Можливо, це той непростимий гріх,
Що відчувався мною в кожнім слові,
Але я вперто хочу з вуст твоїх
Напитися… Напитися любові!
Можливо, я зненацька знахабнів,
Коли відверто подивився в очі,
Але раптово мало стало днів,
I саме тому закортіло ночі!
Так забажалось душу обпекти
Долоньками (не смійся: це – важливо),
I щоб на ціле небо – Я i Ти,
Та поряд десь старенький Бог, можливо…