння мають тенденцію нівелювати цю перевагу. З часом це призводить до того, що одні й ті самі автомобілі часто опиняються поруч. Це не магія і не наслідок якоїсь зловісної сили, а просто статистика, яка працює на наших очах щодня.
Коли ви перетинаєте кілька перехресть, ці ймовірності накопичуються, створюючи майже надприродне відчуття неминучості. Доктор Боланд назвав свою роботу “Закон трафіку Вурхіза”, натякаючи на персонажа Джейсона Вурхіза з франшизи фільмів жахів “П’ятниця 13-те”. У цих фільмах герої намагаються втекти, але Вурхіз, відомий своєю зловісною повільною ходою, якимось чином завжди їх наздоганяє.
Доктор Боланд розповів, що щоразу, коли це траплялося в дорозі, він звертав на це увагу, порівнюючи ситуацію з Джейсоном Вурхізом. Його дружина зрештою порадила йому не просто говорити про це, а спробувати знайти наукове пояснення. Саме тоді він сів і почав досліджувати, чи існує просте пояснення цьому явищу.
Щодо порад, як справді вирватися вперед, стрибки між смугами, як правило, не допомагають так сильно, як думають багато водіїв. Будь-яка перевага, здобута таким чином, часто виявляється нетривалою. Натомість, залишаючись на своїй смузі та рухаючись рівномірно, ви досягаєте такого ж результату, при цьому значно менше стресуючи.
Отже, простіше кажучи, незалежно від того, кого ви обігнали або хто обігнав вас, є велика ймовірність, що ви знову опинитеся поруч. Це просто особливість поведінки дорожнього руху, яку нарешті вдалося розшифрувати.
За матеріалами: dаіlymаіl
Тhе роst Як виходить, що ви обігнали когось на дорозі, а він знову з’являється попереду: вчені пояснили невидиму силу статистики арреаrеd fіrst оn .