То, що ж отримали сторони?

Немислима ще 5 років тому британо-німецька оборонна угода стала своєрідним маркером існування нового запиту на самостійно організовану безпеку в Європі.
Про що мова? Давайте розбиратися.

(не беручи до уваги інші секторальні мита)

Отже, що трапилося 10 липня з вотумом недовіри Урсулі фон дер Ляєн який розглядали в Європарламенті?

Відносини ЄС та США страждають від того що професійні психіатри назвали б дисоціативним розладом ідентичності, простою мовою — роздвоєнням особистості.

7-го березня цього року Єврорада підтримала пропозиції Єврокомісії щодо нових схем видатків на оборону, які пізніше стали основою для Плану переозброєння ЄС. Після чого Єврокомісія опублікувала Білу книгу щодо європейської оборони, в якій пояснює своє бачення оборони континенту.

7 травня в Парижі відбулася знакова зустріч. Президент Франції зустрівся з новообраним канцлером Німеччини.

На відміну від саміту НАТО де Трампа величали «татусем», вчорашній саміт Євроради виявився не настільки прихильним до вимог США. Чому?