«Химерне сяйво» — це другий роман із серії «Дискосвіт» підциклу «Ринсвінд», у якому продовжуються пригоди чарівника-невдахи Ринсвінда та першого на Диску туриста Двоцвіта, що розпочалися в «Кольорі магії». Зловісна червона зоря загрожує Дискосвіту знищенням. Друзі й не підозрюють, що саме Ринсвіндові, якому геть не вдаються чари, доведеться рятувати Диск від катастрофи. Дорогою їм трапляються дерева, що говорять, хатинка з пряника, друїди-«програмісти», варвари-коноводи, тролі, потвори з інших вимірів, чарівна мандрівна крамничка, а головне, доля дарує їм зустріч із легендарним героєм Дискосвіту!
Террі Пратчетт вчергове ламає стереотипи про те, що героями можуть бути винятково красені у звабливому шкіряному одязі. І показує, що чари можуть цілковито зіпсувати чиєсь життя, а можуть — і подарувати нове.
щось я не готовий вигадувати унікальні враження до кожної з 41 книг, тож просто скажу, що вся серія про Дискосвіт це унікально чудові книги, від яких неможливо відірватися, тож люблю, ціную і надихаюся.
Книга на сайті видавництва: «Химерне сяйво» – Террі Пратчетт
| Author | Террі Пратчетт |
| Rate | ★ ★ ★ ★ ★ |
| ISBN | 978-617-679-489-9 |
| Lang | UA |
| Publisher | Видавництво Старого Лева |
Сонце вставало повільно, наче сумніваючись, чи вартує це таких зусиль.
Гігантський, як світи. Прадавній, як Час. Терплячий, мов цеглина.
Стіни були вкриті окультними символами, а більшу частину підлоги займала Восьмикратна Печать Стазису, що, як вважалося у магічних колах, повинна була мати таку ж гальмівну силу, як і влучно кинута цеглина.
кардинальне місце у його життєвій філософії займало тверде переконання, що з ним за замовчуванням не може трапитися нічого поганого, оскільки воно його не стосується; він також вважав, що будь-хто зрозуміє все, що б він не сказав, якщо говорити голосно і повільно, а також, що людям загалом можна довіряти і що позитивно налаштовані люди можуть вирішити між собою будь-які питання, якщо підійдуть до справи розсудливо.
— СКУНДСЬКИЙ ЛІС, ЯК РУХАТИСЬ ДО УЗБІЧЧЯ ВІД ВІВЦЕСКЕЛЬНИХ ГІР. — А що він там робить? — РОЗПУСКАЄ НЮНІ.
Дивно, як старе відоме місце починає здаватись тобі значно привабливішим, коли ти все більше від нього віддаляєшся.
— Що нам тепер робити? — розгубився Двоцвіт. — Може, запанікувати? — припустив Ринсвінд з надією в голосі. Він завжди вважав, що паніка була найкращим способом виживання; колись, за прадавніх часів, говорила його теорія, люди, зіткнувшись з голодними шаблезубими тиграми, швидко розділялись на два табори: тих, хто панікував, і тих, хто стояв, вигукуючи: «Який чудовий звір!» і «Киць-киць-киць».
«Хто рано встає і рано лягає, здоровим живе і здоровим вмирає».
В кінцевому підсумку — так. Звісно, до того відбуватимуться дискотруси, цунамі, гравітаційні порушення і, скоріш за все, атмосферний пласт знесе. — Ага. Одним словом, брак належної організації.
Спитай щось легше. Щоб посіви добре сходили чи щоб місяць зійшов, чи щось у тому ж дусі. А може, їм просто до вподоби вбивати людей. Ось тобі й уся релігія.
(Ринсвінд, зокрема, стільки разів бачив, як його життя пробігало у нього перед очима, що міг куняти під час нецікавих епізодів)
Він що — шхиблений? — Щось таке. Проте цей схиблений має купу грошей. — Ба, в такому разі він не може бути геть дурним. Я таких бачив; якщо чоловік має купу грошей, він — прошто екшчентричний.
Ні, — сказав крамар, — не зовсім. Я звик думати, що дім — це там, де ти вішаєш свого капелюха.
Звідки їх тут стільки взялося? — здивувався Двоцвіт, коли вони втікали від чергової юрби. — В кожній психічно здоровій людині живе божевільний, що намагається вирватися назовні, — прорік крамар. — Я завжди так вважав. Ніхто не божеволіє швидше, аніж цілковито психічно здорова людина.
і ось що тобі скажу: якщо весь час розгулювати з роззявленим від подиву ротом, хтось таки плюне в нього.
Ну звісно. Коли в тебе є багато чого пригадати, важливо також, щоб тобі було потім куди піти, де б ти міг усе це пригадувати. Тож треба зупинитися. Ти насправді ще ніде не побував, доки не повернувся додому.
Донат? Донат!Доки ми тут, то принагідно нагадую, що задонатити це не тільки чудова ідея, що береже сон, покращує травлення і робить волосся блискучим, а ще й наш обовʼязок, бо в нас є тільки ми.
Ну, а вдруг ти вже задонатив, то завжди можеш закинути кілька грибнів на підтримку проекту
The post «Химерне сяйво» – Террі Пратчетт first appeared on gallery21.
Блог про все, що мені видалося цікавим, книжки, фільми, нотатки на полях, меми і всяке різне
Дронопад
RUSORIZ
“АЗОВ.ONE”
на кохве з курасаном класового розриву
