Повторний аналіз знахідок з печери Джебель-Ірхуд (Марокко) дозволив встановити більш давній вік останків Homo sapiens, який складає приблизно 318 тис. років.
Письменник, блогер, антрополог
Повторний аналіз знахідок з печери Джебель-Ірхуд (Марокко) дозволив встановити більш давній вік останків Homo sapiens, який складає приблизно 318 тис. років.
Homo sapiens «постаріли» майже на сотню тисяч років
Численні неандертальські похоронні ями в Бельгії, на південному заході Франції, на півночі Іраку дозволяють говорити про те, що давні люди ховали своїх одноплемінників, а отже, мали певну погребальну культуру.
Погребальні ритуали неандертальців
Численні неандертальські похоронні ями в Бельгії, на південному заході Франції, на півночі Іраку дозволяють говорити про те, що давні люди ховали своїх одноплемінників, а отже, мали певну погребальну культуру.
Кам’яні знаряддя, що відносяться до типу олдувайської культури, були виявлені поряд з останками давнього парантропа (масивного австралопітека). Кенійська знахідка дає підставу засумніватися в тому, що винахідниками олдувайських знарядь були ранні Homo.
Олдувайська культура підносить нові сюрпризи
Кам’яні знаряддя, що відносяться до типу олдувайської культури, були виявлені поряд з останками давнього парантропа (масивного австралопітека). Кенійська знахідка дає підставу засумніватися в тому, що винахідниками олдувайських знарядь були ранні Homo.
Чому давні люди втратили густий волосяний покрив? Яка причина цьому сприяла, або, можливо, було кілька причин? Однозначної відповіді на це питання немає, але є кілька переконливих наукових гіпотез, які наближають нас до розуміння цього.
Від вовни до голої шкіри
Чому давні люди втратили густий волосяний покрив? Яка причина цьому сприяла, або, можливо, було кілька причин? Однозначної відповіді на це питання немає, але є кілька переконливих наукових гіпотез, які наближають нас до розуміння цього.
Ген microcephalin (MCPH1), як виявилося, грав важливу роль у розростанні мозку та розвитку когнітивних здібностей у людей. Це дозволяє говорити і про генетичне підґрунтя основ людського розуму, хоча це — лише частина відповіді, що проливає світло на особливий шлях розвитку Homo.
Що робить нас розумними людьми?
Ген microcephalin (MCPH1), як виявилося, грав важливу роль у розростанні мозку та розвитку когнітивних здібностей у людей. Це дозволяє говорити і про генетичне підґрунтя основ людського розуму, хоча це — лише частина відповіді, що проливає світло на особливий шлях розвитку Homo.
Нове дослідження американських вчених дозволило переглянути уявлення про традиційну роль жінок у суспільствах мисливців та збирачів. У більшості досліджених суспільств жінки також активно приймали участь у полюванні.
Серед багатьох нинішніх племен жінки також займаються полюванням
Нове дослідження американських вчених дозволило переглянути уявлення про традиційну роль жінок у суспільствах мисливців та збирачів. У більшості досліджених суспільств жінки також активно приймали участь у полюванні.
Давні люди були не тільки гарними мисливцями, які могли видобути м’ясо бізона чи оленя. Важливу значимість їхнього раціону становила їжа рослинного походження та морепродукти.
Не м’ясом єдиним, а й їжею рослинного походження
Давні люди були не тільки гарними мисливцями, які могли видобути м’ясо бізона чи оленя. Важливу значимість їхнього раціону становила їжа рослинного походження та морепродукти.
Розвиток шизофренії та аутизму можуть бути пов'язані з генетичними змінами, які мають під собою давнє еволюційне підґрунтя.
Шизофренія як еволюційна плата за великий мозок?
Розвиток шизофренії та аутизму можуть бути пов'язані з генетичними змінами, які мають під собою давнє еволюційне підґрунтя.
У ДНК давніх жителів Уругваю та Панами виявляється переконливий генетичний слід, який веде до денисівської людини. Яким чином денисівці подолали величезну відстань і потрапили до Південної Америки, залишається загадкою.
Широкий слід денисівської людини в Південній Америці?
У ДНК давніх жителів Уругваю та Панами виявляється переконливий генетичний слід, який веде до денисівської людини. Яким чином денисівці подолали величезну відстань і потрапили до Південної Америки, залишається загадкою.
У Північній Італії при розкопках археологи виявили зуб зі слідами стоматологічного втручання, якому близько 14 000 років. На сьогоднішній день це – одне з ранніх свідчень спроби лікування карієсу.
14 000 років тому давні люди також лікували зуби
У Північній Італії при розкопках археологи виявили зуб зі слідами стоматологічного втручання, якому близько 14 000 років. На сьогоднішній день це – одне з ранніх свідчень спроби лікування карієсу.