Історія з присмаком какао і відчуттям, що один-єдиний день не хоче тебе відпускати. Але рано чи пізно доведеться визнати неминуче та зробити правильний вибір.

Продовження історії княжни, що почалася серед вуличок міста Літус, яке розкинулося на просторах Абіссуса, на берегах якого і лежить колонія, що належить князю Мамону Золотозубому. І це ще один крок по просторами Вастери.

Початок історій — серед просторів виміру, відомого людям як Пекло. Для самих же демонів їхня батьківщина відома як — Вастера. Межі котрої мало хто з людей наважувався переступити. Адже тут немає для нас ні місця, ні прийняття. Бо метелик не є людиною, а людина — не є демоном.

Початок історій серед просторів виміру, відомого людям як Пекло, тоді як самі демони називають свою батьківщину Вастус. І відбуваються ці події в час, коли епоха порядку може канути в історію. Хоч за демонськими мірками вона тільки встигла початися.

Пекло в масовій культурі зазвичай є абстрактним образом, а не окремою цивілізацією чи іншим виміром. Але в цих рядках ви зможете побачити, яким може бути справжнє пекло. І воно почнеться в одному з регіонів Орбеса. Континента, що є серцем пекла.

Історія про те, як у житті людини сталася подія, вплив якої можна порівняти з вибухом бомби. У результаті вона намагається не розвалитися остаточно, хоча фізично й психічно перебуває на межі. І достатньо зробити лише один неправильний крок — і все

Історія про те, як людині доводиться жити під м'яким тиском з боку рідних, друзів, колег та суспільства загалом. І про те, як вона бореться за збереження своєї зони комфорту, щоб просто жити у власному ритмі, а не в тому, який їй нав’язують інші люди,

Зазвичай пекло це вогонь, темрява та страждання. Але навіщо постійно повторювати одне і теж. Може спробувати привнести в цей образ щось нове, щось що небуде обстрактним, а стане конкретним. Щоб замість вездесущого хаосу був жорстокий порядок за котрим бде неусипне око закону.

Оповідання Обраний Шлях можна назвати незапланованим продовженням мого оповідання На Перехресті, яке виросло зі спонтанно з’явившоїся ідеї. Воно відбувається десь через чотири з половиною роки після подій оригіналу і дозволяє подивитися на героїв Єрика та Ромарі під новим кутом.

Ця стаття — спроба дати більш глибоке пояснення й показати, чому еротика та BDSM значно багатші за свої стереотипні образи.

У сучасному світі зазвичай говорять про дискримінацію жінок, сексуальних меншин, представників негроїдної раси та інших подібних груп. Це логічно й закономірно з огляду на історичні фактори. Проте при цьому часто забувають, що дискримінація може торкатися будь-якої групи.

Історія про те, коли заради найдорожчої для себе людини доводиться робити те, чого не хочеш, але потрібно, бо це для неї і її щастя.

Історія про те, коли ти опиняєшся на перехресті і маєш обрати один із шляхів. Від цього вибору залежить, яким буде твоє майбутнє. І тут постає питання: як саме зміниться твоє життя.

Історія про коли важко відпустити, коли тіло і серце вже не в унісон. Коли бажання згасає, а душа тримається за минуле. І навіть страх втратити важливіше, ніж біль нездійснених сподівань. Час іде — час відпускати чи боротись?

Історія про те, як через зовнішність соціум приписує людині роль, яку вона не просто не приймає, а яка суперечить її суті.

У сучасній інтернет-культурі дедалі популярнішими стають терміни вайфу (waifu) та хасбендо (husbando). Їх прийнято вживати щодо вигаданих персонажів із аніме, манґи, ігор чи інших творів, яких користувачі інтернету емоційно «привласнюють» як уявних партнерів.

У сучасній медіаіндустрії жанри на кшталт гачі, ісекай, гаремників та подібних часто сприймаються як приклади фансервісного сміття — контенту, де фансервіс не є доповненням, а самою суттю твору. Проте, ці жанри не приречені лиш на деградацію. У них є шанс стати чимось більшим.

Історія про те, як людина створила межу, щоб захиститися від неприйняття суспільства. І не просто забороняє іншим її переступати, а й сама її не перетинає, бо звикла, що її ігнорують або дивляться, наче на білу ворону.

Історія про те, як єдина думка призводить до тиші, що поступово й непомітно руйнує все, що ви створили. І єдиний варіант, який у підсумку залишається — це вибрати менше з двох зол.

Історія про те, як м’якість одночасно є силою і слабкістю, яка дозволяє залишатися собою, але не дає зробити єдиний і дуже важливий вибір. Хоча головне питання — який варіант правильний?