Я вірив, що позбудусь ланцюгів
І волі залпом вип’ю повну кварту,
Та захмелів і розбудив всю варту,
Коли проходив мимо ворогів.
Три дні й три ночі сходились ми в герці,
А розсудило, бач, саме життя –
Незрозуміле вчора почуття
Ношу, немов дитя, сьогодні в серці.