«Варта! Варта!» — перший роман підциклу «Варта» із серії «Дискосвіт» Террі Пратчетта.
Міська варта славетного міста Анк-Морпорка занепадає. Основні принципи роботи вартових: не бігти занадто швидко, аби у жодному разі не наздогнати правопорушника, не встрягати у бійки, аби уникнути стусанів, не привертати до себе надто багато уваги, бо ж раптом хтось попросить про допомогу. Тактика невтручання — найбезпечніша! Та, здається, старі принципи доведеться переглянути. По-перше, до лав вартових записався доброволець: сповнений сил, натхнення та надмірного ентузіазму молодший констебль Морква. Він знає усі закони і правила, неухильно дотримується букви закону й готовий цілком присвятити себе службі. А по-друге, в Анк-Морпорку відбувається державний переворот, Патриція кидають до в’язниці, а королем стає… дракон! Ще той тиран і підпалювач, між іншим. У місті коїться казна-що, анк-морпоркцям потрібна допомога. Та чи вдасться міській варті знову стати доблесною, а головне — врятувати Анк-Морпорк?
Вічно любий Террі Пратчетт і його неймовірний Дискосвіт, моя зовсім не guilty pleasuse останніх років
Книга на сайті видавництва: “Варта! Варта!” – Террі Пратчетт
| Author | Террі Пратчетт |
| Rate | ★ ★ ★ ★ ★ |
| ISBN | 978-617-679-700-5 |
| Lang | UA |
| Publisher | Видавництво Старого Лева |
Потім камера наближається до юнака, що прямує до міста з наївною щирістю і невинними помислами айсберга, який дрейфує до великого судноплавного шляху.
«На небо ти головою не натикатимешся»
Просто йду собі і взагалі не дуже багато думаю, — щиро сказав хлопець.
І, звісно ж, він сам. Кістлява неголена жменька проспиртованих шкідливих звичок.
Його вік лишався загадкою. Однак за рівнем цинізму і загальної втоми від світу (таке собі вуглецеве датування людської особистості) йому було приблизно сім тисяч років.
Капрале Ноббс, — гаркнув він, — чому ви копаєте ногами людей, які не можуть підвестися? — Найбезпечніший варіант, сер, — пояснив той.
А чи існував спосіб виявляти драконів? Ваймз поглянув на драконодетектор Нудля Від-Душі-Відриваю. Дуже проста конструкція: шматок деревини, насаджений на металевий стержень. Коли дерево, повністю згорівши, оголювало метал, це означало, що ви знайшли дракона. Драконодетектор, як і багато інших пристроїв Нудля, бездоганно функціонував — у свій власний спосіб — і водночас був абсолютно ні на що не придатним.
Було щось правильне у містянах, які, зіткнувшись із катастрофою, подумали про те, щоб продати учасникам гарячі ковбаски.
Живи швидко, помри з розмахом.
Сержант подумав, що відповідальність — страшна річ. Так само, як і жорстокі тортури. І наскільки він розумів, ці два поняття стрімко зближувалися.
Однак сміливця не зачепило — та й важко було поцілити в Еррола, поки той летів, бо він і сам не знав, куди його несуть крильця і де він опиниться наступної миті. Спинившись, дракончик неодмінно загинув би, тому він, мов перелякана, але затята броунівська частинка, крутився дзиґою та підстрибував, ухиляючись від дедалі нещадніших вогненних пострілів.
За давньою звичкою він попрямував поснідати до «Реберні Гарґи», і там його чекала ще одна неприємна несподіванка. Зазвичай єдиною оздобою там була камізелька Облуди Гарґи, а з їжі були добрі ситні страви на холодний ранок: самі калорії, і жир, і протеїни, і, може, вітамін, що тихенько плакав, бо був геть самотнім.
Якби й було щось у цьому світі, що пригнічувало його більше, ніж власний цинізм, так це те, що нерідко він не був настільки цинічним, як реальне життя
Після здивування прийшов спантеличений гнів. Дракон не міг зробити людям практично нічого такого, що вони рано чи пізно не випробували одне на одному, часто з великим ентузіазмом.
Я не вмію думати. Це все мислення не варте якихось додаткових дев’яти доларів на місяць.
Ніколи не варто довіряти правителю, який надто покладається на тунелі, бункери та шляхи відступу. Існує ймовірність, що він працює нещиро.
Що таке, сержанте? Хочете жити вічно чи як? — Не знаю. Спитайте мене знову через п’ятсот років.
Шанс був один на мільйон. І хто ж сказав, що десь, серед мільйонів інших всесвітів, він міг не спрацювати? Таким полюбляли бавитись боги. Але у його величності Шансу, який іноді може обдурити й самих богів, було 999 999 виборців.
То була така особлива манера поспішати, що керувалася гаслом: «Нас тут багато, нехай хтось інший йде першим».
Але той чоловік так тішився, намагаючись вибратися з темниці самотужки. Напевно, розповісти про цей ключ було б ведмежою послугою. Так чи інакше, це б зіпсувало його бачення світу. А Ваймз йому був потрібен саме із власним баченням світу.
Патрицій думав, чи не варто було розповісти про ключ Ваймзові. Але той чоловік так тішився, намагаючись вибратися з темниці самотужки. Напевно, розповісти про цей ключ було б ведмежою послугою. Так чи інакше, це б зіпсувало його бачення світу. А Ваймз йому був потрібен саме із власним баченням світу.
Як же красиво він пішов, — сказав сержант Колон. — Факт, — промовив Ноббі, потягнувшись до вуха за недопалком. — Вбитий цією, як вона… метафорою.
Ваймз задумався про фантастичний вимір. Ось куди вони полетіли. У світ нашої уяви. А коли кличемо їх знову, то самі собі їх ліпимо, немов із тіста. Лиш отримаєш ти, людино, не імбирний хлібець, а те, чим є сама. Свою темряву, втілену у формі…
Ось так і треба ставати поважними людьми, подумав він собі. Ніколи не перейматися тим, що думають інші, і завжди бути впевненим у всіх своїх рішеннях.
Донат? Донат!Доки ми тут, то принагідно нагадую, що задонатити це не тільки чудова ідея, що береже сон, покращує травлення і робить волосся блискучим, а ще й наш обовʼязок, бо в нас є тільки ми.
Ну, а вдруг ти вже задонатив, то завжди можеш закинути кілька грибнів на підтримку проекту
А тут от мої соціальні мережі, чуєш, підпишись!The post “Варта! Варта!” – Террі Пратчетт first appeared on gallery21.
Блог про все, що мені видалося цікавим, книжки, фільми, нотатки на полях, меми і всяке різне
Дронопад
RUSORIZ
“АЗОВ.ONE”
на кохве з курасаном класового розриву
